Ми продовжуємо аналізувати досвід українських громад у відшкодуванні збитків внаслідок агресії РФ. У цій аналітичній записці детальніше зупиняємося на існуючих механізмах відшкодування та досвід їх використання громадами.

Виклики відбудови та компенсації постраждалим від російської агресії постали перед Україною неочікувано, різко та у великих масштабах. Повномасштабна війна призвела до безпрецедентних руйнувань, поставивши державу перед колосальними викликами відбудови та компенсації постраждалим. 

Внаслідок бойових дій 13% загального житлового фонду зазнало збитків, що вплинуло на понад 2,5 млн домогосподарств. Руйнувань зазнали понад 250 тис. будинків, включно з 27 тис. багатоквартирних будинків, 2 тис. об'єктів сфери ЖКГ.

В умовах таких масштабів наслідків війни, відновлення пошкоджених та зруйнованих об'єктів, особливо житлового фонду та об'єктів сфери ЖКГ, найбільшим тягарем лягло саме на територіальні громади. 

Враховуючи обмеженість місцевих бюджетів та колосальний обсяг завданої шкоди, питання відшкодування збитків та забезпечення ефективної компенсації постраждалим є одним із ключових пріоритетів як на центральному, так і на місцевому рівнях.

За час повномасштабного вторгнення РФ Україна створила доволі широку політику в сфері відшкодування збитків та відновлення. Оцінка ефективності цієї політики є як ніколи актуальною.

Існуючий механізм відшкодування наслідків руйнувань та пошкоджень майна можна поділити на три структурних елементи:

1. Адміністративний механізм - вироблений в результаті створення нормативного регулювання питання відшкодування. 
2. Відшкодування збитків за рахунок іноземної допомоги.
3. Практики відшкодування шкоди на рівні місцевого самоврядування.  
    

На практиці всі три елементи функціонують автономно, хоча за потреби доповнюють одне одного. 

Детальніше про кожен з елементів - в аналітичній записці.