Авторка: Дарія Чернявська

31 травня 2024 року Україна підписала низку двосторонніх безпекових угод із державами-партнерами. Однією з них стала безпекова угода з Ісландією – Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Ісландією. 

Ця угода стала чотирнадцятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами “Групи семи” (G7). До цього подібні угоди Україна уклала із Великою Британією, Францією, Німеччиною, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією та Швецією.

Україна підписала загалом вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні озброєння і військової техніки для самозахисту у війні з Росією, співпрацю в оборонно- промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових на території держав-партнерів, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобов’язання взяла на себе Ісландія в межах безпекової угоди

Положення безпекової угоди з Ісландією передбачають комплексну 10-річну взаємодію у сферах, які можна звести до 10 пунктів:

1. Військова підтримка.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Захист критичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

У сферах військової та цивільної підтримки Ісландія зобов‘язалась виділяти Україні щонайменше 4 мільярди ісландських крон (28 мільйонів євро) щорічно протягом 2024–2028 років за умови щорічного затвердження цих виплат парламентом. Ісландія також взяла на себе зобов‘язання зміцнювати український ОПК і організовувати тренувальні програми для задоволення нагальних потреб на полі бою. 

Іншими важливими блоками безпекової угоди є шлях до справедливого миру та гуманітарна допомога для України. Перший блок включає в себе посилення санкційного тиску на Росію та її прибічників, пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, а також притягнення Російської Федерації до відповідальності за її протиправні дії проти України, зокрема шляхом створення трибуналу. А другий блок передбачає різносторонні внески Ісландії в гуманітарне розмінування українських територій, захист критичної інфраструктури та довгострокове відновлення України. 

Імплементація угоди: як і в яких обсягах Ісландія підтримувала Україну за рік

Із 31 травня 2024 року до 31 травня 2025 року Ісландія продемонструвала всеохопне та стале виконання взятих на себе зобов‘язань за безпековою угодою, попри значні обмеження, зумовлені відсутністю власної постійної армії та нейтральним статусом. 

Військова підтримка 

Ісландія є єдиною країною НАТО, яка не має постійної армії. У зв’язку із відсутністю регулярних збройних сил, Ісландія є також однією з небагатьох держав-партнерів України, які не долучились до жодної коаліції спроможностей зі зміцнення військового потенціалу України. Водночас ця країна все ж активно долучається до зміцнення оборонних спроможностей України.

Так, за 3 роки повномасштабної війни Росії проти України (із лютого 2022 року до лютого 2025 року) Ісландія спрямувала понад 4.2 мільярда ісландських крон (близько 30 мільйонів євро) на підтримку Сил оборони України. Із цих коштів 945 мільйонів ісландських крон (6.5 мільйона євро) Ісландія виділила на підтримку ЗСУ в рамках Комплексного пакету допомоги НАТО, а ще 728 мільйонів ісландських крон (5 мільйонів євро) – в рамках Міжнародного фонду для України (IFU), який очолює Велика Британія. Зокрема на початку січня 2025 року Ісландія зробила внесок у IFU на суму 1 мільйон фунтів стерлінгів (1.15 мільйона євро) для закупівлі берегових радарів для України. 

Окрім цього, навесні 2024 року Ісландія приєдналась до “чеської ініціативи” із закупівлі 155-мм артилерійських снарядів для потреб ЗСУ, інвестувавши близько 300 мільйонів ісландських крон (2 мільйони євро) у виробництво боєприпасів для України.

А в листопаді 2024 року Ісландія стала однією з 12 країн-учасниць формату “Північна група-Україна”, метою якого є зміцнення безпеки Європи та координація військової підтримки України, зокрема шляхом нарощення інвестицій в оборонний комплекс України. 

Окрім фінансових інвестицій у колективні механізми військової підтримки України, Ісландія також активно зміцнює Сили оборони непрямим шляхом. Так, важливим внеском Ісландії стало постачання ЗСУ 10 бензовозів вартістю 400 тисяч євро у травні 2023 року, щоб прискорити транспортування палива для потреб української армії.

Вже за місяць – наприкінці червня 2023 року – Ісландія спільно з Естонією надала Україні мобільний польовий шпиталь вартістю 1.1 мільярда ісландських крон (7.7 мільйона євро) для порятунку життів українських військовослужбовців. 

Внески Ісландії в посилення оборонних спроможностей України продовжуватимуть надходити щонайменше до 2028 року, адже Ісландія зобов’язалась виділяти мінімум 4 мільярди ісландських крон (28 мільйонів євро) щорічно до цього часу на військові та невійськові потреби України. 

Співпраця в ОПК 

Із 4.2 мільярдів ісландських крон (30 мільйонів євро), які Ісландія спрямувала на оборонну підтримку України за 3 роки повномасштабної війни Росії проти України, щонайменше 800 мільйонів ісландських крон (понад 5.5 мільйона євро) було виділено на посилення ОПК України. Цим грошовим внеском Ісландія профінансувала закупівлю нового озброєння в українських оборонних виробників у рамках “данської моделі” – програми прямих фінансових внесків із боку держав-партнерів в ОПК України.

Уперше Ісландія висловила готовність долучитись до “данської моделі” наприкінці жовтня 2024 року спільно з іншими нордичними країнами. А вже до кінця року ісландський уряд спрямував перші 2.7 мільйона євро на збільшення виробничих потужностей українських оборонних компаній. 

Окрім цього, 12 лютого 2025 року на полях засідання контактної групи “Рамштайн” Ісландія анонсувала новий фінансовий внесок на суму 5.5 мільйона євро на два напрямки підтримки України – зміцнення українського ОПК та розмінування територій. Наприкінці лютого ісландський уряд підтвердив готовність подвоїти інвестиції у військову підтримку України в 2025 році, зокрема шляхом нових внесків у “данську модель”. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Ісландія як країна Європейської асоціації вільної торгівлі наприкінці червня 2024 року приєдналась до рішення Європейського Союзу щодо використання прибутків від заморожених російських активів, отриманих центральними депозитаріями цінних паперів у ЄС, на підтримку України. Таким чином Ісландія зобов‘язалась забезпечити відповідність свого національного законодавства цьому рішенню.

Окрім цього, протягом року імплементації двосторонньої безпекової угоди політичне керівництво України регулярно вело перемовини з Ісландією щодо важливості конфіскації заморожених російських активів і використання цих коштів для фінансування відбудови України. 

Водночас оскільки Ісландія не є членкинею ЄС, ця країна не приєдналась до рішення Євросоюзу щодо надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії. Саме механізм ERA став основним інструментом європейських країн для надання бюджетної, економічної та гуманітарної допомоги Україні за рахунок прибутків від заморожених російських активів. 

Навчання і тренування українських військових

Попри те, що Ісландія не приєдналась до двох найбільших колективних місій із підготовки українських військовослужбовців – EUMAM та INTERFLEX, ця країна з 2022 року активно підвищує кваліфікацію українських військових у різних сферах.

Так, 29 травня 2023 року інструктори пожежно-рятувальної служби Ісландії, які мають спеціальну підготовку парамедиків, приєднались до навчань майже 50 українських військових медиків із тактичної медицини на території Великої Британії в рамках програми Operation Orbital. П’ятитижневий навчальний курс включав підготовку з огляду та евакуації поранених в умовах щільних обстрілів, а також із надання екстреної медичної допомоги важкопораненим.

Подібні навчання українських медиків у Великій Британії за участі ісландських інструкторів тривали і згодом – восени 2023 року та навесні 2024 року. Зокрема протягом березня 2024 року інструктори із Великої Британії, Нідерландів та Ісландії навчали військовослужбовців ЗСУ особливостей евакуації постраждалих із забудови, лікуванню осколкових поранень і наданню медичної допомоги пораненим із різними клінічними картинами. 

Окрім цього, навесні 2024 року курсанти Військово-Морських Сил ЗСУ пройшли кількатижневі навчання в інструкторів Берегової охорони Ісландії. Навчальний курс включав практичну підготовку з мореплавства, навігації, морського спостереження та проведення пошуково-рятувальних операцій.

А вже за рік – у березні 2025 року – країни Балтії та Скандинавії, серед яких і Ісландія, розпочали підготовку “Нордично-Балтійської бригади” ЗСУ, яка налічуватиме від 3000 до 5000 солдатів і складатиметься з 3-4 лінійних батальйонів.

Санкції проти Росії та її прибічників

Ісландія на рівні свого законодавства – Закону №68/2023 – зобов‘язалась імплементовувати міжнародні санкції та рішення щодо замороження активів після внутрішнього розгляду. Це зобов’язання стосується, зокрема, і санкційного режиму Європейського Союзу у зв’язку з війною Росії проти України, тож Ісландія додає всі комплексні пакети санкцій ЄС проти Росії до свого національного законодавства. 

За рік імплементації безпекової угоди – із 31 травня 2024 року до 31 травня 2025 року – ЄС оголосив 4 комплексні пакети санкцій проти Росії та її прибічників, які були спрямовані на військову галузь, енергетичний сектор РФ, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.

За цей рік під санкції ЄС потрапили 342 судна „тіньового флоту“ РФ, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, важлива російська нафтова судноплавна компанія, „Сургутнафтогаз“, військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, пропагандистські ЗМІ, а також топ-менеджери провідних російських компаній в енергетичному секторі.

Додатково Євросоюз розширив заборону на послуги з перевантаження російського скрапленого природного газу (СПГ) на території ЄС з метою транзиту до третіх країн, на доступ до портів російським суднам, на польоти над територією ЄС і на експорт до Росії товарів, які сприяють посиленню російського ОПК.

Особливістю санкцій ЄС є те, що вони покликані посилити тиск не лише на РФ безпосередньо, а й на прибічників Росії. Тож під санкції потрапили, окрім Росії, Китай, КНДР, Індія, ОАЕ, Сінгапур, Узбекистан, Іран, Туреччина, Казахстан і Сербія за постачання Росії дронів чи ракет, а також за допомогу в обході санкцій.

Додатково на початку січня 2025 року Ісландія спільно з іншими країнами Об'єднаного експедиційного корпусу (JEF) запустила посилений моніторинг підозрілих суден у Північному морі, Балтійському морі та Ла-Манші за допомогою новітньої системи штучного інтелекту в рамках операції “Nordic Warden”. У межах цього механізму в систему були внесені танкери “тіньового флоту” РФ, які підлягали підвищеному моніторингу та контролю, щоб уникнути можливих диверсій із боку цих суден у час їхнього перебування в зонах ризику.

Невійськова безпека і цивільний захист 

Ісландія наприкінці грудня 2023 року долучилась до ключового колективного механізму для зміцнення кібербезпеки України – IT-коаліції. 

За 2024 рік країни-учасниці IT-коаліції, серед яких і Ісландія, акумулювали 482 мільйони євро на підтримку Міноборони України та ЗСУ у сфері зв’язку, ІТ та кібербезпеки. А до кінця травня 2025 року сума залучених для України коштів у межах цієї колективної ініціативи сягнула 1.1 мільярда євро у фінансовій і матеріальній формах. Ці кошти спрямовані здебільшого на закупівлю засобів захищеного зв’язку, масштабування бойової системи DELTA та забезпечення необхідним обладнанням пунктів управління тактичного рівня, центрів обробки даних, підрозділів інновацій та кібербезпеки. Інвестиції IT-коаліції також сприяють модернізації інфраструктури реєстру “Оберіг” і таких digital-проєктів, як Армія+ та Резерв+. 

Індивідуальні внески Ісландії в діяльність IT-коаліції склали щонайменше 75 мільйонів ісландських крон (понад 525 тисяч євро). Зокрема наприкінці квітня 2025 року IT-коаліція передала Україні обладнання вартістю 2 мільйони євро, профінансоване спільно Люксембургом та Ісландією. У рамках цієї допомоги Міністерство оборони України отримало майже 3300 точок доступу різних моделей, 500 маршрутизаторів, 460 зарядних станцій із сонячними панелями і майже 900 телефонів. 

Підтримка енергетичної інфраструктури 

Відновлення енергетичної інфраструктури України, пошкодженої внаслідок російських атак, є однією з пріоритетних сфер невійськової підтримки з боку Ісландії. 

Із початку повномасштабної війни Росії проти України Ісландія спрямувала понад 5.6 мільйона євро у Фонд підтримки енергетики України, який здійснює закупівлю обладнання для потреб постраждалих українських енергетичних компаній і зміцнює стійкість української енергосистеми. Зокрема внески Ісландії були використані для закупівлі необхідного обладнання для підприємств паливно-енергетичного сектору Донецької, Запорізької та Херсонської областей.

Ще близько 3.7 мільйона євро Ісландія інвестувала у спільні проєкти з Програмою розвитку ООН (ПРООН) задля забезпечення української енергосистеми високовольтним обладнанням, засобами резервного живлення, устаткуванням для розподіленої генерації тощо. 

Окрім цього, із весни 2022 року до весни 2025 року Україна отримала від Ісландії 15 вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою близько 162.6 тонни, серед якого трансформатори, генератори, вимикачі, арматура для повітряних ліній електропередач та інше устаткування. Ісландія також допоможе Україні перейняти досвід у розвитку відновлюваної енергетики, аби заміщувати постраждалу теплову генерацію сучасними безвуглецевими технологіями. 

Розмінування українських територій

Із 2022 року Ісландія робить значний внесок у розмінування українських територій у зв’язку з війною Росії проти України. Так, Ісландія в лютому 2024 року спільно з Литвою очолила Коаліцію з розмінування – найбільшу із восьми коаліцій спроможностей, а також колективний механізм підтримки України у сферах бойового та гуманітарного розмінування. 

Із лютого 2024 року до квітня 2025 року Коаліція на чолі з Ісландією та Литвою акумулювала понад 50 мільйонів євро на розмінування, а також передала Україні 200 одиниць спеціалізованої автомобільної техніки для розмінування, 100 комплексів для подолання мінно-вибухових загороджень, 41 броньовану машину та 330 міношукачів. Додатково понад 4000 українських фахівців із інженерних підрозділів ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту пройшли спеціалізовану підготовку за стандартами НАТО та IMAS на території країн-учасниць Коаліції.

Загалом до 2034 року Коаліція з розмінування зобов‘язалась виділити 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій, із яких 130 мільйонів євро країни-учасниці спрямують на ці потреби вже в 2025 році.

Окрім лідерства в Коаліції з розмінування, Ісландія із лютого 2022 року спрямувала близько 1.5 мільярда ісландських крон (понад 10 мільйонів євро) на проведення навчань для українських військовослужбовців зі знешкодження вибухонебезпечних предметів. Із весни 2023 року ісландські інструктори спільно з іншими країнами-партнерами готують українських фахівців із розмінування на території Литви. У рамках цієї навчальної місії передбачена підготовка загалом 4500 саперів, тож тренування мають значно підвищити спроможності України у сфері розмінування постраждалих територій. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України 

За понад 3 роки повномасштабної війни Росії проти України Ісландія спрямувала 5.7 мільярда ісландських крон (близько 40 мільйонів євро) на гуманітарну та економічну допомогу Україні. 

Із цієї суми близько 2.2 мільярда крон (15 мільйонів євро) були виділені на бюджетну підтримку, розвиток інфраструктури та проєкти відбудови України через багатосторонні фонди Світового банку, серед яких, зокрема, Цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF). Важливу роль в економічній співпраці між країнами відіграє і компенсація пріоритетних видатків державного бюджету України в межах Цільового фонду Світового банку PEACE in Ukraine. Так, ще в 2022 році Ісландія виділила грант на суму 1.6 мільйона доларів США в межах проєкту PEACE для часткової компенсації гуманітарних і соціальних видатків держбюджету України. 

Додатково з 2022 року Ісландія зробила внески на 1.7 мільярда ісландських крон (12 мільйонів євро) в агентства ООН, які сприяють відновленню України, захисту прав дітей і жінок в умовах війни Росії проти України, гендерній рівності, підтримці ВПО, евакуації населення з небезпечних зон та наданню іншої гуманітарної допомоги Україні. Серед них ЮНІСЕФ, Управління ООН з координації гуманітарних справ, УВКБ ООН, Фонд ООН у галузі народонаселення, ООН-Жінки та інші установи. 

Економічна та торговельна співпраця з Ісландією була значно поглиблена 8 квітня 2025 року шляхом підписання оновленої угоди про вільну торгівлю (УВТ) між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). У межах цього документу Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія відкрили нові можливості для українського бізнесу, значно розширивши асортимент товарів, які Україна зможе експортувати до цих країн без мит. Зокрема документ повністю скасовує для України мита на промислову продукцію, а Ісландія також скасувала мита на 142 товари аграрного сектору. Тож підписана угода значно посилить інтеграцію України до європейського ринку.  

Для підтримки України в аграрному секторі Ісландія також бере участь у гуманітарній ініціативі “Grain from Ukraine” (“Зерно з України”). Цей проєкт покликаний зменшити шкоду для світової продовольчої системи, яку завдала і продовжує завдавати Росія шляхом блокади та обстрілів українських портів. Країни-донори, серед яких і Ісландія, сприяють розблокуванню шляхів поставки продовольства та подоланню глобальної продовольчої кризи в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

Притягнення Росії до відповідальності 

Ісландія приєдналась до двох ключових коаліцій для притягнення Росії до відповідальності – Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

У межах Коаліції зі створення спеціального трибуналу Ісландія та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Трибунал працюватиме в Гаазі, а його юрисдикція поширюватиметься на 20-30 осіб: найвище військово-політичне керівництво Росії, зокрема Путіна і Лаврова, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проходити заочно, що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. У разі обвинувачення винних чекатиме до 30 років за ґратами або довічне ув’язнення. Очікується, що трибунал зможе розпочати роботу вже в 2026 році.

А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Ісландія, у 2024 році змогли повернути до України майже 600 депортованих Росією дітей.

Участь у цих колективних механізмах стала не єдиним способом Ісландії продемонструвати відданість забезпеченню відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Україні та проти України. Так, за головування Ісландії в Комітеті міністрів Ради Європи наприкінці весни 2023 року на Саміті Ради Європи було підписано Розширену часткову угоду щодо Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Створення Реєстру збитків стало одним із перших юридично обов’язкових рішень щодо притягнення Росії до відповідальності за її протиправні дії. Завдяки цьому документу українці, які постраждали від російської агресії, можуть вносити заяви щодо завданих збитків задля ефективної розробки механізму компенсації.