У березні європейські партнери та Канада продовжили надавати Україні різносторонню допомогу в рамках двосторонніх безпекових угод. Країни ЄС оголосили низку комплексних оборонних пакетів, а також зміцнили гуманітарну підтримку України.  

Довідка: станом на кінець березня Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації. 

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння і військової техніки

У березні декілька держав оголосили про нові пакети військової допомоги, а саме — Ірландія, Франція, Фінляндія, Естонія та Німеччина.

Перший пакет цього місяця виділила Ірландія. 4 березня заступник прем’єр-міністра Ірландії Саймон Гарріс заявив про виділення 100 мільйонів євро на нелетальну підтримку. З них 80 мільйонів буде спрямовано на закупівлю військової техніки через партнерство з країнами-членами ЄС. Такою технікою можуть бути радіолокаційні системи та пристрої для глушіння дронів. Інша частина коштів, 20 мільйонів євро, буде інвестована в Коаліцію з розмінування та IT-коаліцію.

8 березня пакет допомоги оголосила Франція. Міністр збройних сил Себастьян Лекорню повідомив в інтерв’ю французькому виданню La Tribune Dimanche, що 195 мільйонів євро буде спрямовано на озброєння для України. Зокрема це включатиме бойові броньовані машини AMX-10RC, бронетранспортери VAB, 155-мм артилерійські снаряди та високоточні бомби комплекту AASM для винищувачів Mirage 2000, передані Францією у лютому. Важливо, що цей пакет фінансується завдяки доходам від заморожених російських активів.

Окрім того, 26 березня Президент Франції Емманюель Макрон анонсував ще один масштабний пакет військової допомоги на суму 2 мільярди євро. До нього увійшли протитанкові ракети MILAN; авіаційні ракети MICA, якими оснащені літаки Mirage 2000 (про які вже згадувалося раніше); ракети протиповітряної оборони Mistral; додаткові бронемашини VAB та АМХ-10RС; боєприпаси, зокрема і з дистанційним керуванням;  а також частина коштів — на виробництво техніки в Україні.

13 березня свій 28-й пакет допомоги обсягом у 200 мільйонів євро оголосила Фінляндія. Міністр оборони Фінляндії Антті Гяккянен зазначив, що деталі цієї підтримки не розголошуються, проте відомо, що вона включатиме артилерійські боєприпаси.

Також нову військову допомогу на суму 100 мільйонів євро 21 березня анонсувала Естонія. Цей пакет містить безпілотні літальні апарати, безпілотні наземні транспортні засоби, плавзасоби, медичне обладнання тощо. Конкретна кількість та види озброєння не розголошуються з міркувань безпеки.

Додатково 21 березня новий довгостроковий пакет допомоги схвалила Німеччина. Бюджетний комітет Бундестагу затвердив фінансування до 2029 року на понад 11 мільярдів євро. За цим планом у 2025 році на військову допомогу Україні буде виділено 3 мільярди євро. Здебільшого ці кошти спрямовані на засоби протиповітряної оборони, боєприпаси, безпілотники та бойові броньовані машини. Не менш важливими є кошти, затверджені на 2026-2029 роки, адже ці 8.2 мільярда є асигнуваннями на зобов'язання — завдяки цьому Міністерство оборони Німеччини вже може укладати угоди з оборонними компаніями на наступні роки.

Окрім нових пакетів, держави реалізують допомогу, анонсовану раніше. Зокрема Швеція 13 березня підписала угоду щодо виробництва та передачі 18 САУ Archer і 5 контрбатарейних радарів ARTHUR. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон зазначив, що сума цього контракту становить приблизно 300 мільйонів доларів і покривається 18-им пакетом допомоги, оголошеним у січні цього року. У тій же заяві міністр анонсував вступ Швеції до Коаліції артилерії, основною метою якої є посилення артилерійського потенціалу України та підвищення сумісності з НАТО.

Також 17 березня Федеральний уряд Німеччини оновив дані щодо озброєння та техніки, наданих Україні. Протягом чотирьох тижнів були передані 24 бронемашини FFG MRAP (із захистом від мін та засідок); 2 машини WiSENT 1 MC для прориву мінних полів; 2 мінні трали; 105-мм снаряди до Leopard 1A5; 20-мм снаряди до Marder 1A3; 5000 снарядів калібру 155 мм; 2000 снарядів калібру 122 мм; 8000 мінометних мін калібру 120 мм тощо.

Поза тим, 13 березня 151 механізована бригада ЗСУ повідомила про надходження САУ AS-90, які є частиною військової допомоги від Великої Британії. Також цього місяця в Україну надійшло кілька літаків F-16, про що під час онлайн-брифінгу заявив Президент Володимир Зеленський. Водночас невідомо, яка країна надала цю партію винищувачів.

На противагу стабільному постачанню озброєння з Європи, відносини із США були більш турбулентними. 4 березня призупинилася вся військова допомога, а 5 березня з’явилися повідомлення про припинення обміну розвідувальними даними. Це доволі сколихнуло суспільство, однак уже 11 березня у спільній заяві за підсумками зустрічі делегацій України та США у Джидді (Саудівська Аравія) було закріплено, що “Сполучені Штати негайно скасовують паузу в обміні розвідданими та відновлюють безпекову допомогу Україні”. Наступного дня було підтвердження польських чиновників, що транспортування зброї дійсно відновилося. Водночас ідеться про відновлення постачання пакетів озброєння, які були виділені ще за Адміністрації Байдена, адже після інавгурації Трампа США не оголосили жодного нового оборонного пакета для України.

На фоні невизначеності у відносинах із США Норвегія, наприклад, значно збільшила асигнування Україні на 2025 рік. 6 березня Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що допомогу збільшать із 35 мільярдів норвезьких крон до 85 мільярдів, тобто до 7.83 мільярда доларів. Кошти будуть використані у співпраці з міжнародними ініціативами та на закупівлі в української оборонної промисловості.

Також у березні різні міжнародні ініціативи на підтримку України оголосили нові закупівельні плани. Так, 6 березня Велика Британія уклала контракт з компанією Anduril UK на безпілотники Altius 600M та Altius 700M. Вартість цієї поставки, а саме 30 мільйонів фунтів стерлінгів, покривається за рахунок “Міжнародного фонду для України” (IFU). А 24 березня Коаліція дронів виділила 20 мільйонів зі спільного фонду на розвідувальні БПЛА (ISR) тактичного рівня. Міністерство оборони України зазначає, що постачання цієї партії очікується протягом трьох місяців.

27 березня Уряд Данії виділив 300 мільйонів данських крон (приблизно 40 мільйонів євро) на інноваційний фонд. Ця ініціатива зосереджена на технологічній сфері, а саме радіоелектронній боротьбі та сфері безпілотників. Мета фонду — швидкий технологічний розвиток України в оборонному секторі. Сама розробка здебільшого відбуватиметься в Данії.

Співпраця в ОПК

Співпраця між ОПК України та партнерів у березні була активною. На початку місяця, 2 березня, Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про запуск масштабного проєкту LMM-RapidRanger у співпраці з Великою Британією. Ця ініціатива спрямована на зміцнення української ППО шляхом закупівлі 5000 ракет-перехоплювачів LMM (Lightweight Multirole Missile) та пускових установок до них. Сума проєкту – 1.6 мільярда фунтів стерлінгів – покривається за рахунок кредиту, гарантованого британською державною агенцією UK Export Finance (UKEF). Реалізація планується до 2030 року. Виробництво LMM буде провадити компанія Thales Northern Ireland. Водночас, як зазначає Міністерство оборони Великої Британії, українське підприємство вироблятиме пускові установки та засоби управління для ракет в Україні.

Також цього місяця були оголошені нові інвестиції в індустрію безпілотників. 4 березня Кабінет міністрів Латвії затвердив внесок у 10 мільйонів євро в українське виробництво дронів, повідомляє Міністерство оборони Латвії. Зі свого боку Нідерланди теж підготували інвестиційний пакет для виробництва безпілотників. 5 березня Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив про виділення 700 мільйонів євро, які частково будуть спрямовані на оборонну промисловість України.

Фінансування для ОПК виділила також Швеція 13 березня. Підтримка відбуватиметься через „данську модель“ – механізм, який спрямовує кошти держав-партнерів у виробництво української зброї. Не зазначається точна сума інвестицій, однак відомо, що це фінансування здійснюватиметься в межах 18-го пакета допомоги, виділеного у січні. Міністерство оборони Швеції підкреслює, що ця підтримка може бути використана для виробництва САУ „Богдана“ та 155-мм боєприпасів.

Окрім прямих інвестицій, були укладені угоди для поглиблення співпраці. Того ж 13 березня міністри оборони України та Фінляндії – Рустем Умєров та Антті Гякканен – підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо оборонного співробітництва. Ця угода передбачає розвиток співпраці, обмін інформацією та розширення виробництва як в Україні, так і в Фінляндії.

Додатково 13 березня Люк Якобс, Посол Бельгії в Україні, розповів, що ОПК України та Бельгії ідуть на зближення. Певні компанії навіть знаходяться на стадії підготовки угод про спільне виробництво. Хоча самих заяв про офіційне співробітництво за цей місяць не було.

Однак спільну заяву про стратегічне співробітництво 20 березня підписали компанія NAMMO (Норвегія) та українське оборонне підприємство. Партнерство зосереджене на передачі Україні технологій виробництва 155-мм артилерійських боєприпасів. Під час укладання угоди були присутніми міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, Герман Сметанін, та Державний секретар Міністерства оборони Норвегії, Андреас Флем.  

Також ще на початку місяця, 1 березня, міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне,  старший радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін і міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін досягли попередньої домовленості про виробництво стратегічних систем озброєнь у Литві у співпраці з Україною. Міністерство оборони Литви зазначає, що проводитимуться подальші зустрічі для визначення деталей реалізації цієї угоди. Окрім того, Довіле Шакалієне тоді ж заявила про нові інвестиції на суму 20 мільйонів євро в закупівлі “для України в України”.

Окрім цього, українська компанія Skiftech у березні отримала 10-річний контракт від Армії США на розробку лазерних симуляторів для військових тренувань. Skiftech стала першою MilTech-компанією (високотехнологічним військовим підприємством) з України, яка уклала угоду з Армією США.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

У березні 2025 року Україна отримала перший транш коштів від Великої Британії у межах ініціативи від G7 „Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine“ (ERA). Як повідомив уряд України, сума траншу становить 752 мільйони фунтів стерлінгів (близько 1 мільярда доларів США). Ці кошти надійшли завдяки доходам від заморожених російських активів, які уряд Великої Британії утримує з початку повномасштабної війни. Отримані кошти будуть спрямовані на зміцнення української обороноздатності. Загалом Велика Британія заморозила російські активи на суму близько 32 мільярдів доларів США, згідно зі звітом Управління з реалізації фінансових санкцій (OFSI).

Окрім Великої Британії, у березні перший транш у рамках програми ERA Україна отримала від Канади. 13 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль проінформував про те, що Україна отримала 1.7 мільярда доларів США від Канади в межах ініціативи ERA від G7. Ці кошти будуть спрямовані на покриття пріоритетних видатків державного бюджету. 

Водночас у березні на саміті Європейського Союзу країни-членкині ЄС знову обговорювали можливість конфіскації заморожених російських активів. У країнах ЄС заблоковано понад 250 мільярдів євро російських активів, більшість із яких знаходиться у Бельгії на рахунках міжнародного депозитарію Euroclear. Незважаючи на це, країни ЄС наразі не мають єдиної позиції щодо конфіскації цих коштів. За висновками саміту ЄС від 20 березня, російські активи залишатимуться замороженими до повного припинення Росією війни проти України та відшкодування завданих збитків.

Попри це, Європейська Комісія в березні переказала Україні черговий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярда євро в рамках програми ERA. Ці кошти також фінансуються за рахунок доходів від заморожених російських активів у ЄС. Загалом сума допомоги ЄС Україні за цією програмою становить понад 18 мільярдів євро, які використовуються для фінансування нагальних бюджетних потреб, оборони та відновлення критичної інфраструктури України.

Питання конфіскації активів залишається важливим елементом політичних та економічних дискусій у Європі. Франція, Німеччина та Велика Британія продовжують обговорювати можливі шляхи їх використання, однак через ризики для фінансової стабільності рішення про повну конфіскацію поки що не прийнято.

Навчання і тренування українських військових 

Протягом березня 2025 року українські військовослужбовці активно проходили підготовку за підтримки кількох міжнародних партнерів.

14 березня було підписано угоду між Україною та Іспанією про військове навчання українських військових. Міністри оборони двох країн, Рустем Умєров і Маргарита Роблес, домовилися про системне підвищення кваліфікації українських військових на території Іспанії.

Європейський Союз у березні продовжив реалізацію Місії військової допомоги Україні EUMAM Ukraine. Місія включає індивідуальну, колективну та спеціалізовану підготовку українських військовослужбовців на території держав-членів ЄС. Станом на березень 2025 року у рамках EUMAM було підготовлено понад 75 тисяч українських військових. Лідером із підготовки українських військовослужбовців стала Польща, яка вже підготувала понад 28 тисяч військових і продовжуватиме проведення масштабних навчань на своїй території. 

У рамках ініціативи „Nordic-Baltic Brigade“ країни Північної Європи (Норвегія, Ісландія, Данія, Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія та Литва) у березні розпочали спільне тренування української бригади чисельністю від 3 до 5 тисяч військовослужбовців. Норвегія виділила кошти зі свого бюджету допомоги Україні на 2025 рік, зокрема для організації тренувань цієї бригади. Ісландія та Естонія вже приєдналися до тренувань, які включають підготовку у сфері логістики, інженерії та медичної підтримки.

Продовжує активну фазу британська навчальна місія Interflex, яка з літа 2022 року підготувала понад 51 тисячу українських новобранців. У березні 2025 року британські інструктори здійснювали інтенсивні п'ятитижневі курси з базової військової підготовки, включаючи навички виживання, ведення бою та тактичної медицини.

Санкції проти Росії та її прибічників

Санкційний тиск на Росію в березні продовжив зростати завдяки Канаді та Раді ЄС. 

1 березня Канада запровадила санкції  проти 10 лідерів воєнізованих угруповань, одного високопосадовця ГРУ та 21 організації, які пов’язані з підтримкою російського вторгнення в Україну. Обмеження стосуються структур, що діють в Україні та Африці, займаються вербуванням найманців, поширенням дезінформації та незаконним видобутком ресурсів, сприяючи геополітичним і матеріальним інтересам Кремля.

Росія широко застосовує так званий „тіньовий флот“ — групу застарілих танкерів, що працюють без належного страхування та офіційної реєстрації, аби уникати санкцій. Ці судна використовуються для транспортування російської нафти, що забезпечує фінансування військових дій проти України попри запроваджені міжнародні обмеження. Тому 10 березня Голова Верховної Ради України обговорив зі  Спікером Сейму Литовської Республіки Саулюсом Сквернялісом посилення санкційного тиску, зокрема заходи проти „тіньового флоту“ РФ та потребу повного обмеження руху російських танкерів у Балтійському морі.

14 березня Рада ЄС ввела нові тарифи  на сільськогосподарську продукцію та добрива Росії та Білорусі. Ці санкції мають на меті зменшити російські експортні доходи, таким чином обмеживши здатність Росії фінансувати свою агресивну війну проти України. Також Рада  ЄС затвердила рішення продовжити санкції проти осіб, причетних до загрози територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на шість місяців – до 15 вересня 2025 року.

Окрім цього, 14 березня глави зовнішньополітичних відомств країн G7 та Високий представник ЄС обговорили введення нових санкцій, посилення обмежень на експорт російської нафти та збільшення допомоги Україні. Подібні обговорення щодо посилення санкційного тиску на Росію 20-21 березня провів Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук із спікером Палати представників парламенту Нідерландів Мартіном Босмою та Головою Палати депутатів Італії Лоренцо Фонтаною.

Невійськова безпека і цивільний захист

Для зміцнення кібербезпеки України Ірландія зробила фінансовий внесок в IT-коаліцію. 4 березня уряд країни заявив про інвестицію в 20 мільйонів євро у дві коаліції спроможностей для України – Коаліцію з розмінування та IT-коаліцію. 

Станом на березень до діяльності IT-коаліції залучені 17 держав-партнерів України, які підтримують Міністерство оборони та ЗСУ у сферах зв’язку, IT та кібербезпеки. Лише за 2024 рік Коаліція акумулювала 482 мільйони євро для зміцнення цифрових спроможностей Сил оборони України. 

Розмінування українських територій 

Міжнародні партнери активно допомагають Україні в розмінуванні, надаючи фінансування та необхідну техніку. У березні Міністерство оборони України повідомило, що у 2025 році Україна отримає 26 машин механізованого розмінування GCS-200 від компанії Global Clearance Solutions. Фінансування цього проєкту здійснюється міжнародними донорами, зокрема урядами Німеччини, Швейцарії, Канади, США, Великої Британії, Литви, а також через платформу United24.

Першою про підтримку проєктів із розмінування українських територій у березні заявила Ірландія. 4 березня ірландський уряд проінформував про виділення 20 мільйонів євро на потреби двох коаліцій спроможностей, однією з яких стала Коаліція з розмінування. 

Ще однією країною, яка в березні посилила спроможності України з гуманітарного розмінування, стала Франція. 7 березня Україна та Франція затвердили низку проєктів із відновлення критичної інфраструктури в межах угоди на 200 мільйонів євро, підписаної ще в жовтні 2024 року. Частину коштів – 44 мільйони євро – Франція спрямувала в проєкти із гуманітарного розмінування українських територій. Ідеться про закупівлю обладнання для розмінування, надання 40 роботів-пожежників, а також збільшення спроможностей ДСНС у сфері гуманітарного розмінування.

Окрім цього, 28 березня міністр оборони Швеції повідомив, що  Швеція виділить 3.6 мільйона євро на розмінування, що є частиною 18-го пакету військової допомоги Україні. 

Підтримка енергетичної інфраструктури

Відновлення енергетичної інфраструктури України було однією з пріоритетних сфер підтримки партнерів у березні. До посилення енергетичної стійкості України долучились Німеччина, Нідерланди, Канада, Норвегія, Франція та Ісландія. 

11 березня Міністерство енергетики України заявило про те, що Ісландія спрямувала додаткові 2 мільйони євро до Фонду підтримки енергетики України. За лічені дні – 14 березня – уряд Канади зробив рекордний внесок до Фонду підтримки енергетики України на суму 33 мільйони євро. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю необхідного обладнання для відновлення пошкоджених об’єктів енергетики після російських атак, а також на підтримку енергопостачання критично важливої соціальної інфраструктури в секторі охорони здоров’я за рахунок розвитку систем сонячної генерації.

Іншими двома країнами, які в березні зробили додаткові інвестиції до Фонду підтримки енергетики України, стали Нідерланди та Німеччина. Так, Нідерланди виділили 65 мільйонів євро на відновлення української енергетичної мережі, а Німеччина спрямувала понад 7 мільйонів євро на аналогічні потреби. 

Окрім внесків вищезгаданих партнерів у відновлення постраждалої енергетичної інфраструктури, Норвегія в березні долучилась до проєкту енергоефективної відбудови України. Як проінформував Північний зелений банк NEFCO, через який надійшло норвезьке фінансування, Норвегія інвестувала 16 мільйонів євро в проєкти відбудови, пов’язані з впровадженням "зелених" технологій та енергоефективності.

Також у березні Україна та Франція затвердили низку проєктів із відновлення критичної інфраструктури України в межах угоди на 200 мільйонів євро, яку країни підписали в жовтні 2024 року. Міністерство економіки повідомило, що в рамках цієї угоди Франція спрямує 60 мільйонів євро в посилення енергетичної стійкості України, зокрема шляхом будівництва цифрової підстанції у Київській області, встановлення мобільних сонячних генераторів для медичних та освітніх закладів, постачання мобільних електричних підстанцій і модернізації енергетичного обладнання в різних областях України. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Однією з найважливіших новин березня у сфері гуманітарної підтримки стала зустріч між українськими та французькими урядовцями, на якій сторони затвердили 19 проєктів із відновлення критичної інфраструктури України в межах угоди на 200 мільйонів євро, підписаної ще в жовтні 2024 року. 

7 березня Міністерство економіки України опублікувало подробиці цих проєктів: майже 110 мільйонів євро Франція інвестувала в програми гуманітарного розмінування та відновлення енергетики України, понад 50 мільйонів євро – у зміцнення системи охорони здоров’я, близько 40 мільйонів євро — в інфраструктурні проєкти. 

Для підтримки відновлення України 6 березня Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) підписали гарантійну угоду, в межах якої ЄІБ зможе інвестувати щонайменше 2 мільярди євро в нагальні проєкти відновлення та реконструкції в Україні. Це фінансування є частиною механізму фінансової підтримки України від ЄС Ukraine Facility. У рамках цього ж механізму Рада Європи 17 березня схвалила третій платіж безповоротних грантів для України на суму 3.5 мільярда євро для підтримки програм реконструкції та модернізації України. 

А 14 березня міністр захисту довкілля та природних ресурсів повідомила про підтримку ЄС у зеленому відновленні України через програму EU4Green Recovery East. Ініціатива, розрахована на чотири роки з бюджетом 21.5 мільйона євро, буде зосереджена на розвитку циркулярної економіки та управлінні водними ресурсами.

Значні обсяги гуманітарної підтримки Україна також отримала в рамках індивідуальних ініціатив окремих країн. Так, Швеція 8 березня оголосила про виділення 2 мільйонів євро на сприяння розширенню прав і можливостей жінок в Україні. За кілька днів – 10 березня – Міністерство закордонних справ Фінляндії анонсувало надання Україні 16 мільйонів євро на програми гуманітарної підтримки через ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста. 

Про збільшення фінансування програм підтримки відбудови України повідомила Швейцарія. За даними Міністерства економіки України, Швейцарія збільшила фінансування конкурсу заявок для швейцарських компаній в Україні з 50 мільйонів євро до 100 мільйонів євро. Ці кошти найближчим часом отримають швейцарські компанії в Україні, які залучені до проєктів із відбудови.

До програм відновлення долучилась також Італія. 19 березня міністр аграрної політики та продовольства України Коваль повідомив про те, що Італія спрямувала понад 11 мільйонів євро у відновлення українського сільського господарства в Одеському регіоні. Завдяки цьому внеску підтримку отримають понад 16 тисяч малих і середніх фермерських господарств. 

Місяць завершився оголошенням нової програми гуманітарної допомоги для України. 27 березня ЄС, Швеція та Німеччина виділили 44 мільйони євро на підтримку організацій громадянського суспільства в Україні, зокрема 6 мільйонів євро були спрямовані на розвиток гендерної рівності. 

Притягнення Росії до відповідальності

У березні Коаліція зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України зробила рішучий крок до притягнення Російської Федерації до відповідальності за протиправні дії, скоєні проти України. 

19-22 березня країни-учасниці Коаліції після 2 років роботи провели фінальне засідання, де завершили розробку трьох проєктів документів, які необхідні для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Як повідомили в Офісі Президента України, ідеться про проєкт двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи про створення cпеціального трибуналу, проєкт статуту cпеціального трибуналу та проєкт розширеної часткової угоди про керування спеціальним трибуналом. 

Наступними кроками будуть політичне опрацювання цих документів і їх передача Раді Європи для безпосереднього запуску трибуналу. 

Дайджест підготували: Плєшакова Анастасія, Кравець Вікторія, Шульга Ольга, Чернявська Дарія