Протягом червня європейські партнери продовжували зміцнювати спроможності України в оборонній, гуманітарній і невійськовій сферах, а також у притягненні Росії до відповідальності. 

Довідка: станом на кінець червня Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння і військової техніки

У червні низка держав-партнерів виділила нові пакети військової допомоги Україні, зокрема Велика Британія, Нідерланди, Канада та Швеція.

4 червня Міністерство оборони Великої Британії заявило про виділення додаткових 350 мільйонів фунтів стерлінгів на закупівлю безпілотників для України. Таким чином постачання дронів з Великої Британії збільшиться вдесятеро: з 10 тисяч у 2024 році до 100 тисяч у 2025 році.

Також 4 червня про новий пакет допомоги від Нідерландів повідомив міністр Рубен Брекельманс. Було виділено 400 мільйонів євро на морську підтримку, а саме на понад 100 швидкісних патрульних катерів і військових суден, десятки морських безпілотників та підготовку українських морських піхотинців. На тренування військових у Морському регіональному навчальному центрі було спрямовано 20 мільйонів євро від загальної суми. Вони будуть інвестовані у зброю, боєприпаси та тактичне спорядження.

Окрім того, Нідерланди оголосили про ще один пакет на 175 мільйонів євро 24 червня. До нього увійшли 100 радарних систем для виявлення дронів, безпілотники на суму 80 мільйонів та 20 частково безпілотних модульних машин Ermine CASEVAC для евакуації поранених.

Під час засідання Контактної групи з питань оборони України 4 червня міністр оборони Канади Девід МакГінті заявив про нову військову допомогу для України. 35 мільйонів канадських доларів будуть спрямовані на бронемашини типу LAV-2: Coyote та Bison (30 мільйонів), а також на засоби радіоелектронної боротьби канадського виробництва (5 мільйонів).

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні на полях саміту G7 17 червня під час зустрічі з Володимиром Зеленським анонсував пакет військової допомоги на 2 мільярди канадських доларів (приблизно 1.5 мільярда американських доларів). Кошти будуть спрямовані на актуальні потреби України, зокрема дрони, боєприпаси, гелікоптери та український ОПК.

5 червня Уряд Швеції виділив 550 мільйонів шведських крон (приблизно 49 мільйонів євро) на підтримку НАТО для України. Кошти є частиною 19-го пакету допомоги, оголошеного у березні цього року. 300 мільйонів будуть спрямовані до Цільового фонду Комплексного пакету допомоги НАТО, тобто підуть на нелетальну військову допомогу — медичне обладнання, транспортні засоби, паливо та польові пайки. Решта 250 мільйонів крон будуть інвестовані в Місію NSATU (Security Assistance and Training for Ukraine) для швидкої закупівлі товарів та послуг, які потребує Україна.

Про перспективу збільшення військової допомоги на 1.9 мільярда євро заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після візиту до Києва 12 червня. Деталі щодо типів озброєння поки невідомі, однак ключовими напрямами залишаються далекобійна зброя та боєприпаси для систем протиповітряної оборони.

Додатково цього місяця Латвія відправила Україні чергову партію безпілотників — 1300 одиниць. Про це повідомив міністр оборони Андріс Спрудс 25 червня. Ці дрони є частиною обіцяних 12 тисяч БпЛА, які Латвія планує виробити для України у першому півріччі 2025 року.

Також важливим поступом червня стало розширення Коаліції радіоелектронної боротьби. До ініціативи доєдналися Італія, Швеція, Бельгія та Естонія. До того ж, Швеція спільно з Німеччиною стали співголовами Коаліції.

Співпраця в ОПК

Низка країн у червні підтвердила свою готовність підтримувати український ОПК. Питання інвестицій в українську оборонну галузь стало ключовим під час зустрічей із представниками Норвегії, Фінляндії, Литви, Німеччини, Канади, Японії, Великої Британії, Нідерландів та Данії.

Під час засідання Контактної групи з питань оборони України („формат Рамштайн“) 4 червня Міністерство оборони України представило нову міжнародну ініціативу — спільне виробництво українського озброєння на території країн-партнерів.

У межах ініціативи партнери погодились виробляти українське озброєння та реалізовувати українські розробки на своїй території за офіційними ліцензіями. Уся продукція буде спрямована на потреби Сил оборони України до завершення війни. Країни-партнери готові повністю фінансувати ці виробництва та забезпечити додаткове інвестування.

Ця ініціатива покликана створити взаємовигідну модель: український ОПК отримає доступ до фінансування, технологій, інфраструктури та стратегічних альянсів із ключовими гравцями ринку, а держави-партнери зможуть зміцнити власні промислові спроможності та підтримати обороноздатність України.

Низка проєктів у межах партнерства ОПК України та держав-партнерів вже перебуває в процесі реалізації. Так, Велика Британія разом із Україною запускає виробництво ракет LMM і пускових установок, німецький концерн Rheinmetall будує в Україні підприємство із виробництва бойових машин Lynx, а норвезько-фінський виробник озброєння Nammo надав українським підприємствам ліцензію на виробництво боєприпасів. І це лише незначна частина іноземних оборонних компаній, які вже налагодили співробітництво з українським ОПК. 

Запуск нового багатостороннього механізму став не єдиною важливою новиною червня у сфері співробітництва ОПК України та партнерів. Так, під час чергового засідання Контактної групи в Брюсселі Данія презентувала подальший розвиток „данської моделі“ – програми прямих фінансових внесків держав-партнерів в ОПК України. Перший у 2025 році транш на суму 428 мільйонів євро від Данії, Швеції, Канади, Норвегії та Ісландії вже найближчим часом буде спрямований на виробництво української артилерії, ударних дронів, ракет та протитанкових засобів. Загалом протягом 2025 року заплановано зміцнити українську оборонну промисловість на суму 1.3 мільярда євро завдяки внескам за „данською моделлю“.

Окрім вищезгаданої інвестиції в „данську модель“, Норвегія на початку червня анонсувала виділення 7 мільярдів доларів США на оборонну підтримку України протягом 2025 року, де ключовою сферою співпраці стане фінансування закупівлі та виробництва українських БпЛА. Додатково наприкінці місяця Міністерство оборони Норвегії заявило про інвестицію на суму 6.7 мільярда норвезьких крон (580 мільйонів євро) в Морську коаліцію, у рамках якої значна частина коштів буде спрямована на спільну розробку та виробництво надводних дронів в Україні українським оборонним виробником і норвезькою оборонною компанією Kongsberg Defence & Aerospace (KDA). Виробництво цих морських дронів покликане допомогти Україні захистити свою морську територію та нейтралізувати російський флот у Чорному морі. 

Також у червні французький уряд заявив, що один із місцевих автовиробників у співпраці з неназваною французькою оборонною компанією розгорне виробництво безпілотників в Україні. Більшість вироблених дронів задовольнятиме потреби Сил оборони України, водночас частину БпЛА використовуватиме французька армія для власних потреб. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України

У червні 2025 року механізм G7 ERA продовжив забезпечувати фінансування потреб українського бюджету та оборонного сектору за рахунок доходів від заморожених російських активів. Україна отримала нові транші від Європейського Союзу, Канади, Японії та Великої Британії, а також було ухвалено важливі політичні рішення щодо конфіскації та майбутнього використання цих активів.

Так, 5 червня Міністерство фінансів України та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали фінальну угоду про надання Україні 3 мільярдів доларів у межах ініціативи ERA – про це повідомив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль. Це перша велика виплата з боку Японії, що фінансується доходами від заморожених російських активів, розміщених у країні. Японська підтримка буде спрямована на фінансування бюджетного дефіциту, підтримку економіки та відновлення критичної інфраструктури. 

13 червня Європейський Союз здійснив виплату п’ятого траншу макрофінансової допомоги на суму 1 мільярд євро в межах програми ERA. За даними Єврокомісії, ці кошти спрямовуються на покриття нагальних видатків бюджету України, зокрема в соціальній та оборонній сферах. Загальна сума, надана ЄС у 2025 році за цією програмою, досягла 7 мільярдів євро. 

17 червня прем’єр-міністр Канади Марк Карні повідомив про нову допомогу Україні на загальну суму 2 мільярди канадських доларів (близько 1.5 мільярда доларів США), що включає дрони, гвинтокрили, боєприпаси та гуманітарну підтримку. Частина цього пакета фінансується за рахунок доходів від заморожених російських активів. А вже 30 червня уряд Канади підтвердив переведення ще 1.7 мільярда доларів на бюджетні потреби України – також у межах програми ERA.

Додатково 24 червня Велика Британія вперше використала доходи від заморожених російських активів для безпосередньої закупівлі озброєння для України. За рахунок 70 мільйонів фунтів стерлінгів (приблизно 88 мільйонів доларів), зібраних у рамках британської частини ERA, Лондон оголосив про передачу 350 сучасних ракет ППО ASRAAM, адаптованих для наземного запуску. Ракети будуть інтегровані в комплекс Raven, що вже використовується ЗСУ. 

Станом на кінець червня 2025 року Україна отримала щонайменше 17.6 мільярда доларів США з передбачених 50 мільярдів у межах механізму ERA. У реалізації програми беруть участь ЄС, Канада, Велика Британія та Японія. США на цьому етапі залишаються осторонь активної фінансової частини ініціативи — після першого траншу в грудні 2024 року нових оголошень не було.

Окрім цього, 25 червня у Страсбурзі Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Трибунал буде частиною ширшої архітектури відповідальності, що включає також Реєстр збитків, Компенсаційну комісію та Компенсаційний фонд, який фінансуватиметься, зокрема, за рахунок заморожених російських активів. Таким чином, юридична база для повної конфіскації активів РФ продовжує формуватись у координації з Радою Європи та іншими партнерами.

Навчання і тренування українських військових

Протягом червня 2025 року підготовка українських військових тривала в межах ключових міжнародних програм, зокрема в рамках місії ЄС EUMAM Ukraine та британської ініціативи INTERFLEX. Основними напрямами залишалися базова бойова підготовка, підготовка командного складу, робота з безпілотниками та обслуговування сучасного озброєння.

Європейська місія EUMAM Ukraine продовжувала підготовку українських військових у Польщі та інших країнах ЄС. За даними Генштабу Польщі, у Польщі пройшли навчання вже понад 30 тисяч військовослужбовців ЗСУ. Програма тренувань оновлюється на основі досвіду бойових дій. Рада ЄС раніше продовжила мандат місії до листопада 2026 року, що дозволить охопити підготовку ще 15 тисяч українських військових у найближчі роки.

Британська навчальна програма INTERFLEX, яка працює з літа 2022 року і включає базову, командирську та інструкторську підготовку, 26 червня відзначила три роки з моменту запуску. Загальна кількість українських військовослужбовців, підготовлених у межах програми, сягнула понад 55 тисяч осіб. Навчання відбуваються на території Великої Британії за участі 13 країн-партнерів. У межах засідання Контактної групи 4 червня Велика Британія оголосила про виділення додаткових 247 мільйонів фунтів стерлінгів на навчання українських військових у 2025 році у рамках програми INTERFLEX.

Окремі компоненти навчання передбачені також у межах нових пакетів допомоги. Зокрема на початку місяця Нідерланди повідомили про новий пакет допомоги на 400 мільйонів євро, частину з якого буде спрямовано на навчання українських фахівців у сфері морських систем, зокрема дронів, катерів і сенсорних систем.

Санкції проти Росії та її прибічників

Минулого місяця союзники суттєво посилили санкційний тиск на Росію, зосередивши зусилля на перекритті доступу до військових технологій, глобальної фінансової інфраструктури та боротьбі з „тіньовим флотом“. Нові обмеження запровадили Європейський Союз, Велика Британія та Канада. 

Так, 12 червня  ЄС запровадив нові тарифи на російські та білоруські сільськогосподарські товари та добрива. Рада ЄС ухвалила рішення про запровадження нових тарифів на залишок сільськогосподарської продукції та окремі види добрив з Росії та Білорусі, які раніше не обкладалися митами. Метою заходів є зменшення залежності ЄС від цього імпорту, а також скорочення експортних доходів Росії, що використовуються для фінансування війни проти України. Також 16 червня Європейський Союз продовжив посилювати тиск на Росію та подовжив дію санкцій, запроваджених у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополю, до 23 червня 2026 року.

А вже 30 червня Рада ЄС ухвалила рішення продовжити дію економічних обмежувальних заходів проти Російської Федерації ще на шість місяців до 31 січня 2026 року. Йдеться про комплексні санкції, запроваджені у 2014 році та суттєво посилені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

Окрім цього, 13 червня Уряд Канади оголосив про новий пакет санкцій проти Російської Федерації. Обмеження торкнулися провідних установ і компаній, що розвивають квантові технології у співпраці з Російським квантовим центром. Санкції також запроваджено проти 29 осіб, пов’язаних із конфіскацією іноземного майна в Росії, зокрема олігархів, регіональних чиновників та осіб із близького кола Кремля. Окремо введено обмеження проти фінансових структур, суб’єктів нафтогазової галузі та „тіньового флоту“, а також проти 45 осіб, які підтримали повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

​​Україна та міжнародні партнери продовжують боротися з “тіньовим флотом” Росії, що дозволяє Кремлю обходити санкції та фінансувати війну за рахунок експорту нафти. 17 червня Велика Британія розширила обмежувальний список та додала до нього 20 танкерів „тіньового флоту“ РФ. Окрім того, під санкції потрапили фізичні особи, пов’язані з постачанням товарів подвійного призначення, Головне управління глибоководних досліджень Міноборони РФ, а також компанії з енергетичного, фінансового та видобувного секторів.

У той самий день – 17 червня – Канада оголосила про новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Під обмеження потрапили 77 фізичних і 39 юридичних осіб, а також понад 1000 товарів у сфері експорту й імпорту, пов’язаних із хімічною, біологічною та військовою промисловістю. Цей пакет санкцій включає також найбільшу кількість обмежень, пов'язаних із суднами та торгівлею. Адже окрему увагу Канада приділила боротьбі з російським „тіньовим флотом“, додавши до санкційного списку ще 201 судно і довівши загальну кількість підсанкційних суден до понад 300.

Невійськова безпека і цивільний захист

У сфері невійськової допомоги ключову роль у посиленні кібербезпеки України відіграє IT-коаліція — міжнародний альянс за участі 17 країн-учасниць під координацією Агентства НАТО з підтримки та постачання (NSPA), який станом на кінець травня акумулював для України вже понад 1.1 мільярда євро. Ці ресурси спрямовуються на закупівлю засобів захищеного зв’язку, масштабування бойової системи DELTA та забезпечення необхідним обладнанням пунктів управління тактичного рівня. Однак  у червні держави-партнери не робили заяв щодо нових постачань чи внесків у межах цієї Коаліції.

Втім, червень усе ж приніс важливу підтримку у сфері цивільного захисту. 4 червня голова ДСНС повідомив, що українські рятувальники отримають 40 роботизованих пожежних комплексів Colossus від французької компанії Shark Robotics. Це результат співпраці між урядами Франції та України, а також організацією Action Europe. Комплекси дозволять ефективно працювати в умовах підвищеного ризику – під час пожеж, обстрілів і технологічних катастроф.

Також 30 червня Україну з офіційним візитом відвідав новий глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль. Під час зустрічі з міністром МВС Ігорем Клименком він передав черговий пакет допомоги, а саме автомобілі для Національної гвардії та Державної прикордонної служби України.

Розмінування українських територій

Для прискорення розмінування постраждалих від війни територій Україна 20 червня підписала угоду з Італією та ПРООН, у межах якої Італія виділить додаткові 1.5 мільйона євро на гуманітарне розмінування в Україні. А ПРООН допоможе застосувати інноваційні технології, зокрема шляхом використання дронів, дистанційних сенсорів і систем штучного інтелекту, в процесі очищення українських земель.

За кілька днів – 24 червня – Міністерство економіки України повідомило, що ПРООН за фінансування Люксембурга передала Державній службі України з надзвичайних ситуацій систему аеророзвідки Mines Eye. Ця безпілотна технологія використовує сенсори для дистанційного виявлення мін та інших вибухонебезпечних предметів, що дозволяє швидко обстежувати небезпечні території без ризиків для фахівців ДСНС.

Окрім цього, наприкінці червня Міністерство оборони України заявило, що Коаліція з розмінування спрямувала на розмінування українських територій вже 93 мільйони євро з початку 2025 року. Кошти, виділені країнами-учасницями Коаліції, йдуть на закупівлю обладнання для розмінування, мінних детекторів, засобів індивідуального захисту, а також на підготовку підрозділів з розмінування Державної спеціальної служби транспорту та Командування Сил підтримки ЗСУ.

Підтримка енергетичної інфраструктури

18 червня офіційно розпочала роботу Програма Power4JustTransition, яка впроваджується компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) за дорученням Уряду Німеччини. У рамках цієї співпраці, бюджет якої складає 26 мільйонів євро, Україна та Німеччина підписали Меморандум про реалізацію проєкту міжнародної технічної допомоги „Енергія для справедливої трансформації“. Цей проєкт покликаний розвинути енергетичну безпеку, сприяти переходу на зелену енергетику та прискорити відбудову енергетичної системи України за європейськими стандартами. 

Також у червні представники Міністерства енергетики України провели низку зустрічей із державами-партнерами, зокрема Румунією, Францією, Норвегією та США. Партнери зобов’язались продовжувати підтримувати Україну у підвищенні рівня безпеки атомних об’єктів, відновленні енергетичних потужностей після ворожих обстрілів, а також розвитку атомної генерації.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

На початку червня Україна та Франція підписали Програму співпраці у сфері європейської інтеграції, яка покликана активізувати двостороннє співробітництво в цьому напрямку задля забезпечення реалізації ефективного переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. 

Так, 3 червня прем’єр-міністри двох країн досягли домовленостей щодо того, що Франція виділить додаткові 200 мільйонів євро на відновлення та євроінтеграцію України на додаток до 200 мільйонів євро, які Франція вже спрямувала у відбудову України в рамках міжурядової грантової угоди, підписаної в липні 2024 року. Окрім цього, Уряд Франції підтвердив надання Україні гарантій у формі експортного кредитного страхування на суму 1.5 мільярда євро.

Додатково в червні Україна поглибила співпрацю з інституціями ЄС. На початку місяця Єврокомісія вирішила продовжити дію тимчасового захисту для українців до березня 2027 року, а також створити посаду Спеціального представника з питань українців у ЄС, щоб підсилити представництво інтересів українців на території Євросоюзу. 

Для прискорення євроінтеграційних процесів і відновлення постраждалих громад Україна узгодила з Програмою розвитку ООН (ПРООН) спільний план щодо запуску проєкту „Area-Based Recovery in Ukraine“, який впроваджуватиметься у 2025-2028 роках із загальним бюджетом у 120 мільйонів доларів США. Ця ініціатива сприятиме сталій відбудові, євроінтеграції та розвитку місцевої економіки.

Минулого місяця Україна також досягла домовленостей щодо посилення системи охорони здоров’я. У рамках зустрічі представників Міністерства охорони здоров’я України та бельгійської агенції міжнародної співпраці Enabel сторони домовились про зміцнення співпраці у сфері реабілітації, а також у проєкті зі створення національних центрів експертизи щелепно-лицевої хірургії у Львові та Києві. Ці центри стануть не лише лікувальними установами, а й освітньо-клінічними хабами, які впроваджуватимуть інноваційні стандарти надання допомоги, зокрема шляхом застосування сучасних технологій 3D-моделювання, цифрового планування та протезування.

Ще однією важливою новиною червня стало рішення МВФ щодо виділення Україні дев’ятого траншу в рамках програми Extended Fund Facility (EFF) на суму 500 мільйонів доларів США. Ці кошти будуть спрямовані на покриття пріоритетних бюджетних видатків і відновлення фіскальної стійкості України.

Притягнення Росії до відповідальності

4 червня у Відні відбулася панельна дискусія в ОБСЄ щодо впливу агресії РФ на українських дітей. Участь взяла уповноважена Президента з прав дитини Дар’я Герасимчук, яка заявила про щонайменше 19 546 випадків незаконної депортації українських дітей та понад 1.6 мільйона, які перебувають під окупацією або могли бути вивезені до РФ. Вона представила ініціативу Bring Kids Back UA та наголосила на важливості міжнародних механізмів, зокрема Московського механізму ОБСЄ та системи ООН „Діти та збройні конфлікти“ – для фіксації злочинів і передачі доказів до міжнародних судів.

А вже 25 червня Україна та Рада Європи підписали у Страсбурзі Угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Президент Володимир Зеленський наголосив, що статут трибуналу передбачає персональну відповідальність найвищого керівництва Росії без імунітетів. Суд, який базуватиметься в Гаазі, співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом. До процесу створення трибуналу долучилися 39 країн, ЄС та Рада Європи, а підготовка тривала понад два роки, зокрема в рамках Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Дайджест підготували: Плєшакова Анастасія, Кравець Вікторія, Мазур Валентина, Шульга Ольга, Обод Таїсія, Чернявська Дарія