Останній місяць 2024 року став місяцем активної імплементації двосторонніх безпекових угод, зокрема у сферах військової підтримки, використання заморожених російських активів на користь України, гуманітарної допомоги та санкційного тиску на Росію. Протягом грудня Україна також узгодила з багатьма державами-партнерами план щодо виконання безпекових угод на 2025 рік. 

Довідка: протягом 2024 року Україна уклала 28 двосторонніх безпекових угод про співробітництво з державами-партнерами. Усі ці безпекові угоди є формалізованим продовженням Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023 року країни «Групи семи» (G7).

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
3. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.

Надання Україні озброєння і військової техніки

У грудні найбільш комплексну військову підтримку Україна отримала від США. Протягом цього місяця Сполучені Штати оголосили рекордні і за кількістю, і за вартістю п’ять пакетів військової допомоги Україні. 

Перший оборонний пакет вартістю 725 мільйонів доларів Міністерство оборони США оголосило 2 грудня. Цей пакет військової допомоги наданий у межах програми PDA (Presidential Drawdown Authority) і включає в себе боєприпаси для ЗРК NASAMS, боєприпаси для систем HIMARS, засоби протидії безпілотникам, 155-мм та 105-мм артилерійські снаряди, ракети для ПТРК TOW, безпілотники, ракети Stinger, протитанкові системи Javelin і AT-4, протипіхотні міни, стрілецьку зброю, обладнання для захисту критичної інфраструктури та інше допоміжне обладнання. 

За лічені дні, 7 грудня, Пентагон повідомив про надання Україні ще одного пакета військової допомоги на суму 988 мільйонів доларів. У межах цього оборонного пакета в рамках Ініціативи безпекової допомоги Україні (USAI) Україна отримає додаткові боєприпаси для систем HIMARS, безпілотні авіаційні системи та обладнання для ремонту артилерійських систем, танків і бронетехніки. 

Про виділення Україні третього оборонного пакета за місяць Міністерство оборони США сповістило 12 грудня. Пакет вартістю 500 мільйонів доларів передбачає надання 155-мм та 105-мм артилерійських снарядів, боєприпасів для систем HIMARS, боєприпасів до систем протидії безпілотникам, протирадіолокаційних ракет HARM, протитанкових систем Javelin і AT-4, протитанкових ракет TOW, безпілотників, військових позашляховиків HMMWV, бронемашин типу MRAP, легких тактичних автомобілів, боєприпасів для стрілецької зброї та допоміжного обладнання. 

Ще два оборонні пакети для України на загальну суму майже 2.5 мільярда доларів анонсував Президент США Джо Байден 30 грудня. Перший пакет військової допомоги на суму 1.25 мільярда доларів передбачає надання Україні озброєння зі складів Пентагону, а другий пакет вартістю 1.22 мільярда доларів буде наданий у межах Ініціативи безпекової допомоги Україні (USAI). За словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, пакет вартістю 1.25 мільярда доларів включає боєприпаси для систем HIMARS, протитанкові системи Javelin і AT-4, 155-мм та 105-мм артилерійські снаряди, протитанкові ракети TOW, засоби для протидії безпілотникам, засоби для зміцнення протиповітряної оборони та іншу військову допомогу. 

Військова допомога від США в грудні не обмежилась оголошенням п’яти оборонних пакетів. Агентство зі співробітництва у сфері безпеки та оборони (DSCA) повідомило 10 грудня про те, що Державний департамент США прийняв рішення про схвалення іноземного продажу уряду України систем забезпечення та обладнання для F-16 вартістю приблизно 266 мільйонів доларів. 

Окрім США, комплексний пакет військової підтримки в грудні надала і Велика Британія. Міністр оборони країни Джон Гілі анонсував 19 грудня новий оборонний пакет вартістю 225 мільйонів фунтів стерлінгів (286 мільйонів доларів). Ця військова допомога посилить ВМС України, зокрема завдяки наданню малих катерів, розвідувальних безпілотників, надводних безпілотних кораблів, боєприпасів і протимінних безпілотників. Інша частина оборонного пакета зміцнить ППО України: радари, наземні приманки та системи електронної боротьби з дронами.  

Рішення про посилення військової підтримки України в грудні затвердила також Канада. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль проінформував 11 грудня про те, що Палата громад Парламенту Канади підтримала виділення 764 мільйонів канадських доларів (близько 578 мільйонів доларів США) на допомогу Україні, зокрема на закупівлю боєприпасів і проведення тренувань для українських військових. 

Держави-партнери з ЄС також значно посилили обороноспроможність України в грудні. Зокрема Німеччина на початку місяця оголосила комплексний оборонний пакет для України. 2 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц анонсував новий пакет військової допомоги на суму 650 мільйонів євро, який мав би прибути в Україну вже в грудні. Додатково до оголошеного військового пакета канцлер Олаф Шольц заявив під час візиту до України 2 грудня про те, що Німеччина передасть Україні додаткові пускові установки до ЗРК Patriot. 

А наприкінці місяця Україна отримала велику кількість номенклатури озброєння від Німеччини. 20 грудня Олаф Шольц проінформував про те, що обіцяний раніше шостий комплекс ППО IRIS-T SLM вже прибув із Німеччини до України. Згодом, 23 грудня, Міністерство оборони Німеччини повідомило про отримання Україною значного пакета військової допомоги від Німеччини, до якого увійшли 15 танків Leopard 1 A5, 30 броньовиків MRAP, дві зенітні самохідні установки Gepard, керовані ракети AIM-9L/I-1 Sidewinde, самохідна гаубиця PzH 2000, 12 броньовиків, 120 гранатометів GMW, 52 тисячі снарядів 155-мм, 68 безпілотників, стрілецька зброя та інше озброєння.

Країни Балтії також відіграли важливу роль у посиленні військової стійкості України. Усередині грудня Литва відправила нову партію військової допомоги для України, до якої увійшли боєприпаси, патрони для стрілецької зброї і причепи для перевезення гусеничної техніки. А наприкінці грудня міністр оборони Латвії Андріс Спрудс заявив про те, що Латвія підготувала до передачі Україні понад 1000 безпілотників.

У грудні Україна значно посилила військове співробітництво з Норвегією. 16 грудня Уряд Норвегії підтримав рішення про виділення 2.7 мільярда норвезьких крон (близько 204 мільйонів доларів США) в рамках програми Нансена на посилення спроможностей ВМС України. Відомо, що ці кошти Норвегія спрямує на закупівлю військового обладнання, підтримку в захисті України від російських атак, розмінування Чорного моря і навчання українських військових. 

Ще однією державою, яка оголосила про додаткову військову допомогу для України, стали Нідерланди. Міністр закордонних справ країни Каспар Велдкамп сповістив 4 грудня про те, що Нідерланди виділяють додаткові 22 мільйони євро на протиповітряну оборону і кіберстійкість України. 

Грудень став важливим місяцем для зміцнення Повітряних сил. Президент України Володимир Зеленський розповів 7 грудня про те, що друга партія обіцяних F-16 від Данії вже на території України. Раніше прем’єр-міністерка Данії Метте 

Фредеріксен заявила про те, що Данія надасть Україні 19 винищувачів F-16 у межах трьох партій. Першу партію з 6 винищувачів Данія надіслала Україні в серпні 2024 року. Додатково до цієї підтримки Данія надала Україні новий оборонний пакет на суму 2.1 мільярда данських крон (281 мільйон євро). У межах цього пакета передбачене покращення експлуатації українських винищувачів F-16, зміцнення ППО України та надання нової спільної партії БМП CV90 від Данії і Швеції. Другою країною, яка в грудні долучилась до підтримки України в небі, стала Польща. Як проінформували в Урядовому Агентстві стратегічних резервів Польщі, Польща подарувала Україні два гелікоптери Мі-8 та один Bell 412-HP. Вони будуть використані для навчання майбутніх українських пілотів. 

Деякі держави-партнери в грудні озвучили свої плани щодо військової допомоги Україні в 2025 році. Зокрема 17 грудня відбувся саміт оборонного співробітництва Joint Expeditionary Force (JEF), яке складається з коаліції 10 держав і очолюється Великою Британією. У межах саміту лідери країн JEF опублікували спільну заяву, в якій повідомили, що їхня військова підтримка для України перевищить 12 мільярдів євро в 2025 році. Окрім цього, Естонія, яка також є учасницею JEF, надалі щорічно виділятиме на допомогу Україні 0.25% свого ВВП, про що за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом повідомив міністр оборони України Рустем Умєров. Інша країна Балтії – Латвія – зробить внесок у 20 мільйонів євро в Коаліцію дронів у 2025 році, як заявив міністр оборони країни Андріс Спрудс. Також Міністерство оборони Фінляндії анонсувало 5 грудня 26-й оборонний пакет для України на суму 25 мільйонів євро, який буде реалізований Фінляндією на початку 2025 року. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Спрямування заморожених російських активів на підтримку України стало важливою сферою співпраці між Україною та державами-партнерами протягом грудня. 

У перший день місяця президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив на спільній прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським про те, що з 1 січня 2025 року Європейський Союз щомісяця надаватиме Україні 1.5 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів.

Дещо згодом – 3 грудня – міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду між Україною та Європейським Союзом щодо залучення до 35 мільярдів євро макрофінансової допомоги (MFA) в межах ініціативи G7 “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (механізму надання Україні кредитних коштів до 50 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів). Погашення цієї позики відбуватиметься винятково за рахунок майбутніх прибутків від заморожених російських активів у ЄС.

У межах механізму “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” від G7 Україна отримала також додатковий кредит від США. Йдеться про позику для України на суму 20 мільярдів доларів, яку США анонсували ще в жовтні 2024 року і про виділення якої повідомило Міністерство фінансів США 10 грудня. США перерахували ці кошти у фонд Світового банку "Сприяння залученню ресурсів для інвестицій у зміцнення фінансового посередництва в Україні" (FORTIS Ukraine FIF), із якого вони вже безпосередньо виділятимуться Україні. 

Вже 18 грудня Виконавча рада Світового банку виділила на підтримку України 2.05 мільярда доларів, із яких 1 мільярд доларів був спрямований саме з вищезгаданих 20 мільярдів доларів, надісланих США у фонд FORTIS Ukraine FIF. Надходження в Україну 1 мільярду доларів від США за рахунок заморожених російських активів 24 грудня підтвердив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. 

А 30 грудня Міністерство фінансів України підписало зі Світовим банком Грантову угоду на 15 мільярдів доларів від США за рахунок доходів від заморожених російських активів. Ці кошти також є частиною позики від США на 20 мільярдів доларів, і вони будуть надані з фонду FORTIS Ukraine FIF у межах проєкту “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine).

У грудні ще одна країна, окрім США, пообіцяла надати Україні допомогу за рахунок заморожених російських активів. 25 грудня Президент України Володимир Зеленський подякував уряду Японії за рішення передати Україні 3 мільярди доларів, які забезпечені прибутками від заморожених російських активів. 

Співпраця в ОПК

Грудень був насиченим на новини, пов’язані з поглибленням співробітництва між ОПК України та держав-партнерів. 

Значний відсоток цих новин стосувався співпраці між оборонною промисловістю України та Німеччини. Зокрема 2 грудня міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін заявив про те, що два вироби defence tech України були розроблені у співпраці з німецькими оборонними компаніями: компанією “Helsing”, яка відіграла важливу роль у впровадженні систем штучного інтелекту в українській розробці, і локалізованою в Україні компанією “Quantum Systems”. Згодом – 17 грудня – німецький оборонний концерн Rheinmetall опублікував інформацію про замовлення урядом Німеччини додаткових 20 БМП Marder у варіанті 1А3 для України. У компанії додали, що профінансує це замовлення також уряд Німеччини. Наступного дня в Rheinmetall розповіли про ще одну сферу взаємодії з українським ОПК: оборонний концерн підписав контракт із Міністерством оборони України щодо постачання 155-мм артилерійських порохових зарядів на суму 9 мільйонів євро, які будуть доставлені в Україну в січні 2025 року.

Український ОПК протягом грудня зміцнювався не лише завдяки Німеччині. На початку місяця генеральний директор естонської оборонної компанії “Frankenburg Technologies” повідомив про підписання угоди з Україною щодо випробування естонських зенітних ракет власного виробництва в Україні з 2025 року.

Успішні результати взаємодії ОПК України та Чехії найближчим часом також посилять Сили оборони. Українське оборонне підприємство спільно з чеською оборонною компанією PBS завершило розробку реактивного двигуна AI-PBS-350, який оптимізований для використання в дронах, як проінформував керуючий директор PBS Group Павел Чехал. Початок серійного виробництва таких двигунів заплановано на першу половину 2025 року. 

В останньому місяці 2024 року з’явились нові перспективи співпраці між ОПК України та Франції. Міністерство оборони України сповістило 13 грудня про відкриття офісу Французької асоціації оборонної та безпекової промисловості GICAT в Україні. Віцепрезидент Асоціації Марк-Анрі Фігь розповів, що одна з головних цілей офісу GICAT в Україні – це допомога із залученням французьких інвестицій до існуючих проєктів українського виробництва та організація довгострокового співробітництва між ОПК України та Франції шляхом створення спільних підприємств.

Наприкінці грудня Україна отримала понад 150 мільйонів євро на фінансування українського ОПК від Данії, Франції та Литви. Міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що Данія надала 111 мільйонів євро, а Франція і Литва – 29 мільйонів євро і 10 мільйонів євро відповідно. Ці кошти посилять обороноздатність України завдяки виробництву вітчизняних ракет, дронів-deepstrike та артилерійських установок. 

Навчання і тренування українських військових

3 грудня Міністерство оборони Нідерландів проінформувало про завершення навчання українського екіпажу з 35 моряків на нідерландському протимінному тральщику Zr.Ms. Makkum. Раніше Нідерланди повідомили про безкоштовну передачу Україні двох тральщиків – Zr.Ms. Makkum і Zr.Ms. Vlaardingen – для посилання ВМС України. 

Окрім Нідерландів, тренування українських військовослужбовців на своїй території в грудні забезпечила Німеччина. Президент України Володимир Зеленський заявив 9 грудня про підготовку нової української бригади Сполученими Штатами Америки на території Німеччини. 

Генеральний штаб ЗСУ також подякував інструкторам Норвезької національної гвардії Heimevernet Forsvaret норвезької навчальної операції ЕЛЛІСЕВ та інструкторам Збройних Сил Канади з навчальної місії ЮНІФАЄР в рамках багатонаціональної навчальної операції ІНТЕРФЛЕКС у Великої Британії за навчання і тренування українських військовослужбовців. 

Грудень став місяцем планування проведення тренувань для українських військових у 2025 році. 

Зокрема Міністерство оборони Норвегії повідомило, що в 2025 році норвезькі військові інструктори візьмуть участь у підготовці українських пілотів на винищувачах F-16 в Португалії в межах посилення Коаліції протиповітряної оборони. Додатково Уряд Норвегії сповістив 16 грудня про виділення 130 мільйонів норвезьких крон (майже 11.5 мільйонів доларів) морському навчальному центру Норвегії для продовження навчання українських військовослужбовців у 2025 році. 

Також Генеральний штаб ЗСУ проінформував, що держави-учасниці навчальної операції ІНТЕРФЛЕКС у Великій Британії спланували підготовку українських військових на 2025 рік. 

Санкції проти Росії та її прибічників

Як і в попередні місяці, найбільшу кількість санкційних пакетів проти Росії та її прибічників у грудні оголосила Велика Британія. 

9 грудня Уряд Великої Британії розширив санкції у сфері незаконної торгівлі золотом, яка фінансує війну Росії проти України. Британія заморозила активи п’ятьох фізичних осіб, які причетні до незаконної купівлі російського золота і контрабанди золота. 

17 грудня Британський уряд наклав санкції ще на 20 танкерів “тіньового флоту” Росії, які нелегально транспортують російську нафту. До списку санкцій увійшли танкери Ocean Faye, Andaman Skies і Mianzimu, кожен із яких протягом 2024 року перевіз чотири мільйони барелів російської нафти.

Два пакети санкцій на Росію наклали також США. 4 грудня Державний департамент США запровадив візові санкції проти 5 російських чиновників і представників влади, які причетні до примусової депортації, переміщення та ув’язнення українських дітей. А 18 грудня Держдепартамент повідомив про посилення санкцій проти осіб і компаній, залучених до будівництва російського газопроводу “Північний потік-2”. До санкційного списку потрапили 8 російських компаній, Морська рятувальна служба Росії, 17 суден та інші фізичні і юридичні особи. 

Протягом грудня Євросоюз значно посилив санкційний тиск на Росію. 16 грудня Рада ЄС ухвалила 15-й пакет санкцій проти Росії задля зменшення спроможностей Росії продовжувати агресію проти України. Ці обмежувальні заходи спрямовані на судна “тіньового флоту” РФ, послаблення російського ОПК і осіб, які відповідальні за воєнні злочини проти України. Загалом до санкційного списку увійшли 84 фізичні і юридичні особи, серед яких: військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві; особи, відповідальні за депортацію українських дітей, пропаганду і обхід санкцій; керівництво провідних енергетичних компаній Росії; хімічний завод; 52 судна, які належать до “тіньового флоту” і які залучені до транспортування військової техніки для Росії чи перевезення вкраденого українського зерна. Додаткові обмежувальні заходи торкнулись також двох посадовців у КНДР і компаній у Китаї, Індії, Ірані, Сербії та ОАЕ, які посилюють російський ОПК.

У той самий день Рада ЄС вперше оголосила санкції проти Росії за дестабілізаційні дії за кордоном, зокрема за вбивства, вибухи та кібератаки. Обмежувальні заходи торкнулись 16 фізичних і 3 юридичних осіб, серед яких підрозділ 29155 головного управління Генерального штабу Росії (ГРУ), Панафриканська група з торгівлі та інвестицій, яка здійснює проросійські операції, колабораціоністи уряду Росії у Франції та інші особи. 

Невійськова безпека і цивільний захист

Протягом грудня держави-партнери посилювали не лише військовий захист, а й кібербезпеку України. 

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 11 грудня подякував Парламенту Канади за рішення виділити 45 мільйонів канадських доларів (31 мільйон доларів США) на два напрямки, зокрема й на зміцнення кібернетичної стійкості України. 

А 14 грудня в Міністерстві оборони України розповіли про досягнення домовленостей із США щодо поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки, зокрема завдяки посиленню захисту цифрової інфраструктури та інвестиціям США в українські цифрові інновації.  

Також у Міністерстві оборони України підбили підсумки діяльності IT-коаліції за 2024 рік: Коаліція із 17 країн-партнерів акумулювала внесків на 482 мільйони євро. Крім цього, держави-партнери підтвердили свою підтримку в межах Коаліції на 2025 рік. Зокрема Естонія оголосила про новий внесок у 5 мільйонів євро. Німеччина, Фінляндія, Швеція і Канада також заявили про внески.

Розмінування українських територій

У грудні спеціалісти Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, а також експерти Центру досконалості протимінної діяльності вдосконалили навички у сфері розмінування завдяки участі у воркшопі в рамках проєкту ЄС “Комплексна підтримка національного сектору з протимінної діяльності”. Українські спеціалісти перейняли досвід від фахівців Хорватського центру протимінної діяльності, які брали участь у розмінуванні територій, постраждалих під час війни за незалежність 1991-1995 років.

Додаткові навчання в протимінній діяльності заплановані і на 2025 рік. Заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний розповів, що ЄС і Японія підтримують розширення програми підготовки операторів техніки розмінування для ветеранів. Завдяки цій підготовці ветерани російсько-української війни можуть працевлаштуватися в організаціях з гуманітарного розмінування.

Україна також отримає фінансову допомогу від Канади для прискорення гуманітарного розмінування. Як 11 грудня повідомив прем’єр-міністр України, Парламент Канади виділив 45 мільйонів канадських доларів (31 мільйон доларів США) на два напрямки підтримки України, серед яких на гуманітарне розмінування. 

Підтримка енергетичної інфраструктури

Посилення стійкості енергетичної інфраструктури було одним із фокусів співпраці між Україною та державами-партнерами протягом грудня у зв’язку з російськими атаками по енергетиці України. 

3 грудня Міністерство закордонних справ проінформувало про підписання Меморандуму про взаєморозуміння між урядами України та США щодо співпраці у забезпеченні стійкості енергетичної системи України. У рамках Меморандуму Україна може отримати американської допомоги на загальну суму до 825 мільйонів доларів США.  

Всередині грудня Україна отримала додаткову допомогу від США: Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) передало Україні 10 автономних зварювальних апаратів для швидкого ремонту енергетичної інфраструктури після російських ударів. 

Фінансування на підтримку енергетики Україна також отримала від Данії, Великої Британії та Італії.

На початку місяця Урядовий портал заявив про те, що Данія надасть 6 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури України, пошкодженої внаслідок російських атак. Ці кошти Данія спрямує у Фонд енергетичної підтримки України Енергетичного співтовариства.

Окрім Данії, фінансування термінової підтримки для української енергосистеми оголосила Велика Британія. 17 грудня Британський уряд виділив 20 мільйонів фунтів стерлінгів (24 мільйони євро) на невідкладні потреби для підтримки функціонування енергосистеми України. 

А в останній день грудня Міністерство закордонних справ Італії повідомило про те, що Італія виділила 13 мільйонів євро у Фонд підтримки енергетики України  для відновлення пошкоджених енергетичних систем.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Протягом грудня Естонія, США, Японія, Велика Британія, ЄС, Світовий банк, Європейський банк реконструкції й розвитку виділили значне фінансування на гуманітарну підтримку для України. 

4 грудня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів про рішення Ради директорів Європейського банку реконструкції й розвитку (ЄБРР) виділити Україні інвестиції на суму понад 1.3 мільярда євро. Ці кошти будуть спрямовані на 8 проєктів на підтримку державного та приватного секторів в Україні. 

Значну гуманітарну підтримку Україні в грудні надав ЄС. 9 грудня Рада ЄС схвалила виплату Україні на суму 4.2 мільярда євро в межах проєкту “Ukraine Facility”, тобто ця фінансова допомога посилить економіку, реформи і євроінтеграційні процеси в Україні. Разом із цим траншем допомога для України від ЄС у рамках  “Ukraine Facility” сягнула 16 мільярдів євро в 2024 році. 

Згодом – 25 грудня – Міністерство фінансів повідомило про те, що ЄС спрямував до спеціального фонду Державного бюджету України 150 мільйонів євро у формі гранту. Ці кошти стали другим і останнім траншем у межах Угоди між Україною та ЄС про фінансування програми “Підтримка швидкого відновлення України (Контракт з розбудови держави та посилення стійкості)” на 300 мільйонів євро. Із 150-мільйонного гранту 65 мільйонів євро будуть спрямовані на забезпечення безкоштовним харчуванням дітей 1-4 класів, 50 мільйонів євро – на відновлення портової інфраструктури, 20 мільйонів євро – на підтримку виробництва сільськогосподарської продукції, і 15 мільйонів євро – на відновлення критично важливих об'єктів після атак Росії. 

Декілька пакетів гуманітарної допомоги Україна отримала і від Світового банку. 10 грудня прем’єр-міністр України анонсував отримання Україною 454 мільйонів доларів від Світового банку для розвитку сфери охорони здоров’я в межах проєкту THRIVE, який покликаний прискорити реформування системи охорони здоров’я та посилити її ефективність в умовах війни. Наприкінці місяця Україна отримала ще 485 мільйонів доларів, зокрема і за участі Світового банку, у межах проєкту PEACE in Ukraine задля компенсації гуманітарних і соціальних видатків держбюджету. 465 мільйонів доларів на цю підтримку виділили США через USAID, а 20 мільйонів доларів – Світовий банк. 

Цим гуманітарна допомога з боку США не обмежилась. 30 грудня Міністерство фінансів США оголосило про виплату Україні 3.4 мільярда доларів прямої бюджетної підтримки, зокрема на реформи, підвищення прозорості державних інституцій і посилення антикорупційних процедур. 

Про посилення гуманітарної підтримки заявили і інші держави-партнери. Зокрема Естонія виділить близько 200 тисяч євро для допомоги найбільш вразливим жителям України. А уряди Японії і Великої Британії надали Україні 1 мільярд доларів у межах програми DPL Світового банку для підтримки соціальної і гуманітарної сфери України, як повідомив прем’єр-міністр Шмигаль. Загалом Україна отримала близько 1.7 мільярда доларів від Японії в листопаді-грудні на проєкти в соціальній, медичній, освітній і гуманітарній сферах через ініціативи Світового банку.

Дайджест підготувала Дарія Чернявська