У квітні партнери продовжили надавати Україні різносторонню допомогу в рамках двосторонніх безпекових угод. Зокрема європейські держави оголосили про нові комплексні оборонні пакети.  

Довідка: станом на кінець квітня Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації. 

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння і військової техніки

У квітні держави-партнери виділили нові пакети військової допомоги для України, зокрема це зробили Данія, Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія та Литва.

Про перший пакет цього місяця оголосила Данія. 3 квітня після консультацій уряду Данії з Комітетом із зовнішньої політики було виділено 6,7 мільярда данських крон, тобто приблизно 871 мільйон євро. Це фінансування є вже 25-м пакетом від Данії та націлене на підтримку України впродовж 2025-2027 років. Кошти будуть спрямовані на протиповітряну оборону, артилерійські боєприпаси, Коаліцію дронів, IT-коаліцію та український ОПК.

Частину пакету вже використали на передачу артилерійських боєприпасів через Естонію на суму приблизно 317 мільйонів данських крон (42,5 мільйона євро). Про це заявив міністр оборони Данії Лунд Поульсен 23 квітня, у день зустрічі зі своїм колегою, міністром оборони Естонії, Ханно Певкуром.

Також фінансування на артилерійські боєприпаси у розмірі 5 мільярдів норвезьких крон (470 мільйонів доларів) 7 квітня затвердила Норвегія. Прем'єр-міністр Йонас Гар Стьоре зазначає, що частка коштів, 4 мільярди норвезьких крон (376 мільйонів доларів), піде на ініціативу Чехії щодо закупівлі та постачання великокаліберних боєприпасів. А ще 1 мільярд норвезьких крон (94 мільйони доларів) Норвегія надасть Європейському фонду миру (EPF), у рамках якого ЄС займається військовою підтримкою України — ця частка теж буде використана на артилерійську амуніцію. Це нове виділення коштів покривається за рахунок збільшення норвезької підтримки на 2025 рік до 7,83 мільярда доларів, про що було оголошено 6 березня цього року. 

8 квітня новий пакет допомоги анонсувала Бельгія. На пресконференції з Президентом Зеленським прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив про виділення допомоги вартістю 1 мільярд євро. Також він задекларував, що його держава щороку надаватиме Україні таку саму суму, 1 мільярд євро, на оборонні потреби.

Багато заяв щодо допомоги було зроблено 11 квітня на тлі засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) у форматі “Рамштайн”. Так, новий пакет на 150 мільйонів євро оголосили Нідерланди. Міністр оборони Рубен Брекельманс повідомив, що кошти будуть спрямовані на системи протиповітряної оборони, зокрема комплекси I-HAWK. Доставка здійснюватиметься спільно з Великою Британією.

Окрім того, Брекельманс тоді ж оголосив про нещодавню передачу винищувачів F-16. Кількість літаків невідома, однак із жовтня 2024 року це вже третя партія. Загалом Нідерланди мають передати 24 винищувачі цієї моделі.

Спільний пакет допомоги на 450 мільйонів фунтів стерлінгів нададуть Велика Британія та Норвегія. Частка Великої Британії, 350 мільйонів, виділяється з річного фінансування, що було затверджене на підтримку України. Частка Норвегії — 100 мільйонів фунтів стерлінгів — йде через Міжнародний фонд для України (IFU). Пакет містить дві частини. 160 мільйонів (британського фінансування) спрямовані на забезпечення ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів і обладнання, що відбуватиметься через британську робочу групу HIRST. Решта суми — на закупівлю радіолокаційних систем (РЛС), протитанкових мін та великої кількості безпілотників, а саме FPV дронів-камікадзе та тих, що можуть скидати боєприпаси на російські позиції. Друга частина допомоги базується на роботі Коаліції дронів, очолюваної Великою Британією та Латвією.

Також 11 квітня нову допомогу анонсувала міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне. Литва надасть озброєння на 30 мільйонів євро, проте наповнення пакету не уточнюється.

Додатково на засіданні Контактної групи міністри оборони України та Німеччини, Рустем Умєров та Борис Пісторіус, офіційно оголосили про створення нової Коаліції з радіоелектронної боротьби (РЕБ). Спільний Лист про наміри підписали 10 держав.

Того ж дня Міністерство оборони Німеччини детальніше пояснило, що входить до довгострокового пакету допомоги (до 2029 року) на 11 мільярдів євро, який затвердили 21 березня 2025 року. Так, Німеччина планує надати 4 комплекси протиповітряної оборони IRIS-T, 30 зенітних ракет для систем Patriot, додаткові 100 000 артилерійських боєприпасів, 120 переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), 14 артилерійських систем, 15 бойових танків Leopard 1A5 та інше.

Також 17 квітня Федеральний уряд Німеччини оновив дані щодо озброєння та техніки, наданих Україні. Протягом місяця Україні було надіслано 66 броньованих мінозахищених автомобілів FFG MRAP; 3 автомобілі для прикордонної служби; 3 артилерійські системи Zuzana 2, профінансованих спільно з Данією та Норвегією; 27 тисяч 155-мм артилерійських снарядів; 1000 122-мм снарядів для радянських артсистем; танкові боєприпаси для Leopard 2; 41 наземну оглядову РЛС; зенітні ракети до систем IRIS-T SLM; 917 ручних протитанкових гранатометів RGW 90; 800 штурмових гвинтівок MK 556; 3769 штурмових гвинтівок G3; значну кількість спорядження та спецзасобів тощо.

Цього місяця Латвія теж передала озброєння. 1 квітня міністр оборони Латвії Андріс Спрудс повідомив про відправку 1500 дронів, і така ж партія, 1500 штук, була надіслана 28 квітня. Загалом ця передача є частиною 12 тисяч безпілотників, які виробляють дві латвійські компанії для ЗСУ у межах Коаліції дронів. Загальна вартість допомоги — 17 мільйонів євро.

Про надання дронів Україні оголосила і Велика Британія. 21 квітня прем’єр-міністр Кір Стармер заявив про укладення контракту щодо виробництва безпілотників на 30 мільйонів фунтів стерлінгів з SYOS Aerospace, компанією з Нової Зеландії.

Зі свого боку канадська місія UNIFIER повідомила про отримання 40 тисяч двигунів до 70-мм некерованих авіаційних ракет CRV-7. Ймовірно, це ракети, передачу яких Канада анонсувала 6 вересня 2024 року.

Окрім того, 14 квітня Японія оголосила про надання Україні близько 30 армійських позашляховиків. Шість з них уже були передані 10 квітня.

Співпраця в ОПК

У квітні декілька компаній налагодили співпрацю з українським ОПК. 3 квітня компанія Babcock уклала контракт з Міністерством оборони Великої Британії на надання інноваційної підтримки Україні. Проєкт реалізовуватиметься у співпраці з британською компанією QinetiQ. Основна ідея — це відтворення військових запчастин та деталей за допомогою 3D-друку безпосередньо в Україні, “де і коли це дійсно важливо”. Babcock та QinetiQ займатимуться створенням цифрових креслень і файлів автоматизованого проєктування (CAD) військового обладнання, тобто забезпечать інженерно-технологічну частину.

7 квітня з’явилася інформація, що португальська Defence Tech компанія TEKEVER, яка спеціалізується на безпілотних авіаційних системах, відкриває представництво в Україні. Це сприятиме тіснішій співпраці з українськими компаніями та збільшить можливості оборонних інновацій. 

Також 14 квітня іспанська компанія Tecnove повідомила про угоду з українським виробником “Практика” про створення об’єднання Human & Safe Systems. Воно здійснюватиме ліцензійне виробництво українських легких тактичних автомобілів “Джура” та бронемашин “Козак” в Іспанії.

Окрім того, Меморандум про взаєморозуміння 14 квітня підписали представники української компанії Frontline та німецької Quantum Systems. Партнерство передбачає технологічну й індустріальну співпрацю у сфері безпілотників, створення спільних R&D-проєктів, масштабування виробництва в Україні та інтеграцію українських технологій у Європейську оборонно-промислову базу. Підписання угоди відбулося за участі міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Германа Сметаніна та представників посольства Німеччини.

Меморандум про співпрацю 24 квітня підписали державна хорватська компанія Agency Alan та Національна асоціація оборонної промисловості України (NAUDI). Така співпраця відкриває нові можливості для співпраці обох держав в оборонному секторі.

Також 14 квітня Рустем Умєров оголосив, що Міністерство оборони Литви спрямувало 10 мільйонів євро на виробництво українського далекобійного озброєння. Це є результатом першого траншу в межах Меморандуму про взаєморозуміння.

Зміцнення співпраці між українською та європейською оборонною промисловістю також відбулося через Європейський оборонний фонд (EDF), до якого вперше була залучена українська оборонна промисловість. За підсумками конкурсу, спрямованого на підтримку проривних технологій та бюджетом у 45 мільйонів євро, було обрано 9 проєктів, серед яких і український Small UAS, який спеціалізується на розробці повітряних систем на базі штучного інтелекту. Далі Комісія має підготувати угоди для підписання цього року. Також відомо, що Єврокомісія інвестує 910 мільйонів євро у EDF для посилення оборонної промисловості в Європі.

Використання заморожених російських активів для підтримки України.

У квітні 2025 року Україна отримала чергові виплати в межах ініціативи від G7 ERA. Зокрема, надійшли транші від Великої Британії, Європейського Союзу та було підписано нову фінансову угоду з Японією.

У середині квітня уряд Великої Британії переказав Україні другий транш у розмірі 752 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 943 мільйонів доларів). Ці кошти, як і перший транш у березні, були отримані за рахунок доходів від заморожених російських активів, які британський уряд утримує з початку повномасштабного вторгнення РФ. Усього Британія планує переказати Україні 2,26 мільярда фунтів стерлінгів (близько 2,84 мільярда доларів) у межах цієї програми. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кошти спрямовуються на зміцнення обороноздатності України, включно з фінансуванням сектору безпеки й закупівлями для ЗСУ. Велика Британія залишається лідером у реалізації ERA серед країн G7, демонструючи стабільний графік виплат.

Європейський Союз у квітні також здійснив виплату третього траншу макрофінансової допомоги на суму 1 мільярд євро в межах ініціативи ERA. Як заявив комісар з економіки Валдіс Домбровскіс під час зустрічі з українською делегацією в Брюсселі, ці кошти будуть спрямовані на покриття пріоритетних видатків державного бюджету. Крім того, Єврокомісія офіційно підтвердила, що до кінця квітня отримає 2,1 мільярда євро додаткових прибутків, згенерованих від заморожених активів Центрального банку РФ, які зберігаються в Euroclear (Бельгія). Ці доходи будуть спрямовані до Європейського фонду миру (EPF) та спеціального фонду для України. За даними самої Комісії, це вже другий транш такого типу — попередній був здійснений у липні 2024 року.

18 квітня міністр фінансів України та Посол Японії підписали угоду щодо надання Україні до 3,1 мільярда доларів США у межах ініціативи ERA. Це перше включення Японії як донора у цей механізм. Угода передбачає використання доходів від заморожених російських активів, розміщених на території Японії, для підтримки українського бюджету, відновлення критичної інфраструктури та економічного розвитку. Уряд Японії підтвердив свою участь у формулі, яка “змушує Росію платити за руйнування, які вона спричинила”.

Станом на кінець квітня 2025 року Україна отримала вже 13,6 мільярда доларів США із передбачених 50 мільярдів у межах механізму ERA. Це близько 27% загального обсягу. Водночас американська частка, що має складати 20 мільярдів доларів, залишається практично неактивованою. Після першого траншу на 1 мільярд доларів у грудні 2024 року жодних нових переказів з боку США не відбулося. Наразі США — єдина країна G7, яка не здійснювала виплат у межах ERA у 2025 році.

Навчання і тренування українських військових

Протягом квітня 2025 року українські військовослужбовці продовжували активну підготовку за кордоном і на території України в межах багатосторонніх ініціатив та двосторонніх домовленостей. Ключовими напрямами залишалися програми базової бойової підготовки, інженерне забезпечення, медична евакуація та операції з безпілотниками.

Британська навчальна місія Interflex, яка діє з літа 2022 року, у квітні досягла позначки в понад 54 тисячі підготовлених українських військових. 

Європейський Союз продовжив реалізацію Місії військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine). За підсумками 10-го засідання Ради асоціації Україна–ЄС, опублікованими 10 квітня, загальна кількість українських військових, підготовлених у межах місії, сягнула 73 тисяч осіб. Лідером залишається Польща, яка провела найбільшу кількість тренувальних програм. ЄС також підтвердив свою готовність поглибити співпрацю в сфері оборонної промисловості України відповідно до спільних безпекових зобов’язань.

У рамках ініціативи Nordic-Baltic Brigade Норвегія, Литва, Латвія та Естонія в квітні активізували роботу над створенням і підготовкою української бригади чисельністю від 3 до 5 тисяч осіб. 11 квітня Міністерство оборони Норвегії оголосило про виділення 10 мільярдів норвезьких крон (приблизно 830 мільйонів євро) на її укомплектування та підготовку. Проєкт включає надання матеріального забезпечення, боєприпасів, інструкторів і залучення приватних оборонних компаній. Навчання проходитиме як у країнах-донорах, так і у визначених центрах підготовки в Україні.

У квітні деякі держави-партнери не лише ділились навчальними навичками з українськими військовими, а й виявили бажання перейняти практичний бойовий досвід від українських солдатів. Зокрема Данія у квітні вперше офіційно оголосила про намір відправити своїх військовослужбовців на навчання до України. За словами командувача сухопутних військ Данії генерала Петера Бойсена, влітку 2025 року кілька груп солдатів пройдуть короткотермінові курси (1–2 тижні) в навчальних центрах на заході України, зокрема у Львові. Данські військові не будуть озброєні — мета участі полягає у вивченні українського досвіду, зокрема застосування дронів, нових тактик і логістики в умовах високої інтенсивності бойових дій.

Санкції проти Росії та її прибічників

У квітні санкційний тиск на Росію посилився завдяки новим або подовженим обмеженням, які застосували США, Велика Британія та Литва.

2 квітня США запровадили санкції проти міжнародної мережі, що постачала хуситам зброю з Росії та викрадене українське зерно. За даними OFAC, мережа діяла у зв’язці з іранськими структурами й охоплювала фінансових посередників, зокрема афганських бізнесменів, які проживають у РФ. Під санкції потрапили росіяни – капітани судна, що перевозило крадене зерно з Криму, гонконзька компанія-оператор судна, три російські компанії та вісім криптогаманців, пов’язаних із біржею Garantex і хуситами.

До того ж 10 квітня Сполучені Штати продовжили на рік надзвичайний стан, запроваджений у 2021 році у зв’язку з небезпечною діяльністю уряду РФ, включно з кібератаками, втручанням у вибори та підтримкою міжнародної корупції. Надзвичайний стан залишається чинним і забезпечує правову основу для санкцій проти Росії.

17 квітня литовський Сейм ухвалив рішення продовжити чинність національного закону про обмежувальні заходи проти громадян Росії та Білорусі ще на один рік, а саме до 2 травня 2026 року. Закон, запроваджений у 2023 році, є частиною політики підтримки України та стримування впливу країн-агресорів. Попри деякі пропозиції щодо посилення обмежувальних заходів, зокрема анулювання дозволів на проживання для тих, хто регулярно відвідує РФ або РБ, та урівняння обмежень для білорусів – остаточно вирішено зберегти чинні норми. Наразі діють обмеження на видачу віз громадянам Росії і Білорусі, заборона на придбання нерухомості в Литві для росіян, а також заборона на імпорт сільськогосподарської продукції з цих країн. Винятки можливі лише за клопотанням МЗС Литви або при наявності чинних дозволів на проживання в ЄС.

Велика Британія, як один із ключових союзників України, продовжує активно підтримувати економічні обмеження проти Росії. 24 квітня уряд оголосив про 150 нових торговельних санкцій проти РФ. Обмеження спрямовані на унеможливлення доступу до передових технологій у військовій та енергетичній сферах – включно з програмним забезпеченням, що використовується для дронів, хімікатами, електронікою, машинами та обладнанням для розвідки.

Після початку повномасштабної війни Росія почала створювати “тіньовий флот” – старі танкери для перевезення нафти в обхід санкцій. Часто ці судна продають грецькі власники, відповідно такі дії підривають санкційну політику та підтримують війну проти України. У зв’язку з цим 36 депутатів Європарламенту, які входять до неформальної групи “Друзів України”, звернулися з офіційним листом до прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса із закликом зупинити продаж грецьких суден Росії. Депутати прийняли заявлену позицію грецького уряду щодо проблеми, але наголосили на необхідності конкретних дій, а саме: посилення контролю за продажем суден, недопущення перевезення російської нафти грецькими компаніями та припинення операцій із перевантаження нафти у територіальних водах Греції.

Невійськова безпека і цивільний захист

Протягом квітня низка країн долучилась до посилення кібербезпеки України в межах IT-коаліції. 

Так, 8 квітня міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив під час зустрічі з Міністерством оборони України, що Естонія виділить 5 мільйонів євро на потреби IT-коаліції. 

21 квітня Міністерство оборони України повідомило, що отримало значну кількість сучасного IT-обладання від Люксембургу та Ісландії вартістю 2 мільйони євро в межах Коаліції. До складу цієї партії допомоги увійшли 3 288 точок доступу, 500 маршрутизаторів, 460 зарядних станцій із сонячними панелями та 872 телефони.

Також 3 квітня Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, зазначив, що Польща передала ще 5 тисяч терміналів Starlink, які забезпечать зв’язок у лікарнях, школах, на об’єктах критичної інфраструктури та в прифронтових районах. Загалом завдяки міжнародним партнерам Україна вже отримала понад 50 тисяч терміналів, із яких майже 30 тисяч – саме від Польщі.

Розмінування українських територій

8 квітня в Женеві відбувся міжнародний воркшоп з протимінної діяльності, організований Мінекономіки України та GICHD за підтримки Канади, Німеччини, Японії та Швейцарії. Понад 100 учасників обговорили шляхи прискорення реалізації Національної стратегії з розмінування, важливість гуманітарного розмінування для відновлення країни та необхідність постійної міжнародної координації. У межах заходу Швейцарія заявила про виділення понад 100 мільйонів франків на підтримку цієї діяльності до 2027 року. Хоча Швейцарія не підписала безпекову угоду з Україною, ця країна активно долучається до гуманітарного розмінування українських територій. 

Також 18 квітня Національна поліція України повідомила про те, що миколаївські поліцейські-вибухотехніки пройшли навчальний курс у Литві, де вдосконалили навички з підводного розмінування. Зазначено, що підготовка спрямована на підвищення ефективності знешкодження вибухонебезпечних предметів у прибережних та водних зонах України.

Підтримка енергетичної інфраструктури

Італія виділила перший транш у розмірі 28 мільйонів доларів для підтримки відновлення енергетичної інфраструктури України, яка зазнала значних руйнувань внаслідок війни. 16 квітня посольство Італії в Україні підтвердило, що це фінансування є частиною ширшої ініціативи на загальну суму 200 мільйонів євро (близько 227 мільйонів доларів США), яка співфінансується Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і надається українській державній компанії “Укргідроенерго” для оперативного відновлення доступу до електроенергії, зміцнення енергомереж і забезпечення базових послуг у найбільш постраждалих регіонах. Ініціатива є частиною ширшої програми допомоги Італії на суму 125 мільйонів євро, спрямованої на енергетичну безпеку та відбудову країни. Посол Італії Карло Формоза підкреслив, що це фінансування — важливий жест солідарності, який допомагає українським громадам зберігати стійкість та функціонування в умовах воєнного виклику.

Окрім цього, Світовий банк оголосив про надання Україні 70 мільйонів доларів США для підвищення енергетичної стійкості. Відповідну угоду підписали прем’єр-міністр Денис Шмигаль і директорка-розпорядниця Світового банку Анна Б’єрде 25 квітня у Вашингтоні. Кошти будуть спрямовані на придбання систем накопичення енергії для “Укргідроенерго”, що дозволить створити резерви електроенергії та посилити стабільність енергосистеми в умовах загроз, спричинених війною.

Додатково в той самий день – 25 квітня – Україна та ЄБРР підписали угоду на 270 мільйонів євро для екстрених закупівель газу, що дозволить забезпечити стабільність роботи “Нафтогазу” та підготовку до опалювального сезону 2025–2026 років. Цей проєкт є частиною ширшої підтримки ЄБРР енергетичної системи України, яка зазнала значних руйнувань через російську агресію, та спрямований на зміцнення енергетичної безпеки й стійкості критичної інфраструктури.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Вже 2 квітня фінські волонтерські організації доставили до України дев’ять машин швидкої допомоги та великий гуманітарний вантаж завдяки зусиллям низки об’єднань: Pro patria Suomi-Ukraina Ry, Finnish Lions Club, ProAid Network, Ukrainians of Tampere. У співпраці з українськими партнерами U-crane LLC та Фондом Добробут, автомобілі швидкої допомоги буде передано у регіони з найбільшою потребою.

Іспанські компанії виявили готовність активно долучитися до процесу відновлення України, зокрема в сферах водного господарства та зеленої енергетики. Під час зустрічі 7 квітня в Міндовкіллі старший координатор AECID Пабло Ган Кесада та радник Посольства Іспанії Патрісіо Румеу Касарес обговорили з українськими посадовцями можливості інвестування, зокрема в реконструкцію критично важливих водогонів в Одеській, Миколаївській та інших областях. Одна з іспанських компаній уже в 2025 році готова інвестувати від 2 до 4 мільйонів євро в модернізацію систем водопостачання. 

Також 30 квітня Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) повідомило про надання Україні гуманітарної допомоги на суму майже 16 мільйонів доларів США, що включає понад мільйон одиниць предметів першої необхідності для підтримки постраждалих від війни. УВКБ ООН підписало з Міністерством соціальної політики України відповідну угоду щодо офіційної передачі великої партії гуманітарної допомоги для покриття термінових потреб родин, які постраждали внаслідок війни. До складу вантажу входить близько 350 000 ковдр, 150 000 спальних мішків, 70 000 комплектів постільної білизни, 130 000 матраців, 100 000 гігієнічних наборів та інші необхідні речі.

Притягнення Росії до відповідальності

Як повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець, 10 квітня в Страсбурзі Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка закликає до встановлення відповідальності Росії за злочин агресії, анексію українських територій та інші міжнародні злочини, зокрема геноцид. ПАРЄ підтримала створення Спеціального трибуналу в межах Ради Європи, а також початок формування Компенсаційної комісії. Вона наголосила на необхідності продовження статусу тимчасового захисту українців за кордоном та документування всіх порушень міжнародного гуманітарного права, починаючи з 2014 року.

Дайджест підготували: Плєшакова Анастасія, Кравець Вікторія, Шульга Ольга, Обод Таїсія