Протягом липня держави-партнери України забезпечили різностороннє виконання взятих на себе зобов‘язань за двосторонніми безпековими угодами з Україною.

У зв’язку з проведенням 10-11 липня Міжнародної конференції з питань відновлення України особливо важливою сферою співпраці цього місяця стала гуманітарна підтримка з боку партнерів. Так, Україна досягла багатьох короткотермінових і довготермінових домовленостей щодо підтримки економічної стійкості, розвитку і відбудови.

Довідка: станом на кінець липня Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння та військової техніки

У липні держави-партнери продовжили надавати військову допомогу Україні, зокрема свій внесок зробили Швеція, Бельгія, Латвія, Данія, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, США, Канада та Чехія.

4 липня Міністерство оборони Португалії опублікувало звіт про затвердження оборонної допомоги Україні, датованої 26 червням. Ідеться про виділення 21.45 мільйона євро на підтримку українських пілотів та надання розвідувальних даних. Зокрема 954 тисячі євро спрямовано на навчання пілотів винищувачів F-16, а 20.5 мільйона євро підуть на передачу оптичних супутникових знімків та можливості технології синтетичного апертурного радара (SAR) Збройним Силам України.

Також допомогу у сфері космічної оборони 14 липня ухвалив уряд Данії. Це рішення передбачає надання супутникових послуг через Європейське оборонне агентство (EDA), а саме передачу супутникових знімків та збільшення доступу до супутникового зв’язку.

1 липня уряд Латвії підтримав передачу Україні бронетранспортерів "Patria" 6х6 та іншої військової техніки без подробиць щодо номенклатури. Вже 15 липня під час візиту прем’єр-міністерки Латвії Евіки Сіліні відбулася офіційна передача першої партії бронемашин Третьому армійському корпусу. Також Денис Шмигаль зазначив, що вартість цього пакету допомоги становить близько 70 мільйонів євро.

Окрім цього, у липні Латвія завершила постачання Україні обіцяних 12000 безпілотників латвійського виробництва. 22 липня міністр оборони Андріс Спрудс повідомив про транспортування останніх 1300 дронів у межах цього пакету. Ця ініціатива була реалізована в рамках Коаліції дронів, яку очолює Латвія. Загальна вартість виробництва наданих 12000 дронів — понад 17 мільйонів євро.

Про передачу нової партії озброєння 3 липня заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон. Уряд виділить 1.5 мільярда шведських крон (близько 130 мільйонів євро) на понад 10 артилерійських стволів Archer, засоби дальнього ураження, підводні можливості, а також додаткову логістичну підтримку — вантажівки Volvo і Scania. Кошти виділяються з 18-го та 19-го оборонних пакетів допомоги від Швеції.

Фінансування української протиповітряної оборони продовжила Бельгія, виділивши 140 мільйонів євро у фонд міжнародної ініціативи Immediate Action on Air Defence (IAAD). Про це повідомив Тео Франкен, міністр оборони Бельгії, під час виступу у парламенті.

21 липня відбулася 29-та зустріч Контактної групи з питань оборони України (“Рамштайн”), тож багато рішень щодо допомоги Україні було озвучено в цей період. Так, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про короткострокове постачання 220 тисяч снарядів для зенітної самохідної установки Gepard разом із Великою Британією.

Також Міністерство оборони Великої Британії розповіло про те, що за останні два місяці в Україну було доставлено засобів протиповітряної оборони та артилерії на суму понад 150 мільйонів фунтів стерлінгів. Нарощення постачання відбувається на фоні інтенсивних атак з боку Росії.

Окрім цього, 10 липня на полях Конференції з питань відновлення України в Римі міністр фінансів України Сергій Марченко підписав Кредитну угоду про залучення позики під гарантію Агентства експортного фінансування Великої Британії (UKEF). Кредит на суму 1.7 мільярда фунтів стерлінгів (2.3 мільярда доларів США) буде спрямовано на посилення спроможностей ППО України. Термін погашення наданого кредиту – 19 років, а пільговий період – 6.5 років.

Новий пакет допомоги на суму 325 мільйонів євро нададуть Нідерланди. 200 мільйонів євро виділено на дрони-перехоплювачі та 125 мільйонів євро — на обслуговування винищувачів F-16.

Окрім цього, міністр оборони Канади МакГінті оголосив на зустрічі про те, що Канада виділяє додаткові 20 мільйонів канадських доларів на технічне обслуговування та ремонт танків Leopard 2 для України у Польщі.

Після “Рамштайну” Міністерство оборони України повідомило, що Швеція готує новий пакет із засобами ППО, артилерією та технікою.

Також 21 липня завершився благодійний проєкт волонтерської організації Чехії Weapons to Ukraine, а саме збір коштів на шість нових 122-мм гаубиць Д‑30. На артилерію зібрали 2.4 мільйона євро. Ініціатива підтримується Посольством України в Чехії, постачання відбудеться за сприяння дипломатичних представників.

Багато новин цього місяця стосувалося двосторонніх відносин України із США. 2 липня з’явилися повідомлення про призупинення постачання ряду озброєння Україні, а саме зенітних ракет до систем Patriot, GMLRS, Stinger, AIM-7, а також 155-мм артилерійських снарядів.

Водночас вже 7 липня речник Пентагону Шон Парнелл заявив, що США надішлють додаткову оборонну зброю в Україну.

Також Державний департамент США затвердив імовірний продаж американської зброї Україні. Так, 23 липня у відомстві ухвалили пакет на 172 мільйони доларів, до якого входить система HAWK Phase III, її обслуговування, навчання та супутні послуги. Того ж дня в Держдепартаменті підтримали потенційний продаж бойових машин піхоти Bradley та пов’язаного обладнання і послуг. Сума цього пакету — 150 мільйонів доларів.

Подібні заяви лунали і 24 липня. Агентство зі співробітництва у сфері оборони та безпеки США повідомило про можливий продаж обладнання для підтримки систем ППО на 180 мільйонів доларів, а також — про продаж самохідних гаубиць M109 і засобів технічного обслуговування на 150 мільйонів доларів.

Окремою темою місяця стала передача Україні систем протиповітряної оборони Patriot. 10 липня Володимир Зеленський розповів, що Німеччина готова придбати 2 системи і Норвегія — 1. 14 липня відбулася зустріч Бориса Пісторіуса та Піта Гегсета, де Німеччина підтвердила свою готовність закупити дві системи ППО для України. Деталі цієї ініціативи ще мають бути узгоджені.

Додатково 17 липня швейцарський Федеральний департамент оборони, цивільного захисту та спорту заявив про те, що США змінюють пріоритети постачання Patriot, відтерміновуючи постачання систем Швейцарії на користь України.

Після зустрічі Контактної групи з питань оборони України 21 липня Міністерство оборони України повідомило також про передачу 5 систем ППО Patriot, які закуплять європейські партнери у США. Зокрема готовність долучитися до цього процесу висловили Нідерланди, поки без деталей.

Також у липні відбулося розширення Коаліції дронів. 2 липня до ініцативи доєдналася Бельгія та Туреччина, тож наразі до складу Коаліції входить 20 держав.

Співпраця в ОПК

1 липня Україна разом із країнами-учасницями “Рамштайн” запустила програму спільного виробництва озброєння. Ініціатива передбачає створення нових виробничих потужностей як на території України, так і на території країн-партнерів. Українські виробники отримають спеціальні правові й податкові умови, що дозволять швидко масштабувати та модернізувати виробництво, а також запускати нові заводи. Усе виготовлене в рамках програми озброєння до завершення війни постачатиметься Збройним Силам України.

У межах цієї ініціативи 3 липня була підписана угода про довгострокове стратегічне партнерство з американською компанією Swift Beat. Документ передбачає постачання сотень тисяч дронів вже цього року з подальшим масштабуванням виробництва у 2026-му році. Ідеться про широкий спектр систем: перехоплювачі для знищення ворожих дронів і ракет, розвідувальні квадрокоптери, ударні далекобійні дрони. Завдяки домовленості сучасні безпілотники компанії пріоритетно постачатимуться саме Україні — на спеціальних умовах і за собівартістю. Також планується спільна розробка інноваційних технічних рішень: перехоплювачів крилатих і балістичних ракет, автоматичних турелей та розвідувальних платформ.

Окремо підписано Term Sheet між “Українською Оборонною Промисловістю” (УОП) і американською компанією D&M щодо запуску спільного виробництва спеціальної хімії для виготовлення боєприпасів на території США. Україна зобов’язується постачати сировину в обмін на стабільні поставки готової продукції.

Данія 4 липня підписала історичну угоду з Міністерством стратегічних галузей промисловості України про створення українських оборонних виробництв на території Данії. Данія стала першою країною, куди Україна експортуватиме оборонні технології для виробництва та постачання до українського війська. Окрім цього, у той самий день Експортно-інвестиційний фонд Данії (EIFO) оголосив про інвестицію на суму 5 мільйонів доларів США у венчурний фонд оборонних технологій D3, який представлений в Україні. Цей внесок сприятиме масштабуванню нових оборонних технологій України, зокрема дронів, датчиків, засобів розмінування та рішень на основі штучного інтелекту.

Як 30 липня повідомив міністр оборони Денис Шмигаль, Чехія вже створює спільні підприємства з Україною та реалізовує кілька проєктів, зокрема щодо виробництва снарядів і гвинтівок Bren 2. Окрім цього, 8 липня чеська компанія Excalibur Army (входить до складу Czechoslovak Group) відкрила представництво в Україні для розширення співпраці й запуску локалізованого виробництва боєприпасів. У партнерстві з компанією “Українська Бронетехніка” вже підготовлено проєкт із локалізації виробництва великокаліберних боєприпасів, зокрема калібру 155 мм. Запуск виробництва заплановано на 2025 рік.

12 липня Міністерство оборони Італії досягло домовленостей про сприяння кооперації між українськими та італійськими оборонними компаніями, зокрема у сфері постачання компонентів і сировини. Тоді ж УОП та італійська асоціація AIAD формалізували домовленість про кооперацію в авіаційній галузі. У межах цієї співпраці Українська рада зброярів та AIAD підписали рамкову угоду про створення спільної робочої групи, участь у дослідженнях, розробках і реалізацію виробничих програм. Окрім цього, українське оборонне підприємство та італійська компанія IDV домовилися про спільну розробку й можливе серійне виробництво нової військової техніки. 

У липні Україна також поглибила співпрацю в ОПК з Європейським Союзом. Так, 11 липня на Ukraine Recovery Conference у Римі Україна та ЄС презентували BraveTech EU – технологічний альянс між урядами України та ЄС, оборонними виробниками та інвесторами. Ця ініціатива покликана масштабувати battlefield-tested інновації на рівні континенту. Загальна сума інвестицій у цей проєкт склала 100 мільйонів євро – 50 мільйонів євро від ЄС і 50 мільйонів євро від України. 

16 липня українська defence tech компанія Frontline фіналізувала стратегічну інвестиційну угоду з німецьким виробником дронів Quantum Systems. У межах партнерства Frontline вже інтегровує європейські компоненти у свої роботизовані системи, що підвищує їхню ефективність у бойових умовах. Так, компанія виробляє дрони-бомбери “Лінза” та розвідувальні БПЛА Zoom в рамках програми заміни китайського квадрокоптера Mavic, а також гранатометну турель “Буря”. Уся продукція вже кодифікована та використовується на фронті.

Додатково в липні Франція оголосила про плани розгорнути виробництво дронів в Україні, а американська компанія Bell Helicopters заявила про наміри інвестувати в український ОПК і запустити виробництво гелікоптерів на території України.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

У липні 2025 року ініціатива G7 ERA продовжила забезпечувати фінансування потреб України за рахунок заморожених російських активів. Україна отримала новий транш від Європейського Союзу, а також протягом місяця тривали обговорення щодо формування довгострокових фондів для підтримки відновлення країни.

Як 10 липня повідомив Денис Шмигаль, Україна отримала черговий транш від ЄС на суму 1 мільярд євро в рамках програми ERA. Ці кошти спрямовані на покриття пріоритетних видатків державного бюджету і відбудову України. Загалом від початку 2025 року Україні вже передано понад 18.5 мільярда доларів США через механізм ERA від Європейського Союзу та інших партнерів, зокрема Канади, Великої Британії та Японії. 

Незважаючи на активну фінансову підтримку, процес конфіскації російських активів залишається на паузі. Україна пропонує, щоб заморожені російські активи були конфісковані і використані для відновлення України або ж залишалися заблокованими до виплати репарацій, проте Росія відмовляється обговорювати такі умови і продовжує тиснути на країн-партнерів України.

Попри дипломатичні складнощі, Україна все ж продовжує координувати свої дії з партнерами з ЄС і G7, забезпечуючи використання доходів від заморожених активів для покриття бюджетних видатків, оборони та відновлення країни.

Навчання і тренування українських військових

У липні тривала підготовка українських військових у межах індивідуальних і багатосторонніх ініціатив, зокрема в авіаційній сфері. Так, 9 липня Уряд Чехії схвалив пропозицію Міністерства оборони щодо підготовки восьми українських пілотів на винищувачах F-16 до кінця 2026 року. Державне підприємство LOM Praha забезпечить 150 годин льотної підготовки для кожного пілота, включно з тренуваннями на літаках F-16, тренажерах і літаках L-39. Тренувальний процес вартістю 32 мільйони чеських крон профінансує Міністерство оборони Чехії. Ця країна вже не вперше готуватиме українських пілотів, адже в червні 2025 року в Чехії завершили дворічну підготовку 18 українських пілотів цивільної авіації.

Як стало відомо 11 липня, німецький оборонний концерн Rheinmetall передав Україні мобільну рятувальну станцію, що складається з трьох вантажних причепів з контейнерними модулями для сортування, невідкладної допомоги, рентгену, операційної та реанімаційної зон. Українські військові вже пройшли навчання з експлуатації модулів, медичного та технічного обладнання, включно з апаратами штучної вентиляції легенів, рентген-апаратами та хірургічними інструментами. Додаткові поставки та навчальні курси заплановані до кінця 2026 року.

Окрім цього, 23 липня Державний департамент США схвалив два пакети військової допомоги Україні загальною вартістю 322 мільйони доларів. Перший пакет на суму 172 мільйони доларів передбачає не лише постачання Україні ЗРК HAWK Phase III, а й навчання українських військовослужбовців до використання цієї техніки. 

Санкції проти Росії та її прибічників

У липні санкційний тиск на Росію посилився завдяки обмеженням, які застосували США, Чехія, Велика Британія та ЄС.

1 липня Міністерство фінансів США повідомило, що було запроваджено санкції проти російської IT-компанії Aeza Group за підтримку кіберзлочинної діяльності, спрямованої на США та інші країни. Компанія надавала кіберзлочинцям доступ до спеціалізованих серверів і інфраструктури, що дозволяла уникати виявлення та переслідування. Під санкції потрапили засновник Арсеній Пензєв, Юрій Бозоян, Володимир Гаст та Ігор Князєв, а також британська філія Aeza International Ltd і дві дочірні компанії в Росії – Aeza Logistic та Cloud Solutions.

2 липня Чехія внесла  до національного санкційного списку росіянина Олега Осипова, соратника Медведєва, який публічно погрожував смертю чеському хокеїсту Домініку Гашеку за підтримку України. Осипову заборонили в’їзд до країни та запропонували включити його до санкційного списку ЄС.

Також у відповідь на використання Росією хімічної зброї на території України Велика Британія 7 липня запровадила цілеспрямовані санкції проти причетних осіб і установ. Під обмеження потрапили начальник військ РХБЗ РФ Олексій Ртищев, його заступник Андрій Марченко та Науково-дослідний інститут прикладної хімії, який постачав гранати з отруйною речовиною РГ-Во. Усім особам із цього санкційного списку заморожено активи та заборонено в’їзд до Великої Британії.

Санкційний тиск на Росію в липні значно посилив і Європейський Союз. Так, 15 липня ЄС запровадив низку санкцій проти Росії у напрямку гібридної агресії. У межах цього рішення до списку обмежень внесено 9 осіб і 6 організацій, причетних до дестабілізаційної діяльності РФ за кордоном. Під санкції потрапили Російська мережа телебачення і радіомовлення (РТРС), яка транслює прокремлівський контент на окупованих територіях України, та 841-й центр РЕБ, відповідальний за глушіння сигналів GNSS у Балтії. Додатково до санкційного списку внесено Асоціацію журналістів БРІКС, Фонд боротьби з несправедливістю та Центр геополітичної експертизи, що організовують інформаційні атаки на ЄС, а також низку окремих російських пропагандистів.

А вже 18 липня ЄС ухвалив 18-й комплексний пакет санкцій проти Росії, спрямований на енергетичний, фінансовий і військовий сектори РФ. У рамках цього санкційного пакету знижено ціновий ліміт на нафту, запроваджено заборону на імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської сировини в третіх країнах, та накладено повне ембарго на будь-які операції з “Північним потоком-1” і “Північним потоком-2”. До санкційного списку внесено 105 суден “тіньового флоту”, 22 нові російські банки, а також компанії з Китаю, Туреччини та Білорусі, які допомагали Росії обходити санкції у сфері ОПК. Обмежувальні заходи також охопили 26 компаній, що постачали технології подвійного призначення для потреб російської оборонної сфери, зокрема БПЛА. 

У той самий день Велика Британія запровадила санкції проти трьох підрозділів ГРУ та 18 офіцерів військової розвідки РФ, відповідальних за кібератаки, отруєння Юлії Скрипаль, втручання у внутрішні справи інших держав та організацію авіаудару по Маріупольському драмтеатру.

Окрім цього, 21 липня Велика Британія посилила тиск на “тіньовий флот” РФ. Під санкційні обмеження потрапили 135 російських танкерів, які незаконно перевозили нафту на понад 24 мільярди доларів США з початку 2024 року, а також 2 компанії, які сприяли незаконній тіньовій торгівлі нафтою, – INTERSHIPPING SERVICES та LITASCO MIDDLE EAST DMCC.

Невійськова безпека і цивільний захист

У сфері невійськової допомоги ключову роль у посиленні кібербезпеки України відіграє IT-коаліція — міжнародний альянс за участі 17 країн-учасниць під координацією Агентства НАТО з підтримки та постачання (NSPA), який станом на кінець травня акумулював для України вже понад 1.1 мільярда євро. Ці ресурси спрямовуються на закупівлю засобів захищеного зв’язку, масштабування бойової системи DELTA та забезпечення необхідним обладнанням пунктів управління тактичного рівня. Однак  у липні держави-партнери не робили заяв щодо нових постачань чи внесків у межах цієї Коаліції.

Водночас 11 липня на Ukraine Recovery Conference Норвегія повідомила про офіційне приєднання до Талліннського механізму — масштабної міжнародної ініціативи, що підтримує посилення кіберзахисту України. Загалом до кінця 2025 року Норвегія спрямує 25 мільйонів норвезьких крон на зміцнення кіберстійкості цивільної та критичної інфраструктури України.

Також протягом липня Україна продовжила укладати Меморандуми про співпрацю у сфері кіберзахисту. Так, 7 та 10 липня Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації підписала такі меморандуми з Люксембурзьким домом кібербезпеки та Національним агентством з кібербезпеки Італійської Республіки. Ці угоди покликані посилити обмін інформацією, координацію дій та інтеграцію в європейський кіберпростір для ефективної протидії гібридним загрозам. 

Розмінування українських територій

Протягом липня у Великій Британії тривали міжнародні навчання “Сі Бриз” за участі Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Як повідомили у ВМС ЗСУ, навчання розпочались 30 червня. У програмі беруть участь чотири українські протимінні кораблі, зокрема нещодавно прийняті до складу ВМС ЗСУ “Маріуполь” і “Мелітополь”, а також іноземні кораблі зі складу постійної протимінної групи НАТО. Основною темою навчань є протимінна діяльність, тож здобуті навички українські підрозділи зможуть застосувати для прискорення розмінування Чорного моря. 

Підтримка енергетичної інфраструктури

10 липня Норвегія уклала три угоди з Програмою розвитку ООН (UNDP), Енергетичним співтовариством і Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO), які сприятимуть посиленню енергетичної безпеки України та зеленому переходу. Угоди були підписані за присутності міністерки торгівлі та промисловості Норвегії Сесілії Мірсет та міністра енергетики України Германа Галущенка у Римі.

Загальне фінансування цих проєктів становить 2.8 мільярда норвезьких крон на 3 роки, із яких 1.65 мільярда норвезьких крон (приблизно 140 мільйонів євро) вже в 2025 році будуть спрямовані на українську енергетику, а саме на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури через Фонд підтримки енергетики України та енергоефективну відбудову через NEFCO. 

Також 24 липня Міністерство енергетики України повідомило про надання АТ “Укрзалізниці” 18 газопоршневих електростанцій контейнерного типу вартістю 21.6 мільйона євро від Фонду підтримки енергетики України. Закупівля цих електростанцій стала можливою завдяки внеску Великої Британії. Завдяки наданій допомозі буде суттєво посилена надійність енергопостачання для стабільної роботи критичної інфраструктури.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Липень розпочався із надходження дев’ятого траншу від МВФ на суму 500 мільйонів доларів США у рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF). Ці кошти спрямовані на пріоритетні потреби державного бюджету України, зокрема на макроекономічну стабільність, зміцнення державного управління, євроінтеграцію і відновлення.

Також 1 липня 2025 року уряд Швеції ухвалив рішення переглянути структуру зовнішньої економічної допомоги, що дозволить виділити додаткові 150 мільйонів євро (1.67 мільярда шведських крон) протягом 2025 року на гуманітарну підтримку України та інші гуманітарні потреби. Однією з причин цього рішення стало скорочення гуманітарної допомоги з боку США. Міністр зовнішньої торгівлі та міжнародної співпраці Швеції Бенджамін Дуса наголосив, що в умовах численних глобальних криз, зокрема в Україні, Швеція має зосередити ресурси там, де допомога найбільш потрібна, тож Україна залишається ключовим пріоритетом у галузі розвитку для шведського уряду.

Додаткову підтримку в гуманітарному та інфраструктурному секторах у липні анонсував також Європейський Союз. Так, 3 липня 2025 року ЄС погодив фінансування у розмірі 76 мільйонів євро на будівництво першої повноцінної ділянки європейської колії від кордону Польщі до Львова. Проєкт, який відкриє додаткове пряме залізничне сполучення між Україною і Європейським Союзом, реалізує “Укрзалізниця” в межах програми Connecting Europe Facility, як повідомив міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

А вже 9 липня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про новий пакет угод на 2.3 мільярда євро, що включає 1.8 мільярда євро кредитних гарантій та 580 мільйонів євро грантів, з метою мобілізації до 10 мільярдів євро інвестицій у відбудову України. Пакет передбачає підтримку малого бізнесу, стратегічні інвестиції в енергетику, транспорт та виробництво, відновлення муніципальної інфраструктури, зміцнення енергетичної безпеки та ремонт критичних об’єктів. Також створено Європейський флагманський фонд реконструкції України з початковим капіталом у 220 мільйонів євро, покликаний залучити до 500 мільйонів євро до 2026 року для розвитку приватного капіталу, прискорення відбудови України та її підтримку на шляху до членства в ЄС.

Важливих домовленостей у липні Україна досягла з Литвою. 10 липня Україна та Литва підписали Меморандум про взаєморозуміння, який передбачає внески Литви у відбудову України та модернізацію системи освіти. Так, Литва виділить 21 мільйон євро для відновлення постраждалої від війни інфраструктури та модернізацію освітніх послуг в Україні, зокрема шляхом обладнання безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних середовищ.

Ще однією країною, яка в липні долучилась до гуманітарної підтримки України, стали Нідерланди. Так, 10 липня Україна та Нідерланди підписали Меморандум про надання додаткового фінансування на суму 30 мільйонів євро в межах програми Ukraine Partnership Facility (UPF), яка допомагає залучати голландський бізнес до проєктів із відновлення України і налагоджувати довготермінову економічну співпрацю між країнами.

11 липня на полях Ukraine Recovery Conference 2025 Україна уклала низку важливих угод із міжнародними партнерами для відновлення та реконструкції. Однією з цих угод стала угода з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) й Міжнародною асоціацією розвитку (IDA) про запуск п’ятирічної програми PREPARE Ukraine на суму 200 мільйонів доларів США. Ця програма покликана перетворювати донорські гранти на реалізацію різноманітних проєктів відбудови та прискорення реформування України. 

Додаткову угоду Україна уклала з МБРР про додаткове фінансування на суму 50 мільйонів доларів США в межах проєкту Світового банку для відновлення сільського господарства України (ARISE). Завдяки цьому фінансовому внеску сільські господарства України, зокрема малі фермерські господарства, матимуть змогу отримати грантову допомогу на підтримку розвитку своїх господарств.

Ще дві угоди Україна підписала в той самий день із Банком розвитку Ради Європи (БРРЄ). Перша домовленість стосується розширення фінансування для забезпечення житлом українців, які втратили оселю через війну. БРРЄ спрямує додаткові 100 мільйонів євро на виплати компенсацій постраждалим категоріям українців у вигляді житлових сертифікатів у рамках програми “єВідновлення”. За сертифікат можна придбати квартиру, приватний будинок або профінансувати майбутнє будівництво власного помешкання.

Друга угода, підписана з БРРЄ, є найбільшою кредитною угодою з початку повномасштабної війни, яка передбачає виділення 200 мільйонів євро для підтримки урядової програми допомоги внутрішньо переміщеним особам. Надані кошти покликані допомогти вирішити житлові, робочі і соціальні потреби 1.2 мільйона переміщених осіб по всій території України. 

Також Україна зміцнила двосторонню співпрацю з Німеччиною шляхом підписання грантової угоди на суму 40.5 мільйона євро з німецьким державним банком розвитку KfW. Ця допомога спрямована на підтримку малого та середнього підприємництва (МСП) із пріоритетом на підприємства із деокупованих та постраждалих від війни територій шляхом надання доступу до інвестиційних грантів, довготермінових кредитів і технічної допомоги. 

Окрім цього, 17 липня Посольство Фінляндії в Україні повідомило, що Київ отримав два пасажирські автобуси від фінського міста-побратима Тампере. Допомогу передали мер Тампере Ілмарі Нурмінен та голова міськради Калерво Куммола. Автобуси планують переобладнати для гуманітарних потреб. 

Наприкінці місяця, 21 липня, Україна підписала з Францією Декларацію про наміри, яка передбачає створення нового Фонду підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України із цільовим обсягом фінансування у 200 мільйонів євро. Цей Фонд має бути створено вже в 2026 році, а з 2027 року з коштів Фонду фінансуватимуться проєкти зі зміцнення стійкості України.

Притягнення Росії до відповідальності

9 липня 2025 року Європейський суд з прав людини прийняв рішення у справі “Україна та Нідерланди проти Росії”, яким визнано відповідальність РФ за систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей з 2014 року, включно з позасудовими стратами, тортурами, депортацією дітей та знищенням приватної власності, а також за збиття рейсу MH17. 

ЄСПЛ наголосив на безпрецедентності дій РФ, їх геноцидному характері та зобов’язав Росію співпрацювати у поверненні незаконно переміщених українських дітей. МЗС підкреслило, що попри вихід Росії з Ради Європи, вона зобов’язана виконати рішення ЄСПЛ, а Україна продовжить роботу над притягненням РФ до міжнародно-правової відповідальності, створенням спеціального трибуналу та компенсаційного механізму.

Дайджест підготували: Плєшакова Анастасія, Кравець Вікторія, Мазур Валентина, Шульга Ольга, Обод Таїсія, Чернявська Дарія