Впродовж листопада не були укладені нові двосторонні безпекові угоди між Україною та державами-партнерами. Водночас цей місяць запам’ятався активною імплементацією наявних безпекових угод, зокрема наданням Україні нових оборонних пакетів, співпрацею в ОПК і посиленням санкційного тиску на Росію. 

Довідка: станом на кінець листопада Україна підписала 28 двосторонніх безпекових угод про співробітництво з державами-партнерами. Усі ці безпекові угоди є формалізованим продовженням Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023 року країни «Групи семи» (G7). 

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод: 

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Використання заморожених російських активів для підтримки України. 
3. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників. 
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

1. Надання Україні озброєння і військової техніки

Протягом листопада чотири країни – США, Естонія, Німеччина та Литва – оголосили комплексні пакети військової допомоги Україні. 

1 листопада Міністерство оборони США повідомило про надання Україні пакета військової допомоги на суму 425 мільйонів доларів. У складі цього пакета Україна отримає боєприпаси для систем HIMARS, боєприпаси для ЗРК NASAMS, 155-мм та 105-мм артилерійські снаряди, ракети для ПТРК TOW, ракети Stinger, протитанкові системи Javelin і AT-4, БТР Stryker, стрілецьку зброю, медичне обладнання, запчастини та допоміжні системи. 

Окрім цього, 20 листопада на сайті Пентагону була оприлюднена інформація про надання Україні другого військового пакета від США за листопад. Пакет військової допомоги вартістю 275 мільйонів доларів включає 155-мм та 105-мм артилерійські снаряди, 60-мм і 81-мм мінометні міни, боєприпаси для систем HIMARS, ракети для ПТРК TOW, безпілотні авіаційні системи, протитанкові системи Javelin і AT-4, стрілецьку зброю та боєприпаси, обладнання для хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту, запчастини та допоміжні системи. 

Обидва оборонні пакети від США були надані в межах програми PDA (Presidential Drawdown Authority), тобто з прямих запасів Армії США.

16 листопада Міністерство оборони Естонії повідомило, що Уряд Естонії підтримав запропонований міністром оборони черговий пакет військової допомоги для України. Естонія не оголосила вартість цього оборонного пакета, але відомо, що до його складу увійшли різні види боєприпасів, приціли, засоби балістичного захисту, прилади спостереження і військово-морська форма. 

Третьою країною, яка в листопаді оголосила комплексний пакет військової допомоги для України, стала Німеччина. 20 листопада Федеральний уряд Німеччини повідомив про надання Україні нового військового пакета, у межах якого Україна отримала чотири САУ Panzerhaubitze 2000, 47 протимінних транспортних засобів із захистом від засідок (MRAP), одну радіолокаційну станцію TRML-4D, боєприпаси для БМП MARDER, 20 розвідувальних дронів VECTOR із запчастинами, 12 розвідувальних дронів HORNET XR, 60 розвідувальних дронів Golden Eagle, два дрони-розвідники VT-4 Rochen, 100 розвідувальних дронів RQ-35 HEIDRUN, 120 розвідувальних дронів SONGBIRD, броньовану мостоукладальну машину Beaver, 8 тактичних авіадесантних машин Caracal, 41 тисячу артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, 8 тисяч патронів калібру 40 мм, 74 тисячі патронів для високоточних гвинтівок HLR 338, 100 тисяч патронів для стрілецької зброї та іншу військову допомогу. 

Нову партію військової допомоги Україні також передала Литва. 24 листопада Міністерство оборони Литви оголосило про те, що в Україну вже доставлені різні види озброєння, запчастини до бронетехніки M113 та електрогенератори для української армії. 

У листопаді військова допомога від партнерів не обмежувалась оголошенням п’яти нових комплексних оборонних пакетів для України. У доповнення до цих комплексних військових пакетів значна кількість держав-партнерів протягом місяця надала точкову військову допомогу Україні. 

Наприклад, 19 листопада Велика Британія оголосила про виділення 7,5 мільйонів фунтів стерлінгів на нові ударні та розвідувальні безпілотники для України в межах Коаліції дронів. Британський уряд також повідомив, що інші країни-членкині Коаліції виділили додаткові 16 мільйонів фунтів стерлінгів на розробку та закупівлю дронів для України. Зокрема Німеччина виділила 10 мільйонів фунтів стерлінгів, а Канада і Люксембург виділили по 3 мільйони фунтів стерлінгів.

У той самий день, 19 листопада, на прес-конференції в Києві прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен повідомила про те, що Данія надіслала Україні вже 6 винищувачів F-16 із 19 обіцяних. Тобто перша із трьох партій винищувачів вже в Україні. 

Також у листопаді завдяки Нідерландам відбулось посилення ВМС України. Нідерланди вивели зі складу свого флоту тральщик Makkum і подарували його Україні разом із тральщиком Zr.Ms. Vlaardingen, про що 25 листопада проінформувало Міністерство оборони Нідерландів. 

Листопад став місяцем посилення ППО України. Зокрема Президент України Володимир Зеленський повідомив 4 листопада, що Канада вже відправила першу замовлену для України систему ППО NASAMS. Зрештою, 22 листопада міністр оборони Канади Білл Блер оголосив про те, що система ППО NASAMS вже в Україні. А 8 листопада Міністерство оборони України проінформувало про те, що протягом найближчих місяців Україна отримає для випробувань ракети ППО для збиття безпілотників від естонської оборонної компанії Frankenburg Technologies. У разі успішних випробувань цих ракет їхнє виробництво може бути організоване в Україні. Додатково 13 листопада Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна отримає шосту із запланованих систем ППО Iris-T від Німеччини до кінця року. А наприкінці місяця – 28 листопада – міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс повідомив про те, що Нідерланди передали Україні три пускові установки Patriot. 

Європейський Союз також оголосив про військову допомогу Україні в листопаді. 8 листопада Рада ЄС продовжила мандат Місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine) до 15 листопада 2026 року, про що повідомив Генеральний штаб ЗСУ. ЄС виділив майже 409 мільйонів євро на програму EUMAM Ukraine з 14 листопада 2024 року до 15 листопада 2026 року. 

Також 14 листопада Європейська Комісія проінформувала, що ЄС уперше в своїй історії схвалив спільну закупівлю зброї в межах 5 оборонних проєктів, кожен із яких отримає фінансування обсягом 60 мільйонів євро. Два проєкти – “MISTRAL” і “JAMIE” – спрямовані на спільні закупівлі систем протиповітряної та протиракетної оборони, а інші проєкти покликані зміцнити спільну закупівлю бронетехніки та боєприпасів. Єврокомісія додала, що більшість із цих проєктів включає в себе закупівлю оборонної продукції для України, зокрема системи ППО та боєприпаси. 

Додатково 18 листопада Жозеп Боррель повідомив про те, що ЄС уже передав Україні обіцяний весною 2024 року один мільйон артилерійських снарядів.

У листопаді Україна вперше за час повномасштабної війни отримала дозвіл на використання далекобійних ракет, наданих партнерами, для ударів по території Росії. Наприклад, 18 листопада Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель підтвердив дозвіл Україні з боку США завдавати ударів по російській території на глибину до 300 кілометрів. Згодом – 25 листопада – дозвіл для України з боку США на удари далекобійними ракетами ATACMS по російській території підтвердив координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі. А 23 листопада міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що для Франції «немає червоних ліній» у підтримці України, зокрема щодо ударів по території Росії. 

У листопаді одна з держав-партнерів також проанонсувала військову допомогу Україні на 2025 рік. Йдеться про Норвегію, Уряд якої 28 листопада повідомив про схвалення допомоги Україні на суму щонайменше 35 мільярдів норвезьких крон (близько 3.2 мільярда доларів) на 2025 рік, із яких 22.5 мільярда норвезьких крон буде спрямовано на військову підтримку України. 

Крім цього, 28 листопада міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що Україна в 2025 році отримає від держав-партнерів понад 28 мільярдів доларів на підтримку Сил оборони. Серед країн, які зобов’язались надавати Україні військову допомогу – країни Балтії, Велика Британія, Данія, Нідерланди, Німеччина, США, Швеція і ЄС. 

2. Використання заморожених російських активів для підтримки України

Протягом листопада держави-партнери прийняли низку рішень, метою яких було використання заморожених російських активів на користь України. 

Наприклад, рішення Данії в межах «данської моделі» інвестувати 4.2 мільярда данських крон (535 мільйонів євро) в український оборонний комплекс значною мірою фінансується відсотком від заморожених російських активів. Зокрема Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України повідомило 11 листопада, що 2.9 мільярда данських крон на цю ініціативу Данія спрямувала із відсотків від заморожених російських активів у своїй юрисдикції. 

Згодом – 28 листопада – Україна і ЄС підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає надання Україні макрофінансової допомоги на суму 18.1 мільярда євро за рахунок заморожених російських активів. Як проінформував віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, ця сума є частиною пакета на суму 50 мільярдів доларів, за надання якого з коштів заморожених російських активів раніше проголосували країни “Групи семи”. 

3. Співпраця в ОПК

Листопад став місяцем плідної співпраці в ОПК України та держав-партнерів. За цей місяць Україна поглибила оборонну взаємодію з Чехією, Литвою, Швецією, США, Норвегією, Бельгією, Данією, Естонією та Фінляндією. 

Чи не найактивнішим протягом листопада було оборонне співробітництво між Україною та Литвою. 

Наприклад, 4 листопада міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін заявив про підписання українсько-литовського Меморандуму про взаєморозуміння, який передбачає співпрацю у виробництві БПЛА, засобів РЕБ і компонентів до них. У Міністерстві оборони Литви додали 5 листопада, що взаємодія в ОПК у межах цього Меморандуму включатиме в себе також виробництво боєприпасів, снарядів і вибухівки на території України та Литви. 

23 листопада, як повідомив міністр оборони України Рустем Умєров, Україна та Литва підписали ще один Меморандум про взаєморозуміння для посилення українського ОПК. Цей Меморандум покликаний посилити литовські інвестиції в українську оборонну промисловість, зокрема у виробництво української далекобійної зброї. У рамках угоди Литва вже спрямувала перший транш у розмірі 10 мільйонів євро на виробництво українських далекобійних дронів проєкту “Паляниця“. 

На початку листопада Україна також зміцнила свій ОПК завдяки США та Бельгії. 1 листопада Міністерство оборони України заявило про зустріч заступника міністра оборони України Сергія Боєва з американською делегацією, у межах якої Боєв подякував США за рішення інвестувати 800 мільйонів доларів у виробництво українських дронів. А як 2 листопада повідомив міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін, бельгійська оборонна компанія “Thales Belgium” підписала Меморандум про співпрацю з українським оборонним підприємством для спільного виробництва ракет для протидії російським БПЛА. 

Ще однією країною, яка долучилась до посилення ОПК України в листопаді, стала Норвегія. 15 листопада міністр оборони України Рустем Умєров оголосив, що Норвегія долучиться до «данського формату» підтримки – прямого фінансування виробництва озброєння в Україні, що має пришвидшити постачання необхідного озброєння для Сил оборони України. А вже 21 листопада міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Ґрам заявив про виділення Україні 500 мільйонів норвезьких крон (43 мільйонів євро) у межах «данського формату». Цим співпраця в ОПК із Норвегією не обмежилась. 13 листопада Міністерство оборони України повідомило про підписання документу про посилення співробітництва між «Агенцією оборонних закупівель» Міністерства оборони України (АОЗ) та Агенцією оборонних матеріалів Норвегії (NDMA). У рамках цього документу Україна та Норвегія обмінюватимуться інформацією про актуальні пропозиції на ринку озброєння та військової техніки задля розвитку сфери оборонних закупівель, а також розпочнуть спільні R&D у галузі інноваційного озброєння. 

Крім Норвегії, до посилення «данського формату» допомоги в листопаді долучилась і Швеція. Як проінформувало Міністерство оборони України 22 листопада, Швеція профінансує виробництво українських далекобійних дронів за «данською моделлю». 

У межах «данського формату» Україна також уклала низку імплементацій угод із Данією на закупівлю зброї в українських оборонних компаній на суму 535 мільйонів євро, про що 11 листопада повідомило Міністерство оборони України. За ці кошти українські оборонні компанії поставлять ЗСУ самохідні артилерійські установки, ударні безпілотники, протитанкову зброю і ракетне озброєння. 

Додатково цього місяця Данія виділила 130 мільйонів євро на посилення спроможностей українського ОПК, зокрема на виробництво українських ракет і дронів. Про це 19 листопада повідомив Президент України Володимир Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.

У листопаді спроможності Сил оборони України посилили також оборонні компанії Чехії. Зокрема 13 листопада чеська оборонна компанія STV GROUP опублікувала інформацію про безкоштовне надання Україні протитанкових гранатометів RPG-7 на суму 20 мільйонів крон (765 тисяч євро). 

Наприкінці листопада стало відомо про посилення співпраці між ОПК України та Фінляндії. Фінський оборонний концерн “Summa Defence” повідомив 28 листопада про будівництво на території Фінляндії заводу із виробництва безпілотних систем у партнерстві з українськими оборонними компаніями. Масове виробництво повітряних, морських і наземних дронів у межах цього проєкту буде спрямоване, зокрема, на посилення Сил оборони України і розпочнеться в першій половині 2025 року.  

4. Навчання і тренування для українських військових

У листопаді три країни – Франція, Німеччина і Велика Британія – долучились до навчань українських військових. 

5 листопада Повітряні сили Німеччини повідомили про успішне завершення підготовки четвертої української групи військових для роботи із зенітно-ракетним комплексом Patriot. Навчання українських військових тривало на території Німеччини в рамках місії EUMAM Ukraine.  

Також у листопаді Україна отримала активну навчальну підтримку з боку Франції. 15 листопада міністр оборони України Рустем Умєров заявив про завершення курсу підготовки бригади імені Анни Київської  –  першої української бригади, яка була повністю підготовлена і споряджена Францією в рамках військової навчальної місії ЄС для України. 

Окрім Німеччини та Франції, до підготовки українських військових у листопаді активно долучилася Велика Британія. 27 листопада Державна прикордонна служба України проінформувала про те, що майже 1500 українських прикордонників пройшли навчання у Великій Британії у межах тренувальної місії Interflex. Курс навчання триває 5 тижнів і відповідає стандартам Збройних сил Британії. 

Загалом станом на листопад 2024 року вже 50 тисяч українських військових пройшли підготовку в межах місії Interflex, як повідомило Міністерство оборони Великої Британії. До цієї тренувальної місії, заснованої Великою Британією, приєднались також Естонія, Румунія і Косово. 

5. Санкції проти Росії та її прибічників

Цього місяця низка держав-партнерів України посилила санкційний тиск на Росію та її прибічників, щоб підвищити ціну війни для агресорки. Йдеться про Велику Британію, США та ЄС. 

Найбільшу кількість санкційних пакетів проти Росії в листопаді анонсувала Велика Британія. Перший пакет санкцій проти військово-промислового комплексу Росії та російських найманців Британія оголосила 7 листопада, про що повідомив Уряд країни. Цей пакет із 56 санкцій Великої Британії проти Росії став найбільшим із травня 2023 року, і він також включає в себе санкції проти організацій у Китаї, Туреччині та Центральній Азії, які співпрацюють із російським ОПК.

18 листопада Уряд Великої Британії оголосив додаткові санкції проти Ірану за підтримку Росії в агресивній війні проти України, зокрема за надання Росії балістичних ракет та іншого озброєння. Під санкції потрапили державна авіакомпанія Ірану Iran Air, національний судноплавний перевізник Islamic Republic of Iran Shipping Lines (IRISL) і російське вантажне судно PORT OLYA-3 (IMO 9481910). 

Наступного дня Велика Британія ввела санкції проти осіб у Росії, які причетні до примусової депортації українських дітей. До санкційного списку увійшли 10 провідних російських чиновників і молодіжних організацій, які пов’язані з державою. 

Четвертий пакет санкцій за місяць Британія оголосила 25 листопада. Під цей пакет санкцій потрапили 30 суден “тіньового флоту” Росії, які транспортують нафту і нафтопродукти, а також страхові компанії, які забезпечують можливість існування “тіньового флоту”.  

Окрім Великої Британії, санкційний тиск на Росію значно посилили США. Міністерство фінансів США повідомило 21 листопада про запровадження санкцій проти “Газпромбанку” – одного з найбільших банків Росії. Довгий час саме цей банк був єдиним серед найбільших російських банків, щодо якого не були запроваджені санкції. До санкційних списків потрапили також понад 50 інших міжнародних російських банків, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів і 15 російських фінансових чиновників. У Міністерстві фінансів США пояснили, що цей пакет санкцій покликаний ускладнити для Росії фінансування та озброєння її армії, зокрема через блокування фінансових каналів, які Росія використовувала для ведення війни проти України. 

У листопаді санкції проти Росії та її прибічників ввели не лише окремі держави-партнери, а й ЄС. 18 листопада Рада ЄС повідомила про розширення санкцій проти Ірану через підтримку російської агресії проти України. Зокрема цей пакет санкцій увів у дію заборону експорту, постачання та продажу з ЄС до Ірану компонентів, які використовують для виробництва ракет і БПЛА. Додатково Рада ЄС запровадила санкції проти однієї фізичної особи та чотирьох організацій в Ірані, зокрема Islamic Republic of Iran Shipping Lines (IRISL), після надання Росії ракет і БПЛА. Три російські судноплавні компанії – MG Flot, VTS Broker і Arapax – також потрапили під санкції ЄС. 

6. Невійськова безпека і цивільний захист

Цивільний захист у листопаді став провідною сферою співпраці між Україною та Швецією.

Як 6 листопада повідомило Міністерство оборони Швеції, Швеція та Україна підписали Меморандум про взаєморозуміння задля посилення двосторонньої співпраці у сфері цивільного захисту. Під час підписання Меморандуму міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін представив пакет цивільної допомоги Україні на суму 100 мільйонів шведських крон (9.3 мільйона доларів). До пакету увійшли два патрульні судна, 24 легкові автомобілі, мікроавтобус, вантажний автомобіль і засоби індивідуального захисту для працівників ДСНС. 

7. Розмінування

Протягом листопада низка держав-партнерів долучилась до прискорення розмінування українських територій. 

На початку місяця міністр оборони України Рустем Умєров проінформував про отримання пакету допомоги від Литви в рамках Коаліції спроможностей із розмінування – 240 міношукачів і 230 пікапів для українських саперів. 

Згодом Україна провела низку зустрічей із партнерами щодо співробітництва в гуманітарному розмінуванні. 

Як 16 листопада повідомило Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, у Києві відбулось засідання Ради проєкту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) «Протимінна діяльність в Україні». Сторонами у цьому проєкті є 14 країн: Бельгія, Данія, Іспанія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Республіка Корея, Велика Британія, Франція, Хорватія, Швейцарія та Швеція. У межах засідання Україна разом із партнерами підбили підсумки роботи за 2024 рік і розпочали роботу над Робочим планом проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на 2025 рік.

Згодом – 19 листопада – відбулась зустріч між Україною та Хорватією в межах проєкту ЄС «Підтримка в зміцненні гуманітарного розмінування в Україні». Хорватська сторона підтвердила свою готовність продовжувати підтримку України у сфері гуманітарного розмінування.

8. Енергетика

У листопаді Німеччина і Норвегія посилили енергетичний сектор України. 

26 листопада Федеральне міністерство економіки та захисту клімату Німеччини повідомило про виділення 65 мільйонів євро Фонду енергетичної підтримки України в межах Європейського енергетичного співтовариства. Відомо, що Україна використовує Фонд для того, щоб фінансувати закупівлю нового обладнання для зруйнованої чи пошкодженої енергетичної інфраструктури через російські атаки. А Європейське енергетичне співтовариство контролює прозорість використання наданих грошей, зокрема прозорість тендерів на закупівлю обладнання. 

Окрім цього, 28 листопада Міністерство фінансів України заявило про те, що Німеччина та Норвегія виділяють 2 мільйони євро на програму “Підтримка енергостійкості мікро та малих підприємств України”. У межах програми передбачене спрямування цих коштів на придбання енергоефективного виробничого обладнання, обладнання автономних джерел енергії та її зберігання, а також частково на установку та обслуговування такого обладнання. 

9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Протягом цього місяця Україна отримала значну інвестиційну підтримку, спрямовану на гуманітарну сферу і відновлення, від Світового банку, Єврокомісії, Литви, Фінляндії, Німеччини та США. 

Як повідомила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок під час візиту до України 4 листопада, Німеччина виділяє 200 мільйонів євро додаткової зимової допомоги для України. Ці кошти будуть спрямовані на екстрену гуманітарну допомогу: опалення будинків поблизу лінії фронту та забезпечення українців предметами першої потреби в зимовий період. 

Додаткову допомогу в гуманітарній сфері Україна отримала також від Фінляндії. Міністерство закордонних справ країни заявило про виділення 20 мільйонів євро на підтримку освітньої реформи України в 2025-2028 роках і 500 тисяч євро на реформи шкільного харчування. Ще 8 мільйонів євро Фінляндія виділила на фінансування операцій Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) і Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні. 

Крім цього, Україна та Фінляндія підписали рамкову угоду про кредитний інструмент – Фінсько-українську інвестиційну програму (FUIF), у межах якої Україна в 2025-2026 роках зможе отримати фінансування для підтримки інвестиційних проєктів на суму 50 мільйонів євро.

Значну підтримку у відновленні та стійкості в листопаді Україні надали США. Як повідомило Міністерство фінансів України, Україна отримала грант від Сполучених Штатів обсягом 1.35 мільярда доларів США. Цю фінансову підтримку з боку США Україна спрямувала на відшкодування пріоритетних соціальних та гуманітарних видатків держбюджету, зокрема на забезпечення виплати заробітних плат педагогам. 

19 листопада Міністерство фінансів Литви заявило про посилення підтримки України у відновленні. Зокрема Литва спрямувала додаткові 10 мільйонів євро до Цільового фонду Світового банку для відновлення, реконструкції та реформування України. Фонд бере участь у відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури, лікарень, шкіл і житлових будинків на території України. 

Цього місяця до відновлення України долучились не лише окремі держави-партнери, а й Європейська Комісія і Світовий банк. 14 листопада Єврокомісія проінформувала про виділення Україні 4.1 мільярда євро в межах “Ukraine Facility” – проєкту ЄС, який передбачає надання грантів і позик Україні в 2024-2027 роках задля макрофінансової стабільності, короткострокового відновлення, модернізації і впровадження ключових структурних реформ в Україні. 

Світовий банк у листопаді оголосив низку пакетів допомоги Україні на суму понад 6.5 мільярда доларів. Про отримання першого пакета підтримки на суму 750 мільйонів доларів оголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 8 листопада. Ці кошти надані в межах проєкту “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління” (SURGE). 15 листопада прем’єр-міністр повідомив про те, що Україна залучить понад 1 мільярд доларів пільгової позики від Світового банку. Ця фінансова допомога акумульована завдяки Урядам Японії і Великої Британії. Останній протягом листопаду і найбільший за час повномасштабної війни пакет допомоги від Світового банку на суму 4.8 мільярда доларів Україна отримала 27 листопада. Ці кошти залучені в межах проєкту PEACE – інвестиційного проєкту, який спрямований на ключові соціальні та гуманітарні програми в Україні. 

10. Притягнення Росії до відповідальності

Листопад став важливим місяцем для імплементації двосторонніх безпекових угод у частині притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України.

Як повідомив Офіс Президента, внаслідок 12-ої зустрічі Коаліції держав (Core Group) зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України була вперше ухвалена заява, яка підтвердила неминучість покарання для агресорів. Також у цій заяві держави-членкині Коаліції закріпили свою відданість найшвидшому створенню спеціального трибуналу для покарання військово-політичного керівництва країн-агресорів. Попри те, що заява є декларативною, проте є одним із етапів на шляху до її імплементації. Наступними кроками є підготовка проєкту двосторонньої Угоди між Радою Європи та урядом України щодо створення спеціального трибуналу, проєкту його статуту та проєкту Розширеної часткової угоди, у якій визначені умови підтримки трибуналу. За прогнозами учасників Коаліції, проєкти цих угод мають бути фіналізовані найближчим часом.

Дайджест підготувала Дарія Чернявська