Протягом останнього місяця осені 2025 року держави-партнери продовжили надавати Україні комплексну допомогу військового та гуманітарного характеру. Особливо активними секторами співробітництва цього місяця стали партнерства в оборонно-промисловому комплексі, сфері невійськової безпеки та програмах із відбудови України.

Довідка: станом на кінець листопада Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння і військової техніки

У листопаді нову військову підтримку оголосили або надали Норвегія, Німеччина, Латвія, Данія, Іспанія, Франція, США та Канада. Низка інших держав-партнерів також офіційно підтвердила передачу певних типів озброєння та виділила фінансування на механізм ‘’Prioritized Ukraine Requirement List’’ (PURL).

4 листопада відбулася зустріч міністра оборони України Дениса Шмигаля та міністра оборони Норвегії Торе Сандвіка. На ній норвезька сторона оголосила про рішення виділити в 2026 році 7 мільярдів доларів на оборонні потреби України.

Зміни до державного бюджету 14 листопада також вніс Бундестаг Німеччини. Бюджетний комітет затвердив надання додаткових 3 мільярдів євро на військову допомогу Україні в 2026 році. Таким чином загальна сума німецької підтримки обороноздатності України в 2026 році має сягнути 11.5 мільярда євро. Оголошені 3 мільярди євро німецький уряд спрямує в закупівлю безпілотників, артилерійських систем і бронетехніки для потреб ЗСУ.

У листопаді Німеччина також надала офіційні підтвердження про надходження до України озброєння в рамках попередніх пакетів. Так, 2 листопада Володимир Зеленський подякував Німеччині за нове підсилення зенітно-ракетними комплексами Patriot, що означає завершення другого етапу передачі цих систем. Також 18 листопада Армін Паппергер, генеральний директор Rheinmetall, оголосив, що всі 4 системи ППО Skynex, профінансовані німецьким урядом, вже використовуються в Україні. Раніше уряд Німеччини повідомляв про постачання лише половини комплексів.

Значне посилення обороноздатності відбулось і завдяки Латвії. Так, 6 листопада Латвія передала Україні 21 бронетранспортер Patria 6×6. Офіційна церемонія пройшла на військовій базі ‘’Адажі’’ у Ризі за присутності міністра оборони України Дениса Шмигаля. Тоді ж очільник оборонного відомства України подякував Латвії за надання 12 бойових розвідувальних машин CVR(T) у межах раніше оголошеного пакета військової допомоги, а також за новий внесок на суму 2.2 мільйона євро в ініціативу PURL.

28-й пакет військової допомоги на 1.4 мільярда данських крон (187.5 мільйона євро) 11 листопада анонсувала Данія. Публічно данський уряд повідомив лише про деякі напрями фінансування в межах цього пакета. Зокрема 372 мільйони крон Данія зобов’язалась спрямувати в закупівлю американського озброєння для України через механізм PURL, 100 мільйонів крон – у виробництво української зброї за “данською моделлю”, а ще 80 мільйонів – у закупівлю пального через Агенцію НАТО з підтримки та постачання (NSPA).

17 листопада двосторонню угоду на 10 років підписали Президент України Володимир Зеленський та Президент Франції Еммануель Макрон. Домовленість передбачає закупівлю та постачання зброї у найближчі два роки, а також спільні довгострокові проєкти з розробки та виробництва безпілотників, перехоплювачів та керованих авіабомб. Україна в рамках досягнутих домовленостей протягом 10 років має отримати 100 літаків Rafale F4, 8 комплексів ППО SAMP-T з 6 пусковими установками до кожного, а також радари.

Наступного дня нову військову підтримку на 615 мільйонів євро оголосив також Педро Санчес, прем’єр-міністр Іспанії. Із цих коштів 300 мільйонів євро буде спрямовано на посилення оборонних спроможностей України шляхом постачання нового оборонного обладнання, зокрема 40 ракет до систем ППО IRIS-T. Ще 215 мільйонів євро буде виділено на програму ЄС Security Action for Europe (SAFE) для фінансування виробництва систем боротьби з безпілотниками, а також пошукових і повітряних радіолокаційних станцій. Додатково 100 мільйонів євро Іспанія інвестувала у програму PURL для фінансування закупівлі ППО американського виробництва.

Тоді ж, 18 листопада, Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні обладнання для обслуговування систем ППО Patriot на 105 мільйонів доларів. Після завершення процедури розгляду цього рішення в Конгресі, забезпечити його реалізацію мають американські оборонні виробники, серед яких RTX Corporation та Lockheed Martin.

Також у листопаді стало відомо про нову допомогу від Канади, затверджену 16 жовтня. На урядовій сторінці 24 листопада оновилися списки наданого озброєння в межах цього пакета, зокрема 25 бронетранспортерів M113, 75 тисяч запчастин, 125 компонентів для ракет RIM-7 та 38 пускових установок LAU-7A.

Окрім вищезгаданих внесків до PURL Латвії, Іспанії та Данії, спільний пакет допомоги в рамках цього механізму на суму 500 мільйонів доларів 13 листопада оголосили країни Північної Європи та Балтії, а саме Естонія, Фінляндія, Ісландія, Данія (з 28-го пакета), Латвія, Литва, Норвегія і Швеція. А вже 20 листопада внесок на суму 100 мільйонів доларів у закупівлю американського озброєння для України через PURL анонсував міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Співпраця в ОПК

Листопад став місяцем масштабування та практичної реалізації міжнародних домовленостей України у сфері оборонної промисловості. Акцент було зроблено на запуску фінансових механізмів підтримки українського ОПК, розвитку спільних виробництв у сфері безпілотних систем, бронетехніки й ППО, а також на поглибленні технологічної інтеграції з країнами Європи та НАТО. Протягом місяця Україна активізувала співпрацю з Латвією, Швецією, Францією, Іспанією, Великою Британією, Норвегією та іншими партнерами, що забезпечило інвестиції в український ОПК, підписання нових контрактів і запуск спільних інноваційних програм у сфері оборони.

У перший день місяця міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив про результати співпраці з країнами-партнерами у рамках “данської моделі” – програми прямих фінансових внесків у виробництво українського озброєння. Протягом останніх трьох місяців партнери уклали 20 контрактів з українськими виробниками озброєння та техніки на суму 1.4 мільярда євро.

5 листопада Україна та Латвія підписали Меморандум щодо оборонно-промислового співробітництва між країнами, який заклав основу для проведення спільних оборонних досліджень і розвитку інновацій. А 7 листопада у Стокгольмі міністр оборони України Денис Шмигаль та міністр оборони Швеції Пол Йонсон підписали Лист про наміри щодо партнерства у сфері оборонних інновацій. Документ передбачає залучення шведських інвестицій і технологій до розвитку українського ОПК та сприятиме інтеграції України в європейський інноваційно-промисловий простір. Тоді ж Шмигаль узагальнив результати участі Швеції у “данській моделі”: завдяки внескам Швеції український ОПК зміг виробити 400 ударних deep-strike для потреб ЗСУ. 

За 10 днів – 17 листопада – Україна підписала із Францією декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері придбання Україною французького оборонного обладнання для зміцнення спроможностей ЗСУ. Цей документ дасть Україні змогу придбати військове обладнання французької оборонної промислової бази для модернізації вітчизняних Збройних Сил. Зокрема йдеться про номенклатуру озброєння і військової техніки, яка перелічена в попередньому пункті. Також сторони домовилися про запуск спільних проєктів у сфері виробництва безпілотників і критичних технологій для них. Йдеться про розробку та виробництво дронів-перехоплювачів, а також про створення критично важливих компонентів, які можуть бути інтегровані в українські безпілотні системи. 

Вже 20 листопада найбільший український виробник бронетехніки НВО “Практика” підписав Меморандум про взаєморозуміння щодо промислової кооперації із двома іспанськими компаніями ‘’Tecnove’’ та ‘’Escribano’’. Документ передбачає перше для НВО “Практика” виробництво бронетехніки з іспанськими партнерами на території Європейського Союзу. У межах співробітництва на території Іспанії буде розгорнуте виробництво бронеавтомобілів, машин вогневої підтримки та спеціалізованої техніки для потреб України та країн ЄС.

Наприкінці місяця Україна досягла важливих оборонних домовленостей ще з двома країнами. Так, 27 листопада Україна підписала із Великою Британією ліцензійну угоду щодо масового виробництва дрона-перехоплювача Octopus. Це партнерство створює історичний прецедент, який дозволить виробляти у Великій Британії високоефективні українські перехоплювачі дронів. У межах співпраці заплановане масове виробництво декількох тисяч перехоплювачів на місяць для максимізації посилення  української ППО. Окрім цього, 30 листопада Україна підписала подібний документ щодо виробництва українських дронів із Норвегією. Завдяки цьому двосторонньому співробітництву на території Норвегії протягом 2026 року буде розгорнуто виробничу лінію, яка забезпечить Сили оборони сучасними безпілотниками.

Ще однією важливою подією для зміцнення українського ОПК у листопаді стало оголошення запуску UNITE: Brave NATO — першої спільної ініціативи України та НАТО для прискорення появи оборонних інновацій. Бюджет пілотного конкурсу із розвитку безпілотних спроможностей, ППО та систем зв’язку становить 10 мільйонів євро, а надалі бюджет планують збільшити до 50 мільйонів євро. Це перша програма, у межах якої Україна та Альянс спільно фінансуватимуть і масштабуватимуть оборонні розробки. Від України програму реалізовуватиме оборонний кластер Brave1. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України   

Найважливішою подією листопада в контексті використання заморожених російських активів для підтримки України стала виплата останнього траншу від Європейського Союзу в межах програми “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії. ЄС зобовʼязався протягом 2025 року передати Україні 18 мільярдів євро в межах програми ERA, і 13 листопада 2025 року Україна отримала останній транш від Євросоюзу на суму 4.1 мільярда євро в рамках цих зобов’язань. Ці кошти, як і попередні внески ЄС через механізм ERA, були спрямовані на відшкодування пріоритетних видатків державного бюджету України. Таким чином упродовж 2025 року ЄС виплатив Україні обіцяні 18 мільярдів євро.

Протягом місяця у ЄС також продовжували лунати дискусії щодо можливого надання Україні ‘’репараційної позики’’ на 140 мільярдів доларів за кошт заморожених російських активів, яка може передбачати погашення цієї позики з боку України лише в разі виплати Росією репарацій. Так, 27 листопада у резолюції 2025/3001(RSP) Європейський Парламент закликав країни ЄС без зволікань схвалити цю ‘’репараційну позику’’, яка є ‘’юридично та фінансово обґрунтованою’’. Водночас протягом листопада Бельгія продовжувала блокувати це рішення, побоюючись агресивної відповіді з боку РФ і можливих юридичних наслідків. А оскільки саме бельгійський кліринговий центр Euroclear утримує більшість російських активів у Європі – понад 180 мільярдів євро, позиція Бельгії унеможливлює затвердження ‘’репараційної позики’’.

Навчання і тренування українських військових

Держави-партнери продовжували тренувати українських військовослужбовців упродовж листопада в рамках колективних та індивідуальних навчальних ініціатив. 

Так, у межах багатонаціональної операції Interflex на території Великої Британії на початку місяця британські, румунські та албанські інструктори забезпечили вогневу підготовку українських військових. А наприкінці місяця в Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що у складі ініціативи Interflex Швеція долучилась до проведення базової загальновійськової підготовки українських інструкторів та військовослужбовців. Загалом із 2022 року завдяки цій колективній навчальній програмі вже понад 56 000 українців опанували навички, необхідні для виконання різних бойових завдань. 

Важливою подією листопада стала також третя річниця іншої колективної ініціативи з підготовки українських військових – EUMAM. 15 листопада 2022 року ЄС започаткував цю місію, у рамках якої за три роки понад 85 000 українських солдатів пройшли загальне та спеціалізоване навчання, як повідомили в Раді ЄС.

Чимало зусиль для підготовки українських військовослужбовців у листопаді доклала Норвегія. У першій половині місяця в рамках ініціативи Legio, започаткованої Норвегією, українські військові на території Польщі опановували навички піхотної тактики під керівництвом норвезьких інструкторів. 

А вже 25 листопада в Генштабі ЗСУ заявили про завершення одного з найскладніших міжнародних курсів – курсу підготовки бойових екіпажів пошуково-рятувальних підрозділів Повітряних Сил України на базі Королівських Повітряних Сил Норвегії. Ця програма передбачала кількамісячну підготовку українських рятувальників за стандартами НАТО пліч-о-пліч із інструкторами зі США, Данії та Швеції. Особливо важливим елементом курсу стала підготовка до роботи з винищувачами F-16 та іншою західною технікою, щоб безпечно здійснювати евакуацію екіпажу в разі аварії.

Окрім цього, протягом листопада військовослужбовці Десантно-штурмових військ ЗСУ взяли участь у щорічному багатонаціональному командно-штабному навчанні “Кленова арка – 2025”, яке проходило на території Польщі на базі Литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького (Lithuanian-Polish-Ukrainian Brigade). Військовослужбовці Збройних Сил Боснії і Герцеговини, Грузії, Канади, Литовської Республіки, Північної Македонії, Республіки Польща та України відпрацювали спільне планування, управління діями підрозділів та виконання комплексних тактичних завдань, а українські офіцери також передали партнерам свій реальний бойовий досвід, набутий за час війни Росії проти України.

Санкції проти Росії та її прибічників

В останній місяць осені Канада, Європейський Союз, а також Велика Британія спільно з США та Австралією посилили санкційний тиск на Росію шляхом обмеження військових, фінансових, енергетичних і кіберспроможностей РФ. 

12 листопада МЗС Канади оголосив комплексний пакет санкцій проти військового, енергетичного та економічного секторів Росії. Під санкції потрапили кіберінфраструктура, 100 суден ‘’тіньового флоту’’, енергетичний комплекс, а також 13 фізичних і 11 юридичних осіб, які причетні до розвитку російських військових технологій.

За тиждень – 19 листопада – Велика Британія, Сполучені Штати Америки та Австралія ввели скоординовані санкції проти російської кіберінфраструктури, зокрема компанії Media Land, яка сприяла проведенню кіберзлочинної діяльності РФ проти багатьох країн світу, зокрема проти Великої Британії і США. Так, інфраструктура Media Land була використана для DDoS-атак проти американських і британських компаній. До санкційних списків увійшли сервіс Media Land і його керівництво, дочірні компанії ML Cloud, Media Land Technology (MLT) та Data Center Kirishi (DC Kirishi), підставна компанія Aeza Group, а також пов’язані із нею компанії Hypercore, Smart Digital і Datavice. Санкції передбачають повне блокування активів підсанкційних осіб і заборону на проведення з ними будь-яких фінансових операцій.

А вже наступного дня Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти 10 громадян РФ, відповідальних за серйозні порушення прав людини. Під обмеження потрапили, зокрема, високопосадовці  Головного управління Федеральної служби виконання покарань у Ростовській області, включно з керівництвом СІЗО №2, де українські військовополонені зазнавали катувань, побиттів, голоду, а також були позбавлені медичної допомоги. Щонайменше 15 українських військових і цивільних полонених були закатовані до смерті. Серед них – українська журналістка Вікторія Рощина. У рамках оголошених економічних обмежень Євросоюз заморозив активи підсанкційних осіб і заборонив їм в'їзд або транзит через територію ЄС.

Невійськова безпека і цивільний захист

У листопаді 2025 року міжнародні партнери продовжили системну підтримку регіональних підрозділів ДСНС України, зосереджену на безпеці рятувальників і підвищенні оперативності реагування.

Зокрема 3 листопада Франція передала Кіровоградському гарнізону ДСНС сучасне медичне обладнання та спеціальний бойовий одяг для рятувальників, щоб сприяти підвищенню ефективності виконання службових завдань в умовах війни. Наступного дня Головне управління ДСНС Житомирщини отримало п’ять автомобілів від Фонду підтримки громадських ініціатив Литви. Надана допомога сприятиме розвитку мобільності та оперативності підрозділів Служби порятунку у реагуванні на надзвичайні події.

Наприкінці місяця – 25 листопада – завершилась реалізація проєкту ‘’Підтримка робототехніки для гасіння пожеж, порятунку життів та захисту інфраструктури’’, у рамках якого 9 представників ДСНС пройшли спеціалізоване навчання у Франції. Так, українські рятувальники опанували навички експлуатації сучасних роботів для пожежогасіння і пройшли інструкторську підготовку, щоб надалі навчати українських фахівців робототехнічним процедурним стандартам. Важливою складовою цього співробітництва стало також те, що ДСНС України протягом семи місяців реалізації проєкту отримала 40 пожежних роботів від французької компанії Shark Robotics. У майбутньому ця компанія хоче розгорнути технічне обслуговування і локалізувати виробництво в Україні, щоб ще ефективніше та оперативніше зміцнювати спроможності ДСНС.

Важливою стала також новина від ДСНС про отримання та успішне застосування багатоцільових мобільних модулів, наданих за підтримки Міністерства оборони Великого Герцогства Люксембург і британської компанії North Fire Engineering Ltd. Ці автономні модулі можуть виконувати відразу декілька функцій, зокрема можуть бути використані для створення рятувальних центрів, пунктів обігріву і пунктів управління під час тривалої ліквідації надзвичайних ситуацій.

У листопаді Україна підписала також два важливі документи про поглиблення співробітництва з державами-партнерами у сфері невійськової безпеки, зокрема щодо захисту критичної інфраструктури і кібербезпеки. Так, 4 листопада Україна зміцнила співпрацю з Румунією шляхом підписання Меморандуму про взаєморозуміння у сфері захисту критичної інфраструктури, який заклав основу для майбутнього обміну досвідом і практиками щодо заходів планування захисту критичної інфраструктури, науково-методичної співпраці щодо підвищення рівня стійкості критичної інфраструктури, а також підтримки в розробці нормативно-правових актів щодо захисту критично важливих об’єктів.

Другим документом став Меморандум про співробітництво у сфері цифровізації із Великою Британією та Естонією, підписаний 6 листопада в межах ‘’WINWIN Summit 2025: The Power of Innovations’’ – конференції, яка об’єднала міжнародних партнерів, представників держави, бізнесу, освіти і науки навколо розвитку інновацій, штучного інтелекту й цифрової економіки України. Меморандум передбачає партнерство між Україною, Великою Британією та Естонією у сферах розвитку технологій цифрового врядування та державних послуг, запуску спільних освітніх програм із цифрової грамотності та інноваційного управління, а також спільної підтримки інноваційних компаній і стартапів. 

Для посилення інформаційних спроможностей Сил оборони України Естонія також спрямувала 3.5 мільйона євро на закупівлю супутникових систем Starlink, які мають забезпечити стійкий і захищений зв’язок для українських підрозділів. Як повідомили в Міністерстві оборони України 17 листопада, цей внесок у посилення супутникового зв’язку Естонія зробила в рамках ІТ-коаліції – колективного механізму для підтримки ЗСУ та Міноборони України у сферах ІТ, зв’язку та кібербезпеки.

Листопад завершився ще однією важливою подією у сфері цивільного захисту. 27 листопада Міністерство внутрішніх справ офіційно підписало Меморандум про взаєморозуміння щодо створення Коаліції укриттів для України. Документ був укладений із країнами-учасницями Коаліції на чолі із Фінляндією і формалізував домовленості щодо започаткування цієї ініціативи, досягнуті між Україною і Фінляндією в травні 2025 року. Коаліція укриттів покликана модернізувати системи цивільного захисту населення в Україні, щоб кожна громада могла отримати сучасні й безпечні укриття. Під час офіційного запуску Коаліції ЄС разом із Фінляндією, Литвою, Бельгією, Швецією та Ірландією вже оголосили про надання початкових грантів на суму 22 мільйони євро, із яких Фінляндія надала 11 мільйонів євро, Швеція – 7 мільйонів євро, Литва та Бельгія – по 2 мільйони євро, а Ірландія – 500 тисяч євро.

Розмінування українських територій

12 листопада 2025 року Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) в Україні оголосила про створення першої міжвідомчої національної групи інструкторів із підводного розмінування. Запуск цієї ініціативи відбувся після того, як 15 фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ), Національної поліції України (НПУ), Національного центру протимінної діяльності (НЦПД) та Національного органу з питань протимінної діяльності успішно завершили підготовку з експлуатації підводних дистанційно керованих апаратів, яку профінансували уряди Нідерландів, Швеції, Іспанії та Люксембургу. 

Завдяки здобутим знанням і опановим інструкторським навичкам ці спеціалісти надалі навчатимуть майбутніх операторів підводних дистанційно керованих апаратів Deep Trekker Revolution. Масове використання цих роботів допоможе безпечно знаходити та ідентифіковувати боєприпаси на глибині до 300 метрів навіть в умовах нульової видимості та сильних течій, що може значно підвищити спроможності усіх відповідних служб із розмінування важливих водойм.

Іншою важливою новиною листопада став новий фінансовий внесок Норвегії в розмінування українських територій. Так, 18 листопада норвезький уряд повідомив про збільшення  фінансування діяльності Norwegian People’s Aid (NPA) – організації, яка активно долучається до гуманітарного розмінування України, – на 30 мільйонів норвезьких крон (2.5 мільйона євро). Загалом із початку повномасштабного вторгнення Росії до кінця 2025 року Норвегія виділила 700 мільйонів норвезьких крон (60 мільйонів євро) на проєкти протимінної діяльності в Україні, зокрема через програми, організовані NPA для підготовки кінологів-рятувальників, тренувань собак-міношукачів, а також використання інноваційних засобів для очищення територій від вибухонебезпечних предметів.

Місяць завершився першим засіданням Коаліції з розмінування, проведеним на території України. 25 листопада країни-учасниці Коаліції взяли участь у заході, в межах якого партнери обговорили план розвитку спроможностей із розмінування українських територій на 2026 рік. 

Загалом станом на листопад 2025 року в межах Коаліції, утвореної в лютому 2024 року, Німеччина, Литва, Данія, Словаччина, Фінляндія, Ісландія, США, Нідерланди та Канада надали Україні обладнання для протимінної діяльності на 408 мільйонів євро. Додатково завдяки внескам Литви, Швеції, Німеччини, Ісландії, Ірландії та Данії було закуплено обладнання на суму більш ніж 111 мільйонів євро, серед якого позашляховики, антидронові системи, прилади нічного бачення, міношукачі тощо. Країни-партнери зобов’язались підтримувати програми з розмінування українських територій щонайменше до 2034 року, зокрема шляхом виділення на ці потреби 165 мільйонів євро в 2026 році.

Підтримка енергетичної інфраструктури

На початку місяця Україна досягла важливих домовленостей із низкою партнерів щодо транспортування скрапленого природного газу (LNG) із США. Так, 7 листопада Група Нафтогаз та польська компанія ORLEN підписали угоду щодо постачання щонайменше 300 мільйонів кубометрів американського LNG. Маршрут постачання цього скрапленого газу буде прокладений через грецькі газові термінали та Вертикальний коридор, про що йдеться в підписаному в той самий день меморандумі із грецькою компанією ATLANTIC-SEE LNG TRADE S.A. щодо майбутніх регулярних поставок американського LNG в Україну. Завдяки досягнутим домовленостям Україна розраховує на довготривале партнерство до 2050 року, щоб інтегрувати українську інфраструктуру в логістичні маршрути LNG до Європи та ⁠⁠створити сталу систему постачання американського LNG.

Це співробітництво країни додатково зафіксували 16 листопада шляхом підписання між Групою Нафтогаз і грецькою державною компанією DEPA Commercial листа про наміри щодо постачання природного газу в Україну в зимовий період 2025-2026 року. Завдяки цьому Україна зможе забезпечити достатній рівень природного газу в підземних сховищах і посилити енергетичну стійкість в умовах російських обстрілів.

Окрім цього, 13 листопада Україна підписала ще дві важливі угоди щодо зміцнення енергосистеми з Євросоюзом у межах міжнародної виставки ReBuild Ukraine 2025. Першим документом стала угода між Європейським інвестиційним банком (EIB) та Нафтогазом України, укладена під гарантії інструменту Ukraine Investment Framework (UIF). Вона передбачає внесок Норвегії на суму 127 мільйонів євро через механізм UIF у підтримку енергетичної інфраструктури України. А друга угода, підписана з IFC, ЄБРР і німецькою компанією Notus, покликана сприяти реалізації в Україні проєктів із відновлюваної енергетики. Одним із цих проєктів стане будівництво німецькою компанією Notus вітрової електростанції потужністю 120 МВт в Одеській області.

Упродовж листопада низка держав-партнерів також надала чи анонсувала нові пакети енергетичної підтримки України. 12 листопада уряд Великої Британії  анонсував внесок на 13 мільйонів фунтів стерлінгів (майже 15 мільйонів євро) для відновлення енергетичного сектору України в умовах російських обстрілів і підтримки тих, хто найбільше постраждав від відсутності електроенергії. 18 листопада в Міністерстві енергетики України заявили про отримання від литовського оператора системи передачі електроенергії Litgrid шостої партії допомоги для потреб енергетичного сектору. У межах цього пакета українська енергетична система була посилена обладнанням для відновлення підстанцій та ліній електропередачі, яке було покликане прискорити відновлення постраждалої енергетичної інфраструктури після російських атак.

У той самий день під час зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про новий внесок Іспанії в економічну стійкість України на 200 мільйонів євро, частина з яких буде спрямована на підтримку української енергетики. А 28 листопада в Міненерго підтвердили, що Німеччина зобов’язалась виділити додаткові 170 мільйонів євро в програми відновлення української енергетичної інфраструктури.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Листопад розпочався із започаткування Українського фонду культурної спадщини (УФКС) для відновлення пам’яток, постраждалих від російських ударів, збереження української ідентичності в умовах війни та розвитку української культури. Першими партнерами цієї ініціативи стали Данія, Нідерланди, Польща та Велика Британія. Вони проінвестують понад 3 мільйони євро в цю ініціативу, із яких внесок на 1 мільйон євро зроблять Нідерланди, 500 тисяч євро – Польща, 229 тисяч євро (200 тисяч фунтів стерлінгів) – Велика Британія та 1.34 мільйона євро (10 мільйонів данських крон) – Данія.

Іншою важливою домовленістю, якої Україна досягла в листопаді, стало укладення Угоди з Німеччиною про співробітництво у сфері шкільної освіти. Документ, підписаний 11 листопада, сприятиме підтримці вивчення німецької мови в українських школах, підвищенню кваліфікації вчителів німецької мови, а також розширенню в Україні мережі шкіл-партнерів програми ‘’Школи: партнери майбутнього’’ (PASCH) та сприянню міжнародним контактам між школами. Завдяки цьому співробітництву більше українських учнів зможе отримати німецький мовний диплом, брати участь у програмах обміну і претендувати на стипендії для навчання в Німеччині.

12 листопада був оголошений запуск ініціативи EU4Reconstruction, створеної Європейським Союзом, Данією, Німеччиною, Францією та Литвою для трансформації українських інституцій, зміцнення підзвітності у процесі відновлення України і прозорого використання публічних інвестицій відповідно до стандартів ЄС. На реалізацію цієї трирічної програми, покликаної покращити систему управління відновленням і нормативно-правову базу України в цій сфері, партнери виділили 37 мільйонів євро.

Наступного дня в межах міжнародної виставки ReBuild Ukraine 2025 країни ЄС оголосили нові інвестиційні програми на загальну суму 722 мільйони євро, які будуть реалізовані через механізм Європейського Союзу Ukraine Investment Framework (UIF). Ця фінансова допомога буде розподілена між різними секторами, серед яких охорона здоров’я, комунальні послуги, житло, відновлення енергетики та підтримка бізнесу.

Тоді ж – 13 листопада – Україна отримала черговий транш фінансової підтримки від ЄС на суму 1.8 мільярда євро у межах інструменту Ukraine Facility. Ці кошти Євросоюз надав Україні за результатами виконання дев’ятьох структурних кроків другого кварталу 2025 року в рамках низки пріоритетних реформ, зокрема у сферах професійної освіти, соціальних послуг, розвитку малого та середнього бізнесу, інвестиційних проєктів, екології тощо. Надана фінансова підтримка від ЄС у межах Ukraine Facility забезпечує макроекономічну стабільність, відбудову, модернізацію країни та сприяння євроінтеграції.

Ще однієї домовленості щодо гуманітарної підтримки Україна досягла з Японією 25 листопада. Ідеться про підписання угоди про надання Урядом Японії гранту для відновлення Сумського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області. А за тиждень до цього Україна поглибила регіональну співпрацю з Іспанією шляхом підписання Протоколу про наміри між Сумською областю та Автономною спільнотою регіону Мурсія (Королівство Іспанія) щодо міжнародного співробітництва. Завдяки підписаному документу сторони розвиватимуть взаємодію в економічній, підприємницькій, технологічній, освітній і науковій сферах. 

Для зміцнення української системи охорони здоров’я Україна також 26 листопада підписала дві угоди із Францією. Перша угода на 11.6 мільйона євро передбачає постачання високотехнологічного медичного обладнання для українських лікарень від французької компанії GE Medical Systems, а також профільне навчання українських медпрацівників. А другий підписаний документ закладає основу для повноцінного будівництва модульної лікарні в місті Ніжин на базі місцевого медичного закладу. Цей проєкт вартістю 35 мільйонів євро реалізує французька компанія Ellipse Projects SAS. Обидві домовленості є частиною ширших рамкових договорів, укладених ще в червні 2024 року під час Міжнародної конференції з питань відновлення України Ukraine Recovery Conference – URC2024.

Притягнення Росії до відповідальності

У контексті притягнення Російської Федерації до відповідальності найважливішою подією листопада стало офіційне звернення Литви до Ради Європи із наміром долучитись до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Так, 26 листопада Литва стала першою державою після України, яка офіційно повідомила про бажання стати країною-учасницею Спеціального трибуналу і таким чином створила прецедент для інших міжнародних партнерів. 

Окрім цього, ще на початку місяця заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра повідомила, що остаточним місцем розміщення трибуналу буде Гаага і упродовж 2026 року будуть впроваджені практичні заходи для організації створення цього Спеціального трибуналу – набір суддів, прокурорів, секретаріату, обрання президента тощо. А вже на 2027 рік запланований безпосередній початок роботи Спецтрибуналу.

Ще однією важливою новиною листопада стало приєднання Парламентської асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ) до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, про що заявили 18 листопада в МЗС України. Таким чином Коаліція за повернення українських дітей вже об’єднує понад 40 держав, Європейський Союз, Раду Європи та ПА ОБСЄ. 

У той самий день Україна та Канада (як співголови Коаліції) у Спільній заяві Міжнародної коаліції за повернення українських дітей з нагоди Всесвітнього дня дитини ООН вкотре закликали Російську Федерацію негайно надати вичерпну інформацію про всіх депортованих українських дітей і забезпечити доступ до усіх місць, де утримуються українські діти. Але попри те, що станом на кінець листопада 2025 року Україні вдалось повернути додому 1819 дітей, досі щонайменше близько 20 тисяч українських дітей залишаються незаконно депортованими або вимушено переміщеними. Тож Україна за підтримки міжнародних партнерів і надалі посилюватиме тиск на Росію, щоб повернути усіх українських дітей додому і притягнути до відповідальності осіб, причетних до цих воєнних злочинів.

Дайджест підготували: Плєшакова Анастасія, Шульга Ольга, Герман Ольга, Овчаренко Анастасія, Чернявська Дарія