У лютому держави-партнери активно виконували свої зобов’язання за двосторонніми безпековими угодами, надаючи Україні різносторонню підтримку у військовій і гуманітарній сферах. У зв’язку зі зміною Адміністрації США в лютому європейські країни очолили лідерські позиції в підтримці України, а Сполучені Штати не оголосили жодного нового пакета військової чи невійськової допомоги.

Довідка: станом на кінець лютого Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння і військової техніки

Протягом лютого Німеччина, Велика Британія та Канада оголосили нові комплексні оборонні пакети для України. 

Про надання найбільшого за місяць пакета військової допомоги для України повідомив Уряд Німеччини 17 лютого. Німеччина передала Україні ракети до систем IRIS-T SLM та IRIS-T SLS, боєприпаси для танків Leopard 1, боєприпаси для БМП Marder, 41 тисячу боєприпасів для ЗСУ Gepard, 4 САУ Zuzana 2, 56 броньовиків MRAP, 300 дронів HF-1, понад 330 розвідувальних дронів, 50 тисяч 155-мм снарядів, 100 кулеметів MG5 та інше озброєння. 

Ще один комплексний оборонний пакет для України в лютому оголосила Велика Британія. 12 лютого Міністерство оборони країни заявило про виділення 150 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 190 мільйонів доларів США) на системи ППО, тисячі безпілотників, десятки танків і броньованих машин для України. 

Окрім європейських країн, обороноздатність України посилила Канада. У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо анонсував надання Україні 25 БМП LAV III, 4 авіасимуляторів винищувачів F-16, безпілотників і мільйонів компонентів боєприпасів. 

Лютий став місяцем значного зміцнення Повітряних сил ЗСУ і ППО України. Зокрема 6 лютого Командування Повітряних сил ЗСУ проінформувало про прибуття в Україну нової партії винищувачів F-16 від Нідерландів і першої партії винищувачів Mirage 2000-5F від Франції. Додатково про посилення протиповітряної оборони України 24 лютого повідомив прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон. Швеція спрямувала 100 мільйонів євро на посилення української ППО. Найімовірніше, ідеться про надання систем ППО RBS 70 та Tridon. Окрім цього, Уряд Норвегії анонсував виділення 1.2 мільярда крон (115 мільйонів доларів США) на закупівлю засобів ППО для України в США через американський механізм JUMPSTART. Наприкінці лютого стало відомо, що Ірландія долучиться до захисту українського неба. 27 лютого під час зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським прем’єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін повідомив, що Ірландія надасть Україні радари Giraffe. Ці радіолокаційні станції дозволяють виявляти повітряні цілі навіть у складних умовах радіоелектронної боротьби. 

Посилення обороноздатності України в лютому відбувалось також завдяки додатковим ініціативам держав-партнерів. Зокрема Латвія протягом місяця передала Україні 600 безпілотників латвійського виробництва: 100 FPV-дронів від благодійного фонду Ziedot.lv і ще 500 ударних безпілотників від Міністерства оборони Латвії в межах Коаліції дронів. Загалом протягом першого півріччя 2025-го року Латвія надасть Україні 12 тисяч дронів на суму 17 мільйонів євро. Окрім безпілотників, Латвія зобов’язалась посилити Україну 42 бронетранспортерами, що відповідає кількості бронемашин для батальйону. Про це 12 лютого на „Рамштайні“ заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс. 

Ще одна балтійська країна – Литва – у лютому передала Україні вантажівки, запасні частини до бронетранспортерів M113 та тепловізійні приціли. А Естонія зміцнила Сили оборони України 10 тисячами артилерійських снарядів і 750 тисячами продуктових наборів, про що проінформував прем’єр-міністр країни Крістен Міхал. 

Додаткову військову допомогу для України оголосили також Нідерланди. 12 лютого Міністерство оборони країни заявило про надання Україні 25 гусеничних бронетранспортерів YPR-765 у санітарному варіанті, які призначені для евакуації поранених військовослужбовців.

Співпраця в ОПК

У лютому Україна значно посилила двостороннє партнерство з багатьма оборонними компаніями держав-партнерів. 

На початку місяця „Укроборонпром“ підписав Меморандум про взаєморозуміння з польською зброярською групою PGZ (Polska Grupa Zbrojeniowa), завдяки якому ОПК України та Польщі поглиблять співпрацю у виробництві боєприпасів, обслуговуванні бронетехніки й артилерії, а також посиленні напрямку ППО. 

Інший Меморандум про взаєморозуміння „Укроборонпром“ підписав із данською компанією Weibel Scientific, яка спеціалізується на розробці та виробництві радарів. Це партнерство передбачає створення служби технічного обслуговування та ремонту переданих Україні радарів Weibel, спільну розробку нових технологій та створення спільного підприємства. 

У рамках пакета військової допомоги Україні на суму 150 мільйонів фунтів стерлінгів Уряд Великої Британії уклав контракти з оборонними компаніями Babcock і BAE Systems, які передбачають ремонт артилерійських систем Archer і підготовку українського персоналу до обслуговування наданої військової техніки. Подібну ініціативу запустила Фінляндія: Міністерство оборони країни наприкінці лютого повідомило про майбутнє розміщення замовлень на виробництво озброєння для України у власної оборонної промисловості на суму 660 мільйонів євро. 

Україна також досягла домовленостей щодо локалізації виробництва з двома оборонними компаніями. 15 лютого „Укроборонпром“ юридично зафіксував домовленість із французькою оборонною компанією Thales щодо створення спільного підприємства, яке спеціалізуватиметься на створенні передових технологічних рішень для підсилення ППО, радарів, засобів РЕБ, тактичного звʼязку й оптико-електронних систем. 

Подібну угоду „Укроборонпром“ підписав 24 лютого із канадською компанією Roshel щодо спільного виробництва бронемашин Roshel на території України. Про плани щодо відкриття спільного підприємства в Україні 28 лютого заявив також президент норвезької компанії Kongsberg Defense & Aerospace, яка спеціалізується на виробництві зенітних комплексів і ракет до них. 

Окрім локалізації нових оборонних компаній, німецька компанія Quantum Systems, яка вже відкрила два підприємства в Україні, анонсувала подвоєння виробництва безпілотників в Україні протягом 2025-го року. 

Чимало іноземних оборонних концернів посилювало обороноздатність України шляхом надання військової техніки. Зокрема „Оборонне партнерство Латвії“ в цьому місяці розпочало виробництво першої партії шестиколісних бронетранспортерів „Patria 6x6“, які найближчим часом будуть поставлені в Україну. Інший оборонний гігант – німецький Rheinmetall – в лютому поставив Україні 5 аеромобільних тактичних позашляховиків Caracal. А канадська компанія Helijet International спільно з партнерськими організаціями доставила в Україну санітарний гелікоптер Sikorsky S-76A.

Прямі інвестиції в український ОПК були ще однією пріоритетною сферою співпраці між Україною та партнерами протягом лютого. Зокрема Норвегія наприкінці місяця спрямувала 3.5 мільярда норвезьких крон (300 мільйонів євро) на закупівлю військового обладнання та техніки для України в української оборонної промисловості, про що повідомив норвезький уряд. Ще 28 мільйонів доларів США в український ОПК інвестувала Канада в межах „данської моделі“ – програми прямих фінансових внесків у розвиток оборонної промисловості України.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

У другому місяці 2025-го року Уряд Бельгії заявив про використання доходів від заморожених російських активів на підтримку України. За 2024-й рік бельгійський уряд отримав від найбільшого депозитарію цінних паперів у Бельгії Euroclear податки від російських активів на суму 1.7 мільярда євро. Усі ці кошти будуть спрямовані на надання допомоги Україні. 

Навчання і тренування українських військових

Протягом лютого партнери долучились до підготовки українських військовослужбовців у рамках трьох навчальних місій – UNIFIER, ELLISEV та INTERFLEX.

Як повідомив Генеральний штаб ЗСУ, інструктори навчальної операції Збройних сил Канади UNIFIER у лютому проводили базову загальновійськову підготовку для інженерних підрозділів ЗСУ. Додатково канадський прем’єр-міністр Джастін Трюдо 24 лютого оголосив про надання Повітряним силам ЗСУ 4 авіасимуляторів винищувачів F-16 для підтримки кваліфікації українських пілотів. 

Окрім канадських інструкторів, до підготовки українських військовослужбовців долучились інструктори норвезької навчальної місії ELLISEV у рамках багатонаціональної навчальної операції INTERFLEX під керівництвом Сполученого Королівства. На території Великої Британії військовослужбовці Норвезької національної гвардії проводили для українських військових заняття з ведення позиційних бойових дій і надання домедичної допомоги на полі бою. 

Сполучене Королівство додатково організувало двотижневий курс підвищення кваліфікації для українських військових капеланів на базі Defence Academy of the United Kingdom. 

У лютому низка держав-партнерів України також анонсувала підготовку української бригади. 24 лютого лідери Фінляндії, Латвії, Литви, Данії, Естонії, Ісландії, Норвегії та Швеції заявили про спільне майбутнє оснащення та навчання української бригади. У той самий день Данія оголосила про виділення 2 мільярдів данських крон (близько 270 мільйонів євро) на розбудову української бригади спільно з країнами Північної Європи та Балтії, а також на амуніцію для українських військовослужбовців. 

Санкції проти Росії та її прибічників

Санкційний тиск на Росію значно посилився завдяки зусиллям партнерів у другому місяці 2025-го року. Нові комплексні санкційні пакети проти Росії ввели Велика Британія, Канада та ЄС. 

14 лютого Міністерство закордонних справ Сполученого Королівства наклало санкції на низку фізичних і юридичних осіб у Росії, які причетні до військової машини РФ. До санкційних списків, зокрема, увійшли заступник міністра оборони Росії Павло Фрадков, директор Федеральної служби з технічного та експортного контролю Владімір Селін, АТ "Завод "Кіров-Енергомаш" і ТОВ "Росатом – Адитивні Технології". 

Другий комплексний пакет санкцій проти Росії та її прибічників Велика Британія оголосила 24 лютого. Цей пакет санкцій став найбільшим із початку повномасштабного вторгнення Росії. Під санкції потрапили російські та іноземні постачальники товарів для російських військових, міністр оборони Північної Кореї, інші північнокорейські генерали та високопосадовці, ТОВ "Грант-Трейд", 40 суден "тіньового флоту" РФ, а також іноземні фінансові установи, які підтримують російську військову машину, зокрема киргизький ВАТ "Керемет Банк".

Під санкційним тиском Канади у третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну опинились 76 фізичних і юридичних осіб у Росії та за її межами, які посилюють російський ОПК, відповідальні за воєнні злочини, депортацію українських дітей і російську пропаганду. Обмежувальні заходи торкнулись фонду імені Ахмата Кадирова, Військово-космічних сил Росії, військ радіологічного, хімічного та бактеріологічного захисту, а також 109 суден "тіньового флоту" РФ.

Важливою новиною лютого стало оголошення 16-го пакета санкцій ЄС проти РФ. 24 лютого Європейський Союз заявив про ухвалення 16-го пакета санкцій проти Росії, до якого увійшли 83 фізичні і юридичні особи, відповідальні за загрозу територіальній цілісності України. ЄС наклав санкції на 74 судна „тіньового флоту“, пропагандистські ЗМІ, 13 регіональних банків, які сприяють роботі російської фінансової та банківської систем, 53 торгівельних суб‘єктів, які посилюють ОПК РФ, зокрема в Китаї, Індії, Казахстані, ОАЕ, Туреччині, Сінгапурі та Узбекистані. Додатково ЄС заборонив будь-які транзакції з портами та аеропортами в Росії, які використовуються для передання РФ БПЛА, ракет і пов’язаних технологій, а також призупинив дію ліцензій ЄС на мовлення 8 російських ЗМІ. 

Невійськова безпека і цивільний захист

У лютому кібербезпека України була зміцнена завдяки підтримці IT-коаліції. Нідерланди та Люксембург, які є країнами-учасницями Коаліції, профінансували закупівлю обладнання на суму 7.5 мільйона євро. Міністерство оборони отримало зарядні станції, обладнання зв’язку та серверне обладнання для центрів обробки даних, завдяки якому відбудеться посилення Збройних Сил України в галузях IT і кіберзахисту. 

Посилення цивільного захисту відбулось також завдяки ЄС. Наприкінці місяця Європейський Союз передав Національній поліції України 25 автомобілів Volkswagen Amarok Pickup для роботи у прифронтових регіонах, зокрема для надання допомоги населенню, яке найбільше постраждало від війни.

А завдяки підтримці Програми розвитку ООН (ПРООН) та уряду Швеції українські військові екологи отримали обладнання для оцінки ступеня небезпеки ґрунтів, які забруднені вибухонебезпечними залишками війни. Сучасні портативні спектрометри  MX908 та Raman Serstech Arx покликані полегшити визначення хімічних загроз на досліджуваних територіях і прискорити забезпечення екологічної безпеки. 

Розмінування українських територій

Спроможності України з розмінування територій посилились завдяки Німеччині та Данії. 17 лютого німецький уряд оголосив про надання нового пакета комплексної підтримки України, до якого увійшли 2 машини для розмінування WISENT 1 і 16 мінних плугів. А Данія в рамках проєкту із відновлення Миколаївської області виділила 4.5 мільйона євро на гуманітарне розмінування постраждалих від війни територій. 

У найближчі роки фінансові внески держав-партнерів у розмінування України продовжать зростати. Зокрема Коаліція з розмінування протягом 2025-го року інвестує 130 мільйонів євро у гуманітарне розмінування українських територій. Загалом передбачається, що інвестиції країн-учасниць Коаліції в закупівлю обладнання для розмінування сягнуть 700 мільйонів євро до 2034-го року. 

Підтримка енергетичної інфраструктури

Велика Британія і Данія долучились до зміцнення української енергетичної інфраструктури та її відновлення після російських атак.

Зокрема 5 лютого Міністерство закордонних справ Сполученого Королівства заявило про виділення 17 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 21 мільйона доларів США) на інноваційні енергетичні проєкти для підтримки відновлення та сталого розвитку енергетичної системи України.

Додаткову підтримку енергетичному сектору України надала Данія. У рамках інвестиції у відновлення Миколаївської області на суму 26 мільйонів євро, яку Данія анонсувала 28 лютого, частину з цих коштів Данія спрямує на підтримку енергетичної безпеки та стійкості Миколаївщини. 

10 лютого прем’єр-міністр України Денис Шмигаль також повідомив про укладення контрактів із Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) щодо виділення 16.5 мільйона євро на відновлення енергетичної інфраструктури та впровадження енергоефективності. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Протягом другого місяця 2025-го року Україна отримала гуманітарну допомогу від Великої Британії, Німеччини, Японії та Данії.  

Сполучене Королівство спрямувало 10 мільйонів фунтів стерлінгів (12.5 мільйона доларів США) на відновлення та стійкість української економіки, 25 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 30 мільйонів доларів США) – на розвиток більш інклюзивних соціальних послуг в Україні, а також 3 мільйони фунтів стерлінгів (майже 4 мільйони доларів США) – на гуманітарне постачання українського зерна до Сирії. 

Україна також зміцнила двостороннє партнерство з Німеччиною, підписавши 15 лютого Спільну декларацію про наміри щодо створення українських „Центрів єдності“. Ця угода передбачає розбудову просторів, які допомагатимуть вимушеним переселенцям із адаптацією та навчанням.

Про посилення гуманітарної допомоги заявила Японія. Наприкінці місяця Міністерство оборони країни проінформувало про розширення програми лікування поранених українських військовослужбовців. Японія вирішила надавати послуги із реабілітації українським військовим у ще одному госпіталі – госпіталі Національного військово-медичного коледжу Міністерства оборони, подвоївши загальну кількість закладів охорони здоров’я, в яких лікуватимуть українських ветеранів.

У рамках проєкту з комплексного відновлення Миколаївської області Данія 28 лютого анонсувала інвестицію на суму 26 мільйонів євро, яка, окрім іншого, покликана прискорити відбудову соціальної інфраструктури та забезпечення економічного розвитку регіону. 

Окрім підтримки окремих держав-партнерів, до відновлення України в лютому долучився Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), який анонсував фінансові внески на суму 100 мільйонів євро у проєкти із відновлення об’єктів критичної інфраструктури, а також із модернізації соціальних послуг у сферах освіти та охорони здоров’я.

Гуманітарна підтримка партнерів у найближчому майбутньому залишатиметься стійкою. Зокрема Швейцарія схвалила програму підтримки відновлення та сталого розвитку України на 2025-2028 роки, передбачаючи виділення 1.5 мільярда швейцарських франків (1.65 мільярда доларів США) на економічне відновлення та гуманітарну допомогу для України протягом цих років. А прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що Норвегія лише в 2025-му році спрямує 1 мільярд євро на гуманітарну допомогу, відновлення та розвиток бізнесу в Україні. Окрім цього, Фінляндія зробила внесок у 4.5 мільйона євро у роботу Фонду партнерства для стійкої України (PFRU) в 2025-2027-х роках. Діяльність Фонду спрямована на підтримку соціальної стабільності, особливо в прифронтових громадах і на звільнених від тимчасової окупації територіях. 

Притягнення Росії до відповідальності

У лютому держави-партнери зробили важливий крок для наближення притягнення Росії до відповідальності. Коаліція зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України 4 лютого заклала правові основи для створення спеціального трибуналу шляхом визначення ключових положень “Проєкту статуту Шумана” – основного юридичного документу, який регулюватиме діяльність трибуналу.

Окрім цього, на початку лютого Нідерланди надали Україні мобільну лабораторію JDEAL (Joint Deployable Exploitation and Analysis Laboratory) для оперативного розслідування воєнних злочинів Росії проти України. 

Дайджест підготувала Дарія Чернявська