Протягом останнього місяця літа 2025 року Україна системно отримувала оборонну та гуманітарну підтримку з боку держав-партнерів.

Особливо важливим у серпні стало військове співробітництво за участі США, Канади та європейських країн, розширення співпраці в ОПК і внески в зміцнення цивільного захисту України. 

Довідка: станом на кінець серпня Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння і військової техніки

У серпні держави-партнери продовжили активно надавати Україні військову допомогу, зосереджуючись на посиленні протиповітряної оборони, артилерії та розширенні співпраці в межах нових фінансових ініціатив. Ключовою подією стало нарощування участі в новоствореній ініціативі НАТО Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), яка координує фінансування та постачання озброєння від США. До неї за серпень приєдналися Нідерланди, Норвегія, Швеція, Данія, Канада, Бельгія та Латвія.

На початку місяця – 1 серпня – Німеччина підтвердила, що передасть Україні ще дві системи Patriot, що значно посилить український повітряний щит.

4 серпня Нідерланди виділили суттєвий пакет допомоги Україні на суму 500 мільйонів євро. Як повідомив прем'єр-міністр Дік Схооф, кошти підуть на закупівлю американської зброї, зокрема ракет для систем Patriot. Цей крок став одним із перших, реалізованих через ініціативу PURL, яка дозволяє країнам-членам НАТО та партнерам фінансувати постачання для України американського озброєння.

Наступного дня країни Північної Європи – Швеція, Норвегія та Данія – спільним зусиллям виділили ще 500 мільйонів доларів США на закупівлю американського озброєння в межах ініціативи PURL.

Вже 6 серпня США оголосили про продаж Україні безпекової допомоги на суму понад 200 мільйонів доларів, фінансування якої забезпечать країни-партнери. Пакет включає два напрями: 104 мільйони доларів – на обладнання, ремонт та технічне обслуговування гаубиць M777, а ще 99.5 мільйона доларів – на послуги з транспортування та логістичну підтримку.

14 серпня стало відомо, що Німеччина додала до ініціативи PURL ще 500 мільйонів доларів, збільшивши загальну суму, зібрану в рамках програми, до 1.5 мільярда доларів. Також Німеччина працює над постачанням додаткових ЗРК IRIS-T.

Латвія теж підтвердила свою участь у PURL, а 24 серпня уряд країни ухвалив рішення виділити 2 мільйони євро на закупівлю зброї в рамках цієї ініціативи.

29 серпня низка держав-партнерів заявила про додаткові внески у програму PURL. Так, цього дня міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що Бельгія надасть 100 мільйонів євро військової допомоги в цьому році через ініціативу PURL, на додаток до вже наданого 1 мільярда євро на військову підтримку України.

Тоді ж Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні авіаційних боєприпасів та супутнього обладнання на суму 825 мільйонів доларів в рамках програми Foreign Military Sale (FMS). Кошти на закупівлю нададуть Данія, Нідерланди та Норвегія через програми PURL і JUMSTART. Цей пакет включає 3350 ракет ERAM та навігаційних систем GPS/INS.

Окрім європейських партнерів, у серпні про свій внесок у PURL в розмірі близько 500 мільйонів доларів США у закупівлю американського озброєння для України заявила Канада. Ця країна розглядає також можливість підтримки виробництва українських далекобійних дронів.

Співпраця в ОПК

Український оборонно-промисловий комплекс протягом останнього місяця літа суттєво розширив співпрацю з іноземними компаніями та урядами. Ключовим акцентом стало налагодження спільних виробництв і створення сервісних хабів для обслуговування військової техніки.

11 серпня Естонія підтвердила рішення щорічно виділяти 0.25% свого ВВП на підтримку України. У рамках цієї ініціативи міністри оборони України та Естонії обговорили початок роботи спільних оборонних підприємств.

Німеччина продовжує бути одним із ключових партнерів України в зміцненні оборонних спроможностей. Міністр оборони України Денис Шмигаль 13 серпня повідомив, що будівництво спільного заводу з концерном Rheinmetall із виробництва артилерійських снарядів на території України просувається за графіком. Крім того, німецька компанія KNDS Deutschland зацікавлена у створенні в Україні мережі ремонтно-сервісних центрів для обслуговування важкої військової техніки. Як повідомили 21 серпня в Міністерстві оборони України, у рамках цієї співпраці в Україні вже відремонтовано перші три системи ППО Gepard.

Швеція та Литва також зробили важливі кроки для зміцнення українського ОПК. Так, Швеція 20 серпня погодилася посилити свій внесок у “данську модель” – програму прямих фінансових інвестицій із боку держав-партнерів у виробництво озброєння українськими оборонними компаніями. А вже 24 серпня Україна та Швеція підписали Лист про наміри щодо спільного виробництва оборонної продукції на території обох країн.

Наступного дня – 25 серпня – Україна підписала з Литвою аналогічний Лист про наміри щодо спільного виробництва оборонної продукції у Литві та Україні. Документ передбачає запуск спільних оборонних підприємств, зокрема зі створення далекобійних безпілотників, і розбудову українських компаній у Литві. Окрім цього, Литва підтвердила свої зобов‘язання щодо спрямування 0.25% ВВП на військову допомогу Україні до 2027 року.

Наприкінці місяця Нідерланди також висловили зацікавленість в інвестиціях в українське оборонне виробництво, а Данія за підсумками неформального засідання міністрів оборони країн ЄС підтвердила наміри щодо запрошення першої української компанії для запуску виробництва на своїй території вже найближчими тижнями в рамках “данської моделі 2.0”. Загальний внесок Данії в український ОПК цього року становитиме близько 1.4 мільярда євро.

Окрім європейських партнерів, Канада в серпні досягла домовленостей із Україною щодо спільного виробництва оборонної продукції. Відповідну угоду щодо поглиблення двосторонньої оборонно-промислової співпраці, зокрема шляхом створення нових виробничих потужностей в Україні та Канаді, було підписано в День Незалежності України.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

У серпні Європейський Союз значно посилив фінансову підтримку України за рахунок доходів від заморожених російських активів. 

Так, 22 серпня ЄС надав Україні черговий транш на суму 1 мільярд євро у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Ці кошти спрямовані на покриття пріоритетних соціальних і гуманітарних видатків державного бюджету України. 

Від початку 2025 року в рамках програми ERA Міністерство фінансів України залучило вже 9 мільярдів євро від ЄС. Загальний внесок Європейського Союзу в цю ініціативу становитиме понад 18 мільярдів євро, які фінансуються доходами від заморожених російських активів. 

Наприкінці серпня міністри закордонних справ країн ЄС також обговорили нові варіанти використання заморожених активів, які дозволили б генерувати ще більший дохід для України. Зокрема, йшлося про створення спеціального цільового інструменту (SPV, Special Purpose Vehicle, або спеціального холдингу). Це юридична структура, яка могла б керувати частиною активів централізовано від імені ЄС, інвестувати їх у більш прибуткові інструменти та переводити отриманий дохід Україні. Такий підхід дає можливість обходити правило одностайності в ухваленні рішень у ЄС, яке часто блокує нові санкційні ініціативи, і водночас зберегти контроль над активами до моменту політичного рішення про їхню конфіскацію. Висока представниця ЄС Кая Каллас підкреслила, що “повна конфіскація наразі політично нереалістична”, однак Союз шукає практичні механізми, щоб Росія вже зараз платила за свою агресію.

Навчання і тренування українських військових

Основні акценти цього місяця були зосереджені на авіаційній підготовці та розширенні ключових міжнародних програм із підготовки українських військовослужбовців. 

7 серпня Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з міністеркою закордонних справ Румунії Оаною-Сільвією Цою домовився про продовження та розширення програм тренування українських військових у Румунії. Йдеться насамперед про підготовку пілотів F-16 і морських піхотинців, що стає важливою складовою довгострокового посилення оборонного потенціалу України.

Додатково у День Незалежності України Велика Британія оголосила про продовження програми Operation INTERFLEX щонайменше до кінця 2026 року. За словами міністра оборони Джона Гілі, навчання поступово зміщується від коротких курсів базової загальновійськової підготовки до програм, спрямованих на підготовку лідерів та інструкторів. Це дозволяє створювати власну українську систему тренувань і робить Збройні сили України сильнішими у довгостроковій перспективі. Загалом у межах програми INTERFLEX вже підготовлено понад 50 тисяч українських військовослужбовців до виконання різних бойових завдань.

28 серпня Сполучені Штати ухвалили рішення про можливий продаж Україні авіаційних боєприпасів і обладнання на суму близько 825 мільйонів доларів США. У рамках цього пакету США окремо профінансують навчання українських військових, постачання навчального обладнання, а також логістичну й технічну підтримку. Таким чином, окрім матеріальної допомоги, українські підрозділи отримають повний цикл підготовки для ефективного використання нових систем.

Також наприкінці серпня міністри оборони країн ЄС на неформальній зустрічі в Копенгагені погодилися розширити мандат місії EUMAM Ukraine. Висока представниця ЄС Кая Каллас наголосила, що в межах місії вже підготовлено понад 80 тисяч українських військових і ЄС готовий “зробити ще більше”. Розширення мандату передбачає майбутнє проведення тренувань, розміщення інструкторів ЄС і надання консультацій безпосередньо на території України після досягнення перемир’я, що суттєво прискорить процес підготовки українських підрозділів.

Таким чином, серпень 2025 року відзначився всестороннім посиленням міжнародної тренувальної підтримки України: від авіаційних програм у Румунії та поставок із тренувальною підтримкою від США до продовження британської Operation INTERFLEX і розширення мандату EUMAM Ukraine. Усі ці кроки створюють єдину систему тренувань українських військових — від курсів базової загальновійськової підготовки до зміцнення вузькопрофільних авіаційних спроможностей.

Санкції проти Росії та її прибічників

У серпні США та Велика Британія оголосили нові пакети санкцій проти Росії. Зокрема під санкційним тиском опинились російські криптовалютні біржі, причетні до кіберзлочинності та допомоги Росії в обході санкцій.

14 серпня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США внесло до санкційного списку росіян Павла Каравацького, Сергія Менделєєва та Олександра Міра Серду. Вони були звинувачені у зв’язках з російською криптовалютною біржею Garantex, яка брала участь у зловмисній кібердіяльності, транснаціональній організованій злочинності та фінансових злочинах. Також США ввели обмежувальні заходи проти ТОВ “А7”, “А7-Агент”, “А71”, російських криптовалютних компаній Indefi, Grinex, Exved та Old Vector, які були використані для ухилення біржі Garantex від міжнародних санкцій.

20 серпня Велика Британія також запровадила санкції проти криптобіржі Grinex, Meer та інфраструктури токена А7А5, через яку було переведено 9.3 мільярда доларів США за 4 місяці для ухилення Росії від міжнародних санкцій. Окрім цього, британський уряд ввів санкції проти 8 фізичних та юридичних осіб, причетних до обходу обмежень через фінансову систему Киргизстану. Так, санкційний тиск торкнувся киргизького Capital Bank та його директора Кантеміра Чалбаєва за допомогу Росії в оплаті військових товарів.

Нові обмеження сприятимуть зменшенню можливостей Росії обходити накладені санкції, що вкотре збільшить ціну війни для агресора. 

Невійськова безпека і цивільний захист

У сфері невійськової допомоги ключову роль у посиленні кібербезпеки України відіграє IT-коаліція – міжнародний альянс за участі 17 країн-учасниць, який регулярно зміцнює кіберспроможності ЗСУ та Міноборони України.

19 серпня Міністерство оборони України повідомило про отримання від IT-коаліції чергової поставки обладнання вартістю 10 мільйонів євро протягом липня та серпня, яку профінансували Люксембург, Ірландія, Бельгія та Естонія. У рамках пакету партнери передали тисячі ноутбуків і засобів зв’язку для підрозділів ЗСУ, сотні зарядних станцій і моніторів, обладнання для центрів обробки даних Міноборони та ЗСУ, мережеве обладнання та іншу необхідну підтримку. Також окремою поставкою Україна отримала 1000 маршрутизаторів від Латвії на суму 77 тисяч євро.

Протягом серпня держави-партнери долучились і до посилення цивільного захисту України. Зокрема 3 серпня Естонія передала Україні 22 поліцейські автомобілі, які будуть надані прикордонній службі України та поліції Херсона, Житомира, Сум і Чернігова для захисту українського населення та збереження правопорядку. Додатково 30 серпня естонський уряд передав ДСНС України 5 автомобілів та сучасне пожежно-рятувальне обладнання для оновлення технічної бази українських рятувальників в умовах постійних ударів Росії. 

А вже 10 серпня Латвія передала Україні 16 пожежних автомобілів для Державної служби з надзвичайних ситуацій у межах Механізму цивільного захисту ЄС. Техніка посилить матеріально-технічну базу підрозділів ДСНС та буде розподілена між регіонами.

Значну допомогу для посилення цивільного захисту Україна отримала і від Німеччини. 20 серпня в межах співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ Національний університет цивільного захисту України отримав роботизовані платформи для пожежогасіння LUF 60 та LUF Nano. Надана техніка підвищить якість підготовки курсантів завдяки впровадженню новітніх технологій і сучасних практик у процесі навчання.

Розмінування українських територій

У серпні Україна продовжила отримувати міжнародну підтримку у сфері гуманітарного розмінування. Зусилля партнерів були спрямовані як на передачу обладнання, так і на посилення двосторонньої співпраці.

На початку місяця – 4 серпня – Міністерство оборони України досягло домовленостей із оборонним відомством Франції щодо того, що фахівці з розмінування у складі ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту візьмуть участь у навчаннях у Регіональній школі з гуманітарного розмінування при Ліванському центрі протимінної діяльності. Проведення цієї підготовки профінансує Уряд Франції. 

Іншою країною, яка зміцнила спроможності України в розмінуванні постраждалих територій, стала Швейцарія. Хоча Україна не підписала двосторонню безпекову угоду зі Швейцарією, ця країна регулярно надає невійськову допомогу Україні. Так, 28 серпня Швейцарія оголосила про інвестицію на суму 6.4 мільйона франків (6.85 мільйона євро) у надання нового обладнання та дронів для розмінування, а також у створення ремонтної майстерні для потреб ДСНС у сфері гуманітарного розмінування. Цей проєкт має бути реалізований вже восени 2025 року за підтримки Fondation Suisse de Déminage.

Окрім цього, 26 серпня під час зустрічі у новому форматі співпраці Україна-Бенілюкс (Україна, Люксембург, Бельгія, Нідерланди) країни домовилися поглибити практичне співробітництво в низці пріоритетних сфер, серед яких також було зазначене гуманітарне розмінування.

Підтримка енергетичної інфраструктури

Протягом серпня низка держав-партнерів та інституцій долучилась до зміцнення енергетичної мережі України. 

Так, 13 серпня НАК “Нафтогаз України” та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали угоду на 500 мільйонів євро задля закупівлі імпортного природного газу для потреб України. Ці кошти від ЄБРР надаються у вигляді відновлюваного кредиту під гарантію ЄС.  

А вже 15 серпня уряд Норвегії оголосив про виділення НАК  “Нафтогаз України” майже 100 мільйонів доларів США задля закупівлі імпортного природного газу і зміцнення незалежності українського енергетичного сектору. 

Також у серпні тривали перемовини між Україною та США щодо розвитку двосторонніх відносин у сфері енергетики, зокрема шляхом майбутніх інвестицій США в захист українських енергетичних об’єктів, реалізацію проєктів із декарбонізації, зміцнення ядерної безпеки та залучення інвестицій через Українсько-американський фонд відбудови. 

Ще однією країною, із якою Україна в серпні домовилась про продовження співпраці в енергетичному секторі, стала Польща. Двостороннє співробітництво сприятиме посиленню енергетичної безпеки України та інтеграції до європейського енергетичного ринку. 

Додатково Міністерство енергетики України досягло домовленостей із Європейським інвестиційним банком щодо подальших внесків ЄІБ в розвиток децентралізованої розподіленої генерації, використання альтернативних джерел енергії і накопичення природного газу напередодні нового опалювального сезону в Україні. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Японська компанія Nojima Corporation 5 серпня оголосила про виділення 200 мільйонів єн (понад 1 мільйон євро) на проєкти Фундації Олени Зеленської з підтримки українських дітей. Під час візиту до Японії перша леді зустрілася з президентом компанії Хіроші Ноджімою. Nojima Corporation уже допомагала українцям, зокрема передавала ноутбуки для шкіл Одеси разом із JICA та муніципалітетом Йокогами. Нове фінансування підтримає, зокрема, проєкт створення молодіжних просторів "12–21" із психосоціальною допомогою для підлітків і молоді.

Наприкінці місяця – 22 серпня – Європейський Союз здійснив четвертий регулярний платіж із березня 2024 року на суму 3.05 мільярда євро в межах інструменту Ukraine Facility. Ці кошти буде спрямовано на першочергові соціальні та гуманітарні видатки державного бюджету. Із 2024 року в рамках Ukraine Facility до держбюджету надійшло вже 22.6 мільярда євро від ЄС. Ця фінансова підтримка від Євросоюзу значно зміцнює економічну стійкість України і допомагає стабільно забезпечувати соціальні виплати. Загалом програма підтримки України “Ukraine Facility” передбачає надання Україні до 50 мільярдів євро від ЄС у період 2024-2027 років у вигляді грантів і кредитів для відновлення, відбудови та здійснення євроінтеграційних реформ.

Додатковий внесок у відбудову України оголосила також Данія. Так, 27 серпня Міністр промисловості, бізнесу та фінансових справ Данії оголосив про внесок на суму 500 мільйонів данських крон (67 мільйонів євро) у Фонд для України – програму Данського експортно-інвестиційного фонду. Кошти надаються у вигляді гарантійного капіталу, який сприятиме залученості данських компаній до відбудови України, зокрема в аграрному, енергетичному та медичному секторах. 

Протягом останнього місяця літа Україна домовилась про поглиблення гуманітарного співробітництва із низкою держав-партнерів. На початку серпня представники Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) та Японської організації зовнішньої торгівлі (JETRO) підтвердили готовність і надалі долучатись до модернізації і відновлення аграрного сектору України, зокрема шляхом впровадження японських технологій, цифрових рішень та інновацій у вітчизняний агрокомплекс. 

А вже 13 серпня Україна та Латвія підписали протокол про взаємовигідну співпрацю у галузях сільського господарства, безпеки харчових продуктів та розвитку сільських територій. Угода покликана прискорити процес інтеграції України до ЄС у сфері сільського господарства, сприяти наближенню українського законодавства до права Євросоюзу та забезпечити післявоєнне відновлення аграрного сектору України. 

Додатково 24 серпня Україна підписала Угоду про взаємну адміністративну допомогу в митних справах із Канадою. Завдяки цьому документу країни зможуть зміцнити митний контроль, ефективніше протидіяти контрабанді, створити більш безпечні умови міжнародної торгівлі та досягти стабільного економічного розвитку.

Притягнення Росії до відповідальності

Важливу роль у притягненні Росії до відповідальності за протиправні дії, скоєні на території України і проти України, відіграє Коаліція зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Проте в серпні офіційні відомства України не робили заяв щодо нових кроків для притягнення Росії до відповідальності. Ще в травні 2025 року близько 40 країн-учасниць Коаліції після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Водночас у межах іншої Коаліції – Міжнародної коаліції за повернення українських дітей – 5 серпня 2025 року 38 країн, Рада Європи та ЄС підписали спільну заяву із вимогою до Росії негайно та безумовно повернути викрадених українських дітей, а також надати інформацію про місцеперебування, стан і правовий статус усіх депортованих до РФ дітей.

Дайджест підготували: Слободянюк Валентина, Кравець Вікторія, Шульга Ольга, Обод Таїсія, Чернявська Дарія