Протягом першого місяця 2025-го року держави-партнери продовжили надавати Україні військову, санкційну та гуманітарну допомогу в межах двосторонніх безпекових угод. Окрім цього, 21 січня Україна підписала безпекову угоду з Албанією. Тож новий календарний рік розпочався з активної співпраці з партнерами. 

Довідка: станом на січень 2025-го року Україна уклала вже 29 двосторонніх безпекових угод про співробітництво з державами-партнерами.

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
3. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.

Підписання двосторонньої безпекової угоди з Албанією 

У січні Україна уклала першу за три місяці двосторонню безпекову угоду. Йдеться про Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія, яку підписали 21 січня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Албанії Еді Рама. Ця Угода стала 28-ю безпековою угодою в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України від G7 і 29-ю безпековою угодою між Україною та державами-партнерами загалом (прим. Хорватія наразі не приєдналась до Спільної декларації)

Безпекова угода з Албанією структурно подібна на абсолютну більшість укладених дотепер двосторонніх безпекових угод. У її тексті є положення про всі 9 сфер співробітництва між державами, які перелічені вище. Зокрема Угода передбачає військову та гуманітарну підтримку, співпрацю в ОПК, допомогу в розвитку цивільного захисту та кібербезпеки, проведення тренувань для українських військовослужбовців, санкційний тиск на Росію і використання заморожених російських активів на користь України.

Водночас недоліком тексту є дуже узагальнене та абстрактне наповнення кожного підпункту Угоди. Єдиним конкретним положенням є підпункт про проведення тренувань для українських військових, зокрема внесок Албанії в „коаліцію винищувачів шляхом забезпечення підготовки українських пілотів і технічного персоналу англійською мовою“. Усі інші елементи безпекової угоди містять дуже узагальнені формулювання, зокрема щодо військової підтримки з боку Албанії. Угода не містить переліку номенклатури озброєння, конкретних грошових сум чи частки ВВП, яку Албанія спрямує на військову допомогу для України, що буде регулюватися додатковими рішеннями уряду.

Але брак конкретики в тексті цієї Угоди не є автоматичною втратою України. Абсолютна більшість двосторонніх угод передбачає дуже узагальнені положення, тож важливий процес імплементації. Тим паче, що Угода з Албанією буде ратифікована обидвома країнами, а отже буде юридично обов‘язковою. Про це повідомив заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. 

Надання Україні озброєння і військової техніки

2025-й рік розпочався з активної військової підтримки України з боку держав-партнерів, зокрема з оголошень багатьох комплексних оборонних пакетів. Нові пакети військової допомоги анонсували США, Канада, Німеччина, Італія, Литва, Швеція і Фінляндія. 

Першими в 2025-му році оборонний пакет для України оголосили США. 9 січня Міністерство оборони країни анонсувало комплексний пакет військової допомоги вартістю 500 мільйонів доларів у межах програми PDA (Presidential Drawdown Authority). До складу цього пакету увійшли ракети AIM-7, RIM-7 та AIM-9M для ППО, боєприпаси класу „повітря-земля“, допоміжне обладнання для F-16, стрілецька зброя та боєприпаси, засоби захищеного зв’язку, броньовані мостові системи та допоміжне обладнання. 

У той самий день комплексний військовий пакет анонсувала Канада. Міністерство оборони Канади заявило про виділення 440 мільйонів канадських доларів (близько 305 мільйонів доларів США) на військову підтримку України. Із цієї суми 200 мільйонів канадських доларів Канада спрямує на ініціативу Чехії щодо закупівлі та постачання великокаліберних боєприпасів, 50 мільйонів канадських доларів буде інвестовано в закупівлю боєприпасів різного калібру в канадського ОПК, і ще 100 мільйонів канадських доларів посилять „данську модель“ із прямих інвестицій в український ОПК. Зокрема Канада профінансує українське виробництво безпілотників. 

14 січня Уряд Німеччини оновив перелік наданого Україні озброєння і військової техніки, із чого можна зробити висновок, що Україна отримала від Німеччини новий оборонний пакет. До нього увійшли 20 машин із захистом від мін і засідок (MRAP), 14 тисяч снарядів калібру 155 мм і 19 тисяч снарядів калібру 122 мм, боєприпаси для танків Leopard 1, 9 колісних бойових машин піхоти RCT-30 Boxer, 18 самохідних артилерійських установок RCH 155, 5 бойових машин піхоти Marder, 600 ударних безпілотників HF-1, 139 розвідувальних дронів, 11 тисяч 120-мм мінометних мін, а також турнікети. 

За кілька днів – 16 січня – міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що в Україну прямує новий пакет військової допомоги від Італії. За словами Умєрова, цей пакет складається із „сучасного озброєння, яке допоможе нашим воїнам завдавати потужних ударів по ворогу“. Водночас вартість оборонного пакета, а також перелік озброєння, яке входить до його складу, залишаються конфіденційними, як це було з попередніми пакетами військової допомоги Україні від Італії.

Ще один пакет військової допомоги Україна отримала від Литви. 20 січня Міністерство оборони Литви проінформувало про те, що в Україну вже прибула нова партія військової підтримки, у складі якої безпілотники литовського виробництва, тепловізори та п‘ятитонні телескопічні навантажувачі. Зокрема йдеться про 4500 безпілотників вартістю 5 мільйонів євро, виділення яких анонсувала міністерка оборони Литви 12 січня. Литовське оборонне відомство також підтвердило, що в 2025-му році Україна отримає ППО, боєприпаси, безпілотники та інвестиції в український ОПК. 

Шведський оборонний пакет, який міністр оборони Пол Йонсон оголосив 30 січня, став рекордним пакетом військової допомоги від Швеції за час повномасштабної війни. Пакет вартістю 13.5 мільярда шведських крон (1.23 мільярда доларів) складається з 8 компонентів. Йдеться про надання озброєння та техніки від Збройних сил Швеції на суму 3.3 мільярда шведських крон (294 мільйони доларів), зокрема 146 вантажівок, 16 катерів Stridsbåt 90, 23 станцій озброєння для військово-морського використання, 1 мільйона 12,7-мм боєприпасів, 1500 протитанкових ракет TOW, 200 протитанкових снарядів та іншого озброєння. Ще 534 мільйони доларів Швеція інвестує у власний ОПК для виробництва озброєння для України – насамперед артилерії, далекобійного озброєння та дронів. Додатково Швеція спрямовує 178 мільйонів доларів у „данську модель“ – прямі інвестиції в український ОПК, серед яких щонайменше 90 мільйонів доларів будуть інвестовані у виробництво далекобійних ракет і дронів. 

Останньою країною, яка надала Україні оборонний пакет у січні, стала Фінляндія. В останній день січня Міністерство оборони Фінляндії заявило про надання Україні пакета військової підтримки на суму 198 мільйонів євро. Водночас із метою гарантування безпеки оборонне відомство наголосило на конфіденційності наповнення та термінів постачання допомоги в межах цього пакета. 

Окрім 7 комплексних оборонних пакетів, Україна протягом першого місяця 2025-го року отримувала значну військову підтримку в окремих напрямках оборонної взаємодії з боку партнерів. 

Зокрема на початку січня стало відомо, що Німеччина надасть Україні 50 додаткових ракет до комплексів ППО IRIS-T, які спочатку були призначені для Бундесверу. А наприкінці місяця оборонне відомство Литви доповіло, що Литва передала Україні переносні зенітно-ракетні комплекси малої дальності з ракетами, щоб посилити спроможності української армії. 

Додаткову підтримку оголосила також Коаліція дронів на чолі з Великою Британією. 9 січня Міністерство оборони Сполученого Королівства анонсувало надання Україні 30 000 дронів після підписання контрактів на 45 мільйонів фунтів стерлінгів міжнародною коаліцією Drone Capability Coalition, яку очолюють Велика Британія та Латвія. Фінансування цих 30 000 безпілотників забезпечать, окрім Великої Британії та Латвії, Данія, Нідерланди та Швеція. 

У тій самій заяві оборонного відомства Великої Британії йдеться також про додаткові внески держав-партнерів у Міжнародний фонд для України (IFU), який очолює Британія і який забезпечує прискорену закупівлю пріоритетного озброєння для України. Зокрема Данія спрямувала 67 мільйонів фунтів стерлінгів на дрони, системи ППО та навчальне обладнання, Норвегія інвестувала 59 мільйонів фунтів стерлінгів у дрони та морську підготовку, Португалія – 43 мільйони фунтів стерлінгів у розвідувальні дрони, Швеція – 20 мільйонів фунтів стерлінгів у морську підготовку та ремонт артилерійських систем Archer, а Німеччина і Ісландія – по 4 мільйони фунтів стерлінгів у морську підтримку і 1 мільйон фунтів стерлінгів у берегові радари відповідно. 

Окрім фінансових внесків у Міжнародний фонд для України, Норвегія в 2025-му році виділить рекордне фінансування на оборонну підтримку України в цілому. Міністр оборони України Рустем Умєров розповів 9 січня, що в межах роботи Рамштайну міністр оборони Норвегії повідомив про спрямування понад 2 мільярдів євро на військову допомогу Україні в 2025-му році. 

Ще однією країною, із якою Україна досягла домовленостей щодо щорічної оборонної підтримки, стала Велика Британія. На спільній прес-конференції із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером 16 січня президент Володимир Зеленський заявив, що Сполучене Королівство щорічно надаватиме Україні військову допомогу щонайменше на 3.6 мільярда фунтів стерлінгів „стільки, скільки це буде потрібно“. А в 2025-му році оборонна підтримка від Британії має сягнути 6.6 мільярда фунтів стерлінгів.

У січні також відбулось посилення Державної прикордонної служби України. Як 15 січня проінформували в ДПСУ, Чехія зміцнила вогневі спроможності українських прикордонників завдяки наданню самохідної артустановки DITA. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України

У січні державний бюджет України поповнився на 3 мільярди євро завдяки першому траншу коштів від Євросоюзу в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, отримані кошти допоможуть покрити пріоритетні бюджетні видатки.

Загалом у межах ініціативи ERA ЄС надасть Україні макрофінансову допомогу на понад 18 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів. Наприкінці січня віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс підтвердив, що протягом 2025-го року Україна отримає 35 мільярдів євро від ЄС у рамках ініціативи від G7 ERA та програми Ukraine Facility.

Окрім надання макрофінансової допомоги за рахунок заморожених російських активів, у січні з’явилась перспектива використання заморожених активів для військової підтримки України. 11 січня Міністерство оборони України розповіло про те, що Україна та Італія обговорили можливість використання доходів від заморожених російських активів для закупівлі ППО італійського виробництва та боєприпасів до цих систем. Поки що ця ініціатива перебуває на стадії перемовин. 

Співпраця в ОПК 

Співробітництво в ОПК було однією з найактивніших сфер взаємодії між Україною та державами-партнерами протягом січня. 

Найбільш плідною була співпраця з Німеччиною, зокрема з оборонними концернами Rheinmetall і KNDS Deutschland. 

На початку місяця на сайті Rheinmetall з’явилась інформація про те, що Міністерство оборони України замовило в концерну 180 тисяч боєприпасів HEI-T для зенітних самохідних установок Gepard. Фінансування цього замовлення забезпечить уряд Німеччини. Генеральний директор оборонної компанії також заявив в інтерв’ю виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung про те, що Україна вже отримала від Rheinmetall першу бойову машину піхоти KF41 Lynx. Після випробування цієї БМП Силами оборони України оборонний концерн розпочне серійне виробництво. 

Оборонний концерн KNDS Deutschland також долучився до зміцнення обороноспроможності України. Зокрема 13 січня Міністерство оборони Німеччини повідомило про те, що Україна отримала першу надсучасну артилерійську систему RCH 155, виробництво якої забезпечила оборонна компанія KNDS у Касселі (Німеччина). Передана САУ RCH 155 стала першою з шести артилерійських установок, які Україна загалом отримає протягом 2025-го року від KNDS Deutschland. Усього обороний концерн планує поставити Україні 54 САУ RCH 155. Угоду про виробництво та постачання цих артилерійських установок Україна та Німеччина підписали ще в 2022-му році.

21 січня відбулась ще одна важлива подія для ОПК України: німецьке оборонне підприємство KNDS Deutschland відкрило на території України спільне підприємство з українською оборонною компанією. Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін розповів, що новостворене оборонне підприємство спеціалізуватиметься на ремонті та обслуговуванні військової техніки, яку Україні поставляє KNDS Deutschland. 

Ще однією оборонною компанією, яка в січні відкрила офіс в Україні, стала американська компанія-виробник безпілотників Shield АI. Компанія повідомила, що відкриття офісу в Києві забезпечить постійну присутність в Україні команди інженерів, оперативного персоналу та технічних фахівців Shield АI.

Додатково в січні Україна розширила співпрацю з норвезькою оборонною компанією Kongsberg. За словами міністра оборони Рустема Умєрова, потенційними сферами майбутньої співпраці з ОПК України можуть стати інтеграція вітчизняних систем у ППО NASAMS (які постачає Kongsberg), виробництво систем боротьби з безпілотниками з локалізацією в Україні, а також розвиток морських спроможностей. 

А Міністерство оборони Великої Британії 22 січня заявило про укладення контракту на суму 61 мільйон фунтів стерлінгів із двома британськими оборонними компаніями – BAE Systems та Sheffield Forgemasters. Ці кошти будуть спрямовані на виробництво артилерійських стволів для України. 

Оборонно-промислова співпраця протягом січня була активною не лише з оборонними концернами різних країн. Чималу допомогу український ОПК отримав завдяки „данській моделі“ – прямим інвестиціям у виробництво зброї в Україні. Зокрема 7 січня міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив вдячність Ісландії за інвестицію в понад 2 мільйони євро в український ОПК за згаданою „данською моделлю“. 

„Данський формат“ відіграє важливу роль у посиленні обороноздатності України. На початку січня Міністерство оборони України оприлюднило підсумки взаємодії за цією програмою за 2024-й рік: Сили оборони отримали озброєння на суму 538 мільйонів євро завдяки інвестиціям в український ОПК з боку Данії (125 мільйонів євро), Швеції (20 мільйонів євро), Ісландії (2.7 мільйона євро) та відсотків від заморожених російських активів (390 мільйонів євро). У 2025-му році підтримка за цією програмою триватиме: Данія зарезервувала 135 мільйонів євро для інвестицій в український ОПК, а Норвегія планує інвестувати щонайменше 43 мільйони євро. 

До цих країн наприкінці січня доєдналась Швеція. У межах найбільшого пакета військової допомоги для України з початку повномасштабної війни Швеція спрямувала близько 178 мільйонів доларів на „данську модель“, із яких 90 мільйонів доларів на виробництво українських безпілотників і далекобійних ракет. Про це 30 січня оголосив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

Навчання і тренування українських військових

Протягом січня тривала активна підготовка українських військовослужбовців у межах навчальних місій UNIFIER та INTERFLEX. 

Як повідомив Генеральний штаб ЗСУ, інструктори навчальної операції Збройних сил Канади UNIFIER у січні навчали воїнів ЗСУ інженерній підготовці та базовій бойовій медицині. Окрім цього, канадські інструктори провели для українських військовослужбовців навчання із використання та обслуговування переданих Канадою броньованих машин бойової підготовки. 

Другою навчальною операцією, яка протягом січня готувала українських військових, стала багатонаціональна місія INTERFLEX, організована Сполученим Королівством. За січень на території Великої Британії британські інструктори провели підготовку з підтримки психологічного здоров’я українських військових, а норвезькі інструктори навчали навичок тактичної медицини в бойових умовах та вогневій підготовці у рамках базової загальновійськової підготовки. 

Додатково поза місіями UNIFIER та INTERFLEX у січні на території Нідерландів тривала підготовка українських військових для роботи з F-16. Міністр оборони України Рустем Умєров відвідав матеріально-технічну базу, де українські військові здобувають навички з технічного обслуговування та ремонту літаків F-16. Також Міністерство оборони Нідерландів анонсувало підготовку 26 українських військовослужбовців, які після навчань зможуть обійняти посади керівників екіпажу F-16. Підготовка триматиме на авіабазі на території Нідерландів до кінця квітня 2025-го року. 

Окрім проведення навчань і тренувань для українських військових, навчальні операції отримали додаткове фінансування в січні. Зокрема як проінформувало Міністерство оборони Швеції, Швеція виділила 650 мільйонів шведських крон (близько 60 мільйонів доларів) зі свого найбільшого пакета військової допомоги для України на підтримку навчальних ініціатив для українських військовослужбовців протягом 2025-го року, серед яких і INTERFLEX. 

Санкції проти Росії та її прибічників

Ціна агресії проти України продовжила зростати для Росії протягом січня. Зокрема нові санкційні пакети проти Росії та її прибічників ввели США та Велика Британія. 

10 січня Міністерство фінансів США оголосило масштабні санкції проти найбільших у Росії нафтових і нафтосервісних компаній, а також „тіньового флоту“ Росії. До санкційних списків, окрім інших фізичних і юридичних осіб, увійшли „Сургутнафтогаз“, „Газпром Нафта“, „Радкомфлот“, очільник „Газпром Нафти“ Олександр Дюков, директор „Росатому“ Олексій Лихачов, 183 танкери, зокрема в межах „тіньового флоту“. Також обмежувальні заходи передбачають заборону для американських компаній надавати нафтосервісні послуги на території Росії з 27 лютого 2025-го року. Міністерка фінансів США Джанет Єллен пояснила такі серйозні санкції проти нафтового сектору РФ тим, що він є ключовим джерелом фінансування військової машини Росії у війні проти України. 

Російські нафтові гіганти потрапили під санкції не лише США, а й Сполученого Королівства. Британський уряд повідомив 10 січня про запровадження санкцій проти найбільших нафтових компаній РФ „Сургутнафтогаз“ і „Газпром Нафта“, які поповнюють бюджет Росії щонайменше на 23 мільярди доларів щорічно. Уряд Британії наголосив на тому, що обмежувальні заходи щодо нафтових компаній мають значно ускладнити фінансування війни проти України, адже в 2023-му році доходи від нафтового сектору становили близько 25% бюджету Росії. 

Під санкційним тиском США у січні опинилась не лише Росія, а й інші країни, які допомагають Росії обходити санкції. Зокрема 15 січня Міністерство фінансів США опублікувало новину про накладення санкцій на мережу юридичних осіб у Росії, Китаї та Киргистані. У межах цієї мережі Китай полегшував для Росії транскордонні платежі за чутливі товари, а фінансова установа в Киргистані (Keremet Bank) допомагала Росії реалізувати схему обходу санкцій. За даними Міністерства фінансів США, Keremet Bank забезпечував для Росії послуги з продажу та постачання озброєння і військової техніки для російського ОПК.

Невійськова безпека і цивільний захист

У першому місяці 2025-го року держави-партнери допомагали Україні зміцнити цивільний захист і кібербезпеку. 

1 січня голова Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслав Чаус проінформував про те, що Німеччина допоможе облаштувати укриття в п’яти закладах освіти на Чернігівщині. Йдеться про німецьку федеральну землю Мекленбург-Передня Померанія, яка вже спрямувала 250 тисяч євро цільових коштів на проєкт із облаштування укриттів. 

Посилення цивільного захисту відбулось також завдяки Фінляндії. 8 січня Міністерство внутрішніх справ країни заявило, що в Україну доставлена вантажівка із засобами індивідуального захисту та хімічними детекторами для потреб рятувальних служб України, зокрема для реагування на хімічні, біологічні, ядерні та радіологічні надзвичайні ситуації. 

Держави-партнери в січні зробили значний внесок у розвиток кібербезпеки та цифровізації в українській армії. На початку місяця в Міністерстві оборони України повідомили про те, що Україна в межах IT-коаліції отримала техніку на 3.3 мільйона євро від Естонії, Нідерландів і Люксембургу. Техніка з цієї поставки збільшить спроможності різних інформаційно-комунікаційних систем у ЗСУ, центру обробки даних ЗСУ та інших складових українського війська. Додатково Україна отримала технологічну підтримку від Канади – монітори та ноутбуки на 100 тисяч євро для Центру інновацій Міноборони. 

Розмінування українських територій

Спроможності України з розмінування територій посилились завдяки Норвегії. 8 січня Норвезький уряд розповів, що в 2025-му році Норвегія збільшить інвестиції в проєкт Norwegian People’s Aid (NPA), який спільно з ДСНС ще в 2022-му році створив в Україні тренувальну базу для собак-саперів і кінологів. У 2025-му році Норвегія збільшить підтримку цього проєкту на 164 мільйони норвезьких крон (близько 14.5 мільйона доларів США). 

Окрім Норвегії, нові інвестиції в розмінування українських територій у 2025-му році анонсувала Коаліція з розмінування. Як повідомило Міністерство оборони України 24 січня, Коаліція спроможностей з розмінування України найближчим часом здійснить закупівлі для потреб звільнення українських територій від вибухонебезпечних предметів на суму понад 30 мільйонів євро.

Підтримка енергетичної інфраструктури

США та Нідерланди долучились до зміцнення української енергетичної інфраструктури та її відновлення після російських атак. 

На початку січня Україна отримала від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) 14 пікапів для операторів розподільчих систем у Донецькій і Дніпропетровській областях. Завдяки цій підтримці ремонтні бригади, які забезпечують електроенергією понад 7 мільйонів українців, зможуть швидше дістатись до пошкодженої енергетичної інфраструктури внаслідок російських обстрілів і відновити електропостачання.

Значну енергетичну підтримку Україні надали Нідерланди. Під час свого візиту до Києва 16 січня міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп оголосив про допомогу енергетичному сектору України на 20 мільйонів євро. Ці кошти Нідерланди скерують у Фонд енергетичної підтримки України, щоб прискорити відновлення українських енергетичних мереж після атак Росії. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Протягом січня Україна отримала гуманітарну допомогу від Іспанії, США, ЄС і Нідерландів.

У Міністерстві оборони Іспанії 9 січня анонсували, що країна найближчим часом передасть Україні 10 електрогенераторів, а також розпочне нову програму гуманітарної допомоги для українських сімей. Наприкінці місяця стало відомо про нову партію гуманітарної підтримки від Іспанії. Під час свого візиту до України міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес заявив про виділення додаткових 10 мільйонів євро від Іспанської кооперації на гуманітарну допомогу та відновлення України. 

Ще однією країною, яка зробила внесок у гуманітарну підтримку України в січні, стали США. Як проінформували в Запорізькій обласній військовій адміністрації 11 січня, громади в Запорізькій області отримали 74 зарядні станції від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Завдяки цим сучасним зарядним станціям органи влади, зокрема на прифронтових територіях, зможуть продовжувати роботу навіть під час тривалої відсутності електроенергії. 

Під час візиту до Києва 16 січня міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп оголосив про додаткову гуманітарну допомогу для України від Нідерландів. Країна спрямувала 7 мільйонів євро до Комплексного пакету допомоги НАТО для України, в межах якого Україна отримує паливо, медичні засоби, зимове спорядження та іншу нелетальну допомогу. 

Протягом першого місяця 2025-го року гуманітарну допомогу надали не лише окремі держави-партнери, а й ЄС. 13 січня Європейська комісія повідомила про виділення 148 мільйонів євро на гуманітарну підтримку України. Із цих коштів 140 мільйонів євро будуть спрямовані на гуманітарні проєкти в Україні, зокрема на охорону здоров’я, підтримку вразливих груп і засоби першої необхідності, як-от продукти харчування та медикаменти. Інші 8 мільйонів євро ЄС спрямує на підтримку українських біженців у Молдові, зокрема на грошову підтримку, психологічну підтримку, а також доступ до освіти та охорони здоров’я.

Дайджест підготувала Дарія Чернявська