Травень став ще одним місяцем комплексної міжнародної підтримки України в оборонній і гуманітарній сферах, а також у притягненні Росії до відповідальності.

Довідка: станом на кінець травня Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння і військової техніки

7 травня уряд Німеччини передав новий великий пакет допомоги. Особливістю цього пакету стали високотехнологічні системи та велика кількість боєприпасів, що істотно зміцнюють українські Збройні сили. Серед наданого — ракети для ППО IRIS-T, артилерійські боєприпаси, безпілотники, техніка для розмінування, транспортні засоби MRAP та інша критично важлива техніка. Німеччина вкотре підтвердила роль одного з ключових донорів української оборони.

16 травня тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич оголосив  про новий пакет допомоги на 200 мільйонів євро, що включає боєприпаси, системи управління та різноманітні запчастини. 

Данія також приєдналася до масштабної підтримки. 17 травня Міністерство оборони країни затвердило 26-й пакет допомоги на суму понад 4.2 мільярда данських крон (628.4 мільйона доларів). До пакета увійшли артилерійські гармати, боєприпаси, обладнання для літаків і розширення навчальної бази, що свідчить про довгостроковий характер данської допомоги Україні.

Заява держсекретаря США Марко Рубіо 20 травня підтвердила, що Америка продовжує постачати озброєння Україні згідно з домовленостями часів адміністрації Байдена, хоча нові пакети допомоги ще не ухвалювалися. Іншою важливою подією стало створення Інвестиційного фонду між Україною та США, який передбачає надання нової військової допомоги. 

Швеція також активно долучилася до підтримки України. 26 травня міністр оборони Швеції Пол Йонсон оголосив про пакет військової допомоги на 4.8 мільярда шведських крон (443 мільйони євро). Цей пакет передбачає підтримку різноманітних оборонних ініціатив, включаючи закупівлю безпілотників, систем ППО та створення сучасної системи ситуаційної обізнаності DELTA.

Нідерланди завершили передачу 24 винищувачів F-16 27 травня, що є важливим внеском у зміцнення українських Повітряних сил. Літаки вже вирушили з авіабази „Волкел“ і після підготовки в Бельгії будуть передані Україні.

26 травня Латвія передала Україні ще 1500 ударних безпілотників в межах Коаліції дронів, яка стала одним із ключових міжнародних механізмів для підтримки ЗСУ.

Наприкінці місяця, 28 травня, Німеччина додатково оголосила про виділення 5 мільярдів євро для закупівлі далекобійних засобів українського виробництва, систем ППО IRIS-T, боєприпасів та медичного обладнання.

Співпраця в ОПК

У травні Україна продовжила активну інтеграцію до європейського та трансатлантичного ринку оборонної продукції. Ключовими напрямками взаємодії в ОПК стали спільне виробництво озброєнь, локалізація західних технологій в Україні, фінансове забезпечення проєктів і участь українських компаній у європейських інституційних ініціативах.

6 травня Євросоюз повідомив про подвоєння військової підтримки через замовлення озброєння напряму в українських компаній. Продукція, виготовлена в Україні, майже вдвічі дешевша за західні аналоги, що дозволяє без збільшення бюджету (80 мільярдів євро) отримати вдвічі більше зброї. Крім того, серед новацій — гарантовані безпекові кредити, які дозволяють державам ЄС оплачувати продукцію українських виробників.

На форумі оборонної промисловості DFNC2 у Брюсселі 12 травня було презентовано міжвідомчу робочу групу (Task Force) з питань співпраці України та ЄС у сфері виробництва озброєння. Робоча група має на меті поглибити інтеграцію українського ОПК до європейської оборонно-технологічної екосистеми.

13 травня український оборонно-промисловий холдинг „Укроборонпром“ уклав одразу дві важливі угоди для поглиблення співпраці в ОПК із іноземними партнерами. Перша угода укладена з іспанською компанією Escribano Mechanical & Engineering щодо обслуговування бойових модулів, локалізації виробництва і спільних розробок. Заплановано не лише створення сервісної інфраструктури в Україні, а й участь Escribano у майбутніх спільних проєктах R&D (Research & Developement – дослідження та розробки).

Другу угоду „Укроборонпром“ підписав із німецьким концерном Rheinmetall щодо створення спільного підприємства з виробництва артилерійських боєприпасів. Цей крок є частиною ширшої ініціативи щодо розширення боєприпасного потенціалу України.

20 травня відбулося підписання ще одного меморандуму — між „Укроборонпромом“ та KNDS Belgium SA. Він передбачає спільне виробництво снарядів середнього калібру, що дозволить розширити спроможності України в галузі комплектування пострілів для наземної техніки.

21 травня ЄС створив новий оборонний фонд SAFE (Security Assistance for Europe) обсягом 150 мільярдів євро. Український ОПК офіційно визнано частиною європейської системи безпеки. Механізм передбачає залучення українських підприємств до європейських закупівель, зокрема з акцентом на боєприпаси, дрони та ППО.

Також у межах SAFE оголошено намір налагодити щорічне виробництво 1 мільйона снарядів калібру 155 мм, значну частину з яких вироблятимуть в Україні.

26 травня німецька компанія Quantum Systems оголосила про локалізацію виробництва компонентів для безпілотників Vector в Україні. Йдеться про фюзеляжі — тобто ключову частину конструкції БпЛА. Це один із перших випадків перенесення німецького оборонного виробництва до України під час війни.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Європейський Союз та Велика Британія активно просувають практику спрямування доходів від заморожених російських активів безпосередньо на військову допомогу та зміцнення української економіки.

Ключовою подією цього місяця стала зустріч 9 травня у Львові, де Висока представниця ЄС Кая Каллас разом із міністрами Данії, Франції та Італії підписала заяву про передачу Україні 1 мільярда євро з доходів від заморожених активів РФ. Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, ці кошти буде спрямовано безпосередньо на замовлення зброї для українських Збройних сил через „данську модель“ – програму прямих фінансових внесків в український ОПК.

Додатково вже 12 травня ЄС оголосив про виділення ще 900 мільйонів євро від доходів із російських активів на військову підтримку України. За словами заступника генсекретаря Зовнішньої служби ЄС Чарльза Фріса, ці кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасних систем озброєнь, зокрема безпілотників та ракет, що значно посилять технологічну перевагу ЗСУ на полі бою. Таким чином, загальний обсяг військової допомоги Україні в межах програми із використання доходів від заморожених активів РФ сягнув уже 3.6 мільярда євро.

У травні ЄС спрямовував доходи від заморожених російських активів не лише на військову підтримку України, а й на покриття пріоритетних бюджетних видатків. Так, 8 травня Україна отримала вже четвертий транш від ЄС на суму 1 мільярд євро в рамках програми ERA – Extraordinary Revenue Acceleration. 

Велика Британія також активно долучилась до цієї ініціативи. 27 травня Україна та Велика Британія підписали домовленість щодо виділення протягом 2025-2026 років 3 мільярдів доларів у межах ініціативи країн G7 ERA. Кошти надійдуть завдяки доходам від заморожених російських активів і будуть спрямовані на широкий спектр завдань, зокрема закупівлю та ремонт військової техніки, підтримку спільних оборонних проєктів і посилення виробничих можливостей українських підприємств.

Навчання і тренування українських військових

Основні акценти цього місяця припали на програми пілотної підготовки, а також продовження масштабних навчань у межах місії ЄС та британської програми Interflex.

Програма ЄС EUMAM Ukraine, яка вже стала однією з найбільш масштабних міжнародних ініціатив із військової підготовки українців, у травні перетнула важливий рубіж: понад 20 тисяч українських військових завершили свою розширену підготовку саме на території Німеччини, як повідомив 17 травня Генеральний штаб ЗСУ. Цей показник яскраво свідчить про глибину зобов’язань ЄС та ключову роль Німеччини у координації навчального процесу.

Особливою увагою цього місяця користувалася авіаційна підготовка. Так, 4 травня президент України Володимир Зеленський під час візиту до Чехії анонсував важливий етап співпраці – відкриття українсько-чеської школи для підготовки пілотів винищувачів F-16. За словами чеського прем’єр-міністра Петра Фіали, навчання проходитимуть безпосередньо на території Чехії із залученням літаків F-16 та L-39, що суттєво посилить потенціал Повітряних сил України.

2 травня важливе рішення ухвалив Державний департамент США, погодивши масштабний пакет підтримки для української авіації на суму близько 310.5 мільйона доларів. Цей пакет охоплює навчання українських військових, технічне обслуговування винищувачів F-16, поставки запасних частин, програмного забезпечення та іншу необхідну підтримку. Для реалізації цього рішення та фактичного надання фінансування його протягом 30 днів має погодити Конгрес США. 

Санкції проти Росії та її прибічників

У травні санкційний тиск на Росію посилився завдяки новим або подовженим обмеженням, які застосували Велика Британія та ЄС. 

9 травня Велика Британія розширила санкції проти Росії, включивши до списку ланцюги постачання озброєнь, зокрема систем “Іскандер”, а також 18 суден „тіньового флоту“, який транспортує російську нафту в обхід обмежень. Під санкції потрапили 46 фінансових установ, які сприяють ухиленню від санкцій, зокрема Санкт-Петербурзька валютна біржа та Російське агентство зі страхування вкладів. Також введено обмеження проти 14 осіб, пов’язаних із прокремлівським “Агентством соціального проєктування”, що займається поширенням маніпулятивної інформації для підриву демократії. До списку внесено громадянина Великої Британії Джона Майкла Ормерода, який закуповував судна для „тіньового флоту“ Росії, а також двох російських капітанів танкерів. 

12 травня Європейський Союз ухвалив рішення щодо продовження дії обмежувальних заходів, запроваджених у зв’язку з кібернетичними атаками, що становлять загрозу безпеці держав-учасниць ЄС, ще на один рік — до 18 травня 2026 року. До санкційного списку включено 13 громадян Російської Федерації, а також два Головні центри спеціальних технологій Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ.

До того ж, 20 травня Європейський Союз затвердив 17-й, наймасштабніший із початку повномасштабної війни, пакет санкцій проти Росії у відповідь на її агресію проти України. Заходи спрямовані на обмеження доступу Росії до військових технологій, скорочення енергетичних доходів та протидію гібридній діяльності.

Санкції поширюються на 189 суден „тіньового флоту“, які транспортують російську нафту, що доводить загальну кількість суден під санкціями до 342. Обмеження стосуються також компаній та операторів з ОАЕ, Туреччини та Гонконгу, пов’язаних із перевезенням російської нафти. До списку додано "Сургутнафтогаз" і нафтотранспортну компанію, які забезпечують значні доходи бюджету РФ.

У військово-промисловому секторі санкції запроваджено проти понад 45 російських компаній і фізичних осіб, які постачають зброю, дрони, боєприпаси та техніку. Окремо додано суб’єкти із Сербії, ОАЕ, Туреччини, В’єтнаму та Узбекистану, які допомагали РФ обходити експортні обмеження. Також введено обмеження за розграбування культурної спадщини в Криму та експлуатацію української сільськогосподарської продукції. До санкційного списку додано 75 нових суб’єктів (17 осіб і 58 юридичних осіб), до яких застосовується замороження активів та заборона на в’їзд до ЄС.

Цього ж дня ЄС запровадив санкції за застосування хімічної зброї російськими військами в Україні та санкції у відповідь на гібридні загрози з боку Росії. Щодо першого пакета обмежувальних заходів, то він введений проти трьох російських військових структур — Радіаційно-хімічно-біологічних оборонних військ, 27-го наукового центру та 33-го НДІ МО РФ — за участь у розробці та застосуванні хімічної зброї. Санкції у відповідь на гібридні загрози з боку Росії охопили 21 фізичну особу та 6 організацій, відповідальних за дестабілізуючі дії Росії в ЄС.

Невійськова безпека і цивільний захист

Протягом травня низка країн зробила внесок у зміцнення невійськової безпеки та цивільного захисту України. 

7 травня у межах міжнародної конференції Infosec Kyiv 2025  було створено  Півночноєвропейсько-українську робочу групу з кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури. Ініціатива спрямована на поглиблення співпраці, формування децентралізованої інфраструктури кібербезпеки, посилення національних спроможностей і професійної спільноти, правову та регуляторну гармонізацію з нормами ЄС, захист критичної інфраструктури, а також залучення міжнародної донорської підтримки.

9 травня Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України та Міністерство юстиції та безпеки Королівства Нідерланди підписали меморандум у сфері посилення кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури. 

12 травня представники ДСНС України, пілотних громад і обласних адміністрацій Дніпропетровщини, Миколаївщини, Харківщини та Запоріжжя отримали 8 пожежно-рятувальних авто для громад, 4 спецавто для ДСНС, квадроцикл, обладнання та інструменти від Федерального агентства технічної допомоги Німеччини.  Також 14 травня представництво Європейського Союзу в Україні передало 6 мікроавтобусів, що будуть забезпечувати потреби управлінь Державної міграційної служби в Київській, Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Одеській та Полтавській областях. 

Канада вкотре підтвердила комплексну підтримку України і 23 травня передала ДСНС значний обсяг сучасної рятувальної та піротехнічної техніки. До пакета допомоги увійшли спеціалізовані пожежні, легкові та вантажні автомобілі, тягачі з причепами, машини механізованого розмінування, роботизований комплекс, а також інше високотехнологічне пожежно-технічне обладнання.

27–28 травня Україна продовжила налагоджувати партнерство зі скандинавськими державами у сфері кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури, підписавши меморандуми про співпрацю з  Норвегією та Фінляндією. Меморандуми закріплюють наміри сторін щодо поглиблення співпраці в боротьбі з кібератаками, кіберінцидентами та загрозами. 

Окрім цього, Україна та Фінляндія 28 травня започаткували Коаліцію укриттів цивільного захисту, у межах якої до 2027 року в Україні заплановано побудувати 2300 укриттів. Фінляндія відіграватиме ключову роль у розбудові потенціалу захисних споруд в Україні. 

Розмінування українських територій

Україна продовжує посилювати спроможності у сфері розмінування завдяки міжнародній підтримці, навчальним програмам та постачанню спеціалізованого обладнання.

Міністерство оборони України та американська компанія Tetra Tech спільно проводитимуть навчання українських операторів засобів механізованого розмінування. Особливий акцент зроблять на практичну підготовку інструкторів, операторів техніки та фахівців із застосування БпЛА для виявлення вибухонебезпечних предметів.

21 травня французька компанія CNIM Systèmes Industriels за фінансової підтримки уряду Франції оголосила про постачання Україні шести сучасних безпілотних систем розмінування ROCUS. ROCUS – це роботизований комплекс для очищення територій від вибухонебезпечних предметів. Система дозволяє дистанційно виявляти, ідентифікувати та знешкоджувати міни й інші загрози, значно знижуючи ризик для саперів. 

26 травня уряд Швеції вніс у Коаліцію з розмінування 100 мільйонів крон (близько 10.5 мільйона доларів). За ці кошти профінансують закупівлю обладнання для розмінування.

Крім того, деякі країни, зокрема Канада, Туреччина та Румунія, підтвердили свою готовність допомогти Україні з розмінуванням Чорного моря. 

Підтримка енергетичної інфраструктури

Люксембург 1 травня оголосив про виділення 10 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України на "підтримку довгострокової енергетичної стійкості". Кошти будуть спрямовані на нагальні потреби – від закупівлі обладнання та пального до модернізації енергетичної інфраструктури.

Крім фінансової підтримки окремих країн, Україна також розвиває нові формати інвестиційного співробітництва. 23 травня США та Україна в рамках угоди про надра створили Інвестиційний фонд. Один із напрямків залучення інвестицій – енергетична інфраструктура України.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Для підтримки зв’язку з українськими громадянами за кордоном та сприяння їхньому поверненню 5 травня Україна та Чехія підписали домовленість про створення в Празі другого в Європі "хабу єдності" для українців. Наразі в Чехії працюють близько 160 тисяч громадян України. Подібні центри планують відкрити також у Німеччині, Іспанії, Польщі та Великій Британії. У "хабах" українці зможуть отримати юридичні консультації та допомогу з працевлаштуванням в Україні. 

9 травня уряд Норвегії оголосив про виділення 530 мільйонів норвезьких крон (понад 46 мільйонів євро) на підтримку роботи Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) для допомоги внутрішньо переміщеним особам, біженцям та іншим постраждалим від війни в Україні. 

Також Україна та США офіційно запустили Інвестиційний фонд відбудови за угодою про надра. 23 травня віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко оголосила про завершення всіх процедур для запуску українсько-американського інвестиційного фонду відбудови. Останнім кроком стало отримання дипломатичної ноти від тимчасової повіреної у справах США Джулі Девіс. Фонд функціонуватиме на умовах спільного управління та є символом довгострокового стратегічного партнерства, що передбачає захист національних інтересів України та інвестування у відновлення і зростання країни.

А 29 травня Латвія передала гуманітарну допомогу дитячому будинку на Чернігівщині. За сприяння Посольства України в Латвії в Удайцівський навчально-реабілітаційний центр у Чернігівській області було доставлено гуманітарний вантаж загальною вартістю понад 40 тисяч євро. Допомога стала можливою завдяки фінансовій підтримці латвійського фонду Ziedot.lv та спільній роботі партнерських організацій. До дитячого закладу, в якому проживають діти, які втратили батьків та мають особливі освітні потреби, було передано необхідні меблі: 85 ліжок із матрацами, приліжкові тумби, 112 стільців, 22 столи та 28 шаф різних типів. Окрім меблів, діти отримали іграшки, самокати та солодощі. 

Притягнення Росії до відповідальності

9 травня 2025 року європейські міністри офіційно дали старт створенню спеціального міжнародного трибуналу, який розслідуватиме злочин агресії Росії проти України. Це буде перший із часів Нюрнберга суд, створений для покарання політичного керівництва держави за розв’язання війни. Після двох років діяльності учасники Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення спеціального трибуналу, і офіційно завершили роботу Коаліції. 

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут спеціального трибуналу. Наступним кроком має стати підписання двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Трибунал працюватиме у Гаазі, а його юрисдикція охоплюватиме до 20 осіб — найвище політичне керівництво Росії, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Україна також наполягає на притягненні до відповідальності лідера КНДР Кім Чен Ина, хоча це юридично складніше. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проводити слухання заочно (in absentia), що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. Очікується, що трибунал зможе почати роботу у 2026 році.

Дайджест підготували: Кравець Вікторія, Мазур Валентина, Шульга Ольга, Обод Таїсія