Протягом першого місяця осені 2025 року держави-партнери систематично надавали Україні військову, цивільну та гуманітарну підтримку для всестороннього зміцнення спроможностей України. 

Довідка: станом на кінець вересня Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння і військової техніки

Держави-партнери продовжили надавати Україні військову підтримку у вересні. Зокрема були оголошені нові пакети військової допомоги від Канади, Швеції та Ірландії. Внесок у посилення обороноздатності України зробили також Естонія, Люксембург, Латвія та США.

9 вересня відбулося чергове засідання Контактної групи з питань оборони України (“Рамштайн”). На ньому міністр оборони Канади Девід Макгінті наголосив на нещодавній допомозі, яку надала його держава Україні. Хоча сам пакет допомоги був анонсований 24 серпня, однак частина оголошеної військової підтримки надійшла вже у вересні. Загалом у межах цього пакета Канада надає 2 мільярди канадських доларів (1.43 мільярда доларів США). 835 мільйонів канадських доларів із цих коштів було спрямовано на критично важливе обладнання: бронемашини, амуніцію, стрілецьку зброю, безпілотники тощо. Ще 680 мільйонів канадських доларів Канада виділила на закупівлю військової техніки із США зі списку пріоритетних потреб України в рамках механізму PURL. Додатково 220 мільйонів канадських доларів буде інвестовано в дрони, РЕБ та засоби протидії безпілотникам, включаючи фінансування спільних проєктів української та канадської промисловості. Окрім цього, Канада виділить 165 мільйонів канадських доларів на роботу Контактної групи, а ще 100 мільйонів – на виробництво 155-мм артилерійських снарядів для потреб України в межах “чеської ініціативи”.

11 вересня міністр оборони Швеції Пол Йонсон оголосив про 20-й пакет військової допомоги для України на суму 9.2 мільярда шведських крон (836 мільйонів доларів США). До нього увійшли 18 САУ Archer, боєприпаси калібру 155 мм, боєприпаси калібру 40 мм, мобільні прибережні радарні системи, катери підтримки з гранатометами, безпілотні комплекси, 500 мотоциклів, техніка для забезпечення роботи аеродромів, а також модернізація бойових катерів CB90 та систем ППО Tridon Mk2. 

За тиждень – 18 вересня – міністр оборони Ірландії підтвердив передачу Україні нової техніки, зокрема 34 транспортних засобів зі складу Сил оборони Ірландії.

Під час свого візиту до Києва в середині вересня міністр оборони Естонії Ганно Певкур заявив, що в наступному році на підтримку України буде виділено понад 100 мільйонів євро. Таким чином Естонія спрямує щонайменше 0.25% ВВП на допомогу Україні.

Значна частина новин цього місяця стосувалась нової ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirement List), у рамках якої країни-партнери виділяють кошти на закупівлю військової продукції США для України. 2 вересня до неї долучився Люксембург, як повідомив прем’єр-міністр Люк Фріден. Не було озвучено точної грошової суми внесків у механізм PURL, однак відомо, що Люксембург потребує союзників для спільного фінансування закупівель озброєння у межах цього проєкту. 

9 вересня уряд Латвії виділив 5 мільйонів євро на PURL. Також до проєкту долучилася Естонія, про що повідомило Міністерство оборони країни 27 вересня. Так, Естонія виділить 10 мільйонів євро на закупівлю американського озброєння для України.

Окрім цього, 17 вересня Президент України Володимир Зеленський заявив, що частиною перших двох пакетів допомоги за PURL будуть ракети для Patriot і HIMARS. А 18 вересня з’явилося повідомлення, що перша партія військового обладнання за цією програмою уже прибула до України.

У вересні нову допомогу надали і США. 8 вересня стало відомо про виробництво та постачання 65 одиниць Mobile Strike Force Vehicle (MSFV) для України. На офіційному порталі армійських закупівель США зазначено, що процес триватиме 3 роки і виробником виступить Textron Systems Corporation. Фінансування контракту на 163 мільйони доларів США здійснюється через Ініціативу сприяння безпеці України (USAI).

25 вересня Міністерство війни США повідомило також про інші контракти для підтримки обороноздатності України. Ідеться, зокрема, про замовлення снайперських гвинтівок M110 у Knight’s Armament Company на 21 мільйон доларів США. Виконання цього замовлення має тривати до 30 січня 2027 року. Інший контракт стосується технічного обслуговування антидронових систем, яке має здійснювати Sierra Nevada до вересня 2027 року за фінансування до 15 мільйонів доларів США.

Протягом вересня низка держав-партнерів України заявила про прибуття до України раніше анонсованого озброєння. Так, на початку вересня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час зустрічі у форматі “Рамштайн” розповів, що перші пускові установки до систем Patriot, які Німеччина передає разом із Норвегією, уже прибули до України. А наприкінці місяця на Варшавському безпековому форумі Пісторіус підтвердив, що до кінця 2025 року Україна отримає від Німеччини дві повноцінні системи ППО Patriot на додаток до раніше переданих трьох систем Patriot.

Техніку передала і Латвія — 16 вересня Міністерство оборони цієї держави повідомило про постачання Україні чергової партії бронемашин Patria 6х6 латвійського виробництва. Загалом у межах комплексного оборонного пакета, оголошеного ще в лютому 2025 року, Латвія надасть Україні 42 таких бронетранспортери та іншу військову техніку.

Співпраця в ОПК

Український оборонно-промисловий комплекс у вересні продемонстрував стале зміцнення міжнародної співпраці з державами-партнерами. Ключовими напрямами взаємодії стали розвиток спільних виробництв, створення сервісних хабів і залучення стратегічних інвестицій від партнерів із ЄС, Великої Британії, США, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Люксембургу, Швеції та Норвегії.

На початку місяця новий контракт на виробництво для України партії багатоцільових наземних дронів THeMIS отримав провідний світовий розробник робототехніки Milrem Robotics, про що розповіло саме підприємство. Компанія, яка має представництва в Естонії, Фінляндії, Швеції, Нідерландах, Польщі, США та ОАЕ, не повідомила про кількість замовлених дронів та терміни виробництва, проте відомо, що фінансування на цей проєкт надасть уряд неназваної країни ЄС.

11 вересня Британська асоціація ADS Group надала можливість членства українським оборонним компаніям. Це дає Україні доступ до британської оборонної екосистеми, нових партнерств, технологій та спільних проєктів у сфері безпеки й оборони. Тоді ж міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що на території Великої Британії розпочнеться виробництво розроблених в Україні дронів-перехоплювачів для захисту українського неба від ворожих дронів. Відповідну угоду про співробітництво підписали оборонні відомства двох країн. Перша партія передбачає виробництво на території Британії однієї тисячі дронів-перехоплювачів, які відразу будуть передані Україні. 

У той самий день – 11 вересня – Денис Шмигаль заявив, що Україна фіналізувала процедуру щодо запуску нового спільного виробництва із німецьким оборонним концерном Rheinmetall. Зокрема українська сторона вже виділила землю в безпечному регіоні України, де буде побудований новий завод із виробництва снарядів Rheinmetall для потреб Сил оборони.

19 вересня на форумі Defense Tech Valley, організованому Brave1 та Міністерством цифрової трансформації, чотири компанії з ЄС та США оголосили про свій намір інвестувати понад 100 мільйонів доларів США у розвиток українських оборонних технологій. Так, компанія NUNC Capital із Нідерландів спрямує 20 мільйонів євро на масштабування українських оборонних компаній, які сфокусовані на виробництві засобів РЕБ та інших технологічних рішень в ОПК. Додатково німецько-люксембурзький венчурний фонд Verne Capital виділить до 25 мільйонів євро на українські оборонні інновації, а компанії Varangians (Швеція) та Oedipus Inc інвестуватимуть у провідні оборонні технології в Україні. 

Окрім цього, український стартап Swarmer, який створює технології “рою дронів”, залучив 15 мільйонів доларів США від провідних американських інвестиційних фондів.

Того ж дня міністр оборони Денис Шмигаль повідомив, що вже 25 іноземних оборонних компаній локалізують виробництво в Україні. Для подальшого поглиблення співробітництва в ОПК уряд створив “Defence City” – спеціальний правовий режим для іноземних оборонних інвесторів із податковими пільгами, спрощеними митними процедурами, державною підтримкою та механізмом релокації виробництва у більш безпечні регіони.

Подія Defense Tech Valley 2025 стала важливою для українського ОПК ще й тому, що саме під час неї було запущено нову ініціативу за підтримки ЄС, спрямовану на прискорення оборонних інновацій та інтеграцію українського defense tech у європейську екосистему. Її реалізують Офіс ефективного регулювання BRDO та Brave1. Ініціатива передбачає грантову програму для українських оборонних стартапів, регуляторні зміни для спрощення доступу інновацій до державних оборонних закупівель, відкриття у Києві шоуруму Brave1 Exporoom для найкращих продуктів української оборонної індустрії і спільне проведення міжнародних заходів та хакатонів. У презентації взяли участь представники ЄС, НАТО, Норвегії, США та Німеччини, які наголосили, що Україна стає невід’ємною частиною європейського оборонно-технологічного простору.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

На початку вересня міністр оборони Великої Британії повідомив, що його країна профінансувала надання Україні озброєння і військової підтримки на понад 1 мільярд фунтів стерлінгів (1.3 мільярда доларів США) за рахунок доходів від заморожених російських активів. Ідеться про сотні тисяч артилерійських снарядів, сотні ракет ППО та контракти на обслуговування чи ремонт військової техніки. Загалом Велика Британія зобов‘язалась надати Україні щонайменше 2.26 мільярда фунтів стерлінгів (понад 3 мільярди доларів США) в межах ініціативи G7 ERA (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine) за рахунок прибутків від заморожених російських активів. Частина з цих коштів спрямовується на військову підтримку України. 

Окрім цього, у вересні Україна отримала чергову бюджетну підтримку від ЄС за рахунок доходів від заморожених російських активів. Так, 10 вересня ЄС надав Україні восьмий транш на суму 1 мільярд євро в межах ініціативи ERA. Ці кошти, як і попередні внески ЄС у рамках програми ERA, спрямовані на покриття пріоритетних бюджетних видатків України, зокрема в соціальній сфері і сфері відбудови. Загалом Міністерство фінансів України залучило вже 10 мільярдів євро від ЄС у рамках ERA.

Протягом місяця у ЄС також тривали дискусії щодо можливих нових форматів використання заморожених російських активів для підтримки України. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наприкінці вересня представила в Європарламенті нову концепцію “Репараційної позики” (Reparation Loan), яка дозволяє не конфісковувати російські активи, а використовувати їх як “гарантію” європейських облігацій, кошти з яких надходитимуть в Україну поступово траншами, зокрема частина цих траншів буде призначена для закупівлі оборонної техніки в європейських країн. Загальний обсяг такого фінансування може сягнути 130 мільярдів євро, а його погашення передбачається лише після виплати Росією репарацій. Тобто за цим планом Україна зможе покривати пріоритетні потреби державного бюджету за рахунок заморожених російських активів, але без нагального зобов‘язання до повернення цих коштів. 

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своїй статті для Financial Times підтримав цю ідею, запропонувавши використовувати активи, що зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear, для закупівлі військової техніки для України протягом наступних 3 років. Водночас, як повідомили безпосередньо в депозитарії Euroclear, прем’єр-міністр Бельгії розкритикував ідею прямого використання активів Центробанку РФ, однак представники уряду потім уточнили, що вони готові “конструктивно та уважно” розглянути деталі після їхнього оприлюднення. 

У зв’язку із активними дискусіями навколо питання використання заморожених російських активів, ця тема стала ключовою в процесі підготовки саміту лідерів ЄС у Копенгагені, запланованого на 1 жовтня.

Навчання та тренування українських військових

Протягом вересня тривали навчання українських військовослужбовців у рамках міжнародної операції INTERFLEX за лідерства Великої Британії. Зокрема 2 вересня Генеральний штаб ЗСУ опублікував матеріал, де українські військовослужбовці відпрацьовують штурмові дії в умовах міської забудови на полігоні у Великій Британії. Навчання проходять під керівництвом інструкторів із Австралії та Фінляндії, які передають українським солдатам свій досвід, допомагаючи напрацювати злагодженість, координацію та точність дій у складних ситуаціях.

Також 12 вересня міністр оборони України Денис Шмигаль відвідав полігон у Великій Британії, де відбувається підготовка українських військовослужбовців. Під час візиту Шмигаль повідомив, що з 2022 року вже понад 60 тисяч українських військових пройшли навчання в межах ініціативи INTERFLEX.

А вже 18 вересня очільники оборонних відомств України та Польщі підписали Меморандум зі створення Спільної робочої групи з безпілотних авіаційних систем. Центральним елементом новоствореної робочої групи мають стати програми спільного навчання у сферах застосування та протидії БПЛА.

У Збройних Силах України протягом вересня також тривав проєкт із психологічної підтримки та відновлення боєздатності військовослужбовців за сприяння Програми людиноцентричного підходу НATО в рамках Комплексного пакету допомоги Україні. Так, 29 вересня Генеральний штаб ЗСУ заявив, що новий етап проєкту триватиме з серпня 2025 року до грудня 2026 року і передбачає проведення 280 практичних тренінгів для понад 8400 військовослужбовців Cил оборони України, залучених до виконання завдань у районах бойових дій. Під час тренінгів учасники опановують теоретичні знання та відпрацьовують практичні навички з надання першої психологічної допомоги та самодопомоги у бойових умовах.

Санкції проти Росії та її прибічників

У вересні союзники зосередилися на перекритті доходів Росії від нафти, боротьбі з “тіньовим флотом” і покаранні причетних до депортації українських дітей. Нові обмеження ухвалили ЄС, Велика Британія, Японія та Латвія.

3 вересня Велика Британія запровадила цільові санкції проти осіб та структур, причетних до примусової депортації, “перевиховання” та мілітаризації українських дітей. Під обмеження потрапили 8 осіб і 3 організації, зокрема Фонд Ахмата Кадирова.

12 вересня ЄС продовжив індивідуальні санкції проти осіб та організацій, відповідальних за підрив територіальної цілісності України, ще на шість місяців – до 15 березня 2026 року. Того ж дня Велика Британія оголосила великий пакет санкцій проти російської нафтової логістики і військових ланцюгів постачання. Зокрема в межах цього рішення ще 70 суден “тіньового флоту” та 30 осіб чи структур було додано до санкційних списків.

У той самий день – 12 вересня – Японія посилила тиск на Російську Федерацію та її прибічників. Так, країна заморозила активи 14 осіб і 51 організації, розширила заборону на експорт до Росії та Білорусі, а також знизила стелю ціни на російську морську нафту з 60 доларів США до 47.6 долара США за барель, синхронізуючись із партнерами по коаліції. У межах цього пакета обмеження торкнулись Фонду Ахмата Кадирова, Арзамаського машинобудівного заводу, Тульського збройового заводу, Уральського автомобільного заводу, Томського електротехнічного заводу та інших компаній. 

Окрім цього, 12 вересня Уряд Латвії ухвалив постанову “Положення про запровадження національних санкцій проти суб’єктів Латвійської Республіки, пов’язаних із військовою агресією Російської Федерації проти України”. Це рішення встановлює рамки національного санкційного режиму Латвії щодо конкретних фізичних і юридичних осіб у Росії та країнах-прибічниках РФ. Тож окрім участі в комплексних пакетах санкцій ЄС проти Росії, Латвія додатково встановлюватиме національну санкційну політику щодо суб’єктів, які підтримують російську агресію проти України і можуть становити загрозу національній безпеці Латвії. 

Невійськова безпека і цивільний захист

Перший місяць осені 2025 року значно посилив спроможності Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Так, 1 вересня ДСНС проінформувала про те, що українські рятувальники долучились до міжнародних навчань “Маневри Хойна 2025” у Польщі. Ці щорічні навчання проводяться з 2016 року і є одними з наймасштабніших практичних навчань для пожежно-рятувальних служб у регіоні. Участь у них покликана підвищити готовність рятувальників до дій у надзвичайних ситуаціях, зокрема до гасіння складних пожеж і розбору завалів після руйнувань.

Вже за декілька днів естонські рятувальники під час робочого візиту до України передали рівненським колегам додаткове оснащення для “Пункту екстреної психологічної допомоги”, щоб підвищити його мобільність та автономність. Тоді ж вогнеборці ДСНС Полтавщини отримали від Естонії захисний одяг та 100 комплектів особистої системи оповіщення Dräger Bodyguard 1000, які фіксують підвищення температури та подають додатковий сигнал про небезпеку. Отримане обладнання допоможе рятувальникам ефективніше та безпечніше працювати під час ліквідації надзвичайних подій в умовах постійних російських обстрілів. 

Також 8 вересня ДСНС повідомила про те, що у рамках проєкту Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) “Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями в Україні” для кінологічних підрозділів ДСНС планується передача сучасних спеціалізованих автомобілів, виготовлених за стандартами німецьких та австрійських експертів. Вони оснащені всім необхідним для проведення пошуково-рятувальних робіт у завалах. Українські рятувальники вже пройшли п’ятиденне навчання в Австрії для опанування нової техніки та безперешкодної роботи з переданим кінологічним обладнанням.

А наприкінці місяця представники Головного управління ДСНС України у Львівській області взяли участь у міжнародних навчальних майстер-класах у Варшаві, присвячених реагуванню на загрози CBRNe: хімічні, біологічні, радіологічні, ядерні та вибухові. Українські фахівці працювали із сучасними приладами радіаційного контролю та відпрацьовували дії під час ліквідації витоків небезпечних речовин. 

Окрім посилення цивільного захисту, міжнародні партнери протягом вересня також долучились до зміцнення кіберспроможностей України. Так, 24 вересня Міністерство цифрової трансформації повідомило, що Канада зробить внесок на суму 3 мільйони канадських доларів (понад 2 мільйони доларів США) у Талліннський механізм. Ці кошти спрямують на низку стратегічних ініціатив для системної розбудови цифрової безпеки України, зокрема на системну протидію кіберзагрозам, створення дієвих систем виявлення, запобігання та реагування на кібератаки, а також надання обладнання.

Для підтримки цифрової стійкості України Польща наприкінці вересня також продовжила фінансування абонентської плати для терміналів Starlink в Україні. Понад 29 тисяч терміналів Starlink, які передала Польща, забезпечують безперебійний зв’язок та Інтернет у найвіддаленіших і найважливіших місцях, зокрема на об’єктах критичної інфраструктури та на лінії бойового зіткнення.

Розмінування українських територій

У вересні Україна продовжила отримувати міжнародну підтримку у сфері гуманітарного розмінування. Цього місяця уряди Ірландії та Швеції спрямували додаткове фінансування та обладнання для прискорення очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів.

18 вересня Уряд Ірландії повідомив про завершення операції “Carousel 3” – третього етапу передачі Ірландією 3 роботів для розмінування Reacher для потреб Збройних сил України в межах Коаліції з розмінування.

29 вересня Уряд Швеції представив новий пакет цивільної підтримки для України на суму понад 1.1 мільярда шведських крон (приблизно 100 мільйонів євро). На гуманітарне розмінування українських територій у рамках цього пакета передбачено понад 9 мільйонів євро, які порівну розподілять між проєктами Програми розвитку ООН та Шведського агентства міжнародного співробітництва у сфері розвитку.

Додатково до нових оголошених внесків країн-партнерів у розмінування України, 23 вересня Міністерство економіки повідомило про нарощення локалізації виробництва машин для розмінування в Україні хорватською компанією DOK-ING. Цей виробник, який вже рік працює безпосередньо в Україні, збільшив відсоток локалізації виробництва до 30% і планує довести цей показник до 50% у 2026 році. Двостороннє співробітництво значно прискорює темпи виробництва, ремонту та обслуговування машин для розмінування в Україні. 

Підтримка енергетичної інфраструктури

12 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів переговори з представниками Данії, після чого було анонсовано трирічний інтеграційний проєкт від Данії із бюджетом 375 мільйонів євро. Одним із трьох ключових напрямків, на які будуть спрямовані кошти в межах цього проєкту, є енергетична безпека та перехід на зелену енергетику в Україні. 

Швеція 29 вересня надала Україні додаткові 100 мільйонів євро (1.1 мільярда шведських крон) у рамках нового "зимового" пакета для відбудови та гуманітарних потреб у зв’язку з наближенням зими. Із цих коштів понад 40 мільйонів євро Швеція спрямувала на генерацію електроенергії та ремонт пошкодженої енергетичної інфраструктури через Фонд підтримки енергетики України, який загалом станом на вересень 2025 року вже отримав 1.5 мільярда доларів США від країн-партнерів та приватних інвесторів. Окремо в рамках цього комплексного пакета підтримки Швеція виділила близько 35 мільйонів євро Фонду Світового банку URTF, який, окрім інших гуманітарних напрямків підтримки, спрямує частину цих коштів на відбудову енергетичної інфраструктури України.

Ще однією країною, яка у вересні приєдналась до зміцнення енергетичної стійкості України, стала Велика Британія. Наприкінці місяця Велика Британія зробила додатковий внесок на 48.7 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України, збільшивши свій загальний внесок до 150.6 мільйона євро. Ця фінансова підтримка допоможе прискорити ремонт критично важливих мереж, забезпечити захист ключових енергетичних активів та розвинути сферу відновлюваної енергетики в Україні. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер під час свого візиту до Києва 12 вересня повідомила про нову допомогу на суму 142 мільйони фунтів стерлінгів (163 мільйони євро), із яких 100 мільйонів фунтів (115 мільйонів євро) будуть спрямовані на гуманітарну допомогу цивільному населенню, захист найбільш вразливих верств та надання екстреної допомоги постраждалим від російських атак. 

13 вересня Україна та Данія запустили нову Програму Ukraine Transition Program на 2025-2028 роки з бюджетом 2.8 мільярда данських крон (375 мільйонів доларів США). Ініціатива спрямована на гуманітарну допомогу, відновлення критичної інфраструктури, підтримку ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, продовження реформ, розвиток бізнесу тощо. 60% від усієї суми буде спрямовано на Миколаїв та Миколаївську область у рамках меморандуму про партнерство між Данією та Миколаївщиною.

Окрім цього, 25 вересня Україна та Данія підписали Меморандум про співпрацю, який покликаний залучити інвестиції в проєкти “зеленого відновлення” та розвиток сучасного агросектору, розширити спільні програми для відновлення й відбудови сільськогосподарської інфраструктури в Україні, а також збільшити експорт української сільськогосподарської продукції до країн ЄС.

Значний фінансовий внесок у відбудову України у вересні зробила Японія. 13 вересня Україна і Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) уклали угоду про позику на суму 246.5 мільйона доларів США за програмою SURGE “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління”. Ці кошти будуть залучені з Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), що підтримується Урядом Японії, для створення ефективної системи управління публічними інвестиціями в умовах післявоєнного відновлення та відбудови, а також покращення фіскального управління на місцевому рівні. Вже за декілька днів – 16 вересня – Міністерство фінансів України повідомило про отримання 88 мільйонів доларів США за рахунок гарантії Уряду Японії від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) в рамках проєкту Світового банку “Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво” (RISE). Ці кошти будуть спрямовані на посилення стійкості, зростання та сталого розвитку приватного сектору в Україні. 

Нову гуманітарну підтримку також надав Європейський Союз. 12 вересня Європейська комісія повідомила про надання Україні 40 мільйонів євро для захисту цивільного населення напередодні зими. Кошти підуть, зокрема, на ремонт пошкоджених будинків і центрів для переміщених осіб, покращення доступу до води, водовідведення та опалення, а також надання опалювальних приладів і твердого палива. 

А вже 23 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на конференції “Відновлення дитинства та людяності – сприяння миру в Україні через повернення українських дітей” заявила про надання 200 мільйонів євро на забезпечення шкільного харчування українських учнів.

Додаткові внески у відновлення Україна залучила також від США. Так, 17 вересня Міжнародна корпорація фінансування розвитку США (DFC) оголосила про внесок на суму 75 мільйонів доларів до Американо-українського інвестиційного фонду відбудови. Аналогічну суму до Фонду інвестує український уряд, щоб гарантувати загальний початковий капітал у розмірі 150 мільйонів доларів для операцій та початкових інвестицій Фонду. Інвестиції мають бути спрямовані в проєкти винятково в Україні, зокрема у сферах енергетики, природних ресурсів, технологій та інфраструктури.

29 вересня новий пакет гуманітарної підтримки надала також Швеція. Країна оголосила про виділення близько 600 мільйонів шведських крон (55 мільйонів євро) на різноманітні програми гуманітарної підтримки України, зокрема відновлення житлової інфраструктури, підтримку біженців, зміцнення громадянського суспільства, надання продовольчої підтримки, покращення ринку праці та інші проєкти.

Притягнення Росії до відповідальності

У вересні 2025 року міжнародна система правосуддя зробила нові кроки у напрямку притягнення Росії до відповідальності за злочини агресії, воєнні злочини та масові порушення прав людини в Україні. Основні події місяця відбулися на рівні Ради Європи, ОБСЄ та Міжнародного кримінального суду.

Так, у вересні експертна місія, скликана за Московським механізмом ОБСЄ, оприлюднила звіт щодо порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини з боку Росії, зокрема фактів катувань, позасудових страт і жорстокого поводження з українськими військовополоненими. 25 вересня цей звіт було офіційно представлено Постійній раді ОБСЄ у Відні, де держави-учасниці визнали задокументовані факти системними та такими, що потребують подальшого переслідування винних у міжнародних судах.

17 вересня Комітет міністрів Ради Європи передав до Парламентської асамблеї проєкт Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог щодо України, яка має стати наступним етапом після роботи Реєстру збитків. Майбутня Комісія розглядатиме заяви постраждалих від російської агресії та ухвалюватиме рішення про компенсації, спираючись на дані, зафіксовані у Реєстрі. Це рішення наблизило запуск повноцінного механізму компенсаційних виплат для фізичних і юридичних осіб, які зазнали втрат унаслідок війни.

Тоді ж Реєстр збитків для України, створений на Саміті Ради Європи в травні 2023 року, оголосив про розширення подачі заяв на дві нові категорії, які стосуються примусового переміщення та депортації дітей і дорослих. Це перший випадок, коли міжнародна установа офіційно почала документувати ці злочини з метою подальшого відшкодування. Реєстр повідомив, що загалом уже отримано понад 55 тисяч заяв у межах 11 чинних категорій, і протягом року заплановане відкриття ще до 43 типів заяв про шкоду.

Тож перший місяць осені 2025 року зміцнив міжнародну правову архітектуру відповідальності – від фіксації фактів воєнних злочинів Росії до розширення Реєстру збитків для України. Усі ці кроки є складовими майбутньої системи справедливості для України, що має забезпечити невідворотність покарання за злочин агресії та воєнні злочини Росії.

Дайджест підготували: Плєшакова Анастасія, Кравець Вікторія, Шульга Ольга, Герман Ольга, Овчаренко Анастасія, Чернявська Дарія