Станом на кінець жовтня Україна підписала 28 двосторонніх безпекових угод із державами-партнерами. Йдеться про безпекові угоди про співробітництво, які є двосторонніми безпековими зобов’язаннями та формалізованим продовженням Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023 року країни «Групи семи» (G7). Усі ці угоди передбачають безпекове, економічне, гуманітарне співробітництво між Україною та державами-партнерами, санкційний тиск на Росію, притягнення Росії до відповідальності та участь партнерів у відновленні України. 

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, передбаченими більшістю угод: 

1. Підписання нових безпекових угод.
2. Надання Україні озброєння і військової техніки.
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України. 
4. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
5. Навчання і тренування українських військових.
6. Санкції проти Росії та її прибічників. 
7. Невійськова безпека і цивільний захист.
8. Розмінування українських територій.
9. Підтримка енергетичної інфраструктури.
10. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України. 

Жовтень був насиченим на новини, пов’язані з укладенням нових двосторонніх безпекових угод та імплементацією наявних безпекових угод із державами-партнерами. 

1. Підписання двосторонніх безпекових угод із Хорватією та Грецією 

9 жовтня Президент України Володимир Зеленський підписав Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку із Прем’єр-міністром Хорватії  Андреєм Пленковичем.

Безпекова угода з Хорватією містить положення, які є типовими для укладених двосторонніх безпекових угод від часу повномасштабного вторгнення. Зокрема йдеться про перспективи співпраці між ОПК, реалізацію спільних оборонних проєктів із локалізацією в Україні, обмін розвідувальними даними, захист кібербезпеки, посилення санкційного тиску на Росію та Білорусь, притягнення Росії до відповідальності, використання заморожених російських активів на користь України, а також підтримку відновлення та реконструкції України. 

Водночас, на відміну від інших безпекових угод, текст угоди з Хорватією прямо не вказує на зобов’язання щодо безпекової підтримки України. Угода не містить жодної номенклатури озброєння, щорічної грошової суми або ж частини ВВП, яку Хорватія планує спрямовувати на військову підтримку України. Також угода навіть не містить переліку коаліцій спроможностей, у яких Хорватія бере участь чи братиме участь на користь України. Це залишає широке поле для маневру.

Натомість сильною стороною угоди є різностороння гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України з боку Хорватії. Ця допомога стосується, крім іншого, можливості участі Хорватії в гуманітарній продовольчій програмі Grain from Ukraine, активної фінансової та технологічної участі Хорватії в гуманітарному розмінуванні України, а також відновлення важливої соціальної інфраструктури України за участі Хорватії. 

17 жовтня Володимир Зеленський повідомив про підписання Угоди про співробітництво у сфері безпеки із Грецією. За словами Президента, ця Угода спрямована на забезпечення нагальних оборонних потреб України. Зокрема, Греція сприятиме прискоренню підготовки українських пілотів F-16. Окрім цього, Угода покликана посилити безпекове, економічне та гуманітарне співробітництво, забезпечити санкційний тиск на Росію та притягнення Росії до відповідальності. 

2. Надання озброєння і військової техніки

У жовтні найбільш обговорюваними та найпотужнішими військовими пакетами для України стали два комплексні пакети допомоги від США вартістю 425 мільйонів доларів і 400 мільйонів доларів відповідно. Про перший із них 16 жовтня повідомило Міністерство оборони США. До складу цього пакету увійшло озброєння для задоволення критичних оборонних потреб України: додаткові боєприпаси для комплексів NASAMS і систем HIMARS, ракети RIM-7, засоби ППО, ракети для ЗРК Stinger, 155-мм та 105-мм артилерійські боєприпаси, боєприпаси класу «повітря-земля» тощо. 

Другий пакет військової допомоги за жовтень, вартість якого 400 мільйонів доларів, Міністерство оборони США оголосило 21 жовтня. Кошти на цей пакет були виділені за програмою PDA, тобто з прямих запасів Армії США. У межах цього пакету Україна отримає боєприпаси для HIMARS, 155-мм і 105-мм артилерійські снаряди, протитанкові комплекси Javelin і AT-4, протитанкові керовані ракети TOW, БТР M113 та інше критичне озброєння. 

Окрім США, новий пакет військової допомоги на суму 64.8 мільйона канадських доларів анонсувала Канада. 19 жовтня Міністерство оборони України оголосило, що до цього пакету увійшли боєприпаси, стрілецька зброя, засоби індивідуального захисту та військова форма для жінок, безпілотники, тренування для українських військових та внесок Канади у IT-коаліцію.

Протягом жовтня оборонні спроможності України посилювали не лише США та Канада, а й інші партнери. 

Зокрема 19 жовтня міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що Україна та Німеччина підписали угоду про негайне посилення ППО. Окрім Німеччини, сторонами цього документу також стали Бельгія, Норвегія, Нідерланди та Данія. 

На початку жовтня Німеччина додатково передала Україні два зенітні комплекси IRIS-T SLM і SLS, а Нідерланди передали перші винищувачі F-16. Також 3 жовтня речник Міністерства оборони Румунії Константін Спіну підтвердив, що система протиракетної оборони Patriot у найсучаснішій конфігурації PAC-3+, надана Румунією, прибула в Україну. 26 жовтня Об’єднана цільова група Збройних Сил Канади – Україна (Operation UNIFIER) повідомила, що партія канадських бронетранспортерів LAV 6.0 ACSV була відправлена та доставлена в Україну з Німеччини. 

17 жовтня на сайті Міністерства оборони Нідерландів також з’явилась інформація про те, що Нідерланди спільно з Данією замовляють у Чехії 155-мм артилерійські боєприпаси для України, на які Нідерланди виділили 271 мільйон євро. Ці боєприпаси мають посилити обороноздатність України вже в 2025 році. Додатково Нідерланди замовили в Чехії 6 самохідних гаубиць DITA. 

Цим військова підтримка з боку Нідерландів не обмежилась: міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс під час візиту до Харкова 6 жовтня повідомив, що Нідерланди інвестували 400 мільйонів євро у розробку провідних сучасних безпілотників для розвідки, оборони та атак. За умови успішного тестування безпілотників на полі бою в Україні Нідерланди можуть масштабувати виробництво. Вже 18 жовтня Міністерство оборони Нідерландів повідомило про постачання Україні перших розвідувальних безпілотників від компанії DeltaQuad на суму 42.6 мільйона євро в межах цієї ініціативи.

У контексті безпілотників у жовтні відбулась ще одна важлива подія – Люксембург долучився до ініціативи Коаліції дронів і став 17-ою країною в межах цієї ініціативи. Міністерство оборони Люксембургу повідомило, що країна виділить близько 3 мільйонів євро на потреби коаліції.

У рамках іншої спільної ініціативи держав-партнерів – Морської коаліції – Велика Британія наприкінці жовтня на тлі посилення російських атак по українській портовій інфраструктурі оголосила про виділення додаткових 120 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 155 мільйонів доларів) на підтримку цієї коаліції. Також Британія повідомила про пошук партнерів для спільного фінансування поставок сотень морських безпілотників і радарів спостереження для України. На початку жовтня Велика Британія додатково надала Україні 3.5 мільярда фунтів стерлінгів (4.58 мільярда доларів) на закупівлю найбільш необхідного озброєння британського виробництва.

Про новий пакет військової підтримки в жовтні заявила також Данія. Данія виділила новий пакет військової допомоги вартістю 2.4 мільярда данських крон (близько 350 мільйонів доларів) на фінансування систем ППО у співпраці з Німеччиною, нові замовлення в ОПК у 2025 році та розширення навчальних місій для підготовки українських військових. 

28 жовтня міністр оборони Хорватії повідомив, що Хорватія до кінця року відправить в Україну 30 бойових танків M84 і 30 бронеавтомобілів M80. Постачання Україні цієї військової техніки буде відбуватись у рамках оновлення хорватської військової техніки за стандартами НАТО: на заміну переданої Україні техніки Хорватія закупить сучасні танки Leopard 2A8 в Німеччини. 

Окрім Хорватії, 28 жовтня Уряд Швеції опублікував заяву про виділення фінансового пакета підтримки України на 63 мільйони євро в межах попередніх пакетів військової допомоги. Із цієї суми 20 мільйонів євро будуть спрямовані на посилення промислової бази України в межах данської ініціативи із закупівлі зброї в українських виробників, а 43 мільйони євро будуть використані на фінансову підтримку багатосторонніх ініціатив для посилення Збройних сил України.

У передостанній день жовтня Міністерство оборони Литви повідомило про те, що Литва передала українським військовим боєприпаси, генератори та міни в рамках підготовки Збройних сил до зими. Цей пакет військової допомоги прибуде до України вже на початку листопада. 

Також наприкінці жовтня прем’єр-міністр Норвегії анонсував надання нового пакета допомоги Україні в розмірі 500 мільйонів євро, із яких 350 мільйонів – військова підтримка. Додатково міністр оборони України Рустем Умєров заявив про те, що Норвегія буде співфінансувати виділення 118.8 мільйонів доларів США для закупівлі систем озброєння та запчастин для українських F-16 в рамках ініціативи США "Jumpstart".

3. Використання заморожених російських активів для підтримки України, що входить в безпекові угоди

Міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню повідомив в інтерв’ю “Tribune Sunday”, що Франція використала 300 мільйонів євро відсотків із знерухомлених російських активів на військову підтримку України, яка має надійти до кінця 2024 року. Зокрема, Франція замовила 12 САУ Caesar, 155-мм артилерійські снаряди, зенітні ракети Aster-30, керовані авіабомби AASM і зенітно-ракетні комплекси Mistral. 

Франція стала не єдиною країною, яка використовує прибутки від заморожених російських активів на користь України. 

22 жовтня Британський уряд оприлюднив інформацію про надання Україні позики в 2.26 мільярда фунтів стерлінгів (близько 2.93 мільярда доларів) в межах програми ERA від G7. Ця позика буде погашена за рахунок надходжень від знерухомлених російських активів. Кошти від неї спрямовані на бюджетну підтримку пріоритетних військових витрат України, зокрема на закупівлю систем ППО, артилерії та іншої військової техніки. 

Крім цього, 22 жовтня Європейський парламент схвалив рішення про надання Україні позики до 35 мільярдів євро, яка буде погашена за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів. Ця позика є частиною програми від G7, яка передбачає надання Україні 50 мільярдів доларів допомоги із доходів від заморожених російських активів. 

Подібне рішення з боку США 23 жовтня озвучив заступник радника з національної безпеки Білого дому Даліп Сінгх. США нададуть Україні до 20 мільярдів доларів додаткової допомоги із прибутків від знерухомлених російських активів у межах спільного пакета підтримки від країн G7. 

Більше про конфіскацію російських активів і відшкодування Україні воєнних збитків - за посиланням.

4. Співпраця в ОПК

Одним із спільних пунктів абсолютної більшості двосторонніх безпекових угод є посилення співробітництва між ОПК України та держав-партнерів. 

Протягом жовтня Україна та країни-партнери зробили низку кроків для імплементації цього пункту безпекових угод. 

Зокрема 17 жовтня Міністерство економіки та інновацій Литви повідомило про підписання Меморандуму з українською компанією щодо співпраці у будівництві заводу з виробництва вибухових речовин нового покоління RDX (гексогену) в Литві. Ця співпраця має посилити обороноздатність України, Литви та Європи загалом. 

Ще одним кроком для посилення ОПК України з боку Литви стала інвестиція обсягом 10 мільйонів євро у виробництво на території України далекобійної зброї – ракети-дрона «Паляниця».

У жовтні на тлі проведення DFNC2: Міжнародного форуму оборонних індустрій кілька оборонних концернів відкрили дочірні компанії в Україні. Йдеться зокрема про французько-німецький концерн KNDS, який оголосив про відкриття свого дочірнього підприємства KNDS Ukraine LLC в Києві для підвищення ефективності ремонту та технічного обслуговування наданої Україні техніки, зокрема танків Leopard 1 і Leopard 2, САУ Caesar, PzH 2000 та бронемашин AMX 10RC.

Крім цього, на початку жовтня американська компанія AeroVironment підписала угоду з українською оборонною компанією щодо локалізації та виробництва баражуючих боєприпасів Switchblade 600 в Україні. А міжнародна компанія BAE System розпочала співпрацю з українською оборонною компанією для обслуговування та потенційного виробництва артилерійських установок M777 в Україні. 

У межах Міжнародного форуму оборонних індустрій компанія “Українська бронетехніка” підписала угоду з чеським холдингом Czechoslovak Group (CSG) про виробництво 155-мм артилерійських боєприпасів, зокрема про постачання та виробництво близько 100 000 боєприпасів у 2025 році. Також у той самий день – 2 жовтня – АТ «Укроборонпром» підписав угоду з американською D&M Holding Company про спільне виробництво боєприпасів та спеціальної хімії.

5. Навчання і тренування для українських військових 

Наприкінці жовтня посол України у Великій Британії Валерій Залужний повідомив, що третя група пілотів ВПС Збройних Сил України завершила підготовку на базі Королівських ВПС у Кренвеллі. Станом на жовтень Велика Британія підготувала вже 200 українських пілотів для польотів на F-16. 

Ця країна є одним із лідерів у підготовці українських військових серед держав-партнерів. Зокрема, як заявив Генеральний штаб ЗСУ в жовтні, на території Великої Британії у рамках багатонаціональної операції INTERFLEX проводяться інтенсивні навчання українських військовослужбовців під керівництвом інструкторів із Канади та Нідерландів, а також триває тактична підготовка в траншеях майбутніх командирів взводів під керівництвом інструкторів із Фінляндії та Австралії. 

Генеральний штаб ЗСУ повідомив також про діяльність тренувальної місії ЄС із військової допомоги Україні EUMAM UA, у рамках якої в жовтні на території Німеччини триває підготовка службових собак і кінологів для роботи в різних родах військ України. 

У жовтні Президент Франції Макрон розповів, що у Франції розпочалося формування бригади ЗСУ імені Анни Київської. Підготовка 2300 українських військовослужбовців триває у східному регіоні Гранд-Ест. Франція стала першою країною, яка на своїй території тренує повноцінну бригаду ЗСУ. 

Незабором також на території Румунії мають розпочатись навчання для українських морських піхотинців, адже 1 жовтня парламент Румунії підтримав створення навчального центру для підготовки українських морпіхів. Центр має працювати протягом двох років і розпочне свою діяльність завдяки фінансуванню Великої Британії на початковому етапі розвитку. 

На території України протягом жовтня також тривали навчання за участі іноземних інструкторів: бюро міжнародних програм Держдепартаменту США з питань технічної допомоги правоохоронним органам (INL) та служба дипломатичної безпеки США провели навчання з використання західної зброї для українських прикордонників і поліцейських. 

6. Санкції проти Росії та її прибічників 

У жовтні Велика Британія оголосила два пакети санкцій проти Росії. 

Про перший пакет санкцій Британський уряд заявив 8 жовтня: у зв’язку із застосуванням російськими військами хімічної зброї проти України Британія запровадила санкції проти військ радіологічного, хімічного та біологічного захисту Росії та їхнього командувача Ігоря Кірілова, а також проти 27-го та 33-го науково-дослідних центрів Міністерства оборони Росії. 

Наступний найбільший пакет санкцій проти «тіньового флоту» танкерів Росії Велика Британія оголосила 17 жовтня. До списку санкцій увійшли 18 російських нафтових танкерів і 4 газовози. 

Окрім Великої Британії, нові пакети санкцій у жовтні оголосили США. Перший пакет санкцій 17 жовтня США наклали на компанії, пов’язані з виробництвом ударних далекобійних дронів “Гарпія“ для російської армії. Зокрема, до списку компаній вперше потрапили китайські підприємства Xiamen Limbach Aircraft Engine і Redlepus Vector Industry Shenzhen. 

Про другий пакет санкцій Міністерство фінансів США повідомило 30 жовтня. Цей пакет санкцій США наклали на 275 фізичних і юридичних осіб у 17 юрисдикціях, зокрема в Індії, Китаї, Туреччині та Швейцарії, у зв’язку з постачанням Росії військового обладнання та технологій. 

Додаткові санкції анонсував і ЄС: 8 жовтня Рада ЄС затвердила новий режим санкцій проти фізичних і юридичних осіб Росії, які причетні до дестабілізації проти ЄС і його держав-членів, а також 14 жовтня Рада ЄС оголосила санкції проти компаній і високопосадовців Ірану у зв’язку з постачанням ракет і безпілотників Росії. 

7. Невійськова безпека і цивільний захист

Окрім безпосередньої військової, економічної та юридичної взаємодії, двосторонні безпекові угоди передбачають посилення невійськової безпеки та цивільного захисту України. 

Зокрема 19 жовтня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про створення спільно з Фінляндією коаліції цивільного захисту для розбудови укриттів в Україні на основі успішного досвіду Фінляндії. 

У жовтні також Швеція приєдналась до ІТ-коаліції на підтримку України.

У контексті цивільного захисту Україна протягом жовтня також отримала фінальну партію із 7 аварійно-рятувальних підйомників у межах програми передачі 18 підйомників для ДСНС від Данії. 

8. Розмінування 

Двосторонні безпекові угоди містять положення про гуманітарну підтримку та підтримку у відновленні України з боку держав-партнерів. Ці положення, окрім іншого, передбачають підтримку партнерів у розмінуванні українських територій.

Протягом жовтня низка країн-партнерів реалізовувала цей пункт угод, здебільшого в межах Коаліції спроможностей із розмінування. 

Зокрема, 3 жовтня Державна спеціальна служба транспорту повідомила про отримання від Коаліції з розмінування першої партії позашляховиків (40 повнопривідних пікапів Toyota) для підвищення мобільності груп розмінування. А 29 жовтня посольство Канади в Україні заявило про те, що Україна отримала 13 автомобілів з обладнанням для розмінування завдяки спільному проєкту уряду Канади і HALO Trust.

Крім цього, Литва і Швеція як члени цієї Коаліції погодили нові закупівлі пікапів і вантажних автомобілів на суму 22 мільйони євро для потреб Державної спеціальної служби транспорту та Командування Сил підтримки Збройних сил України. Як повідомило Міністерство оборони України, Литва виділиляє на цю ініціативу 15 мільйонів євро, а Швеція – 7 мільйонів євро. 

Ще однією країною, яка долучилась до підтримки України в розмінуванні, стала Словенія. У Державній службі України з надзвичайних ситуацій розповіли, що Словенія подарувала українським піротехнічним підрозділам два тягачі Ford для перевезення машин механізованого розмінування.

Наприкінці жовтня також відбулась щорічна міжнародна донорська конференція Ukraine Mine Action Conference 2024 (UMAC-2024), у межах якої США анонсували виділення 35 мільйонів доларів на протимінну діяльність у 2025 році.

9. Енергетика 

У жовтні Литва та Норвегія заявили про підтримку енергетичного сектору України. 

Зокрема литовська державна група енергетичних компаній Ignitis Grupė надала Україні фінансову допомогу у розмірі 4 мільйонів євро на купівлю обладнання для 120 мегават генеруючих потужностей. Цієї допомоги мало б вистачити для забезпечення електроенергією близько 420 тисяч українських домогосподарств.

Як 17 жовтня повідомило Міністерство закордонних справ Норвегії, країна спрямує 1.5 мільярда норвезьких крон на підтримку енергетичної інфраструктури України та підготовку до зими. 

10. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України 

Участь держав-партнерів у відновленні України є одним із центральних положень двосторонніх безпекових угод. 

У жовтні Міністерство економіки України повідомило, що Норвегія планує виділити 250 мільйонів норвезьких крон для інвестицій Norfund в Україну в межах Програми підтримки Нансена. Ці кошти від Норвезького інвестиційного фонду для країн, що розвиваються, мають знизити ризики для приватних компаній, які хочуть інвестувати в Україну. 

Міністерство економіки також заявило, що в жовтні Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) отримав кредитну лінію від Японського банку міжнародного співробітництва (JBIC) на загальну суму до 150 мільйонів доларів для фінансування відбудови України, зокрема для відновлення та реконструкції ключової економічної та соціальної інфраструктури України.

Дайджест підготувала Дарія Чернявська