Протягом жовтня держави-партнери активно та різносторонньо посилювали обороноздатність України, надаючи військову допомогу, посилюючи санкційний тиск на Росію та підтримуючи Україну в гуманітарній сфері.  

Довідка: станом на кінець жовтня Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації про підтримку України, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Рубрики в цьому дайджесті впорядковані за основними сферами співпраці, які передбачені більшістю безпекових угод:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Надання Україні озброєння і військової техніки

У жовтні міжнародні партнери активно надавали Україні військову допомогу та озброєння. Нові пакети підтримки оголосили Швеція, Німеччина, Нідерланди, Данія, Фінляндія, Франція, Хорватія, США, Чехія. Також тривало надання допомоги за механізмом PURL (Prioritized Ukraine Requirement List).

2 жовтня Уряд Швеції ухвалив рішення про передачу 900 мільйонів шведських крон (приблизно 95 мільйонів доларів) на ініціативи військової підтримки. Кошти розділені між 4 проєктами, зокрема 500 мільйонів шведських крон Швеція спрямовує до Міжнародного фонду для України (IFU), очолюваного Великою Британією, на закупівлю пріоритетного військового обладнання. Ще 50 мільйонів шведських крон Швеція виділяє на Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU). Додатково 110 мільйонів шведських крон посилять ініціативу Нідерландів із закупівлі датчиків для відстеження безпілотників, а 256 мільйонів шведських крон допоможуть зміцнити програму США із закупівлі обладнання JUMPSTART (Joint Ukraine Multinational Program – Services, Training, and Articles Rapid Timeline). 

Окрім того, 22 жовтня під час зустрічі Президент України Володимир Зеленський та  прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали угоду про наміри щодо співпраці в оборонній сфері, до якої входить купівля літаків Gripen, технічне обслуговування, навчання пілотів та обмін досвідом. Пізніше Володимир Зеленський зробив заяву про те, що перші з 150 літаків Gripen Україна може отримати вже у 2026 році. Таким чином ця угода є однією з найбільших для української бойової авіації.

10 жовтня пакет допомоги виділили Нідерланди, а саме 200 мільйонів євро на системи протидії безпілотникам. А вже 15 жовтня про виділення 1.1 мільярда данських крон, тобто 156 мільйонів доларів, оголосила Данія. Частина коштів спрямована на тренувальне обладнання для українських військових, частина – на морську безпеку та обслуговування танків, а решта – на паливо та програми реабілітації під егідою НАТО. Фінансування є частиною 27-го пакету допомоги, розрахованого на 2025-2028 роки.

Як повідомили в Офісі Президента, 30-й оборонний пакет у жовтні надала Україні Фінляндія. Сума підтримки — 52 мільйони євро, однак інші деталі щодо типу допомоги залишаються засекреченими.

24 жовтня, після зустрічі Коаліції охочих, президент Франції Еммануель Макрон повідомив про передачу додаткових ракет Aster, винищувачів Mirage 2000-5F та запровадження нових програм військової підготовки.

Ще один пакет допомоги виділила Хорватія, про що заявив Володимир Зеленський після зустрічі з міністром оборони Хорватії Іваном Анушичем 27 жовтня. Це 14-й пакет підтримки і 15-й планується до кінця 2025 року. Вміст допомоги невідомий.

Важливою подією місяця стала 31-а зустріч у форматі “Рамштайн” 15 жовтня. Опісля неї міністр оборони України Денис Шмигаль заявив про низку домовленостей, яких Україна досягла з країнами-партнерами під час засідання. Зокрема Швеція прийняла рішення виділити 8 мільярдів доларів на військову допомогу у 2026-2027 роках. Чехія оголосила новий пакет підтримки на 72 мільйони доларів. Також свій внесок зробила Канада — 20 мільйонів доларів на зимове спорядження та компоненти до ракет. Окрім цього, Португалія внесла 12 мільйонів доларів до Міжнародного фонду для України (IFU).

Також Денис Шмигаль повідомив, що під час засідання у форматі “Рамштайн” країни-партнери оголосили нові внески до ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirement List) із закупівлі американської зброї для України на суму 422 мільйони доларів. 13 жовтня до програми долучилася Словенія, хоча сума фінансування не була розголошена. За декілька днів внесок на 30 мільйонів доларів до PURL оголосила Литва, про що повідомила міністерка оборони Литви Довіле Шакалєнє. Фінляндія також виділила кошти на PURL, а саме 100 мільйонів євро. Також ймовірність долучення до ініціативи розглядають Іспанія та Італія, хоча конкретних рішень ще немає.

Окрім цього, 14 жовтня Міністерство оборони Японії розповіло про передачу додаткових 30 військових автомобілів для України. Це вже не перше подібне постачання техніки, адже у червні 2024 року вже було надіслано 101 транспортний засіб.

Того ж дня міністр оборони Великої Британії Джон Гілі вперше підтвердив, що Британія надала 600 мільйонів фунтів стерлінгів цього року на безпілотники для України. За 6 місяців було передано загалом 85 тисяч дронів британського виробництва.

Вагомий внесок до посилення обороноздатності України зробила Чехія. Як повідомили в МЗС країни 21 жовтня, Чехія передасть Україні супутник для спостереження за Землею, який здатний збирати дані незалежно від погоди чи денного світла. Проєкт розпочнеться за декілька місяців, а супутник запустять протягом року.

Наприкінці місяця Військово-Морські сили України також отримали штурмові катери Combat Boat 90 (CB90) від Швеції та Норвегії. Вони доповнили вже наявні СВ90, і разом із ними був сформований повний дивізіон на базі цієї техніки.

Співпраця в ОПК

Жовтень став періодом активного розширення міжнародної співпраці України у сфері оборонної промисловості. Основна увага була зосереджена на розвитку спільних виробництв, залученні іноземних інвестицій та інтеграції України в європейський оборонно-технологічний простір. 

Упродовж місяця Україна досягла домовленостей із партнерами з США, Великої Британії, ЄС, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Канади, Ісландії, Польщі і Бельгії, що передбачають спільне виробництво дронів, боєприпасів і систем ППО. 

2 жовтня українська делегація Міністерства оборони провела переговори у Вашингтоні із США щодо майбутнього підписання угоди “Drone Deal”, яка передбачає п’ятирічну програму закупівлі дронів українського виробництва та створення спільних виробничих ліній. Угода покликана закріпити статус України як постачальника високотехнологічних безпілотних систем американській армії. 

За декілька днів – 6 жовтня – оборонні відомства України та Данії підписали Меморандум про взаєморозуміння, який передбачає започаткування українськими оборонними компаніями виробництва на території Данії, створення спільних потужностей, обмін технологіями та залучення фінансування ЄС для реалізації спільних проєктів.

На початку жовтня також з’явилася новина про те, що оборонна компанія Thales Belgium розпочинає виробництво антидронових 70-мм ракет FZ123 для потреб ЗСУ. Як повідомило керівництво Thales Belgium, до кінця 2025 року було заплановано виробити близько 3500 ракет, а в 2026 році – збільшити виробничі потужності до 10 000 ракет.

Вже 9 жовтня Україна та Норвегія започаткували технологічне партнерство із розвитку оборонних інновацій у рамках програми Brave-Norway із бюджетом 20 мільйонів євро. Двостороннє партнерство передбачає запуск грантів для українських і норвезьких стартапів у сфері безпілотних систем та оборонних технологій, проведення спільних хакатонів для пошуку нових рішень і розвитку стартапів, а також створення платформ для об'єднання оборонних компаній з України та Норвегії. 

Окрім цього, 10 жовтня Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння з Нідерландами, який передбачає запуск спільного виробництва deep-strike БПЛА в Нідерландах із залученням 110 мільйонів євро інвестицій у межах ініціативи Build with Ukraine.

Наступного дня у межах  Міжнародного форуму оборонних індустрій DFNC3 було підписано  заяву про наміри між Державним секретарем з питань оборони Великої Британії та Міністерством оборони України щодо програми LYRA – партнерства у сфері технологій для поля бою. Програма включає спільну розробку, модернізацію й масштабування систем озброєння, а також проєктну угоду щодо виробництва артилерії.

15 жовтня після проведення чергової зустрічі у форматі “Рамштайн” міністр оборони України Денис Шмигаль анонсував нові внески країн-партнерів в український ОПК. Так, Норвегія оголосила про виділення 600 мільйонів доларів на виробництво БПЛА, систем РЕБ та вибухівки, Нідерланди спрямували 106 мільйонів доларів на виробництво ударних і розвідувальних БПЛА, Канада анонсувала внесок на 8 мільйонів доларів у виробництво дронів-перехоплювачів, а Ісландія посилить український ОПК у межах “данської моделі” на 4 мільйони доларів. 

15 жовтня Україна та Німеччина підписали Домовленість щодо оборонно-промислового співробітництва, яка закладає основу для розширення спільних технологічних і виробничих проєктів. Угода передбачає створення спільних виробництв в Україні, зокрема БМП Lynx і боєприпасів, а також ремонт зенітних установок Gepard та танків Leopard. Крім того, сторони домовилися про підтримку інновацій у сфері оборонної промисловості, проведення спільних досліджень (R&D) і спільну участь у навчальних програмах.

Того ж дня Україна та Польща підписали Лист про наміри щодо співпраці між оборонними галузями промисловості, зокрема шляхом використання потенціалу оборонних компаній обох країн. Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що сторони також погодили створення спільної оперативної групи з безпілотних авіаційних систем.

Дуже важливою подією жовтня стало погодження Радою ЄС і Європарламентом рішення щодо запуску European Defence Industry Programme (EDIP) – програми на 1.5 мільярда євро, з яких 300 мільйонів євро виділяється для підтримки України. EDIP передбачає включення українських підприємств до європейських оборонно-технологічних ланцюгів і участь у спільних дослідницьких проєктах. Це перший крок до повноцінної інституційної інтеграції України в європейську систему оборонної економіки.

Наприкінці місяця американський Rheinmetall отримав контракт на 31 мільйон доларів на розробку швидкої оцінки пошкоджень та ремонту бойових машин піхоти Bradley для армії США та Збройних Сил України. За угодою, протягом 18 місяців Rheinmetall забезпечуватиме провідне технічне обслуговування для БМП Bradley, які використовують Сили оборони України.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Жовтень 2025 року став місяцем суперечливих сигналів у процесі практичної реалізації плану щодо використання заморожених активів Російської Федерації на користь України. 

У перший день місяця Україна отримала черговий транш на 4 мільярди євро від ЄС у рамках механізму G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Ці кошти, залучені за рахунок доходів від заморожених російських активів, були спрямовані на покриття пріоритетних видатків держбюджету у соціальній, військовій і гуманітарній сферах.

10 жовтня німецький оборонний концерн Rheinmetall підтвердив контракт на постачання Україні зенітних систем Skyranger 35 на шасі танків Leopard 1. Угода оцінюється в сотні мільйонів євро і фінансується однією з держав ЄС за рахунок прибутків від заморожених російських активів. 

Протягом місяця Україна також активно вела перемовини з Європейським центральним банком, Люксембургом, Німеччиною, Чехією і ЄС щодо перспектив використання заморожених російських активів, зокрема можливої конфіскації цих активів на користь відбудови України. Проте поки що європейські країни не готові до такого рішучого кроку. Першочергово це стосується Бельгії, адже бельгійський кліринговий центр Euroclear утримує більшість російських активів у Європі – понад 180 мільярдів євро. Так, міністр оборони і зовнішньої торгівлі Бельгії Тео Франкен заявив, що конфіскація російських активів може спричинити значні економічні загрози і серйозний удар по Бельгії з боку Росії, яка може сприйняти такий крок як “акт війни”. 

Тож попри те, що Україна отримує підтримку від держав-партнерів за рахунок доходів від заморожених російських активів, рішення щодо конфіскації активів на користь України досі залишається малоймовірним у короткостроковій перспективі.

Навчання і тренування українських військових

У жовтні продовжилася підготовка українських військових у багатосторонніх форматах — від відкриття нових навчальних програм поруч із Україною до участі ЗСУ у великих навчаннях НАТО.

У Польщі 1 жовтня офіційно відкрили Camp Jomsborg — найбільший навчальний центр для українських військовослужбовців, у якому одночасно можуть готувати до 1200 військовослужбовців. Центр покликаний стати майданчиком для обміну бойовим досвідом між ЗСУ та НАТО, зокрема у використанні та протидії безпілотникам. До підготовки українських військових на базі навчального центру долучаться 250 норвезьких інструкторів, інструктори з Естонії та інших країн НАТО. 

Паралельно українські підрозділи посилювали спроможності у багатонаціональних навчаннях на морі. Вперше в історії НАТО саме Військово-морські сили ЗСУ очолили планування, координацію та управління силами противника (OPFOR) на навчаннях REPMUS/Dynamic Messenger 25 у Португалії. У межах навчань українська бойова система DELTA слугувала командною основою для об'єднаної команди країн-учасниць, а оперативний штаб ВМС України координував спільне планування та командування силами OPFOR.

15 жовтня міністр оборони України Денис Шмигаль заявив за результатами чергового засідання у форматі “Рамштайн”, що оборонні відомства України та Норвегії підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо Північно-Балтійської ініціативи із забезпечення навчанням та оснащенням України на рівні бригади на території Польщі. До ініціативи, окрім України, долучились 9 країн Півночі та Балтії, зокрема Норвегія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Польща та Швеція. Утворене партнерство передбачає навчання та оснащення українських підрозділів країнами-учасницями механізму, підготовку українських військових на території Польщі, а також зміцнення оборонного співробітництва між Україною та країнами-учасницями.

Тоді ж внесок на 400 мільйонів данських крон (понад 53 мільйони євро) на підтримку навчальних програм і закупівлі навчального обладнання для потреб ЗСУ оголосила Данія. Цей внесок стане частиною ширшого 27-го оборонного пакета від Данії на 1.1 мільярда данських крон (150 мільйонів євро) для посилення обороноздатності України.

Наприкінці місяця акцент змістився до авіаційного напрямку підготовки українських військових. 22 жовтня Україна та Швеція підписали Лист про наміри щодо співпраці у сфері повітряних спроможностей — документ, який закладає основу для довгострокового залучення винищувачів JAS 39 Gripen до зміцнення Повітряних сил ЗСУ і містить елементи з підготовки українських пілотів та інженерно-технічного складу. 

Санкції проти Росії та її прибічників

У жовтні партнери України зосередилися на ударах по ключових джерелах доходів Кремля та перекритті схем обходу санкцій. 

11 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав указ про синхронізацію українських санкцій із пакетом Японії, продовживши політику узгодження дій із ключовими міжнародними партнерами. У межах рішення РНБО під обмеження потрапили 8 фізичних і 14 юридичних осіб, причетних до підтримки російського військово-промислового комплексу та обходу санкцій. Україна з червня 2025 року загалом ухвалила вісім санкційних пакетів, синхронізованих зі США, Канадою, Великою Британією, Японією та ЄС. Під обмеження потрапили 281 фізична та 633 юридичні особи. Синхронізація санкцій допомагає посилити економічний тиск на Росію та унеможливити обхід санкційних обмежень.

13 жовтня Рада Європейського Союзу продовжила дію санкційного режиму проти розповсюдження та застосування хімічної зброї ще на один рік, а саме до 16 жовтня 2026 року. Обмеження охоплюють 25 фізичних осіб і 6 організацій, щодо яких зберігається замороження активів і заборона на надання економічних ресурсів, а також заборона на в’їзд до ЄС. Для України це рішення має додаткове значення, оскільки в травні 2025 року до списку були включені три російські організації, причетні до використання хімічної зброї проти українських військових. 

Важливою подією жовтня став санкційний тиск США на Росію. 22 жовтня Міністерство фінансів США у зв’язку із відмовою Путіна від участі у реальному мирному процесі запровадило масштабні санкції проти енергетичного сектору Росії, зокрема двох найбільших нафтових компаній – “Роснефть” та “Лукойл”, а також 34 їхніх дочірніх підприємств. Цей крок став першим комплексним санкційним пакетом проти Росії з боку чинної адміністрації США на чолі з Трампом із 20 січня 2025 року.

Наступного дня ЄС ухвалив 19-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на енергетичний, фінансовий і військовий сектори РФ. У межах цього пакета ЄС посилив санкційний тиск на „Роснефть“ і „Газпром нефть“, заборонив імпорт російського скрапленого газу з 2027 року, а також розширив санкції на „тіньовий флот“ РФ. Зокрема під санкції потрапили 117 нових суден „тіньового флоту“, після чого загальна кількість підсанкційних суден сягнула 557. Додатково під санкції потрапили вісім банків і трейдерів з Таджикистану, Киргизстану, ОАЕ та Гонконгу, а ще п’ять російських банків, що обходять обмеження. Окрім цього, ЄС запровадив заборону на транзакції з російськими платіжними системами “Мир” і СБП, а також на операції зі стейблкоїном A7A5 і пов’язаними з ним структурами. Важливою складовою санкційного пакета стали також обмеження щодо 11 осіб, причетних до депортації українських дітей.

Невійськова безпека і цивільний захист

У жовтні Державна служба України з надзвичайних ситуацій активно розвивала міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації. 

10 жовтня у Запоріжжі підрозділи ДСНС та Національної поліції отримали сучасну рятувальну техніку – два моторні човни UMS 700 від ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії. Надані човни оснащені потужними моторами та сучасним обладнанням, завдяки чому рятувальники і поліцейські зможуть швидко діставатися до важкодоступних місць для проведення пошуково-рятувальних робіт, евакуації населення та ліквідації пожеж.

Згодом – із 21 до 24 жовтня – українська делегація на чолі із заступником Голови ДСНС Олексієм Мігріним здійснила робочий візит до Польщі в рамках сьомого етапу проєкту “Підвищення ефективності реагування українських рятувальних служб на кризові ситуації”, що впроваджується в рамках програми “Польська допомога” Міністерства закордонних справ Республіки Польща. У межах цього візиту українські рятувальники, окрім іншого, ознайомились із польським досвідом організації служби добровольців та взяли участь, як спостерігачі, у практичних навчаннях на річці Вісла з відпрацювання дій під час аварійної посадки літака на воду. Додатково сторони узгодили майбутню співпрацю у сфері цивільного захисту шляхом надання Україні матеріально-технічного забезпечення, будівництва пожежних частин, закупівлі обладнання та передачі техніки.

Наприкінці місяця Україна отримала додаткове технічне обладнання для зміцнення цивільного захисту. Так, 31 жовтня ДСНС України отримала п’ять сучасних аварійно-рятувальних і кінологічних автомобілів у межах програми GIZ, профінансованої Урядом Німеччини. Переданий транспорт оснащений дронами, пошуковими системами та іншим обладнанням для проведення пошукових робіт у складних умовах. 

Іншою пріоритетною сферою невійськової підтримки України в жовтні стала кібербезпека. 9 жовтня Україна та Естонія підписали Меморандум про співпрацю у сфері цифровізації та кібербезпеки, який передбачає реалізацію спільних проєктів у сферах ШІ, кібербезпеки та електронних сервісів. Оскільки Естонія є однією з провідних країн світу за своїми досягненнями в е-урядуванні та кіберекспертизі, це партнерство допоможе значно посилити цифрову стійкість України.

Вже 24 жовтня Україна вперше взяла участь у засіданні високого рівня Європейської ради зі штучного інтелекту (European AI Board). Завдяки статусу спостерігача, наданого Україні Єврокомісією, Україна може долучатися до обговорення та формування спільної політики ШІ в Європі.

А в останній день місяця Нідерланди оголосили про внесок на 10 мільйонів євро для зміцнення цифрової стійкості та кіберзахисту України в рамках „Української кіберпрограми“ (Ukraine Cyber Programme, UCP), започаткованої урядом Великої Британії у 2022 році. Ці кошти сприятимуть розвитку кіберінфраструктури державних органів, розслідуванню кіберзагроз, фінансуванню проєктів у межах Талліннського механізму тощо. 

Тож жовтень став місяцем системного зміцнення цивільного захисту та кібербезпеки України завдяки регулярній підтримці партнерів.

Розмінування українських територій

Підтримка міжнародних партнерів у сфері розмінування України у жовтні була зосереджена навколо Конференції з протимінної діяльності в Україні (UMAC 2025), яка відбулася в Японії, та нових зобов'язань щодо технічної допомоги й фінансування. 

Так, 2 жовтня Полтавський гарнізон ДСНС отримав від Японії та ПРООН партію запасних частин для обслуговування й ремонту машин механізованого розмінування. Японська сторона зауважила, що протимінна діяльність є одним із пріоритетів допомоги Україні від Японії. 

Тож вже 14 жовтня Японія передала нове сучасне обладнання для дослідження та відбору проб ґрунту в рамках Програми екстреного відновлення України (JICA). Інститут захисту ґрунтів України отримав понад 100 одиниць спеціалізованого обладнання, включно з газовими хроматографами, атомно-абсорбційними спектрометрами, електронними теодолітними станціями та автоматичними пробовідбірниками. Це обладнання необхідне насамперед для відновлення сільськогосподарських робіт на деокупованих територіях.

Також 16 жовтня у Черкасах завершився другий етап курсу з підводного розмінування, який проводили французькі інструктори для водолазів-саперів ДСНС. Навчання відбулося в межах проєкту „Посилення спроможності України у сфері протимінної діяльності“. 24 українські фахівці освоїли роботу з підводними роботизованими системами ROV та AUV, що дають змогу виявляти вибухонебезпечні предмети на дні водойм, сприяючи максимальній безпеці саперів. 

Наступного дня координатор Коаліції з розмінування під час візиту до України підтвердив, що країни-учасниці Коаліції планують виділити щонайменше 165 мільйонів євро в 2026 році на постачання техніки та обладнання для розмінування українських територій – машин механізованого розмінування, протимінних тральщиків, дистанційних систем розмінування, пікапів, металошукачів, приладів нічного бачення, вибухозахисних костюмів саперів та антидронового обладнання.

Однією з найважливіших подій жовтня для України стала найбільша щорічна конференція з питань протимінної діяльності — UMAC 2025, у якій взяли участь 57 країн. Під час UMAC 2025 країни-партнери оголосили про додаткові зобовʼязання на підтримку гуманітарного розмінування України на суму понад 80 мільйонів доларів США. До списку країн, які оголосили фінансову підтримку, увійшли Бельгія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія та Швеція. Чехія також підтвердила надання фінансування для нових проєктів у сфері розмінування.

У межах конференції Україна підписала низку меморандумів для поглиблення міжнародного партнерства у сфері гуманітарного розмінування. Зокрема було підписано меморандум про співпрацю між Україною та Словенією для посилення практичної координації у напрямках розмінування та відбудови, а також – меморандум із МЗС Японії про стратегічне партнерство у сфері протимінної діяльності. 

Жовтень завершився ще однією важливою подією для протимінної діяльності в Україні. Так, 29 жовтня рятувальники семи прифронтових областей отримали 12 броньованих медичних машин CASEVAC, переданих ПРООН за підтримки урядів Швеції, Нідерландів, Люксембургу та Іспанії. Передані кейсеваки укомплектовані сучасним медичним обладнанням і покликані допомогти підвищити безпеку команд під час операцій з гуманітарного розмінування в прифронтових громадах.

Підтримка енергетичної інфраструктури

У жовтні 2025 року міжнародна спільнота зосередила увагу на зміцненні енергетичної стійкості України напередодні зими. Після нових масованих атак Росії по енергетичній інфраструктурі партнери України продемонстрували консолідовану відповідь.

Так, 14 жовтня стало відомо, що Міністерство розвитку громад та територій України та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні підписали угоду щодо початку реалізації програми “Рішення у сфері відновлюваної енергії” (Renewable Energy Solutions, RES). Цей проєкт на 16.5 мільйона євро передбачає встановлення сонячних панелей, теплових насосів та акумуляторних систем на об’єктах соціальної інфраструктури для забезпечення стійкого енергопостачання в умовах російських обстрілів. Фінансування цього проєкту забезпечить уряд Німеччини.

Вже 20 жовтня Іспанія оголосила про передачу Україні 70 генераторів, які мають бути доставлені найближчими тижнями. Глава МЗС Андрій Сибіга подякував іспанському уряду, наголосивши, що генератори будуть розподілені між лікарнями, пунктами незламності та об’єктами критичної інфраструктури.

22 жовтня Уряд Норвегії анонсував виділення 1.5 мільярда норвезьких крон (150 мільйонів доларів) на зміцнення енергетичної системи України. А 24 жовтня в ПРООН заявили про спільний із Норвегією проєкт, який передбачає внесок на 105 мільйонів доларів у відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури України. У межах цього проєкту будуть встановлені сонячні панелі для забезпечення відновлюваної резервної енергії для шкіл та лікарень.

У той самий день внесок на 60 мільйонів євро у Фонд підтримки енергетики України оголосила і Німеччина. Залучені кошти допоможуть швидше постачати генератори, енергетичне обладнання та мобільні теплоелектростанції для зміцнення енергосистеми України. 

Додаткову підтримку українській енергетичній системі у жовтні надали також Естонія та Нідерланди. Так, 27 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна під час візиту до Києва оголосив про виділення 150 тисяч євро на підтримку енергосистеми України через Фонд енергетичної підтримки. Цей внесок доповнив раніше надані 700 тисяч євро енергетичної допомоги. А 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Веел під час візиту до Києва заявив про виділення 25 мільйонів євро на енергетичне обладнання, аварійні ремонти критичної інфраструктури та закупівлю газу для України. 

В останній день місяця Україна підписала низку домовленостей із Німеччиною щодо посилення енергетичної стійкості. У межах проєкту “Сприяння розвитку соціальної інфраструктури (УФСІ VIІI)” Україна та Уряд Німеччини підписали додаткову угоду про спрямування гранту на 13.5 мільйона євро від ФРН на посилення спроможності українських лікарень, зокрема шляхом енергоефективної модернізації будівель. Тоді ж було підписано Заяву про наміри між Мінрозвитку, Урядом Швейцарії та Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH щодо підтримки проєкту “Енергетична безпека для України: муніципальна, відновлювана, ефективна” (ESU). Ця ініціатива передбачає впровадження відновлювальних джерел енергії в українських громадах для зміцнення енергоефективності.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

1 жовтня КМУ схвалив проєкт Закону про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки, яка включає програму “Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону”. Сама угода була підписана 10 липня в Римі, і за нею Італія надасть Україні 32.5 мільйона євро на реставрацію та збереження пам’яток історичного центру Одеси. Наступним кроком стане ратифікація угоди у Верховній Раді України, після чого розпочнеться безпосередній процес імплементації домовленостей.

Наступного дня Україна отримала 133 мільйони доларів США від Світового банку за проєктом SURGE “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління”. Ці кошти спрямовані на формування сучасної та ефективної державної політики у сфері управління публічними інвестиціями, зокрема шляхом підвищення якості фіскального управління в громадах, удосконалення середньострокового й програмного бюджетування, а також оптимізації адміністрування доходів.

За тиждень – 7 жовтня – Європейська Комісія спрямувала 7 мільйонів євро на підтримку культурного та креативного секторів України у межах програми „Креативна Європа“. Зокрема фінансування буде спрямоване на підготовку до післявоєнного відновлення українського культурного та креативного сектору через проєкт „UAxEU“ (Ukrainian cultural eXchange with European Union), який координують Нідерланди. 

А 28 жовтня пройшов „День зеленого відновлення промисловості України“ під егідою Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО). Був представлений Проєкт із зеленого промислового відновлення України шляхом передачі технологій та створення нових підприємств спільно з приватними компаніями Японії. Він передбачає підвищення кваліфікації понад 30 тисяч українських фахівців у промисловому секторі та технологічну співпрацю з українськими підприємствами шляхом передачі понад 40 сучасних технологій з Японії. Фінансування цього проєкту на 188 мільйонів доларів надасть Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії.

Окрім цього, 30 жовтня Україна зміцнила регіональне співробітництво зі Словенією шляхом підписання Меморандуму про співробітництво у сфері регіонального розвитку. Цей документ закладає основу для впровадження європейських підходів до регіональної політики в Україні, а також для зміцнення співпраці між українськими громадами та словенськими муніципалітетами, зокрема в медичній, соціальній та енергетичній сферах.

Протягом жовтня партнери активно долучались до підтримки системи охорони здоровʼя України. Так, 9 жовтня в межах Форуму Міжнародного медичного партнерства в Києві українські та іноземні медичні заклади підписали 8 меморандумів про партнерство. Серед них – меморандуми з Університетською лікарнею Клермон-Феррана у Франції, Університетською лікарнею Лілля у Франції, Інститутом Густава Руссі в Франції, Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), Razom for Ukraine у США та Каунаською клінікою Литовського університету наук про здоров’я. Досягнуті домовленості охоплюють ключові напрями охорони здоров’я: онкологію, перинатальну допомогу, реабілітацію та екстрену медичну допомогу.

А 29 жовтня у Міністерстві охорони здоровʼя повідомили, що під гарантії Європейського Союзу було виділене додаткове фінансування у розмірі 50 мільйонів євро для спільного проєкту МОЗ України та Світового банку — „Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя“ (HEAL Ukraine). Кошти будуть використані на реконструкцію лікарень, що постраждали від воєнних дій або мають підвищене навантаження. Зокрема надане фінансування буде спрямоване на оновлення матеріально-технічної бази лікарень, включаючи постачання обладнання, а також проведення ремонтних робіт.

Наступного дня Україна отримала 177 мільйонів доларів від Світового банку за двома програмами. 30 мільйонів доларів було надано за проєктом THRIVE “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” для зміцнення системи охорони здоровʼя в Україні, а ще 147 мільйонів доларів було спрямовано за програмою SURGE “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління” задля ефективного управління публічними інвестиціями.

Соціальна сфера також стала важливим сектором міжнародної підтримки в жовтні 2025 року. 10 жовтня Україна та Хорватія підписали Меморандум про співпрацю у сфері підтримки ветеранів війни, який покликаний зміцнити двостороннє партнерство у сферах соціального захисту, медичної, психологічної та професійної підтримки ветеранів і ветеранок, враховуючи досвід Хорватії у сфері допомоги жертвам війни. Меморандум передбачає співпрацю у соціальній і професійній реінтеграції, працевлаштуванні, психосоціальній підтримці ветеранів та інших ініціативах. 

Згодом – 20 жовтня – Україна та ПРООН узгодили наступну фазу програми „EU4Recovery: можливість розширення громад в Україні“ 2025–2028, яка має на меті посилити розвиток і зміцнення ролі ветеранської спільноти на національному та місцевому рівнях. У межах цієї ініціативи сторони працюватимуть над покращенням доступу ветеранів до послуг, сприянням економічної незалежності ветеранів, а також розбудовою сприятливості Мінветеранів. 

А в останній день місяця Україна та Німеччина підписали низку угод щодо соціальної підтримки України. Так, у рамках проєктів „Сприяння розвитку соціальної інфраструктури“ (УФСІ VIІI та УФСІ IX) буде спрямовано грант на суму 13.5 мільйона євро на посилення спроможності українських лікарень, а також грант на 24.2 мільйона євро на реконструкцію та будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб. Окрім цього, Україна та Німеччина узгодили виділення ще 75 мільйонів євро на пільгові іпотеки для внутрішньо переміщених осіб через співпрацю Держмолодьжитла з банком KfW.

Притягнення Росії до відповідальності

Жовтень відзначився стратегічними кроками у бік притягнення Росії до відповідальності та виплат компенсацій для жертв російської агресії. 

Зокрема 13 жовтня під час візиту до України віцепрезидентка Європейської Комісії Кая Каллас оголосила про внесок ЄС на 10 мільйонів євро у створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. А вже 20 жовтня 26 країн-членів ЄС офіційно зобовʼязались приєднатись до цього Спецтрибуналу. 

22 жовтня Комітет міністрів Ради Європи схвалив проєкт Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог щодо України – другої фундаментальної складової всеохопного компенсаційного механізму поряд із Реєстром збитків для України. Конвенція відкриває шлях до підписання на дипломатичній конференції в Гаазі у грудні 2025 року й фактично формує інституцію, що ухвалюватиме обов’язкові рішення про відшкодування збитків за російську агресію, а також про притягнення Росії до правової та економічної відповідальності.

У жовтні Україна та міжнародні партнери докладали зусиль не лише для притягнення до відповідальності військово-політичного керівництва РФ, а й російських військовослужбовців, причетних до воєнних злочинів проти України. Так, 29 жовтня Україна передала до Литви російського військовослужбовця, підозрюваного у воєнних злочинах проти цивільних осіб, зокрема громадянина Литви, у тимчасово окупованому Мелітополі в 2022 році. Цей випадок став першим із початку повномасштабного вторгнення, коли Україна передала затриманого російського військовослужбовця іншій державі для кримінального переслідування. 

Українська та литовська сторони разом провели досудове розслідування у межах Спільної слідчої групи щодо розслідування найтяжчих міжнародних злочинів, скоєних в Україні (JIT), яку утворили Литва, Польща та Україна 25 березня 2022 року за підтримки Євроюсту. У Литві ж російському військовослужбовцю виноситимуть вирок за висунутими звинуваченнями у воєнних злочинах проти цивільного населення та військовополонених, їх катуваннях, незаконному позбавленні волі, а також порушеннях Женевських конвенцій.

Дайджест підготували: Плєшакова Анастасія, Кравець Вікторія, Шульга Ольга, Герман Ольга, Овчаренко Анастасія, Чернявська Дарія