Авторка: Дарія Чернявська

Латвія стала першою балтійською країною, яка в 2024 році уклала двосторонню безпекову угоду з Україною – Угоду між Україною та Латвійською Республікою про довгострокову підтримку та безпекові зобов’язання. 

Ця угода, підписана 11 квітня 2024 року, стала дев’ятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами „Групи семи“ (G7).

Станом на 11 квітня 2025 року Україна підписала всього 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і містять здебільшого однотипні положення щодо всесторонньої підтримки України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні озброєння і військової техніки для самозахисту у війні з Росією, співпрацю в оборонно-промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових на території держав-партнерів, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобов’язання взяла на себе Латвія у межах безпекової угоди

Положення безпекової угоди з Латвією передбачають комплексну двосторонню співпрацю за 10 пунктами: 

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

У межах угоди Латвія зобов’язалась щорічно спрямовувати 0.25% свого ВВП на військову підтримку України в 2024-2026 роках, зокрема 112 мільйонів євро в 2024 році. 

Військова допомога Україні передбачає також двосторонню співпрацю в ОПК і проведення навчань для українських військовослужбовців у рамках місії ЄС EUMAM. 

Двома іншими важливими блоками безпекової угоди є шлях до справедливого миру та гуманітарна допомога для України. Перший блок включає в себе посилення санкційного тиску на Росію та її прибічників, пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, а також притягнення Російської Федерації до відповідальності за її протиправні дії проти України, зокрема шляхом створення трибуналу. 

А другий блок передбачає різносторонні внески Латвії в гуманітарне розмінування українських територій, підтримку енергетичного сектору та довгострокове відновлення України. Пріоритетною сферою гуманітарної підтримки названа відбудова Чернігівської області, на яку Латвія виділила 15 мільйонів євро в 2024-2026 роках. 

Імплементація угоди: як і в яких обсягах Латвія підтримувала Україну за рік

Протягом року імплементації угоди Латвія забезпечила стале виконання всіх взятих на себе зобов’язань, надаючи перевагу комплексній військовій допомозі, посиленню тиску на Росію та підтримці України у відновленні. 

Військова підтримка 

Протягом 2024 року Латвія спрямувала понад 0.25% ВВП на військову підтримку України, забезпечивши Україну озброєнням і військовою технікою вартістю близько 170 мільйонів євро. Загалом за 3 роки повномасштабного вторгнення Росії Латвія інвестувала 540 мільйонів євро у військову допомогу Україні і виділила майже 1% свого ВВП на посилення обороноздатності України. 

Латвія продемонструвала світове лідерство в посиленні безпілотних спроможностей України шляхом започаткування спільно з Великою Британією в лютому 2024 року Коаліції дронів. За рік діяльності Коаліція за лідерства цих двох країн і внесків загалом 17 країн-учасниць акумулювала 1.8 мільярда євро на виробництво ударних і розвідувальних БПЛА для України. Латвія протягом 2024 року спрямувала 20 мільйонів євро на потреби Коаліції дронів і надіслала Україні майже 5000 ударних і розвідувальних безпілотників. А за перші 6 місяців 2025 року Україна має отримати ще 12 000 безпілотників латвійського виробництва вартістю 17 мільйонів євро. 

Латвія також дозволила використовувати все надане Україні озброєння, зокрема ударні безпілотники, для завдання ударів по території Росії. 

Окрім значного зміцнення безпілотних спроможностей України, Латвія долучилась до надання Україні бронетехніки та ППО. Восени 2024 року Латвія анонсувала надання Україні 42 БТР Patria 6×6 вітчизняного виробництва в першій половині 2025 року. Перші бронетранспортери з цієї партії вже прибули до України. Додатково на початку осені 2024 року Латвія передала Україні 9 гусеничних бойових машин розвідки CVR(T) британського виробництва. А наприкінці весни 2024 року Латвія для посилення ППО України передала партію зенітних систем NBS. 

Ще однією колективною ініціативою, окрім Коаліції дронів, до якої долучилась Латвія в 2024 році, стала „чеська ініціатива“ із закупівлі 800 тисяч артилерійських боєприпасів для України. Так, у травні Латвія спрямувала 10 мільйонів євро в закупівлю 3 тисяч 155-мм артилерійських снарядів для України в межах цієї ініціативи.

Варто зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Латвія стала одним із найвідданіших партнерів України. Зокрема ще навесні та влітку 2023 року Латвія передала Україні всі свої комплекси ППО Stinger, а також усі гвинтокрили в розпорядженні Національних збройних сил Латвії, зокрема гелікоптери Мі-17. 

Протягом наступних років Латвія продовжить надавати Україні комплексну військову підтримку. У 2025 та 2026 роках Латвія зобов’язалась виділити щонайменше 0.25% свого ВВП (близько 120 мільйонів євро щорічно) на зміцнення оборонної стійкості України. Окрім цього, у 2025 році Латвія інвестує 20 мільйонів євро в Коаліцію дронів, половина з яких спрямована на вітчизняне виробництво БПЛА для України.  

Співпраця в ОПК

Взаємодія між ОПК України та Латвії протягом року імплементації безпекової угоди була тісно пов’язана із військовою допомогою, яку Латвія надала Україні. 

Так, із інвестиції на суму 20 мільйонів євро, яку Латвія виділила на діяльність Коаліції дронів у 2024 році, щонайменше 10 мільйонів євро було спрямовано на виробництво БПЛА для України латвійськими оборонними компаніями. Завдяки цьому Україна протягом 2024 року отримала 5000 дронів латвійського виробництва.

Аналогічно в 2025 році Латвія зробила внесок у 10 мільйонів євро у вітчизняне виробництво безпілотників у межах 20-мільйонної інвестиції в Коаліцію дронів. Зокрема дві латвійські оборонні компанії, назви яких Міністерство оборони Латвії не розголошує, протягом першої половини 2025 року забезпечать виробництво для України 12 000 ударних і розвідувальних дронів. 

Додатково до цих внесків на початку березня 2025 року Латвія оголосила про виділення 10 мільйонів євро в українську оборонну промисловість для виробництва БПЛА та реалізації спільних проєктів українським і латвійським ОПК. 

Іншою сферою співпраці в ОПК стало посилення бронетанкових спроможностей України. У травні 2024 року фінський оборонний концерн Patria відкрив завод із виробництва бронетехніки на території Латвії. Саме цей завод забезпечує виробництво 42 БТР Patria 6x6, які Латвія зобов’язалась передати Україні в межах військової допомоги в 2025 році.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Латвія приєдналась до колективних ініціатив Європейського Союзу із використання заморожених російських активів для підтримки України.

Уперше ЄС ухвалив низку правових актів щодо уможливлення передання прибутків від заморожених російських активів Україні наприкінці весни 2024 року. 

За кілька місяців – у липні – Європейська комісія повідомила про надання Україні першого траншу на суму 1.5 мільярда євро за рахунок доходів від заморожених російських активів. Ці кошти були спрямовані на військову допомогу, зокрема на закупівлю ППО та артилерійських снарядів, а також на інвестиції в український ОПК.

А восени Україна отримала від ЄС додаткові 390 мільйонів євро інвестицій в український ОПК за рахунок відсотків від заморожених російських активів у межах „данської моделі“ – програми прямих фінансових внесків у розвиток ОПК України.

Наприкінці жовтня ЄС схвалив рішення про надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії.

Станом на 11 квітня 2025 року Україна отримала вже 3 транші від ЄС на суму 5 мільярдів євро в межах програми ERA. Перший транш на суму 3 мільярди євро Україна отримала в січні, а другий і третій транші на суму 1 мільярд євро кожен – наприкінці березня та на початку квітня відповідно. Ці кошти ЄС спрямував на покриття пріоритетних бюджетних видатків України.

Загалом протягом 2025 року ЄС планує передати Україні анонсовані 35 мільярдів євро в рамках ініціативи від G7 ERA та програми „Ukraine Facility“, із яких близько 18 мільярдів євро будуть виплачені в межах програми ERA.

Окрім залученості до колективних ініціатив ЄС, Латвія на початку 2024 року заморозила деякі російські активи у своїй юрисдикції, зокрема шляхом конфіскації Будинку Москви та його активів. Отримані кошти Латвія зобов’язалась спрямувати на підтримку України. 

Навчання і тренування українських військових

Із початку повномасштабного вторгнення Росії Латвія забезпечила стабільну базову та спеціалізовану підготовку українських військовослужбовців на своїй території. Зокрема країна проводить тренування для снайперів, саперів, інженерів, офіцерів, командного складу та інструкторів для ЗСУ за стандартами НАТО. А з літа 2024 року Латвія розпочала програму підготовки українських операторів БПЛА, доповнивши цією підтримкою свій значний внесок до Коаліції дронів.

Загалом із 2022 року до кінця 2024 року понад 4000 українських військових пройшли навчання на латвійських полігонах, а протягом 2025 року Латвія планує підготувати ще 4000 українських військовослужбовців. 

Додатково до індивідуальних навчальних програм Латвія долучилась до двох колективних механізмів із підготовки українських військовослужбовців. Одним із них стала місія ЄС EUMAM Ukraine, країни-учасниці якої, зокрема і Латвія, підготували понад 75 000 українських військових до виконання різних бойових завдань за 3 роки повномасштабної війни Росії проти України. 

Другою колективною ініціативою, до якої Латвія долучилась на початку 2025 року, стала підготовка „Нордично-Балтійської бригади“ ЗСУ – бригади чисельністю від 3 до 5 тисяч військовослужбовців, яку спільними зусиллями повністю підготують і забезпечать необхідним обладнанням Латвія, Фінляндія, Норвегія, Ісландія, Данія, Швеція, Естонія та Литва.

Санкції проти Росії та її прибічників

Оскільки Латвія є країною-членкинею ЄС, вона посилювала санкційний тиск на Росію та її прибічників у межах комплексних пакетів санкцій Європейського Союзу. 

За рік імплементації безпекової угоди – із 11 квітня 2024 року до 11 квітня 2025 року – Європейський Союз оголосив 3 комплексні пакети санкцій проти Росії та її прибічників, які були спрямовані на військову галузь, енергетичний сектор РФ, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.

Особливо ефективними стали 2-й і 3-й пакети санкцій ЄС за цей рік. Зокрема в межах 2-го пакета санкцій за рік і 15-го пакета санкцій загалом під санкції потрапили 52 судна тіньового флоту РФ, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, цивільна російська авіакомпанія, а також військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві.

А обмежувальні заходи в межах 16-го пакета санкцій ЄС, оголошеного 24 лютого 2025 року, торкнулись додаткових 74 суден тіньового флоту, пропагандистських ЗМІ, 13 регіональних банків, які сприяють роботі російської фінансової та банківської систем, 53 торгівельних суб‘єктів, які посилюють ОПК РФ, зокрема в Китаї, Індії, ОАЕ, Сінгапурі та Узбекистані.

Особливістю санкцій ЄС є те, що вони покликані посилити тиск не лише на РФ безпосередньо, а й на прибічників Росії. Тож під санкції потрапили, окрім вищеперелічених країн, Іран, Туреччина, Казахстан і Сербія за постачання Росії дронів чи ракет, а також за допомогу в обході санкцій.

Латвія не лише приєдналась до комплексних пакетів санкцій ЄС проти Росії та її прибічників, а й регулярно закликала до посилення санкційного тиску на агресора. 

Так, наприкінці лютого 2024 року Латвія стала першою країною ЄС, яка заборонила імпорт сільськогосподарської продукції з Росії та Білорусі. Вже за місяць – у березні – Латвія спільно з Литвою, Естонією, Польщею та Чехією закликала Європейську комісію заборонити імпорт зерна з Росії та Білорусі до Європейського Союзу, адже прибуток від експорту зерна до ЄС допомагає Росії фінансувати війну проти України. 

Окрім цього, протягом року імплементації угоди Латвія декілька разів оскаржувала рішення ЄС щодо зняття санкцій із росіян. У липні 2024 року Латвія оскаржила зняття санкцій ЄС із російських олігархів Петра Авена та Михаїла Фрідмана, які підтримали російську агресію проти України. А в березні 2025 року Латвія продовжила національні санкції проти кількох громадян Росії, імена яких вилучили із санкційних списків ЄС на вимогу Угорщини. До них увійшли російські бізнесмени та міністр спорту РФ.

Латвія також активно перешкоджає спробам обходу санкцій проти Росії. У грудні 2024 року один із районних судів Латвії засудив головного редактора пропагандистського порталу "Sputnik Латвія" до двох років позбавлення волі за порушення санкцій ЄС, зокрема за надання інформаційних послуг російському державному пропагандистському агентству "Россия Сегодня".

Невійськова безпека і цивільний захист

Латвія приєдналась до IT-коаліції, яка протягом 2024 року акумулювала 482 мільйони євро на підтримку Міноборони та ЗСУ у сфері зв’язку та кібербезпеки. 

Як країна-учасниця Коаліції Латвія навесні 2024 року передала Україні комунікаційне обладнання вартістю 100 тисяч євро для покращення зв’язку на лінії фронту. А восени Україна отримала від Латвії близько 1000 комп’ютерів, майже 300 моніторів та іншу техніку для зміцнення кіберспроможностей основних урядових установ.

Наприкінці літа Латвія та Україна також підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо кібербезпеки, який покликаний посилити двостороннє співробітництво та налагодити обмін інформацією щодо можливих кіберзагроз, зокрема з боку Росії. 

Розмінування українських територій

Протягом року імплементації безпекової угоди Латвія підтримувала розмінування українських територій у межах Коаліції з розмінування.

За 2024 рік 22 країни-учасниці Коаліції, серед яких і Латвія, акумулювали понад 50 мільйонів євро на розмінування, а також передали Україні 200 одиниць спеціалізованої автомобільної техніки для розмінування, 100 комплексів для подолання мінно-вибухових загороджень, 41 броньовану машину та 330 міношукачів. Додатково понад 4000 українських фахівців із інженерних підрозділів ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту пройшли спеціалізовану підготовку за стандартами НАТО та IMAS на території країн-учасниць Коаліції, зокрема і Латвії.

А в лютому 2025 року Коаліція з розмінування анонсувала виділення 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій до 2034 року, із яких 130 мільйонів євро країни-учасниці спрямують на ці потреби в 2025 році.

Для прискорення гуманітарного розмінування України Латвія в жовтні 2024 року виділила додаткові 270 тисяч євро міжнародній організації HALO Trust, фахівці якої розміновують українські прифронтові та деокуповані території.

Підтримка енергетичної інфраструктури

Латвія регулярно передає Україні необхідне обладнання для відновлення постраждалої енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак. 

Із початку повномасштабної війни Росії проти України Латвія передала Україні понад 70 трансформаторів різної потужності, а також спецтехніку та обладнання для проведення ремонтних робіт. 

Щонайменше 32 дизельні генератори в межах цієї підтримки отримали заклади освіти Чернігівської області, а частину енергетичного обладнання вартістю 100 тисяч євро отримало АТ „Чернігівобленерго“, адже Латвія активно долучається до відновлення громад Чернігівщини. 

Окрім цього, наприкінці квітня 2024 року Україна отримала від Латвії високовольтний трансформатор потужністю 250 МВА, який раніше використовували на Ризькій ГЕС, компресор стисненого повітря GR110 і 60 тонн трансформаторного мастила.

А під час масованих обстрілів української енергетичної інфраструктури – навесні і влітку 2024 року – Україна отримала від Латвії та ще 13 держав-партнерів 184 вантажі гуманітарної допомоги у вигляді енергетичного обладнання загальною вагою 2.4 тисячі тонн. Надане обладнання було розподілене між 57 енергетичними компаніями, які постраждали від російських атак.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

За 3 роки повномасштабної війни Росії проти України Латвія спрямувала майже 100 мільйонів євро на гуманітарну та макрофінансову допомогу Україні. 

Одним із пріоритетних напрямків гуманітарної взаємодії між Україною та Латвією стало відновлення Чернігівської області. Так, у 2024 році Латвія виділила понад 5 мільйонів євро на гуманітарні проєкти в цьому регіоні. 

Завдяки латвійській фінансовій підтримці влітку та восени 2024 року на Чернігівщині вдалось відновити Талалаївський ліцей, який постраждав від ворожих обстрілів, а також обласну дитячу лікарню. Раніше Латвія також долучилась до відновлення Киїнського дошкільного навчального закладу та Старобілоуського ліцею на Чернігівщині. 

А в червні 2024 року Латвія забезпечила Чернігівську регіональну дитячу лікарню медичним обладнанням вартістю 345 тисяч євро, зокрема 36 установками для штучної вентиляції легень.

Додатково в липні Латвія виділила ще 100 тисяч євро на реконструкцію українських медичних закладів і забезпечення їх необхідним медичним обладнанням. Частина цих коштів була спрямована на підтримку київської дитячої лікарні "Охматдит", яка серйозно постраждала внаслідок удару РФ. 

Для підтримки української системи охорони здоров’я Латвія також приєдналась до програми медичної евакуації „Medevac“, яка забезпечує лікування постраждалих від війни українців у провідних клініках Європи. Так, за 3 роки повномасштабного вторгнення Росії Латвія прийняла 545 українських військовослужбовців на лікування та реабілітацію у латвійських медичних закладах. 

Ще одним важливим напрямком гуманітарної підтримки з боку Латвії стала участь у колективних ініціативах із макрофінансової допомоги Україні. 

У рамках Фонду розвитку потенціалу України (UCDF), який адмініструється МВФ, Латвія разом із 9 іншими країнами-донорами із лютого 2024 року до лютого 2025 року залучила 36 мільйонів доларів США на підтримку української бюджетної системи та макрофінансової стабільності.

А в межах фонду Світового банку URTF 15 країн-донорів, серед яких і Латвія, із 2022 року до кінця 2024 року залучили для підтримки України 2 мільярди доларів США, спрямовані на відновлення, відбудову та реформи на шляху до ЄС. 

Притягнення Росії до відповідальності

Із 2022 року Латвія стала однією з країн, які відіграють важливу роль для притягнення Росії до відповідальності за протиправні дії проти України.

У жовтні 2022 року Латвія, Литва та Естонія опублікували спільну заяву, в якій закликали ЄС разом із іншими міжнародними партнерами допомогти Україні створити спеціальний трибунал проти керівництва РФ. Перше засідання Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України відбулось майже за 6 місяців – у березні 2023 року. 

У межах цієї Коаліції наприкінці березня 2025 року країни-учасниці, зокрема і Латвія, після 2 років роботи провели фінальне засідання, де завершили розробку трьох проєктів документів, які необхідні для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Ідеться про проєкт двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи про створення cпеціального трибуналу, проєкт статуту cпеціального трибуналу та проєкт розширеної часткової угоди про керування спеціальним трибуналом. Наступними кроками будуть політичне опрацювання цих документів і їх передача Раді Європи для безпосереднього запуску трибуналу.

Окрім цього, Латвія активно долучалась до діяльності Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, завдяки якій у 2024 році Україна повернула додому майже 600 депортованих Росією дітей.

Також Латвія спільно з 6 іншими країнами увійшла до Міжнародної групи з розслідування воєнних злочинів і злочину геноциду РФ в Україні (JIT), яка розпочала свою діяльність у березні 2022 року і продовжуватиме її щонайменше до 2026 року. 

А в березні 2025 року Ризький міський суд засудив громадянина Латвії до 5 років позбавлення волі за участь у війні проти України на боці Росії. 

Тож Латвія демонструє лідерство в прагненні забезпечити справедливе покарання для російських воєнних злочинців за агресію проти України.