У понеділок, 15 липня, на з’їзді Республіканської партії США кандидатом у віцепрезиденти було висунуто Джей Ді Венса, сенатора від штату Огайо. Серед заяв Венса, які почали активно обговорюватися у зв’язку з його кандидатуванням, були твердження щодо неприпустимості конфіскації заморожених активів РФ. 

«Законопроєкт про вилучення російських активів створює потенційно жахливі наслідки для західної фінансовоїсистеми та може зашкодити здатності майбутнього президента домовитися про припиненняросійсько-українського конфлікту», - наводить його цьогорічну цитату український журналіст Остап Яриш.

Однак позиція Венса з цього приводу не обмежується лише окремими заявами для преси: як член сенатського комітету з банківських справ він підготував спеціальний меморандум з цього питання, де розкритикував положення закону РЕПО (REPO Act) та виклав своє бачення проблеми.

Зміст меморандуму

Аргументи Венса проти конфіскації активів РФ можна розділити на три групи: економічні, міжнародні та політичні.

Ключовий фокус його економічних застережень – можливий вплив конфіскації на фінансову систему США і їхні боргові зобов’язання: «конфіскація активів одного з найбільших центральних банків світу [мова йде про Центробанк РФ] створює значну загрозу погіршення небезпечної фінансової ситуації в США, оскільки казначейські зобов’язання США стають менш привабливими для іноземних покупців».

Сенатор зазначає, що не просто блокування, а конфіскація суверенних активів може підірвати довіру до інвестування у казначейські облігації (боргові цінні папери) США, що, своєю чергою, знизить можливості фінансування державного боргу урядом США і підвищить ризики дефолту.

Він підкріплює це твердження статистикою, згідно з якою частка інвестицій іноземних центральних банків у казначейські облігації США скоротилася з 40% у 2008 році та 25% у 2019 році до 14% у січні 2024 року, та тезою, що подальше скорочення може бути критичним.

З іншого боку, на думку кандидата у віцепрезиденти, конфіскація підсанкційних активів у ситуації, коли США не є стороною конфлікту і їхні інтереси чи громадяни прямо не постраждали, а на багатосторонньому рівні не прийнято рішень про компенсацію, буде «безпрецедентною» та «означатиме значну ескалацію підходу США до конфлікту в Україні». 

Також Венс наголошує на міжнародних ризиках у зв’язку із конфіскацією активів: «Закон РЕПО створює потенційно жахливі наслідки для західної фінансової системи». Партнер Дональда Трампа по виборах підкреслює, що такий крок здатен поглибити недовіру до міжнародних фінансових інструментів та систем та пришвидшити пошук альтернативних механізмів, як це вже відбувається у випадку SWIFT.

Із точки зору сенатора, така ситуація може призвести до «втрати цінної інформації та механізмів відстеження терористів, наркокартелів та інших міжнародних злочинців».

Ще одним застереженням Венса є потенційна реакція Кремля в частині тиску на активи, які належать західному бізнесу в Росії. Наводячи вже наявні приклади тиску, він твердить про «готовність Москви застосувати карні заходи до компаній, які прагнуть вийти з російського ринку», включно із «захопленням Росією активів американських фірм, які все ще працюють у Росії».

Важливим для Венса є політичний аспект, оскільки цей закон, на його думку, «зв’язує руки майбутньому президенту США», а також «може перешкодити спроможності майбутнього президента домовитися про припинення російсько-українського конфлікту».

Останнє пов’язане із положеннями РЕПО, які виключають можливість розблокування російських активів президентом США, в разі, якщо Росія не вивела війська з України і повністю не відшкодувала збитки, завдані агресією.

Венс, як випливає з інших його заяв, скептично налаштований до можливості воєнного вирішення агресії РФ проти України та висловлює підтримку мирним ініціативам. Тож виступаючи про РЕПО, він переконаний, що «позбавлення президента права скасовувати або змінювати режим санкцій, особливо в контексті такого значного конфлікту, різко обмежило б важелі впливу США на переговори, тим самим підриваючи перспективу досягнення мирної угоди у російсько-українській війні».

Що можна зробити

Попри резонанс із обранням Джей Ді Венса кандидатом у віцепрезиденти Дональда Трампа, його риторика щодо конфіскації російських активів не видається категорично негативною. 

Однозначно, вона є похідною від його умовно «ізоляціоністської» позиції щодо потреби зосередження роботи уряду США на розв’язанні внутрішньоамериканських проблем, а також від бачення щодо неможливості розв’язання агресії РФ проти України воєнним шляхом і потреби у політичних переговорах.

Два з трьох блоків його аргументів критики закону РЕПО - економічні та міжнародні - досить легко опонуються і розвінчуються, зокрема неодноразово обговорювалися експертами з економіки та права. Обговорення цих аргументів у подальшому може сприяти зміні його позиції.

Щодо політичних аргументів – утруднення можливості політичного врегулювання між Україною та Росією – ситуація складніша. Очевидно, що в разі обрання Трампа, його адміністрація, до складу якої він входитиме як віцепрезидент, буде наполягати на проведенні прямих переговорів між українським урядом і Кремлем. 

І за підсумками цих переговорів, Венс може змінити свою позицію в разі:

• неадекватності переговорної позиції РФ і провалу переговорів у зв’язку із цим;
• відмови від компенсації Україні збитків від агресії;
• потреби у подальшій підтримці України та використання активів з цією метою.

За будь-яких обставин, не варто абсолютизувати чи демонізувати позицію Венса щодо конфіскації активів РФ та закону РЕПО. Його позиція є достатньо аргументованою і в подальшому, за умови належної адвокації, може змінитися. 

Його кандидатування – це реальність, з якою слід працювати українському уряду і парламенту, а також громадянському суспільству України в широкому сенсі роботи із Республіканською партією та її прихильниками.

Автор: Іван Городиський

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках проєкту “#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза ІІI: адвокація кроків задля гарантування сталої стратегії компенсації”.