Авторка: Дарія Чернявська 

Рік тому, 28 травня 2024 року, Україна підписала три безпекові угоди з державами-партнерами. Однією з них стала двостороння угода з Португалією – Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Португалією. 

Ця угода стала дванадцятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами „Групи семи“ (G7). До цього подібні угоди Україна уклала із Великою Британією, Францією, Німеччиною, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією та Бельгією.

Станом на 28 травня 2025 року Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні озброєння і військової техніки для самозахисту у війні з Росією, співпрацю в оборонно-промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових на території держав-партнерів, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобов’язання взяла на себе Португалія в межах безпекової угоди

У межах безпекової угоди Україна та Португалія закріпили комплексне партнерство за 10 пунктами: 

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Захист критичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

У сфері військової підтримки Португалія зобов’язалась спрямувати щонайменше 126 мільйонів євро на закупівлю озброєння і військової техніки для України в 2024 році, зокрема шляхом посилення авіаційних і морських спроможностей України. Для зміцнення обороноздатності України Португалія також зобов’язалась робити внески в розвиток українського ОПК та брати участь у підготовці українських військовослужбовців у рамках тренувальної місії ЄС EUMAM.

Двома іншими важливими блоками безпекової угоди є шлях до справедливого миру та гуманітарна допомога для України. Перший блок включає в себе посилення санкційного тиску на Росію та її прибічників, пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, а також притягнення Російської Федерації до відповідальності за її протиправні дії проти України, зокрема шляхом створення трибуналу. А другий блок передбачає різносторонні внески Португалії в гуманітарне розмінування українських територій, захист критичної інфраструктури та довгострокове відновлення України.

Імплементація угоди: як і в яких обсягах Португалія підтримувала Україну за рік

Протягом першого року виконання безпекової угоди Португалія зробила значний внесок у посилення обороноздатності України. Тож військова підтримка залишалась пріоритетною сферою допомоги з боку Португалії, на відміну від деяких інших пунктів, передбачених безпековою угодою.

Військова підтримка 

У 2024 році Португалія перевиконала план військової підтримки, закладений у безпековій угоді. Замість анонсованих 126 мільйонів євро, Португалія спрямувала 226 мільйонів євро на військову допомогу Україні. 

Зокрема ще навесні 2024 року Португалія зробила внесок на суму 100 мільйонів євро в „чеську ініціативу“ із закупівлі 155-мм артилерійських снарядів для України. Додатково країна виділила 52 мільйони євро Коаліції дронів для закупівлі і виробництва за запитами Сил оборони України безпілотників різних типів на території Португалії.

Загалом із 2022 року Португалія приєдналась до трьох коаліцій спроможностей, у межах яких ця країна зміцнює обороноздатність України. Ідеться про Коаліцію бронетехніки, Коаліцію авіаційних спроможностей і Коаліцію морських спроможностей. 

Так, за рік виконання безпекової угоди Португалія передала Україні дві партії гелікоптерів. Першу партію із 6 гелікоптерів Ка-32, які призначені для транспортування вантажів і проведення пошуково-рятувальних операцій, Україна отримала на початку вересня 2024 року. Реалізація цього проєкту тривала 2 роки, адже оборонне відомство Португалії анонсувало передачу Україні цих гелікоптерів ще восени 2022 року.

Другу партію, до складу якої увійшли 8 гелікоптерів SA-330 Puma, Португалія надіслала Україні наприкінці 2024 року. Особливістю цих гелікоптерів є використання сучасних систем керування вогнем для ураження надводних і підводних цілей ворога, що уможливлює запуск протикорабельних ракет Exocet.

Окрім цього, із початку повномасштабного вторгнення Росії Португалія передала Україні десятки БТР M113, 3 танки Leopard 2A6, 5 медичних бронемашин на базі M113 і M577, 105-мм гаубиці, а також боєприпаси різних калібрів. 

Португалія надаватиме Україні військову допомогу щонайменше до кінця 2025 року, адже в цьому році країна зобов’язалась виділити 220 мільйонів євро на підтримку України. 

Співпраця в ОПК 

Ще з 2022 року Україна почала налагоджувати та зміцнювати двостороннє співробітництво з португальською оборонною компанією Tekever, яка спеціалізується на виробництві безпілотників для розвідки, спостереження та наведення на ціль. 

Сили оборони України використовують два типи дронів, розроблених компанією Tekever, – БПЛА AR3 і БПЛА AR5. Обидва комплекси призначені для ведення розвідки на морі та на суші, проте система AR5 є більш вдосконаленою, порівняно з AR3. Зокрема дрони AR5 більші за розмірами, можуть нести корисне навантаження вагою до 50 кг, замість 4 кг у версії AR3, і мають більшу тривалість польоту. 

У компанії Tekever офіційно повідомили, що за 3 роки застосування їхніх дронів у російсько-українській війні Силам оборони України вдалось завдати збитків ворогу на суму понад 4 мільярди доларів США, зокрема шляхом знищення двох систем ППО С-400. 

Україна та Tekever продовжують поглиблювати двостороннє співробітництво. У квітні 2025 року керівництво компанії заявило про відкриття представництва в Україні. Це значно прискорить темпи обслуговування БПЛА, збільшить можливості для навчання операторів дронів на території України та розширить співпрацю з українським ОПК. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Португалія приєдналась до колективних ініціатив Європейського Союзу із використання заморожених російських активів для підтримки України.

Уперше ЄС ухвалив низку правових актів щодо уможливлення передання прибутків від заморожених російських активів Україні наприкінці весни 2024 року. 

За кілька місяців – у липні – Європейська комісія повідомила про надання Україні першого траншу на суму 1.5 мільярда євро за рахунок доходів від заморожених російських активів. Ці кошти були спрямовані на військову допомогу, зокрема на закупівлю ППО та артилерійських снарядів, а також на інвестиції в український ОПК.

Наприкінці жовтня ЄС схвалив рішення про надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії.

Станом на 28 травня 2025 року Україна отримала вже 4 транші від ЄС на суму 6 мільярдів євро в межах програми ERA. Перший транш на суму 3 мільярди євро Україна отримала в січні, а другий, третій і четвертий транші на суму 1 мільярд євро кожен – наприкінці березня, на початку квітня та на початку травня відповідно. Ці кошти ЄС спрямував на покриття пріоритетних бюджетних видатків України.

Окрім цього, 9 травня Високий представник ЄС і міністри країн Євросоюзу підписали у Львові заяву про наміри передати Україні додатковий 1 мільярд євро прибутків від заморожених російських активів. Ці кошти ЄС спрямує на закупівлю озброєння в українського ОПК. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що загалом ЄС виділить 1.9 мільярда євро за рахунок доходів від заморожених російських активів на посилення обороноздатності України. Окрім внесків до українського ОПК, понад 600 мільйонів євро буде спрямовано на закупівлю артилерії та боєприпасів, а ще понад 200 мільйонів євро – на посилення української ППО. Ці кошти стануть другим подібним внеском ЄС у закупівлю озброєння для України після липневого внеску на суму 1.5 мільярда євро.

Загалом протягом 2025 року ЄС планує передати Україні анонсовані 35 мільярдів євро в рамках ініціативи від G7 ERA та програми „Ukraine Facility“, із яких близько 18 мільярдів євро будуть виплачені в межах програми ERA.

Навчання і тренування українських військових

Оскільки Португалія є країною ЄС, вона долучилась до місії ЄС із підготовки українських військовослужбовців EUMAM. Із 2022 року країни-учасниці цієї місії, зокрема і Португалія, загалом підготували вже понад 75 000 українських військових до виконання різних бойових завдань. 

Як учасниця Коаліції авіаційних спроможностей Португалія ще навесні 2023 року анонсувала підготовку українських пілотів винищувачів F-16, а також інженерного складу. Так, Португалія долучилась до групи з 11 країн, які зобов’язались організувати навчальну програму для пілотів, техніків і допоміжного персоналу Повітряних сил України. Зокрема протягом 2025 року норвезькі військові інструктори тренують українських пілотів F-16 і наземні екіпажі на авіабазах португальських Повітряних сил.  

Санкції проти Росії та її прибічників

Португалія посилює санкційний тиск на Росію в межах комплексних пакетів санкцій Європейського Союзу. 

Із 28 травня 2024 року до 28 травня 2025 року ЄС оголосив 4 комплексні пакети санкцій проти Росії та її прибічників, які були спрямовані на військову галузь, енергетичний сектор РФ, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.

За цей рік під санкції ЄС потрапили 342 судна „тіньового флоту“ РФ, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, важлива російська нафтова судноплавна компанія, „Сургутнафтогаз“, військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, пропагандистські  ЗМІ, а також топ-менеджери провідних російських компаній в енергетичному секторі.

Додатково Євросоюз розширив заборону на послуги з перевантаження російського скрапленого природного газу (СПГ) на території ЄС з метою транзиту до третіх країн, на доступ до портів російським суднам, на польоти над територією ЄС і на експорт до Росії товарів, які сприяють посиленню російського ОПК. 

Особливістю санкцій ЄС є те, що вони покликані посилити тиск не лише на РФ безпосередньо, а й на прибічників Росії. Тож під санкції потрапили, окрім Росії, Китай, КНДР, Індія, ОАЕ, Сінгапур, Узбекистан, Іран, Туреччина, Казахстан і Сербія за постачання Росії дронів чи ракет, а також за допомогу в обході санкцій.

Невійськова безпека і цивільний захист

Безпекова угода з Португалією містить положення щодо співпраці в зміцненні кібербезпеки та інформаційної безпеки України, боротьбі з гібридними загрозами з боку Росії та посиленні цивільного захисту. Проте протягом першого року виконання цієї угоди офіційні відомства України та Португалії не повідомляли про подібну невійськову підтримку з боку Португалії.

Зокрема Португалія, на відміну від 17 інших держав-партнерів України, не приєдналась до IT-коаліції – найбільшої колективної ініціативи з підтримки Міноборони України та ЗСУ у сферах IT, зв’язку та кібербезпеки. 

Розмінування та захист критичної інфраструктури 

Як і надання невійськової підтримки, участь Португалії в гуманітарному розмінуванні українських територій і захисті критичної інфраструктури передбачена положеннями безпекової угоди. Водночас офіційні профільні відомства обидвох країн не оприлюднювали публічну інформацію щодо допомоги Португалії в цих сферах протягом першого року імплементації угоди. 

Так, Португалія не приєдналась до найбільшої за кількістю країн-учасниць коаліції спроможностей – Коаліції з розмінування. Саме в межах цього колективного механізму інші 22 держави-партнери регулярно передають Україні спеціалізовану техніку та обладнання для розмінування, а також забезпечують підготовку фахівців із протимінної діяльності. Із моменту створення Коаліції з розмінування в лютому 2024 року країни-учасниці спрямували на ці потреби понад 470 мільйонів євро.

Подібним чином із 28 травня 2024 року до 28 травня 2025 року Португалія не повідомляла про надання Україні допомоги у сфері захисту критичної інфраструктури, зокрема енергетичних об’єктів. Ще на початку 2024 року Україна та Португалія розпочали перемовини щодо співпраці у відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури та розвитку відновлюваної енергетики України. Проте офіційної інформації щодо більш конкретних кроків Португалії задля посилення стійкості критичної інфраструктури України протягом року виконання угоди не було.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Протягом року виконання безпекової угоди Португалія долучилась до гуманітарної підтримки України у сферах продовольчої безпеки, економічного партнерства і відбудови. 

Ще з 2023 року Португалія бере участь у гуманітарній ініціативі „Grain from Ukraine“ („Зерно з України“). Цей проєкт покликаний зменшити шкоду для світової продовольчої системи, яку завдала і продовжує завдавати Росія шляхом блокади та обстрілів українських портів. Протягом 2023 та 2024 років Португалія спрямувала 7 мільйонів євро на цю колективну ініціативу задля розблокування шляхів постачання продовольства та подолання глобальної продовольчої кризи в умовах повномасштабної війни Росії проти України. 

У сфері економічного партнерства Україна значно поглибила взаємодію з Агенцією з інвестицій та зовнішньої торгівлі Португалії (AICEP). Наприкінці 2024 року ця Агенція провела серію тренінгів із залучення прямих іноземних інвестицій, просування українського бізнесу на міжнародні ринки, розвитку e-commerce, а також підтримки участі в глобальних закупівлях для фахівців UkraineInvest – урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій. AICEP активно підтримує португальські компанії, які вже працюють в Україні, і просуває ідею розширення португальського бізнесу шляхом залучення інвестицій. 

Окрім цього, у листопаді 2024 року Україна та Португалія провели третє засідання Спільної комісії з економічного співробітництва, де досягли домовленостей щодо розширення торговельно-економічної співпраці та залучення португальських компаній до відбудови України. 

Відбудова стала ще одним важливим напрямком підтримки з боку Португалії. Ця країна долучилась до відновлення об’єктів освіти у Житомирській області, зокрема Житомирського ліцею №25, будівля якого була зруйнована внаслідок російського авіаудару 4 березня 2022 року. 

Задля підтримки української освіти Португалія також у 2024 році інвестувала 160 тисяч євро у створення двох „Шкіл Супергероїв“ у Чернігівській і Черкаській областях. Цей проєкт існує за підтримки Фундації Олени Зеленської і надає можливість дітям, які проходять тривале стаціонарне лікування, продовжувати навчання у школі.

Притягнення Росії до відповідальності

Португалія приєдналась до двох ключових коаліцій для притягнення Росії до відповідальності – Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

У межах Коаліції зі створення спеціального трибуналу Португалія та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут спеціального трибуналу. Наступним кроком має стати підписання двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Трибунал працюватиме в Гаазі, а його юрисдикція поширюватиметься на 20-30 осіб: найвище військово-політичне керівництво Росії, зокрема Путіна і Лаврова, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проходити заочно, що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. У разі обвинувачення винних чекатиме до 30 років за ґратами або довічне ув’язнення. Очікується, що трибунал зможе розпочати роботу вже в 2026 році.

А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Португалія, у 2024 році змогли повернути до України майже 600 депортованих Росією дітей.

Із початку повномасштабного вторгнення Росії Португалія також робила індивідуальні внески для прискорення притягнення РФ до відповідальності. Так, навесні 2023 року Португалія виділила 75 тисяч євро на підтримку Міжнародного кримінального суду в зборі доказів воєнних злочинів, скоєних Росією в Україні, а також відрядила на 6 місяців національного експерта із Судової поліції до Офісу прокурора МКС.