Авторка: Дарія Чернявська

Минув вже другий рік комплексного двостороннього партнерства між Україною і Великою Британією в рамках двосторонньої безпекової угоди, підписаної 12 січня 2024 року, – Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії. 

Два роки тому саме ця Угода стала першою в серії угод у рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023 року країни “Групи семи” (G7).

Загалом станом на лютий 2026 року Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні військової допомоги для самозахисту у війні з Росією, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобовʼязання взяла на себе Велика Британія в межах двосторонньої угоди

Положення безпекової угоди зі Сполученим Королівством закладають основу для комплексної двосторонньої співпраці між країнами за 10 пунктами: 

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Рамка двосторонньої угоди передбачає довгострокову підтримку з боку Великої Британії як у наданні готового озброєння, так і в нарощенні партнерства в ОПК між оборонними компаніями обидвох країн. Окрім цього, Сполучене Королівство зобовʼязалось  впроваджувати жорсткі санкції проти Росії, брати участь у притягненні РФ до справедливої відповідальності, а також долучатись до гуманітарного розмінування, цивільного захисту і відновлення України.

Другий рік імплементації угоди: які тенденції можна простежити за результатами ще одного року двостороннього співробітництва між країнами 

На відміну від багатьох інших держав-партнерів, які з часом демонструють схильності до зменшення обсягів підтримки України в російсько-українській війні, Велика Британія упродовж другого року імплементації безпекової угоди значно наростила масштаби як військової, так і гуманітарної допомоги. 

Так, внески Сполученого Королівства у військову підтримку України в 2025 році перевищили обсяги військової допомоги в 2024 році майже на 2 мільярди доларів США. 

Окрім цього, кількість укладених оборонних контрактів між Україною та Британією в 2025 році сягнула історичного максимуму, а активність санкційного тиску на російський „тіньовий флот“ упродовж року зумовила те, що Сполучене Королівство стало світовим лідером за кількістю введених обмежувальних заходів проти Росії. 

Стратегічне бачення двостороннього співробітництва з Україною з боку Великої Британії в 2025 році було додатково підтверджене підписанням Угоди про сторічне партнерство. 

Так, підписана 16 січня 2025 року 100-річна угода про партнерство між Україною і Великою Британією поруч із двосторонньою безпековою угодою зафіксувала зобовʼязання Сполученого Королівства зміцнювати оборонні, торговельні, економічні, енергетичні, інформаційні та гуманітарні спроможності України, зокрема шляхом надання військової допомоги на 3 мільярди фунтів стерлінгів (3.6 мільярда доларів США) щорічно. Вагомою відмінністю та перевагою 100-річної угоди, порівняно з двосторонньою безпековою угодою, стало не лише розширення співробітництва з 10 років до 100 років, а й ратифікація угоди про 100-річне партнерство Верховною Радою України у вересні 2025 року, яка покликана посилити сталість і міцність досягнутих домовленостей між країнами. 

Надання Україні озброєння і військової техніки

Упродовж другого року імплементації безпекової угоди – із 12 січня 2025 року до 12 січня 2026 року – Велика Британія надала Україні військову допомогу на рекордних 4.5 мільярда фунтів стерлінгів (понад 6 мільярдів доларів США). Це найвищий показник військової підтримки іноземної держави за всю історію Великої Британії. Таким чином, британська військова допомога Україні у 2025 році значно перевищила зобовʼязання за 100-річною угодою про партнерство – 3.6 мільярда доларів США військової підтримки щорічно. 

Особливістю двосторонніх відносин із Великою Британією стало також те, що Британія приєдналась до усіх військових і невійськових коаліцій спроможностей, утворених у рамках засідань Контактної групи з питань оборони України у форматі „Рамштайн“. Найважливішу роль серед усіх коаліцій у 2025 році відіграло членство Великої Британії у Коаліції дронів – коаліції, яку з моменту заснування в лютому 2024 року спільно з Латвією очолює Британія. 

Так, за перший рік діяльності – до лютого 2025 року – Коаліція під керівництвом Британії та Латвії акумулювала 176 мільйонів євро через Спільний фонд, провела два міжнародні тендери для пошуку виробників FPV-дронів і дронів-перехоплювачів для потреб Сил оборони України, а також залучила понад 2 мільярди євро від міжнародних партнерів у вигляді БПЛА і фінансових внесків на закупівлю безпілотників для ЗСУ. 

Вже наприкінці лютого 2025 року Коаліція дронів оголосила третій міжнародний тендер на виробництво розвідувальних дронів тактичного рівня для потреб Сил оборони. Відразу після цього – на початку березня – Уряд Великої Британії від імені Міжнародного фонду для України (IFU) уклав угоду на 30 мільйонів фунтів стерлінгів  із англо-американським оборонним виробником Anduril UK щодо виробництва і постачання українській армії сучасних ударних безпілотників Altius 600m та Altius 700m. А наприкінці місяця Коаліція спрямувала 20 мільйонів євро зі Спільного фонду на виробництво розвідувальних БПЛА для посилення спроможностей України. 

Окрім цього, у червні британські партнери підтвердили, що упродовж 2025 року Велика Британія надасть 100 тисяч дронів для Сил оборони України, що в 10 разів перевищує кількість переданих безпілотників у 2024 році. Країна виконала свої зобовʼязання, адже лише станом на жовтень 2025 року Британія за 6 місяців передала Україні 85 тисяч розвідувальних і ударних безпілотників, зокрема FPV-дронів. Загальна сума, яку британська сторона спрямувала у виробництво і постачання БПЛА для України упродовж 2025 року, сягнула 600 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 700 мільйонів євро).

Іншою магістральною сферою військової підтримки з боку Великої Британії протягом другого року імплементації безпекової угоди стало зміцнення спроможностей української ППО. Ще всередині січня 2025 року британський уряд анонсував майбутнє надання 15 спеціально розроблених для потреб України систем протиповітряної оборони Gravehawk. За півтора місяця – на початку березня – Україна та Британія запустили масштабний проєкт на 1.6 мільярда фунтів стерлінгів (понад 2 мільярди доларів США) для посилення ППО України до 2030 року. Угода передбачала постачання Україні комплексів ЗРК RapidRanger і 5000 ракет-перехоплювачів LMM, а фінансування мало бути забезпечене за рахунок кредиту, гарантованого британською державною агенцією UK Export Finance (UKEF). Вже в липні британський уряд остаточно підтвердив підписання цієї кредитної угоди з Україною щодо постачання тисяч ракет для ППО. А станом на жовтень 2025 року Велика Британія офіційно підтвердила, що до України вже прибула перша партія з 650 ракет LMM у рамках цих домовленостей.

Додатково наприкінці червня британський уряд розпочав постачання Україні 350 ракет для ППО ASRAAM вартістю 70 мільйонів фунтів стерлінгів (майже 100 мільйонів доларів США). Цей внесок у посилення протиповітряної оборони України був забезпечений доходами від заморожених російських активів у рамках механізму ERA. 

Рік двостороннього співробітництва у сфері ППО завершився ще однією заявою щодо фінансування з боку британського уряду. Так, у грудні 2025 року міністр оборони Великої Британії Джон Гілі повідомив, що Британія виділила 600 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 800 мільйонів доларів США) напередодні зими, щоб зміцнити протиповітряну оборону України шляхом надання систем ППО, автоматизованих турелей для збиття ворожих дронів і ракет для ППО.

Участь Британії у посиленні обороноздатності України в 2025 році не обмежилась зміцненням спроможностей у сферах БПЛА та ППО. Так, Велика Британія зробила також внесок у зміцнення артилерійського потенціалу ЗСУ. Усередині січня 2025 року Британія зобовʼязалась надати Україні 150 артилерійських стволів вітчизняного виробництва вартістю 61 мільйон фунтів стерлінгів (понад 80 мільйонів доларів США). Згодом – у червні – британський уряд відзвітував про завершення постачання 140 тисяч артилерійських боєприпасів для Сил оборони України з початку 2025 року. 

Окрім цього, у квітні британський уряд спрямував 160 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 200 мільйонів доларів США) на ремонт і технічне обслуговування бронетехніки, раніше наданої Україні. 

У 2026 році Україна та Британія продовжать поглиблювати двостороннє військове співробітництво. Зокрема 9 січня 2026 року країни підписали дорожню карту річного партнерства в оборонній сфері, що передбачає першочергове зміцнення українських спроможностей у сферах ППО та БПЛА, а також інших пріоритетних для Сил оборони напрямах підтримки. 

Співпраця в ОПК

Співпраця між оборонними комплексами України і Великої Британії в 2025 році була не менш важливою, аніж надання готового озброєння і військового обладнання для потреб Сил оборони. Так, значна частина озброєння і військової техніки, яку Україна отримала від Британії, була вітчизняного британського виробництва. 

Наприклад, анонсовані у січні 2025 року інноваційні системи ППО Gravehawk були розроблені британським ОПК спеціально для задоволення пріоритетних потреб ЗСУ. Ці ЗРК здатні протидіяти ворожим безпілотникам, крилатим ракетам і літакам.

Тоді ж британський уряд уклав контракт на 61 мільйон фунтів стерлінгів (понад 80 мільйонів доларів США) із оборонним гігантом BAE Systems щодо виробництва артилерійських стволів для України у співпраці з компанією Sheffield Forgemasters.

Окрім цього, розпочатий у березні 2025 року проєкт із постачання Україні 5000 ракет-перехоплювачів LMM і пускових установок до них для посилення української ППО також реалізовується у співробітництві британського та українського ОПК, зокрема з боку Британії виробництво забезпечує оборонна компанія Thales UK. 

Ще одним виробником, із яким у березні 2025 уклав угоду щодо постачання озброєння для України британський уряд, стала англо-американська оборонно-технологічна компанія Anduril UK. Ідеться про домовленість щодо виробництва ударних безпілотників Altius 600m та Altius 700m на 30 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 40 мільйонів доларів США) для потреб Сил оборони України. 

Наступного місяця Міністерство оборони Великої Британії підписало контракт із компаніями Babcock і QinetiQ щодо надання Україні інноваційної підтримки в розвитку технології 3D-друку військової техніки та запчастин до неї. 

Двома іншими британськими оборонними виробниками, які упродовж 2025 року долучались до посилення обороноздатності України, є MBDA UK та Supacat. Ці виробники забезпечили постачання Україні 350 ракет для ППО ASRAAM, надання яких було профінансоване за рахунок доходів від заморожених російських активів. 

Окрім виробництва британськими оборонними компаніями озброєння і техніки для потреб ЗСУ в рамках укладених контрактів із Урядом Великої Британії, упродовж другого року імплементації безпекової угоди Україна та Британія підписали значну кількість двосторонніх домовленостей щодо спільного виробництва зброї для Сил оборони. Здебільшого двостороннє партнерство між країнами було зосереджене на розвитку безпілотних технологій. 

Так, на початку липня 2025 року британська оборонна компанія Prevail Partners і український виробник безпілотників Skyeton оголосили про створення спільного підприємства на території Великої Британії для серійного виробництва багатоцільових БПЛА Raybird, розроблених компанією Skyeton. Угода укладена щонайменше на 3 роки і має значно зміцнити безпілотні спроможності Сил оборони України.

А вже у вересні Україна і Велика Британія досягли домовленостей щодо майбутнього виробництва на території Британії розроблених в Україні дронів-перехоплювачів OCTOPUS. План цього співробітництва передбачав виробництво тисячі безпілотників цієї серії щомісяця. 

Іншою домовленістю, досягнутою між ОПК України і Британії восени 2025 року для посилення безпілотного потенціалу ЗСУ, стала домовленість між британською інженерною компанією MGI Engineering і українськими партнерами щодо локалізації в Україні виробництва безпілотників SkyShark.

Окрім цього, у жовтні 2025 року на полях Міжнародного форуму оборонних індустрій DFNC3 Британія та Україна започаткували історичну програму LYRA – механізм посилення обороноздатності обидвох країн завдяки спільному виробництву та масштабуванню оборонних технологій. Саме в рамках цього механізму оборонні відомства України та Британії наприкінці листопада 2025 року офіційно підписали ліцензійну угоду щодо масового виробництва українських дронів-перехоплювачів OCTOPUS на території Британії. 

Рік співробітництва в ОПК завершився двома важливими оголошеннями щодо майбутніх двосторонніх проєктів. Так, у грудні 2025 року українська оборонна компанія Ukrspecsystems офіційно оголосила про свою інвестицію на суму 200 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 270 мільйонів доларів США) у будівництво заводу із виробництва безпілотників на території Великої Британії. Це партнерство має не лише масштабувати виробництво БПЛА для України, а й посилити британську оборонну індустрію.

А другим важливим анонсом стало офіційне оголошення британського уряду в січні 2026 року початку розробки для України далекобійних балістичних ракет дальністю 500 км. У рамках проєкту Nightfall упродовж року британські оборонні виробники мають завершити розробку перших трьох ракет, щоб здійснити випробувальні запуски. 

Тож двостороннє партнерство між українським і британським ОПК у період із січня 2025 року до січня 2026 року продемонструвало стрімкий розвиток для системного посилення оборонного, безпілотного та далекобійного потенціалу ЗСУ. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України 

Значну частину із виділених Британією 4.5 мільярда фунтів стерлінгів (понад 6 мільярдів доларів США) військової підтримки для України в 2025 році склали кошти, залучені за рахунок доходів від заморожених російських активів. 

Так, ще на початку 2025 року британський уряд анонсував внесок до механізму G7 Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) на суму 2.26 мільярда фунтів стерлінгів (понад 3 мільярди доларів США). Ці кредитні кошти мали бути повністю спрямовані на посилення обороноздатності України, а погашення цього кредиту мали забезпечити прибутки від заморожених російських активів.

1 березня 2025 року в Міністерстві фінансів України офіційно повідомили про підписання Угоди із Великою Британією щодо надання Україні раніше анонсованих 2.26 мільярда фунтів стерлінгів у межах механізму ERA для закупівлі пріоритетних оборонних матеріалів.

Вже за лічені дні – 7 березня – тодішній премʼєр-міністр України Денис Шмигаль заявив про надходження до України першого траншу в межах цієї ініціативи на суму 752 мільйони фунтів стерлінгів (понад 1 мільярд доларів США).

А за місяць – 14 квітня – Україна отримала другий транш від Великої Британії на аналогічну суму, завдяки чому загальний обсяг залучених від Британії коштів у рамках ERA перевищив 1.5 мільярда фунтів стерлінгів (понад 2 мільярди доларів США). 

Наприкінці травня 2025 року Україна і Британія фіналізували домовленості щодо використання понад 3 мільярдів доларів США в межах ініціативи ERA для посилення української оборони. Так, сторони підписали Проектну домовленість щодо ERA, яка передбачає, що впродовж 2025-2026 років Україна отримає від Британії загалом 3 мільярди доларів на закупівлю оборонної продукції, ремонт та обслуговування військової техніки, а також реалізацію спільних оборонних проєктів. 

Першим практичним прикладом військової підтримки України у рамках досягнутих домовленостей стало надання 350 ракет для ППО ASRAAM вартістю 70 мільйонів фунтів стерлінгів, які були профінансовані з коштів у межах програми ERA. 

А у вересні британський уряд відзвітував про те, що загалом вже 1 мільярд фунтів стерлінгів (понад 1.3 мільярда доларів США) за рахунок доходів від заморожених російських активів було спрямовано на закупівлю артилерійських боєприпасів, ракет для ППО і запчастин для переданого Україні військового обладнання. 

Окрім залучення коштів у посилення обороноздатності України у межах механізму ERA, Британія упродовж 2025 року також активно та системно відстоювала ідею арешту та конфіскації заморожених російських активів для підтримки України. Зокрема ще в лютому 2025 року тодішній міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі закликав до спільного з європейськими партнерами рішення щодо арешту російських активів. 

У грудні 2025 року в британському уряді підтвердили готовність використати 8 мільярдів фунтів стерлінгів заморожених російських активів у британській юрисдикції для підтримки України, якщо країни ЄС погодяться на дзеркальні дії і використають на підтримку України російські активи, розташовані в бельгійському депозитарії Euroclear. Проте у звʼязку із блокуванням цього рішення з боку Бельгії, ні країни ЄС, ні Велика Британія досі не досягли консенсусу щодо конфіскації заморожених російських активів на користь України.

Навчання і тренування українських військових 

Ще з 2022 року Велика Британія очолює багатонаціональну навчальну операцію INTERFLEX, яка забезпечує базову загальновійськову підготовку українських військовослужбовців на території Сполученого Королівства. Поруч із Місією ЄС EUMAM, операція INTERFLEX є однією з двох найбільших міжнародних програм із підготовки українських військових до виконання різних бойових завдань.

До проведення навчань у рамках механізму INTERFLEX долучені інструктори із ще 13 держав-партнерів, окрім Британії. Базовий курс для українських військових, який триває 7 тижнів, охоплює навички тактичних дій, вогневої підготовки, інженерної справи, тактичної медицини, окопної війни, мінної безпеки тощо.

Лише упродовж 2025 року британський уряд спрямував 247 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 330 мільйонів доларів США) на підготовку військовослужбовців Сил оборони України в рамках INTERFLEX. Завдяки цьому внеску із січня 2025 року до січня 2026 року понад 10 тисяч військовослужбовців ЗСУ пройшли базову загальновійськову підготовку в межах програми INTERFLEX, а загальна кількість підготовлених у рамках цієї операції українських військових із 2022 року сягнула вже 62 тисяч. І ця кількість продовжуватиме зростати, адже Британія забезпечила фінансування операції щонайменше до кінця 2026 року. 

Особливістю британської підтримки є також те, що в 2025 році Сполучене Королівство не обмежилось проведенням власної навчальної місії для українських військових, а й зробило внесок до іншої навчальної ініціативи. Так, британський уряд інвестував 40 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 50 мільйонів доларів США) у Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU), щоб першочергово забезпечити навчання українських військових і закупівлю запчастин для переданої військової техніки.

Санкції проти Росії та її прибічників 

Велика Британія залишається світовим лідером за системністю та масштабом санкційного тиску на значну кількість секторів економіки Російської Федерації. Зокрема в 2025 році обмежувальні заходи з боку Сполученого Королівства торкнулись російського ОПК, військових ланцюгів постачання, підрозділів розвідки (раніше відомої, як ГРУ), хімічної та нафтової промисловості, „тіньового флоту“, енергетики, фінансових мереж, пропагандистів, осіб, причетних до воєнних злочинів Росії проти України, а також низки інших країн, які посилюють військові спроможності РФ у російсько-українській війні. 

Так, із січня 2025 року до січня 2026 року Британія зменшила військові спроможності Росії завдяки санкційному тиску на заступника міністра оборони РФ, начальника військ радіологічного, хімічного та біологічного захисту, підрозділи військової розвідки РФ, відповідальні за авіаудари по Маріуполю, зокрема по Маріупольському драмтеатру, АТ „Завод „Кіров-Енергомаш“, ТОВ „Росатом – Адитивні Технології“, ланцюги постачання озброєння, зокрема ракет „Іскандер“, Науково-дослідний інститут прикладної хімії, а також прибічників РФ у Туреччині, Таїланді, Сінгапурі, Індії, Киргизстані, Казахстані, Грузії та Китаї, які допомагали Росії в збільшенні військового потенціалу чи обході міжнародних санкцій. 

До санкційних списків Сполученого Королівства у лютому 2025 року потрапили також міністр оборони Північної Кореї та низка північнокорейських генералів за участь КНДР у агресії Росії проти України.

Особи, які відповідальні за воєнні злочини Росії, зокрема за депортацію українських дітей, також зазнали санкційного тиску з боку Британії. Так, британський уряд упродовж другого року імплементації безпекової угоди наклав санкції на десятки фізичних і юридичних осіб у РФ, зокрема Фонд Ахмата Кадирова, які причетні до примусової депортації, русифікації та мілітаризації українських дітей.

Окремо варто відзначити системні зусилля Сполученого Королівства з обмежень нафтових доходів Росії. Зокрема в липні 2025 року Британія знизила стелю цін на російську нафту (із 60 доларів до 47.6 долара за барель), щоб обмежити доходи РФ від нафтової промисловості. За три місяці – у жовтні – Сполучене Королівство ввело обмежувальні заходи проти російських нафтових гігантів „Роснефть“ і „Лукойл“, а в грудні до підсанкційних нафтових компаній також увійшли ПАТ „Татнефть“, „ННК-Ойл“, „Русснефть“ і „Руснефтегаз“. 

Додатково із січня 2025 року до січня 2026 року Велика Британія наклала санкції на близько 450 танкерів „тіньового флоту“ РФ, які незаконно транспортували російську нафту та нафтопродукти в обхід міжнародних обмежень. Завдяки історичній активності британського тиску на нелегальний „тіньовий флот“ Росії в 2025 році, станом на початок 2026 року вже майже 550 танкерів „тіньового флоту“ РФ перебували під санкціями Британії, що становить половину всього російського „тіньового флоту“. 

Таким чином упродовж року співробітництва Британія продемонструвала світове лідерство в кількості введених обмежень проти „тіньового флоту“ Російської Федерації та багатьох інших джерел наповнення російського бюджету для продовження агресії проти України. 

Невійськова безпека і цифрова стійкість 

Для зміцнення кіберспроможностей і кібербезпеки України Велика Британія упродовж другого року імплементації безпекової угоди активно долучалась до двох колективних ініціатив – IT-коаліції і Талліннського механізму. 

Так, у рамках Талліннського механізму, в якому Британія є однією з 13 країн-учасниць, міжнародні партнери в 2025 році спрямували понад 60 мільйонів євро на підтримку кіберстійкості та цифрової безпеки України. А за два роки діяльності – із грудня 2023 року до грудня 2025 року – Талліннський механізм акумулював загалом майже 250 мільйонів євро для захисту українського цифрового суверенітету та протидії російським кібератакам. 

Важливою подією 2025 року стало також відкриття у травні Проєктного офісу Талліннського механізму (TMPO) у Києві для розвитку кібердипломатії, цифрової стійкості України, а також налагодження комплексної співпраці міжнародних партнерів із Держспецзвʼязку, МЗС, СБУ та НКЦК.

У рамках іншої колективної ініціативи, спрямованої на посилення спроможностей Міністерства оборони України у сферах звʼязку, IT та кібербезпеки, – IT-коаліції – Сполучене Королівство спільно з іншими державами-партнерами із моменту заснування Коаліції у вересні 2023 року до середини осені 2025 року акумулювало понад 1.2 мільярда євро на посилення технологічного потенціалу ЗСУ, зокрема шляхом надання Силам оборони України засобів супутникового і мобільного звʼязку, зарядних станцій, ноутбуків, обладнання для центрів обробки даних тощо. Ключову роль IT-коаліція відіграє у модернізації бойової системи DELTA, масштабуванні використання платформи SAP, а також розвитку ключових технологічних проєктів у системі Сил оборони, серед яких „Армія+“ і „Резерв+“. 

Окрім залученості до Талліннського механізму та IT-коаліції, Велика Британія у листопаді 2025 року підписала Меморандум про співробітництво у сфері цифровізації з Естонією та Україною, щоб обʼєднати зусилля для розвитку спільних ініціатив у сфері штучного інтелекту, інновацій і цифрової трансформації України. Ця тристороння співпраця покликана сприяти розвитку технологій цифрового врядування в Україні, а також зміцненню кібербезпеки та інноваційного управління. 

Таким чином, упродовж року співробітництва Велика Британія долучалась не лише до безпосереднього посилення обороноздатності України, а й до зміцнення кіберпотенціалу Сил оборони та українських державних інституцій. 

Розмінування українських територій 

У період із січня 2025 року до січня 2026 року Сполучене Королівство підтримувало українські спроможності з розмінування постраждалих територій як у рамках Коаліції з розмінування, так і в межах індивідуальних ініціатив. 

У межах Коаліції з розмінування, де Велика Британія є однією з країн-учасниць, наприкінці лютого 2025 року партнери зафіксували зобовʼязання виділити 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій до 2034 року. Бюджет Коаліції на 2025 рік був визначений на рівні 130 мільйонів євро. Так, лише із січня до червня 2025 року Коаліція акумулювала вже 93 мільйони євро на закупівлю спеціалізованої техніки, міношукачів та іншого необхідного обладнання, а також на навчання фахівців із розмінування. 

Загалом із моменту заснування Коаліції в лютому 2024 року до кінця 2025 року країнам-учасницям, зокрема і Великій Британії, вдалось підготувати майже 4000 спеціалістів із розмінування, надати обладнання на майже 410 мільйонів євро і закупити техніку на понад 110 мільйонів євро, зокрема позашляховики, прилади нічного бачення, бронетранспортери тощо. 

Упродовж 2026 року партнери продовжать підтримувати спроможності України в розмінуванні постраждалих територій шляхом надання техніки та обладнання вартістю щонайменше 165 мільйонів євро. 

А в рамках індивідуальних зусиль Сполучене Королівство ще в січні 2025 року спільно зі Швейцарією спрямувало 500 тисяч доларів США на пілотний проєкт у гуманітарному розмінуванні українських територій. Ідеться про реалізацію тримісячного проєкту із пріоритезації територій для розмінування в Харківській області завдяки використанню сучасних технологій, автоматизації аналізу даних та оптимізації ресурсів. Залучення подібних інновацій покликане значно прискорити процес знешкодження вибухонебезпечних предметів на постраждалих територіях. 

Іншим важливим внеском Британії у розмінування України стало підписання у вересні 2025 року Меморандуму про взаєморозуміння між британською компанією Pearson Engineering і українською компанією „Українська Бавовна“. Ця угода заклала фундамент для двосторонньої співпраці у сферах тестування, досліджень і спільної розробки обладнання для військового і гуманітарного розмінування. Важливою складовою цих двосторонніх домовленостей є також майбутня локалізація виробництва та технічного обслуговування спеціалізованої техніки для розмінування на території України. 

Підтримка енергетичної інфраструктури 

Відновлення постраждалої від російських обстрілів енергетичної інфраструктури України та зміцнення стійкості української енергетичної системи було ще одним пріоритетним напрямком британської підтримки протягом року двостороннього співробітництва.

Перший упродовж цього часу внесок у реалізацію інноваційних енергетичних проєктів в Україні Сполучене Королівство анонсувало ще в лютому 2025 року. Тоді британський уряд спрямував 17 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 20 мільйонів євро) у проєкти сталого розвитку енергетичної системи України, зокрема в межах конкурсу InnovateUkraine – програми співпраці між британським, українським і міжнародним бізнесом для пошуку сталих енергетичних рішень майбутнього. 

Вже за декілька місяців – у липні – завдяки внеску Великої Британії до Фонду підтримки енергетики України АТ „Укрзалізниця“ отримала 18 газопоршневих електростанцій із генерувальними потужностями в 41.4 МВт на суму 21.6 мільйона євро. Надана енергетична підтримка була покликана забезпечити безперебійне енергопостачання для національної транспортної інфраструктури в умовах постійних російських обстрілів. Окрім цього, у липні Сполучене Королівство оголосило про спрямування додаткового 1 мільйона фунтів стерлінгів (майже 1.2 мільйона євро) на підтримку Офісу зеленого переходу в 2025-2026 роках, щоб підтримати розвиток відновлюваної енергетики України.

А у вересні Уряд Британії оголосив про виділення 42 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 48 мільйонів євро) на відновлення і захист газової та енергетичної інфраструктури України напередодні зими, а також на підтримку рішень у сфері відновлюваної та децентралізованої енергетики. Цей внесок збільшив загальну суму інвестицій Сполученого Королівства до Фонду енергетичної підтримки України до 150 мільйонів євро. Проте цим енергетична підтримка з боку Британії до 12 січня 2026 року не обмежилась. Так, у листопаді МЗС країни повідомило про новий внесок на суму 13 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 15 мільйонів євро) у відновлення енергетичного сектору України.

Загалом із 2022 року до початку 2026 року Велика Британія зміцнювала українську енергосистему не лише внесками на 150 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України, а й у рамках інших колективних та індивідуальних механізмів. Тож загальна британська інвестиція у ремонт енергетичних обʼєктів і зміцнення енергетичної безпеки України з початку повномасштабної війни сягнула вже 450 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 500 мільйонів євро).

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України 

Упродовж року двостороннього співробітництва британський уряд декілька разів оголошував значні фінансові внески у гуманітарну підтримку України. Так, ще в середині січня 2025 року Уряд Великої Британії анонсував виділення 40 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 55 мільйонів доларів США) на реалізацію програми економічного відновлення України TIGER (Triggering Investment Growth and Economic Resilience), яка передбачала розблокування приватного кредитування проєктів українського малого та середнього бізнесу з боку британських компаній.

Наступного місяця британський уряд повідомив про додаткове фінансування програми TIGER на ще 10 мільйонів фунтів стерлінгів (майже 15 мільйонів доларів США), аби наблизити відновлення і реформування української економіки, постраждалої від війни. Тоді ж була оголошена інвестиція на суму 25 мільйонів фунтів стерлінгів (майже 35 мільйонів доларів США) у реформування системи соціальних послуг в Україні шляхом посилення її ефективності та інклюзивності, особливо щодо жінок, дітей і людей із інвалідністю. Для стимулювання соціального відновлення в Україні Велика Британія започаткувала програму SPIRIT (Social Protection for Inclusion, Resilience, Innovation and Transformation), метою якої було визначене покращення доступу до соціальних послуг на рівні громад щонайменше для 10 тисяч сімей із дітьми в 10 регіонах України. До кінця 2025 року перша фаза ініціативи SPIRIT вже встигла показати значні результати: до середини грудня понад 12 тисяч людей, серед яких ВПО, діти та люди з інвалідністю, вже отримали базові соціальні послуги завдяки системі малих грантів. 

Важливою сферою двостороннього гуманітарного партнерства між Україною і Британією протягом 2025 року була також цифрова трансформація українських громад та інституцій. Так, ще в лютому Міністерство цифрової трансформації за фінансової підтримки Сполученого Королівства запустило проєкт WINWIN AI Center of Excellence, покликаний сприяти інтеграції штучного інтелекту у державні процеси та сфери освіти, медицини, науки і бізнесу. А вже в листопаді 2025 року Україна підписала Меморандум про зміцнення цифрової стійкості українських громад із низкою міжнародних партнерів, зокрема і з Британією. Розпочата програма передбачає прискорення побудови цифрової держави завдяки комплексній цифровій трансформації громад на рівні мешканців, органів місцевого самоврядування, а також малого та середнього бізнесу. 

У контексті співпраці з українськими громадами важливим проєктом у 2025 році став проєкт розвитку транспортної інфраструктури Львова. Зокрема в березні 2025 року Британія зафіксувала домовленості з міським головою Львова щодо перетворення міста у великий транспортний хаб Європи завдяки залученню трьох провідних британських компаній із досвідом реалізації масштабних інфраструктурних проєктів – Gleeds, BDP, PwC. Довгостроковою метою цього партнерства є створення за підтримки британських партнерів автомобільного та залізничного вузла у Львові.

Іншою програмою підтримки постраждалих від війни громад, до якої долучилась Велика Британія, стала програма „Партнерство за Сильну Україну“. Так, у квітні 2025 року Сполучене Королівство спільно з іншими країнами-учасницями цієї програми – Канадою, Естонією, Фінляндією, Норвегією, Швецією та Швейцарією – підписали Меморандум про запуск другої фази посилення стійкості українських громад. У межах цього механізму вищевказані країни до 2027 року спрямують майже 200 мільйонів доларів США у відновлення шкіл, лікарень, енергетичної та іншої інфраструктури, а також забезпечення усіх необхідних послуг для мешканців прифронтових територій.

А в рамках індивідуальної ініціативи британський уряд у травні виділив ще 25 мільйонів фунтів стерлінгів (майже 35 мільйонів доларів США) для підтримки найбільш вразливих категорій населення в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії. Із цих коштів 10 мільйонів фунтів стерлінгів Британія спрямувала на забезпечення евакуації цивільного населення з прифронтових територій, 5 мільйонів фунтів стерлінгів – на задоволення базових потреб мешканців прифронтових громад, а ще 10 мільйонів фунтів стерлінгів – на зміцнення спроможностей Українського Червоного Хреста у підтримці відновлення та реабілітації ветеранів російсько-української війни.

Цим зусилля Британії у підтримці відновлення українських громад не обмежились. Так, наприкінці червня 2025 року в Кабінеті Міністрів України повідомили, що Сполучене Королівство виділило майже 7 мільйонів євро на відновлення Чорнобиля після російської окупації. Цей внесок є частиною багатосторонньої співпраці в рамках Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (ICCA) – міжнародного механізму відновлення Зони відчуження.

А на початку вересня 2025 року британський уряд анонсував новий внесок на 100 мільйонів фунтів стерлінгів (майже 140 мільйонів доларів США) у надання екстреної гуманітарної допомоги цивільному населенню у прифронтових громадах України. 

Тож упродовж 2025 року пріоритетною сферою гуманітарної підтримки з боку Сполученого Королівства було комплексне відновлення постраждалих від війни громад шляхом надання необхідних соціальних послуг, прискорення цифрової трансформації та відбудови інфраструктури.

Притягнення Росії до відповідальності 

Із 12 січня 2025 року до 12 січня 2026 року Сполучене Королівство робило активний внесок до наближення справедливої відповідальності для Російської Федерації здебільшого в рамках двох колективних ініціатив – Коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. 

У межах Коаліції зі створення Спеціального трибуналу Велика Британія та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення Спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут Спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 

Як у листопаді 2025 року повідомили в Офісі Президента України, остаточним місцем розміщення трибуналу буде Гаага і упродовж 2026 року будуть впроваджені практичні заходи для організації створення цього Спеціального трибуналу – набір суддів, прокурорів, секретаріату, обрання президента тощо. А вже на 2027 рік запланований безпосередній початок роботи Спецтрибуналу. Юрисдикція цього трибуналу поширюватиметься на 20-30 осіб: найвище військово-політичне керівництво Росії, зокрема Путіна і Лаврова, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проходити заочно, що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. У разі обвинувачення винних чекатиме до 30 років за ґратами або довічне ув’язнення.

А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Велика Британія, до січня 2026 року змогли повернути до України понад 1900 депортованих і примусово переміщених Росією дітей. Загалом Сполучене Королівство є країною, яка системно і активно підтримує роботу Коаліції, зокрема із залученням своєї розвідки. 

Так, у вересні 2025 року британська розвідка опублікувала аналіз, у якому йдеться про те, що Росія депортувала або примусово переселила понад 19.5 тисяч українських дітей, а за деякими даними із відкритих джерел ця кількість може становити до 35 тисяч осіб. За даними розвідки Британії, депортованим дітям і дітям на тимчасово окупованих територіях Росія примусово навʼязує проросійську та антиукраїнську пропаганду, а також військову доктрину. Зокрема щонайменше 6 тисяч українських дітей РФ переселила до „перевиховних таборів“, звідки їх у підлітковому віці відправляють до військових навчальних центрів, перетворюючи в мобілізаційний резерв для російської армії. 

Таким чином, участь Сполученого Королівства в цій Коаліції спрямована не лише на зусилля з повернення українських дітей, а й на комплексне розслідування воєнних злочинів Росії щодо українських дітей. 

Іншим колективним механізмом, до якого в 2025 році зробила значний внесок Велика Британія, стала програма із відстеження незаконно викраденого Росією українського зерна. Так, ще в січні 2025 року Україна, Литва і Велика Британія підписали Меморандум щодо боротьби з торгівлею вкраденим українським зерном. Запущена система Grain Verification Scheme (GVS) була покликана прискорити ідентифікацію викраденого з тимчасово окупованих територій зерна завдяки інноваційним базам даних від Великої Британії, а також сприяти зупинці незаконного транспортування цього зерна до інших країн. 

Тож із січня 2025 року до січня 2026 року Сполучене Королівство продемонструвало комплексний підхід до притягнення Російської Федерації до відповідальності, забезпечуючи збір розвідувальних даних щодо скоєних воєнних злочинів і свою активну участь у вищезгаданих міжнародних механізмах.

Два роки безпекової угоди: як змінилась зовнішня політика Сполученого Королівства щодо України 

За результатами другого року виконання двосторонньої безпекової угоди між Україною і Великою Британією можна зробити чіткий висновок про те, що комплексна підтримка України стала повноцінним елементом зовнішньої політики Сполученого Королівства. Інституційна сталість цієї підтримки підтверджується тим, що після приходу в липні 2024 року на посаду премʼєр-міністра Британії Кіра Стармера від Лейбористської партії на заміну Ріші Сунаку від Консервативної партії допомога Україні не лише залишилась у порядку денному британського уряду, а й була поглиблена за всіма сферами двостороннього співробітництва.

Так, із січня 2025 року до січня 2026 року Британія значно наростила обсяги підтримки України за всіма 10 пунктами двосторонньої безпекової угоди, порівняно з першим роком імплементації цих домовленостей. 

Внески Британії у військову підтримку України впродовж другого року виконання угоди перевищили внески впродовж першого року на 1.3 мільярда фунтів стерлінгів (близько 1.8 мільярда доларів США) і зросли від 3.2 мільярда фунтів стерлінгів до 4.5 мільярда фунтів стерлінгів за рік. При цьому, перевищивши навіть планку 3 млрд фунтів щорічно, закладену в 100-річному партнерстві.

Лише кількість переданих Україні дронів за ці два роки зросла вдесятеро – 100 тисяч безпілотників від Сполученого Королівства в 2025 році замість 10 тисяч безпілотників у 2024 році. І цей факт не свідчить не лише про об’єми, але й про фактичне переорієнтування британської підтримки під нову логіку війни - масову, дешеву, технологічну. 

Аналогічну тенденцію можна виокремити у сфері співпраці між ОПК двох країн: якщо в перший рік імплементації переважала модель постачання британського озброєння Україні, то в другий рік з’являється симетричність - спільні підприємства, виробництво українських дронів у Британії, ліцензійні угоди, програма LYRA, проєкт Nightfall щодо балістичних ракет.

Також ще у 2024 році Україна налагодила співпрацю з декількома провідними оборонними компаніями щодо виробництва британського озброєння для ЗСУ чи локалізації цього виробництва на території України. Цей підхід дає свої плоди - протягом 2025 року низка українських оборонних виробників значно розширила двостороннє співробітництво між країнами шляхом підписання угод про спільне виробництво українського озброєння, зокрема безпілотників, на території Великої Британії. 

Така динаміка не є прямим наслідком норми угоди. Текст угоди створює рамку для співпраці в ОПК, але не зобов’язує до створення спільних заводів чи розробки балістичних ракет. Це рішення пов’язане з довгостроковою модернізацією власної оборонної індустрії Британії через український досвід війни.

Поруч із військовою підтримкою і партнерством в ОПК, санкційний тиск на Росію з боку Великої Британії у 2025 році став ще одним пунктом співробітництва за безпековою угодою, у якому Сполучене Королівство продемонструвало значну активізацію своїх зусиль, порівняно з першим роком імплементації угоди. Особливо це стосується боротьби із „тіньовим флотом“ і нафтової промисловості РФ: у 2025 році Британія наклала санкції на близько 450 танкерів „тіньового флоту“ Росії, на противагу близько 100 танкерам упродовж 2024 року. І це зростання вкрай важливе, бо демонструє відхід від реактивної політики, до плану структурного обмеження нафтових доходів РФ. Подібним чином, саме в 2025 році під розширені обмежувальні заходи Сполученого Королівства потрапили російські нафтові гіганти „Роснефть“ і „Лукойл“, що підтверджує посилення британської санкційної політики проти Росії саме впродовж другого року виконання угоди.

У сфері використання заморожених російських активів на підтримку України Британія у 2025 році розпочала реалізовувати обіцянки, надані Україні наприкінці 2024 року. Так, із анонсованих у 2024 році 3 мільярдів доларів США на зміцнення обороноздатності України за рахунок доходів від заморожених активів до вересня 2025 року Британія спрямувала вже майже половину – понад 1.3 мільярда доларів США – на закупівлю зброї і військового обладнання для Сил оборони України. 

Системність британської підтримки впродовж другого року імплементації безпекової угоди була рисою і інших сфер двостороннього співробітництва. Зокрема в 2025 році Британія продовжила очолювати багатонаціональну навчальну операцію INTERFLEX, яка забезпечує базову загальновійськову підготовку. А в рамках низки колективних ініціатив, як-от IT-коаліції, Талліннського механізму і Коаліції з розмінування, Сполучене Королівство упродовж обидвох років виконання угоди долучалось до зміцнення кіберспроможностей і спроможностей із розмінування українських територій. Подібним чином у 2025 році Британія продовжила нарощувати зусилля в гуманітарній та енергетичній підтримці України, а також у притягненні Росії до відповідальності за злочини, скоєні проти України.   

Тож загалом упродовж другого року імплементації безпекової угоди можна чітко простежити позитивну динаміку наростання підтримки України з боку Британії за всіма сферами, які передбачені цією угодою. При цьому, зростання обсягів допомоги не є механічним наслідком тексту угоди, адже сама угода містить рамкові формулювання без жорстких квот. Це означає, що норма угоди створила рамку, але інтенсивність наповнення цієї рамки визначається політичною волею, яка у другий рік явно зросла.

Проте питання подальшого посилення цієї підтримки не є автоматичним продовженням позитивної динаміки. Воно залежить від структурних факторів, які виходять за межі самої угоди. Передусім, ключовим є внутрішньополітичний і бюджетний контекст у Великій Британії. Збільшення військової допомоги до 4.5 млрд фунтів у другий рік означає інтеграцію українського напряму у британське оборонне планування. Якщо Лондон продовжить нарощувати оборонний бюджет і рухатиметься до рівня 2.5-3% ВВП на оборону, підтримка України матиме стійку фінансову базу. Якщо ж бюджетна політика стане жорсткішою, допомога може перейти у режим стабілізації без подальшого зростання.

Тому Україні важливо ініціювати спільне середньострокове оборонне планування з Лондоном. Йдеться не лише про запити на техніку, а про погоджені пріоритети розвитку ППО, далекобійних систем, безпілотних технологій і кіберспроможностей. Коли допомога вписана у довгострокові плани британських збройних сил, її політична вразливість значно зменшується.

Другий фактор - стратегічна інтеграція оборонно-промислових комплексів. У другий рік співпраця перейшла від моделі донорства до спільного виробництва, ліцензійних угод і R&D. Саме цей вимір визначатиме довгострокову сталість підтримки. Якщо Україна буде сприйматись як джерело технологічних рішень і бойового досвіду, що модернізує британську армію, допомога стане взаємовигідною інвестицією. Якщо ж співпраця залишиться односторонньою, її політична вразливість зростатиме.

Третій вимір - фінансова архітектура підтримки. Механізм ERA продемонстрував перехід від грантової логіки до складної кредитної інженерії під доходи від заморожених російських активів. Подальше розширення цього механізму залежить від довіри до українських процедур закупівель, прозорості використання коштів і швидкості реалізації контрактів. Інституційна якість тут прямо впливає на обсяг майбутніх ресурсів.

Україні потрібно забезпечити публічну звітність щодо використання коштів ERA, аудит контрактів і прогнозованість реалізації проєктів. Будь-які затримки чи скандали можуть суттєво вплинути на готовність Британії масштабувати такі механізм

Четвертий вимір - міжпартійна стабільність у Лондоні. Зміна уряду у Британії не призвела до зменшення підтримки, але це не означає автоматичної незмінності в майбутньому. Україні необхідно підтримувати системні контакти не лише з урядом, а й з парламентом, ключовими комітетами, опозиційними силами, аналітичними центрами та оборонною спільнотою. Підтримка повинна залишатися надпартійною.