Авторка: Дарія Чернявська

16 лютого 2026 року минуло два роки з моменту підписання двосторонньої безпекової угоди із Францією – Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Францією.

Два роки тому ця домовленість стала третьою в серії двосторонніх безпекових угод між Україною та державами-партнерами після подібних документів із Великою Британією та Німеччиною в серії угод у рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023 року країни „Групи семи“ (G7).

Загалом станом на лютий 2026 року Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всебічну підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні військової допомоги для самозахисту у війні з Росією, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобовʼязання взяла на себе Франція в межах двосторонньої угоди 

Безпекова угода з Францією, підписана 16 лютого 2024 року, заклала рамку для двостороннього співробітництва за 10 пунктами:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Тож положення безпекової угоди заклали фундамент для комплексної 10-річної підтримки України з боку французького уряду як шляхом безпосереднього посилення української обороноздатності та системної підтримки українського ОПК, так і шляхом впровадження жорстких санкцій проти Росії і активної участі Франції у відбудові України.

Висновки із другого року всебічного співробітництва між Україною та Францією 

Співпраця між Україною та Францією із лютого 2025 року до лютого 2026 року не була однорідною в різних секторах. 

За цей час французька сторона значно наростила невійськову та гуманітарну підтримку України, проте партнерство в найбільш пріоритетному напрямі під час війни – військовій допомозі – здебільшого було зведене до активного переговорного процесу із акцентом на довгострокових домовленостях, а не забезпеченні ЗСУ нагальним озброєнням у реальний момент часу.

Водночас обмежене постачання військової підтримки від французького уряду було частково компенсоване значним розширенням двостороннього співробітництва між ОПК Франції та України. Так, чимала кількість французьких оборонних компаній забезпечила Сили оборони інноваційним озброєнням і розпочала спільне оборонне виробництво із українськими партнерами.

Окрім цього, другий рік виконання безпекової угоди можна охарактеризувати проактивною позицією Франції в посиленні санкційного тиску на агресора та використанні заморожених російських активів у ЄС для нарощення підтримки України. 

Військова підтримка 

Упродовж другого року виконання безпекової угоди пріоритетною сферою оборонного співробітництва між Україною та Францією стало посилення протиповітряних та авіаційних спроможностей Сил оборони України, оскільки Франція є співлідеркою Коаліції інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони (ППО та ПРО) і учасницею Коаліції авіаційних спроможностей.

Так, ще на початку березня 2025 року президент Франції Емманюель Макрон у звʼязку з призупиненням надання військової підтримки Україні з боку США доручив прискорити виділення французької військової допомоги. А вже наприкінці місяця Макрон оголосив новий пакет оборонної підтримки України на 2 мільярди євро, до якого увійшли засоби ППО, ракети MICA для винищувачів Mirage, протитанкові ракети MILAN, ЗРК Mistral, а також бронемашини VAB і AMX-10 RC.

Загалом основним фокусом річного оборонного партнерства між країнами були перемовини щодо постачання Україні нових винищувачів французького виробництва, серед яких Mirage і Rafale. Перші багатоцільові винищувачі Mirage 2000 Україна отримала від Франції на початку лютого 2025 року, і Повітряні сили ЗСУ практично відразу успішно залучили їх до відбиття російських масованих ударів, зокрема для збиття дронів-камікадзе Shahed-136 та інших ворожих ударних дронів. 

Тож із березня 2025 року президент України Володимир Зеленський регулярно повідомляв про перемовний процес із політичним керівництвом Франції щодо надання Україні нових партій винищувачів Mirage, перших винищувачів Rafale, а також ракет для систем ППО SAMP/T і Crotale для посилення спроможностей української ППО.

У жовтні 2025 року Макрон підтвердив, що зміцнення протиповітряної оборони є одним із трьох найбільш пріоритетних напрямів військової підтримки України, поряд із безпілотними та далекобійними спроможностями ЗСУ. Тоді ж стало відомо, що для реалізації домовленостей у цих сферах Франція упродовж 2026 року закупить нові ракети Aster для посилення української ППО і ракети SCALP-EG для зміцнення далекобійних спроможностей України. Окрім цього, наприкінці місяця президент Франції анонсував надання Україні додаткових ракет Aster і винищувачів Mirage „найближчими днями“, проте офіційних підтверджень нових поставок із боку українського оборонного відомства не було.

Водночас вже наступного місяця – у листопаді 2025 року – Україна підписала історичну угоду із Францією щодо закупівлі 100 винищувачів Rafale F4, 8 систем ППО SAMP/T із 6 пусковими установками на кожній, французьких радарів та іншого озброєння французького виробництва. Ця домовленість має бути реалізована упродовж 10 років і покликана значно зміцнити обороноздатність України, зокрема спроможності української ППО.

Після укладення цієї угоди на довгострокову перспективу країни продовжили ведення перемовин щодо надання ЗСУ нової оборонної підтримки з боку Франції в короткостроковій перспективі. Зокрема упродовж січня і лютого 2026 року міністр оборони України Михайло Федоров і президент України Володимир Зеленський неодноразово повідомляли про обговорення із французькою стороною постачання Україні нових партій винищувачів Mirage 2000 і Rafale, ракет для систем ППО SAMP/T і Crotale, а також засобів для завдання далекобійних ударів. 

Проте активний процес перемовин між Францією та Україною обмежився політичним діалогом і не призвів до постачання необхідної номенклатури озброєння до другої річниці безпекової угоди – 16 лютого 2026 року. Єдиним публічним анонсом щодо постачання Україні нової номенклатури озброєння стало повідомлення на початку лютого з боку французького уряду щодо надання Силам оборони додаткового радара до системи ППО SAMP/T у звʼязку з ремонтом аналогічного радара. Але це оголошення також не отримало офіційного підтвердження від українських профільних відомств. 

Тож загалом другий рік виконання безпекової угоди в площині військового співробітництва можна охарактеризувати стійким та активним переговорним процесом між Україною та Францією щодо майбутньої військової підтримки України, проте мінімальним наданням ЗСУ необхідного озброєння саме упродовж періоду із лютого 2025 року до лютого 2026 року.

Іншою особливістю двосторонніх оборонних відносин між Україною та Францією упродовж другого року імплементації безпекової угоди стала категорична позиція французького уряду щодо розвитку оборонного виробництва на користь України лише всередині ЄС. Так, Франція, на відміну від більшості держав-партнерів України, неодноразово заявляла, що не братиме участі в механізмі PURL, який передбачає закупівлю американського озброєння для Сил оборони України за кошти європейських країн НАТО і Канади. 

Натомість політичне керівництво Франції дотримується позиції, що ЄС має фінансувати розвиток власного оборонно-промислового комплексу, а не закуповувати озброєння американського виробництва для потреб ЗСУ. Така категорична позиція французького уряду вже зіткнулася з критикою з боку інших союзників України в ЄС, тому що для зміцнення власної обороноздатності Україна потребує широкої номенклатури озброєння і військової техніки, яку неможливо закупити у країн ЄС. 

Співпраця в ОПК

На відміну від обмеженого постачання озброєння і військової техніки упродовж другого року виконання угоди з боку Франції, французькі та українські оборонні компанії за цей час значно зміцнили двостороннє співробітництво.

Другий рік імплементації безпекової угоди розпочався із офіційного оголошення у лютому 2025 року майбутнього відкриття спільного підприємства між французькою оборонною компанією Thales і АТ „Українська оборонна промисловість“ на території України. Це підприємство було покликане наростити виробництво систем ППО, радарних систем, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і оптико-електронних систем для комплексного посилення обороноздатності України. За 7 місяців – у вересні – генеральний директор АТ „Українська оборонна промисловість“ (УОП) Герман Сметанін офіційно повідомив про те, що спільне підприємство між АТ „УОП“ і Thales вже з липня 2025 року зареєстроване на території України. 

Окрім цього, за цей рік низка інших французьких виробників також оголосила про майбутнє відкриття спільних оборонних підприємств на території України. Так, у червні 2025 року тодішній міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню заявив, що велика французька автомобільна компанія співпрацюватиме з французьким ОПК, щоб розпочати масове виробництво дронів в Україні для потреб української та французької армій шляхом обʼєднання українського тактичного досвіду із французькими оборонними технологіями. Вже наприкінці січня 2026 року французький автовиробник Renault підтвердив майбутній запуск виробництва далекобійних дронів для України у співпраці з оборонною компанією Turgis Gaillard. А в серпні 2025 року керівництво французького оборонного виробника Texelis повідомило про підписання меморандуму із неназваним українським оборонним партнером для спільного виробництва бронетехніки відповідно до стандартів НАТО, зокрема бронемашин на основі моделі шасі Celeris для потреб ЗСУ. 

Додатково в рамках підписаної у листопаді 2025 року угоди між країнами щодо закупівлі 100 винищувачів Rafale, виробництво яких забезпечує французька компанія Dassault Aviation, українська сторона оголосила про можливу локалізацію виробництва цих винищувачів на території України для зміцнення вітчизняного ОПК та передачі відповідних технологій із боку французьких партнерів. Тоді ж Франція та Україна повідомили, що їхні оборонні компанії вже до кінця 2025 року розпочнуть спільне виробництво дронів-перехоплювачів і розвиток критичних технологій, які можуть бути інтегровані в українські безпілотники. Цьому рішенню передував багатомісячний перемовний процес між військово-політичним керівництвом України та Франції, про що регулярно інформувала українська сторона. 

Важливою подією для поглиблення оборонного партнерства між країнами стало також підписання на початку лютого 2026 року Листа про наміри щодо спільного виробництва озброєння на території України і Франції. Таким чином оборонні відомства країн заклали офіційний фундамент для довгострокового спільного виробництва пріоритетної номенклатури озброєння для Сил оборони. 

Двостороннє співробітництво в ОПК у період із лютого 2025 року до лютого 2026 року не обмежилось домовленостями щодо відкриття спільних виробництв на території України та Франції. Чимала кількість французьких оборонних компаній забезпечила Сили оборони України інноваційним озброєнням, зокрема для посилення безпілотних спроможностей ЗСУ, а деякі французькі та українські оборонні компанії вже забезпечують спільні технологічні рішення у сфері безпілотників. 

Так, у червні 2025 року в оборонній компанії KNDS France офіційно підтвердили, що Україна отримала новітні ударні дрони MV-25 OSKAR серії MATARIS дальністю польоту до 25 км. Того ж місяця інша французька компанія Parrot представила розроблений за вимогами ЗСУ квадрокоптер ANAFI UKR, який здатний проводити ближню аеророзвідку на відстань до 23 км. 

Восени 2025 року українські та французькі оборонні виробники продовжили поглиблювати двосторонню співпрацю у сфері безпілотників. На початку жовтня український авіаційний холдинг Skyeton, який є виробником безпілотників Raybird, оголосив про стратегічне партнерство із французькою оборонною компанією Harmattan AI задля інтеграції технологій штучного інтелекту у вищезгадані БПЛА та їхнього просування на ринки країн НАТО, зокрема Франції. Наприкінці місяця ще один французький виробник Alta Ares після приєднання його українського представництва до спільноти Технологічних Сил України оголосив про запуск серійного виробництва безпілотників-перехоплювачів спільно з українськими розробниками на території Франції. 

За місяць – 17 листопада 2025 року – компанія Alta Ares офіційно представила антидроновий комплекс Safe Protection Dome, розробку якого забезпечили українські та французькі інженери і який вже продемонстрував результативність у збитті ворожих ударних дронів Shahed під час кількамісячних випробувань в умовах реальних бойових дій в Україні. Ця система перехоплення із вбудованими технологіями штучного інтелекту здатна знищувати ворожі БПЛА на відстані до 30 км. Як повідомило керівництво Alta Ares, вже на початок 2026 року була запланована комплексна локалізація виробництва одного з перехоплювачів, який використовується в цій системі, на виробничих потужностях Франції у співпраці з українською оборонною компанією Tenebris, яка також спеціалізується на виробництві дронів-перехоплювачів. 

Окрім цього, наприкінці грудня 2025 року французький оборонний виробник EOS Technologie оголосив, що в Україні пройдуть випробування новітні ударні безпілотники Rodeur 330 та Veloce 330, розроблені спільно з KNDS France у рамках проєкту LARINAE. Лише за місяць представники EOS Technologie підтвердили, що компанія вже надала ЗСУ перші ударні дрони Rodeur 330, які мають дальність польоту до 500 км і можуть виконувати як ударні, так і розвідувальні місії.

Другий рік імплементації безпекової угоди завершився ще одним анонсом співробітництва між українським і французьким ОПК для посилення безпілотних спроможностей ЗСУ. Так, 15 лютого 2026 року керівництво французької компанії Harmattan AI заявило, що українські БПЛА отримають розвідувальні SAR-радари від цього виробника, які дозволяють вести розвідку та отримувати якісні зображення територій за будь-яких погодних умов. Найімовірніше, йдеться про безпілотники Raybird виробництва української компанії Skyeton, яка в жовтні 2025 року офіційно оголосила про співпрацю з Harmattan AI.

Посилення безпілотних спроможностей Сил оборони стало не єдиною сферою співпраці в ОПК України та Франції за цей рік. Ще в травні 2025 року Макрон офіційно оголосив, що всі вироблені на території Франції до кінця року САУ Caesar будуть передані Україні. Реалізацію цього оголошення забезпечує французько-німецький оборонний гігант KNDS. А в серпні стало відомо, що французький виробник Arquus Defense передав Україні перші бронеавтомобілі Bastion на шасі VLRA після декількох років випробувань. Загалом Сили оборони в рамках цього двостороннього співробітництва мають отримати 61 бронеавтомобіль Bastion. 

Для системного посилення обороноздатності України Франція на початку лютого 2026 року також досягла домовленостей із Норвегією щодо спільного фінансування виробництва французьким ОПК засобів спостереження та авіаційного озброєння, зокрема авіабомб, для потреб ЗСУ. Для реалізації цих домовленостей Норвегія виділила 365 мільйонів євро, а Франція забезпечила кредит на суму 260 мільйонів євро. 

Таким чином, із лютого 2025 року до лютого 2026 року Україна та Франція значно поглибили співробітництво в ОПК як у короткостроковій, так і в середньостроковій і довгостроковій перспективах, особливо зосереджуючись на розбудові спільних виробничих потужностей і посиленні інноваційних безпілотних технологій ЗСУ. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України 

Оскільки Франція є країною Євросоюзу, упродовж другого року виконання безпекової угоди вона була залучена до реалізації запущеної в жовтні 2024 року ініціативи “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA). Цей механізм був утворений G7 для надання Україні кредитних коштів за рахунок доходів від заморожених російських активів на загальну суму 50 мільярдів доларів, де обіцяна частка ЄС склала понад 18 мільярдів євро. 

Так, із 16 лютого 2025 року до кінця 2025 року ЄС забезпечив повне виконання взятих на себе зобовʼязань: на додаток до виплачених у січні 2025 року 3 мільярдів євро, Україна за вищевказаний період отримала в рамках ERA 9 траншів від Європейського Союзу на загальну суму понад 15 мільярдів євро. Усі кошти в межах цих траншів були спрямовані на відшкодування пріоритетних видатків державного бюджету України. Таким чином протягом 2025 року ЄС повністю виплатив Україні обіцяні 18 мільярдів євро. 

Водночас цим залученість Франції до використання заморожених російських активів для підтримки України не обмежилась. Ще в березні 2025 року тодішній міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню повідомив, що французький уряд має намір надати Україні озброєння на суму 195 мільйонів євро за рахунок доходів від заморожених російських активів. До цього оборонного пакета мали увійти, серед іншого, авіабомби AASM і 155-мм артилерійські снаряди. 

Того ж місяця парламент Франції ухвалив резолюцію із закликом до Євросоюзу і країн-учасниць ЄС вилучити заморожені російські активи у їхній юрисдикції для фінансування військової підтримки України. Попри те, що ця резолюція мала символічний характер у юридичній площині, вона продемонструвала політичну волю Франції до посиленого надання допомоги Україні, зокрема за кошт держави-агресора. 

А наприкінці весни – у травні 2025 року – французький уряд анонсував, що Франція мобілізує доходи від заморожених російських активів, щоб забезпечити оперативне технічне обслуговування САУ Caesar, раніше переданих ЗСУ в рамках двостороннього військового співробітництва. Найімовірніше, це рішення мало бути реалізоване в рамках досягнутих 9 травня 2025 року домовленостей між Україною та ЄС: тоді Євросоюз оголосив про виділення військової підтримки Україні на загальну суму 1.9 мільярда євро за рахунок доходів від заморожених російських активів. 1 мільярд євро із цієї суми мав бути спрямований на посилення українського ОПК через “данську модель” – прямі інвестиції у виробництво українського озброєння на території України. Як повідомили в українському уряді, Франція стала однією з чотирьох країн, які мали реалізувати це рішення щодо закупівлі української зброї. Окрім цього, із зазначених 1.9 мільярда євро 600 мільйонів євро мали бути спрямовані на посилення артилерійських спроможностей України і закупівлю боєприпасів, а ще 200 мільйонів євро мали зміцнити потенціал української ППО.

Позиція Франції щодо посиленого використання доходів від заморожених російських активів у юрисдикції ЄС для підтримки України залишалась стійкою до кінця другого року виконання безпекової угоди. Так, представники французького уряду і особисто президент Франції Макрон упродовж осені та зими 2025 року неодноразово публічно висловлювали підтримку ідеї надання Україні “репараційної позики” від Євросоюзу для закупівлі пріоритетної номенклатури озброєння, необхідної для зміцнення обороноздатності України. Проте через політичний спротив і юридичні побоювання Бельгії, у якій розташований депозитарій Euroclear із основною часткою заморожених російських активів у ЄС, країни Євросоюзу досі не досягли консенсусу щодо надання Україні цієї „репараційної позики“.

Навчання і тренування українських військових

Французькі військові інструктори продовжили проводити підготовку українських військовослужбовців у рамках однієї з двох найбільших світових колективних місій – Місії ЄС EUMAM Ukraine, яка була розпочата країнами Європейського Союзу ще восени 2022 року. 

Зокрема в січні 2026 року Франція в рамках EUMAM Ukraine організувала на території Польщі вісім навчальних курсів для українських військовослужбовців. Ці курси за участю французьких інструкторів охопили розвідку, командування бойовими групами, а також технічну підтримку, зокрема обслуговування французьких бронетранспортерів VAB.

Загалом із моменту запуску Місії до лютого 2026 року кількість підготовлених у її рамках українських військових сягнула 87 тисяч, із яких майже 15 тисяч військових пройшли індивідуальні, колективні та спеціалізовані навчання на території країн ЄС упродовж 2025 року. 

Окрім цього, упродовж другого року імплементації безпекової угоди Франція та Україна неодноразово повідомляли про досягнення домовленостей щодо підготовки додаткових українських пілотів для французьких винищувачів Mirage 2000, наданих Силам оборони в рамках військової підтримки від Франції. Відомо, що підготовка пілотів мала проходити на території Франції, проте з безпекових міркувань жодна зі сторін не надала подробиць щодо конкретних термінів тренувань і кількості українських військових, які мали пройти ці навчання. 

Санкції проти Росії та її прибічників 

Франція посилювала санкційний тиск на Росію у рамках комплексних санкційних пакетів Європейського Союзу. Так, у період із 16 лютого 2025 року до 16 лютого 2026 року ЄС оголосив 4 пакети санкцій проти Росії та її прибічників, після чого загальна кількість комплексних санкційних пакетів, оголошених Євросоюзом із початку повномасштабної російсько-української війни, зросла до 19. 

У межах цих чотирьох пакетів ЄС значно посилив обмежувальні заходи проти фінансового, військового, енергетичного та нафтового секторів Росії, зокрема “тіньового флоту” РФ, банківської системи, російського ОПК, а також осіб, причетних до депортації українських дітей. 

Найбільш пріоритетним сектором російської економіки для санкцій з боку ЄС став енергетичний сектор. Зокрема упродовж другого року імплементації безпекової угоди до санкційних списків Євросоюзу потрапили 485 суден “тіньового флоту”, які незаконно транспортували російську нафту, а також російські нафтові компанії “Сургутнафтогаз”, “Роснафта” і “Газпром нафта”. 

Окрім цього, у рамках 3 пакета санкцій проти Росії за цей рік і 18 пакета санкцій проти Росії із 2022 року загалом ЄС наклав повне ембарго на будь-які операції з “Північним потоком-1” та “Північним потоком-2”, заборонив імпорт продуктів переробки нафтопродуктів із російської сирої нафти з третіх країн, а також знизив граничну ціну на сиру російську нафту з 60 доларів США за барель до 47.6 долара США за барель, щоб значно зменшити спроможність РФ фінансувати агресивну війну проти України. На додаток до цих обмежень Євросоюз у 19 санкційному пакеті, оголошеному в жовтні 2025 року, заборонив імпорт російського скрапленого газу з 2027 року.

Упродовж другого року виконання угоди обмежувальні заходи з боку ЄС охопили також компанії в Китаї, Індії, Казахстані, ОАЕ, Туреччині, Сінгапурі, Узбекистані, Таджикистані, Киргизстані, Гонконзі, Сербії, Вʼєтнамі та Білорусі, які посилювали військовий сектор РФ або допомагали Росії в обході санкцій. 

Франція не лише долучалась до усіх вищезгаданих комплексних санкційних пакетів ЄС, а й регулярно протягом року закликала Євросоюз запроваджувати “найбільш жорсткі” санкції проти Росії, щоб послабити її економіку та зменшити спроможність фінансувати війну проти України. Зокрема після схвалення 17 пакета санкцій ЄС у травні 2025 року міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що вплив запроваджених санкцій на Росію є „недостатнім“ і Євросоюз має значно розширити обмежувальні заходи, щоб змусити Росію припинити війну. 

Ще одним важливим рішенням для посилення тиску на Росію став дозвіл французького суду на примусове стягнення з РФ компенсацій за збитки, завдані „Нафтогазу“ внаслідок окупації Криму. Ідеться про надання дозволу з боку суду в Парижі від квітня 2025 року на виконання рішення Гаазького арбітражу щодо відшкодування завданих „Нафтогазу“ збитків і запуску процедури примусового стягнення на території Франції, зокрема шляхом накладення обмежень на російські активи вартістю понад 120 мільйонів євро, розташовані у Франції. 

Пріоритетною сферою санкційного тиску на Росію з боку Франції упродовж другого року виконання безпекової угоди стала також активна боротьба з „тіньовим флотом“. Так, восени 2025 року Франція затримала нафтовий танкер Boracay, який перебував під санкціями ЄС через приналежність до російського „тіньового флоту“, і розпочала розслідування ймовірних порушень із боку цього судна. Водночас попри те, що спочатку капітана цього танкера і його заступника було затримано за рішенням французької прокуратури, майже відразу їх відпустили з-під варти, а танкер Boracay безперешкодно продовжив рух у напрямку Суецького каналу.

Подібна ситуація із затриманням іншого нафтового танкера російського „тіньового флоту“ повторилась у січні 2026 року. Тоді французькі військово-морські сили затримали в Середземному морі танкер Grinch, який рухався з Росії під фальшивим прапором і перебував під санкціями ЄС. Після затримання судна президент Франції Макрон заявив, що Франція суворо дотримуватиметься міжнародного права та забезпечуватиме ефективне виконання санкцій. Але вже за тиждень після цієї заяви Макрон повідомив Зеленському, що Франція вимушена відпустити затриманий танкер „тіньового флоту“ Росії через вимоги французького законодавства. Так, єдиним покаранням за порушення санкційного режиму став штраф, до якого французький суд засудив компанію-власницю судна. Водночас у тій самій розмові французький лідер анонсував, що він має намір змінити національне законодавство, аби надалі затримані російські підсанкційні танкери залишались заарештованими у Франції. 

Тож загалом Франція у період із лютого 2025 року до лютого 2026 року продемонструвала системну та послідовну позицію щодо посилення санкційного тиску на Росію, аби послабити її економічні спроможності та змусити її припинити агресію проти України.

Невійськова безпека і цивільний захист

Річна підтримка України з боку Франції не обмежилась військовою допомогою, партнерством в ОПК, підготовкою українських військовослужбовців і регулярним санкційним тиском на агресора. Французький уряд також активно долучався до посилення невійськової безпеки України, фокусуючись на зміцненні українських кіберспроможностей і покращенні якості супутникового звʼязку як у рамках колективної ініціативи – Талліннського механізму – так і в рамках індивідуальних зусиль. 

Зокрема в межах Талліннського механізму, в якому Франція є однією з 13 країн-учасниць, міжнародні партнери в 2025 році спрямували понад 60 мільйонів євро на підтримку кіберстійкості та цифрової безпеки України. А за два роки діяльності – із грудня 2023 року до грудня 2025 року – Талліннський механізм акумулював загалом майже 250 мільйонів євро для захисту українського цифрового суверенітету та протидії російським кібератакам. 

Важливою подією 2025 року стало також відкриття у травні Проєктного офісу Талліннського механізму (TMPO) у Києві для розвитку кібердипломатії, цифрової стійкості України, а також налагодження комплексної співпраці міжнародних партнерів із Держспецзвʼязку, МЗС, СБУ та НКЦК.

Окрім цього, у рамках індивідуальних зусиль Франція активно долучилась до забезпечення України розвідувальними даними та якісним супутниковим звʼязком в умовах бойових дій. Ще в березні 2025 року французький супутниковий оператор Eutelsat Communications SA, який на той момент вже працював в Україні, на фоні зменшення військової підтримки України з боку США та повʼязаної із цим невизначеності щодо терміналів Starlink заявив, що має намір значно збільшити кількість терміналів Eutelsat в Україні для заміщення Starlink. Того ж місяця французький уряд додатково запевнив, що Франція готова забезпечити Україну розвідувальними даними у звʼязку із призупиненням такої допомоги з боку США.

На підтвердження вищезгаданих заяв наприкінці вересня 2025 року українські та французькі компанії – Альянс “Нова Енергія України“ та компанія Prométhée – підписали угоду про співпрацю у сфері космічних технологій. Ця домовленість була покликана закласти фундамент для створення консорціуму з метою запуску сузірʼя малих супутників, які мали б забезпечити Україну суверенним доступом до космічного спостереження із високою частотою оновлення даних. А вже в січні 2026 року Макрон офіційно заявив, що Франція забезпечує Україну майже 70% розвідувальних даних, які необхідні для планування оборонних і наступальних операцій, хоча ще рік тому Україна практично повністю залежала від можливостей американської розвідки. 

Окрім постачання розвідувальних даних, Франція упродовж другого року виконання безпекової угоди також посилила цивільний захист України. Так, у грудні 2025 року стало відомо, що Державна служба з надзвичайних ситуацій України безкоштовно отримала 40 мультифункціональних роботів-пожежників Colossus від французької компанії Shark Robotics. В умовах регулярних російських обстрілів передана техніка покликана значно підвищити спроможності українських рятувальних служб, тому що ці роботи можуть бути використані як для гасіння пожеж у особливо екстремальних умовах без залучення пожежників, так і для евакуації постраждалих.  

Розмінування українських територій

Як і в посиленні невійськової безпеки України, залученість Франції до розмінування українських територій охопила низку індивідуальних і колективних зусиль. 

Зокрема в межах Коаліції з розмінування, де Франція є однією з активних країн-учасниць, ще наприкінці лютого 2025 року партнери зафіксували зобовʼязання виділити 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій до 2034 року. Бюджет Коаліції на 2025 рік був визначений на рівні 130 мільйонів євро. Так, лише із січня до червня 2025 року Коаліція акумулювала вже 93 мільйони євро на закупівлю спеціалізованої техніки, міношукачів та іншого необхідного обладнання, а також на навчання фахівців із протимінної діяльності. 

Загалом із моменту заснування Коаліції в лютому 2024 року до кінця 2025 року країнам-учасницям, зокрема і Франції, вдалось підготувати майже 4000 спеціалістів із розмінування, надати обладнання на майже 410 мільйонів євро і закупити техніку на понад 110 мільйонів євро, зокрема позашляховики, прилади нічного бачення, бронетранспортери тощо. 

Упродовж 2026 року партнери продовжать підтримувати спроможності України в розмінуванні постраждалих територій шляхом надання техніки та обладнання вартістю щонайменше 165 мільйонів євро. 

Окрім залученості до Коаліції, навесні 2025 року Франція зробила низку важливих оголошень щодо індивідуального посилення спроможностей України в очищенні власних територій від вибухонебезпечних речовин. Так, у березні 2025 року стало відомо, що французька компанія CEFA, яка спеціалізується на виробництві обладнання для розмінування, надасть Україні 4 сучасні машини з розмінування SDZ. Ці роботизовані машини з дистанційним керуванням здатні проводити операції як із бойового, так і з гуманітарного розмінування, що робить їх багатофункціональними в умовах активної фази російсько-української війни.

Наприкінці місяця представники іншої французької компанії ELWAVE повідомили про майбутнє постачання Україні електромагнітних сенсорів Tetrapulse, які покликані прискорити розмінування водойм шляхом пошуку мін і боєприпасів навіть в умовах низької видимості. 

Весна 2025 року завершилась ще двома важливими анонсами щодо підтримки з боку Франції. Так, 20 травня естонський виробник робототехніки Milrem Robotics оголосив про передачу французькій компанії CNIM Systèmes Industriels 6 безпілотних систем розмінування ROCUS на базі THeMIS, які здатні дистанційно виявляти, ідентифікувати та знешкоджувати широкий спектр вибухонебезпечних предметів. Після доопрацювання у Франції ці безпілотні системи за фінансування французького уряду мали бути передані ДСНС для розмінування постраждалих територій. Раніше Україна вже отримала 7 аналогічних роботизованих комплексів, які встигли продемонструвати свою ефективність у знешкодженні мін і боєприпасів. 

А в передостанній день травня в українському уряді відзвітували про отримання 16 підводних дронів, фінансування яких забезпечили Франція, Нова Зеландія та Республіка Корея. Ці дистанційно керовані системи Deep Trekker Revolution здатні значно полегшувати діяльність підрозділів підводного розмінування ДСНС завдяки прискореному процесу пошуку мін як у прісній, так і в морській воді.

Таким чином, за підсумками другого року імплементації безпекової угоди можна зробити висновок, що бойове та гуманітарне розмінування українських територій було однією з пріоритетних сфер співробітництва між Україною та Францією як на рівні урядів, так і на рівні конкретних французьких компаній. 

Підтримка енергетичної інфраструктури 

Із лютого 2025 року до лютого 2026 року Україна та Франція регулярно вели перемовини щодо підтримки відбудови українських енергетичних обʼєктів, постраждалих від російських ударів. У рамках цих перемовин українська сторона неодноразово наголошувала, що Франція спрямує щонайменше 60 мільйонів євро на зміцнення енергетичного сектору України. 

Ідеться про реалізацію домовленостей, досягнутих ще в червні 2024 року: тоді Україна підписала із Францією грантовий договір на 200 мільйонів євро про відновлення критичної інфраструктури, із яких 60 мільйонів євро Франція зобовʼязалась виділити на енергетичну стійкість України, зокрема шляхом співпраці українських і французьких компаній. Згідно з повідомленнями українського уряду, ці внески від Франції допоможуть модернізувати застарілу енергетичну інфраструктуру, впровадити цифрові рішення, відновити пошкоджені від російських обстрілів енергообʼєкти та розбудувати систему відновлюваної енергетики, зокрема в Чорнобильській зоні відчуження.

Частково Франція вже почала долучатись до розвитку відновлюваної енергетики України. Так, у квітні 2025 року український уряд повідомив, що Франція спільно з Італією, Фінляндією, Японією та Чехією інвестувала близько 10 мільйонів євро на підтримку Міжнародної платформи дій для зеленого відновлення України. 

Іншою пріоритетною сферою перемовин у напрямі енергетичної безпеки за цей рік стало співробітництво між Україною та Францією в атомній енергетиці, зокрема шляхом потенційної участі французьких компаній у будівництві нових та реконструкції робочих атомних блоків в Україні, спільного виробництва ядерного палива, а також запуску проєктів у сфері малих модульних реакторів (ММР). 

Окрім активного перемовного процесу щодо запуску спільних проєктів у сфері енергетики, французький уряд наприкінці другого року імплементації безпекової угоди значно посилив енергетичну стійкість України шляхом надання нових пакетів підтримки. Зокрема в січні 2026 року міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро оголосив про майбутнє надання Україні додаткових 13 МВт електроенергії та близько 100 генераторів для відновлення енергосистеми після російських масованих ударів. А вже 4 лютого міністр енергетики України Денис Шмигаль офіційно повідомив, що до кінця місяця Франція передасть Україні 150 генераторів, а також забезпечить Україну упродовж 2026 року внесками на понад 70 мільйонів євро для відбудови енергетичного сектору. 

Імплементація цього рішення розпочалась відразу: того ж дня міський голова Києва Віталій Кличко відзвітував про те, що Київ отримав від Франції 30 генераторів загальною потужністю 3.4 МВт, які були покликані зміцнити стійкість обʼєктів критичної інфраструктури, закладів соціальної сфери та житлових будинків. 

Загалом із початку повномасштабної війни Росії проти України до лютого 2026 року Франція спрямувала близько 6 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України, щоб прискорити відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури внаслідок російських ударів, а також надала Україні 50 вантажів енергетичної допомоги, до яких увійшли генератори, трансформатори та аварійне обладнання. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України 

Участь Франції в гуманітарній підтримці України протягом другого року імплементації безпекової угоди охопила комплексні та послідовні зусилля, зокрема у сферах охорони здоровʼя, економічної допомоги та відбудови.

Найбільш пріоритетною сферою двостороннього співробітництва із лютого 2025 року до лютого 2026 року була підтримка системи охорони здоровʼя України. Зокрема Франція протягом року приймала на лікування постраждалих від війни українців у рамках проєкту Medevac – програми медичної евакуації за кордон українських цивільних і військових для лікування в найкращих профільних клініках країн-партнерів. 

Окрім цього, за цей період українські медичні заклади значно поглибили двостороннє співробітництво із французькими партнерами. Так, 1 квітня 2025 року Україна та Франція підписали сім угод на 51 мільйон євро щодо посилення української медичної сфери. Ці угоди стали частиною імплементації Грантової міжурядової угоди на 200 мільйонів євро, підписаної ще в червні 2024 року для комплексної підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України. 

Досягнуті у квітні 2025 року домовленості включали майбутнє будівництво дитячого реабілітаційного центру на базі Дитячої обласної лікарні у Вінниці, оснащення українських лікарень можливостями реабілітації після ампутацій і портативними рентгенівськими апаратами, закупівлю засобів серцево-легеневої реанімації та систем ультразвукової діагностики, створення мережі автономних мікроклінік на базі реабілітаційних закладів та інші двосторонні проєкти за фінансування Франції. 

Виконання цих двосторонніх угод розпочалось відразу: вже наприкінці квітня українські лікарні отримали від Франції перші вісім мобільних рентгенівських систем на 1.8 мільйона євро. А в червні 2025 року Україна та Франція ще більше поглибили співпрацю у сфері охорони здоровʼя шляхом підписання відповідної Декларації про наміри, яка зафіксувала прагнення сторін до розвитку громадського здоровʼя, впровадження відповідних євроінтеграційних реформ із боку України, а також посилення партнерства між українськими та французькими медичними установами у сферах реабілітації, ментального здоровʼя, онкології тощо. 

Цим співпраця в медичному секторі протягом літа 2025 року не обмежилась. Так, у серпні український уряд відзвітував про те, що медичні заклади Рівненщини та Чернігівщини в рамках імплементації вищезгаданих семи квітневих угод отримали від Франції перші партії телемедичного обладнання для дистанційної діагностики пацієнтів, а у Львові вже розпочалось зведення виробничого центру і протезної мікроклініки із загальним фінансуванням на суму близько 2.5 мільйона євро. 

Восени 2025 року українські медичні заклади продовжили отримувати медичне обладнання від Франції в рамках виконання підписаних угод на 51 мільйон євро. Зокрема у вересні до лікарень 16 областей України надійшли 150 сучасних портативних ультразвукових сканерів моделей T-Lite PRO та U-Lite PRO, а також перші партії обладнання для механізованої серцево-легеневої реанімації. За два місяці – у листопаді – у 29 медичних закладах Чернігівщини, які влітку отримали телемедичні системи від Франції, розпочались безкоштовні телемедичні консультації пацієнтів. Такий розвиток технологій цифрової трансформації в системі охорони здоровʼя покликаний значно розширити доступ до медичної допомоги, особливо у віддалених районах, де її надання є ускладненим.

Наприкінці листопада французька та українська сторони підписали ще дві нові угоди в медичному секторі в межах імплементації ширшої Грантової угоди. Так, перша домовленість заклала фундамент для модернізації діагностики та лікування раку молочної залози в українських лікарнях шляхом майбутнього надання Україні 25 мамографічних систем та ІТ-інфраструктури до цих систем від французької компанії GE Medical Systems. А друга угода стосувалась подальшого будівництва повноцінної модульної лікарні в Ніжині включно з постачанням необхідного обладнання із загальним фінансуванням на суму 35 мільйонів євро за реалізації французькою компанією Ellipse Projects SAS.

До кінця другого року імплементації безпекової угоди українсько-французьке партнерство в медичній сфері охопило ще низку ініціатив. У грудні 2025 року український уряд повідомив, що обласні дитячі лікарні України отримали від Франції шість сучасних хірургічних лапароскопічних стійок для проведення менш травматичних для пацієнтів оперативних втручань. А наступного місяця – у січні 2026 року – у Полтаві за підтримки французьких партнерів розпочала роботу мікроклініка із протезування та реабілітації. Ця клініка стала вже другою в Україні в рамках українсько-французького співробітництва після відкриття восени минулого року подібного навчально-виробничого центру протезування та протезної мікроклініки у Львові. 

Активна річна співпраця між Україною та Францією у сфері підтримки української медичної системи завершилась ще однією новиною: у лютому МОЗ офіційно заявив про те, що 149 закладів охорони здоровʼя та центрів екстреної медичної допомоги України отримали від французької сторони 700 одиниць обладнання для екстреної та реанімаційної медичної допомоги загальною вартістю майже 6 мільйонів євро. 

Попри значний акцент французьких партнерів на посиленні системи охорони здоровʼя України, співпраця в гуманітарному секторі за цей рік не обмежилась медичним співробітництвом. У межах вищезгаданої Грантової угоди на 200 мільйонів євро, підписаної ще влітку 2024 року, Україна та Франція в березні 2025 року узгодили загалом 19 проєктів із відновлення української критичної інфраструктури. Частина з них стосувалась енергетичної сфери, на яку, як вже було згадано, Франція зобовʼязалась спрямувати 60 мільйонів євро із загальної суми угоди, та медичного сектору, у якому сторони погодили домовленості на 51 мільйон євро. 

Інша частина з цих 19 проєктів була покликана зміцнити спроможності України в розмінуванні постраждалих територій і комплексній відбудові. Як повідомили в українському уряді, до реалізації цих двосторонніх ініціатив загалом долучилось 17 французьких компаній, що створює міцну основу для комплексного горизонтального економічного співробітництва між Україною та Францією. 

Відбудова України залишалась одним із пріоритетних напрямів гуманітарної підтримки з боку французького уряду протягом другого року виконання безпекової угоди. Так, у травні 2025 року Франція оголосила про внесок на 10 мільйонів євро на рахунок Чорнобильського фонду ЄБРР, щоб прискорити відновлення захисного укриття над саркофагом ЧАЕС. Ідеться про фінансування ліквідації наслідків атаки російського дрона на Арку НБК для швидкого відновлення екологічної стабільності в Чорнобильській зоні. 

Окрім цього, у липні 2025 року Франція долучилась до ініціативи Європейської комісії зі створення Європейського Флагманського Фонду для відбудови України – програми в рамках Team Europe, яка спрямована на підтримку комплексної відбудови України на шляху до євроінтеграції. За заявою українського уряду, Франція, Німеччина, Італія, Польща та ЄС через свої банки мали внести до цього Фонду перший капітал на суму 220 мільйонів євро, щоб у подальшому залучити 500 мільйонів євро від приватних донорів до кінця 2026 року. Пріоритетними сферами підтримки України в рамках цього багатостороннього співробітництва визначені цифрова трансформація, модернізація промисловості, відновлювана енергетика, виробництво товарів подвійного призначення та інші сектори української економіки. 

Того ж місяця Україна та Франція підписали Декларації про наміри щодо створення нового Фонду підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України із цільовим обсягом фінансування в 200 мільйонів євро. Згідно з повідомленням українського уряду, цей Фонд вже з 2027 року був покликаний фінансувати проєкти зі зміцнення української стійкості завдяки співфінансуванню компаній-учасниць, міжнародних донорів, державного бюджету України, французьких та українських органів місцевого самоврядування, а також інших партнерів.

А в листопаді 2025 року Франція спільно з Данією, Німеччиною, Литвою та ЄС оголосила про запуск проєкту EU4Reconstruction на 37 мільйонів євро. Ця ініціатива, створена в рамках програми Team Europe, покликана сприяти відбудові України та розвитку системи підзвітності у процесі використання публічних інвестицій для цієї відбудови відповідно до стандартів ЄС. 

Цим внески Франції до комплексної відбудови України не обмежились. Так, наприкінці осені французька машинобудівна компанія Alstom уклала стратегічну угоду із АТ „Укрзалізниця“ щодо майбутнього постачання Україні 55 сучасних вантажних локомотивів у період 2027-2029 років загальною вартістю 473 мільйони євро. Це партнерство має стати довгостроковою інвестицію в економічну безпеку та стійкість української логістики. 

Другий рік імплементації безпекової угоди завершився ще одним оголошенням щодо розширення економічної підтримки з боку Франції. На початку лютого 2026 року в Міністерстві економіки України заявили, що Франція спрямує додаткові 70 мільйонів євро на підтримку українських компаній у рамках вищезгаданого Фонду підтримки критичної інфраструктури. Ідеться про співробітництво у сферах технологій штучного інтелекту, гуманітарного розмінування, аграрного сектору, сектору супутникового звʼязку та інших пріоритетних напрямах двостороннього економічного партнерства. 

Таким чином, за цей рік французький уряд забезпечив комплексну та стійку підтримку стійкості України як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективах, фокусуючись на нагальних потребах української системи охорони здоровʼя та економічного сектору.

Притягнення Росії до відповідальності 

Франція долучалась до наближення справедливої відповідальності для Російської Федерації здебільшого в рамках двох колективних ініціатив – Коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. 

У межах Коаліції зі створення Спеціального трибуналу Франція та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення Спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут Спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 

Як у листопаді 2025 року повідомили в Офісі Президента України, остаточним місцем розміщення трибуналу буде Гаага і упродовж 2026 року будуть впроваджені практичні заходи для організації створення цього Спеціального трибуналу – набір суддів, прокурорів, секретаріату, обрання президента тощо. Так, країни Євросоюзу, серед яких і Франція, для прискорення організаційного процесу створення Спецтрибуналу зробили спільний внесок на 10 мільйонів євро, а в лютому 2026 року розпочала роботу Передова група Спеціального трибуналу для підготовки інституційних, логістичних та організаційних рішень. Безпосередній початок діяльності Спецтрибуналу запланований вже на 2027 рік.

Юрисдикція цього трибуналу поширюватиметься на 20-30 осіб: найвище військово-політичне керівництво Росії, зокрема Путіна і Лаврова, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проходити заочно, що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. У разі обвинувачення винних чекатиме до 30 років за ґратами або довічне ув’язнення.

А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Франція, до лютого 2026 року змогли повернути до України майже 2000 депортованих і примусово переміщених Росією дітей. Проте робота над поверненням усіх незаконно депортованих українських дітей активно триває, адже за офіційними даними Росія депортувала або примусово переселила понад 19.5 тисячі українських дітей, а за деякими даними із відкритих джерел ця кількість може становити до 35 тисяч осіб.

Тенденції в підтримці України: як змінився характер французької допомоги за рік 

У період із лютого 2025 року до лютого 2026 року найбільш активні сфери підтримки України з боку Франції відрізнялись від  пріоритетних напрямів співробітництва протягом першого року виконання безпекової угоди. 

Найбільш помітна зміна стосувалась секторів військової підтримки та співпраці в ОПК. Упродовж першого року імплементації безпекових домовленостей Франція здебільшого посилювала обороноздатність України шляхом безпосереднього постачання готового озброєння та військової техніки зі своїх складів, зокрема далекобійних ракет SCALP, ЗРК Crotale, ракет для ППО Mistral і Aster 30, винищувачів Mirage 2000-5F, авіаційних бомб AASM та Mk-81 тощо. У аналогічний період співробітництво в ОПК було спрямоване на налагодження довгострокових звʼязків із французькими оборонними гігантами – KNDS France та Thales, але характеризувалось мінімальними горизонтальними партнерствами між локальними оборонними виробниками України та Франції. 

Натомість другий рік імплементації угоди змістив акцент із військової підтримки з боку французького уряду на вузькоспеціалізовану горизонтальну співпрацю між українськими та французькими оборонними компаніями. У звʼязку із внутрішньою політичною кризою у Франції – значним бюджетним дефіцитом, відсутністю коаліції в парламенті, історичним падінням рейтингів Макрона, урядовою турбулентністю – ухвалення нових військових пакетів для України за бюджетні кошти було практично неможливим. 

У цих умовах „компенсаторним механізмом“ стало зміцнення прямого партнерства в ОПК: і в довгостроковій перспективі в рамках програми закупівлі 100 винищувачів Rafale від французької компанії Dassault Aviation, і для забезпечення нагальних потреб ЗСУ в рамках вузькоспеціалізованого співробітництва із інноваційними французькими виробниками – Turgis Gaillard, Texelis, Parrot, Harmattan AI, Alta Ares, EOS Technologie та іншими компаніями. 

Окрім цього, обмеження внутрішніх бюджетних і політичних спроможностей Франція також намагалась компенсувати проактивною позицією всередині Євросоюзу, щоб шляхом участі у європейських колективних механізмах продемонструвати свою стійку відданість підтримці України. 

Так, протягом обидвох років імплементації безпекової угоди Франція долучалась до комплексних санкційних пакетів ЄС проти Росії та її прибічників, а також до колективної ініціативи ЄС із використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України ERA. Проте саме в період із лютого 2025 року до лютого 2026 року, на додаток до участі в цих багатосторонніх програмах, Франція відрізнялась системною проактивною позицією щодо ідеї надання Україні “репараційної позики” від Євросоюзу, закликами щодо необхідності запровадження “найбільш жорстких” санкцій проти Росії та спробами боротьби із російським „тіньовим флотом“. 

На відміну від значних змін у моделі зміцнення обороноздатності України, характер співпраці в гуманітарному секторі протягом 2025 року став логічним продовженням двосторонніх програм, розпочатих ще в 2024 році. Першочергово це стосувалось імплементації Грантової міжурядової угоди на 200 мільйонів євро, підписаної ще в червні 2024 року. Попри те, що фундамент цього співробітництва країни заклали ще в 2024 році, саме в 2025 році французькі компанії почали посилювати систему охорони здоровʼя та економічну стійкість України в межах 19 узгоджених проєктів для виконання цієї Грантової угоди. 

Тож загалом протягом другого року імплементації безпекової угоди внутрішні політичні турбулентності у Франції досить сильно вплинули на загальний характер підтримки України. На заміну урядовій допомозі за рахунок національного бюджету Франції, на перший план вийшли приватні французькі компанії, які зміцнили двостороннє співробітництво з українськими партнерами у сферах ОПК, охорони здоровʼя, розмінування, відновлюваної енергетики, відбудови та логістики. 

Водночас тимчасовий дефіцит національного бюджету не став на заваді стійкій політичній позиції Франції щодо підтримки України: у межах колективних механізмів усередині ЄС французька сторона послідовно дотримувалась принципу максимізації тиску на Росію, щоб зробити ціну війни занадто високою для агресора та наблизити справедливий мир для України. Проте така зовнішня позиція все ж часто обмежується декларативним характером, не створюючи конкретних юридичних наслідків для Росії без політичної сили та стабільності всередині Франції. 

Те саме стосується і ширшої рамки безпекової угоди: сам по собі текст цього документу не створює юридичних зобовʼязувальних механізмів для Франції щодо обсягів підтримки України, тож подальша ефективність імплементації безпекової угоди залежить від дефіциту національного бюджету, парламентської коаліції та рейтингу довіри до виконавчої гілки влади в країні.