Авторка: Дарія Чернявська

16 лютого 2026 року минуло два роки з моменту підписання двосторонньої безпекової угоди з Німеччиною – Угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Федеративною Республікою Німеччина. 

Два роки тому саме ця безпекова угода з Німеччиною стала першою угодою, укладеною з країною ЄС, і загалом другою після угоди із Великою Британією в серії угод у рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023 року країни „Групи семи“ (G7).

Загалом станом на лютий 2026 року Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні військової допомоги для самозахисту у війні з Росією, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобовʼязання взяла на себе Німеччина в межах двосторонньої угоди 

Безпекова угода з Німеччиною, підписана 16 лютого 2024 року, заклала рамку для двостороннього співробітництва за 10 пунктами:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Тож положення безпекової угоди заклали фундамент для комплексної 10-річної підтримки України з боку німецького уряду як шляхом безпосереднього посилення української обороноздатності, так і шляхом впровадження жорстких санкцій проти Росії і активної участі ФРН у відбудові України.

Підсумки другого року комплексної співпраці між Україною та Німеччиною 

Упродовж другого року імплементації безпекової угоди Німеччина не лише продовжувала системно виконувати свої зобовʼязання за усіма 10 пунктами безпекової угоди, а й замінила США на позиції світового лідера в підтримці України. 

Так, із 2022 року до кінця 2024 року Сполучені Штати демонстрували безперечне світове лідерство в наданні Україні військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Проте вже в 2025 році після приходу Дональда Трампа на посаду президента США підтримка України з боку Сполучених Штатів впала майже на 99%, порівняно із середніми показниками 2022-2024 років.

Натомість Німеччина, яка упродовж першого року імплементації безпекової угоди посідала друге місце у світі за наданою Україні військовою допомогою після США, вже в 2025 році стала абсолютним світовим лідером за обсягами фінансових внесків у програми підтримки України.

Військова підтримка 

2025-й рік став роком рекордної військової підтримки України з боку Німеччини. Так, за результатами минулорічної співпраці ФРН стала абсолютним світовим лідером серед усіх країн за внесками у посилення обороноздатності України, інвестувавши 9 мільярдів євро в закупівлю озброєння і військової техніки для потреб українських Сил оборони. 

У звʼязку із внутрішньополітичними змінами в Німеччині – приходом на посаду федерального канцлера у травні 2025 року Фрідріха Мерца замість Олафа Шольца – другий рік імплементації безпекової угоди у сфері військової підтримки доцільно умовно поділити на два етапи. Із 16 лютого 2025 року до квітня 2025 року включно німецький уряд щомісяця публічно оприлюднював звіти щодо наданої за цей період номенклатури озброєння і військової техніки для потреб ЗСУ. Водночас вже із травня 2025 року оновлене політичне керівництво ФРН ухвалило рішення щодо засекречення даних щодо усіх подальших траншів військової допомоги, що мінімізувало публічні заяви про надіслане Україні озброєння до 16 лютого 2026 року. 

У період активної публічної фази інформування з боку німецького уряду – із 16 лютого 2025 року до травня 2025 року – пріоритетними сферами військової підтримки України стали ППО та бронетехніка, оскільки Німеччина є співлідеркою Коаліції інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони і Коаліції бронетанкової техніки та маневреності. Так, за цей період уряд ФРН відзвітував про надання ЗСУ ракет до систем ППО IRIS-T SLM та IRIS-T SLS, 4 мобільних систем ППО Kinetic Defence Vehicle, 146 бронемашин MRAP, 3 зенітних установок Gepard, 6 броньованих ремонтно-евакуаційних машин (БРЕМ) Bergepanzer 2 і понад 900 протитанкових гранатометів RGW 90. 

Оскільки Німеччина є активною учасницею Коаліції дронів і Коаліції артилерії, за цей період країна посилила спроможності українських Сил оборони в цих сферах шляхом постачання 7 САУ Zuzana 2, 450 ударних дронів HF-1, 171 розвідувального дрона Vector, 245 розвідувальних дронів RQ-35 Heidrun, 29 розвідувальних дронів Songbird, 14 розвідувальних дронів Hornet, 30 наземних дронів Gereon RCS, 10 надводних дронів Sonobot. А для зміцнення боєприпасних спроможностей ЗСУ німецький уряд із 16 лютого 2025 року до травня 2025 року повідомив про надання 82 тисяч 155-мм боєприпасів, 5 тисяч 122-мм боєприпасів, 8 тисяч 120-мм боєприпасів, а також боєприпасів до танків Leopard 1 і Leopard 2, установок Gepard і БМП Marder. 

Загалом ще наприкінці лютого 2025 року ФРН зобовʼязалась забезпечити Україну 370 тисячами артилерійських боєприпасів упродовж 2025 року, а вже до квітня анонсована кількість боєприпасів на рік зросла до 500 тисяч.

Важливою подією цього періоду стало також започаткування у межах формату „Рамштайн“ 11 квітня 2025 року Коаліції з радіоелектронної боротьби (РЕБ) на чолі з Німеччиною для зміцнення радіоелектронного захисту, забезпечення звʼязку, ведення розвідки і посилення ефективності систем озброєння Сил оборони України. Вже за тиждень – 17 квітня – німецький уряд відзвітував про надання для потреб ЗСУ 41 радіолокаційної станції наземного спостереження. 

Попри активне публічне висвітлення військової підтримки України упродовж перших трьох місяців другого року імплементації безпекової угоди, вже з травня 2025 року публічне інформування з боку німецького уряду було зведене до мінімуму. Так, наприклад, ще до офіційного вступу на посаду федерального канцлера – у квітні 2025 року – Фрідріх Мерц неодноразово публічно заявляв про свою підтримку ідеї постачання Україні далекобійних ракет Taurus. Але вже з початку травня 2025 року, коли Мерц офіційно обійняв посаду, він заявив про повне засекречення дискусій про конкретні пакети військової підтримки України, включно з ракетами Taurus, із безпекових міркувань. 

Тривалу паузу в публічному інформуванні про надання військової допомоги з боку Німеччини Міністерство оборони України перервало лише в липні 2025 року. Так, 21 липня 2025 року українське оборонне відомство заявило, що Німеччина долучиться до колективної ініціативи з надання Україні 5 систем ППО Patriot, а також забезпечить ЗСУ 200 тисячами снарядів для систем Gepard. У той самий період міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус офіційно підтвердив, що в рамках колективного надання Україні американських систем ППО Patriot ФРН готова самостійно профінансувати закупівлю 2 систем ППО. Разом із ними загальна кількість систем ППО Patriot, переданих Німеччиною з 2022 року, мала б сягнути 5. 

Перший етап реалізації цих домовленостей розпочався відразу: 1 серпня 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив про те, що найближчим часом Україна отримає від Німеччини 2 пускові установки для систем ППО Patriot, а упродовж декількох місяців до України прибудуть інші компоненти цих систем ППО. За місяць – у вересні – оборонне відомство ФРН офіційно підтвердило, що перші пускові установки до обіцяних систем ППО вже передані Україні. А станом на початок листопада 2025 року процес постачання 2 систем ППО Patriot від Німеччини повністю завершився. 

Посилення спроможностей української ППО з боку Німеччини впродовж другого року імплементації безпекової угоди не обмежилось постачанням 2 систем ППО Patriot. Так, вже за каденції Фрідріха Мерца на посаді федерального канцлера Україна до кінця 2025 року отримала від Німеччини 3 системи ППО IRIS-T, після чого загальна кількість цих систем ППО від Німеччини на озброєнні українських Сил оборони зросла до 9. Проте в Міністерстві оборони України не надали подробиць щодо того, про які саме 3 комплекси IRIS-T йдеться – IRIS-T SLS із малим радіусом дії з дальністю ураження до 12 км чи IRIS-T SLM із середнім радіусом дії з дальністю ураження до 40 км.

Окрім цього, задля посилення обороноздатності України ФРН ще влітку 2025 року приєдналась до програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає закупівлю озброєння та обладнання американського виробництва за кошти європейських країн-членів НАТО і Канади. Так, у серпні 2025 року німецький уряд офіційно оголосив про намір зробити внесок у PURL на суму 500 мільйонів доларів США. Додаткові внески у PURL на 150 мільйонів євро і 200 мільйонів доларів США міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив у листопаді та грудні 2025 року відповідно. Деталі щодо типів озброєння і військової техніки, проінвестованих Німеччиною в рамках PURL, залишаються конфіденційними, проте відомо, що програма PURL забезпечує майже всі ракети для систем ППО Patriot та інших систем ППО, які держави-партнери постачають Україні. 

Внески Німеччини у військову підтримку України продовжуватимуть зростати: упродовж 2026 року німецький уряд зобовʼязався виділити близько 12 мільярдів євро на посилення української обороноздатності, зокрема у сферах ППО, артилерії, бронетехніки, боєприпасів і дронів. Ці обсяги фінансової підтримки з боку Німеччини, інвестовані у військову допомогу Україні в 2026 році, становлять понад 30% світових оголошених обсягів безпекової допомоги на цей рік. 

Співпраця в ОПК 

Протягом другого року імплементації безпекової угоди Німеччина продемонструвала лідерство не лише в наданні військової допомоги Україні з боку уряду, а й у підтримці з боку ОПК. Ключовими гравцями в цьому процесі стали німецькі оборонні гіганти Rheinmetall і KNDS Deutschland, а також вузькоспеціалізовані оборонні виробники Diehl Defence і Hensoldt. 

Так, наприклад, Rheinmetall системно забезпечував українські Сили оборони пріоритетним озброєнням і військовою технікою упродовж усього року виконання угоди. Зокрема в липні 2025 року Rheinmetall підтвердив постачання Україні додаткового – вже четвертого з 2022 року – мобільного рятувального шпиталю Role 2. Шпиталь складається із трьох вантажівок-причепів, які утворюють повноцінний мобільний функціональний медичний центр для надання невідкладної допомоги пораненим військовослужбовцям. Вже восени керівництво компанії підтвердило виробництво систем ППО Skyranger на базі танків Leopard 1 для потреб ЗСУ за кошти, отримані за рахунок прибутків від заморожених російських активів, а також анонсувало майбутнє надання Україні 5 БМП Lynx. 

У 2025 році в Україні також розпочалось будівництво заводу Rheinmetall із виробництва боєприпасів, про відкриття якого країни домовились ще влітку 2024 року. Водночас інституційно ці наміри були закріплені лише в травні 2025 року. Тоді АТ „Укроборонпром“ уклав із Rheinmetall офіційний Меморандум про співпрацю щодо майбутнього створення спільного підприємства із виробництва артилерійських боєприпасів, яке покликане випускати до 300 тисяч 155-мм снарядів на рік. 

Цим локалізація потужностей Rheinmetall в Україні не обмежилась. У березні 2025 року концерн анонсував відкриття на території України ремонтного центру для переданих танків Leopard, БМП Marder і артилерійських установок PzH 2000. А в жовтні оборонні відомства України та Німеччини підписали угоду про співпрацю в ОПК, яка заклала основу для локалізації виробництва БМП Lynx від Rheinmetall на території України. 

Співробітництво з KNDS Deutschland упродовж року розвинулось шляхом налагодження ремонту зенітних установок Gepard на території України завдяки відкриттю наприкінці січня 2025 року спільного оборонного підприємства між KNDS Deutschland і українським оборонним виробником, яке було покликане забезпечити обслуговування і ремонт раніше переданої техніки.

Домовленостей про поглиблення двосторонньої оборонної співпраці Україна досягла також із німецькою оборонною компанією Diehl Defence, яка з лютого 2022 року до кінця 2025 року виготовила для потреб України 9 систем ППО IRIS-T. Так, 28 травня 2025 року українське оборонне відомство підписало контракт із Diehl Defence про виробництво нових систем ППО IRIS-T і ракет до них на суму 2.2 мільярда євро. А наприкінці січня 2026 року генеральний директор цієї компанії заявив, що загалом Україна замовила 18 систем ППО IRIS-T, тож у короткостроковій і середньостроковій перспективі можна очікувати подальше системне посилення української протиповітряної оборони. 

Іншим представником німецького ОПК, який у 2025 році долучився до зміцнення української ППО, стала компанія Hensoldt. Наприкінці липня 2025 року керівництво компанії заявило про отримання замовлення на понад 340 мільйонів євро на виробництво для потреб ЗСУ високопродуктивних радарів TRML-4D, які здатні надійно виявляти і класифікувати всі типи повітряних цілей у радіусі до 250 км, та радарів ближнього радіусу дії Spexer 2000 3D MkIII, які складаються з оглядових систем для виявлення наземних, морських і низьковисотних повітряних цілей.

Окрім цього, із 16 лютого 2025 року до 16 лютого 2026 року до посилення співробітництва з українським ОПК долучились і інші більш локальні і технологічні німецькі оборонні компанії, серед яких Quantum Systems, FFG (Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft), Helsing, Auterion, ARX Robotics, Wingcopter і Fernride. 

Зокрема компанія Quantum Systems упродовж другого року імплементації безпекової угоди була одним із ключових партнерів України у середовищі німецького ОПК. Ще в лютому 2025 року цей виробник дронів анонсував подвоєння виробництва безпілотників на локалізованому українському заводі Quantum Systems, який розпочав роботу в 2024 році. У травні представники Quantum Systems в Україні додатково відзвітували, що на вищезгаданому підприємстві на території України відбулась успішна локалізація повноцінного виробництва фюзеляжів для дронів Vector. А вже до серпня 2025 року компанія виконала свою ключову обіцянку – українське підприємство подвоїло виробництво розвідувальних безпілотників Vector до 80 БПЛА на місяць.

Також у квітні 2025 року компанія Quantum Systems запустила партнерство з українським виробником БПЛА Frontline шляхом підписання меморандуму про співпрацю у сфері виробництва й інтеграції оборонних технологій. Ця угода, фіналізована в липні, заклала основу для подальшої реалізації спільних R&D-проєктів, масштабування виробництва в Україні та інтеграції українських розробок у європейську оборонну екосистему. 

Системний підхід до посилення української обороноздатності компанія підтвердила відразу: у серпні стало офіційно відомо, що Україна вперше отримала від Quantum Systems оновлені дрони Vector AI зі штучним інтелектом та акустичною системою виявлення артилерії. А до кінця 2025 року компанії Frontline і Quantum Systems ще більше поглибили двостороннє співробітництво. Так, у грудні вони оголосили про створення спільного підприємства Quantum Frontline Industries (QFI) на території Німеччини для виробництва ударних і розвідувальних дронів. Це підприємство, яке покликане випускати понад 10 тисяч дронів на рік, стане першим німецько-українським спільним оборонним підприємством у сфері безпілотних технологій і першою в Європі повністю автоматизованою промисловою лінією з виробництва дронів для ЗСУ. 

Проте цим розгортання спільних виробничих потужностей компаніями українського та німецького ОПК не обмежилось. У лютому 2026 року під час Мюнхенської безпекової конференції німецький виробник операційних систем для дронів Auterion і українська оборонно-технологічна компанія Airlogix оголосили про створення на території Німеччини спільного оборонного підприємства для виробництва ударних БПЛА на основі штучного інтелекту. Ці автономні ударні БПЛА покликані значно посилити обороноздатність України і зміцнити інтеграцію у європейську оборонно-промислову систему.  

Тоді ж – під час Мюнхенської конференції з безпеки – представники українського та німецького ОПК уклали ще дві угоди про спільне оборонне виробництво. Так, українська Tencore та німецька Fernride досягли домовленостей щодо створення на території Німеччини спільного підприємства із виробництва безпілотних наземних платформ Termit, а українська TAF Industries та німецька Wingcopter підписали угоду про спільне виробництво БПЛА.

Значний внесок у посилення безпілотних спроможностей Сил оборони зробили і інші німецькі оборонні компанії. У лютому 2025 року німецький виробник Helsing зобовʼязався забезпечити ЗСУ 6 тисячами ударних безпілотників HX-2. А в липні 2025 року компанія відзвітувала, що Україна вже отримала 2 тисячі ударних дронів HF-1 із загалом 4 тисяч дронів цього типу, про постачання яких сторони досягли домовленостей восени 2024 року. 

Окрім цього, у листопаді 2025 року ще одна німецька оборонна компанія – ARX Robotics – отримала велике замовлення на виробництво і постачання ЗСУ нової партії безпілотних наземних роботизованих систем Gereon, які українські Сили оборони вже успішно застосовують на лінії зіткнення для логістики, евакуації та розвідки. Частина цих систем має бути розроблена безпосередньо на території України для прискорення поставок і зміцнення українського ОПК. За 3 місяці – у лютому 2026 року – у МЗС України заявили, що постачання систем Gereon для потреб ЗСУ вже розпочалося. 

Посилення спроможностей ЗСУ у сферах бронетехніки, артилерії та транспорту упродовж другого року виконання безпекової угоди було ще одним пріоритетним напрямом співробітництва між оборонними комплексами країн. Так, у жовтні 2025 року Україна замовила в німецької компанії Daimler Truck 1000 військових вантажівок Mercedes-Benz Zetros, які адаптовані до умов дронової війни і можуть бути використані для евакуації, логістики та транспортування. Вже за два місяці – у грудні – оборонне відомство України повідомило про початок співробітництва з німецьким ОПК щодо виробництва 200 САУ „Богдана“ на шасі Zetros вартістю 750 мільйонів євро. 

А наприкінці січня 2026 року Україна отримала 8 гусеничних бронемашин підтримки ACSV від німецької компанії FFG (Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft). Завдяки своїй багатофункціональності ця техніка може бути озброєна кулеметами, гарматами чи системами ППО, а також може бути використана для медичної евакуації чи створення командного пункту. 

Співробітництво в ОПК упродовж другого року імплементації безпекової угоди охопило не лише налагодження нових партнерств між оборонними компаніями країн, а й значні внески Німеччини у зміцнення виробничих потужностей українських оборонних виробників. Зокрема наприкінці травня 2025 року оборонні відомства України та Німеччини підписали Лист про наміри щодо фінансування Німеччиною закупівлі українського далекобійного озброєння на сотні мільйонів євро. У вересні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус конкретизував домовленості в цьому напрямку співпраці і заявив, що ФРН профінансує виробництво декількох тисяч українських далекобійних дронів різних типів на загальну суму 300 мільйонів євро. Станом на грудень 2025 року в Міністерстві оборони України повідомили про початок реалізації цих домовленостей щодо фінансування виробництва українських БПЛА.

Використання заморожених російських активів для підтримки України 

Оскільки Німеччина є країною Євросоюзу, упродовж другого року виконання безпекової угоди вона була залучена до реалізації запущеної в жовтні 2024 року ініціативи “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA). Цей механізм був утворений G7 для надання Україні кредитних коштів за рахунок доходів від заморожених російських активів на загальну суму 50 мільярдів доларів, де обіцяна частка ЄС склала понад 18 мільярдів євро. 

Так, із 16 лютого 2025 року до кінця 2025 року ЄС забезпечив повне виконання взятих на себе зобовʼязань: на додаток до виплачених у січні 2025 року 3 мільярдів євро, Україна за вищевказаний період отримала в рамках ERA 9 траншів від Європейського Союзу на загальну суму понад 15 мільярдів євро. Усі кошти в межах цих траншів були спрямовані на відшкодування пріоритетних видатків державного бюджету України. Таким чином протягом 2025 року ЄС повністю виплатив Україні обіцяні 18 мільярдів євро. 

Проте ФРН не обмежилась залученістю до цієї колективної ініціативи. Німецький уряд системно просував ідею надання Україні безвідсоткової „репараційної позики“ на 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів у юрисдикції ЄС для фінансування закупівлі озброєння і військової техніки для потреб ЗСУ. 

Зокрема в листопаді 2025 року федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що він “майже щодня” веде перемовини з Єврокомісією та іншими країнами ЄС щодо надання Україні “репараційної позики”. Проте через політичний спротив і юридичні побоювання Бельгії, у якій розташований депозитарій Euroclear із основною часткою заморожених російських активів у ЄС, країни Євросоюзу досі не досягли консенсусу щодо надання Україні цієї „репараційної позики“.

Навчання і тренування українських військових 

Німеччина продовжила проводити підготовку українських військовослужбовців на своїй території в рамках однієї з двох найбільших світових колективних місій – Місії ЄС EUMAM Ukraine, яка була розпочата країнами Європейського Союзу ще восени 2022 року. 

Станом на травень 2025 року в рамках цієї Місії на території Німеччини вже пройшли підготовку понад 20 тисяч українських військових, які опанували навички ведення бойових дій та обслуговування переданої військової техніки. 

Загалом із моменту запуску Місії до лютого 2026 року кількість підготовлених у її рамках українських військових сягнула 87 тисяч, із яких майже 15 тисяч військових пройшли індивідуальні, колективні та спеціалізовані навчання на території країн ЄС упродовж 2025 року. 

Санкції проти Росії та її прибічників 

Німеччина посилювала санкційний тиск на Росію у рамках комплексних санкційних пакетів Європейського Союзу. Так, у період із 16 лютого 2025 року до 16 лютого 2026 року ЄС оголосив 4 пакети санкцій проти Росії та її прибічників, після чого загальна кількість комплексних санкційних пакетів, оголошених Євросоюзом із початку повномасштабної російсько-української війни, зросла до 19. 

У межах цих чотирьох пакетів ЄС значно посилив обмежувальні заходи проти фінансового, військового, енергетичного та нафтового секторів Росії, зокрема “тіньового флоту” РФ, банківської системи, російського ОПК, а також осіб, причетних до депортації українських дітей. 

Найбільш пріоритетним сектором російської економіки для санкцій з боку ЄС став енергетичний сектор. Зокрема упродовж другого року імплементації безпекової угоди до санкційних списків Євросоюзу потрапили 485 суден “тіньового флоту”, які незаконно транспортували російську нафту, а також російські нафтові компанії “Сургутнафтогаз”, “Роснафта” і “Газпром нафта”. 

Окрім цього, у рамках 3 пакета санкцій проти Росії за цей рік і 18 пакета санкцій проти Росії із 2022 року загалом ЄС наклав повне ембарго на будь-які операції з “Північним потоком-1” та “Північним потоком-2”, заборонив імпорт продуктів переробки нафтопродуктів із російської сирої нафти з третіх країн, а також знизив граничну ціну на сиру російську нафту з 60 доларів США за барель до 47.6 долара США за барель, щоб значно зменшити спроможність РФ фінансувати агресивну війну проти України. На додаток до цих обмежень Євросоюз у 19 санкційному пакеті, оголошеному в жовтні 2025 року, заборонив імпорт російського скрапленого газу з 2027 року.

Упродовж другого року виконання угоди обмежувальні заходи з боку ЄС охопили також компанії в Китаї, Індії, Казахстані, ОАЕ, Туреччині, Сінгапурі, Узбекистані, Таджикистані, Киргизстані, Гонконзі, Сербії, Вʼєтнамі та Білорусі, які посилювали військовий сектор РФ або допомагали Росії в обході санкцій. 

Водночас німецький тиск на різні сектори російської економіки не обмежився участю в комплексних санкційних пакетах Європейського Союзу. Зокрема ще в березні 2025 року Німеччина створила справжній прецедент у системі обмежень проти “тіньового флоту” Росії: тоді ФРН конфіскувала танкер Eventin, який із кінця лютого 2025 року перебував під санкціями ЄС, разом із 100 тисячами тонн сирої нафти вартістю 40 мільйонів євро. Ця конфіскація стала першим подібним випадком з боку країни Євросоюзу з початку повномасштабної війни. 

Після цього німецький уряд неодноразово закликав інші європейські країни системно посилювати тиск на російський “тіньовий флот”, а 1 липня 2025 року Німеччина офіційно запустила посилену перевірку статусу страхування суден у Балтійському морі, щоб у разі порушень вводити обмежувальні заходи проти цих нафтових танкерів. Додатково наприкінці січня 2026 року Німеччина спільно з 13 іншими європейськими країнами підписала заяву про посилення морської безпеки в регіоні Балтійського та Північного морів, зокрема шляхом унеможливлення незаконного переміщення цими водами танкерів російського “тіньового флоту“. 

Окремим важливим напрямком діяльності Німеччини упродовж другого року імплементації угоди було притягнення до відповідальності юридичних і фізичних осіб, які допомагали Росії обходити санкції або зміцнювали російський ОПК. Зокрема восени 2025 року в ФРН майже на 5 років засудили росіянина, який постачав до РФ товари подвійного призначення для підводної розвідки. Тоді ж – у вересні – у Німеччині оголосили вироки за порушення санкційного режиму проти Росії ще 5 фігурантам, які незаконно експортували до Росії електричні компоненти. Вже наступного місяця земельний суд Гамбурга засудив ще двох чоловіків до понад 6 років і 3 років увʼязнення відповідно за постачання до Росії електроніки до безпілотників. А з грудня 2025 року до лютого 2026 року в Німеччині притягнули до відповідальності ще щонайменше 9 осіб за незаконне транспортування до Росії підсанкційних товарів. 

Тож із 16 лютого 2025 року до 16 лютого 2026 року ФРН системно сприяла підвищенню ціни повномасштабної війни проти України для агресора, долучаючись до введення нових обмежувальних заходів і суворо контролюючи процес дотримання вже введених санкцій. 

Невійськова безпека і цивільний захист 

Окрім комплексної військової підтримки та посилення санкційного тиску на Росію, Німеччина зробила значний внесок у зміцнення кібербезпеки і цивільного захисту України. 

Так, із 16 лютого 2025 року до 16 лютого 2026 року для посилення спроможностей українських прикордонників і рятувальних служб ФРН передала Україні 1600 захисних габіонних конструкцій, 8 пожежно-рятувальних автомобілів, спеціалізовані автомобілі для ДСНС, обладнання для кінологічних підрозділів ДСНС, наземні роботизовані платформи підтримки пожежогасіння LUF 60 та LUF Nano, а також автомобілі для потреб Нацгвардії та ДПСУ.

Зусилля Німеччини із посилення кіберзахисту України полягали як у активному долученні до колективних ініціатив, зокрема IT-коаліції і Талліннського механізму, так і у двосторонньому співробітництві. 

У рамках Талліннського механізму, в якому Німеччина є однією з 13 країн-учасниць, міжнародні партнери в 2025 році спрямували понад 60 мільйонів євро на підтримку кіберстійкості та цифрової безпеки України. А за два роки діяльності – із грудня 2023 року до грудня 2025 року – Талліннський механізм акумулював загалом майже 250 мільйонів євро для захисту українського цифрового суверенітету та протидії російським кібератакам. 

Важливою подією 2025 року стало також відкриття у травні Проєктного офісу Талліннського механізму (TMPO) у Києві для розвитку кібердипломатії, цифрової стійкості України, а також налагодження комплексної співпраці міжнародних партнерів із Держспецзвʼязку, МЗС, СБУ та НКЦК.

У рамках іншої колективної ініціативи, спрямованої на посилення спроможностей Міністерства оборони України у сферах звʼязку, IT та кібербезпеки, – IT-коаліції – ФРН спільно з іншими державами-партнерами із моменту заснування Коаліції у вересні 2023 року до середини осені 2025 року акумулювала понад 1.2 мільярда євро на посилення технологічного потенціалу ЗСУ, зокрема шляхом надання Силам оборони України засобів супутникового і мобільного звʼязку, зарядних станцій, ноутбуків, обладнання для центрів обробки даних тощо. Ключову роль IT-коаліція відіграє у модернізації бойової системи DELTA, масштабуванні використання платформи SAP, а також розвитку ключових технологічних проєктів у системі Сил оборони, серед яких „Армія+“ і „Резерв+“. 

Упродовж другого року імплементації безпекової угоди Україна також значно поглибила двосторонню співпрацю з ФРН у сферах звʼязку, цифровізації та кібербезпеки. Так, ще у квітні 2025 року керівництво французької компанії Eutelsat, яка надає Україні послуги високошвидкісного супутникового інтернету і є альтернативою терміналам Starlink, повідомило, що Німеччина вже рік фінансує доступ України до цієї мережі звʼязку. А наступного місяця – у травні 2025 року – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц анонсував розширення фінансування системи Starlink з боку німецького уряду. 

У липні 2025 року країни також досягли домовленостей щодо поглиблення співробітництва у сфері цифровізації Сил оборони, зокрема шляхом внесків німецького уряду в розвиток таких цифрових інструментів, як „Армія+“, „Резерв+“ і DELTA. Німеччина та Україна фіналізували ці домовленості в жовтні шляхом підписання додаткової угоди про співпрацю у сфері цифровізації оборонного сектору на 2026-2028 роки в рамках двосторонньої безпекової угоди. 

Підтримка енергетичної інфраструктури 

Відбудова постраждалих від російських ударів енергетичних обʼєктів України була одним із найбільш пріоритетних напрямків двостороннього співробітництва упродовж другого року виконання безпекової угоди. 

У березні 2025 року німецький уряд зробив черговий внесок до Фонду підтримки енергетики України на понад 7 мільйонів євро, щоб прискорити ремонт енергетичної інфраструктури України та забезпечити “зелений” перехід української енергосистеми.

Наступного місяця енергетики Сумської області отримали 15 тонн гуманітарного енергетичного обладнання за фінансування чотирьох країн, зокрема й Німеччини. 

А вже в червні ФРН та Україна запустили проєкт із „зеленого“ відновлення та трансформації вугільних регіонів України – Програму Power4JustTransition. Так, сторони офіційно розпочали діяльність цієї Програми шляхом підписання Меморандуму про реалізацію проєкту міжнародної технічної допомоги “Енергія для справедливої трансформації” із загальним бюджетом у 26 мільйонів євро. 

Іншою важливою угодою, реалізація якої стала можливою завдяки фінансуванню з боку німецького уряду, стала підписана в жовтні 2025 року угода з ПРООН в Україні на 16.5 мільйона євро. Ця угода офіційно розпочала виконання ініціативи “Рішення у сфері відновлюваної енергії” (RES) зі встановлення сонячних панелей, теплових насосів та акумуляторних систем на обʼєктах соціальної інфраструктури України для підвищення енергоефективності та енергонезалежності. 

Тоді ж – у жовтні – український уряд офіційно повідомив, що Німеччина зробить ще один внесок до Фонду підтримки енергетики України на суму 60 мільйонів євро для прискорення закупівлі генераторів, критичного енергетичного обладнання та мобільних теплоелектростанцій. 

В останній день місяця Україна підписала ще одну домовленість із Німеччиною щодо посилення енергетичної стійкості. У межах проєкту “Сприяння розвитку соціальної інфраструктури (УФСІ VIІI)” Україна та Уряд Німеччини підписали додаткову угоду про спрямування гранту на 13.5 мільйона євро від ФРН на посилення спроможності українських лікарень, зокрема шляхом енергоефективної модернізації будівель.

На цьому активна фаза укладання двосторонніх угод у сфері підтримки української енергоінфраструктури не завершилась. Вже 13 листопада Україна підписала угоду з IFC, ЄБРР і німецькою компанією Notus щодо реалізації в Україні проєктів із відновлюваної енергетики. Одним із цих проєктів стало будівництво німецькою компанією Notus вітрової електростанції потужністю 120 МВт в Одеській області.

2025 рік завершився дуже важливим рішенням з боку німецького уряду на користь посиленої підтримки української енергосистеми. Так, на початку грудня 2025 року Міністерство енергетики ФРН заявило про додатковий внесок у проєкти відновлення української енергетичної інфраструктури на суму 100 мільйонів євро. Ці кошти стали доповненням до попередньої інвестиції до Фонду підтримки енергетики на 60 мільйонів євро і були покликані забезпечити закупівлю запчастин та обладнання для відновлення постраждалих енергетичних обʼєктів. Наприкінці місяця німецьке Міненерго реалізувало обіцяну допомогу та офіційно зробило найбільший із початку повномасштабної війни одноразовий транш на анонсовані 160 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики України, після чого загальні внески ФРН до цього Фонду з 2022 року сягнули понад 550 мільйонів євро. 

Того ж місяця – у грудні 2025 року – постраждалі від війни українські громади отримали понад 60 додаткових обʼєктів розподіленої генерації, серед яких 33 когенераційні установки, 17 блочно-модульних котелень і 12 мобільних модульних котелень, за фінансування Німеччини. Так само в грудні німецький уряд зобовʼязався спрямувати ще 20 мільйонів євро у зміцнення енергонезалежності майже 1400 українських шкіл і закладів дошкільної освіти, а також 10 лікарень.

У 2026 році ФРН продовжила надавати активну допомогу українській енергетичній системі. Так, на початку січня до України прибув трансформатор із німецької ТЕС у місті Карлсруе для підтримки стабілізації електропостачання після російських ударів. А наприкінці місяця український уряд відзвітував про те, що Німеччина додатково надала Києву ще дві когенераційні установки для подолання енергетичної кризи. 

Кінцевий обсяг зимової екстреної енергетичної підтримки з боку Німеччини сягнув 120 мільйонів євро. Цей внесок доповнив вищезгадану інвестицію ФРН на понад 160 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики. Зокрема до цього зимового пакета енергетичної підтримки увійшли понад 40 когенераційних установок, 76 модульних котелень, 300 сонячних станцій, 375 батарейних накопичувачів для резервного електропостачання, 15 мобільних гібридних генераторів та інше екстрене обладнання для забезпечення стійкості української енергосистеми.

Загалом із початку повномасштабної війни Росії проти України Німеччина спрямувала вже понад 1 мільярд євро на енергетичну підтримку України, що є рекордним показником серед усіх держав-партнерів. 

Розмінування українських територій 

Внески ФРН у гуманітарне та бойове розмінування постраждалих українських територій протягом другого року виконання безпекової угоди охоплювали низку індивідуальних і колективних зусиль. 

Зокрема в межах Коаліції з розмінування, де Німеччина є однією з активних країн-учасниць, ще наприкінці лютого 2025 року партнери зафіксували зобовʼязання виділити 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій до 2034 року. Бюджет Коаліції на 2025 рік був визначений на рівні 130 мільйонів євро. Так, лише із січня до червня 2025 року Коаліція акумулювала вже 93 мільйони євро на закупівлю спеціалізованої техніки, міношукачів та іншого необхідного обладнання, а також на навчання фахівців із розмінування. 

Загалом із моменту заснування Коаліції в лютому 2024 року до кінця 2025 року країнам-учасницям, зокрема і Німеччині, вдалось підготувати майже 4000 спеціалістів із розмінування, надати обладнання на майже 410 мільйонів євро і закупити техніку на понад 110 мільйонів євро, зокрема позашляховики, прилади нічного бачення, бронетранспортери тощо. 

Упродовж 2026 року партнери продовжать підтримувати спроможності України в розмінуванні постраждалих територій шляхом надання техніки та обладнання вартістю щонайменше 165 мільйонів євро. 

Німецький уряд також забезпечив Сили оборони України значною кількістю спеціалізованої техніки для розмінування. У період активного публічного інформування про підтримку України з боку німецького уряду – із лютого 2025 року до кінця квітня 2025 року – Україна отримала від ФРН 8 броньованих інженерних машин для розмінування Wisent 1, 20 мінних плугів і 100 переносних систем для розмінування. 

Окрім цього, ще в березні 2025 року швейцарсько-німецьке підприємство Global Clearance Solutions, яке займається виробництвом машин для механізованого розмінування GCS, зобовʼязалось надати Україні ще 26 машин GCS упродовж 2025 року на додаток до вже переданих раніше 62 машин. Надання цих машин для розмінування українських територій фінансують уряди 6 країн, зокрема і Німеччини. 

А наступного місяця – у квітні 2025 року – ФРН спільно з Канадою, Японією та Швейцарією профінансувала проведення масштабного координаційного партнерського воркшопу в Женеві, який зібрав понад 100 учасників для посилення підтримки гуманітарного розмінування українських територій.

Таким чином, ФРН системно підтримує Україну на всіх етапах розмінування постраждалих територій: від постачання важкої бронетехніки для бойового розмінування на лінії фронту до фінансування проєктів гуманітарного очищення деокупованих територій.

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України 

Поряд зі значною підтримкою енергетичної системи України, гуманітарна підтримка з боку Німеччини упродовж другого року імплементації безпекової угоди була ще однією пріоритетною сферою співробітництва між країнами. 

Так, ФРН сприяла відновленню та стійкості України у декількох магістральних напрямах – охороні здоровʼя, екології, євроінтеграції, підприємництві та зміцненні громадянського суспільства.

У рамках системної підтримки сфери охорони здоровʼя України Німеччина продемонструвала світове лідерство в межах ініціативи „Medevac Ukraine“ – програми медичної евакуації українців, постраждалих від російської агресії, за кордон. Із початку повномасштабного російського вторгнення Німеччина прийняла на лікування та реабілітацію понад 1800 українців, що є найбільшим показником серед усіх країн-партнерів.

Для комплексної підтримки української медичної системи Німеччина також профінансувала створення відділу нефрології та діалізу в поліклініці НДСЛ „Охматдит“, офіційне відкриття якого відбулось у квітні 2025 року. Зокрема внески німецького уряду були спрямовані на організацію будівельних робіт, а також закупівлю і монтаж сучасного медичного обладнання. Наступного місяця – у травні 2025 року – у межах програми оновлення матеріально-технічної бази українських закладів охорони здоровʼя дві лікарні в Харкові та Запоріжжі отримали сучасні компʼютерні томографи німецького виробництва. 

А вже в грудні 2025 року за фінансування з боку німецького уряду в НДСЛ „Охматдит“ відкрили оновлене відділення інтенсивної терапії новонароджених, завдяки чому значно зросла загальна спроможність лікарні надавати невідкладну допомогу новонародженим пацієнтам.

Не менш активною сферою співпраці між країнами із 16 лютого 2025 року до 16 лютого 2026 року стала сфера клімату та екологічних реформ в Україні, оскільки Німеччина є однією зі співголів робочої групи з реалізації пункту 8 Формули миру „Екологічна безпека“. Зокрема ще в 2024 році Німеччина ініціювала створення „Зеленої платформи“ (Green Recovery Platform) для відновлення України, у межах якої до травня 2025 року міжнародні партнери залучили вже 20 мільйонів євро для підготовки інвестиційних проєктів ‘’зеленої’’ відбудови. 

Загалом станом на лютий 2026 року за фінансової підтримки німецького уряду в Україні відбувається реалізація ще низки проєктів у сфері екології, серед яких, зокрема, програма „EU4ClimateResilience“ із підтримки ‘’зеленого відновлення’’, ініціатива „Адаптація у Чорноморському регіоні (PAABS)“ із скорочення викидів парникових газів і проєкт „Кліматичний офіс“ із реформування екологічної політики України. 

У 2026 році сторони продовжили поглиблювати співпрацю у сфері екології. Так, у січні ФРН та Україна підписали Спільну заяву про наміри щодо співпраці в галузі лісового господарства, яка закладає основу для впровадження екологічних політик у сфері лісового господарства з урахуванням європейських стандартів і реалізації заходів із адаптації лісового сектору до зміни клімату за експертної, фінансової та технічної підтримки з боку німецького уряду. 

Загалом на цей рік країни запланували продовжувати роботу над розширенням кліматичних фінансових механізмів, розвитком національної системи управління у сфері зміни клімату, а також реалізацією заходів ‘’зеленого’’ відновлення регіонів. 

ФРН також системно підтримувала зміцнення економічних і євроінтеграційних спроможностей України, зокрема шляхом посилення українського громадянського суспільства. 

Так, ще в березні 2025 року Німеччина спільно зі Швецією виділила 17 мільйонів євро на підтримку організацій громадянського суспільства (ОГС) України в межах проєкту „Team Europe”. За декілька місяців – у липні – Німеччина, Норвегія та Європейська Комісія запустили новий етап Програми підтримки економічного розвитку України – STEP IN 2 EU. У межах цієї ініціативи сторони спрямували 25 мільйонів євро на підтримку економічних реформ, розвиток малих і середніх українських підприємств, розширення процесу цифровізації та зміцнення регіональних економічних інституцій на шляху до євроінтеграції.  

Цим липневі внески ФРН у зміцнення економічних спроможностей України не обмежились. 11 липня 2025 року український Фонд розвитку підприємництва (ФРП) підписав грантову угоду на 40.5 мільйона євро з німецьким державним банком розвитку KfW. Ця допомога спрямована на посилення малого та середнього бізнесу в Україні із пріоритетом на підприємства з деокупованих і постраждалих від війни територій шляхом надання доступу до інвестиційних грантів, довгострокових кредитів і технічної допомоги. 

Для прискорення євроінтеграції та відновлення України Німеччина також у листопаді 2025 року спільно з Литвою, Данією, Францією та ЄС запустила масштабний проєкт EU4Reconstruction на 37 мільйонів євро. Ця ініціатива, створена в рамках “Team Europe“, покликана зміцнити систему підзвітності та прозорості в процесі відбудови України, а також забезпечити ефективне використання публічних інвестицій відповідно до стандартів ЄС. 

Освітній компонент української стійкості став ще однією сферою партнерства між Україною та Німеччиною протягом другого року виконання безпекової угоди. Так, у липні 2025 року Німеччина відразу після офіційного заснування стала країною-учасницею Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Ця Коаліція була утворена для масштабної міжнародної підтримки української науки та науковців, а також інтеграції України до європейського дослідницького середовища. 

А в листопаді 2025 року країни підписали Угоду про співробітництво у сфері шкільної освіти, яка була покликана сприяти вивченню німецької мови в українських школах, підвищенню кваліфікації українських вчителів, розширенню в Україні мережі шкіл-партнерів програми “Школи: партнери майбутнього” (PASCH) і зміцненню міжнародних контактів між школами. 

Окрім цього, Німеччина ще з 2023 року очолює та фінансує колективну ініціативу “Skills4Recovery”, яка була створена для розширення можливостей для навчання в Україні, а також підготовки кваліфікованих фахівців для відновлення країни. До вересня 2025 року діяльність цієї ініціативи принесла значні проміжні результати: понад 70 закладів професійної освіти отримали підтримку для посилення інституційної спроможності, понад 2500 українців пройшли перепідготовку, а на державному рівні в межах “Skills4Recovery” було підтримано національну Стратегію зайнятості. На 2026 рік заплановане продовження реалізації цієї освітньої ініціативи, зокрема шляхом трансформації професійної освіти в Україні для відновлення і євроінтеграції, а також підготовки України до інклюзивного працевлаштування. 

На додаток до вищезгаданих освітніх проєктів, Німеччина упродовж 2025 року виділила 20 мільйонів євро через ЮНІСЕФ на інфраструктурні потреби українських закладів освіти. Тож ФРН демонструє сталу й проактивну позицію в підтримці системи освіти України як елементу довгострокової стійкості і відновлення. 

Чималу підтримку від Німеччини отримали також найбільш вразливі групи цивільного населення України, які постраждали від російської агресії. Зокрема наприкінці жовтня 2025 року ФРН та Україна підписали низку угод для надання допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Так, у рамках проєкту “Сприяння розвитку соціальної інфраструктури” (УФСІ ІХ) Німеччина зобовʼязалась надати грант на 24.2 мільйона євро на реконструкцію та будівництво житла для ВПО. Додатково Німеччина та Україна досягли домовленостей щодо залучення 75 мільйонів євро від банку KfW у межах програми пільгової іпотеки, яка покликана забезпечити житлом понад 2 тисячі родин ВПО. 

А наступного місяця німецький уряд спрямував ще 40 мільйонів євро на реалізацію низки гуманітарних заходів і надання комплексної підтримки цивільному населенню України напередодні зими. 

Притягнення Росії до відповідальності 

Німеччина долучалась до наближення справедливої відповідальності для Російської Федерації здебільшого в рамках двох колективних ініціатив – Коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. 

У межах Коаліції зі створення Спеціального трибуналу ФРН та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення Спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут Спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 

Як у листопаді 2025 року повідомили в Офісі Президента України, остаточним місцем розміщення трибуналу буде Гаага і упродовж 2026 року будуть впроваджені практичні заходи для організації створення цього Спеціального трибуналу – набір суддів, прокурорів, секретаріату, обрання президента тощо. Так, країни Євросоюзу, серед яких і Німеччина, для прискорення організаційного процесу створення Спецтрибуналу зробили спільний внесок на 10 мільйонів євро, а в лютому 2026 року розпочала роботу Передова група Спеціального трибуналу для підготовки інституційних, логістичних та організаційних рішень. Безпосередній початок діяльності Спецтрибуналу запланований вже на 2027 рік.

Юрисдикція цього трибуналу поширюватиметься на 20-30 осіб: найвище військово-політичне керівництво Росії, зокрема Путіна і Лаврова, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проходити заочно, що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. У разі обвинувачення винних чекатиме до 30 років за ґратами або довічне ув’язнення.

А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Німеччина, до лютого 2026 року змогли повернути до України майже 2000 депортованих і примусово переміщених Росією дітей. Проте робота над поверненням усіх незаконно депортованих українських дітей активно триває, адже за офіційними даними Росія депортувала або примусово переселила понад 19.5 тисяч українських дітей, а за деякими даними із відкритих джерел ця кількість може становити до 35 тисяч осіб.

Ще однією колективною ініціативою, у межах якої ФРН у 2025 році сприяла наближенню справедливої відповідальності для Росії, стала Дунайська Комісія. Так, у грудні 2025 року Дунайська Комісія завдяки голосам більшості країн-учасниць, зокрема і Німеччини, ухвалила рішення про створення Реєстру збитків від російської агресії на Нижньому Дунаї. У рамках цього Реєстру мають бути задокументовані злочини Росії щодо дунайських портів і збитки, спричинені цими злочинами. Утворений Дунайською Комісією Реєстр узгоджується із ширшим Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який із 2023 року діє в інституційних рамках Ради Європи. 

Порівняльні тенденції другого та першого років імплементації угоди: системне нарощення підтримки України і можливі ризики для довгострокового співробітництва 

У контексті порівняння двох років виконання безпекової угоди з Німеччиною доцільно виокремити два процеси, які відбувались паралельно. Із одного боку, історичність другого року імплементації угоди полягає в тому, що саме в 2025 році Німеччина стала найбільшим донором військової підтримки України у світі. 

Але, із іншого боку, значне нарощення військової підтримки України супроводжувалось засекреченням даних про вміст нових оборонних пакетів із боку німецького уряду. Після приходу на посаду федерального канцлера ФРН Фрідріха Мерца у травні 2025 року публічне інформування про нові пакети військової допомоги було зведене до мінімуму з безпекових міркувань. 

Водночас така підвищена конфіденційність не стала на заваді інституційній сталості комплексної підтримки України з боку Німеччини. Зовнішньополітичний курс щодо України Фрідріха Мерца і Християнсько-демократичного союзу (ХДС) став продовженням і поглибленням треку, закладеного Олафом Шольцом та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН). А лідерські позиції ФРН у допомозі Україні не лише у ЄС, а й у світі, перетворюють комплексну підтримку України на повноцінний елемент зовнішньої політики Німеччини. 

Сумарні внески ФРН у військову підтримку України протягом другого року виконання угоди зросли на 2 мільярди євро, порівняно з першим роком співробітництва. Так, із 16 лютого 2025 року до 16 лютого 2026 року німецький уряд виділив понад 9 мільярдів євро на закупівлю озброєння і військової техніки для потреб Сил оборони, порівняно із 7 мільярдами євро за аналогічний період 2024-2025 років. Проте пріоритетні сфери військової підтримки з боку Німеччини впродовж цих двох років залишались незмінними: ФРН активно долучалась до посилення спроможностей української ППО, а також бронетанкових і безпілотних спроможностей Сил оборони. 

Натомість співпраця в ОПК стала тим напрямом двостороннього співробітництва, у межах якого можна простежити значні відмінності між двома роками виконання угоди. Якщо в період із лютого 2024 року до лютого 2025 року Україна налагоджувала партнерство з німецькими оборонними гігантами, зокрема Rheinmetall і KNDS Deutschland, то другий рік імплементації безпекової угоди заклав основу для лібералізації співробітництва між оборонними комплексами країн. Саме в цей період значна кількість вузькоспеціалізованих українських оборонних виробників оголосила про відкриття на території Німеччини спільних оборонних підприємств із партнерами з німецького ОПК, що вказує на підвищення важливості горизонтальних партнерств між локальними виробниками. 

Другий рік імплементації безпекової угоди заклав ще одну зміну в оборонно-промисловому співробітництві: із лютого 2025 року до лютого 2026 року партнерства між українськими і німецькими оборонними компаніями здебільшого стосувались виробництва БПЛА. Лише за цей рік оборонні виробники обох країн анонсували створення на території Німеччини 4 спільних німецько-українських підприємств у сфері безпілотних технологій. Додатково німецький уряд інвестував 300 мільйонів євро у виробництво декількох тисяч українських далекобійних дронів безпосередньо українським ОПК. Тож у 2026 році варто очікувати подальшого нарощення безпілотних спроможностей ЗСУ завдяки проактивній позиції Німеччини. 

У сферах використання заморожених російських активів, проведення навчань для українських військових і санкційного тиску на Росію ФРН упродовж обох років виконання угоди забезпечила виконання своїх зобовʼязань шляхом значних внесків до колективних механізмів Євросоюзу. Так само в рамках IT-коаліції, Талліннського механізму і Коаліції з розмінування Німеччина долучалась до зміцнення кіберспроможностей і спроможностей із розмінування українських територій. 

Водночас сфера енергетичної підтримки потребує окремої уваги. Попри те, що в період із лютого 2024 року до лютого 2025 року Німеччина вже була найбільшим донором Фонду підтримки енергетики України, саме впродовж другого року виконання угоди Німеччина значно наростила обсяги фінансування української енергосистеми. Зокрема внесок до цього Фонду на 160 мільйонів євро, який ФРН здійснила наприкінці грудня 2025 року, став найбільшим одноразовим траншем за час існування Фонду серед усіх країн-донорів. 

Те саме стосується і гуманітарної допомоги. Другий рік імплементації угоди став періодом значного розширення сфер гуманітарної підтримки з боку німецького уряду. У той час, як перший рік двостороннього співробітництва в рамках угоди заклав основи для точкової гуманітарної допомоги в критичних сферах, другий рік систематизував комплексну підтримку у сферах охорони здоровʼя, євроінтеграції, відбудови та економічних спроможностей України. 

Тож загалом Німеччина демонструє сталу інституційну тенденцію до посилення підтримки України, компенсуючи зменшення підтримки з боку США і сприяючи загальносвітовій стабілізації допомоги Україні в умовах повномасштабної війни. 

Водночас подальший довгостроковий розвиток двосторонніх відносин між Україною та ФРН може залежати від внутрішньополітичних факторів, адже в разі  посилення позицій ультраправої партії „Альтернатива для Німеччини“ (АдН) існує ризик скорочення підтримки України. Ця залежність від внутрішньополітичних турбулентностей у Німеччині повʼязана із декларативним характером безпекової угоди, яка не створює стійких юридичних зобовʼязань для ФРН і не передбачає юридичного механізму контролю над процесом імплементації цієї угоди.