Одна із ключових проблем конфіскації закордонних активів громадян РФ – знайти належні способи це здійснити. Під час дискусії «Конфіскація російських приватних активів за кордоном: податковий аспект» учасники обговорили можливість використання податкових інструментів для вилучення активів і їх подальшого використання для відшкодування Україні.

Спікерами дискусії стали Сергій Верланов, адвокат, голова Державної податкової служби України у 2019-2020 роках та Дмитро Трут, керівник практики White-Collar Crimes адвокатського об'єднання PwC Legal в Україні. 

Провідною темою обговорення було питання конфіскації приватних та державних російських активів. Нинішня ситуація є складною, адже замороження активів не гарантує їх спрямування на відшкодування Україні.

Як змінився ландшафт практики White-Collar Crimes

Це питання стосується можливості конфіскації приватних активів. Основні «гравці» сфери, стверджує Дмитро Трут, не будуть представляти інтереси клієнтів з РФ. Тим не менше, не варто розраховувати, що інтереси резидентів РФ не будуть захищені у правовій площині.

Варто зазначити, що поточні запити у сфері здебільшого надходять саме від потерпілих через агресію РФ українських суб’єктів, а не від осіб, що мають на меті уникнення конфіскації чи націоналізації активів та захист російського бізнесу. Тож, як наслідок, у адвокатів виникла необхідність спрямовувати роботу на аналіз стратегій: як потрібно себе поводити потерпілому бізнесу з перспективи пошкодженого майна та шкоди, завданої працівникам, а також фіксації завданої шкоди.

Конфіскація активів

У контексті конфіскації важливу роль відіграє також поділ активів на два види: активи, які належать державі (суверенні активи) та активи, які належать її резидентам. Це зумовлює різницю підходів до процедури.

Оскільки масштаби агресії з боку РФ можна вважати безпрецедентним явищем для сучасного світу, то не існує  готових стратегій для вирішення безлічі проблем, зокрема компенсації завданої Україні шкоди. Дмитро Трут наголошує на ймовірності «одночасної націоналізації» великих активів РФ та її резидентів.

Разом із вищезазначеним гостро постають ще два питання: Як саме буде відбуватися компенсація потерпілим? Як зробити це максимально грамотно, щоб унеможливити отримання позовів від РФ в майбуньому. Адже, незважаючи на вихід Росії з-під юрисдикції ЄСПЛ, немає жодних гарантій, що не будуть знайдені інші міжнародно-правові інструменти для оскарження конфісковації активів.

«Час, в цьому випадку, грає проти України та проти потерпілих від війни в Україні. Ми даємо суб’єктам з РФ час для переструктурування (продажу чи перереєстрування) своїх активів», - стверджує Дмитро.

Що ж стосується міжнародної площини в контексті активів резидентів РФ, Сергій Верланов наголошує на зростаючій тенденції ЄС покладатися саме на норму, а не на звичаєве право, що спричиняє труднощі у процесі конфіскації чи замороження активів. Він також неодноразово згадує ініціативу «Нюрнберзький процес-2» - спеціального міжнароного трибуналу для покарання вищого керівницфтва Росії, адже такий трибунал міг би стати відправною точкою для прогресу в даному контексті.

Також Сергій Верланов наголосив на складнощах із долею російських активів в Україні, зокрема тих, які належать “Альфа Груп”: “Альфа Банку”, “Київстару” та іншим. Зокрема він відзначив, що найбільш показовим є процеси навколо "Альфа Банку". Коли Америка накладала санкції, з-під них вивели саме український банк. Адже в іншому випадку це був би ще один удар по Україні, який би ми не витримали, тому йому дали перехідний період. Зараз найбільш очевидним кроком є націоналізація, однак вона потягне за собою докапіталізацію, що може викликати потребу в додатковій емісії з боку Національного Банку.

З іншого боку не виключено, що ідуть консультації із власниками цих активів і можливі різні варіанти розвитку подій. Одним із таких, вважає Сергій Верланов, може бути українське походження Михайла Фрідмана, одного із засновників “Альфа Груп”, який на цій підставі може претендувати на громадянство України, і цей варіант ймовірно всерйоз розглядається його юристами. Інший - коли російські олігархи продадуть чи в інший спосіб позбудуться своїх активів, а отримані кошти будуть передані Україні чи третій стороні в інтересах України. Цей сценарій вже частково був реалізований на прикладі продажу футбольного клубу “Челсі” Романом Абрамовичем.

Також, за словами Сергія, після підписання Путіним указу про взяття на баланс Запорізької АЕС, питання російських активів загострилося, зокрема щодо націоналізації активів як мінімум підсанкційних осіб. На його думку, Україна в цій ситуації має проявити лідерство: або активізувати процеси націоналізації і розглянути варіант із аналогом “Нюрнберзького трибуналу” для цих активів через створення в Україні суду із екстериторіальною юрисдикцією, і на прикладі російських активів в Україні показати, як може відбуватися процес їх вилучення та конфіскації. 

Переглянути запис дискусії можна за посиланням.

Дискусію «Конфіскація російських приватних активів за кордоном: податковий аспект» організували Центр Дністрянського у партнерстві з Асоціацією правників України за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Розробка моделей юридичного та інституційного механізму відшкодування".

Матеріал підготувала Ольга Салига