Автори: Дарина Бойко, Іван Городиський

Уряди держав світу, зокрема США, Великої Британії та держав-членів ЄС, уже розробляють власні стратегії розвитку та регуляції ШІ. Україна теж рухається в цьому напрямку: у жовтні 2023 року Міністерство цифрової трансформації презентувало дорожню карту з регулювання ШІ; окремі ініціативи з розвитку та застосування ШІ з’являються і на місцевому рівні. 

Як одну з цілей цієї стратегії заявлено “розбудову бренду України як цифрової нації в галузі ШІ”. Україна вже застосовує системи ШІ в медицині, освіті, бізнесі, державному управлінні. Особливо важливою сферою використання ШІ є військові технології. У зв’язку з цим уряд планує створювати значно більше можливостей як для розробників, так і для користувачів ШІ. Амбіції України щодо використання й розробки ШІ ставлять на порядок денний питання належного правового та управлінського регулювання цих технологій.

Перші кроки до регулювання ШІ в Україні

Однією з перших спроб розробки політики щодо ШІ на державному рівні було створення в 2019 році експертного комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту. До нього увійшли експерти з різних галузей – бізнесу, IT, охорони здоров’я та ін. Як зазначало Міністерство цифрової трансформації, пріоритетом у роботі комітету мало бути створення стратегії розвитку сфери ШІ, збільшення кількості інженерів та підприємців у цій галузі, долучення до міжнародної спільноти ШІ та стимулювання українського бізнесу. 

Вже у наступному, 2020-му, році Кабінет міністрів схвалив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, яка сформулювала мету й основні завдання розвитку технологій ШІ. Метою Концепції задекларовано визначення напрямів розвитку ШІ для задоволення прав та інтересів людей, побудову конкурентоспроможної економіки та покращення публічного управління. Концепція визначила дев’ять пріоритетних сфер реалізації державної політики розвитку галузі ШІ, а саме: освіту, науку, економіку, кібербезпека, оборону, інформаційна безпеку, державне управління, правове регулювання та етику, правосуддя. Одним із пріоритетних напрямів реалізації Концепції є “зайняття провідних позицій в світових рейтингах (AI Readiness Index by Oxford Insights, AI Index by Stanford University) до 2030 року”. 

У сфері правосуддя головними завданнями трансформації було визначено :

• подальший розвиток технологій, які вже застосовуються в правосудді;
• впровадження консультативних програм на основі ШІ;
• проведення заходів з ресоціалізації засуджених за допомогою технологій ШІ;
• винесення судових рішень у справах незначної складності на основі результатів аналізу, здійсненого з використанням ШІ.

У 2021 році Кабінет міністрів затвердив план заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2021-2024 роки. Заходи охоплюють запровадження правового регулювання, інформаційних кампаній, наукової співпраці щодо розвитку ШІ, а також реалізацію застосування технологій ШІ в низці сфер, серед яких фігурує і правосуддя. На перший квартал 2023 року було заплановано “визначення необхідних засобів ресоціалізації засуджених шляхом проведення аналізу даних за допомогою технологій ШІ”. В документі також зазначено, що державні органи повинні щороку подавати інформацію про стан виконання плану Мінцифрі й Кабінету міністрів.

Одним із головних формальних недоліків Концепції та Плану заходів є те, що вони не передбачають проведення широких консультацій чи обговорень, зокрема зі стейкголдерами у тих сферах, де впроваджуватимуться технології ШІ (у правосудді це судді, прокурори, адвокати та ін.). За підсумками таких обговорень можна було б сформувати більш реалістичне бачення потреб, можливостей, меж та ризиків впровадження ШІ в цих сферах та здійснювати подальший розвиток, опираючись на конкретні дані та контекст.

Можливо, такі консультації й обговорення просто не прописані явно, але все ж передбачені й відбуватимуться. Проте їх пріоритизація ще на початку планування політики та правового регулювання могла б ризик того, що розробка рішень з цих питань та підготовка документів будуть замкнуті в рамках бачення робочих груп і органів, причетних до цього процесу.

Нині можливими є дві основні стратегії розвитку правового регулювання:

• розробка власного правового регулювання;
• імплементація (повна або поступова) Закону ЄС про ШІ (EU AI Act).

У березні 2023 року на заході «Штучний інтелект 2.0: регулювання та робота під час війни» Гордій Румянцев, експерт Директорату європейської та євроатлантичної інтеграції у Мінцифри, анонсував створення в Україні регуляторної “пісочниці”, яка працюватиме на основі Закону ЄС про штучний інтелект. Така “пісочниця” мала б бути “контрольованим середовищем, в рамках якого компанії-розробники можуть від самої початкової стадії, від дизайну, розробляти свій продукт так, щоб він враховував вимоги майбутнього акту Європейського Союзу”. Компанії-розробники ШІ можуть добровільно стати учасниками “пісочниці”, отримавши експертну оцінку продукту і згодом мати можливість вийти на ринок ЄС. 

Впровадження європейського законодавства, очевидно, наштовхуватиметься на технічні та інституційні труднощі, однак саме юридичні та регуляторні стандарти ЄС у цій сфері мають стати орієнтиром для України, тим більше, що курс на європейську інтеграцію закріплений в Конституції України. Навіть якщо на певному етапі буде розроблене та запроваджене окреме законодавство, Україні в кінцевому підсумку доведеться все ж запроваджувати європейське.

Місцевий рівень

Ініціативи щодо регулювання та розвитку ШІ в Україні виникають не лише на державному, але й на місцевому рівні. Зокрема, Виконавчий комітет Львівської міської ради 27 червня 2023 року затвердив Програму сприяння розвитку сфери штучного інтелекту у Львівській міській територіальній громаді на 2023-2030 роки. Олексій Молчановський, один із розробників програми та голова експертного комітету з розвитку штучного інтелекту при Мінцифрі, зазначає: “Ця технологія [ШІ] буде все більше і більше проникати. У нашого міста є великий потенціал для того, щоб не просто бути споживачем, але також генерувати нові ідеї.”

Програма охоплює економіку і бізнес, освіту й науку, міське управління. Крім цього, в Програмі передбачений розвиток ШІ в медицині – галузі, яка не зазначена в державній Концепції. Формуванням політики щодо розвитку ШІ займатиметься координаційна рада Програми, призначена міською радою. Серед головних обов’язків координаційної ради – надання рекомендацій і залучення експертів для впровадження проєктів з технологіями ШІ у Львівській МТГ. 

Такі ініціативи дуже цінні, оскільки сприяють формуванню регуляторного середовища на місцевому рівні й полегшують імплементацію загальнодержавного регулювання. Очевидно, що регулювання на місцевому рівні залежатиме від змісту конкретних правових актів на загальнодержавному. Проте в цьому процесі варто від початку враховувати стандарти, які регулюють суміжні питання (захист персональних даних, авторські права та ін.).

Висновки й рекомендації 

Україна має потенціал для розвитку й використання штучного інтелекту, тому регулювання ШІ стає дедалі важливішим питанням, особливо враховуючи стрімкий розвиток галузі. Як кандидат на членство в ЄС, Україна повинна буде гармонізувати національну регуляцію у сфері ШІ з європейським законодавством. Однак варто врахувати, що на теперішньому етапі розвитку новітніх технологій в Україні надмірно швидкий рух до жорсткого регулювання розробки та використання ШІ може не лише стримати інновації, але й обмежити застосування певних систем ШІ, які зараз є важливими у військовій промисловості. Водночас повна відмова від стандартів і правил ставить під загрозу права людей, які можуть зазнати шкоди від неконтрольованого використання ШІ. 

Ситуація диктує необхідність дотримання балансу між двома крайнощами – необережним розвитком інновацій у сфері штучного інтелекту і надмірною регуляцією галузі. Перш ніж українські регулятори перейдуть на етап імплементації європейського законодавства, потрібно зробити наступне:

1. Внести зміни до чинного законодавства в питаннях захисту персональних даних та прав людини й забезпечити його узгодження з розвитком технологій ШІ. Важливо виявити головні прогалини в законодавстві й створити правила, які заохочують відповідальні інновації та етичне використання ШІ. Таким чином громадяни можуть отримати гарантії захисту своїх прав та конфіденційності при застосуванні технологій ШІ. Зміни мають враховувати стандарти використання ШІ як у воєнний, так і в мирний час і мають бути пристосованими до поточної ситуації в Україні.
2. Підвищити обізнаність громадськості щодо переваг і ризиків використання ШІ. Необхідно сприяти подальшій співпраці між стейкголдерами, державними органами та академічними колами для розробки комплексних стандартів відповідального розвитку та впровадження технологій ШІ. Українські розробники ШІ мають бути ознайомлені з вимогами європейського законодавства, зокрема AI Act та GDPR.
3. Підвищувати конкурентоспроможність українського ринку ШІ з урахуванням українського контексту й умов, у яких Україна прийматиме Закон ЄС про ШІ. Змішування різних підходів може створити для регуляторів та бізнесу деяку плутанину. Зважаючи на це, необхідно послідовно розробляти українське законодавство щодо регулювання ШІ. Щоб забезпечити таку послідовність і уникнути потенційних конфліктів, слід враховувати стандарти, передбачені Законом ЄС про ШІ. А щоб адаптувати європейське законодавство до потреб і викликів індустрії ШІ в Україні, потрібна активна співпраця з регуляторними органами ЄС і участь у переговорах щодо імплементації регуляторних механізмів.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» у рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».