19 грудня Європейський Союз оголосив про виділення Україні «репараційного кредиту» в €90 млрд. Ця позика має бути відшкодована Україною лише в тому разі, якщо Росія виплатить репарації. Однак у цій моделі жодним чином не використовуються російські активи, заморожені в ЄС. А саме вони, на початковому етапі обговорень, розглядалися як джерело фінансування цієї позики.

Обраний формат допомоги залишає відкритими низку важливих запитань. Чи відповідає ця модель стратегічним інтересам України? Чи здатна вона забезпечити покриття наших фінансових потреб у 2026–2027 роках? Які юридичні, економічні та інституційні обмеження завадили використанню заморожених російських активів і якою може бути їхня подальша доля?

Ці та інші ключові виклики ми обговорили під час онлайн-дискусії «“Репараційний кредит”: що саме отримала Україна і що буде далі?».

Як наголосив Іван Городиський, директор Центру Дністрянського, який модерував обговорення, ця тема наразі актуальна не лише з точки зору інтересів України, а й загалом глобального світопорядку:

“Це може бути першим прецедентом прямого притягнення Росії до відповідальності за агресію. Хоча наприкінці минулого року мова йшла про репараційний кредит, на виході маємо дещо іншу модель. Тим не менше, це теж дуже важливо для України, адже це питання економічної стабільності”.

В обговоренні взяли участь спікери, дотичні до цієї тематики з різних боків:

• Олена Граждан, журналістка KyivPost, яка активно висвітлює цю тему;
• Микола Юрлов, радник МЗС, один із ключових драйверів всіх репараційних процесів, які зараз відбуваються;
• Сергій Верланов, адвокат, заступник Міністра фінансів України (2018-2019), член правління і експерт Центру Дністрянського у сфері репараційного кредиту. 

Переглянути відеозапис обговорення можна за посиланням.  

Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту «#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза V: проміжні репарації для постраждалих від російської агресії проти України – вивчення підходів, потреб та рішень».

Інформаційні партнери заходу: Асоціація правників України, Юридична газета