Предметом цієї справи не є відшкодування воєнних збитків, однак питання суверенних імунітетів є однією із ключових перешкод на шляху до конфіскації активів РФ у світі. Оскільки одним із ключових розпорядників цих активів є Сполучені Штати, рішення з цього приводу можуть дати як розуміння перспектив відступу від цих імунітетів, так і юридичних і політичних стратегій роботи з цього приводу.
Передісторія
Перш за все, варто зазначити, що проблема суверенних імунітетів не вперше є предметом судового розгляду в американських судах, зокрема і в контексті відшкодування за порушення, скоєні в ході збройного конфлікту. Зокрема, у 1994 році Апеляційний суд округу Колумбія відхилив позов Х'юго Прінча - громадянина США єврейського походження, який разом із рідними постраждав від Голокосту - саме на підставі FSIA.
Предметом справи «Халкбанк проти США» є висунуті у 2019 році обвинувачення в тому, що цей банк за участі високопоставлених іранських та турецьких чиновників допомагав обходити санкції США проти Ірану. Внаслідок цієї схеми Іран зумів отримати та використовувати мільярди доларів доходів від продажу своєї нафти, зокрема через операції із купівлею золота, а також фіктивні правочини із закупівлі ліків чи продуктів харчування у рамках «гуманітарних винятків» із санкцій.
До Верховного Суду США (далі – ВС США) справа потрапила після рішення Другого апеляційного суду у 2021 році. Суд визнав незастосовність FSIA до справи «Халкбанку», вказавши, що навіть якщо цей Акт застосовується до банку як юридичної особи, то його дії потрапляють під виняток для комерційної діяльності, до якого суверенні імунітети не застосовуються. Йдеться саме про виняток, передбачений параграфом 1605(a)(2) FSIA: «дії за межами території Сполучених Штатів у зв’язку з комерційною діяльністю іноземної держави в іншому місці, і така дія має прямі наслідки для Сполучених Штатів».
Зміст рішення ВС США
У своєму рішенні ВС США сімома голосами проти двох постановив, що FSIA надає імунітет лише у випадку цивільних позовів (suit), а не кримінальних обвинувачень (prosecution). Цю позицію він обґрунтував як положеннями самого FSIA, зміст яких очевидно стосується лише цивільних спорів, так і попередніми прецедентами, зокрема у справі «Верлінден Б.В. проти Центрального Банку Нігерії» (Verlinden B. V. v. Central Bank of Nigeria).
Тому Суд відкинув аргументи «Халкбанку» щодо імунітетів у кримінальних справах на підставі FSIA. При цьому судді вказали, що ніщо у FSIA не дозволяє говорити, що комерційний бізнес, який прямо належить іноземній державі, може брати участь у злочинній поведінці, що зачіпає громадян США та загрожує національній безпеці США, і при цьому взагалі не нести кримінальної відповідальності в судах США.
Відповідно, на думку ВС США, «Халкбанк» не може вимагати імунітету від судового переслідування на підставі закону.
Водночас, було наголошено, що доктрина суверенних імунітетів спочатку була розроблена в судах США «як питання загального права», тобто розвивалася у рамках судового прецедентного права. І для вирішення питання, чи «Халкбанк» може посилатися на суверенні імунітети в кримінальних справах, ВС США повернув справу на розгляд Другого Апеляційного суду.
Реакція та наслідки рішення
Це рішення отримало в пресі і експертному середовищі двозначну реакцію. З одного боку, його сприйняли як поразку «Халкбанку» і суттєвий відступ у судовій практиці США щодо суверенних імунітетів. Доведення факту незастосовності FSIA у кримінальних справах відкриває великі можливості для накладення стягнення на активи, які прямо чи опосередковано належать іноземним державам у США.
З іншого боку, ВС США не підтвердив, що до «Халкбанку» не застосовуються суверенні імунітети в принципі, віддавши на розгляд апеляційного суду питання, чи загальне право (common law) допускає їх застосування у кримінальних справах. З цієї точки зору рішення від 19 квітня може бути потрактоване і як успіх турецької сторони. Принаймні, як твердить Reuters, ціна акцій «Халкбанку» на Стамбульській фондовій біржі виросла на 10% після винесення рішення.
З цієї точки зору зміст рішення критикується в окремій думці двох суддів ВС США, які не підтримали рішення – Ніла Горсека і Семюела Аліто, які твердять, що турецький банк в будь-якому випадку підлягає переслідуванню відповідно до вищезгаданого винятку параграфу 1605(a)(2) FSIA, а застосований їхніми колегами підхід «надмірно ускладнює застосування закону без поважних причин». Аналогічну позицію обстоює і адміністрація президента США Джо Байдена.
У будь-якому разі, найімовірніше протягом наступного року Другий апеляційний суд винесе рішення щодо застосовності суверенних імунітетів у кримінальних справах на підставі загального права, і справа знову повернеться на розгляд ВС США.
Висновки для України
Хоча це рішення ВС США прямо не стосується України та відшкодування воєнних збитків внаслідок агресії РФ, воно є важливим кроком у формуванні практики США щодо можливості відступу від доктрини суверенних імунітетів. Сполучені Штати є одним із найбільших розпорядників заморожених російських державних активів, зокрема Центробанку РФ. А застосовність суверенних імунітетів розглядається як одна із ключових перешкод для використання заморожених коштів для компенсації українцям.
Однак у цьому випадку важливими є і політична і дипломатична складова. Турецька влада активно критикує цю справу, зокрема Президент Туреччини Реджеп Ердоґан називав її «огидною та незаконною». Очевидно, що у випадку російських активів політичний і дипломатичний спротив буде ще сильнішим і Україні варто обіймати активну позицію і зі свого боку.
Слід розуміти, що це чи потенційно майбутні рішення судів США в справі «Халкбанку» навряд чи повністю розв’яжуть проблему суверенних імунітетів і дозволять стягнути все майно РФ. Однак вони можуть дати ширше поле для маневру і створити можливості принаймні для часткового стягнення заморожених активів РФ.
Матеріал підготовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза ІІ: забезпечення ефективності механізмів національному і міжнародному рівні".
