Авторка: Дарина Бойко

У лютому 2025 року співзасновник Microsoft Білл Гейтс заявив, що впродовж наступного десятиліття люди більше не будуть потрібні “для більшості речей у світі” внаслідок активного розвитку технологій штучного інтелекту (ШІ). За його словами, людство вступає в еру “вільного штучного інтелекту”, результатом якої буде швидкий прогрес штучного інтелекту майже в усіх сферах людської діяльності.

Сьогодні однією із найпоширеніших сфер застосування ШІ є автоматизація процесів, пов’язаних із працею, зокрема виконання рутинних завдань, аналіз, відбір та оцінка ефективності працівників. Ці технології створюють нові можливості для підвищення продуктивності та оптимізації витрат, але водночас породжують низку етичних, правових і соціальних викликів. У цьому контексті особливої уваги набуває питання захисту прав працівників та відповідального застосування ШІ на робочих місцях.

Динаміка впровадження ШІ у робочі процеси

Експерти та інші лідери технологічної галузі дедалі частіше висловлюють занепокоєння про те, що ШІ кардинально трансформує ринок праці, витісняючи значну кількість професій. Водночас бізнес вже скорочує працівників через інтеграцію цих технологій у робочі процеси.

У травні корпорація Microsoft оголосила, що звільняє приблизно 6 тисяч співробітників, що складає майже 3% глобальної робочої сили компанії, внаслідок активного впровадження ШІ. Це друге за величиною скорочення робочих місць в історії Microsoft.

Окрім цього, керівники мовного додатку Duolingo заявили, що компанія поступово припиняє використання підрядників для виконання завдань, “з якими може впоратись ШІ”. У 2024 році Duolingo вже скоротила 10% підрядників після інтеграції технологій ШІ у переклад. 

У своїй заяві Луїс фон Ан, генеральний директор та співзасновник компанії, зазначив: “Розробка наших перших 100 курсів зайняла близько 12 років, і тепер, приблизно за рік, ми зможемо створити та запустити майже 150 нових курсів”.

Про скорочення працівників через впровадження технологій ШІ раніше заявили й такі провідні компанії, як Electronic Arts, IBM, Amazon та інші.

В Україні вже теж точаться дискусії щодо шляхів та доцільності використання інструментів ШІ у різних галузях. Згідно з дослідженням Mastercard SME Index 2024, 21% підприємців в Україні вже інтегрували інструменти ШІ в робочий процес, і ця кількість зростатиме в майбутньому. Водночас, за даними опитування Kantar Ukraine, 18% громадян України висловлюють побоювання щодо того, що ШІ призведе до втрати робочих місць та знецінення фаху.

Головною перевагою інтеграції ШІ є підвищення продуктивності, адже він може виконувати широкий спектр рутинних завдань, що підлягають автоматизації. Це звільнює робочий час та дозволяє зосередитись на складніших завданнях. До прикладу, опитування щодо майбутнього працівників, проведене Thomson Reuters, прогнозує збереження 12 годин робочого часу на тиждень через застосування ШІ до 2030 року.

Попри це, внаслідок використання ШІ впродовж пʼяти наступних років очікується зникнення 92 мільйонів професій і поява 170 мільйонів нових, згідно з цьогорічним звітом World Economic Forum. Найбільш вразливими до скорочення є канцелярські та секретарські посади, а також посади початкового рівня. 

Хоча поява нових професій частково “компенсує” усунення старих, працівникам може потенційно бракувати нових навичок та ресурсів для того, щоб швидко адаптуватись до нових умов ринку. За підрахунками, значна частина працівників може не отримати необхідної перекваліфікації.

Попередні хвилі автоматизації й поява нових технологій вже змінювали ринок праці, витісняючи низькокваліфікованих працівників. Проте технології ШІ відрізняються тим, що здатні виконувати значний спектр когнітивних функцій, що потребують аналізу даних, креативності, прийняття рішень. Штучний інтелект має трансформаційний потенціал і може вплинути не лише на окремі професії, але й на саму структуру праці.

За попередніми підрахунками Міжнародного валютного фонду, ШІ вплине на майже 40 відсотків робочих місць у всьому світі. Представники МВФ зазначили, що невизначеність щодо майбутнього штучного інтелекту повинна спонукати уряди розглянути "гнучкий" підхід, який готує їх до більш руйнівних сценаріїв.

За словами економіста Массачусетського технологічного інституту Девіда Автора, широкомасштабне використання технологій ШІ на робочих місцях може призвести до сценарію, в якому ринок праці буде насичений людьми з вміннями, які внаслідок автоматизації вже не користуватимуться попитом та не забезпечуватимуть гідної заробітної плати. Це може призвести до знецінення раніше важливих професійних навичок.

"Загроза, яку становить швидка автоматизація,.. полягає не в тому, що вона витісняє роботу, а в тому, що цінні навички, які притаманні людям, втрачатимуть свою вартість", – сказав він.

Автоматизація процесів за допомогою ШІ може мати негативні наслідки не лише для працівників, але й для організацій, що впроваджують ці технології.

Попри привабливість можливостей, що пропонує ШІ, компанії можуть зіткнутись з надмірною залежністю від технологій, нехтуючи людською креативністю. Проблеми можуть виникнути при так званому ефекті зворотнього звʼязку, у якому системи починають навчатись не лише на відкритих даних, але й на контенті, згенерованому ШІ. У сукупності з “галюцинаціями” ШІ, ефект поступово знижує якість і креативність продукту, адже продукує значну кількість помилкових, упереджених та одноманітних результатів.

Окрім цього, без належного людського нагляду використання ШІ може призвести до ризиків для конфіденційності. Автоматизовані системи здатні обробляти та зберігати великі обсяги чутливої інформації, що може спричинити витоки даних, несанкціонований доступ і розкриття персональної інформації. Особливо вразливими до цього є для підприємства критичної інфраструктури, адже в їхніх системах зберігається значна кількість конфіденційних і чутливих даних.

Висновки і рекомендації

Інтеграція штучного інтелекту в робочі процеси вже стає частиною глобальної трансформації, що охоплює всі сфери діяльності. Проте ШІ повинен стати інструментом для посилення людської діяльності, а не її заміни. Без урахування можливих ризиків, впровадження технологій не гарантує позитивних результатів. Надмірне покладання на штучний інтелект може не лише порушувати права працівників, але й призвести до серйозних негативних наслідків.

У цьому контексті бізнеси стикаються не лише з технічними, але й з етичними завданнями щодо того, як забезпечити співпрацю людини й технологій ШІ без знецінення праці та прав людини. Це вимагає розгляду людиноцентричного підходу, у якому ШІ виконує допоміжну роль, а людина зберігає контроль над ключовими процесами.

Розвиток інновацій не має означати дегуманізацію праці. При грамотному поєднанні технологій та людського досвіду штучний інтелект може стати ефективним інструментом для доповнення й розвитку робочих процесів. Для цього доцільно:

1. Впроваджувати етичні стандарти використання ШІ в усіх структурах, що працюють з цими технологіями. Це передбачає розробку чітких внутрішніх політик, які визначають допустимі сфери застосування ШІ та принципи недискримінації, прозорості алгоритмів, поваги до приватності, збереження людського контролю над ключовими рішеннями. В умовах мінливого правового ландшафту такі стандарти допоможуть не лише захистити права працівників, але й забезпечити юридично відповідальну інтеграцію ШІ.
2. Покращувати обізнаність щодо можливостей та ризиків використання ШІ. Роботодавці повинні впроваджувати навчання, яке б забезпечило кращу поінформованість про інструменти ШІ, які використовуються, загальну політику використання ШІ та про те, як ці інструменти впливають на ролі та обов'язки працівників. Окрім цього, необхідно розглянути додаткові освітні можливості для покращення затребуваних навичок, необхідних для роботи зі штучним інтелектом.
3. Розвивати законодавчі ініціативи щодо захисту прав працівників при використанні технологій ШІ. Сьогоднішні тенденції правового регулювання технологій ШІ свідчать про недостатню увагу до проблем надмірної залежності від рішень, ухвалених ШІ, та відповідальності за їхні наслідки. Необхідно розробити стандарти, які б чітко регулювали допустимі межі автоматизації, забороняли алгоритмічну дискримінацію та забезпечували працівникам доступ до інформації про використання ШІ в робочих процесах, а також гарантували право на оскарження рішень, ухвалених на основі ШІ.
4. Усвідомлювати, що заміщення праці людей ШІ є наслідком, а не метою впровадження цих технологій. Головним завданням має стати досягнення балансу між розвитком інновацій та соціальною відповідальністю. Слід намагатися враховувати і мінімізовувати негативні соціальні наслідки впровадження ШІ шляхом ефективної перекваліфікації, створення нових можливостей для зайнятості й впровадження політик, спрямованих на соціальну підтримку та зменшення нерівності. У цьому контексті вирішальним буде людиноцентричний підхід, в якому ШІ є інструментом для підвищення якості життя, добробуту та розширення можливостей людини.