Авторка: Дарія Чернявська

24 лютого 2026 року минуло два роки з моменту підписання двосторонньої безпекової угоди з Канадою – Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Канадою. 

Ця угода два роки тому стала четвертою безпековою угодою з країною „Групи семи“ (G7) після угод із Великою Британією, Німеччиною та Францією, а також першою безпековою угодою, укладеною з країною за межами Європи у рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023 року країни „Групи семи“ (G7).

Загалом станом на лютий 2026 року Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні військової допомоги для самозахисту у війні з Росією, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобовʼязання взяла на себе Канада в межах двосторонньої угоди

Безпекова угода з Канадою, як і інші безпекові угоди з країнами G7, містить положення про комплексну двосторонню співпрацю між Україною та Канадою за 10 пунктами: 

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Загалом укладена угода заклала рамку для 10-річної підтримки України з боку Канади як шляхом безпосереднього посилення обороноздатності, внесків у розвиток українського ОПК і проведення навчань для українських військовослужбовців у межах операції UNIFIER, так і шляхом впровадження жорстких санкцій проти Росії, гуманітарного співробітництва і активної участі Канади у відбудові України.

Підсумки другого року комплексного співробітництва між Україною і Канадою 

Другий рік імплементації безпекової угоди між Україною і Канадою можна охарактеризувати послідовним посиленням підтримки з боку канадського уряду за усіма 10 вищезгаданими пунктами.

Так, із 24 лютого 2025 року до 24 лютого 2026 року Канада виконала всі зобовʼязання, які країна взяла на себе ще протягом першого року співпраці за безпековою угодою. 

Ідеться, зокрема, про повну виплату анонсованого ще восени 2024 року внеску на 3.5 мільярда доларів США в рамках ініціативи “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA), запуск спільного оборонного виробництва на території України, про яке сторони досягли домовленостей наприкінці першого року виконання безпекової угоди, і продовження підготовки українських військовослужбовців у межах місії UNIFIER.

Іншим пріоритетним напрямом підтримки з боку Канади стало системне підвищення ціни агресії проти України для Росії шляхом накладення санкцій на понад 400 суден „тіньового флоту“, російський ОПК і низку нафтогазових гігантів РФ. 

Окрім цього, Україна і Канада продовжили зміцнювати гуманітарне співробітництво у сферах кібербезпеки, розмінування, енергетики і комплексної відбудови. 

Військова підтримка 

У період із 24 лютого 2025 року до 24 лютого 2026 року Канада оголосила військову допомогу Україні на понад 4 мільярди канадських доларів (понад 2.8 мільярда доларів США), що майже вдвічі перевищило обсяги військової підтримки України в аналогічний часовий проміжок першого року імплементації безпекової угоди.  

Водночас варто зауважити, що саме протягом другого року співпраці за безпековою угодою Канада надала Україні військову допомогу не на всю вищезгадану грошову суму, а лише на половину від цієї суми – 2 мільярди канадських доларів (близько 1.4 мільярда доларів США). А аналогічний фінансовий внесок на військову підтримку України – ще 2 мільярди канадських доларів – Канада анонсувала 24 лютого 2026 року. Ці кошти канадський уряд має використати для надання ЗСУ озброєння і військової техніки упродовж 2026-2027 фінансових років.

Таким чином, найважливішим оголошенням із боку Канади для посилення обороноздатності України упродовж другого року виконання безпекової угоди стала офіційна заява премʼєр-міністра Марка Карні 24 серпня 2025 року про надання Україні додаткової військової допомоги на 2 мільярди канадських доларів (близько 1.4 мільярда доларів США). Уперше виділення цієї грошової суми на військову підтримку України Карні анонсував ще в червні 2025 року, проте саме наприкінці серпня стало остаточно відомо про наповнення цього оборонного пакета.

Найбільш вагомою частиною цього пакета стала інвестиція на 835 мільйонів канадських доларів (близько 600 мільйонів доларів США) у закупівлю бронетехніки, боєприпасів, безпілотників, стрілецької зброї та іншого пріоритетного озброєння для потреб ЗСУ. 

Окрім цього, у рамках цього пакета Канада інвестувала 100 мільйонів канадських доларів (понад 70 мільйонів доларів США) у постачання артилерійських снарядів для потреб Сил оборони України в рамках чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів, 165 мільйонів канадських доларів (близько 120 мільйонів доларів США) – у свою діяльність у межах коаліцій спроможностей, а також ще 220 мільйонів канадських доларів (понад 155 мільйонів доларів США) – у посилення безпілотних спроможностей ЗСУ і співпрацю з українським ОПК, про що окремо згадано в розділі нижче. 

Останнім елементом вищезгаданого оголошення військової підтримки України на 2 мільярди канадських доларів став внесок Канади до програми PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає закупівлю озброєння та обладнання американського виробництва за кошти європейських країн-членів НАТО і Канади. Так, канадський уряд спрямував 680 мільйонів канадських доларів (майже 500 мільйонів доларів США) на закупівлю пріоритетного військового обладнання в межах механізму PURL, зокрема обладнання для посилення спроможностей протиповітряної оборони України. 

Цей внесок до програми PURL став не єдиним із боку канадського уряду до кінця другого року імплементації безпекової угоди. Так, на початку грудня 2025 року міністр оборони Канади Девід Макгінті анонсував, що Канада виділить ще 200 мільйонів канадських доларів (близько 150 мільйонів доларів США) на закупівлю пріоритетного озброєння для потреб ЗСУ у рамках ініціативи PURL, що збільшило загальну інвестицію Канади до цієї програми до майже 900 мільйонів канадських доларів. 

Додатково до вищезгаданого комплексного пакета військової підтримки на 2 мільярди канадських доларів (близько 1.4 мільярда доларів США), другий рік співробітництва за безпековою угодою був наповнений низкою більш точкових заяв про внески Канади у посилення української обороноздатності. 

Зокрема у червні 2025 року канадське оборонне відомство оголосило про військову допомогу Україні на 35 мільйонів канадських доларів (близько 25 мільйонів доларів США) із бюджету ще на 2024 рік, до якої увійшли 30 мільйонів канадських доларів на постачання для потреб ЗСУ бронетранспортерів Coyote та Bison, а також 5 мільйонів канадських доларів на закупівлю комплексів радіоелектронної боротьби канадського виробництва. 

За місяць – у липні – канадський уряд анонсував виділення додаткових 20 мільйонів канадських доларів (майже 15 мільйонів доларів США) на підтримку центру технічного обслуговування та ремонту українських танків Leopard 2 у Польщі. А вже в жовтні 2025 року в Міністерстві оборони Канади повідомили про спрямування 12 мільйонів канадських доларів (понад 8 мільйонів доларів США) до Спільного фонду Коаліції дронів для забезпечення ЗСУ новими безпілотними системами. Тоді ж було оголошене надання ЗСУ необхідного зимового обладнання на 30 мільйонів канадських доларів (понад 20 мільйонів доларів США), а також постачання компонентів ракет AIM-7, пускових установок LAU-7A і БТР M113 із військових запасів Канади. 

Цим анонси з боку канадського уряду не обмежились, адже у грудні 2025 року міністр оборони Канади Макгінті заявив про нову інвестицію в Коаліцію дронів на суму 50 мільйонів канадських доларів (близько 36 мільйонів доларів США), а також продовження забезпечення ЗСУ компонентами ракет AIM-7 і AIM-9 зі складів канадської армії. На початку лютого 2026 року міністр оборони України Михайло Федоров підтвердив, що ракети AIM від Канади для протидії крилатим ракетам вже перебувають у процесі трансферу до України. 

Окрім цього, в останній день другого року співпраці за безпековою угодою – 24 лютого 2026 року – Уряд Канади повідомив про майбутнє забезпечення ЗСУ 383 бронемашинами Senator і 66 бронетранспортерами LAV 6 канадського виробництва.

Таким чином, оскільки Канада є учасницею Коаліції бронетанкової техніки та маневреності, Коаліції авіаційних спроможностей, а також Коаліції дронів, внески у посилення бронетанкових, авіаційних і безпілотних спроможностей Сил оборони України залишались пріоритетом для канадського уряду протягом другого року виконання угоди.

Співпраця в ОПК 

Однією з найбільш пріоритетних сфер двостороннього партнерства між ОПК України та Канади із лютого 2025 року до лютого 2026 року було налагодження спільного виробництва різної номенклатури озброєння, зокрема бронемашин і безпілотних систем.

Так, у червні 2025 року керівництво канадської оборонної компанії Roshel, яка спеціалізується на виробництві бронеавтомобілів, підтвердило, що на території України вже успішно розгорнуті потужності зі спільного виробництва бронемашин. Ця співпраця стала практичним втіленням підписаної у лютому 2025 року угоди між АТ “Укроборонпром” та Roshel щодо створення спільного оборонного підприємства в Україні.

А 24 серпня 2025 року оборонні відомства сторін підписали Лист про наміри щодо спільного виробництва оборонної продукції в Канаді та Україні. Ця угода була покликана сприяти поглибленню довгострокової двосторонньої оборонно-промислової співпраці, зокрема шляхом створення нових спільних виробничих потужностей на території обидвох країн і залучення фінансування з боку Канади для спільного виробництва озброєння.

У той самий день канадський уряд зробив перший крок до реалізації вищезгаданих домовленостей: премʼєр-міністр Канади Марк Карні відразу анонсував внесок на 220 мільйонів канадських доларів (майже 160 мільйонів доларів США) на закупівлю безпілотників, засобів боротьби з безпілотниками і засобів радіоелектронної боротьби для зміцнення спроможностей українських Сил оборони. Частина цих коштів мала бути інвестована у спільні підприємства канадського та українського ОПК у рамках імплементації підписаного Листа про наміри. 

Окрім налагодження спільного оборонного виробництва, канадські оборонні компанії упродовж другого року виконання безпекової угоди продовжили передавати для потреб ЗСУ готове озброєння і військову техніку. Зокрема канадський виробник Roshel не обмежився спільним виробництвом на території України, а й регулярно надсилав Силам оборони готові бронеавтомобілі Senator. 

Так, лише 24 лютого 2026 року канадський уряд оголосив про те, що Україна отримає 383 бронемашини Senator виробництва Roshel, а також 66 бронетранспортерів LAV 6 виробництва іншої канадської оборонної компанії – General Dynamics. Раніше – на початку червня 2025 року – Уряд Канади вже анонсував внесок на 30 мільйонів канадських доларів (понад 21 мільйон доларів США) на постачання Україні бронетранспортерів Coyote і Bison, виробництво яких забезпечує General Dynamics.

Влітку 2025 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також повідомив, що низка канадських оборонних компаній долучається до модернізації українських гелікоптерів та підвищення їхніх бойових спроможностей. Ідеться, зокрема, про постачання Силам оборони з боку канадських виробників оптичних систем спостереження і прицілювання для більш ефективного перехоплення ворожих дронів.

Додатково Канада продовжила посилювати спроможності українського ОПК шляхом нових фінансових внесків за “данською моделлю” – програмою прямих інвестицій в українську оборонну промисловість із боку держав-партнерів. Так, ще 24 лютого 2025 року канадський уряд оголосив про те, що українські оборонні компанії отримають від Канади 40 мільйонів канадських доларів (близько 28 мільйонів доларів США) у рамках вищезгаданої “данської моделі”. Тоді ж Уряд Канади заявив про внесок на 15 мільйонів канадських доларів (понад 10 мільйонів доларів США) на підтримку діяльності канадських оборонних виробників, які зміцнюють спроможності Сил оборони України.

Таким чином, протягом другого року співробітництва за безпековою угодою Україна отримала значну підтримку для розвитку власного ОПК і безпосередньо від канадських оборонних компаній у вигляді спільних проєктів і готового озброєння, і від канадського уряду у вигляді нових домовленостей і фінансових внесків.

Використання заморожених російських активів для підтримки України 

Ще восени 2024 року Канада як країна „Групи семи“ (G7) приєдналась до спільної заяви з оголошенням ініціативи “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) – програми надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів США за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку РФ. Оголошений внесок канадського уряду в рамках реалізації програми ERA від G7 склав 5 мільярдів канадських доларів (близько 3.5 мільярда доларів США).

Упродовж другого року імплементації безпекової угоди Канада повністю виконала свої зобовʼязання за цим механізмом. Так, у березні 2025 року канадський уряд виплатив Україні перший транш на суму 2.5 мільярда канадських доларів (близько 1.7 мільярда доларів США) за рахунок доходів від заморожених російських активів. За 3 місяці – наприкінці червня – Україна отримала від Канади другий транш на суму 2.3 мільярда канадських доларів (близько 1.7 мільярда доларів США) у межах ініціативи G7 ERA.

А на початку лютого 2026 року Міністерство фінансів України уклало угоду зі Світовим банком щодо залучення грантового фінансування в межах проєкту „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні“ (PEACE in Ukraine). Канадський уряд долучився до реалізації цієї домовленості шляхом виплати Україні останнього траншу через механізм ERA на суму 200 мільйонів канадських доларів (146 мільйонів доларів США). 

Усі кошти, отримані від Канади в рамках реалізації програми ERA, були спрямовані на забезпечення пріоритетних видатків державного бюджету України, зокрема на підтримку роботи державних інституцій, відшкодування пенсійних виплат і реалізацію програм державної соціальної допомоги.

Окрім використання прибутків від заморожених російських активів для підтримки спроможностей українського державного бюджету, Канада протягом 2025 року також продовжила докладати зусиль для конфіскації російського транспортного літака на користь України. Ще в 2023 році Канада розпочала процес конфіскації російського літака Ан-124 „Руслан“ після того, як країна першою серед країн G7 на рівні законодавства дозволила конфіскацію майна російських підсанкційних компаній. Вищезгаданий літак, який належить підсанкційній російській компанії „Волга-Днепр“, ще до початку повномасштабної війни Росії проти України прибув до Торонто. 

Попри те, що арешт на літак Канада наклала ще влітку 2023 року, лише навесні 2025 року канадські органи влади офіційно подали позов до Вищого суду Онтаріо про конфіскацію Ан-124, що дозволило розпочати юридичну процедуру конфіскації. Восени 2025 року міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд підтвердила, що судовий процес щодо конфіскації триває і в разі позитивного рішення суду Канада негайно передасть Україні конфіскований російський вантажний літак. 

Тож Канада системно використовує різні шляхи для того, щоб змусити агресора, зокрема російські підсанкційні компанії, нести справедливу відповідальність за повномасштабну війну проти України.

Навчання і тренування українських військових 

Із кінця лютого 2025 року до кінця лютого 2026 року канадські військові інструктори продовжили тренувати українських військовослужбовців у рамках навчальної місії UNIFIER – місії Збройних сил Канади (CAF), розгорнутої ще в 2015 році. 

Після повномасштабного вторгнення Росії канадські інструктори програми UNIFIER почали готувати українських військових до виконання різних бойових завдань здебільшого на території Польщі та Великої Британії. Так, Канада ще в 2022 році приєдналась до багатонаціональної операції INTERFLEX, яку ініціювала Велика Британія і в межах якої канадські військовослужбовці забезпечують тренування українських військових у Європі.

Протягом другого року виконання безпекової угоди канадські інструктори підготували понад 7000 українських військових у межах місії UNIFIER. Загалом із моменту запуску навчальної програми UNIFIER в 2015 році до кінця лютого 2026 року під керівництвом канадських колег пройшли тренування вже понад 47 000 військовослужбовців ЗСУ.

Тренування в рамках цієї навчальної місії охоплюють широкий спектр бойових навичок – від базової загальновійськової підготовки та тактичної медицини до бойової інженерії, розвідки, планування бойових завдань і підготовки бойових командирів. 

Упродовж наступних років канадські військові інструктори і надалі посилюватимуть бойові навички військовослужбовців Сил оборони України, оскільки Уряд Канади продовжив операцію UNIFIER щонайменше до 2029 року. 

Підготовка українських військових із боку канадських колег у 2025 році не обмежилась місією UNIFIER. Так, Канада протягом другого року імплементації безпекової угоди також продовжила забезпечувати підготовку пілотів Повітряних сил ЗСУ, зокрема пілотів винищувачів F-16. Ці тренування є частиною зобовʼязань, які взяла на себе Канада в липні 2024 року. Тоді канадський уряд оголосив про внесок на 389 мільйонів канадських доларів (близько 280 мільйонів доларів США) у 5-річну підготовку українських пілотів. 

Санкції проти Росії та її прибічників 

Другий рік імплементації безпекової угоди між Україною та Канадою можна охарактеризувати послідовним посиленням санкційного тиску на Росію з боку канадського уряду. 

Із кінця лютого 2025 року до кінця лютого 2026 року Канада оголосила 4 комплексні пакети санкцій проти Росії, які були спрямовані на зменшення спроможностей агресора продовжувати війну проти України шляхом запровадження нових обмежувальних заходів проти „тіньового флоту“, військової галузі, ОПК, енергетики, фінансової сфери та інших пріоритетних секторів російської економіки. 

Так, у рамках тиску на військову галузь і ОПК Російської Федерації під санкції Канади потрапила низка військових формувань, зокрема ДШРГ „Русич“, ПВК „Патріот“, ПВК „Редут“, бригада „Ведмеді“, „Африканський корпус“ тощо. Окрім цього, санкційний тиск із боку канадського уряду торкнувся і інших організацій військової галузі та ОПК Росії, серед яких 161-го спеціалізованого навчального центру ГРУ, Головного центру спеціальних технологій (ГЦСТ), 85-го головного центру спеціальної служби (ГЦСС), ZALA Aero Group і Центру перспективних безпілотних технологій „Рубікон“.

До санкційних списків Канади увійшла також чимала кількість компаній російської нафтогазової промисловості та фінансового сектору, серед яких „Сургутнефтегаз“, „Волгатранснефть“, „Арктик СПГ-2“, „Газпром СПГ Портовая“, „Татнефть“, „Русснефть“, „Роснефть“, „Міжнародний розрахунковий банк“ (МРБ), Страховий дім ВСК, Російський союз промисловців та підприємців (РСПП) та інші.

Ще одним важливим напрямом санкційної політики Канади протягом другого року виконання безпекової угоди стала боротьба з „тіньовим флотом“ Росії – групою танкерів, які РФ використовує для незаконного експорту та продажу своєї нафти в обхід міжнародних санкцій. Так, у межах вищезгаданих комплексних пакетів санкцій канадський уряд ввів обмежувальні заходи проти 401 судна російського „тіньового флоту“, які брали участь у незаконному транспортуванні російської нафти, скрапленого природного газу (СПГ) або зброї. Окрім цього, аби зменшити можливості Росії фінансувати агресивну війну проти України, Канада за цей рік двічі знижувала граничну ціну на російську сиру нафту – із 60 до 47.6 долара США за барель у серпні 2025 року і згодом із 47.6 до 44.1 долара США за барель у лютому 2026 року.

Тож загалом протягом другого року співробітництва за безпековою угодою канадський уряд продовжував демонструвати рішучу та послідовну позицію щодо максимізації тиску на російську економіку, щоб змусити Росію платити справедливу ціну за агресію проти України. 

Невійськова безпека і цивільний захист 

Основним напрямом невійськової підтримки України з боку Канади стало зміцнення кіберспроможностей та посилення кібербезпеки української інфраструктури. 

Зусилля Канади із посилення кіберзахисту України полягали як у активному долученні до колективних ініціатив, зокрема IT-коаліції і Талліннського механізму, так і у двосторонньому співробітництві. 

У рамках Талліннського механізму, в якому Канада є однією з 13 країн-учасниць, міжнародні партнери в 2025 році спрямували понад 60 мільйонів євро на підтримку кіберстійкості та цифрової безпеки України. А за два роки діяльності – із грудня 2023 року до грудня 2025 року – Талліннський механізм акумулював загалом майже 250 мільйонів євро для захисту українського цифрового суверенітету та протидії російським кібератакам. 

Важливою подією 2025 року стало також відкриття у травні Проєктного офісу Талліннського механізму (TMPO) у Києві для розвитку кібердипломатії, цифрової стійкості України, а також налагодження комплексної співпраці міжнародних партнерів із Держспецзвʼязку, МЗС, СБУ та НКЦК.

Значний внесок у діяльність Талліннського механізму Канада зробила у вересні 2025 року. Тоді канадський уряд оголосив про інвестицію на суму 3 мільйони канадських доларів (понад 1.8 мільйона євро) у зміцнення цифрової безпеки України в рамках Талліннського механізму. Ці кошти були покликані посилити захист української критичної та цивільної інфраструктури, сприяти розробкам надійних систем для виявлення та запобігання кіберзагрозам, а також забезпечити безперервність цифрових процесів шляхом реалізації низки стратегічних проєктів упродовж 2026-2027 років.

У рамках іншої колективної ініціативи, спрямованої на посилення спроможностей Міністерства оборони України у сферах звʼязку, IT та кібербезпеки, – IT-коаліції – Канада спільно з іншими державами-партнерами із моменту заснування Коаліції у вересні 2023 року до середини осені 2025 року акумулювала понад 1.2 мільярда євро на посилення технологічного потенціалу ЗСУ, зокрема шляхом надання Силам оборони України засобів супутникового і мобільного звʼязку, зарядних станцій, ноутбуків, обладнання для центрів обробки даних тощо. Ключову роль IT-коаліція відіграє у модернізації бойової системи DELTA, масштабуванні використання платформи SAP, а також розвитку ключових технологічних проєктів у системі Сил оборони, серед яких „Армія+“ і „Резерв+“. 

Ще однією колективною програмою, у межах якої Канада долучилась до зміцнення кіберспроможностей України, стало „Партнерство за сильну Україну“ (PFRU) – багатостороння донорська ініціатива, яку фінансують уряди Канади, Великої Британії, Естонії, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. На початку листопада 2025 року Міністерство цифрової трансформації України підписало Меморандум про взаєморозуміння із PFRU задля зміцнення цифрової стійкості українських громад. Закладена співпраця покликана сприяти розвитку цифрової інфраструктури в громадах, підтримці органів місцевого самоврядування в наданні сучасних електронних послуг, підвищенню цифрових навичок населення, а також розвитку малого та середнього бізнесу шляхом застосування цифрових інструментів.

Окрім цього, Канада доклала значних індивідуальних зусиль для підтримки невійськової безпеки України. Так, наприкінці лютого 2025 року канадський уряд оголосив про внесок на 8 мільйонів канадських доларів (близько 5 мільйонів євро) на закупівлю засобів індивідуального захисту від хімічних, біологічних і радіологічних загроз для зміцнення засобів протидії комплексним загрозам в умовах повномасштабної агресії Росії проти України. 

А за 6 місяців – у серпні 2025 року – Канада спрямувала ще 31 мільйон канадських доларів (майже 20 мільйонів євро) на невійськову підтримку України, зосередивши частину цього внеску на інвестиціях у ініціативи з протидії цифровим загрозам та атакам.

Таким чином, канадський уряд забезпечує комплексну та різносторонню підтримку України не лише у безпосередньому військовому захисті, а й у цивільному секторі. 

Розмінування українських територій 

Внески Канади у гуманітарне та бойове розмінування постраждалих українських територій протягом другого року виконання безпекової угоди охоплювали низку індивідуальних і колективних зусиль. 

Зокрема попри те, що Канада не є країною-учасницею Коаліції з розмінування, вона є офіційним партнером цієї Коаліції і регулярно долучається до її діяльності шляхом фінансових внесків чи закупівлі необхідного обладнання. 

У рамках Коаліції з розмінування ще наприкінці лютого 2025 року партнери зафіксували зобовʼязання виділити 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій до 2034 року. Бюджет Коаліції на 2025 рік був визначений на рівні 130 мільйонів євро. Так, лише із січня до червня 2025 року Коаліція акумулювала вже 93 мільйони євро на закупівлю спеціалізованої техніки, міношукачів та іншого необхідного обладнання, а також на навчання фахівців із розмінування. 

Загалом із моменту заснування Коаліції в лютому 2024 року до кінця 2025 року країнам-учасницям і партнерам, зокрема і Канаді, вдалось підготувати майже 4000 спеціалістів із розмінування, надати обладнання на майже 410 мільйонів євро і закупити техніку на понад 110 мільйонів євро, зокрема позашляховики, прилади нічного бачення, металошукачі, бронетранспортери тощо. Із боку Канади до проведення підготовки фахівців із розмінування та постачання необхідного обладнання для знешкодження вибухонебезпечних речовин долучилась компанія Mriya Aid, створена у 2022 році спеціально для надання комплексної допомоги Україні. 

Упродовж 2026 року партнери в рамках Коаліції продовжать підтримувати спроможності України в розмінуванні постраждалих територій шляхом надання техніки та обладнання вартістю щонайменше 165 мільйонів євро. 

Додатково Уряд Канади протягом другого року імплементації безпекової угоди долучався до фінансування інших пріоритетних заходів для підтримки протимінної діяльності в Україні. Так, у квітні 2025 року канадський уряд спільно з урядами Німеччини, Японії та Швейцарії профінансував проведення координаційного партнерського воркшопу в Женеві, який став майданчиком для планування та узгодження майбутніх зусиль із розмінування постраждалих українських територій шляхом залучення понад 100 представників урядів, міжнародних організацій та профільних компаній. 

Також канадський уряд у 2025 році продовжив забезпечувати діяльність проєкту „Українські жінки на передовій розмінування та відновлення“, який реалізується спільно з ООН Жінки (UN Women) і покликаний сприяти гендерній рівності та подоланню професійних барʼєрів у працевлаштуванні жінок у сфері протимінної діяльності. 

Підтримка енергетичної інфраструктури 

Внески у відбудову постраждалої внаслідок російських атак енергетичної інфраструктури України були ще одним пріоритетним напрямом підтримки з боку Канади протягом другого року співпраці за безпековою угодою. 

Ще в березні 2025 року Міністерство енергетики України офіційно підтвердило, що канадський уряд спрямував додаткові 50 мільйонів канадських доларів (понад 33 мільйони євро) до Фонду підтримки енергетики України, після чого загальний внесок Канади до цього Фонду перевищив 60 мільйонів канадських доларів (понад 40 мільйонів євро). А вже наприкінці жовтня 2025 року міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд відзвітувала про виплату ще одного платежу на суму 10 мільйонів канадських доларів (близько 7 мільйонів євро) до Фонду підтримки енергетики України напередодні чергової зими в умовах повномасштабної війни та посилення російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

Ця фінансова підтримка була покликана прискорити ремонт пошкоджених енергетичних обʼєктів і забезпечити стале функціонування української енергетичної системи в умовах війни, зокрема шляхом закупівлі необхідного обладнання і розвитку сонячної генерації в Україні.

Другий рік співпраці за безпековою угодою завершився ще одним анонсом із боку Канади: 24 лютого 2026 року Аніта Ананд оголосила про майбутній додатковий внесок Канади на суму 20 мільйонів канадських доларів (близько 13 мільйонів євро) до Фонду підтримки енергетики України, щоб прискорити закупівлю та постачання пріоритетного обладнання для відбудови пошкоджених енергетичних обʼєктів. 

Окрім безпосередніх фінансових внесків із боку канадського уряду у підтримку українського енергетичного сектору, упродовж другого року імплементації безпекової угоди політичне керівництво України та Канади регулярно вело перемовини щодо потенційної співпраці між українськими та канадськими енергетичними компаніями в галузях нафтогазової промисловості, низьковуглецевих технологій, гідроенергетики та розробки малих модульних реакторів. 

Додатково наприкінці другого року виконання безпекової угоди – 19 лютого 2026 року – міністри енергетики України та Канади підписали Меморандум про співпрацю, який заклав основу для ще більшого посилення довгострокового двостороннього партнерства у сферах ядерної і відновлюваної енергетики, нафтогазового сектору та енергоефективності, зокрема шляхом залучення канадських технологій та інвестицій.  

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України 

Україна продовжила отримувати значні обсяги гуманітарної допомоги від Канади упродовж другого року співпраці за безпековою угодою. 

Ще 24 лютого 2025 року канадський уряд анонсував виділення понад 110 мільйонів канадських доларів (близько 80 мільйонів доларів США) на заходи гуманітарної підтримки України. Ці кошти були розподілені між низкою пріоритетних напрямів, серед яких зміцнення місцевого розвитку громад, підтримка проєктів із відбудови, сприяння гендерній рівності та захисту прав жінок, зміцнення спроможностей громадянського суспільства, реінтеграція ветеранів і ветеранок російсько-української війни тощо. 

Окрім цього, рівно за 6 місяців – 24 серпня 2025 року – Уряд Канади заявив про ще один пакет гуманітарної підтримки на суму понад 31 мільйон канадських доларів (близько 22 мільйонів доларів США) для забезпечення стійкості України в умовах повномасштабної агресії Росії. У той самий день Україна і Канада зробили важливий крок для розвитку двосторонніх торговельних відносин шляхом підписання Угоди про взаємну адміністративну допомогу в митних справах, яка мала сприяти поглибленню взаємодії між митними органами і підвищенню безпеки ланцюгів постачання товарів.

Додатково наприкінці грудня 2025 року канадський уряд укотре анонсував значну фінансову підтримку України на 2.5 мільярда канадських доларів (близько 1.8 мільярда доларів США). Ці кошти допомогли зробити доступним фінансування процесу комплексного відновлення України від Міжнародного валютного фонду, Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку. 

Канада також зробила чималий внесок у підтримку стійкості України в рамках низки багатосторонніх ініціатив. Так, у квітні 2025 року програма „Партнерство за сильну Україну“ (PFRU), яку фінансує канадський уряд спільно з урядами ще 6 держав-партнерів, оголосила про початок другої фази своєї діяльності і розширену підтримку стійкості українських громад до 2027 року на суму майже 200 мільйонів доларів США. Ця багатостороння допомога покликана сприяти комплексній відбудові постраждалих громад, забезпеченню безперервності надання базових послуг, підтримці інклюзивного відновлення, а також посиленню соціальної згуртованості та єдності українського суспільства.

Цим співробітництво із PFRU до кінця другого року імплементації безпекової угоди не обмежилось: на початку вересня 2025 року Україна підписала із цією програмою два меморандуми про взаєморозуміння, які закріпили подальшу підтримку українського малого та середнього бізнесу з боку „Партнерства за сильну Україну“, особливо в прифронтових і прикордонних громадах. 

А вже наступного місяця – у жовтні – за підтримки PFRU в Україні розпочався конкурс для закладів професійної освіти з девʼяти областей на отримання фінансування для оновлення навчального обладнання. У рамках проєкту до 12 закладів професійної освіти могли отримати понад 2 мільйони гривень для модернізації освітнього процесу шляхом закупівлі необхідної матеріально-технічної бази. Ця ініціатива стала елементом ширшої програми підтримки стійкості українських громад від PFRU.

Другий рік співробітництва за безпековою угодою завершився запуском ще однієї багатосторонньої ініціативи для відбудови України за участі канадського уряду. Так, у лютому 2026 року Україна, Канада, Швеція та Литва підписали Угоду про створення Фонду підтримки транспорту України, який має забезпечити фінансування малих і середніх проєктів із відновлення цивільної транспортної інфраструктури у сферах автомобільного, залізничного і водного транспорту. 

Для зміцнення стійкості українських громад Канада також продовжувала втілювати проєкт „Відновлення для всіх“ (RFA) за фінансування канадського уряду та впровадження компанією Alinea International. Ця програма, яка запущена в лютому 2025 року і реалізовуватиметься до 2031 року, допомагає громадам у процесі комплексного та інклюзивного відновлення, зокрема шляхом забезпечення ефективної взаємодії між різними органами влади і трансформації системи надання соціальних послуг.

А в січні 2026 року Україна і Канада офіційно представили ще один проєкт, покликаний зміцнити економічну стійкість сільських громад і розвинути підприємництво в українському аграрному секторі. Ідеться про програму „HONOR” – стратегічну ініціативу на період до 2032 року, фінансування якої на суму понад 20 мільйонів канадських доларів (майже 15 мільйонів доларів США) забезпечує канадська організація SOCODEVI і яка покликана зміцнити продовольчу безпеку, сприяти гендерній рівності у сільськогосподарській діяльності, а також покращити позиції України на міжнародних ринках у контексті євроінтеграції.

Таким чином, Канада забезпечила послідовну і комплексну підтримку української стійкості і відбудови, забезпечуючи синергію з боку уряду, громадського сектору і бізнесу. 

Притягнення Росії до відповідальності 

Канада долучалась до наближення справедливої відповідальності для Російської Федерації здебільшого в рамках двох колективних ініціатив – Коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, яку Канада очолює спільно з Україною. 

У межах Коаліції зі створення Спеціального трибуналу Канада та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення Спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут Спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 

Як у листопаді 2025 року повідомили в Офісі Президента України, остаточним місцем розміщення трибуналу буде Гаага і упродовж 2026 року будуть впроваджені практичні заходи для організації створення цього Спеціального трибуналу – набір суддів, прокурорів, секретаріату, обрання президента тощо. Так, у лютому 2026 року розпочала роботу Передова група Спеціального трибуналу для підготовки інституційних, логістичних та організаційних рішень. Безпосередній початок діяльності Спецтрибуналу запланований вже на 2027 рік.

Юрисдикція цього трибуналу поширюватиметься на 20-30 осіб: найвище військово-політичне керівництво Росії, зокрема Путіна і Лаврова, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проходити заочно, що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. У разі обвинувачення винних чекатиме до 30 років за ґратами або довічне ув’язнення.

А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, співлідеркою якої є Канада, країни-учасниці до лютого 2026 року змогли повернути до України майже 2000 депортованих і примусово переміщених Росією дітей. Проте робота над поверненням усіх незаконно депортованих українських дітей активно триває, адже за офіційними даними Росія депортувала або примусово переселила понад 19.5 тисяч українських дітей, а за деякими даними із відкритих джерел ця кількість може становити до 35 тисяч осіб.

Упродовж другого року імплементації безпекової угоди Канада також докладала значних індивідуальних зусиль для прискорення повернення депортованих українських дітей. Так, 24 лютого 2025 року канадський уряд оголосив про внесок на понад 92 мільйони канадських доларів (понад 55 мільйонів євро) на комплекс гуманітарних заходів в Україні, частина якого була спрямована на підтримку процесу повернення українських дітей на територію України шляхом підвищення спроможностей і синергії українських державних інституцій, громад, приватного сектору та громадянського суспільства. 

Окрім цього, наприкінці вересня 2025 року Канада та Україна провели співголовування на зустрічі лідерів Міжнародної коаліції за повернення українських дітей на полях 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, де сторони вкотре закликали Росію повернути незаконно переміщених українських дітей і наголосили, що попри подання у червні 2025 року початкового списку з 339 депортованих дітей Російській Федерації, Росія проігнорувала цей гуманітарний крок і не надала жодної відповіді на надісланий список. 

Водночас Канада спільно з іншими партнерами в рамках Коаліції продовжує роботу над розшуком, реабілітацією та реінтеграцією українських дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених Росією. Зокрема наступне засідання цієї Коаліції відбудеться у вересні 2026 року в Торонто, де країни-учасниці на чолі з Канадою продовжать колективну роботу і координацію зусиль для повернення українських дітей додому. 

Порівняльні тенденції другого та першого років імплементації угоди: послідовне посилення підтримки України і фокус на довгостроковому партнерстві 

Другий рік імплементації двосторонньої безпекової угоди супроводжувався значними політичними змінами всередині Канади. Колапс Уряду Джастіна Трюдо, прихід до влади нового лідера Ліберальної партії Марка Карні і загострення відносин із США зумовили чималі зміни внутрішнього політичного курсу. 

Проте попри ці внутрішньополітичні турбулентності, Канада продемонструвала інституційну сталість комплексної підтримки України: зміна політичного керівництва країни і невизначеність у двосторонніх відносинах із США лише посприяли зближенню Канади із Європейським Союзом, зокрема у сфері оборонної політики.

На фоні цього підтримка України з боку Канади упродовж періоду із лютого 2025 року до лютого 2026 року або залишалась стабільною, або була значно нарощена, порівняно із першим роком імплементації безпекової угоди, залежно від сфер співробітництва. 

Найбільш помітними секторами поглиблення двостороннього партнерства стали сфери військової підтримки, співпраці в ОПК, використання прибутків від заморожених російських активів, санкцій проти Росії і внесків у відбудову України. 

Так, у сфері військової підтримки вагомим кроком для зміцнення української обороноздатності стало приєднання Канади до програми PURL і спрямування майже 900 мільйонів канадських доларів (близько 650 мільйонів доларів США) на закупівлю озброєння для України через цю ініціативу.

Співробітництво між українським і канадським ОПК також було значно поглиблене саме протягом другого року виконання безпекової угоди. Зокрема успішний запуск на території України спільного виробництва бронемашин із канадською оборонною компанією Roshel, а також офіційне укладення Листа про наміри щодо спільного виробництва оборонної продукції в Канаді та Україні заклали міцний фундамент для стратегічного довгострокового партнерства в ОПК. 

На противагу цьому, упродовж першого року співпраці за безпековою угодою взаємодія в ОПК мала більш тактичний і обмежений характер: канадські оборонні компанії здебільшого постачали готове озброєння для потреб ЗСУ, але уперше домовленості про локалізацію виробництва на території України сторони зафіксували лише в лютому 2025 року.

У сфері санкційної політики Канади простежувалась подібна тенденція до посилення тиску на Росію. Якщо із 24 лютого 2024 року до 24 лютого 2025 року під санкції Канади потрапили лише 109 танкерів російського „тіньового флоту“, то за аналогічний період другого року імплементації безпекової угоди кількість нових суден „тіньового флоту“ РФ, яких торкнулись обмежувальні заходи, зросла майже в чотири рази – до 401 підсанкційного танкера. Окрім цього, протягом другого року комплексного співробітництва до санкційних списків Канади потрапила низка ключових нафтогазових гігантів Росії, серед яких „Сургутнефтегаз“, „Волгатранснефть“, „Татнефть“, „Русснефть“ і „Роснефть“.

Зрештою, кількість індивідуальних і багатосторонніх програм гуманітарної підтримки України з боку Канади також кратно зросла упродовж другого року співпраці між країнами. На відміну від більш точкових проєктів допомоги у сферах охорони здоровʼя, соціальної політики та економічних спроможностей протягом першого року виконання угоди, другий рік заклав фундамент для багаторічного фінансування відбудови постраждалих громад і розвитку українського бізнесу з боку канадського уряду.

Таким чином, Канада продемонструвала сталу інституційну тенденцію до посилення підтримки України, зокрема шляхом переходу від тактичних і точкових програм допомоги до стратегічних механізмів двостороннього партнерства.

Подальший довгостроковий розвиток двосторонніх відносин між Україною та Канадою із високою ймовірністю може продовжити тенденцію до поглиблення співпраці, особливо у сфері ОПК. Зрештою, приєднання Канади до оборонної програми ЄС SAFE і запуск першої комплексної Стратегії розвитку оборонної промисловості демонструють, що співробітництво в ОПК є зоною спільних можливостей і інтересів, де Україна може стати не лише отримувачем канадської підтримки, а й повноцінним субʼєктом із унікальними технологічними рішеннями та пропозиціями.