У відповідь на російську агресію, яка розпочалася у 2014 році, Україна між іншим почала застосовувати санкції до медіа. Ці кроки критикували і міжнародні організації, і український громадський сектор. Але чи насправді Україна перегнула палицю та неналежно збалансувала свободу слова з потребою захищати власну державність?

На ці питання в аналітиці для Центру Дністрянського відповідає Максим Дворовий, юрист Лабораторії цифрової бепеки: https://bit.ly/DC_media_analytics  

Від початку агресії Російської Федерації Україні довелося захищати свою національну безпеку не лише на традиційному полі бою, а й в інформаційному просторі. Українські парламентарі випрацювали та ухвалили низку законодавчих актів, спрямованих на зменшення російського медійного впливу, що ширився з-за північно-східного кордону. Цими актами було, з одного боку, збільшено кількість категорій забороненого контенту, до якого, зокрема, належали передачі, що містять популяризацію органів держави-агресора, російські фільми, випущені після 2014 року тощо,  а з другого – робилася промоція української мови.

Інші органи влади, зокрема Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та Рада національної безпеки і оборони України, зробили свій внесок у захист інтересів національної безпеки. На жаль, впроваджені ними заходи, як-от накладення санкцій, не завжди відповідали стандартам забезпечення свободи вираження поглядів, що закріплені в міжнародно-правових актах, зокрема у Європейській конвенції про права людини та Міжнародному пакті про громадянські та політичні права. Встановлення належного балансу між цими цінностями потребує внесення низки змін до законодавства, зокрема скасування або бодай унормування процедури складання «чорних списків», оновлення санкційного законодавства та законодавства про захист національних меншин, а також збільшення довіри до правозастосування.

Детальніше про це в аналітиці «Свобода слова, національна безпека та українські медіа: чи є баланс, здатний задовольнити усіх» https://bit.ly/DC_media_analytics  

Також за посиланням Ви знайдете рекомендації для:

◾суб’єктів законодавчої ініціативи;

◾органів виконавчої влади;

◾медіаспільноти.