Авторка: Дарія Чернявська

Півтора року тому – 27 червня 2024 року – була підписана Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Литовською Республікою.

Ця безпекова угода стала двадцятою в серії угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами “Групи семи” (G7). До цього подібні угоди Україна уклала із Великою Британією, Францією, Німеччиною, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС та Естонією.

Загалом станом на початок січня 2026 року Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні військової допомоги для самозахисту у війні з Росією, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобов’язання взяла на себе Литва в межах двосторонньої угоди

Положення безпекової угоди з Литвою закладають основу для комплексної двосторонньої співпраці між країнами за 10 пунктами: 

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

У сфері військової підтримки положення угоди визначили співробітництво в сухопутній, повітряній, морській, космічній та кіберелектромагнітній сферах пріоритетним для двосторонніх відносин між країнами. Окрім цього, Литва зобов’язалась інвестувати в український ОПК, локалізовувати оборонні виробництва, розвивати спільні оборонні проєкти, а також проводити навчання для українських військових.

Двома іншими важливими блоками безпекової угоди є шлях до справедливого миру та гуманітарна допомога для України. Перший блок включає в себе посилення санкційного тиску на Росію та її прибічників, пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, а також притягнення Російської Федерації до відповідальності за її протиправні дії проти України, зокрема шляхом створення трибуналу. А другий блок передбачає різносторонні внески Литви в гуманітарне розмінування українських територій у рамках лідерства в Коаліції з розмінування, підтримку енергетичного сектору та довгострокове відновлення України.

Імплементація угоди: як і в яких обсягах Литва підтримувала Україну за півтора року 

Із 27 червня 2024 року до 27 червня 2025 року, а згодом ще упродовж 6 місяців до кінця 2025 року Литва системно виконувала свої зобовʼязання за усіма пунктами безпекової угоди, передбаченими на 10 років двостороннього співробітництва. До того ж, за цей час Литва часто демонструвала лідерські позиції в співпраці з українським оборонним комплексом, прискоренні розмінування українських територій, посиленні санкційного тиску на Росію та наближенні справедливої відповідальності для РФ за агресію проти України.

Військова підтримка

Із 24 лютого 2022 року до кінця червня 2025 року Литва надала Україні військову допомогу на понад 1 мільярд євро, із якого понад 300 мільйонів євро було спрямовано на посилення обороноздатності України впродовж першого року виконання безпекової угоди. Окрім цього, Литва посіла третє місце серед усіх країн світу за кількістю наданої Україні підтримки відносно свого ВВП. Так, станом на кінець червня 2025 року внесок Литви в проєкти з підтримки України з початку повномасштабного вторгнення Росії склав 2.16% ВВП Литви. На противагу цьому, внески найбільших донорів військової допомоги Україні – Сполучених Штатів і Німеччини – за цей період склали 0.56% ВВП США і 0.57% ВВП Німеччини відповідно.

За положеннями безпекової угоди, Литва зобовʼязалась виділяти щонайменше 0.25% свого ВВП на військову підтримку України щорічно. Упродовж першого року імплементації угоди ця країна Балтії дотримувалась своїх зобовʼязань. 

Зокрема відразу після підписання безпекової угоди – на початку липня 2024 року – Литва передала Україні засоби протидії ворожим безпілотникам, боєприпаси та допоміжне обладнання. За місяць у рамках Коаліції інтегрованої ППО та ПРО Литва передала Україні ЗРК малої дальності з ракетами до них, а в рамках інших коаліцій спроможностей Україна отримала від Литви 14 БТР M113, засоби РЕБ та боєприпаси. Окрім цього, наприкінці серпня премʼєр-міністерка країни Інгріда Шимоніте анонсувала виділення 35 мільйонів євро на закупівлю РЛС і обладнання для розмінування для потреб України, а також надання Україні до 5 тисяч дронів литовського виробництва вартістю 5 мільйонів євро до кінця осені 2024 року. 

Протягом осені та на початку зими 2024 року Україна отримала від балтійської країни-партнерки 120-мм міни, запчастини до БТР M113, боєприпаси, причепи для перевезення гусеничної техніки та інше пріоритетне озброєння. А вже в січні 2025 року Литва посилила обороноздатність України шляхом надання обіцяних 4500 FPV-дронів вартістю 5 мільйонів євро, тепловізорів, телескопічних навантажувачів і ПЗРК малої дальності з ракетками до них. Значний пакет військової допомоги вартістю 80 мільйонів євро Україна отримала від Литви в лютому 2025 року. До нього увійшли вантажівки та тепловізори для потреб Сил оборони України. 

Весна 2025 року стала важливим періодом для посилення оборонних спроможностей України завдяки внескам Литви. Так, у квітні Литва офіційно приєдналась до новоствореної Коаліції з радіоелектронної боротьби (РЕБ), після чого відразу спрямувала 7 мільйонів євро на закупівлю антидронових рушниць і засобів РЕБ малого радіусу дії. Тоді ж Литва оголосила про виділення 20 мільйонів євро на „чеську ініціативу“ із закупівлі 155-мм артилерійських снарядів для потреб ЗСУ.

Із червня до грудня 2025 року до України продовжувала надходити військова допомога від Литви. Зокрема в липні міністерка оборони Литви Довілє Шакалєнє анонсувала внесок на 30 мільйонів євро в закупівлю ЗРК Patriot для України спільно з іншими країнами-партнерами. Інвестицію у 30 мільйонів євро в закупівлю систем ППО Patriot спільно з Німеччиною підтвердив міністр оборони України Денис Шмигаль на черговому засіданні формату „Рамштайн“ у вересні. Окрім цього, тоді ж Литва зобовʼязалась спрямувати додаткові 30 мільйонів євро в постачання озброєння для України в рамках ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає закупівлю американського озброєння за кошти європейських країн НАТО і Канади. А вже в листопаді Литва стала однією з 8 країн Північної Європи та Балтії, які анонсували спільний внесок на 500 мільйонів доларів США в закупівлю військової техніки і боєприпасів для України в межах механізму PURL.

Окрім вищезгаданої військової допомоги, із початку повномасштабного вторгнення Росії до підписання безпекової угоди Україна отримала від Литви 105-мм гаубиці M101, 120-мм міномети, 155-мм артилерійські снаряди, ПЗРК FIM-92 Stinger, боєприпаси до гранатометів Carl-Gustaf, БТР M113, бронеавтомобілі Humvee, гармати Bofors L70, системи дистанційного підриву RISE-1, бронемашини M577, два гелікоптери Мі-8, навчально-бойовий літак L-39ZA та інше пріоритетне озброєння за запитами Сил оборони.

Співпраця в ОПК 

Протягом першого року виконання безпекової угоди литовська підтримка української оборонної промисловості була різносторонньою і охоплювала як прямі внески в український ОПК, так і розвиток спільних оборонних спроможностей. 

У передостанній день червня 2024 року – усього за два дні після підписання безпекової угоди – українські військовослужбовці отримали засоби РЕБ від литовських виробників NT service та Blue Yellow. А вже в серпні в Україні провели випробування FPV-дронів литовського виробництва перед тим, як укласти контракти про масове виробництво із обраними оборонними компаніями з Литви. Результатом цього стало підписання контрактів між Агентством оборонних ресурсів Литви і пʼятьма литовськими виробниками безпілотників про постачання майже 5 тисяч FPV-дронів вартістю 5 мільйонів євро для потреб ЗСУ. Фінансування цього замовлення забезпечив Уряд Литви. 

Наступного місяця – 11 вересня – Україна та Литва в рамках оборонно-промислового форуму в Києві підписали Меморандум про оборонне співробітництво. Тоді ж тодішній міністр оборони України Рустем Умєров анонсував значний внесок литовської сторони в український ОПК. Так, Литва зобовʼязалась інвестувати 10 мільйонів євро у виробництво українського далекобійного озброєння, зокрема ракет-дронів „Паляниця“. Цей внесок країни зафіксували наприкінці листопада шляхом підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо створення механізму підтримки Сил безпеки та оборони України. У рамках Меморандуму литовська сторона підтвердила перший транш на суму 10 мільйонів євро у виробництво української далекобійної зброї. Вищезгаданим внеском Литва долучилась до „данської моделі“ – програми прямих фінансових інвестицій в український ОПК з боку держав-партнерів для збільшення обсягів українського оборонного виробництва. А у квітні 2025 року українське оборонне відомство підтвердило, що озброєння, закуплене Литвою за ці кошти, вже ефективно допомагає Силам оборони на лінії зіткнення.

Цим співробітництво в ОПК восени 2024 року не обмежилось. 16 жовтня 2024 року Міністерство економіки Литви повідомило про підписання з українською компанією Листа про наміри щодо будівництва заводу із виробництва вибухових речовин у Литві. Цей завод із виробництва гексогену, будівництво якого було заплановане вже на 2025 рік, покликаний посилити оборонні спроможності України, Литви та інших європейських країн. 

На початку листопада Україна досягла додаткових домовленостей із Литвою щодо посилення оборонної співпраці. Так, 4 листопада країни підписали Меморандум про взаєморозуміння, який передбачає спільне виробництво БПЛА, засобів РЕБ, боєприпасів та іншого інноваційного озброєння.

У 2025 році країни продовжили нарощувати партнерство у сфері ОПК. Так, у січні до України прибули обіцяні 4500 дронів, вироблені литовськими компаніями Dangolakis, RSI Europe, Ltmiltech, Granta Autonomy і Unmanned Defense Systems у межах Коаліції дронів. Окрім цього, у травні тодішня міністерка оборони Литви Довілє Шакалєнє анонсувала можливий запуск на території Литви виробництва морських ударних дронів подвійного призначення – для оборонних потреб Литви та України. 

Протягом першого року імплементації угоди Україна також посилювала оборонні спроможності Литви шляхом надання українських технологій. Так, у лютому 2025 року литовський виробник дронів Granta Autonomy заявив, що закуповує компоненти для FPV-дронів в українських оборонних виробників.

Вже на початку другого року виконання безпекової угоди Литва та Україна посилили співпрацю у сфері БПЛА. У липні Україна отримала від литовської оборонної компанії RSI Europe сотні ударних FPV-дронів Shpak для завдання далекобійних високоточних ударів по ворогу. А наприкінці серпня 2025 року країни підписали Лист про наміри щодо спільного виробництва оборонної продукції в Литві та Україні, зокрема далекобійних безпілотників. Скоріш за все, виробництво морських ударних дронів, анонсоване в травні 2025 року, буде реалізоване в межах підписаного Листа про наміри.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Литва приєдналась до колективних ініціатив Європейського Союзу із використання заморожених російських активів для підтримки України.

Уперше ЄС ухвалив низку правових актів щодо уможливлення передання прибутків від заморожених російських активів Україні ще до підписання безпекової угоди між Україною та Литвою – наприкінці весни 2024 року. 

За кілька місяців – у липні – Європейська комісія повідомила про надання Україні першого траншу на суму 1.5 мільярда євро за рахунок доходів від заморожених російських активів. Ці кошти були спрямовані на військову допомогу, зокрема на закупівлю ППО та артилерійських снарядів, а також на інвестиції в український ОПК.

Наприкінці жовтня 2024 року ЄС схвалив рішення про надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії. Згодом ЄС зобовʼязався протягом 2025 року передати Україні анонсовані 35 мільярдів євро в рамках двох програм – ініціативи від G7 ERA та програми „Ukraine Facility“, із яких близько 18 мільярдів євро були передбачені в межах програми ERA.

Станом на 27 червня 2025 року Україна отримала вже 5 траншів від ЄС на суму 7 мільярдів євро в межах програми ERA. Перший транш на суму 3 мільярди євро Україна отримала в січні, а другий, третій, четвертий і пʼятий транші на суму 1 мільярд євро кожен – наприкінці березня, на початку квітня, на початку травня і в середині червня відповідно. Ці кошти ЄС спрямував на покриття пріоритетних бюджетних видатків України.

Окрім цього, 9 травня Високий представник ЄС і міністри країн Євросоюзу підписали у Львові заяву про наміри передати Україні додатковий 1 мільярд євро прибутків від заморожених російських активів. Ці кошти ЄС зобовʼязався спрямувати на закупівлю озброєння в українського ОПК. Тодішній прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що загалом ЄС виділить 1.9 мільярда євро за рахунок доходів від заморожених російських активів на посилення обороноздатності України. Окрім внесків до українського ОПК, понад 600 мільйонів євро мало бути спрямовано на закупівлю артилерії та боєприпасів, а ще понад 200 мільйонів євро – на посилення української ППО. Ці кошти мали стати другим подібним внеском ЄС у закупівлю озброєння для України після липневого внеску в 2024 році на суму 1.5 мільярда євро.

Вже до грудня 2025 року ЄС повністю виконав свої зобовʼязання щодо надання Україні 18 мільярдів євро бюджетної підтримки за рахунок прибутків від заморожених російських активів у рамках програми ERA. Так, із червня до грудня 2025 року Україна отримала ще 5 траншів від Європейського Союзу на загальну суму понад 11 мільярдів євро. 

У другій половині 2025 року в ЄС також тривали дискусії щодо можливих нових форматів використання заморожених російських активів для підтримки України. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наприкінці вересня представила в Європарламенті нову концепцію “Репараційної позики” (Reparation Loan), яка могла б дозволити не конфісковувати російські активи, а використовувати їх як “гарантію” європейських облігацій, кошти з яких мали б надходити в Україну поступово траншами, зокрема частина цих траншів була б призначена для закупівлі оборонної техніки в європейських країн. Загальний обсяг такого фінансування в презентованому плані міг би сягнути 130 мільярдів євро, а його погашення передбачалося лише після виплати Росією репарацій. 

Позиція Литви в цих дискусіях була чіткою та незмінною: литовський уряд неодноразово закликав до конфіскації заморожених російських активів на користь України шляхом переміщення заморожених російських активів у ЄС в спеціальний цільовий механізм. На думку Литви, лише такий шлях може змусити Росію припинити агресію та виплатити репарації. Водночас у звʼязку із спротивом Бельгії, яка у своєму депозитарії Euroclear утримує найбільшу частку заморожених російських активів в ЄС (понад 180 мільярдів євро), до кінця 2025 року країни Європейського Союзу так і не змогли досягнути консенсусу щодо конфіскації заморожених російських активів або альтернативних шляхів підтримки України за кошт Росії. 

Навчання і тренування українських військових 

Ще з 2022 року Литва бере участь у двох найбільших колективних місіях із підготовки українських військовослужбовців до виконання бойових завдань – EUMAM Ukraine та Interflex. 

Зокрема лише в 2023 році литовські інструктори підготували майже 3000 українських військових на своїй території, а також у рамках колективних місій під лідерством ЄС і Великої Британії. Під керівництвом інструкторів із Литви українські військовослужбовці опанували базові загальновійськові навички, зокрема навички із проведення тактичних операцій, знання у сфері тактичної медицини та обслуговування переданого озброєння. 

За 2024 рік ще понад 3500 українських солдатів пройшли навчання за участі представників Збройних сил Литви. Так, протягом першого року імплементації безпекової угоди – із 27 червня 2024 року до 27 червня 2025 року – на території Литви було проведено низку курсів для вдосконалення навичок українських військовослужбовців за стандартами НАТО. Ідеться про програми з підготовки інженерів-штурмовиків, стрільців, звʼязківців, фахівців із інформаційної безпеки, військових правоохоронців, розвідників, штабних спеціалістів тактичного рівня, інструкторів тощо. Навчання для українських військовослужбовців у Литві здебільшого були організовані на базі Литовської військової академії та Навчального центру імені майора Сухопутних військ Юозаса Лукші.

Окрім цього, за перший рік виконання угоди дві групи литовських інструкторів провели два пʼятимісячні курси загальновійськової підготовки для українських військовослужбовців на території Великої Британії у рамках місії Interflex. Ці курси включали розвиток бойових, тактичних, інженерних і медичних навичок солдатів. Загалом станом на вересень 2025 року вже понад 60 тисяч українських військовослужбовців пройшли підготовку в рамках операції Interflex за участі Великої Британії, Литви та ще 12 країн-партнерів. А в межах місії EUMAM кількість підготовлених українських військових на території ЄС, зокрема під керівництвом литовських інструкторів, до жовтня 2025 року сягнула 80 тисяч. 

Важливу роль відіграли і інші колективні програми, започатковані в 2025 році за участі Литви. Так, у березні 2025 року Литва разом із іншими балтійськими та нордичними країнами розпочала підготовку „Нордично-Балтійської бригади“ ЗСУ – бригади чисельністю від 3 до 5 тисяч військовослужбовців, яких спільними зусиллями мали повністю підготувати і забезпечити необхідним обладнанням Литва, Фінляндія, Норвегія, Ісландія, Данія, Швеція, Естонія та Латвія.

А вже упродовж другого року імплементації безпекової угоди – у жовтні 2025 року – оборонне відомство України заявило про започаткування разом із країнами Північної Європи та Балтії Скандинавсько-Балтійської ініціативи з підготовки та оснащення бійців Сил оборони. Програма, яка включає, окрім України, Литву, Фінляндію, Данію, Естонію, Ісландію, Латвію, Норвегію, Польщу та Швецію, покликана сприяти проведенню навчань для українських військових інструкторами країн-партнерів, оснащенню українських підрозділів необхідним озброєнням і зміцненню партнерства України з країнами-учасницями коаліції.

Санкції проти Росії та її прибічників 

Литва посилює санкційний тиск на Росію та її прибічників у межах комплексних пакетів санкцій Європейського Союзу. 

Безпосередньо перед підписанням двосторонньої безпекової угоди між Україною та Литвою – 24 червня 2024 року – Рада ЄС ухвалила 14-й пакет санкцій проти Росії, який включав заборону на послуги з перевантаження російського скрапленого природного газу (СПГ) на території ЄС з метою транзиту до третіх країн, заборону на доступ до портів, розширену заборону польотів до ЄС, обмеження щодо 27 суден „тіньового флоту“, посилення експортного контролю та інші обмежувальні заходи щодо РФ.

А з 27 червня 2024 року до 27 червня 2025 року ЄС оголосив ще 3 комплексні пакети санкцій проти Росії та її прибічників, які були спрямовані на військову галузь, енергетичний сектор РФ, „тіньовий флот“, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.

За перший рік виконання угоди під санкції ЄС потрапили 315 суден „тіньового флоту“ РФ, російські оборонні та судноплавні компанії, хімічний завод, цивільна російська авіакомпанія, важлива російська нафтова судноплавна компанія, „Сургутнафтогаз“, військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, пропагандистські  ЗМІ, а також топ-менеджери провідних російських компаній в енергетичному секторі.

Вже після першої річниці підписання безпекової угоди – із липня до грудня 2025 року – Європейський Союз ухвалив ще 2 комплексні пакети санкцій проти Росії, спрямовані на енергетичний, фінансовий та військовий сектори РФ. Так, ЄС наклав повне ембарго на будь-які операції з “Північним потоком-1” і “Північним потоком-2”, додав до санкційних списків ще 222 судна „тіньового флоту“, посилив санкційний тиск на „Роснєфть“, „Газпром нєфть“ і російські банки, а також розширив обмеження щодо осіб, причетних до депортації українських дітей.

Особливістю санкцій ЄС є те, що вони покликані посилити тиск не лише на РФ безпосередньо, а й на прибічників Росії. Тож під санкції потрапили, окрім Росії, Китай, КНДР, Індія, ОАЕ, Сінгапур, Узбекистан, Іран, Туреччина, Казахстан, Вʼєтнам і Сербія за постачання Росії дронів чи ракет, а також за допомогу в обході санкцій.

Сприяння посиленню санкційного тиску на Росію з боку Литви не обмежилось участю в комплексних санкційних пакетах ЄС. Упродовж часу виконання безпекової угоди Литва активно й системно підтримувала значне збільшення санкційних обмежень щодо РФ. Так, у грудні 2024 року Литва спільно з Латвією відмовлялась підтримати 15-й пакет санкцій ЄС проти Росії, оскільки він продовжував дію положень, які дозволяли західним компаніям обходити санкційні обмеження і продовжувати працювати на території РФ. Тоді ж президент Литви Гітанас Науседа заявив, що ЄС має перейти до більш принципової санкційної політики щодо Росії, адже з часом санкції стають дедалі слабшими, а обхід санкцій – дедалі сильнішим. 

Додатково на початку січня 2025 року Литва спільно з іншими країнами Об'єднаного експедиційного корпусу (JEF) запустила посилений моніторинг підозрілих суден у Північному морі, Балтійському морі та Ла-Манші за допомогою новітньої системи штучного інтелекту в рамках операції “Nordic Warden”. У межах цього механізму в систему були внесені танкери “тіньового флоту” РФ, які підлягали підвищеному моніторингу та контролю, щоб уникнути можливих диверсій із боку цих суден у час їхнього перебування в зонах ризику.

Навесні 2025 року Литва продовжила в індивідуальному порядку посилювати санкційний тиск на Росію. Так, у квітні литовський уряд ще на рік продовжив національні санкції проти громадян Росії та Білорусі, які передбачають заборону пересування через зовнішній кордон ЄС і ускладнену процедуру отримання дозволів на проживання чи віз. А вже наступного місяця в Литві провели обшуки в транспортно-логістичній компанії Cargokodas через підозри в порушенні міжнародних санкцій, пов'язаних із постачанням товарів до Росії та Білорусі.

Тож Литва регулярно сприяє посиленню справедливої санкційної політики щодо РФ у межах як колективних, так і індивідуальних ініціатив. 

Невійськова безпека і цивільний захист

Ще на початку 2024 року Литва шляхом підписання Угоди про співпрацю офіційно приєдналась до IT-коаліції – колективного механізму, створеного державами-партнерами для підтримки Міністерства оборони України та ЗСУ у сферах IT, звʼязку та кібербезпеки. 

Лише за 2024 рік IT-коаліція завдяки внескам країн-учасниць, зокрема і Литви, акумулювала 482 мільйони євро на закупівлю засобів захищеного зв’язку, ліцензій SAP, обладнання та необхідного програмного забезпечення для потреб пунктів управління тактичного рівня, центрів обробки даних і підрозділів кібербезпеки. А до кінця травня 2025 року сума залучених у межах IT-коаліції коштів сягнула 1.1 мільярда євро як у фінансовій, так і в матеріальній формах. Завдяки цим внескам Міністерство оборони України розвиває цифрові спроможності Сил оборони, зокрема шляхом масштабування бойової системи DELTA, реєстру „Оберіг“, застосунків „Армія+“ і „Резерв+“.

Окрім підтримки кіберспроможностей ЗСУ, Литва протягом першого року виконання безпекової угоди і згодом активно долучалась до розбудови укриттів у школах і дитячих садочках України. Так, напередодні підписання безпекової угоди – наприкінці червня 2024 року – у дитячому садочку на Київщині відбулося відкриття сучасного антирадіаційного бомбосховища. Будівництво цього укриття вартістю 500 тисяч євро було профінансоване Литвою спільно з Тайванем і реалізоване литовським Центральним агентством виконання проєктів (CPVA).

Окрім цього, у липні 2024 року Кабінет Міністрів України повідомив про початок облаштування укриттів у трьох закладах загальної середньої освіти України. Фінансування на суму 33 мільйони гривень для будівництва і капітального ремонту укриттів у школах Сумської, Одеської і Дніпропетровської областей український уряд залучив завдяки внеску уряду Литви через фандрейзингову платформу UNITED24. Наприкінці серпня за таким самим механізмом Уряд спрямував ще 175 мільйонів гривень, наданих Литвою, на будівництво укриттів у трьох школах Запорізької, Харківської та Дніпропетровської областей. А в грудні 2024 року ще понад 18 мільйонів гривень, отриманих завдяки підтримці Литви, Кабінет Міністрів України перерозподілив на будівництво протирадіаційного укриття в гімназії Житомирської області.

Вже протягом другого року виконання безпекової угоди – у листопаді 2025 року – МЗС Литви підтвердило завершення будівельних і ремонтних робіт із облаштування укриттів шкіл у Сумській, Запорізькій та Житомирській областях, що дозволило понад 3000 дітям повернутись до очного навчання. 

Для налагодження довготермінового співробітництва з Україною у розбудові укриттів Литва також долучилась до Коаліції укриттів цивільного захисту. Україна та Фінляндія започаткували цей механізм у травні 2025 року, проте підписали офіційний Меморандум про взаєморозуміння лише 27 листопада 2025 року, після чого Литва офіційно приєдналась до цієї Коаліції і оголосила про свій внесок на 2 мільйони євро для розбудови системи укриттів в Україні. 

Розмінування українських територій 

У лютому 2024 року Литва разом із Ісландією стала співлідеркою Коаліції з розмінування, створеної для підтримки гуманітарного та бойового розмінування українських територій.

Тож протягом першого року імплементації безпекової угоди і згодом Литва активно надавала Україні необхідне обладнання для розмінування постраждалих територій. Так, на початку вересня 2024 року Литва передала Україні партію бронетранспортерів M113 і всюдиходів для посилення спроможностей ЗСУ зі знешкодження вибухонебезпечних предметів. Окрім цього, 2 жовтня у Міністерстві оборони України повідомили про новий внесок Литви на суму 15 мільйонів євро в закупівлю пікапів і вантажівок для підтримки потреб Державної спеціальної служби транспорту та Командування Сил підтримки ЗСУ. Лише за місяць – на початку листопада 2024 року – Литва передала Україні 230 пікапів і 240 металошукачів у рамках Коаліції для підтримки українських саперів і підвищення мобільності груп розмінування.

Упродовж 2025 року литовський уряд продовжив активну підтримку України в цьому напрямку. Зокрема в січні тодішня міністерка оборони Довілє Шакалєнє оголосила про новий внесок Литви на суму 30 мільйонів євро в Коаліцію з розмінування.  

Загалом станом на квітень 2025 року Литва та ще 20 країн-учасниць Коаліції із лютого 2024 року акумулювали вже 50 мільйонів євро на розмінування, а також передали Україні 200 одиниць спеціалізованої автомобільної техніки для розмінування, 100 комплексів для подолання мінно-вибухових загороджень, 41 броньовану машину та 330 міношукачів. Додатково понад 4000 українських фахівців із інженерних підрозділів ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту пройшли спеціалізовану підготовку за стандартами НАТО та IMAS на території країн-учасниць Коаліції.

До 2034 року Коаліція з розмінування під керівництвом Литви та Ісландії зобов‘язалась виділити загалом 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій, зокрема 130 мільйонів євро було заплановано спрямувати на ці потреби вже в 2025 році. Цей план вдалось перевиконати, адже до кінця 2025 року країни-учасниці Коаліції передали Україні з моменту створення Коаліції обладнання на загальну суму понад 408 мільйонів євро і профінансували придбання обладнання на понад 111 мільйонів євро, зокрема позашляховиків, антидронових систем, міношукачів, приладів нічного бачення тощо. До того ж, внесок Литви у розмінування українських територій є одним із найбільших – 87 мільйонів євро у переданому обладнанні та 47 мільйонів євро у внесках до фонду Коаліції для закупівель.

Упродовж 2026 року підтримка України в гуманітарному та бойовому розмінуванні зберігатиметься. Коаліція планує виділити щонайменше 165 мільйонів євро на забезпечення України необхідною технікою та обладнанням, зокрема машинами механізованого розмінування, протимінними тральщиками, дистанційними системами розмінування, пікапами тощо. 

Підтримка енергетичної інфраструктури

Внески у відбудову енергетичної інфраструктури України є одним із пріоритетних напрямків невійськової підтримки з боку Литви. Лише з червня 2024 року, коли була підписана двостороння безпекова угода, до січня 2025 року литовська сторона надіслала Україні понад 100 гуманітарних вантажів енергетичного обладнання загальною вагою понад 1700 тонн. 

Так, наступного дня після укладення угоди – 28 червня 2024 року – у Міністерстві енергетики України анонсували надання з боку литовських партнерів третього потужного автотрансформатору для відновлення потужностей пошкодженого внаслідок російських обстрілів енергетичного обʼєкту. Разом із цією допомогою Литва зобовʼязалась надати Україні високовольтні ізолятори, генератори, сонячні панелі та інше обладнання для відновлення стійкості енергосистеми. 

За лічені тижні – 15 липня – литовська компанія Ignitis Gamyba оголосила про надання Україні понад 300 одиниць обладнання для української енергетичної інфраструктури з Вільнюської ТЕЦ-3, яка була зупинена в 2015 році. Загальна вартість цього пакету енергетичної допомоги склала понад 50 мільйонів євро.

Восени 2024 року Україна продовжила отримувати енергетичну підтримку з боку Литви. Зокрема наприкінці вересня литовський оператор газотранспортної системи Amber Grid схвалив передачу Україні 55 автомобілів і 4 генераторів на загальну суму майже 62 тисячі євро, щоб прискорити відновлення енергетичної інфраструктури. А наприкінці листопада Уряд Литви виділив ще 5 мільйонів євро на закупівлю і встановлення сонячних електростанцій в Україні.

Загалом Литва є однією з країн-лідерок за наданою допомогою українській енергосистемі. Із початку повномасштабної війни до 27 червня 2025 року внески Литви в енергетичну підтримку України сягнули близько 80 мільйонів євро.

Вже упродовж другого року імплементації безпекової угоди – 6 жовтня 2025 року – Україна та Литва зафіксували довготермінову участь литовських партнерів в енергетичному відновленні України шляхом підписання меморандуму про захист критичної інфраструктури. Зовсім незабаром – у середині листопада – на підтвердження домовленостей литовський оператор системи електропередачі Litgrid передав Україні новий пакет енергетичної підтримки, до складу якого увійшли понад 7 тисяч скляних ізоляторів для ліній електропередач і підстанцій. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Протягом першого року виконання безпекової угоди і згодом Литва регулярно надавала Україні гуманітарну та макроекономічну допомогу для підтримки української стійкості в умовах повномасштабної війни.

За цей час важливою сферою двосторонньої співпраці стала система охорони здоров’я України. На початку липня 2024 року Литва виділила 1 мільйон євро на відновлення дитячої лікарні „Охматдит“ після російського ракетного удару. Окрім цього, Литва забезпечує лікування та реабілітацію постраждалих від війни цивільних і військових українців у рамках програми медичної евакуації „Medevac“, яка дозволяє отримати безоплатне лікування в провідних клініках Європи. А у квітні 2024 року Уряд Литви додатково виділив 15 мільйонів євро на спеціальну програму реабілітації українських військових.

Окремо варто відзначити підписану в листопаді 2024 року Технічну угоду між Україною та Литвою у сфері охорони здоровʼя у межах вже укладеної безпекової угоди. Ця Угода заклала формалізовану основу для розвитку двостороннього співробітництва у сфері охорони здоровʼя шляхом обміну знаннями, проведення спільних тренінгів, реалізації програм реабілітації та лікування українських військовослужбовців у медичних та реабілітаційних закладах Литви, сприяння інтеграції України у сферу охорони здоров’я Європейського Союзу тощо. 

Не менш важливою стала литовська підтримка української системи освіти та процесу відбудови. Наприкінці серпня 2024 року у Бородянці на Київщині відбулося урочисте відкриття відновленого дошкільного навчального закладу для 120 дітей, який зруйнували росіяни під час окупації в 2022 році. Ремонт зовнішньої інфраструктури і внутрішнє обладнання дитячого садка вартістю 500 тисяч євро реалізувало литовське Центральне агентство управління проєктами (CPVA) завдяки внескам Литви і Тайваню.

Чималі внески Уряд Литви упродовж року виконання угоди і надалі робив у проєкти відбудови України. Так, на початку жовтня 2024 року литовський уряд оголосив про виділення 13 мільйонів євро на відновлення освітніх закладів, об'єктів енергетики та іншої пошкодженої інфраструктури через Литовський фонд співробітництва з метою розвитку та гуманітарної допомоги. Вже за місяць – наприкінці листопада – Міністерство фінансів Литви заявило про спрямування ще 10 мільйонів євро до Цільового фонду Світового банку для відновлення, реконструкції та реформування України (URTF), який сприяє відбудові житлового фонду, лікарень, закладів освіти та іншої постраждалої інфраструктури України. 

А вже протягом другого року імплементації угоди – 10-11 липня 2025 року – Литва в рамках Конференції з питань відновлення України (URC2025) анонсувала ще декілька програм підтримки України у сферах освіти і відбудови. Зокрема литовський уряд оголосив про виділення ще 1 мільйона євро на програму з відновлення України EU4Reconstruction, яку фінансує Єврокомісія. Цей проєкт розрахований на 2025-2027 роки і передбачає внески у відновлення постраждалих громад, розширення можливостей органів місцевого самоврядування, реформування Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури тощо. 

Тоді ж Україна та Литва підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо відновлення освіти в Україні, за яким литовська сторона зобовʼязалась виділити 21 мільйон євро на відновлення освітньої інфраструктури, розбудову інноваційних навчальних середовищ і модернізацію освітніх послуг в Україні. Значна частина цього внеску – 17 мільйонів євро – покликана стати інвестицією в будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом „Школа майбутнього для України“.

Окрім вищезгаданих механізмів підтримки, Литва також активно сприяла та продовжує сприяти євроінтеграції України. Наприкінці жовтня 2024 року литовський уряд схвалив виділення 1 мільйона євро на євроінтеграційні процеси України в рамках проєкту "Інструмент підтримки інтеграції ЄС для України". Цей внесок був передбачений на період 2025-2027 років для зміцнення державних інститутів України та підвищення їхнього потенціалу у сфері моніторингу інтеграції в ЄС. А вже 1 квітня 2025 року Литва, Данія, Швеція і ЄС офіційно запустили Програму „Ukraine2EU“ – ключовий механізм підтримки інтеграції України до Європейського Союзу, який фінансується спільно 4 сторонами-засновниками і реалізується литовським Центральним агентством з управління проєктами (CPVA). Загальний внесок Литви, Данії, Швеції та ЄС до Програми „Ukraine2EU“ склав 16.7 мільйона євро на трирічний період. Ці кошти мають стати інвестицією в реалізацію необхідних реформ, гармонізацію законодавства України з правом ЄС і надання Україні всебічної підтримки в процесі євроінтеграції. 

Притягнення Росії до відповідальності

Литва є однією з країн, які з самого початку повномасштабної війни найбільш активно й системно докладають зусиль для притягнення РФ до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні проти України. 

Навесні 2022 року Литва, Україна та Польща за підтримки Євроюсту утворили Спільну слідчу групу (JIT) із розслідування та судового переслідування тяжких міжнародних злочинів, скоєних Росією. За рік – у квітні 2023 року – країни Спільної слідчої групи, до якої за цей час додатково приєднались Естонія, Латвія, Словаччина та Румунія, підписали угоду щодо розслідування не лише воєнних злочинів, а й злочину геноциду у звʼязку із масовістю та системністю скоєних воєнних злочинів Росії проти українців. 

А вже в липні 2023 року на базі Євроюсту та за участі країн JIT у Гаазі був утворений Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA), який був покликаний сприяти збору доказів для майбутнього створення Спеціального трибуналу для військово-політичного керівництва РФ саме за злочин агресії. Фундаментом діяльності ICPA стала База даних доказів основних міжнародних злочинів (CICED), зібрана здебільшого країнами JIT для безпечного збереження та аналізу доказів усіх міжнародних злочинів, скоєних Росією проти України. Зокрема станом на січень 2025 року ця База вміщувала вже понад 3700 файлів доказів різних міжнародних злочинів РФ.

Литва відіграла одну з провідних ролей у цих міжнародних ініціативах: ця країна є співзасновницею JIT, саме вона ще в березні 2022 року першою відкрила власне національне досудове розслідування щодо воєнних злочинів в Україні, а після створення ICPA делегувала туди своїх прокурорів для прискорення запуску Спеціального трибуналу.

Цим активна участь Литви в процесі притягнення Росії до відповідальності не обмежилась. Литва також приєдналась до двох найбільш масових і масштабних коаліцій для притягнення Росії до відповідальності – Коаліції зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

У межах Коаліції зі створення Спеціального трибуналу Литва та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення Спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут Спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 

У контексті двосторонніх відносин між Україною та Литвою дуже важливу роль відіграло і те, що Литва наприкінці листопада 2025 року стала першою країною після України, яка офіційно повідомила Раді Європи про намір приєднатись до Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.

Трибунал працюватиме в Гаазі, а його юрисдикція поширюватиметься на 20-30 осіб: найвище військово-політичне керівництво Росії, зокрема Путіна і Лаврова, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проходити заочно, що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. У разі обвинувачення винних чекатиме до 30 років за ґратами або довічне ув’язнення. Очікується, що трибунал зможе розпочати роботу вже в 2026 році.

А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Литва, до листопада 2025 року змогли повернути до України майже 1800 депортованих Росією дітей. Окрім цього, восени 2025 року Литва зобовʼязалась протягом найближчих двох років прийняти на фізичну та психосоціальну реабілітацію понад 300 українських дітей, повернених з РФ чи тимчасово окупованих територій. 

Тож із початку повномасштабного російського вторгнення Литва системно й комплексно сприяє наближенню притягнення Росії до справедливої відповідальності, докладаючи для цього значних індивідуальних і колективних зусиль.