Авторка: Дарина Бойко

США рішуче намагаються стати лідером інновацій у галузі штучного інтелекту (ШІ), тоді як ЄС прямує до жорсткіших безпекових рамок.

Саміт ШІ (AI Action Summit), проведений 10 та 11 лютого в Парижі, ознаменувався гострими дискусіями щодо майбутнього ШІ. Попри те, що саміт мав стати новою спробою знайти баланс між технологічним розвитком і регуляторним контролем, держави не змогли досягти міжнародного консенсусу щодо подальшого розвитку ШІ.

Чи призведе гонитва за лідерством до нових ризиків для галузі ШІ? І які наслідки матиме ця невизначеність для глобального технологічного ринку?

Результати Саміту

Під час Саміту було опубліковано Звіт з міжнародної безпеки ШІ, у написанні якого брали участь науковці та експерти в галузі ШІ. Документ зосереджений на експертному обговоренні викликів ШІ та оцінці методів для їхнього помʼякшення з особливим фокусом на майбутній розвиток штучного інтелекту загального призначення, який може виконувати широкий спектр завдань. 

Окрім цього, відбувся запуск ініціативи Current AI з інвестиціями в 400 мільйонів доларів у розвиток штучного інтелекту для інтересів суспільства. Проєкт спрямований на розширення доступу до наборів даних у сфері охорони здоров'я, освіти та медіа, розробку моделей ШІ для реальних викликів, підтримку відкритих стандартів та інструментів та забезпечення підзвітності.

Франція також ініціювала відкриття Коаліції за екологічно стійкий ШІ, до складу якої увійшов 91 партнер, серед яких технологічні компанії, з метою узгодження розвитку штучного інтелекту з екологічними викликами. Її завдання – запобігти шкоді ШІ довкіллю, а також використання ШІ для зменшення забруднення та захисту довкілля.

Близько 60 держав, зокрема Індія, Канада, Китай та держави ЄС, підписали Декларацію про інклюзивний та стійкий штучний інтелект. Пріоритетом Декларації, зокрема, визначили “забезпечення того, щоб ШІ був відкритим, інклюзивним, прозорим, етичним, безпечним, надійним та надійним, з урахуванням міжнародних рамок для всіх”. Проте США та Британія відмовились підписувати документ.

Прес-секретар уряду Британії заявив, що Декларація не є достатньо конкретною для вирішення питання глобального управління штучним інтелектом та впливу технологій на національну безпеку.

Уряд Британії до кінця 2024 року планував опублікувати законопроєкт, спрямований на управління ризиками ШІ, проте обрання Трампа президентом США призупинило наміри Британії регулювати ці технології.

Депутати від Лейбористської партії висловлювали побоювання, що американські технологічні компанії можуть припинити співпрацю з Інститутом безпеки штучного інтелекту - дослідницьким органом Великої Британії - якщо Британія наслідуватиме надмірно жорсткий підхід до розвитку технологій ШІ. 

З огляду на обережність до регулювання ШІ, британський уряд намагається уникати заходів, які б зменшили привабливість Британії для технологічних компаній зі штучним інтелектом.

Критично поставились до безпекових рамок для ШІ і США. У своїй промові на Саміті віцепрезидент США Джей Ді Венс повідомив, що США застосують “агресивний” підхід до розвитку галузі ШІ, заявивши, що “надмірне регулювання сектору штучного інтелекту може вбити трансформаційну галузь”.

“Я тут сьогодні вранці не для того, щоб говорити про безпеку ШІ. Я тут, щоб поговорити про його можливості”, – сказав він, попередивши, що США більше не можуть бути “обережними до ризиків”.

На першому Саміті ШІ, проведеному в Британії у 2023 році, низка держав, зокрема США і Британія, підписали Декларацію Блетчлі про безпеку ШІ, яка передбачала спільне прагнення держав розробляти ШІ для покращення економіки та суспільства з урахуванням його потенційного впливу на різні сектори, такі як охорона здоров’я, освіта та зміна клімату.

Різка зміна політики США

Заяви Венса на Саміті свідчать про різку зміну політики США щодо галузі штучного інтелекту.

Після інавгурації Дональд Трамп скасував виконавчий указ Байдена 2023 року, спрямований на зменшення ризиків ШІ для користувачів, працівників та національної безпеки.

Указ вимагав від розробників систем ШІ, які становлять ризики для національної безпеки, економіки або громадського здоров'я, ділитись результатами оцінювання безпеки з урядом США. 

Заява Платформи Республіканської партії стверджувала, що указ перешкоджає розвитку інновацій. "Республіканці підтримують розвиток штучного інтелекту, вкорінений у свободі слова та розквіті людини”, – додали автори заяви.

23 січня Трамп також підписав указ, який зобовʼязує розробити "план дій для штучного інтелекту" протягом 180 днів. План спрямований на "зміцнення позицій світового лідерства [США] в галузі штучного інтелекту".

Ймовірно, така політика дасть технологічним компаніям США значну свободу для розробки нових технологій ШІ, а також зменшить вимоги до компаній щодо пом'якшення ризиків.

Чи шкодує ЄС про завчасне регулювання ШІ?

Невизначені настрої щодо необхідності жорсткіших безпекових рамок для ШІ присутні і серед лідерів ЄС.

Європейський Союз став першим, хто запровадив законодавче регулювання штучного інтелекту. Закон Європейського Союзу про штучний інтелект (The EU Artificial Intelligence Act), який набув чинності 1 серпня 2024 року, спрямований на забезпечення прозорості систем ШІ та захисту від можливих ризиків, спричинених технологіями ШІ.

На Саміті президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність послабити європейське регулювання ШІ та віддати перевагу інноваціям над регулюванням. Він також оголосив про понад 100 мільярдів доларів інвестицій у французькі технології ШІ.

Урсула фон дер Ляйен, президентка Європейської Комісії, також визнала, що ЄС повинен зробити регулювання ШІ "простішим” та зменшити бюрократію.

"Занадто часто я чую, що Європа запізнилася і що Сполучені Штати та Китай вже нас випередили. Я не згідна. Перегони ШІ далекі від того, щоб закінчитись", – сказала вона, додавши, що Європа планує інвестувати 200 мільярдів доларів у розробку ШІ в найближчі роки.

Заяви про послаблення європейського регулювання ШІ здаються радше декларативними, адже положення Закону ЄС про ШІ вже поступово набувають дійсності.

Жорсткі правила Закону викликають значне занепокоєння серед представників технологічних компаній. Деякі американські лідери галузі ШІ повідомляють, що вони все ще вважають ЄС важким місцем для ведення бізнесу, на відміну від інших великих ринків, таких як Індія, де регулювання порівняно слабке.

Раніше проєкт Закону ЄС про ШІ зустрів негативну реакцію з боку бізнесу через жорсткі вимоги до компаній, які розробляють технології ШІ. У 2023 році десятки європейських технологічних компаній звернулись проти запропонованого Закону, заявивши, що його положення можуть загрожувати конкурентоспроможності на ринку штучного інтелекту.

Напередодні прийняття Закон також зазнавав значної критики з боку стейкголдерів. Організація France Digitale, що представляє європейські стартапи та інвесторів, заявила, що регулювання деяких технологій є “дуже суворим” і може зашкодити багатьом європейським стартапам. 

Китай та глобальна конкуренція

У своїй промові Венс також згадав про ризики партнерства з “авторитарними” режимами, “гостро” натякаючи на Китай як одного з найбільших конкурентів США на міжнародній арені, повідомляють у прес-релізах. “Партнерство з такими режимами ніколи не виправдовує себе в довгостроковій перспективі”, – додав віцепрезидент США.

На Саміті також активно обговорювали DeepSeek, китайський стартап, що нещодавно презентував свого ШІ-чатбота та вже створює конкуренцію американським компаніям. Повідомляється, що модель DeepSeek у 20-50 разів дешевша у використанні, ніж модель OpenAI.

Деміс Хасабіс, керівник підрозділу штучного інтелекту Google, заявив, що DeepSeek був, “ймовірно, найкращою роботою, яку [Хасабіс] бачив з Китаю”. 

“Deepseek показала, що всі країни можуть бути частиною розробки ШІ, що раніше не було очевидним”, – зазначив виконавчий директор Hugging Face Клеман Деланг, обговорюючи прорив компанії.

Водночас DeepSeek може потенційно створювати ризики для кібербезпеки. Політика компанії передбачає, що інформація, яка надходить до моделі, зберігається на “захищених серверах Китайської Народної Республіки”. У звʼязку з цим, існує занепокоєння, що компанія може передавати значну кількість даних до Китаю. Експерти стверджують, що ситуація потребує додаткових безпекових заходів.

Ціна невизначеності

Відсутність міжнародного консенсусу щодо безпеки ШІ символізує розкол серед ключових світових лідерів галузі, який загрожує здоровому й відповідальному прогресу в галузі штучного інтелекту. Головна проблема полягає в тому, що питання безпеки ШІ не отримало належної уваги через політичні і економічні інтереси держав, що з часом лише посилюватиме фрагментацію ринку й ускладнюватиме пошук спільних рішень. 

Саміт розчарував багатьох експертів, які працюють з безпековими питаннями ШІ. Занепокоєння стосуються потужніших моделей ШІ, які можуть спричинити низку екзистенційних ризиків, зокрема використання ШІ у зброї, посилення дезінформації, втрату робочих місць, та шкоду для кібербезпеки.

Макс Тегмарк, фізик з Массачусетського технологічного інституту, назвав саміт “втраченою можливістю”, а відсутність у декларації будь-яких заходів безпеки – “шляхом до катастрофи”.

Фахівець з компʼютерних наук та головний експерт Звіту з міжнародної безпеки ШІ Йошуа Бенджіо попередив про наслідки ігнорування можливості створення високоінтелектуального штучного інтелекту. 

“Наука показує, що ШІ становить великі ризики в часовому горизонті, який вимагає від світових лідерів ставитися до них набагато серйозніше. Саміт упустив цю можливість”, – йдеться у дописі експерта щодо заходу.

Висновки

Саміт ШІ у Парижі підкреслив складність побудови міжнародного консенсусу щодо безпекових стандартів для штучного інтелекту та появу нових ризиків в умовах різних регуляторних підходів.

Водночас ефективність управління технологіями ШІ залежить не лише від того, скільки держав підпишуть конкретну декларацію, а й від того, наскільки якісними будуть безпекові стандарти у рамках наявних підходів для того, щоб забезпечити баланс інновацій та захисту прав людини.

У довгостроковій перспективі державам все ж доведеться шукати точки дотику. Сферами, де міжнародна координація є критично важливою, повинні стати побудова етичних стандартів для запобігання зловживанню ШІ, контроль за розвитком військових технологій на базі ШІ та протидія використанню ШІ для поширення дезінформації та кібератак.

Важливу роль у цьому відіграватимуть дослідницькі ініціативи, спрямовані на пошук балансу між безпекою та інноваціями і створення спільних стандартів для глобального ринку ШІ. Подальші дослідження можливостей та ризиків ШІ можуть стати предметом для діалогу між державами та сприяти формуванню більш збалансованих підходів до розвитку ШІ у глобальному масштабі.