Авторка: Дарія Чернявська 

28 травня 2024 року Україна підписала двосторонню безпекову угоду з Бельгією – Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Королівством Бельгія.

Ця угода стала вже одинадцятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами „Групи семи“ (G7). До цього подібні угоди Україна уклала із Великою Британією, Францією, Німеччиною, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією та Іспанією.

Станом на 28 травня 2025 року Україна підписала всього 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні озброєння і військової техніки для самозахисту у війні з Росією, співпрацю в оборонно-промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових на території держав-партнерів, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобов’язання взяла на себе Бельгія в межах безпекової угоди

Положення безпекової угоди передбачають комплексну двосторонню співпрацю між Україною та Бельгією за 10 пунктами:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

У сфері військової підтримки Бельгія зобов’язалась виділити щонайменше 977 мільйонів євро на посилення обороноздатності України в 2024 році, зокрема шляхом розвитку українського потенціалу F-16. Для зміцнення оборонних спроможностей України Бельгія також зобов’язалась сприяти розвитку ОПК України і продовжити підготовку українських військовослужбовців у рамках місії ЄС EUMAM. 

Двома іншими важливими блоками безпекової угоди є шлях до справедливого миру та гуманітарна допомога для України. Перший блок включає в себе посилення санкційного тиску на Росію та її прибічників, пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, а також притягнення Російської Федерації до відповідальності за її протиправні дії проти України, зокрема шляхом створення трибуналу. А другий блок передбачає різносторонні внески Бельгії в гуманітарне розмінування українських територій, підтримку енергетичного сектору та довгострокове відновлення України.

Імплементація угоди: як і в яких обсягах Бельгія підтримувала Україну за рік

За рік імплементації безпекової угоди Бельгія продемонструвала комплексне, відповідальне та регулярне виконання взятих на себе зобов’язань.

Військова підтримка 

Із початку повномасштабного вторгнення Росії Бельгія системно надає військову підтримку Україні. Як учасниця Коаліції інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони Бельгія відіграє важливу роль у посиленні спроможностей української ППО. Так, наприкінці квітня 2024 року Бельгія спрямувала 200 мільйонів євро на ініціативу Німеччини із закупівлі систем протиповітряної оборони для України. А в травні 2025 року Бельгія анонсувала надання Україні 20 модернізованих систем ППО Cerber у межах цьогорічної військової допомоги. 

У 2024 році Бельгія приєдналась до „чеської ініціативи“ із закупівлі боєприпасів для України, виділивши 200 мільйонів євро на закупівлю 50 тисяч 155-мм артилерійських снарядів для потреб ЗСУ. Зміцнення артилерійських спроможностей України цим не обмежилось, адже вже в жовтні 2024 року Бельгія анонсувала передачу Україні 3 САУ Caesar вартістю 12 мільйонів євро в межах Коаліції артилерії. Водночас офіційних повідомлень про отримання Україною цих артилерійських установок досі не було.

Бельгія також стала однією з країн, які зобов’язались забезпечити Україну винищувачами F-16 в рамках Коаліції авіаційних спроможностей. Серед країн-учасниць Коаліції Бельгія пообіцяла надати Україні найбільшу кількість винищувачів – рекордні 30 літаків F-16 до 2028 року. Зокрема навесні 2024 року Бельгія виділила 100 мільйонів євро на технічне обслуговування цих винищувачів перед наданням їх Україні. 

Проте, на відміну від Данії, Нідерландів і Норвегії, Бельгія поки що не надіслала Україні жодного винищувача F-16. Затримка із постачанням F-16 пов’язана з тривалим переозброєнням Бельгії на винищувачі F-35 і порушенням термінів поставок цих літаків Бельгії із США. Водночас до кінця 2025 року Бельгія пообіцяла надати Україні перші 2 винищувачі F-16 на запчастини, а в 2026 році Україна має отримати ще щонайменше 2 літаки F-16. 

Іншою коаліцією, до якої за час повномасштабної війни Росії проти України приєдналась Бельгія, стала Коаліція морських спроможностей. У рамках цієї колективної ініціативи Бельгія ще навесні 2024 року оголосила про передачу Україні мінного тральщика Narcis класу Alkmaar для зміцнення українських ВМС. Цей корабель покликаний прискорити розмінування Чорного моря завдяки використанню безпілотних підводних апаратів Atlas Seafox та Saab Double Eagle Mk.III.

Окрім цього, із 2022 року Бельгія надіслала Україні пускові установки для ЗРК Mistral, ракети AIM-120 AMRAAM для NASAMS, сотні військових вантажівок Volvo, БТР M113 і броньовані тактичні машини Lynx. Активна військова допомога з боку Бельгії продовжуватиме надходити щонайменше до 2029 року, оскільки Бельгія до цього часу зобов’язалась щорічно виділяти 1 мільярд євро на військову підтримку України.

Співпраця в ОПК 

Україна протягом року виконання безпекової угоди значно розвинула двосторонню співпрацю з оборонними компаніями Бельгії. На початку 2024 року оборонні відомства України та Бельгії підписали Меморандум про взаєморозуміння і офіційно заклали початок двосторонньому партнерству в ОПК. 

Вже за декілька місяців – у червні 2024 року – стало відомо, що бельгійська оборонна компанія John Cockerill здійснить технічне обслуговування та модернізацію десятків всюдиходів Bandvagn 206 перед надсиланням цієї техніки Україні. Це вже не перший досвід John Cockerill в модернізації озброєння для України. У 2023 році компанія модернізувала партію БТР M113 перед тим, як Бельгія передала Україні цю бронетехніку.

Активна співпраця триває також із оборонною компанією Thales Belgium. На початку листопада 2024 року Україна підписала з Thales Belgium меморандум щодо спільного виробництва 70-мм ракет для ППО та потенційної передачі Україні технологій для самостійного виробництва цих ракет. Ракети FZ275 LGR радіусом дії до 3000 метрів покликані захистити українське небо від російських безпілотників. 

У 2025 році Україна та Бельгія продовжують зміцнювати співробітництво в ОПК. Так, у березні Посол Бельгії в Україні Люк Якобс повідомив про те, що тривають перемовини щодо можливого створення спільних підприємств оборонними компаніями двох країн. А вже в квітні Україна та Бельгія підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо формування партнерства для спільної розробки та виробництва бойових модулів для потреб Сил безпеки та оборони України.

Окрім цього, наприкінці весни „Укроборонпром“ підписав ще один меморандум із KNDS Belgium щодо спільного виробництва боєприпасів середнього калібру для ураження легкої бронетехніки та повітряних цілей на малій висоті. Раніше – у 2023 році – ця бельгійська оборонна компанія вже забезпечила ЗСУ тисячами 105-мм боєприпасів для танків Leopard 1.

Тож комплексна співпраця між ОПК України та Бельгії залишається пріоритетом для обидвох країн.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Оскільки Бельгія є країною-учасницею і однією з країн-засновниць ЄС, вона приєдналась до колективних ініціатив Європейського Союзу із використання заморожених російських активів для підтримки України.

Уперше ЄС ухвалив низку правових актів щодо уможливлення передання прибутків від заморожених російських активів Україні наприкінці весни 2024 року. 

За кілька місяців – у липні – Європейська Комісія повідомила про надання Україні першого траншу на суму 1.5 мільярда євро за рахунок доходів від заморожених російських активів. Ці кошти були спрямовані на військову допомогу, зокрема на закупівлю ППО та артилерійських снарядів, а також на інвестиції в український ОПК.

Наприкінці жовтня ЄС схвалив рішення про надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії.

Станом на 28 травня 2025 року Україна отримала вже 4 транші від ЄС на суму 6 мільярдів євро в межах програми ERA. Перший транш на суму 3 мільярди євро Україна отримала в січні, а другий, третій і четвертий транші на суму 1 мільярд євро кожен – наприкінці березня, на початку квітня та на початку травня відповідно. Ці кошти ЄС спрямував на покриття пріоритетних бюджетних видатків України.

Окрім цього, 9 травня Високий представник ЄС і міністри країн Євросоюзу підписали у Львові заяву про наміри передати Україні додатковий 1 мільярд євро прибутків від заморожених російських активів. Ці кошти ЄС спрямує на закупівлю озброєння в українського ОПК. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що загалом ЄС виділить 1.9 мільярда євро за рахунок доходів від заморожених російських активів на посилення обороноздатності України. Окрім внесків до українського ОПК, понад 600 мільйонів євро буде спрямовано на закупівлю артилерії та боєприпасів, а ще понад 200 мільйонів євро – на посилення української ППО. Ці кошти стануть другим подібним внеском ЄС у закупівлю озброєння для України після липневого внеску на суму 1.5 мільярда євро.

Загалом протягом 2025 року ЄС планує передати Україні анонсовані 35 мільярдів євро в рамках ініціативи від G7 ERA та програми „Ukraine Facility“, із яких близько 18 мільярдів євро будуть виплачені в межах програми ERA.

Бельгія відіграє особливо важливу роль у процесі використання прибутків від заморожених російських активів для підтримки України, адже бельгійський кліринговий центр Euroclear утримує більшість російських активів у Європі – понад 180 мільярдів євро. За рахунок оподаткування цих заморожених активів формується прибуток, який ЄС спрямовує на компенсацію кредиту, наданого Україні в межах програми ERA. Аналогічно відсотки, отримані шляхом оподаткування російських активів у депозитарії Euroclear, Євросоюз використовує для надання Україні військової підтримки.

Водночас Україна системно просуває ініціативу щодо конфіскації заморожених російських активів, щоб уможливити використання не лише відсотків, а й усієї суми російських активів у депозитаріях цінних паперів для допомоги Україні. Цю ідею підтримали близько 30 депутатів національних парламентів країн ЄС та Європарламенту, які на початку березня 2025 року звернулись до Бельгії із проханням конфіскувати заморожені російські активи в Euroclear. Потреба в конфіскації російських активів пов’язана також із тим, що Угорщина та Словаччина можуть не підтримати продовження санкційного режиму ЄС щодо знерухомлення цих активів. 

Проте сама Бельгія висловлюється категорично проти конфіскації російських активів у зв’язку із можливими юридичними ризиками. Натомість країна просуває ідею щодо створення коаліції країн для збереження російських активів замороженими, аби навіть у разі відмови Угорщини та Словаччини продовжувати цей санкційний режим російські активи залишились знерухомленими. 

Навчання і тренування українських військових 

Бельгія приєдналась до навчальної місії ЄС із підготовки українських військовослужбовців EUMAM Ukraine. Із початку повномасштабного вторгнення Росії країни-учасниці цієї місії підготували вже понад 75 000 українських військовослужбовців, із яких понад 3000 військових підготувала Бельгія. 

Оскільки Бельгія є учасницею Коаліції авіаційних спроможностей, ця країна активно долучається до підготовки українських пілотів винищувачів F-16. Навесні 2024 року Бельгія відправила 50 інструкторів і 2 винищувачі F-16B до Данії, щоб забезпечити підготовку українських пілотів, техніків і планувальників місій. Окрім цього, протягом року імплементації безпекової угоди на бельгійській авіабазі „Мелсбрук“ тривала підготовка українських військовослужбовців Повітряних сил, зокрема пілотів літаків F-16 і техніків, які забезпечують обслуговування винищувачів. 

Бельгія також регулярно навчає українських операторів дронів. Так, у 2023 році країна провела навчання із застосування підводних безпілотників, які Україна згодом отримала від Бельгії в рамках військової допомоги. Ідеться про 10 підводних дронів R7 виробництва компанії ECA Robotics Belgium, які використовуються для проведення огляду, спостереження та обслуговування підводних об’єктів. Протягом 2024 року Бельгія також навчала українських військових керувати ударними дронами різних типів. 

У 2025 році тренувальна підтримка з боку Бельгії розширилась. Зокрема Бельгія проведе підготовку майбутнього екіпажу мінного тральщика Narcis, який має посилити спроможності ВМС України в розмінуванні Чорного моря. 

Санкції проти Росії та її прибічників

Як країна ЄС Бельгія посилює санкційний тиск на Росію в межах комплексних пакетів санкцій Європейського Союзу. 

Із 28 травня 2024 року до 28 травня 2025 року ЄС оголосив 4 комплексні пакети санкцій проти Росії та її прибічників, які були спрямовані на військову галузь, енергетичний сектор РФ, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.

За цей рік під санкції ЄС потрапили 342 судна „тіньового флоту“ РФ, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, важлива російська нафтова судноплавна компанія, „Сургутнафтогаз“, військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, пропагандистські  ЗМІ, а також топ-менеджери провідних російських компаній в енергетичному секторі.

Додатково Євросоюз розширив заборону на послуги з перевантаження російського скрапленого природного газу (СПГ) на території ЄС з метою транзиту до третіх країн, на доступ до портів російським суднам, на польоти над територією ЄС і на експорт до Росії товарів, які сприяють посиленню російського ОПК. 

Особливістю санкцій ЄС є те, що вони покликані посилити тиск не лише на РФ безпосередньо, а й на прибічників Росії. Тож під санкції потрапили, окрім Росії, Китай, КНДР, Індія, ОАЕ, Сінгапур, Узбекистан, Іран, Туреччина, Казахстан і Сербія за постачання Росії дронів чи ракет, а також за допомогу в обході санкцій.

Окрім участі в комплексних пакетах санкцій ЄС, Бельгія також просуває індивідуальні ініціативи щодо посилення тиску на Росію. Так, навесні 2024 року Бельгія спільно з Чехією закликала інші країни ЄС запровадити новий режим обмежувальних заходів у зв’язку із втручанням Росії у європейські вибори. Згодом – 24 червня 2024 року – у межах 14 пакета санкцій ЄС проти Росії була накладена заборона політичним партіям, фондам і неурядовим організаціям в ЄС приймати фінансування з Росії. 

Невійськова безпека і цивільний захист

Ще в лютому 2024 року 10 країн, серед яких і Бельгія, офіційно утворили IT-коаліцію для зміцнення кібербезпеки, захищеного зв’язку та розбудови IT-інфраструктури Сил оборони України. 

Протягом року імплементації угоди зміцнення кіберспроможностей України з боку Бельгії тривало переважно в межах IT-коаліції. За 2024 рік ця колективна ініціатива акумулювала 482 мільйони євро на підтримку Міноборони України та ЗСУ у сфері зв’язку, ІТ та кібербезпеки. А до кінця травня 2025 року сума залучених для України коштів у межах IT-коаліції сягнула 1.1 мільярда євро у фінансовій і матеріальній формах. Ці кошти спрямовані здебільшого на закупівлю засобів захищеного зв’язку, масштабування бойової системи DELTA та забезпечення необхідним обладнанням пунктів управління тактичного рівня, центрів обробки даних, а також підрозділів інновацій та кібербезпеки.

У рамках невійськової підтримки Бельгія також долучилась до посилення цивільного захисту. Зокрема з 2022 року Бельгія через Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) виділила 14 мільйонів євро на відновлення укриттів і санітарних споруд в українських школах. 

Розмінування українських територій

Бельгія підтримує розмінування українських територій здебільшого в рамках Коаліції з розмінування.

За 2024 рік 22 країни-учасниці Коаліції, серед яких і Бельгія, акумулювали понад 50 мільйонів євро на розмінування, а також передали Україні 200 одиниць спеціалізованої автомобільної техніки для розмінування, 100 комплексів для подолання мінно-вибухових загороджень, 41 броньовану машину та 330 міношукачів. Додатково понад 4000 українських фахівців із інженерних підрозділів ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту пройшли спеціалізовану підготовку за стандартами НАТО та IMAS на території країн-учасниць Коаліції.

А в лютому 2025 року Коаліція з розмінування анонсувала виділення 700 мільйонів євро на закупівлю обладнання для розмінування українських територій до 2034 року, із яких 130 мільйонів євро країни-учасниці спрямують на ці потреби в 2025 році.

Окрім участі в Коаліції з розмінування, Бельгія також зробила індивідуальний внесок на суму 2 мільйони євро у проєкти гуманітарного розмінування спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) і Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

Зокрема в липні 2024 року ПРООН повідомила про підписання з урядом Бельгії фінансової угоди на 1 мільйон євро. Цей внесок допоможе прискорити очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів і підвищити спроможності державних органів у сфері протимінної діяльності.

Підтримка енергетичної інфраструктури

Бельгія активно сприяє відновленню енергетичної інфраструктури України після російських атак. Із лютого 2022 року Бельгія передала Україні вже 12 вантажів із енергетичним обладнанням загальною вагою 158 тонн, а також інвестувала 2.5 мільйона євро у Фонд підтримки енергетики України. Цей Фонд допомагає закуповувати обладнання для ремонту постраждалої чи знищеної української енергетичної інфраструктури внаслідок російських обстрілів.

Додатково наприкінці липня 2024 року Бельгія в межах фінансової угоди із ПРООН виділила 9 мільйонів євро на зелене відновлення енергетичних об’єктів у Харкові, Києві та Одесі. Цим фінансова підтримка української енергосистеми з боку Бельгії не обмежилась, адже ще 1 мільйон євро країна спрямувала на підтримку ядерної безпеки України через Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).

До 2028 року Бельгія через державне агентство з розвитку „Enabel“ також надасть Україні 150 мільйонів євро для відновлення Чернігівської та Київської областей після російських обстрілів та окупації. Відновлення та модернізація енергетичної інфраструктури є пріоритетним напрямком підтримки в межах цього проєкту, тож Бельгія першочергово передасть цим регіонам 212 генераторів для закладів освіти, а також забезпечить мобільними котельнями лікарні та комунальні підприємства. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Бельгія надає гуманітарну допомогу Україні в рамках низки колективних та індивідуальних ініціатив. 

Однією з пріоритетних сфер підтримки є зміцнення системи охорони здоров’я України. Навесні 2024 року Бельгія спільно з 8 іншими країнами провела навчання для понад 200 українських медиків, які змогли покращити свої практичні навички та перейняти досвід іноземних колег. Бельгія також приєдналась до програми „Medevac“, яка забезпечує безкоштовну евакуацію та лікування постраждалих від війни українців за кордоном. У рамках цього проєкту важкопоранені українські військовослужбовці проходять лікування та реабілітацію у Військовому госпіталі імені королеви Астрід у Брюсселі. 

Додатково з 2022 року Бельгія виділила 10 мільйонів євро через Міжнародну організацію з міграції (МОМ) на реконструкцію постраждалих лікарень і ще 6 мільйонів євро на проєкт медичної реабілітації поранених під час війни українців.  

Чималий внесок Бельгія робить у зміцнення економічної стійкості України. В Україні працює понад 100 компаній із бельгійським капіталом, які лише за 2024 рік сплатили понад 720 мільйонів гривень податків. Тож бельгійський бізнес зацікавлений у збільшенні інвестицій і розвитку виробництва в Україні. Протягом 2024 року Бельгія вже виділила понад 10 мільйонів євро на інвестиції у розвиток стійкості української економіки через державну інвестиційну компанію ВІО. Ці кошти були спрямовані на надання довгострокових кредитів українським підприємствам на вигідних умовах. Для ефективного налагодження процесів інвестування та економічної співпраці податкові інституції України та Бельгії співпрацюватимуть для впровадження в Україні найкращих європейських практик в адмініструванні податків і гармонізації українського законодавства з нормами ЄС. 

Окрім цього, Бельгія з 2022 року виділила щонайменше 18 мільйонів євро на різноманітні програми Європейського інвестиційного банку та Світового банку, які покликані посилити економічну стійкість та підтримати приватний сектор України.

Відновлення і відбудова – ще один напрямок допомоги, до якого долучилась Бельгія. За фінансування Бельгійського державного агентства з розвитку „Enabel“ Україна до 2028 року отримає 150 мільйонів євро для комплексного відновлення Чернігівської та Київської областей. Ці кошти, залучені за рахунок прибутків від заморожених російських активів у бельгійській юрисдикції, будуть спрямовані на реконструкцію об’єктів освіти, охорони здоров’я та енергетичної інфраструктури. 

Окремо в рамках Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля, організованого ЄБРР, Бельгія наприкінці 2024 року спрямувала понад 200 тисяч євро на відновлення зруйнованого та пошкодженого під час російської окупації обладнання на ЧАЕС.

Тому Бельгія регулярно та комплексно посилює спроможності України не лише на лінії фронту, а й у гуманітарній сфері та процесі відбудови.

Притягнення Росії до відповідальності

Бельгія приєдналась до двох ключових коаліцій для притягнення Росії до відповідальності – Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

У межах Коаліції зі створення спеціального трибуналу Бельгія та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут спеціального трибуналу. Наступним кроком має стати підписання двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Трибунал працюватиме в Гаазі, а його юрисдикція поширюватиметься на 20-30 осіб: найвище військово-політичне керівництво Росії, зокрема Путіна і Лаврова, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проходити заочно, що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. У разі обвинувачення винних чекатиме до 30 років за ґратами або довічне ув’язнення. Очікується, що трибунал зможе почати роботу вже в 2026 році.

А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Бельгія, у 2024 році змогли повернути до України майже 600 депортованих Росією дітей.

Із початку повномасштабної війни Росії проти України Бельгія також регулярно робить індивідуальні фінансові внески для відновлення справедливості щодо України. Так, Бельгія виділила щонайменше 4.5 мільйона євро через різні фонди ООН на боротьбу із сексуальним насильством і підтримку прав жінок в умовах війни. Ще 1.7 мільйона євро Бельгія спрямувала Міжнародному кримінальному суду, а 800 тисяч євро – Управлінню Верховного комісара ООН з прав людини та ОБСЄ.

Тож Бельгія активно та всесторонньо підтримує Україну в процесі притягнення Росії до відповідальності та досягнення справедливого миру.