Авторка: Дарія Чернявська

Понад рік тому, 31 травня 2024 року, Україна підписала двосторонню безпекову угоду з Норвегією – Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Королівством Норвегія. 

Ця угода стала п’ятнадцятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами “Групи семи” (G7). До цього подібні угоди Україна уклала із Великою Британією, Францією, Німеччиною, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.

Загалом Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні озброєння і військової техніки для самозахисту у війні з Росією, співпрацю в оборонно- промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових на території держав-партнерів, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобов’язання взяла на себе Норвегія в межах безпекової угоди

Як і більшість інших двосторонніх безпекових угод у цій серії, безпекова угода з Норвегією передбачає комплексну співпрацю за 10 пунктами: 

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

У сфері військової підтримки Норвегія зобов’язалась протягом 5-річного періоду (2023-2027 років) спрямувати щонайменше 75 мільярдів норвезьких крон (6.4 мільярда євро) на підтримку оборонних спроможностей України. Ця підтримка охоплює, зокрема, надання винищувачів F-16, систем ППО NASAMS і розвиток морських спроможностей України. Додатково Норвегія підтвердила готовність брати участь у підготовці українських військовослужбовців у рамках міжнародних і двосторонніх ініціатив, а також зміцнювати ОПК України шляхом інвестицій в українське оборонне виробництво та локалізації виробництва в Україні. 

Положення угоди передбачають участь Норвегії в посиленні цивільного захисту та кібербезпеки України в умовах російської кіберагресії та інших загроз гібридної війни. 

Іншими блоками безпекової угоди є шлях до справедливого миру та гуманітарна допомога для України. Перший блок включає в себе посилення санкційного тиску на Росію та її прибічників, пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, а також притягнення Російської Федерації до відповідальності за її протиправні дії проти України, зокрема шляхом створення трибуналу. А другий блок передбачає різносторонні внески Норвегії в гуманітарне розмінування українських територій, підтримку енергетичного сектору та довгострокове відновлення України.

Імплементація угоди: як і в яких обсягах Норвегія підтримувала Україну за рік

Норвегія стала однією з небагатьох країн-партнерів України, які протягом першого року виконання безпекової угоди продемонстрували систематичне виконання взятих на себе зобов‘язань за всіма пунктами угоди. Особливо активно з 31 травня 2024 року до 31 травня 2025 року Норвегія надавала Україні допомогу у військовій і гуманітарній сферах співробітництва. 

Військова підтримка 

У 2024 році Норвегія спрямувала 27 мільярдів норвезьких крон (понад 2.3 мільярда євро) на військову та невійськову допомогу Україні в рамках Програми підтримки Нансена – комплексного механізму оборонної та цивільної підтримки України. Із цих коштів щонайменше 1.2 мільярда євро було спрямовано  на надання Україні озброєння і військової техніки для протидії російській агресії.

Значний внесок у посилення обороноздатності України Норвегія робить у рамках низки коаліцій спроможностей – Коаліції морських спроможностей, Коаліції дронів, Коаліції авіаційних спроможностей, а також Коаліції інтегрованої ППО та ПРО. 

Так, протягом року імплементації угоди Норвегія значно зміцнила спроможності української ППО. У червні 2024 року Норвегія анонсувала виділення 240 мільйонів євро на посилення протиповітряної оборони України. Частину з цих коштів – 125 мільйонів євро – Норвегія інвестувала у спільну передачу з Німеччиною, Данією та Нідерландами 100 зенітних ракет MIM-104 до ЗРК Patriot для України. А вже за місяць – у липні – Норвегія разом із Німеччиною профінансувала надання Україні повної батареї ППО IRIS-T. Ще 48 мільйонів євро Норвегія у вересні спрямувала у Міжнародний фонд для України (IFU), очолюваний Великою Британією, для закупівлі дронів і засобів ППО для України.

Окрім цього, у жовтні Норвегія приєдналась до німецької ініціативи з посилення ППО України та виділила 120 мільйонів євро для компенсації Румунії передачі системи ППО Patriot для потреб України. Ще одним важливим внеском Норвегії стало надання в грудні 2024 року системи ППО NASAMS та винищувачів F-35 Польщі для захисту ключового логістичного центру військової допомоги Україні, який розташований у Жешуві. Також наприкінці року Норвегія інвестувала майже 80 мільйонів євро в IFU задля закупівлі радарів і систем РЕБ для України, аби посилити захист українського неба. Загалом протягом 2024 року Норвегія виділила понад 500 мільйонів євро на проєкти з посилення ППО України. 

У 2025 році Норвегія продовжила зміцнювати спроможності української протиповітряної оборони. Так, у лютому країна зробила внесок на суму 100 мільйонів євро в закупівлю засобів ППО для України в США через американський механізм JUMPSTART.

Задля збільшення ефективності української протиповітряної оборони Норвегія в 2024 році в рамках Коаліції з авіаційних спроможностей анонсувала майбутнє надання Україні 6 винищувачів F-16. Незначна кількість літаків, які Повітряні сили Норвегії зобов‘язались надати Україні, пов’язана із тим, що Норвегія хотіла забезпечити Україну лише боєздатними винищувачами F-16. Додатково до цього зобов‘язання Норвегія наприкінці жовтня 2024 року спрямувала 112 мільйонів євро в закупівлю озброєння та запасних частин до винищувачів F-16 через американський механізм JUMPSTART. Станом на травень 2025 року в оборонному відомстві Норвегії заявили, що передача літаків F-16 триває за графіком, проте з міркувань безпеки не повідомили, скільки винищувачів Україна вже отримала. 

Як співлідерка Коаліції морських спроможностей, Норвегія з 31 травня 2024 року до 31 травня 2025 року активно долучалася до посилення ВМС України. У липні 2024 року Норвегія передала Україні запасні частини для вертольотів Sea King, які раніше надіслала Німеччина для розбудови берегової охорони України. А в грудні Норвегія виділила понад 230 мільйонів євро для посилення українського флоту шляхом надання відповідного військового обладнання, малих катерів, розвідувальних дронів, безпілотних надводних кораблів, проведення навчань для українських військових і фінансування операцій із розмінування Чорного моря. Частина з цих коштів була надана через Міжнародний фонд для України (IFU) у співпраці із Великою Британією. 

Великий внесок Норвегія зробила і в збільшення безпілотних спроможностей Сил оборони України. У вересні 2024 року Норвегія виділила 48 мільйонів євро до Міжнародного фонду для України (IFU) на фінансування закупівлі дронів і ППО для України. Наступний внесок на суму 60 мільйонів євро Норвегія зробила в закупівлю безпілотників для України в січні 2025 року. А вже в лютому в оборонному відомстві Норвегії офіційно повідомили про приєднання країни до Коаліції дронів і додатковий внесок у неї на 50 мільйонів євро. Окрім цього, у квітні Норвегія спільно із Великою Британією спрямувала майже 300 мільйонів євро в закупівлю радарних систем і сотень тисяч БПЛА для потреб Сил оборони України.

Ще однією пріоритетною сферою норвезької військової підтримки України стала закупівля боєприпасів. У червні 2024 року Норвегія забезпечила Україну 81-мм боєприпасами для мінометів на суму 42 мільйони євро, а в квітні 2025 року норвезький уряд виділив ще 430 мільйонів євро на закупівлю артилерійських боєприпасів для потреб Сил оборони України. Із цієї грошової суми понад 340 мільйонів євро було спрямовано в “чеську ініціативу” із закупівлі 155-мм артилерійських снарядів для потреб ЗСУ, а ще 90 мільйонів євро було виділено Європейському фонду миру (EPF) для фінансування закупівлі артилерійських боєприпасів. 

Протягом найближчих місяців і років оборонна підтримка з боку Норвегії залишатиметься стійкою. Лише в 2025 році Норвегія спрямує 6.2 мільярда євро на військову допомогу Україні. Загалом надання оборонної підтримки з боку Норвегії триватиме щонайменше до 2030 року в рамках Програми підтримки Нансена, бюджет якої складає майже 18 мільярдів євро на 2023-2030 роки. 

Співпраця в ОПК 

Норвезькі оборонні компанії ще з 2022 року підтримують українську оборонну промисловість у здатності протидіяти російській агресії. 

Так, норвезький виробник забезпечує постачання Україні боєприпасів для зенітних самохідних артилерійських установок “Gepard”. Інша оборонна компанія Норвегії – Prox Dynamics – із 2022 року надала Україні понад 1000 надмалих БПЛА Black Hornet, які ЗСУ використовують для розвідки та визначення цілей. 

Важливу роль у посиленні обороноздатності України з початку повномасштабного вторгнення Росії відіграє норвезька оборонна компанія Kongsberg Defence and Aerospace, яка займається виробництвом ЗРК NASAMS. Саме ці системи ППО забезпечують ефективний захист українських міст від російських ракет і дронів.

У березні 2023 року Україна та Норвегія посилили співпрацю у сфері оборонних закупівель шляхом підписання Угоди про наміри на трирічний період між Агенцією оборонних закупівель МОУ та Норвезьким оборонним матеріально-технічним агентством (NDMA). А вже в січні 2024 року Норвегія дозволила Україні купувати озброєння безпосередньо напряму у підприємств норвезького ОПК. Цей дозвіл для України став винятковим, адже з 1959 року в Норвегії діє заборона на продаж озброєння та боєприпасів виробництва норвезького ОПК до районів, де триває війна або існує загроза війни.

За кілька місяців – у березні 2024 року – норвезький уряд дозволив норвезьким оборонним компаніям звертатися до МЗС за ліцензією на передачу технологій в Україну. Завдяки цьому вже в серпні 2024 року Україна досягла домовленостей із норвезьким виробником боєприпасів Nammo щодо передачі українським оборонним підприємствам технології виробництва 155-мм артилерійських снарядів. 

Для посилення оборонної підтримки України уряд Норвегії в жовтні спрямував 83 мільйони євро на розширення норвезьких оборонних потужностей, зокрема на виробництво нового озброєння для України. Восени 2024 року Норвегія також спільно з іншими нордичними країнами долучилась до “данської моделі” – програми прямих фінансових внесків із боку держав-партнерів в ОПК України. Перший внесок Норвегії у фінансування виробництва озброєння на українських підприємствах для потреб Сил оборони України склав 43 мільйони євро. А вже в лютому 2025 року Норвегія анонсувала внесок на понад 300 мільйонів євро в український ОПК, щоб збільшити обсяги виробництва української зброї та військової техніки.

Наприкінці першого року імплементації безпекової угоди – 20 березня 2025 року – норвезький виробник боєприпасів Nammo розширив співпрацю з українським ОПК шляхом підписання Спільної заяви про стратегічне співробітництво з неназваною українською оборонною компанією. Угода покликана поглибити наявну взаємодію та сприяти створенню спільного підприємства із виробництва 155-мм артилерійських снарядів на території України.

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія розпочала процес замороження російських активів на суму 2.2 мільярда євро у найбільшому суверенному фонді у світі – норвезькому Фонді національного добробуту (Government Pension Fund Global – GPFG). Станом на лютий 2022 року найбільші пакети акцій російських компаній у GPFG належали "Сбербанку", а також енергетичним компаніям "Газпром" та "Лукойл". А вже наприкінці 2024 року Норвегія ухвалила рішення про продаж російських активів у GPFG із етичних міркувань, якщо цей продаж може бути здійснений відповідно до чинного міжнародного режиму санкцій проти Росії.

Окрім цього, Норвегія як країна Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) наприкінці червня 2024 року приєдналась до рішення Європейського Союзу щодо використання прибутків від заморожених російських активів, отриманих центральними депозитаріями цінних паперів у ЄС, на підтримку України. Таким чином Норвегія зобов‘язалась забезпечити відповідність свого національного законодавства цьому рішенню.

Проте оскільки Норвегія не є членкинею ЄС, ця країна не приєдналась до рішення Євросоюзу щодо надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії. Саме механізм ERA став основним інструментом європейських країн для надання бюджетної, економічної та гуманітарної допомоги Україні за рахунок прибутків від заморожених російських активів. 

Навчання і тренування українських військових

Із 2022 року норвезькі інструктори активно долучаються до проведення навчань для українських військовослужбовців. Так, ще в 2022 році Норвегія приєдналась до однієї з двох найбільших колективних місій із підготовки українських військових – програми INTERFLEX, яку очолює Велика Британія. Зокрема військові інструктори з Норвегії забезпечили проведення базової загальновійськової підготовки, вогневої підготовки, курсів із тактики, військової медицини та ведення боїв для українських солдатів у рамках цієї місії. 

У грудні 2022 року Норвегія стала першою країною за межами ЄС, яка профінансувала тренувальну місію ЄС для України – EUMAM. Так, Норвегія виділила 14.5 мільйона євро через Європейський фонд миру для підтримки операційного бюджету місії та збільшення можливостей для навчань українських військових.

Протягом 2023 року Норвегія продовжила розширювати навчальну підтримку України, забезпечивши підготовку 3200 військових. Зокрема навесні 2023 року інструктори Норвезької національної гвардії вперше розпочали навчання українських військовослужбовців на території Норвегії. У межах цієї місії вже підготовлено молодших офіцерів, снайперів і медиків.

Як учасниця Коаліції авіаційних спроможностей, Норвегія також долучилась до проведення навчань для українських пілотів винищувачів F-16. У січні 2024 року Норвегія надала Данії 2 навчальні винищувачі F-16 та спрямувала до Данії 10 інструкторів, щоб прискорити підготовку українських льотчиків. Військово-повітряні сили Норвегії на одній із авіабаз країни також безпосередньо долучились до підготовки українських пілотів F-16 і технічного персоналу. 

А як співлідерка іншої коаліції спроможностей – Коаліції морських спроможностей – Норвегія в 2024 році забезпечила підготовку українських морських піхотинців до проведення операцій на малих катерах. Наприкінці року норвезький уряд спрямував понад 11 мільйонів євро на підтримку морського навчального центру в 2025 році, щоб забезпечити підготовку українських військових до морських операцій. 

Окрім цього, навесні 2025 року Норвегія очолила підготовку “Нордично-Балтійської бригади” ЗСУ – бригади чисельністю від 3 до 5 тисяч військовослужбовців, до навчання та оснащення яких долучились країни Балтії та Північної Європи. На підготовку особового складу, оснащення підрозділів бригади необхідною технікою та створення матеріальної частини бригади Норвегія загалом спрямувала 822 мільйони євро.

Санкції проти Росії та її прибічників

Попри те, що Норвегія не є країною ЄС, вона приєднується до комплексних пакетів санкцій Євросоюзу проти Росії шляхом імплементації санкцій ЄС у своє національне законодавство.

За рік імплементації безпекової угоди – із 31 травня 2024 року до 31 травня 2025 року – ЄС оголосив 4 комплексні пакети санкцій проти Росії та її прибічників, які були спрямовані на військову галузь, енергетичний сектор РФ, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.

За цей рік під санкції ЄС потрапили 342 судна „тіньового флоту“ РФ, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, важлива російська нафтова судноплавна компанія, „Сургутнафтогаз“, військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, пропагандистські ЗМІ, а також топ-менеджери провідних російських компаній в енергетичному секторі.

Додатково Євросоюз розширив заборону на послуги з перевантаження російського скрапленого природного газу (СПГ) на території ЄС з метою транзиту до третіх країн, на доступ до портів російським суднам, на польоти над територією ЄС і на експорт до Росії товарів, які сприяють посиленню російського ОПК.

Особливістю санкцій ЄС є те, що вони покликані посилити тиск не лише на РФ безпосередньо, а й на прибічників Росії. Тож під санкції потрапили, окрім Росії, Китай, КНДР, Індія, ОАЕ, Сінгапур, Узбекистан, Іран, Туреччина, Казахстан і Сербія за постачання Росії дронів чи ракет, а також за допомогу в обході санкцій.

Додатково в жовтні 2024 року Норвегія оголосила нові санкції проти Білорусі у відповідь на її причетність до повномасштабної війни Росії проти України. Нові санкційні обмеження з боку Норвегії відповідають запровадженим 29 червня 2024 року санкціям ЄС проти білоруської економіки. Цей санкційний режим включає додаткові обмеження на експорт до Білорусі товарів і технологій для морської навігації, розширення заборони експорту товарів і технологій подвійного призначення, а також товарів, які можуть сприяти зміцненню білоруського промислового потенціалу.

А на початку січня 2025 року Норвегія спільно з іншими країнами Об'єднаного експедиційного корпусу (JEF) запустила посилений моніторинг підозрілих суден у Північному морі, Балтійському морі та Ла-Манші за допомогою новітньої системи штучного інтелекту в рамках операції “Nordic Warden”. У межах цього механізму в систему були внесені танкери “тіньового флоту” РФ, які підлягали підвищеному моніторингу та контролю, щоб уникнути можливих диверсій із боку цих суден у час їхнього перебування в зонах ризику.

Невійськова безпека і цивільний захист

Норвегія не приєдналась до IT-коаліції – ключового колективного механізму для зміцнення кібербезпеки України, який станом на травень 2025 року залучив 1.1 мільярда євро на підтримку Міноборони України та ЗСУ у сфері зв’язку, ІТ та кібербезпеки.

Водночас Норвегія з грудня 2023 року до липня 2025 року була спостерігачем Талліннського механізму – платформи міжнародної співпраці у сфері кіберзахисту цивільної інфраструктури та об’єктів критичної інфраструктури, а також зміцнення кіберстійкості й спроможностей України. А 11 липня на Ukraine Recovery Conference Норвегія повідомила про офіційне приєднання в статусі країни-учасниці до Талліннського механізму. До кінця 2025 року країна спрямує майже 2.2 мільйона євро в межах Програми підтримки Нансена на зміцнення кіберстійкості цивільної та критичної інфраструктури України.

Ще одним кроком до протидії кіберзагрозам у зв’язку з війною Росії проти України стало створення в травні 2025 року Північноєвропейсько-української робочої групи з кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури. У рамках цієї робочої групи, учасницею якої є Норвегія, Україна та країни Північної Європи сприятимуть розвитку децентралізованої інфраструктури кібербезпеки України, залученню інновацій та правовій гармонізації з нормами ЄС.

Окрім зміцнення кібербезпеки України, Норвегія також сприяє цивільному захисту. Зокрема наприкінці 2023 року Агентство з питань радіаційної безпеки Королівства Норвегії передало Україні сучасний мобільний комплекс радіаційного контролю для потреб ДПСУ. Таким чином Норвегія зробила вагомий внесок у забезпечення радіаційної безпеки в найбільш віддалених і небезпечних громадах під час війни в Україні. 

Розмінування українських територій

Хоча Норвегія не є учасницею Коаліції з розмінування, ця країна з початку повномасштабного вторгнення Росії активно посилює спроможності України в розмінуванні постраждалих територій. 

Так, протягом першого року імплементації безпекової угоди Норвегія зробила декілька значних фінансових внесків у проєкти гуманітарного розмінування в Україні. У жовтні 2024 року Норвегія оголосила про виділення на потреби гуманітарного розмінування та розширення спроможностей України в протимінній діяльності 20 мільйонів доларів США на 2025 рік. Цей внесок розширив загальну суму інвестицій Норвегії в розмінування постраждалих українських громад до 70 мільйонів доларів США.

А вже в січні 2025 року норвезький уряд повідомив про спрямування частини внеску на 2025 рік – 14.5 мільйона доларів США – у підтримку спроможностей тренувальної бази для кінологів і собак-саперів у Сумській області, яку створили в 2022 році норвезька організація Norsk Folkehjelp та ДСНС. Ця навчальна операція за лідерства Норвегії допомагає Україні систематизувати зусилля щодо підготовки кінологів і собак до операцій із розмінування на деокупованих і постраждалих від війни територіях. 

Підтримка енергетичної інфраструктури

Внесок у відновлення пошкодженої чи знищеної енергетичної інфраструктури України є одним із пріоритетних напрямків допомоги з боку Норвегії.

Відразу після підписання двосторонньої безпекової угоди – 10 червня 2024 року – Норвегія та Україна підписали Меморандум про енергетичне партнерство, покликаний зміцнити двосторонню співпрацю в розвитку енергоефективності, відновлюваних джерел енергії, гідроенергетики та природного газу. За кілька днів – 16 червня – Норвегія анонсувала виділення 95 мільйонів євро на підтримку енергетичної мережі України. 10 мільйонів євро з цього внеску було спрямовано на спільні проєкти з Програмою розвитку ООН (ПРООН) для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури в Харківській області. 

Окрім цього, згодом частина з анонсованого внеску на 90 мільйонів євро була використана через проєкти ПРООН для відновлення електростанцій у Дніпропетровській, Одеській, Запорізькій та Львівській областях. Зокрема одна із закупівель енергогенеруючого обладнання до Дніпропетровської області забезпечила додаткові 80 МВт потужності для національної енергомережі.

На початку осені 2024 року уряди України та Норвегії розпочали реалізацію ще двох спільних проєктів у сфері енергетики. Започатковані механізми – NORM і ARGOS – передбачають зміцнення ядерної безпеки України шляхом досягнення більш ефективного поводження з неядерними природними радіоактивними матеріалами та посилення системи аварійної готовності українських фахівців у разі виникнення радіаційних аварій. 

А наприкінці листопада норвезький уряд спільно з урядом Німеччини запустив програму з надання грантів на підтримку енергостійкості малого бізнесу України на суму 2 мільйони євро. У межах цього проєкту мікропідприємства України могли отримати фінансування для закупівлі та експлуатації енергоефективного виробничого обладнання до 10 тисяч євро, а малі підприємства – до 20 тисяч євро.

Загалом у 2024 році Норвегія спрямувала щонайменше 260 мільйонів євро на допомогу енергосистемі України. На додаток до анонсованої в червні підтримки на 90 мільйонів євро Норвегія зробила внесок на 43 мільйони євро через Фонд Світового банку URTF для відновлення енергетичних спроможностей України. Ще 64 мільйони євро норвезький уряд виділив на підтримку стійкості українців у підготовці до зими.

У 2025 році триває зміцнення енергосистеми України завдяки внескам Норвегії. У рамках Програми підтримки Нансена норвезький уряд протягом цього року спрямує 390 мільйонів євро на енергетичну підтримку України, зокрема на ядерну безпеку та закупівлю газу. 

Так, на початку березня 2025 року Норвегія через NEFCO інвестувала 16 мільйонів євро у проєкти відбудови України, які пов’язані з енергоефективністю та впровадженням зелених технологій. А наприкінці місяця Норвегія спрямувала через ЄБРР 86 мільйонів євро на імпорт газу до України для забезпечення житлових будинків і підприємств електроенергією та опаленням. Загальний внесок Норвегії до ЄБРР задля фінансування української програми із закупівлі природного газу на опалювальний сезон 2025-2026 років вже сягнув 140 мільйонів євро. 

Додатково наприкінці березня 2025 року у співпраці з ПРООН норвезький уряд профінансував закупівлю 13 сонячних електростанцій для забезпечення стабільного електропостачання в 8 лікарнях і 5 школах Харківської області. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Із 31 травня 2024 року до 31 травня 2025 року Норвегія забезпечила надійне та систематичне надання гуманітарної допомоги Україні. 

Однією з найважливіших сфер двостороннього гуманітарного співробітництва між країнами є сфера медичного партнерства. Норвегія приєдналась до міжнародної програми медичної евакуації „Medevac“, яка забезпечує лікування та реабілітацію постраждалих від війни українців – як цивільних, так і військових – у провідних клініках Європи.

Зокрема Норвегія забезпечила і продовжує забезпечувати транспортування важкопоранених пацієнтів із України до європейських клінік завдяки евакуаційному літаку “Norwegian Medevac”. Із 2022 року цей літак евакуював вже 2400 пацієнтів з України, із яких понад 450 отримали лікування в клініках Норвегії. Перший етап евакуації передбачає транспортування поранених до Польщі, звідки їх вже перевозять у різні лікарні по всій Європі. За час імплементації безпекової угоди норвезький уряд спрямував щонайменше 8.6 мільйона євро на підтримку діяльності цієї програми, яка продовжуватиме забезпечувати евакуацію українців щонайменше до 31 березня 2026 року.

У межах медичного партнерства восени 2024 року норвезькі фахівці з провідного реабілітаційного центру “Сунас” (Sunnaas Rehabilitation Hospital) також ділились досвідом із українськими колегами у сфері сучасної медичної реабілітації. Це наставництво покликане вдосконалити діяльність реабілітаційних центрів України в умовах повномасштабної війни.  

Для розвитку системи охорони здоров’я України, зокрема у сфері надання реабілітаційних послуг та інституційного вдосконалення, Норвегія зобов‘язалась надати понад 4.5 мільйона євро в період із грудня 2024 року до грудня 2027 року.

Окрім медичної співпраці, Норвегія робить значний внесок у відбудову України. У липні 2024 року норвезький уряд виділив 5.6 мільйона євро в рамках Асамблеї вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля від ЄБРР для відновлення Чорнобиля внаслідок російської окупації та обстрілів. Спільно з іншими партнерами Норвегія долучається до відновлення пошкодженого обладнання та транспортної інфраструктури на ЧАЕС для безпечної діяльності працівників.

Також восени 2024 року Норвегія інвестувала майже 22 мільйони євро через Норвезький інвестиційний фонд Norfund у проєкти відновлення України. Цей внесок покликаний знизити ризики для приватних компаній, які інвестують в Україну, і сприяти залученню приватного капіталу. 

А наприкінці осені Норвезьке агентство з питань співробітництва в галузі розвитку Norad виділило 6 мільйонів євро організаціям громадянського суспільства України. Фінансування отримали, зокрема, Міжнародний фонд “Відродження”, ІСАР Єднання і Центр громадянських свобод на розвиток локальних організацій, менторських програм і демократичних реформ.

Для підтримки відновлення України норвезький уряд у квітні 2025 року спрямував 3 мільйони євро до Фонду “Партнерство задля стійкості України” (ФПСУ), щоб спільно з іншими міжнародними партнерами сприяти інклюзивній реконструкції та зміцненню процесу децентралізації в Україні. А наприкінці місяця ще один внесок від Норвегії на 207 мільйонів євро зміцнив спроможності Фонду URTF в підтримці реформування і відновлення України. 

Ще однієї програмою гуманітарної допомоги, до якої долучилась Норвегія, стала ініціатива “Зерно з України” (“Grain from Ukraine”). Цей проєкт покликаний зменшити шкоду для світової продовольчої системи, яку завдала і продовжує завдавати Росія шляхом блокади та обстрілів українських портів. У листопаді 2024 року Норвегія профінансувала цей механізм на 4.3 мільйона євро на додаток до раніше інвестованих 8.6 мільйона євро, щоб сприяти розблокуванню шляхів поставки продовольства та подоланню глобальної продовольчої кризи в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

У сфері економічної допомоги Норвегія в 2024 році забезпечила Україну грантом на суму 306 мільйонів доларів США, завдяки якому Україна змогла покрити частину екстрених видатків державного бюджету. А 8 квітня 2025 року Україна та держави Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), зокрема і Норвегія, підписали оновлену угоду про вільну торгівлю (УВТ). У межах цього документу Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія відкрили нові можливості для українського бізнесу, значно розширивши асортимент товарів, які Україна зможе експортувати до цих країн без мит. Зокрема документ повністю скасовує для України мита на промислову продукцію, а Норвегія також скасувала мита на 107 товарів аграрного сектору. Тож підписана угода значно посилить інтеграцію України до європейського ринку. 

Загалом у 2025 році Норвегія спрямує понад 655 мільйонів євро у проєкти гуманітарної допомоги, бюджетної підтримки, розвитку приватного сектору, підтримки громадянського суспільства і відбудови України.

Притягнення Росії до відповідальності

Норвегія приєдналась до двох ключових коаліцій для притягнення Росії до відповідальності – Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

У межах Коаліції зі створення спеціального трибуналу Норвегія та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення спеціального трибуналу, та підписали Спільну заяву зустрічі міністрів закордонних справ щодо завершення роботи Коаліції.

Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Трибунал працюватиме в Гаазі, а його юрисдикція поширюватиметься на 20-30 осіб: найвище військово-політичне керівництво Росії, зокрема Путіна і Лаврова, а також самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Ключова особливість трибуналу в тому, що суд може проходити заочно, що дозволяє виносити вироки навіть без фізичної присутності обвинувачених. У разі обвинувачення винних чекатиме до 30 років за ґратами або довічне ув’язнення. Очікується, що трибунал зможе розпочати роботу вже в 2026 році.

А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Норвегія, у 2024 році змогли повернути до України майже 600 депортованих Росією дітей.

Окрім участі в колективних коаліціях, Норвегія також разом із Канадою з лютого 2024 року співголовує в Робочій групі 4 “Формули миру для України” президента Зеленського. Ця Робоча група зосереджена на поверненні до України з Росії незаконно депортованих дітей, цивільних полонених і військовополонених. 

Тож у червні 2024 року Норвегія спрямувала 4.3 мільйона євро через МКЧХ та ЮНІСЕФ на проєкти, які сприяють реінтеграції повернених із Росії депортованих дітей. Наступний внесок до цих організацій на суму 7 мільйонів євро норвезький уряд зробив у листопаді, щоб підтримати зусилля щодо розшуку зниклих осіб, депортованих дітей, цивільних ув’язнених і військовополонених.