Авторка: Дарія Чернявська   

23 лютого 2024-го року Україна підписала двосторонню безпекову угоду з Данією – Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Данією.

Ця угода стала першою безпековою угодою, укладеною з країною за межами „Групи семи“ (G7) у рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023-го року країни G7. Раніше подібні безпекові угоди Україна вже підписала з трьома країнами „Групи семи“ – Великою Британією, Німеччиною та Францією. 

Станом на 23 лютого 2025-го року Україна підписала всього 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і містять здебільшого однотипні положення щодо всесторонньої підтримки України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні озброєння і військової техніки для самозахисту у війні з Росією, співпрацю в оборонно-промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових на території держав-партнерів, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобов’язання взяла на себе Данія в межах безпекової угоди

Положення безпекової угоди з Данією можна звести до 10 сфер двостороннього партнерства: 

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Безпекова угода з Данією, на відміну від абсолютної більшості інших угод із державами-партнерами, містить чіткі положення та зобов’язання Данії щодо військової допомоги Україні. Данія зобов’язалась спрямувати щонайменше 1.8 мільярда євро на військову підтримку України протягом 2024-го року, зокрема шляхом надання винищувачів F-16 і боєприпасів до них, а також шляхом посилення ППО, безпілотних спроможностей і морської безпеки України. Угода також передбачає зміцнення ОПК України шляхом данських інвестицій, спільних досліджень і виробництва. Додатково Данія зобов’язалась брати участь у підготовці українських військовослужбовців, зокрема операторів БПЛА та пілотів винищувачів F-16. 

Положення угоди не обмежуються військовою підтримкою з боку Данії, а передбачають також участь Данії у посиленні невійськової безпеки та цивільного захисту України із фокусом на протидії російській кіберагресії. 

Двома іншими блоками безпекової угоди є шлях до справедливого миру та гуманітарна допомога для України. Перший блок включає в себе посилення санкційного тиску на Росію та її прибічників, пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, а також притягнення Російської Федерації до відповідальності за її протиправні дії проти України, зокрема шляхом створення трибуналу. А другий блок передбачає різносторонні внески Данії у гуманітарне розмінування українських територій, підтримку енергетичного сектору та довгострокове відновлення України.

Імплементація угоди: як і в яких обсягах Данія підтримувала Україну за рік

Із 23 лютого 2024-го року до 23 лютого 2025-го року Данія регулярно виконувала свої зобов’язання за всіма 10 сферами співпраці, передбаченими безпековою угодою. 

Військова підтримка 

У 2024-му році Данія змогла перевиконати план військової підтримки, закладений у безпековій угоді. Замість анонсованих 1.8 мільярда євро Данія спрямувала 2.8 мільярда євро на військову допомогу Україні протягом 2024-го року. Таким чином Данія увійшла до п’ятірки світових лідерів серед усіх країн за обсягами військової підтримки України. 

Пріоритетними напрямками військової допомоги у 8 комплексних оборонних пакетах, оголошених із 23 лютого 2024-го року до 23 лютого 2025-го року, стали інвестиції в український ОПК і посилення спроможностей Повітряних сил України. 

Як співлідерка Коаліції авіаційних спроможностей Данія спільно з Нідерландами продемонструвала лідерство в наданні Україні винищувачів F-16. Із серпня 2024-го року Україна отримала 12 із загалом анонсованих 19 винищувачів F-16 від Данії, які модернізовані за програмою Mid-Life Update (MLU). Ще 7 винищувачів Данія надасть протягом 2025-го року. 

Протягом року імплементації угоди Данія активно долучалась до Коаліції бронетехніки. Влітку Данія надала Україні 8 танків Leopard 1A5 разом із Німеччиною і ще 14 танків Leopard 2A4 разом із Нідерландами. А наприкінці 2024-го року Данія спільно зі Швецією передала Україні партію БМП CV90 і замовила виробництво ще 40 БМП CV90 в оборонної компанії BAE Systems Hägglunds.

Інші коаліції спроможностей – Коаліція артилерії, Коаліція дронів, Коаліція морських спроможностей і Коаліція ППО – були посилені завдяки фінансовим внескам і безпосередній участі Данії. Зокрема Данія інвестувала щонайменше 300 мільйонів євро в закупівлю САУ Caesar і 155-мм артилерійських снарядів у межах Коаліції артилерії. Крім цього, лише за 3 місяці існування Коаліції дронів – із лютого до квітня 2024-го року – Данія спільно з Нідерландами зробила внесок у 400 мільйонів євро в закупівлю дронів українського та іноземного виробництва. Для посилення морських спроможностей України Данія наприкінці квітня 2024-го року передала Україні разом із Естонією 2 патрульні катери, які сприяють патрулювання та захисту морських вод України. А для зміцнення української ППО Данія виділила понад 325 мільйонів євро на закупівлю зенітно-ракетних систем ППО для України. 

Така комплексна оборонна підтримка від Данії має тривати щонайменше до 2028-го року, адже Данія зобов’язалась виділяти 2.2 мільярда євро на військову допомогу Україні щороку протягом 2025-2028-х років. 

Співпраця в ОПК 

Данія продемонструвала світове лідерство в посиленні оборонно-промислового комплексу України в 2024-му році. Зокрема, Данія стала першою країною НАТО, яка почала інвестувати у виробництво зброї для Сил оборони України на території України. 

Першим кроком до цього двостороннього партнерства стала Заява про наміри щодо закупівлі українського озброєння через Український фонд, яку Данія та Україна підписали 27 квітня 2024-го року. У червні ця Заява отримала документальне продовження у вигляді Меморандуму щодо закупівлі озброєння і військової техніки в українських виробників. Згодом Данія запустила пілотний проєкт інвестицій в український ОПК, спрямувавши 50 мільйонів євро у виробництво 18 САУ „Богдан“, які вже у вересні надійшли до Збройних Сил України.

Після успішної реалізації цього проєкту Данія та Україна 29-го вересня підписали Лист про наміри щодо реалізації підтримки оборонного виробництва в Україні та офіційно закріпили „данську модель“ – програму прямих фінансових внесків в ОПК України з боку Данії та інших країн. 

Протягом 2024-го року Данія виділила 125 мільйонів євро на розвиток „данської моделі“, зокрема у виробництво українських ударних БПЛА, ракет, САУ та протитанкових комплексів. Ще 390 мільйонів євро були спрямовані в „данську модель“ із відсотків від заморожених російських активів, якими керує Данія від імені ЄС. Загалом у 2024-му році завдяки „данській моделі“ вдалось залучити близько 540 мільйонів євро в український ОПК. Окрім Данії, до цієї програми долучились Швеція з інвестицією в 20 мільйонів євро та Ісландія з інвестицією в 3 мільйони євро. 

У 2025-му році Данія продовжує зміцнювати український ОПК. На цей рік Данія забронювала 130 мільйонів євро для інвестицій в українське оборонне виробництво. 

Партнерство між Україною та Данією не обмежилось прямими інвестиціями в українську оборонну промисловість. 15 лютого 2025-го року „Укроборонпром“ підписав меморандум із данською оборонною компанією Weibel Scientific, яка спеціалізується на розробці радіолокаційних станцій. Партнерство передбачає створення служб технічного обслуговування та ремонту передових радіолокаційних рішень Weibel в Україні, спільну розробку нових технологій, а також створення спільного підприємства на території України. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України

Як країна-членкиня Європейського Союзу Данія приєдналась до ініціатив ЄС щодо використання доходів від заморожених російських активів на підтримку України.

Наприкінці весни 2024-го року ЄС ухвалив низку правових актів щодо уможливлення передання прибутків від заморожених російських активів Україні, зокрема у вигляді військової підтримки та допомоги у відновленні. Дещо згодом – 26 липня – Європейська Комісія повідомила про надання Україні першого траншу на суму 1.5 мільярда євро за рахунок доходів від заморожених російських активів. Ці кошти були спрямовані на військову допомогу, зокрема на закупівлю ППО та артилерійських снарядів, а також на інвестиції в український ОПК. 

А восени Україна отримала додаткові 390 мільйонів євро інвестицій в український ОПК за рахунок відсотків від заморожених російських активів у межах „данської моделі“ – управління цими замороженими активами здійснювала Данія від імені ЄС. 

Наприкінці жовтня ЄС схвалив рішення про надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку РФ. 

Вже в січні 2025-го року Україна отримала перший транш коштів від ЄС на суму 3 мільярди євро у межах програми ERA, завдяки чому вдалось покрити частину пріоритетних бюджетних видатків. Загалом протягом 2025-го року ЄС спрямує Україні анонсовані 35 мільярдів євро у рамках ініціативи від G7 ERA та програми „Ukraine Facility“.

Навчання і тренування українських військових

Протягом 2024-го року Данія була активно залучена до програми підготовки українських військових „Interflex“, яку організувала Велика Британія ще у 2022-му році. У рамках цієї програми щонайменше 8 команд інструкторів із Данії проводили загальновійськову підготовку українських військовослужбовців на території Великої Британії. Зокрема інструктори Збройних Сил Королівства Данії Forsvaret відіграли важливу роль у покращенні навичок вогневої підготовки серед українських військових. 

Окрім цього, за рік імплементації угоди Данія на одній зі своїх авіабаз підготувала щонайменше 20 українських пілотів винищувачів F-16 і близько 100 українських фахівців для обслуговування цих винищувачів. Ідеться про навчання двох груп із 50 фахівців, які мають забезпечити ефективне використання винищувачів F-16 на території України: техніків, механіків і наземного персоналу. 

Санкції проти Росії та її прибічників

Данія долучилась до 3 комплексних пакетів санкцій ЄС, які були оголошені проти Росії протягом року імплементації безпекової угоди. Обмежувальні заходи здебільшого торкнулися військової галузі, важливих секторів російської економіки, енергетичного сектору РФ, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей. 

Зокрема, в межах 2-го пакету санкцій у 2024-му році і 14-го пакету санкцій ЄС загалом обмежувальні заходи були спрямовані на заборону на послуги з перевантаження російського скрапленого природного газу (СПГ) на території ЄС з метою транзиту до третіх країн, заборону на доступ до портів та надання послуг суднам, які сприяють війні, зокрема 27 суднам тіньового флоту РФ, розширену заборону польотів із Росії до ЄС, а також збільшення обмежень на експорт товарів до РФ.

Водночас найбільш комплексним став 3-й пакет санкцій ЄС у 2024-му році і 15-й пакет санкцій із початку повномасштабного вторгнення загалом. До санкційних списків увійшли 52 судна тіньового флоту РФ, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, цивільна російська авіакомпанія, особи, відповідальні за депортацію українських дітей, а також військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві. 

ЄС наклав санкції не лише на Росію, а й на її прибічників. Зокрема, обмежувальні заходи торкнулись посадовців і юридичних осіб в Ірані, Китаї, КНДР, Індії, Сербії та ОАЕ за постачання Росії дронів чи ракет, а також за допомогу в обході санкцій. 

Окрім залученості до комплексних пакетів санкцій проти Росії, Данія також регулярно сприяла посиленню санкційного тиску на РФ. Влітку 2024-го року Данія ініціювала перемовини щодо зупинки транспортування підсанкційної російської нафти тіньовим флотом танкерів через Балтійське море. А в січні 2025-го року Данія приєдналась до ініціативної групи з 10 країн-учасниць ЄС, які підписали спільну Заяву щодо повної заборони імпорту трубопровідного та скрапленого природного газу з Росії до ЄС.

Невійськова безпека і цивільний захист

Зміцнення невійськової безпеки України було однією із пріоритетних сфер співпраці між Данією та Україною протягом 2024-го року. 

Данія долучилась до двох ключових колективних механізмів для зміцнення кібербезпеки України – IT-коаліції та Талліннського Механізму. 

IT-коаліція, у якій Данія є однією із 17 держав-учасниць, акумулювала протягом 2024-го року 482 мільйони євро на підтримку Міноборони України та ЗСУ у сфері зв’язку, ІТ та кібербезпеки. Ще 200 мільйонів євро спрямували країни-учасниці Талліннського Механізму на посилення кіберстійкості України, зокрема на здатність України протистояти зловмисним кіберопераціям Росії. 

Данія долучилась не лише до підтримки кіберспроможностей України, а й до посилення цивільного захисту. Із червня до жовтня 2024-го року ДСНС України отримала від Данії 18 аварійно-рятувальних підйомників вартістю 17 мільйонів євро, які були надані 4 партіями. Ця підтримка покликана зміцнити спроможності Державної служби з надзвичайних ситуацій у наданні нагальної допомоги після російських обстрілів чи інших екстрених випадків. 

Розмінування 

Протягом 2024-го року Данія активно підтримувала гуманітарне розмінування українських територій. У рамках колективної ініціативи „Протимінна діяльність в Україні“, організованої Програмою розвитку ООН (ПРООН), Данія стала однією із 14 країн, завдяки фінансовим внескам яких в Україні вдалось розмінувати 35 тис. км² у 2024-му році. 

Додатково уряд Данії спільно з ЄС, урядами Японії та Швеції навесні 2024-го року спрямував спеціалізоване обладнання для розмінування та захисту для 202 піротехнічних розрахунків ДСНС. Загалом спеціалізоване обладнання отримали близько 80% усіх розрахунків ДСНС, тож ця допомога значно підвищила спроможності українських рятувальників.  

Данія сприяє розмінуванню українських територій не лише в межах колективних ініціатив, а й індивідуальними зусиллями. Навесні 2024-го року Міністерство економіки України заявило про поглиблення співпраці з данською компанією Hydrema, яка займається виробництвом машин механічного розмінування. Завдяки локалізації виробництва на території України та спільному українсько-данському виробництву до кінця 2024-го року планувалось збільшити до 14 загальну кількість машин від Hydrema, які мали б прискорити гуманітарне розмінування України. 

Енергетика 

Поруч із військовою підтримкою та інвестиціями в український ОПК, відновлення енергетичної інфраструктури України є одним із пріоритетних напрямків допомоги з боку Данії. 

Данія є співголовою робочої групи з імплементації третього пункту Формули миру „Енергетична безпека“, тож данська підтримка регулярно зміцнює український енергетичний сектор.  

Зокрема, наприкінці квітня Данія та Україна підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо довгострокової співпраці та відбудови України, в рамках якого Данія виділила 380 мільйонів євро для підтримки критичної інфраструктури, що використовує відновлювальну енергетику. Додатково за 2024-й рік Данія виділила понад 30 мільйонів євро на відновлення енергетичної системи України після масованих російських атак. 

Довгострокові наміри Данії посилювати енергетичний сектор України втілились наприкінці січня 2025-го року в початку будівництва II черги найбільшої в Східній Європі вітроелектростанції. ДТЕК та данська компанія Vestas підписали угоду на 450 мільйонів євро щодо будівництва другої черги Тилігульської ВЕС у Миколаївській області. Загалом I та II черги ДТЕК Тилігульської ВЕС складатимуться з 83 вітротурбін і дозволять скоротити викиди СО2 на 1.7 мільйона тонн щороку. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

У 2024-му році Данія виділила 314 мільйонів євро на гуманітарну підтримку України, серед яких 114 мільйонів євро – на відновлення і відбудову.

Зокрема, у квітні 2024-го року Данія спрямувала додаткові 43 мільйони доларів у Данський експортно-інвестиційний фонд для розвитку українського імпорту в Данію та підтримки понад 20 данських компаній, які готові інвестувати в Україну та здійснювати в Україні свою комерційну діяльність. 

Тоді ж – у квітні – Україна та Данія уклали Меморандум про взаєморозуміння щодо довгострокової співпраці та відбудови України, в рамках якого уряд Данії спрямував 40 мільйонів євро на підтримку приватного сектору, який бере участь у відбудові України. Цей Меморандум охоплює, крім іншого, поглиблення співпраці між Україною та данською компанією Carlsberg Group, яка є одним із найбільших данських інвесторів і платників податків в Україні, володіючи трьома пивоварнями та сплачуючи понад 3 мільярди гривень податків та зборів щороку. 

Наступного місяця Данія скерувала близько 35 мільйонів євро на гуманітарну підтримку для України, щоб забезпечити базову екстрену допомогу – продукти харчування, медикаменти та прихисток – для найбільш постраждалих українців. 

Данія також долучилась до точкових проєктів із надання гуманітарної допомоги Україні. Навесні Данія розпочала в Україні будівництво 3 екобудинків сімейного типу для психологічного відновлення дітей, які позбавлені батьківського піклування. А восени Данія спільно з ЄС і Канадою передала Україні 10 автомобілів для надання соціальних і медичних послуг у найвіддаленіших прифронтових громадах, зокрема в Запорізькій, Миколаївській, Херсонській і Дніпропетровській областях. 

Данія також сприяла зміцненню євроінтеграційних спроможностей України. Наприкінці січня 2025-го року Данія, Литва та ЄС запустили ініціативу „Ukraine2EU – Фонд підтримки інтеграції України до ЄС“. Данія разом із партнерами інвестувала 14 мільйонів євро в підтримку українських інституцій на шляху до євроінтеграції в 2025-2027-х роках. 

Тож гуманітарна підтримка з боку Данії протягом року імплементації угоди сприяла регулярному зміцненню стійкості України. 

Притягнення Росії до відповідальності

Протягом року імплементації безпекової угоди Данія сприяла притягненню Росії до відповідальності в межах двох ключових коаліцій – Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. 

Навесні 2024-го року Данія разом із іншими 43 країнами долучилась до підписання спільної Декларації у межах конференції “Відновлення справедливості для України”, в якій висловлена підтримка створенню спеціального трибуналу для розслідування та судового переслідування злочину агресії проти України, включно з притягненням до відповідальності найвищих рівнів військового і політичного керівництва Росії. Подібну Заяву про відданість найшвидшому створенню спеціального трибуналу для покарання найвищого військово-політичного керівництва РФ Данія підписала восени спільно з іншими країнами-учасницями Коаліції зі створення спеціального трибуналу. А на початку лютого 2025-го року Коаліція заклала правові основи для створення спеціального трибуналу шляхом визначення ключових положень “Проєкту статуту Шумана” – основного юридичного документу Трибуналу.

Додатково завдяки зусиллям Данії та інших країн-учасниць Міжнародної коаліції за повернення українських дітей у 2024-му році Україні вдалось повернути додому майже 600 депортованих Росією дітей.