Авторка: Дарія Чернявська   

Рік тому, 16 лютого 2024-го року, Україна підписала двосторонню безпекову угоду з Францією – Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Францією. 

Ця угода стала третьою в серії двосторонніх безпекових угод між Україною та державами-партнерами після угоди з Великою Британією та угоди з Німеччиною. Загалом Україна уклала вже 28 двосторонніх безпекових угод у рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023-го року країни “Групи семи” (G7). Саме ця Спільна декларація була відправною точкою і рамковим документом, який заклав основи для майбутніх безпекових угод з іншими країнами.

Станом на 16 лютого 2025-го року Україна уклала 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі ці безпекові угоди підписані на 10 років і містять доволі однотипні положення щодо всесторонньої підтримки України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні озброєння і військової техніки для самозахисту у війні з Росією, співпрацю в оборонно-промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових на території держав-партнерів, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності. 

Окрім цього, у безпекових угодах із державами-партнерами є консенсус щодо майбутнього членства України в НАТО, тож ці угоди є не заміною Альянсу, а можуть трактуватися як проміжна ланка на шляху України до НАТО.

Які зобов’язання взяла на себе Франція у межах безпекової угоди 

Поруч із деякими іншими двосторонніми безпековими угодами, зокрема із Великою Британією та Німеччиною, безпекова угода з Францією є однією із найбільш комплексних угод за передбаченими сферами співпраці між Україною та Францією. 

Анонсовані в угоді сфери партнерства між країнами можна звести до 10 пунктів: 

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Військова підтримка з боку Франції передбачає виділення до 3 мільярдів євро на озброєння та військову техніку протягом 2024-го року, зокрема для зміцнення далекобійних і артилерійських спроможностей, а також посилення ППО України. Додатково Франція зобов’язалась підтримувати ОПК України шляхом інвестицій, локалізації виробництва та спільного виробництва пріоритетного озброєння. Для зміцнення військового потенціалу України Франція взяла на себе зобов’язання проводити навчальну підготовку українських сил безпеки та оборони на національному та європейському рівнях. 

Окрім безпосередньої підтримки військового сектору України, безпекова угода містить положення про співпрацю у сферах цивільного захисту, кібербезпеки, відновлення критичної інфраструктури України, розмінування та гуманітарної допомоги для України. 

Важливою складовою безпекової угоди є положення, які стосуються збільшення ціни російської агресії для Росії. Ідеться про пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, посилення санкційного тиску на Росію, а також притягнення Російської Федерації до відповідальності за її протиправні дії проти України. 

Імплементація угоди: як і в яких обсягах Франція підтримувала Україну за рік

Протягом року виконання двосторонньої безпекової угоди пріоритетними сферами підтримки України з боку Франції були військова допомога, співпраця в ОПК і підготовка українських військовослужбовців. У ці сфери Франція зробила найбільші фінансові внески для зміцнення обороноздатності України. Водночас варто зазначити, що значна кількість наданої допомоги з боку Франції не розголошується з міркувань безпеки.

Військова підтримка 

Франція не змогла виконати план військової допомоги, закладений безпековою угодою на 2024-й рік. Замість анонсованих 3 мільярдів євро, Франція спрямувала у військову підтримку України близько 2.2 мільярда євро у зв’язку з дефіцитом бюджету. Крім цього, кількість і номенклатура наданого Францією озброєння і військової техніки здебільшого були конфіденційними з міркувань безпеки. Водночас із даних, які все ж були оприлюднені публічно, можна зробити висновок про регулярну та різносторонню військову підтримку з боку Франції протягом року імплементації угоди. 

Зокрема, Франція стала однією із кількох країн, які посилювали далекобійні спроможності України. Протягом 2024-го року Україна отримала від Франції десятки далекобійних ракет SCALP, а в листопаді Франція також дозволила Україні використовувати надані ракети для завдання ударів по території Росії. 

Як співлідерка Коаліції артилерії та Коаліції інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони Франція регулярно посилює артилерійські спроможності України і спроможності української ППО. За рік імплементації безпекової угоди Франція надала Україні щонайменше 2 ЗРК Crotale, декілька партій ракет для ППО Mistral і Aster 30. Ракети Aster 30 призначені для ЗРК SAMP/T, які Франція передала Україні спільно з Італією. 

У рамках Коаліції артилерії Франція інвестувала 50 мільйонів євро зі свого Фонду підтримки України у виробництво 12 САУ Caesar. Усього завдяки внескам учасників цієї Коаліції протягом 2024-го року на території Франції було виготовлено 78 САУ Caesar для України. Додатково Франція надала Україні щонайменше 80 000 155-мм артилерійських боєприпасів. 

Значний внесок Франція зробила в зміцнення Повітряних сил України. На початку лютого 2025-го року Україна отримала від Франції першу партію багатоцільових винищувачів Mirage 2000-5F. Крім цього, за рік Франція посилила Україну щонайменше 600 високоточними авіаційними бомбами AASM, які можна інтегровувати на винищувачі МіГ-29 та F-16, та понад 60 авіаційними бомбами Mk-81. 

Додатково протягом 2024-го року Франція передала Україні кілька сотень бронетранспортерів VAB, а також приєдналась до “чеської ініціативи” із закупівлі артилерійських снарядів для України. 

Співпраця в ОПК 

Військова підтримка з боку Франції протягом року виконання безпекової угоди не обмежилась наданням озброєння і військової техніки, а включала також співпрацю між українським і французьким ОПК.

Чимало угод із французькими оборонними компаніями Україна уклала або безпосередньо, або за посередництвом французького уряду. Зокрема на початку весни минулого року Уряд Франції замовив і профінансував у компанії Delair виробництво 100 дронів-камікадзе для України, які за кілька місяців після цього надійшли в Україну. Інша оборонна компанія – Arquus – виробила і надіслала Україні щонайменше 11 бронетранспортерів Bastion у 2024-му році. 

Проте найактивніша співпраця протягом 2024-го року була налагоджена між українським ОПК і французьким оборонним концерном Thales, а також французько-німецьким оборонним гігантом KNDS. Із цими компаніями Україна в 2024-му році домовилась про локалізацію оборонного виробництва шляхом побудови спільних підприємств на території України.

Зокрема, влітку українська оборонна компанія підписала з KNDS France/ Nexter ліцензійну угоду щодо виробництва снарядів калібру 155 мм і ще одну угоду щодо майбутнього створення на території України центру ремонту техніки, яку KNDS France надає Україні, зокрема САУ Caesar. А вже в жовтні концерн KNDS відкрив в Україні дочірнє підприємство KNDS Ukraine LLC для налагодження співпраці між українськими державними структурами, ОПК і самим концерном. Окрім розвитку спільних оборонних проєктів, Україна восени підписала контракт із KNDS щодо виробництва та постачання 12 САУ Caesar. 

В Україні також має з’явитись спільне підприємство з оборонним концерном Thales: наприкінці червня 2024-го року “Укроборонпром” досягнув із Thales домовленостей щодо створення спільного підприємства в Україні, яке займатиметься ремонтом і модернізацією обладнання для засобів РЕБ, зв’язку, систем ППО та радарів. Остаточну угоду щодо розбудови спільного підприємства сторони підписали 15 лютого 2025-го року. Інша угода, підписана між “Укроборонпром” і Thales, передбачає намір щодо створення в Україні сервісного центру для випробовування засобів РЕБ і радарів. Додатково до проєктів щодо локалізації Україна влітку замовила в Thales постачання комплектної системи ППО CM200. 

Уряд Франції протягом цього року також інвестував у розбудову українського ОПК окремо від французьких оборонних компаній. Зокрема наприкінці грудня французький уряд виділив українському оборонному комплексу грант на суму 29 мільйонів євро. 

Заморожені російські активи для підтримки України

У 2024-му році Франція долучалась до колективних ініціатив із використання доходів від заморожених російських активів на підтримку України в межах Європейського Союзу і G7.

Наприкінці жовтня 2024-го року Франція разом із іншими державами G7 приєдналась до спільної заяви з анонсом ініціативи “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) – програми надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку РФ. Тоді ж – у жовтні – ЄС схвалив рішення про надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми ERA від G7. 

Перший транш у межах програми ERA на суму 3 мільярди євро Україна отримала від ЄС в січні 2025-го року. Ці кошти були спрямовані на покриття пріоритетних бюджетних видатків. Загалом ЄС анонсував виділення Україні вищевказаних 35 мільярдів євро в рамках ініціативи від G7 ERA та програми Ukraine Facility протягом 2025-го року.

Додатково до колективних ініціатив G7 і ЄС Франція спрямувала доходи від заморожених російських активів у своїй юрисдикції на закупівлю озброєння для України. Восени Франція інвестувала 300 мільйонів євро відсотків із заморожених російських активів у закупівлю для України 12 нових САУ Caesar, додаткових 155-мм артилерійських снарядів, ракет Aster 30, авіаційних бомб AASM і ПЗРК Mistral. Усю цю номенклатуру озброєння виробляє оборонний концерн KNDS на території Франції. 

Навчання і тренування українських військових

Протягом року імплементації угоди Франція була однією з кількох країн, які найактивніше долучались до навчань українських військовослужбовців. 

Франція проводила навчання в рамках тренувальної місії від ЄС EUMAM Ukraine. Лише за 2024-й рік понад 5000 українських військових пройшли навчання у Франції в межах цієї ініціативи. 

Зокрема Франція стала першою країною, яка підготувала та озброїла повноцінну українську бригаду на своїй території. Ідеться про 2300 військових зі складу 155-ї механізованої бригади імені Анни Київської. Після понад 2-місячної підготовки українська бригада отримала від Франції сучасну військову техніку та озброєння: щонайменше 120 БТР VAB, 18 САУ Caesar, 18 броньованих машин AMX-10RC, 20 ПТРК Milan і додаткові ПЗРК Mistral. А восени 2024-го року Україна та Франція досягли домовленостей щодо оснащення ще однієї української бригади французьким озброєнням у межах військової допомоги. 

Окрім підготовки та озброєння української бригади, Франція активно готувала військових Повітряних сил України. Протягом 2024-го року на території Франції пройшла льотну підготовку щонайменше одна група українських пілотів на навчально-тренувальних літаках Alphajet. Ці літаки оснащені панеллю приладів, яка імітує аналогічну панель у винищувачах F-16. Тож після завершення навчань у Франції восени 2024-го року українські пілоти продовжили навчання на винищувачах F-16 на території Румунії. 

Ще одна група українських пілотів пройшла 6-місячну підготовку на винищувачах Mirage 2000-5F, які Франція передала Україні на початку лютого 2025-го року. 

Санкції проти Росії та її прибічників

Як країна Європейського Союзу Франція посилювала і продовжує посилювати санкційний тиск на Росію в межах комплексних пакетів санкцій ЄС. 

Із 16 лютого 2024-го року до 16 лютого 2025-го року ЄС схвалив 3 комплексні пакети санкцій проти Росії, які були спрямовані на військову галузь, важливі сектори російської економіки, енергетичний сектор РФ, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей. 

Зокрема в межах 2-го пакету санкцій у 2024-му році і 14-го пакету санкцій ЄС загалом обмежувальні заходи торкнулись заборони на послуги з перевантаження російського скрапленого природного газу (СПГ) на території ЄС з метою транзиту до третіх країн, заборони на доступ до портів та надання послуг суднам, які сприяють війні, зокрема 27 суднам тіньового флоту РФ, розширеної заборони польотів із Росії до ЄС, а також збільшення обмежень на експорт товарів до РФ.

Водночас найбільш комплексним став 3-й пакет санкцій ЄС у 2024-му році і 15-й пакет санкцій із початку повномасштабного вторгнення загалом. До санкційних списків увійшли 52 судна тіньового флоту РФ, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, цивільна російська авіакомпанія, особи, відповідальні за депортацію українських дітей, а також військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві. 

Окрім безпосереднього санкційного тиску на Росію, ЄС застосував обмежувальні заходи щодо прибічників РФ. Під санкції потрапили посадовці та юридичні особи в Ірані, Китаї, КНДР, зокрема міністр оборони та заступник начальника Генерального штабу, Індії, Сербії та ОАЕ за постачання Росії дронів чи ракет, а також за допомогу в обході санкцій. 

Невійськова безпека і цивільний захист

На відміну від різносторонньої військової підтримки та підтримки в проведенні навчань для українських військових, допомога в посиленні невійськової безпеки не була пріоритетною для Франції протягом року виконання угоди. 

Франція не приєдналась до IT-коаліції, яка є головною колективною ініціативою для зміцнення Збройних сил України та Міністерства оборони в галузях IT, зв’язку та кібербезпеки. Водночас Франція як країна-учасниця Талліннського Механізму долучилась до підтримки України в протистоянні кіберзагрозам із боку Росії. Зокрема протягом 2024-го року Талліннський Механізм акумулював 200 мільйонів євро на посилення кіберстійкості та кіберспроможності України. 

Окрім підтримки України в кібербезпеці, Франція також надала фінансову підтримку для облаштування укриттів в українських школах для 30 тисяч учнів – ідеться про облаштування укриттів у близько 40 закладах освіти. 

Розмінування

Франція стала однією з 14 країн, які долучаються до фінансування ініціативи із протимінної діяльності в Україні Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН). Завдяки фінансовим внескам країн-учасниць, зокрема і Франції, у 2024-му році в Україні вдалось розмінувати території на 35 тис. км². 

Водночас, порівняно з військовою підтримкою, співпрацею в ОПК і підготовкою українських військових, Франція не була лідеркою у фінансовій підтримці гуманітарного розмінування України в 2024-му році. 

Енергетика

Влітку 2024-го року Україна та Франція уклали Грантову угоду щодо сприяння відновленню й підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України на суму 200 мільйонів євро. 60 мільйонів євро в межах цієї Угоди Франція спрямувала на підтримку енергетичного сектору України напередодні зими, зокрема на закупівлю генераторів і трансформаторів. 

Ці кошти також були інвестовані в компанії на території України, які мають частку французького капіталу і співпрацюють із "Укренерго" та ДТЕК, зокрема в ремонті енергетичних мереж і збільшенні потужностей електростанцій.

Крім цього, країни відновили дію Угоди між урядами Франції та України про співробітництво у сфері мирного використання ядерної енергії. Завдяки цьому партнерству Франція долучається до обслуговування атомних об’єктів на території України. 

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

Гуманітарна допомога для України була однією з пріоритетних сфер підтримки з боку Франції протягом року виконання угоди. 

Восени був створений Фонд цивільної допомоги на базі Грантової угоди щодо сприяння відновленню й підтримці критичної інфраструктури та пріоритетних секторів економіки України, яку підписали Україна і Франція влітку 2024-го року. Із загальної суми Угоди на 200 мільйонів євро 60 мільйонів євро Франція інвестувала в підтримку та відбудову енергетичної інфраструктури України. Ще щонайменше 100 мільйонів євро були спрямовані на закупівлю товарів і послуг для відновлення України, зокрема у сферах охорони здоров’я, житлового будівництва і сільського господарства. 

Додатково влітку Україна підписала з Францією Угоду щодо розширення мандату та поглиблення діяльності Французького агентства з питань розвитку (AFD) в Україні. Агентство AFD виділило 400 мільйонів євро у вигляді позик і 50 мільйонів євро у вигляді грантів на період 2024-2027-х років для підтримки державних і приватних підприємств в Україні, зокрема для реалізації проєктів у сферах євроінтеграції, відновлення та розвитку. 

Також уряд Франції спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) інвестував 435 мільйонів доларів у зміцнення об’єднаної телеком-платформи та мобільної інфраструктури в Україні. Завдяки цій фінансовій підтримці 10 мільйонів споживачів отримають доступ до покращеного мобільного зв’язку, а 4 мільйони домогосподарств – до безперешкодного Інтернету. 

Окрім значних фінансових внесків у відновлення та розвиток України, Франція також активно брала участь у безпосередніх проєктах гуманітарної підтримки України. 

На початку весни 2024-го року Міністерство розвитку громад підписало Меморандум про співпрацю з Французьким агентством міжнародного технічного співробітництва Expertise France. Меморандум передбачає всебічну підтримку з боку Франції у відновленні, реконструкції та євроінтеграції Чернігівської області. Зокрема, в межах цієї домовленості Франція долучилась до відновлення 3 лікарень Чернігівщини. А влітку 2024-го року Франція надала Чернігову та Харкову близько 55 генераторів у зв’язку з російськими ударами по енергетичній інфраструктурі. 

Сфера охорони здоров’я України також була зміцнена завдяки партнерству з Францією. Уряд Франції виділив пільговий кредит на суму 35 мільйонів євро для підтримки облаштування модульних лікарень в Україні. Ще близько 12 мільйонів євро Франція інвестувала в закупівлю сучасного медичного обладнання для українських лікарень. Крім цього, восени Франція анонсувала відкриття 2 реабілітаційних центрів у Дніпрі та Харкові для дітей, яких повернули з Росії після примусової депортації. 

Притягнення Росії до відповідальності

Франція приєдналась до двох ключових коаліцій для притягнення Росії до відповідальності – Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. 

Навесні 2024-го року Франція стала однією з 44 країн-підписанток спільної Декларації у межах конференції “Відновлення справедливості для України”, в якій висловлена підтримка створенню спеціального трибуналу для розслідування та судового переслідування злочину агресії проти України, включно з притягненням до відповідальності найвищих рівнів військового і політичного керівництва Росії. Подібну Заяву про відданість найшвидшому створенню спеціального трибуналу для покарання найвищого військово-політичного керівництва РФ Франція підписала восени спільно з іншими країнами-учасницями Коаліції зі створення спеціального трибуналу. А на початку лютого 2025-го року Коаліція заклала правові основи для створення спеціального трибуналу шляхом визначення ключових положень “Проєкту статуту Шумана” – основного юридичного документу Трибуналу.

Окрім цього, протягом 2024-го року Франція активно долучалась до діяльності Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, завдяки якій у 2024-му році Україна повернула додому майже 600 депортованих Росією дітей.