Авторка: Дарія Чернявська

13 червня 2025 року була перша річниця підписання Двосторонньої безпекової угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки, укладеної минулоріч на 10 років для розвитку сталого співробітництва між країнами. 

Ця угода стала сімнадцятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами “Групи семи” (G7). До цього подібні угоди Україна уклала із Великою Британією, Францією, Німеччиною, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією та Японією.

Загалом Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, серед яких 27 угод із державами-підписантами Спільної декларації, 1 угоду з ЄС і ще 1 угоду з Хорватією, яка не приєдналась до Спільної декларації.

Усі безпекові угоди в межах цієї серії підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів. Зокрема йдеться про надання Україні військової допомоги для самозахисту у війні з Росією, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності.

Які зобов’язання взяли на себе США в межах двосторонньої угоди

Положення безпекової угоди зі Сполученими Штатами можна звести до 10 сфер двостороннього партнерства:

1. Надання Україні озброєння і військової техніки.
2. Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
3. Використання заморожених російських активів для підтримки України.
4. Навчання і тренування українських військових.
5. Санкції проти Росії та її прибічників.
6. Невійськова безпека і цивільний захист.
7. Розмінування українських територій.
8. Підтримка енергетичної інфраструктури.
9. Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
10. Притягнення Росії до відповідальності.

Військове співробітництво в рамках безпекової угоди передбачає, зокрема, залученість США до посилення спроможностей України в ППО, авіації, БПЛА, артилерії та морській сфері. Для зміцнення обороноздатності України Сполучені Штати також зобов’язались робити внески в розвиток українського ОПК та брати участь у підготовці українських військовослужбовців.

Двома іншими важливими блоками безпекової угоди є шлях до справедливого миру та гуманітарна допомога для України. Перший блок включає в себе посилення санкційного тиску на Росію та її прибічників, пошук правових шляхів використання заморожених російських активів для підтримки України, а також притягнення Російської Федерації до відповідальності за її протиправні дії проти України. А другий блок передбачає різносторонні внески США в гуманітарне розмінування українських територій, захист енергетичної системи та довгострокове відновлення України, зокрема в економічній сфері.

Імплементація угоди: як і в яких обсягах США підтримували Україну за рік

Особливістю першого року виконання безпекової угоди з США є різка зміна зовнішньої політики адміністрації 47-го президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, порівняно з політикою попередньої адміністрації Джо Байдена. У зв’язку з цією зміною рік імплементації безпекової угоди доцільно поділити на два умовні етапи – із 13 червня 2024 року до 20 січня 2025 року і з 20 січня 2025 року до 13 червня 2025 року. Тож реалізація усіх 10 пунктів двостороннього співробітництва між Україною та США зазнала значних змін після інавгурації Трампа.

Військова підтримка 

Сполучені Штати є абсолютним лідером серед усіх країн світу за кількістю та вартістю наданої Україні військової допомоги за час повномасштабної війни Росії проти України. Так, із 24 лютого 2022 року до червня 2025 року США надали Україні військову підтримку на 74 мільярди доларів. 

Із моменту підписання двосторонньої безпекової угоди до закінчення президентського терміну Джо Байдена та інавгурації Дональда Трампа США оголосили низку комплексних пакетів військової підтримки України в рамках програм PDA та USAI. Ці дві програми передбачають різні шляхи зміцнення спроможностей Сил оборони України. Програма PDA (Presidential Drawdown Authority) дозволяє Президенту США передавати Україні оборонне обладнання безпосередньо зі складів Пентагону, що значно прискорює доставку необхідного озброєння в Україну. Натомість програма USAI (Ukraine Security Assistance Initiative) передбачає замовлення урядом США нового озброєння та оборонного обладнання в оборонних виробників, що дозволяє модернізувати ЗСУ, проте водночас сповільнює отримання необхідного обладнання на місяці або навіть на роки.

Лише з 13 червня 2024 року до 20 січня 2025 року США оголосили 15 військових пакетів на майже 6 мільярдів доларів у рамках програми PDA і 5 пакетів на 8.3 мільярда доларів у рамках програми USAI. 

У межах цих пакетів PDA Сполучені Штати надали Україні із запасів армії США ракети для ЗРК HAWK, дві батареї ЗРК Patriot і ракети до них, далекобійні авіаційні бомби JSOW, боєприпаси для ЗРК NASAMS, ПЗРК Stinger, боєприпаси для систем HIMARS, протитанкові системи Javelin і AT-4, протитанкові ракетні комплекси TOW і ракети до них, мінометні снаряди калібру 81 мм, артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм, позашляховики HMMWV, багатофункціональні РЛС, обладнання та боєприпаси для протидії безпілотним авіаційним системам (c-UAS), обладнання для F-16, ракети RIM-7, БМП Bradley, БТР M113, бронеавтомобілі MRAP, БТР Stryker, БПЛА, протипіхотні міни, протирадіолокаційні ракети HARM та інше озброєння. 

А до оголошених пакетів USAI увійшли закупівлі для потреб  Сил оборони України ракет для систем ППО Patriot і NASAMS, боєприпасів для систем HIMARS, ракет RIM-7, засобів РЕБ, протитанкових ракет TOW, протитанкових систем Javelin і AT-4, стрілецької зброї, артилерійських і мінометних снарядів, засобів захищеного зв’язку, БПЛА та засобів для боротьби з ворожими БПЛА, а також додаткового обладнання для ремонту переданої військової техніки. 

Оскільки Сполучені Штати є країною-учасницею Коаліції інтегрованої ППО та ПРО, а також Коаліції бронетехніки та маневреності, то значна частина військової допомоги від США була спрямована на зміцнення спроможностей ЗСУ саме в цих сферах.

Так, окрім допомоги в рамках PDA та USAI, наприкінці 2024 року Посольство США в Україні розповіло, що США профінансували створення 800 мобільних вогневих груп в Україні для боротьби із ворожими БПЛА. Зокрема із січня до листопада 2024 року ці вогневі групи збили понад 200 російських дронів.

Окрім цього, Сполучені Штати як країна-співлідерка Коаліції авіаційних спроможностей регулярно посилюють потенціал українських F-16. Лише в грудні 2024 року Державний департамент США схвалив контракт із обслуговування F-16 для України на понад 265 мільйонів доларів. 

На відміну від активної військової підтримки з боку адміністрації Байдена, із моменту інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа до 13 червня 2025 року Сполучені Штати не оголосили жодного нового пакета військової допомоги Україні. Так, із 20 січня 2025 року США продовжували надавати Україні військову підтримку за анонсованими попередньою адміністрацією пакетами в межах програм PDA і USAI, проте жодного нового траншу не було оголошено. 

До того ж, навіть постачання військової допомоги в межах профінансованих адміністрацією Байдена пакетів разом із обміном розвідувальними даними з Україною було тимчасово призупинене на початку весни 2025 року у зв’язку з сумнівами чинної адміністрації США щодо “готовності до миру” президента України Володимира Зеленського. Проте вже 11 березня після перемовин делегацій України та США в Саудівській Аравії Сполучені Штати офіційно відновили постачання безпекової допомоги та обмін розвідувальними даними.

Окрім цього, із приходом 47-го президента США до влади Сполучені Штати припинили головування на засіданнях Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”, а лідерство в організації подальших зустрічей взяли на себе Велика Британія та Німеччина. 

Першим і єдиним рішенням США з 20 січня до 13 червня цього року щодо надання Україні військової допомоги став дозвіл Держдепартаменту США на експорт в Україну оборонної продукції на суму 50 мільйонів доларів або більше через програму Direct Commercial Sale (DCS), яка передбачає прямі контракти між іноземними суб’єктами та американськими оборонними компаніями. Відповідне повідомлення 29 квітня було оприлюднене на сайті Конгресу США. А вже 2 травня Управління воєнного співробітництва Міністерства оборони США заявило про схвалення Держдепартаментом потенційного продажу Україні пакета послуг із обслуговування винищувачів F-16 на суму 310 мільйонів доларів. 

Невдовзі після першої річниці підписання безпекової угоди – у липні 2025 року – США та НАТО розпочали імплементацію травневого рішення шляхом запуску нового механізму підтримки України Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). У межах цього механізму країни-члени НАТО фінансують постачання озброєння та обладнання американського виробництва за пріоритетними запитами України. Особливістю цієї ініціативи є те, що Україна самостійно формує перелік критично важливого озброєння, погоджує пріоритетну номенклатуру з НАТО та США, а після цього європейські країни Альянсу та Канада роблять фінансові внески для закупівлі визначеного американського озброєння з наявних американських запасів. Лише із серпня до жовтня 2025 року загальна сума внесків членів НАТО в механізм PURL сягнула 2 мільярдів доларів. Фінансові внески були спрямовані на закупівлю ракет для систем ППО Patriot, боєприпасів для систем HIMARS та іншого пріоритетного озброєння. 

Окрім цього, із липня до листопада 2025 року США схвалили декілька можливих продажів озброєння у рамках програми Foreign Military Sales (FMS). Так, 23 липня Державний департамент США ухвалив рішення про можливий продаж Україні послуг із модернізації та обслуговування систем HAWK Phase III на 172 мільйони доларів, а також послуг із технічного обслуговування БМП Bradley на 150 мільйонів доларів. Наступного дня – 24 липня – Агентство зі співробітництва у сфері оборони та безпеки США заявило про рішення Держдепартаменту дозволити можливий продаж обладнання для підтримки систем ППО на 180 мільйонів доларів і модернізації САУ M109 на 150 мільйонів доларів. 

Вже на початку серпня в рамках FMS США погодили продаж Україні обладнання та послуг із ремонту САУ M777 на суму 104 мільйони доларів, а також логістичних послуг на суму 99.5 мільйона доларів. Наприкінці місяця Держдеп США схвалив ще одне рішення про можливий продаж авіаційних боєприпасів та навігаційних систем на 825 мільйонів доларів у межах FMS за фінансування європейських країн.

А в листопаді Сполучені Штати дозволили можливий продаж засобів для технічного обслуговування систем ППО Patriot на 105 мільйонів доларів. 

Тож із червня до листопада 2025 року США активізували надання військової допомоги Україні, проте в новому форматі. Сполучені Штати забезпечують продаж власного озброєння, військової техніки чи послуг із обслуговування наданої техніки за кошти європейських країн-партнерів України. 

Використання заморожених російських активів для підтримки України 

США приєднались до ініціатив із використання доходів від заморожених російських активів на підтримку України в межах G7. 

Восени 2024 року США як держава-учасниця “Групи семи” (G7) долучились до механізму “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) – програми надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку РФ. 

Відразу після цього – 23 жовтня 2024 року – міністри фінансів України та США підписали спільну заяву, якою зафіксували домовленість про надання Україні кредиту на суму 20 мільярдів доларів від Сполучених Штатів у рамках механізму ERA. 

Вже на початку грудня США спрямували анонсовані 20 мільярдів доларів до фонду Світового банку “Сприяння залученню ресурсів для інвестицій у зміцнення фінансового посередництва в Україні” (F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF). 

Згодом – 20 грудня – Україна уклала зі Світовим банком грантову угоду на отримання першого траншу від США на суму 1 мільярд доларів у межах ініціативи ERA. Ці кошти були спрямовані на реалізацію програми підтримки політики розвитку “Основи зростання” (Growth Foundations Development Policy Loan - DPL), зокрема шляхом залучення необхідних ресурсів на підтримку державного бюджету України та стимулювання відновлення економіки. 

А вже 30 грудня Україна та Світовий банк підписали грантову угоду за програмою Банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine) для виплати заробітних плат вчителям, лікарям і державним службовцям, а також надання допомоги ВПО, малозабезпеченим сім’я та особам з інвалідністю. Фінансування проєкту обсягом 15 мільярдів доларів було передбачене з Фонду Світового банку F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF за рахунок внеску США у межах програми ERA. 

Співпраця в ОПК 

Оборонні компанії США протягом першого року імплементації безпекової угоди активно зміцнювали оборонні спроможності України, зокрема в рамках однієї з двох ключових програм військової підтримки України – USAI (Ukraine Security Assistance Initiative). USAI передбачає механізм закупівель нового озброєння та обладнання для України безпосередньо в американських оборонних виробників, тож ця програма не лише забезпечує Україну військовою допомогою, а й розвиває ОПК США. Проте співпраця між українським та американським ОПК не обмежується ініціативою USAI.

Відразу після підписання двосторонньої безпекової угоди – у червні 2024 року – американська оборонна компанія Northrop Grumman анонсувала майбутнє налагодження виробництва боєприпасів, зокрема 155-мм артилерійських снарядів і боєприпасів для танків, на території України. 

А вже 9 липня 2024 року в США відкрилось перше іноземне представництво АТ “Укроборонпром” для розвитку співпраці між ОПК України та Сполучених Штатів, пошуку нових військово-технічних партнерів у США, а також прискорення реалізації наявних домовленостей із американськими оборонними виробниками. 

За лічені дні – 11 липня – АТ “Укроборонпром”  і американський оборонний виробник Northrop Grumman юридично зафіксували раніше анонсовані домовленості шляхом підписання угоди щодо створення в Україні нового виробництва боєприпасів середнього калібру відповідно до стандартів НАТО.

Наприкінці місяця ще один Меморандум про взаєморозуміння підписали американська корпорація Boeing та українське державне підприємство “Антонов” задля налагодження співпраці в сфері обслуговування БПЛА, зокрема безпілотників ScanEagle виробництва компанії Boeing.

Восени 2024 року Україна та Сполучені Штати продовжили поглиблювати оборонно-промислове співробітництво. Так, на початку вересня оборонне відомство США повідомило, що американська компанія D&M Holding Company відкрила на території України завод із виробництва боєприпасів. А вже 11 вересня Міністерство оборони США уклало контракт із компанією RTX (Raytheon) на виробництво та постачання ракет “повітря-повітря” AIM-120 AMRAAM для низки країн, зокрема і для України. Постачання ракет було заплановане до 31 грудня 2028 року. Для України ця підтримка значно б посилила спроможності ППО, адже ракети AIM-120 можуть бути використані для озброєння винищувачів F-16 і ЗРК NASAMS.

Ще один контракт на виробництво авіабомб малого діаметру GBU-39/B, зокрема для України, оборонне відомство США підписало з компанією Boeing 30 вересня. Виробництво та постачання цих авіабомб Україні було передбачене до 31 грудня 2035 року в рамках програми FMS (Foreign Military Sales) – механізму закупівель Департаменту оборони для придбання оборонних товарів від імені країн-партнерок.

Крім цього, на початку жовтня американська компанія AeroVironment підписала угоду з українською оборонною компанією щодо локалізації та виробництва баражуючих боєприпасів Switchblade 600 в Україні. 

Значним внеском Сполучених Штатів у розвиток українського ОПК стала інвестиція на суму 800 мільйонів доларів у виробництво українських дронів, про яку повідомив президент України Володимир Зеленський наприкінці жовтня 2024 року. У Пентагоні підтвердили цей внесок США у виробництво в Україні далекобійних ударних безпілотників для посилення спроможностей ЗСУ завдавати удари на великі відстані.

Окрім цього, у грудні 2024 року реалізація рішення Державного департаменту США щодо продажу Україні послуг із обслуговування винищувачів F-16 на суму понад 260 мільйонів доларів була покладена на три оборонні компанії, серед яких дві компанії з США. Так, компанії Lockheed Martin Aeronautics і Pratt and Whitney розробляють програми вдосконалення компонентів двигунів, системи планування місій JMPS, програмне забезпечення для озброєння та іншу технічну допомогу для підтримки експлуатації українських F-16.

Американські оборонні виробники також активно розробляють інноваційні рішення для посилення спроможностей Сил оборони України. У січні 2025 року в американській компанії Shield AI розповіли про надання на озброєння ЗСУ нових розвідувальних БПЛА V-BAT, які демонструють стійкість до ворожих засобів РЕБ. Тоді ж – у січні – виробник Shield AI відкрив офіс у Києві для ефективнішої підтримки ЗСУ завдяки постійній присутності в Україні інженерів, оперативного персоналу місії та технічних фахівців.

Іншою американською компанією, яка посилила безпілотні спроможності ЗСУ, стала  компанія Neros. Наприкінці лютого 2025 року американський виробник дронів Neros виграв тендер від Коаліції дронів на виробництво і постачання Україні 6000 FPV-дронів Archer. Усі ці FPV-дрони мали б прибути в Україну протягом 6 місяців, що вважається найвищим показником швидкості виробництва серед усіх американських оборонних компаній. 

Протягом року імплементації безпекової угоди двостороннє партнерство в ОПК не обмежилось підтримкою лише з боку американських компаній. Так, навесні 2025 року українська компанія DroneUA розпочала постачання інноваційної робототехніки для Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) США, а MilTech-компанія з України Skiftech отримала контракт від Армії США на виробництво та постачання лазерних симуляторів. Ця угода передбачає розробку тактичних лазерних систем для військових тренувань Армії США. 

Тож перший рік виконання двосторонньої безпекової угоди значно посилив співробітництво між оборонними компаніями України та Сполучених Штатів, а також заклав фундамент для довгострокового партнерства в рамках підписаних контрактів.

Навчання і тренування українських військових

Оскільки Сполучені Штати належать до співлідерів Коаліції авіаційних спроможностей, то протягом першого року імплементації безпекової угоди американські інструктори продовжували навчати українських пілотів на винищувачах F-16. Перша група українських пілотів завершила навчання на F-16 у США безпосередньо напередодні підписання безпекової угоди – наприкінці травня 2024 року. А вже у вересні 2024 року Білий дім повідомив про розширення програми підготовки українських пілотів F-16 шляхом підготовки ще 18 пілотів у 2025 році. Це рішення мало б збільшити загальну кількість пілотів F-16, які проходять організовані Сполученими Штатами навчання, з 12 до 30 військовослужбовців.

Окрім цього, у жовтні 2024 року два оборонні бюро США – бюро міжнародних програм Держдепартаменту США з питань технічної допомоги правоохоронним органам (INL) та служба дипломатичної безпеки США – провели навчання з використання західної зброї, виробленої в США, для українських прикордонників і поліцейських, які застосовують цю зброю на лінії фронту в складі бойових бригад. 

Ще одним напрямком навчань стала військова медицина. У липні 2024 року Україна та США досягли домовленостей щодо посилення співпраці у військовій медицині, зокрема шляхом підготовки тренерів для інструкторів з тактичної медицини, проведення курсів для військових лікарів батальйонного рівня та військових хірургічних команд.

За місяць – у серпні 2024 року – юристи ЗСУ пройшли перший в історії існування ЗСУ курс із підготовки до виконання завдань юридичних радників угруповань військ. До проведення курсу долучились спеціалісти Оборонного інституту міжнародних правових досліджень США, щоб навчити представників юридичних служб військових частин ЗСУ ефективно застосувати різні галузі права під час планування та ведення бойових дій. 

Загалом Сполучені Штати із початку повномасштабного вторгнення Росії регулярно готують українських військовослужбовців на території країн Європи, зокрема на американських полігонах у Німеччині, до використання наданого озброєння і військової техніки в рамках оголошених пакетів підтримки. Так, лише до кінця 2022 року понад 3100 українських військових пройшли навчання під керівництвом американських інструкторів із використання систем HIMARS, гаубиць M777 та іншого озброєння. Протягом 2023 року в Німеччині тривала програма США з підготовки українських військових, зокрема до використання БМП Bradley, САУ M109 та БТР Stryker.

Окрім цього, на початку 2023 року група українських військовослужбовців розпочала навчання на ЗРК Patriot у США. Наприкінці березня речник Пентагону підтвердив, що 65 українських військових завершили навчання на системах ППО Patriot, а в червні 2023 року стало відомо, що США вже підготували понад 11 тисяч українських військовослужбовців під час повномасштабної війни.

Таким чином, Сполучені Штати з лютого 2022 року до червня 2025 року системно долучались до покращення базових і спеціалізованих навичок українських військових. 

Санкції проти Росії та її прибічників 

Санкційний тиск США на Росію та її прибічників був нерівномірним із 13 червня 2024 року до 13 червня 2025 року. Активна фаза накладення санкцій на Росію тривала до закінчення повноважень адміністрації Байдена, адже за цей час США оголосили щонайменше 14 санкційних пакетів проти Росії та інших країн, які підтримують РФ.

Із цих 14 оголошених пакетів щонайменше 7 санкційних пакетів передбачали комплексний тиск і значні обмеження для сотень фізичних і юридичних осіб у Росії чи за її межами. Ключовими сферами, які потрапили під санкції Сполучених Штатів, стали ОПК Росії, російські банки та реєстратори цінних паперів, металургійний сектор, особи, пов’язані з російським газопроводом "Північний потік – 2", пропагандистська машина, російські нафтові компанії, танкери “тіньового флоту”, енергетичний сектор РФ, а також компанії з інших країн, які зміцнюють російський ОПК чи допомагають Росії обходити санкції.

Так, до російських підсанкційних компаній оборонно-промислового сектору увійшли АТ “КТ-Безпілотні системи”, АТ “Техекспертиза”, АТ “Завод “Реконд”, Науково-дослідний інститут штучного інтелекту, Іжевський електромеханічний завод “Купол”, Концерн аерокосмічної оборони “Алмаз-Антей”  та інші компанії російського ОПК.

В інших галузях санкції Сполучених Штатів торкнулись найбільших російських банків, зокрема “Газпромбанку”, “Сбербанку” і “Альфа-Банку”, нафтогазових гігантів, серед яких “Сургутнафтогаз”, “Газпром Нафта” і “Радкомфлот”, а ще майже 200 суден “тіньового флоту” РФ.

Додатково санкційний список США поповнився російськими пропагандистами: під обмеження потрапили медіахолдинг "Россия сегодня" разом із генеральним директором Дмитром Кисельовим, а також організація “ТВ-Новости".

Окрім цього, обмеження з боку США торкнулись фізичних осіб і компаній у Білорусі, Китаї, Північній Кореї, ОАЕ, Ірані, Індії, Таїланді, Швейцарії, Киргизстані, Туреччині, Франції, Гонконзі, Ліхтенштейні та інших країнах, які допомагали Росії ухилятись від санкцій або надавали військову підтримку РФ. Зокрема Сполучені Штати запровадили санкції проти китайських заводів, причетних до розробки й виробництва російських ударних БПЛА "Гарпія", а також внесли до чорного списку високопосадовців КНДР за участь Північної Кореї у війні Росії проти України. Так, у грудні 2024 року під санкції США потрапили керівник Головного розвідувального управління КНДР, генерал Корейської народної армії та міністр національної оборони КНДР.

Інавгурація 47-го президента США Дональда Трампа різко змінила санкційну політику Сполучених Штатів. Із 20 січня 2025 року до 13 червня 2025 року США не оголосили жодного нового комплексного санкційного пакета проти Росії чи її прибічників. Дональд Трамп і представники його адміністрації неодноразово заявляли про можливість застосування нових санкцій проти РФ, якщо це сприятиме завершенню війни, проте ні відмова Росії від пропозиції 30-денного припинення вогню, ні нові російські удари по мирних містах України не змусили чинну адміністрацію посилити санкційний тиск на агресора.

Наприкінці весни 2025 року сенатори Річард Блюменталь і Ліндсі Грем разом із 80 співавторами навіть подали до Конгресу законопроєкт, який передбачав додаткові економічні санкції проти Росії за відмову від перемир’я, проте президент Дональд Трамп заявив, що лише він ухвалюватиме рішення про можливі нові санкції.

Водночас попри те, що нова адміністрація США до 13 червня 2025 року не оголошувала нових санкцій проти Росії, попередній санкційний режим все ж залишався дійсним. Так, наприкінці лютого Дональд Трамп продовжив на рік санкції проти Росії, які були запроваджені ще в 2014 році після початку російської агресії проти України. А 10 та 15 квітня Трамп підписав два укази про продовження на рік режиму надзвичайного стану, який запровадив у квітні 2021 року Джо Байден через шкідливу діяльність Росії, і пов’язані з цим режимом санкції. У межах одного з двох указів Трамп ще на рік заборонив пов’язаним із Росією суднам заходити в порти США.

Перший комплексний санкційний пакет проти Росії чинна адміністрація США запровадила за 4 місяці після першої річниці підписання безпекової угоди – 22 жовтня 2025 року у зв’язку із відмовою Путіна від припинення війни. За повідомленням Міністерства фінансів США, під санкційним тиском опинився енергетичний сектор Росії, зокрема дві найбільші російські нафтові компанії “Роснефть” і “Лукойл”, а також близько 50 їхніх дочірніх компаній. Ці компанії брали участь у фінансуванні військової машини РФ, тож обмеження щодо них покликані зменшити спроможність Росії продовжувати агресивну війну проти України. 

Невійськова безпека і цивільний захист

Пріоритетним напрямком невійськової підтримки з боку США протягом року виконання безпекової угоди було посилення кіберспроможностей України. 

Ще в грудні 2023 року Сполучені Штати приєднались до Талліннського механізму – колективної ініціативи за участі 11 країн, створеної з метою захисту українського кіберпростору, запобігання російським кіберопераціям та розвитку кіберпотенціалу України. Лише за рік – до грудня 2024 року – країни-учасниці Талліннського механізму, серед яких і США, змогли акумулювати 200 мільйонів євро для кіберзахисту цивільної інфраструктури України. А вже наприкінці травня 2025 року в Україні розпочав свою роботу Проєктний офіс Талліннського механізму, покликаний координувати міжнародну підтримку, спрямовану на зміцнення кібербезпеки та кібердипломатії України.  

Співробітництво між Україною та США у сфері кібербезпеки не обмежувалось Талліннським механізмом. Так, наприкінці серпня 2024 року Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Київський політехнічний інститут і Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) відкрили за фінансової підтримки USAID “Лабораторію кібербезпеки автоматизованих систем керування”. Проєкт був покликаний підготувати провідних спеціалістів із кібербезпеки на базі Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації КПІ, зокрема близько 200 операторів, відповідальних за нейтралізацію кібератак на критичну інфраструктуру. 

Не менш важливою сферою підтримки з боку США з 13 червня 2024 року до 13 червня 2025 року було посилення цивільного захисту України. Наступного дня після підписання безпекової угоди – 14 червня 2024 року – ДСНС України отримала 10 автомобілів радіаційно-хімічної розвідки від Міністерства атомної енергетики США. Тоді ж Білий дім анонсував виділення через USAID 300 мільйонів доларів на підтримку цивільної безпеки України шляхом забезпечення необхідним обладнанням українських прикордонників та правоохоронців.

Вже 7 липня колишня пані посол США в Україні Бріджит Брінк повідомила, що Морська охорона Держприкордонслужби України отримала 4 патрульні катери для захисту української берегової лінії, портів і річок. Завдяки сучасним системам навігації, автоматичному пожежогасінню та камерам відеоспостереження переданих катерів українські моряки-прикордонники відразу почали активно залучати їх до охорони державного кордону України.

Восени 2024 року американські спеціалісти організували проведення низки навчань для українських колег із метою підвищення спроможностей реагування на надзвичайні ситуації. На початку вересня фахівці МОЗ, ДСНС та медики перейняли досвід від представників США щодо підвищення готовності та реагування медичної системи на надзвичайні ситуації ядерного чи хімічного характеру. А в листопаді співробітники СБУ та військовослужбовці ЗСУ пройшли навчальний курс із ядерної криміналістики на базі Національної лабораторії Айдахо.

Таким чином, різностороння цивільна підтримка з боку Сполучених Штатів була спрямована на превентивне підвищення готовності українських профільних служб реагувати на можливі надзвичайні ситуації в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

Розмінування українських територій

Зусилля США в підтримці гуманітарного розмінування українських територій протягом року імплементації безпекової угоди можна розділити на два періоди – із 13 червня 2024 року до 20 січня 2025 року за діяльності адміністрації Байдена та із 20 січня 2025 року до 13 червня 2025 року за президентства Дональда Трампа.

До завершення каденції Джо Байдена Сполучені Штати регулярно посилювали спроможності України в розмінуванні постраждалих територій. Так, наприкінці червня 2024 року США забезпечили підрозділи МВС машиною механізованого розмінування GCS-200, вантажними автомобілями Dodge RAM, рентгенівськими установками, металодетекторами та іншим обладнанням. Загальна вартість переданої техніки для розмінування склала 2 мільйони доларів. 

Менш ніж за місяць Державна спеціальна служба транспорту отримала від американської компанії Tetra Tech, яка є головним виконавцем проєкту з підтримки розмінування українських територій за фінансування Урядів США та Канади, новий пакет обладнання на суму майже 6 мільйонів доларів. До цього пакета увійшли чотири машини для розмінування GCS-100, тягачі для перевезення цих машин, екскаватори JCB, комплекти індивідуального захисту для саперів та мікроавтобуси для персоналу.

Загалом станом на липень 2024 року Сполучені Штати з 24 лютого 2022 року передали Україні допомогу в сфері гуманітарного розмінування на 180 мільйонів доларів. 

Восени 2024 року США продовжили посилювати спроможності України в протимінній діяльності. На початку вересня тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен анонсував новий внесок Сполучених Штатів на 102 мільйони доларів у знешкодження наземних мін і боєприпасів в Україні, а також у проведення навчань для українських саперів. А вже 22 жовтня на полях Ukraine Mine Action Conference 2024 (UMAC-2024) Сполучені Штати пообіцяли виділити Україні 35 мільйонів доларів на протимінну діяльність у 2025 році.

Проте з приходом Дональда Трампа на посаду президента політика США щодо гуманітарного розмінування українських територій різко змінилась. Відразу після своєї інавгурації Трамп призупинив програми зовнішньої допомоги США, і це вплинуло на проєкти протимінної діяльності в Україні. На початку лютого 2025 року Норвезька народна допомога (NPA), яка є одним із найбільших у світі операторів гуманітарного розмінування, через втрату фінансування з боку США призупинила всі фінансовані США дії з розмінування в низці країн, зокрема і в Україні. 

Водночас Україна продовжила налагоджувати співпрацю у сфері гуманітарного розмінування з окремими американськими компаніями. Наприкінці січня 2025 року провідний український агровиробник “Нібулон” підписав меморандум про співпрацю з американською компанією Safe Pro для підвищення точності детекції мін та вибухонебезпечних предметів на основі штучного інтелекту Spotlight AI від Safe Pro Group. Це партнерство було покликане не лише створити ефективну систему розмінування, а й якнайшвидше відновити сільськогосподарську активність України.

А у квітні американська компанія Safe Pro підписала меморандум про взаєморозуміння з Українським національним центром протимінної діяльності щодо модернізації розмінування за допомогою виявлення загроз на базі ШІ. Ця угода посприяла модернізації та прискоренню процесу розмінування завдяки інноваційним технологіям, зокрема Spotlight AI. 

В останній місяць весни 2025 року Міністерство оборони України та американська компанія Tetra Tech також досягли домовленостей щодо спільного проведення навчання українських операторів засобів механізованого розмінування. 

Отже, навіть попри зміну зовнішньої політики чинної адміністрації США, Україна продовжувала розвивати партнерства з американськими компаніями для прискорення очищення постраждалих територій.

Підтримка енергетичної інфраструктури

Як і з розмінуванням українських територій, протягом року виконання безпекової угоди підходи двох адміністрацій США до енергетичної підтримки України були вкрай різними.

Всередині червня 2024 року тодішня віцепрезидентка США Камала Гарріс анонсувала майбутнє виділення через USAID понад 800 мільйонів доларів на задоволення екстрених енергетичних потреб України, зокрема ремонт пошкодженої енергетичної інфраструктури. За 2 місяці – у вересні – колишній держсекретар США Ентоні Блінкен оголосив про виділення 325 мільйонів доларів нового фінансування для відновлення української енергетики після російських ударів та розвитку технологій розподіленої генерації енергетики.

Вже на початку жовтня 2024 року Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) передало Україні 10 тисяч тонн арматури та 321 км сталевої сітки для захисту об'єктів енергетичної інфраструктури. Окрім цього, у листопаді після російського удару по критичній інфраструктурі Тернопільської області Сполучені Штати передали Тернополю чотири когенераційні установки для виробництва тепла та електроенергії, а також інше необхідне обладнання для відновлення після обстрілу. 

Додаткову енергетичну підтримку наприкінці листопада та на початку грудня отримали і інші області України. Так, USAID забезпечило одну з громад Харківської області котельнею, а низка громад у Волинській, Хмельницькій та Рівненській областях отримали від USAID когенераційні установки для виробництва електроенергії та тепла.

У грудні Україна та США зафіксували зобов’язання Сполучених Штатів щодо подальшої енергетичної підтримки. Попри те, що адміністрація Байдена ще в червні 2024 року анонсувала внесок на 800 мільйонів доларів у підтримку енергетики України, Меморандум про взаєморозуміння між урядами України та США щодо співпраці у забезпеченні стійкості енергетичної системи України із можливим залученням фінансування до 825 мільйонів доларів країни підписали лише 3 грудня 2024 року. Цей документ створив нормативно-правову базу для майбутніх внесків США у відновлення критичної інфраструктури та реформування енергетичного сектору України.

Крайню енергетичну підтримку від USAID за президентства Байдена Україна отримала у грудні та січні у вигляді 10 автономних зварювальних апаратів для ремонту пошкодженої інфраструктури та 74 зарядних станцій для Запорізької області, зокрема для прифронтових громад. 

Натомість після інавгурації Трампа надання енергетичної допомоги з боку США призупинилось. Зокрема Державний департамент США припинив реалізацію проєкту USAID із відновлення української енергомережі після російських атак. А 12 березня Енергетичне співтовариство офіційно заявило, що USAID розірвало грантову угоду з Фондом підтримки енергетики України на 75 мільйонів доларів. Ці кошти мали б сприяти закупівлі критично важливого енергетичного обладнання для енергетичного сектору України, тож зміна зовнішньої політики США негативно вплинула  на захист об’єктів критичної інфраструктури в Україні.  

Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України

У межах безпекової угоди Сполучені Штати зобов‘язались брати участь в економічному відновленні України, тому фінансова стійкість України була пріоритетною сферою підтримки з боку адміністрації Байдена протягом першого півріччя імплементації угоди. 

На початку серпня 2024 року до державного бюджету надійшов грант від США на суму 3.9 мільярда доларів через проєкт Світового банку PEACE in Ukraine. Ці кошти допомогли відшкодувати пріоритетні видатки соціальної та гуманітарної сфери, зокрема шляхом виплат заробітних плат лікарям, вчителям і державним службовцям. Наступні два гранти на суму 1.35 мільярда доларів і 1.6 мільярда доларів відповідно Сполучені Штати спрямували до держбюджету України у рамках проєкту PEACE in Ukraine у листопаді через USAID. Протягом останнього місяця 2024 року США виділили ще майже 1.5 мільярда доларів у вигляді двох грантів на підтримку державного бюджету України. Перший грант на суму 1 мільярд доларів був залучений через програму Світового банку DPL у рамках механізму ERA для підтримки проведення реформ в Україні, а другий грант на майже 500 мільйонів доларів надійшов від США через PEACE in Ukraine. 

Загалом із лютого 2022 року до грудня 2024 року США були лідером серед усіх країн світу за кількістю наданої Україні фінансової допомоги. Так, Сполучені Штати надали Україні понад 30 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки, із яких понад 8 мільярдів у 2024 році. Важливо, що вся сума була надана у вигляді грантів, тобто це було безповоротне фінансування без боргового навантаження на Україну. Усі кошти від Сполучених Штатів, окрім внеску в рамках механізму ERA, були спрямовані на відшкодування гуманітарних і соціальних видатків державного бюджету.

Натомість із 20 січня 2025 року до 13 червня 2025 року – після приходу до влади Дональда Трампа – державний бюджет України не поповнювався новими внесками від США. Однак вагомою подією цього періоду стало підписання Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Угоду країни підписали 30 квітня 2025 року для залучення інвестицій у розвиток української економіки та поглиблення стратегічного партнерства між Україною та США, а вже 8 травня Верховна Рада її ратифікувала. Офіційно Інвестиційний фонд запустили 23 травня після завершення усіх підготовчих процедур. 

Механізм функціонування Інвестиційного фонду включає фінансування критично важливих проєктів у сфері розробки корисних копалин та стимулювання технологічного розвитку України. Зокрема Угода передбачає наповнення Фонду з боку України та США у пропорції 50/50, кошти Фонду можуть бути інвестовані у видобувні проєкти або відбудову інфраструктури, а повний контроль за природними ресурсами залишається за Україною. 

Протягом першого півріччя імплементації безпекової угоди гуманітарна допомога з боку США не обмежилась бюджетною підтримкою. Так, ще в червні 2024 року колишня віцепрезидентка США Камала Гарріс оголосила про виділення майже 380 мільйонів доларів на підтримку біженців та ВПО, а також на відновлення постраждалих від війни громад. Окрім цього, тоді ж у Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомили, що майже 10 тисяч українських агровиробників отримають мінеральні добрива на осінню посівну через програму USAID АГРО. Завдяки цій програмі лише протягом 2023 року та на початку 2024 року вдалось забезпечити ресурси для польових робіт на площі понад 460 тисяч гектарів та виростити щонайменше 2 мільйони тонн зерна.

У вересні тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен анонсував ще один пакет гуманітарної підтримки від Сполучених Штатів на суму майже 300 мільйонів доларів для задоволення базових потреб постраждалих від війни українців. А за 3 місяці – у грудні – в адміністрації Байдена повідомили про новий внесок США на 440 мільйонів доларів у підтримку сільського господарства, процес відбудови та посилення спроможності України експортувати товари до Євросоюзу.

Важливим напрямком підтримки України з боку Сполучених Штатів стала також сфера охорони здоров’я. Так, на початку вересня 2024 року Україна отримала від ВООЗ за підтримки USAID та Уряду Німеччини 23 автомобілі швидкої допомоги, спроектовані як мобільні відділення інтенсивної терапії для надання необхідної допомоги пацієнтам у прифронтових громадах. Наступного місяця три медичні заклади Херсонщини та один на Київщині були укомплектовані необхідним медичним обладнанням для надання первинної медичної допомоги у рамках проєкту від USAID. Надана підтримка була покликана полегшити доступ до медичної допомоги для понад 300 тисяч осіб.

Проте в січні 2025 року більшість програм гуманітарної підтримки України з боку США опинилась під загрозою. Відразу після своєї інавгурації Дональд Трамп призупинив на 90 днів усі програми зовнішньої допомоги іншим країнам, серед яких опинилась і Україна. А вже 10 березня держсекретар США Марко Рубіо офіційно повідомив, що Сполучені Штати закривають понад 80% програм USAID. Це рішення дуже негативно вплинуло на загальний обсяг підтримки України, адже з 2022 року саме через USAID Україна отримала понад 30 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки, 2.6 мільярда доларів гуманітарної допомоги та 5 мільярдів доларів на розвиток.

Притягнення Росії до відповідальності 

Ще в 2023 році Сполучені Штати приєднались у ролі спостерігача до Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA) та призначили Спеціального прокурора з питань злочину агресії для підтримки діяльності Центру. 

США стали єдиною країною за межами Європи, яка долучилась до роботи ICPA, і спільно з іншими країнами-учасницями Центру – Литвою, Латвією, Естонією, Польщею та Румунією – брали участь у розслідуванні злочинів Росії, документуванні доказів і напрацюванні спільної стратегії майбутнього судового переслідування. Зокрема у листопаді 2023 року Державний департамент США спрямував 1 мільйон доларів для підтримки діяльності ICPA та притягнення Росії до відповідальності за скоєні злочини. 

Окрім цього, у березні 2024 року США приєднались до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей. Лише за рік роботи Коаліції – до лютого 2025 року – країнам-учасницям вдалося повернути в Україну майже 600 дітей, примусово депортованих Росією. А станом на кінець червня 2025 року Україна з початку повномасштабного вторгнення Росії успішно повернула додому вже 1366 дітей, із яких 185 – цього року. Сполучені Штати і надалі підтримуватимуть зусилля України з повернення депортованих дітей, адже, як заявив спеціальний представник президента США з питань України Кіт Келлог, повернення незаконно вивезених українських дітей – одна з двох найнагальніших складових відновлення та стійкості України.

На відміну від сталої позиції США щодо повернення українських дітей, позиція щодо розслідування злочину агресії Росії проти України із приходом нового президента Сполучених Штатів змінилась. Так, у березні 2025 року Євроюст, на базі якого було створено ICPA, офіційно повідомив про вихід США з Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України. 

Після виходу США з ICPA розслідування злочину агресії Росії проти України продовжилось без залученості Сполучених Штатів, а вже 9 травня близько 40 держав-партнерів України в рамках Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення спеціального трибуналу. Після цього Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут спеціального трибуналу, а в червні Україна та Рада Європи підписали двосторонню Угоду про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Тож навіть попри зменшення підтримки з боку Сполучених Штатів, Україна разом із іншими країнами-партнерами все одно наближає притягнення Росії до справедливої відповідальності.