Автор: Дмитро Кухнюк, адвокат, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри нотаріального, виконавчого процесу та адвокатури, прокуратури, судоустрою ННІ права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Мельник, Кухнюк і Партнери»

Проєкт Закону про саморегулівні організації, в частині внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачає суттєві обмеження існуючих демократичних засад в діяльності органів адвокатського самоврядування, створює додаткові можливості для свавілля цих органів, що неминуче призведе до посилення в адвокатурі, не властивої для вільної професії, владної вертикалі та подальшого розвитку вже існуючих тенденцій до встановлення авторитаризму в адвокатурі України, як наслідок цього, втрати довіри до адвокатського самоврядування з боку, як самих адвокатів, так і суспільства в цілому.

Законопроєкт №7025

Група народних депутатів (переважно з фракцій «Слуга народу» та «ОПЗЖ») 4 лютого 2022 року винесли на розгляд Верховної Ради України Проєкт Закону №7025 про саморегулівні організації. У пояснювальній записці зазначається, що метою та завданням законопроєкту є формування законодавчого підґрунтя для створення саморегулівних організацій в Україні та забезпечення їх діяльності, а також вдосконалення правового регулювання діяльності існуючих саморегулівних організацій. Йдеться про організації професійного спрямування, такі як Національна асоціація адвокатів України, Нотаріальна палата України, Асоціація приватних виконавців України та інші, діяльність яких регулюється спеціальними законами. Водночас в освіті, медицині, охоронній діяльності, рекламній діяльності, туризмі, аграрній галузі тощо діяльність справді неврегульована.

Ініціатори законопроекту зазначають, що основні проблеми саморегулівних організацій та саморегулівної діяльності залишаються невирішеними через відсутність у законодавстві єдиного підходу до процедур створення, функціонування та припинення їх діяльності. Як рішення пропонується прийняти універсальний закон, який би забезпечив правове підґрунтя для діяльності саморегулівних організацій господарського та професійного саморегулювання.

Перехідними положеннями законопроєкту передбачено внесення істотних змін та доповнень до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон) переважно в частині адвокатського самоврядування. Разом з цим у пояснювальній записці немає будь-якого обґрунтування необхідності таких змін та доповнень, особливо зважаючи на те, що адвокатська діяльність вже регулюється окремим законом.

Роль саморегулювання адвокатури у демократичному суспільстві

Основні положення про роль адвокатів ООН визнають, що адвокати як основні агенти здійснення правосуддя зобов’язані разом із суддями та прокурорами забезпечувати та підтримувати верховенство права для досягнення цілей правосуддя та інтересів суспільства.

Адвокати мають право на свободу об’єднань, визнане у Загальній декларації прав людини та гарантоване Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, які були ратифіковані Україною. Це право включає право створювати та підтримувати незалежні самоврядні об’єднання.

Самоврядні асоціації адвокатів необхідні для представництва їх інтересів, постійного навчання, перепідготовки й підтримування їх професійного рівня, вони мають кооперуватися з урядами для забезпечення права кожного на рівний та ефективний доступ до юридичної допомоги, з тим, щоб адвокати були здатні за відсутності недоречного стороннього втручання давати поради і допомагати своїм клієнтам згідно із законом та визнаними професійними стандартами й етичними правилами.

У Рекомендації Комітету Міністрів РЄ R (2000)21 про свободу здійснення професії адвоката також зазначається про необхідність створення можливостей та заохочення адвокатів для формування професійних місцевих, національних та міжнародних асоціацій та приєднання до них, на які покладено завдання зміцнення професійних стандартів та гарантування незалежності, а також інтересів адвокатів.

При цьому асоціації адвокатів або інші професійні об’єднання юристів повинні бути самоврядними, незалежними від органів влади та громадськості органами.

Хартія основних принципів європейської адвокатської професії Ради адвокатських асоціацій та правових товариств Європи визначає десять основних принципів адвокатської професії у ЄС, до яких, зокрема, належить принцип (j) саморегулювання адвокатської професії.  В офіційному коментарі до Хартії зазначається, що однією з характерних рис нерозвинутих демократій є намагання держави, відкрито або приховано, контролювати професію адвоката і діяльність адвокатів.

Більшість європейських юридичних професій поєднують у собі державне регулювання і саморегулювання. У багатьох випадках держава, визнаючи важливість основних принципів, використовує законодавство для їх підсилення, наприклад, шляхом закріплення у законі принципу конфіденційності або шляхом надання асоціаціям адвокатів повноважень ухвалювати правила професійної етики.

Рада адвокатських асоціацій та правових товариств Європи переконана, що лише сильне професійне саморегулювання може гарантувати професійну незалежність адвокатів від держави, і без гарантій незалежності адвокати не зможуть виконувати свою професійну і юридичну роль.

Таким чином, роль адвокатури в демократичному суспільстві полягає у:

• наданні правничої допомоги для забезпечення прав людини і основних свобод;
• забезпеченні досягнення цілей правосуддя і суспільного інтересу, разом з урядом та іншими інститутами.

Для цього адвокатура як самоврядний інститут має:

• підтримувати професійні стандарти та етичні норми адвокатської професії;
• захищати професійні права, представляти інтереси та здійснювати постійне навчання, перепідготовку та підтримання професійного рівня адвокатів.

Отже, незалежна та демократична адвокатура є необхідною умовою верховенства права та демократії в суспільстві.

Адвокатське самоврядування в Україні

Адвокатське самоврядування в Україні регулюється Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Для забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування утворюється Національна асоціація адвокатів України (НААУ) - недержавна некомерційна професійна організація, яка об’єднує всіх адвокатів України.

НААУ повинна:

• представляти адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади;
• захищати професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності;
• забезпечувати високий професійний рівень адвокатів;
• забезпечувати доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів;
• виконувати інші функції відповідно до Закону.

З моменту державної реєстрації НААУ  її членами стали всі особи, які мали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (ст. 45).

Що не так із законопроєктом №7025

Найбільш небезпечними є зміни та доповнення до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які вказані нижче.

1. Скасування обмеження терміну перебування на керівних посадах Ради адвокатів України (РАУ)

Із ч. 2 ст. 48, ч. 2 ст. 50, ч. 3 ст. 52 та ч. 3 ст. 55 Закону пропонують вилучити положення, які передбачають, що одна й та сама особа не може бути головою або членом ради адвокатів регіону (РАР); головою або членом КДКА; головою, заступником голови, секретарем або членом ВКДКА; головою, заступником голови, секретарем або членом РАУ більше ніж два строки підряд.

Ці норми Закону встановлюють загальний п’ятирічний строк перебування на посадах в органах адвокатського самоврядування. Нинішні органи адвокатського самоврядування сформовані на установчих конференціях адвокатів регіонів та установчому з’їзді адвокатів у 2012 році. Отже, у цьому році спливає другий п’ятирічний строк перебування на посаді у переважної більшості голів та членів РАР, голів та членів КДКА; членів ВКДКА; голови, заступника голови, та значної частини членів РАУ.

Враховуючи це, адвокати справедливо очікували неминучого оновлення персонального складу органів адвокатського самоврядування саме у 2022 році.

У 2016 році в коментарях до проекту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розробленого Радою з питань судової реформи, експерти Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції» зазначали, що у переважній більшості європейських країн строк повноважень у органах адвокатського самоврядування (голова, члени ради тощо) становить від одного до трьох років (п. 39).

Схожі рекомендації щодо строків перебування на посадах керівників та членів органів адвокатського самоврядування висловлені у Спільному висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) та Директорату правосуддя та людської гідності Загального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи на проект Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність від 18 жовтня 2011 року CDL-AD(2011)039 (п.п. 96, 97).

Натомість законопроєкт пропонує скасувати обмеження строку перебування на посадах та ставить під сумнів можливість змін у складі керівників РАУ.

2. Внесення істотних змін та доповнень до ст. 17 діючого Закону щодо функціонування ЄРАУ, відповідно до яких, зокрема:

- НААУ є держателем (власником) ЄРАУ, організовує та забезпечує його ведення;

- за рішенням РАУ до ЄРАУ можуть вноситись відомості не передбачені Законом;

- внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється на підставі та в порядку, встановленому РАУ (ч. 1 ст. 17 Закону);

- Порядок ведення ЄРАУ затверджується РАУ та не потребує реєстрації у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів (ч. 6 ст. 17);

- реєстрація ЄРАУ як об’єкта реєстру не вимагається (ч. 10 ст. 17);

- адміністрування ЄРАУ здійснюється держателем реєстру на підставі та в порядку встановленому РАУ (ч. 11 ст. 17).

Також, законопроектом легалізується внесення до ЄРАУ, в обов’язковому порядку, відомостей про помічників адвоката, не передбачене діючим Законом. За внесення таких відомостей до ЄРАУ зараз відповідно до положення Про помічника адвоката від 25 вересня 2015 року No 113 із змінами та доповненнями (п. 4.3.) з адвокатів, адвокатських бюро та об’єднань стягується, не передбачений Законом, внесок за доповнення ЄРАУ інформацією про помічника адвоката у розмірі 50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день такої оплати.

Як зазначається у Тіньовому звіті «Адвокатура: уроки перших років самоврядності» (Тіньовий звіт), оприлюдненому Лабораторія законодавчих ініціатив у 2018 році, Порядком ведення ЄРАУ, затвердженим рішенням РАУ від 17 листопада 2012 року №23 з чисельними змінами та доповненнями, передбачено внесення до ЄРАУ та оприлюднення інформації, яка не передбачена Законом. За внесення до ЄРАУ інформації, не передбаченої Законом, встановлено плату, також не передбачену Законом. Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлені неодноразові випадки втручання у роботу ЄРАУ з метою переведення в стан неактивних та невидимих відомостей про окремих адвокатів (С. 44).

Як зазначається у Тіньовому звіті, ЄРАУ, який мав би бути всього лише технічним інструментом обліку адвокатів, шляхом незаконних втручань до нього та інших дій використовується РАУ як потужний інструмент тиску на адвокатів, зокрема, незаконного позбавлення їх права на зайняття адвокатською діяльністю поза дисциплінарною процедурою, маніпуляцій з метою впливу на вибори до органів адвокатського самоврядування (С. 79).

На думку автора, такі зміни до Закону, є спробою вивести питання ведення ЄРАУ з під сфери дії Закону України «Про публічні електронні реєстри» від 18 листопада 2021 року №1907-IX (вступив в силу з 1 січня 2022 року) або окремих його норм та легалізувати свавілля РАУ щодо встановлення, різноманітних платежів за внесення відомостей до ЄРАУ, непередбачених Законом.

3. Створення монополіста у сфері підвищення кваліфікації адвокатів

Законопроєкт легалізує на законодавчому рівні діяльність Вищої школи адвокатури України НААУ (надалі – «ВША НААУ»), яка є монополістом у сфері надання платних послуг із підвищення кваліфікації всім адвокатам, хоча її існування не передбачено діючим Законом (ч. 9 ст. 45).

ВША НААУ є юридичною особою, яка зареєстрована як приватна організація (установа, заклад) з основним видом діяльності 69.10 - діяльність у сфері права, засновником якої є НААУ. У відкритих джерелах, у тому числі на офіційних сайтах НААУ та ВША, відсутні Статут та фінансова звітність цієї організації. Інформація як розподіляються кошти отримані на рахунок ВША НААУ залишається таємницею для адвокатів.

Тим часом адвокати зобов'язані проходити платні курси підвищення кваліфікації, які організовує ВША НААУ.

Разовий внесок на рахунок ВША НААУ за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації (яка проводиться щорічно) складає 50 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня кожного року, в якому така плата вноситься. Додатково для сторонніх операторів підвищення кваліфікації встановлено також адміністративний внесок на рахунок ВША НААУ, який підлягає сплаті на рахунок ВША НААУ, за опрацювання та облік залікових балів та видачу відповідних сертифікатів, з розрахунку 1% від розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня кожного року, в якому відбувається видача сертифікатів за кожен заліковий бал.

Через ВША НААУ відбувається проходження платного курсу-інструктажу введення в професію помічника адвоката, що є однією із умов внесення, непередбачених діючим Законом, відомостей про помічника адвоката до ЄРАУ.

Адвокати, до досягнення ними 3-х річного адвокатського стажу, зобов’язані пройти платну Модульну програму «Молодий адвокат», яку розробляє та реалізовує ВША НААУ.

У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат протягом трьох місяців з моменту поновлення зобов’язаний пройти спеціальні платні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими ВША НААУ.

Прикметно, що директор ВША НААУ призначається на посаду одноособово Головою НААУ.

4. Додаткова плата за допуск до кваліфікаційного іспиту адвокатів

Запровадження, додатково до вже існуючої за діючим Законом, плати за складання кваліфікаційного іспиту, нового виду платежу - плати за допуск до складання кваліфікаційного іспиту, порядок сплати та розмір якої має встановлюватись РАУ (п. 9 ч. 4 ст. 55). Запровадження цього платежу мабуть пов’язано із веденням, непередбаченого діючим Законом, реєстру осіб, щодо результатів кваліфікаційних іспитів держателем якого є НААУ.

Як зазначено у Тіньовому звіті, всупереч повноваженням, які встановлені Законом та неприбутковому статусу,  НААУ РАУ своїми рішеннями постійно встановлює нові й нові обов’язкові внески та платежі, які цим Законом не передбачені і які фактично є платою за надання послуг (С. 59).

5. Легалізація можливості РАУ встановлювати на власний розсуд будь-які обов`язкові платежі

Легалізація на рівні закону, не передбаченої діючим Законом, свавільно запровадженої РАУ, плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв, скарг в дисциплінарному провадженні, а також можливість додаткового запровадження інших платежів порядок та розмір яких віднесено до компетенції РАУ (п. 10 ч. 4 ст. 55).

Свого часу рішення про запровадження плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв, скарг в дисциплінарному провадженні було вкрай негативно сприйняте експертами РЄ, що відображено у Звіті по результатах оцінки потреб адвокатського самоврядування в Україні в рамках Проекту «Консолідація реформ правосуддя в Україні», що реалізується РЄ в 2017-2018 рр.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня  2020 року в справі №816/2353/17  рішення РАУ від 23 вересня 2017 року №203 було визнано протиправним та нечинним з моменту його прийняття. Апеляційний суд виходив з того, що встановлюючи плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) щодо поведінки адвоката, РАУ обмежила передбачене ч. 1 ст. 36 право громадян та юридичних осіб на звернення до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) у разі невиконання або неналежного виконання адвокатом своїх професійних обов`язків, розголошення адвокатської таємниці тощо, що безпосередньо пов`язано з правом осіб на професійну правничу допомогу, гарантовану Конституцією України.

Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду (КАС в складі ВС) від 21 грудня 2020 року в справі №816/2353/17 було залишено в силі постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування рішення РАУ № 203 стосовно оплати розгляду КДКА и ВКДКА заяв (скарг) щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

У вказаній постанові КАС в складі ВС погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що посилання відповідача на положення п. 6 ч. 1 ст. 58 Закону, який передбачає можливість утримання органів адвокатського самоврядування за рахунок інших не заборонених законом джерел, не свідчить про обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення, адже наведена норма жодним чином не наділяє органи адвокатського самоврядування, у тому числі РАУ, повноваженнями встановлювати на власний розсуд будь-які обов`язкові платежі, які не передбачені законодавством України, та в такий спосіб визначати інші джерела утримання органів адвокатського самоврядування.

6. Посилення владної вертикалі в адвокатурі через розширення повноважень Голови НААУ

Розширення повноважень Голови НААУ в частині створення комітетів НААУ, затвердження положень про них, призначення (затвердження) та звільнення голів комітетів, їх заступників та членів рад комітетів (секцій). Всі вказані рішення приймаються Головою НААУ одноосібно (ч. 8 ст. 45).

Вказані положення, на думку автора, призводять до посилення в адвокатурі, не властивої для вільної професії, владної вертикалі та продовження розбудови в Україні, так званого «Міністерства адвокатури».

Висновки

1. Враховуючи особливу функцію адвокатури в демократичному суспільстві та її роль в процесі досягнення інтересів правосуддя та суспільного інтересу, засади організації та діяльності адвокатури, у тому числі засади адвокатського самоврядування, мають регулюватись спеціальним законом (п. 14 ст. 92, ч. 3 ст. 131 Конституції України). Діяльність НААУ вже докладно врегульована нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Комплексі та системні зміни до цього Закону мають прийматись після широкого обговорення обґрунтованості та доцільності таких змін в професійній спільноті організованого профільним комітетом Верховної Ради України з правової політики, із залученням міжнародних експертів, представників НААУ, громадянського суспільства, представників профільних громадських організацій та наукових установ, провідних науковців у цій сфері.

2. Обмеження перебування на посадах в органах адвокатського самоврядування двома строками підряд є важливим запобіжником від узурпації влади в адвокатурі та є певною гарантією незалежності адвокатів від будь-якого втручання у його діяльність, зокрема і з боку цих органів. Вилучення із діючого Закону демократичних норм, які передбачають оновлюваність персонального складу органів адвокатського самоврядування, неминуче призведе до посилення вже існуючих тенденцій до встановлення авторитаризму в адвокатурі України.

3. Виведення питання ведення ЄРАУ з під сфери дії Закону України «Про публічні електронні реєстри» від 18 листопада 2021 року №1907-IX (вступив в силу з 1 січня 2022 року) або окремих його норм може негативно позначитись на реалізації принципів адвокатського самоврядування, виконанні його завдань, відкритості та прозорості адвокатури як важливого правозахисного інституту громадянського суспільства.

4. Легалізація ВША НААУ із сумнівним правовим статусом та непрозорою фінансовою звітністю, яка займає монопольне становище в сфері підвищення професійного рівня адвокатів в Україні, не відповідає міжнародним стандартам підвищення професійного рівня адвокатів, не сприятиме зміцненню довіри більшості адвокатів до адвокатського самоврядування, що, в свою чергу, може негативно вплинути на виконання адвокатурою її важливої соціальної ролі в українському суспільстві.

5. Легалізація не передбачених діючим Законом та запровадження нових платежів, як передбачено у законопроекті, покладення не лише на адвокатів, а і на осіб які лише мають намір займатись адвокатською діяльністю додаткових фінансових обов’язків, обмеження права кожного звернутись із заявою (скаргою) на дії адвоката, які можуть мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, може призвести до втрати довіри до адвокатури всього суспільства.

Як покращити законопроєкт

1. Передбачити в тексті законопроєкту, що його дія не поширюються на суспільні відносини в сферах адвокатського, прокурорського та суддівського самоврядування.

2. Повністю вилучити із перехідних положень законопроекту зміни та доповнення до діючого Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Використані джерела

Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам 27 серпня – 7 вересня 1990 року URL: https://www.ohchr.org/en/professionalinterest/pages/roleoflawyers.aspx

Проект Загальної декларації про незалежність правосуддя (декларація Сінгхві) URL:

https://digitallibrary.un.org/record/139884

Рекомендація Комітету Міністрів РЄ R (2000)21 про свободу здійснення професії адвоката від 25 жовтня 2000 року URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/R_2000_21_2000_10_25.pdf

Хартія основних принципів європейської адвокатської професії від 25 листопада 2006 року URL: http://qala.org.ua/wp-content/uploads/2017/03/Hartiya_brenduvannya.pdf

Кодекс поведінки європейських адвокатів від 28 жовтня 1988 року URL: https://unba.org.ua/assets/uploads/legislations/inshi-dokumenty/kodeks_povedinky_yevropeyskykh_advokativ(ukr).pdf

Загальна декларація прав людини URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text

Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки затверджена Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021 URL: https://www.president.gov.ua/documents/2312021-39137

Коментарі до проекту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розробленого Радою з питань судової реформи, експерти Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції» URL: http://parlament.org.ua/ wp-content/uploads/2018/09/Law-Bar-Comments- EUProjectTeam_22April-2016_ukr__.pdf (п. 39).

CDL-AD(2011)039-e Joint Opinion on the draft law on the bar and practice of law of Ukraine by the Venice Commission and the Directorate of Justice and Human Dignity within the Directorate General of Human Rights and Rule of Law of the Council of Europe adopted by the Venice Commission at its 88th Plenary Session (Venice, 14-15 October 2011) URL:

https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2011)039-e

Тіньовий звіт «Адвокатура: уроки перших років самоврядності» лабораторія законодавчих ініціатив, Київ, 2018 URL:

https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/Shadow_Report_Bar_19.09.2018pdf-1.pdf с. 54.

Положення про помічника адвоката, затверджене рішенням РАУ від 25 вересня 2015 року № 113 (зі змінами та доповненнями) URL:

https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pologennya/2018-07-25-polozhennya-109_5b597bee364e2.pdf

Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) затверджений рішенням Ради адвокатів України від 3 липня 2021 року №63 URL:

https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/poryadki/2021-07-03-poryadki-63_60f53b3b70d63.pdf

Рішення Ради адвокатів України від 23 вересня 2017 року № 203 «Про встановлення плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» URL:

https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/rishennya/2017-09-23-r-shennya-rau-203_5c370fc4cfc74.pdf

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року в справі №816/2353/17 URL:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/89728140

Рішення Ради адвокатів України від 18 червня 2020 року № 37 «Про встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» URL:

https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/rishennya/2020-06-18-r-shennya-rau-37_5ef4903adf787.pdf

Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2020 року в справі №816/2353/17 URL:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93749503