У світлі стрімкого розвитку штучного інтелекту (ШІ) зростає занепокоєння щодо створення належних умов для етичного й відповідального використання новітніх технологій. У відповідь на цю проблему провідні держави світу, як-от США, Британія та країни ЄС, створюють власні регуляторні рамки розробки й застосування ШІ. 

Україна, яка вже використовує системи ШІ у різних галузях, також підтримує ініціативи щодо регулювання цих технологій. Цьогоріч у червні Міністерство цифрової трансформації презентувало Білу книгу, яка окреслила майбутню стратегію українського регулювання штучного інтелекту. У цьому контексті необхідно визначити, чи буде український підхід достатнім для досягнення цілей, окреслених у Білій книзі.

Український підхід до регулювання ШІ

Минулого року український уряд розглядав різні стратегії для впровадження регулювання штучного інтелекту в Україні. Найпріоритетнішою з них стала стратегія із застосуванням індуктивного підходу, який означав поступовуімплементацію регуляції у ході розвитку технологій ШІ. 

Згодом у жовтні 2023 року Міністерство цифрової трансформації опублікувало Дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні, яка вперше визначила український підхід до регулювання технологій, маючи на меті “знайти баланс між інтересами бізнесу і забезпеченням належного рівня захисту громадян”. З урахуванням поступового руху до імплементації європейського законодавства щодо ШІ, Мінцифри обрало “bottom-up” підхід для того, щоб “не зарегулювати ринок ШІ” на початковому етапі розвитку регулювання.

“Bottom-up” є одним із сучасних підходів до регулювання штучного інтелекту, який сьогодні застосовується, зокрема, у Британії. Головною особливістю підходу є сприяння “саморегуляції” галузі ШІ, що передбачає надання інструментів та рекомендацій для бізнесу та інших стейкголдерів щодо розробки та використання технологій ШІ. Попри адаптивність підходу та його відкритість до інновацій, використання інструментів “bottom-up” має ризик бути недостатнім для забезпечення захисту від ризиків, які можуть виникнути в ході застосування ШІ.

Детальніше український варіант регуляції був описаний у Білій книзі з регулювання ШІ в Україні, опублікованій 26 червня 2024 року. 

За даними опитування Kantar Ukraine, представленими у вступі до Білої книги, абсолютна більшість опитаних українців знають, що таке технології ШІ. Значна частка громадян також має досвід використання інструментів ШІ. Серед юристів зі сфери кримінального правосуддя про обізнаність щодо ШІ та високий рівень використання цих технологій також свідчать результати цьогорічного соціологічного дослідження Центру Дністрянського та Fama Agency. 

Через значну популярність технологій ШІ в Україні Мінцифри визнало необхідність розробки власної стратегії регулювання, повторно затвердивши застосування “bottom-up” підходу. У звʼязку з цим можна стверджувати, що бачення Мінцифри щодо регулювання ШІ в Україні залишилось незмінним.

Головними цілями підходу було визначено:

• підтримку конкурентоспроможності галузі ШІ, що передбачає надання інструментів для виходу українського бізнесу на міжнародні ринки;
• захист прав громадян від потенційних ризиків та зловмисного застосування ШІ;
• євроінтеграцію, яка у майбутньому означала б імплементацію в Україні Закону ЄС про ШІ (AI Act).

Реалізація регулювання відбуватиметься у два етапи. На першому етапі Мінцифри планує надати “позазаконодавчі” інструменти, які повинні допомогти бізнесу та державі підготуватись до майбутнього регулювання ШІ. До прикладу, ключовими інструментами, запропонованими Міністерством, є методологія оцінювання систем ШІ, регуляторна пісочниця та маркування систем ШІ. 

Оцінювання штучного інтелекту буде проводитись з метою визначення продуктів, які потраплятимуть урегуляторну пісочницю, та ідентифікації рівня ризику тої чи іншої системи. Для розробки методології використовуватиметься ризик-орієнтований підхід, який буде використовуватись у рамках законодавства ЄС щодо ШІ. Методологія буде адаптована до українського контексту на основі теперішніх напрацювань ЄС та Ради Європи. 

Регуляторна пісочниця стане середовищем, у якому розробники ШІ можуть тестувати свої системи для відповідності майбутнім регуляторним вимогам. За словами Мінцифри, до регуляторної пісочниці потраплятимуть лише ті продукти, які за результатами оцінювання матимуть “середній або високий вплив на права людини” або “відповідатимуть іншим критеріям відбору”. Для тих продуктів, які не братимуть участь у регуляторній пісочниці, пропонуватиметься платформа юридичної допомоги з питань відповідності майбутнього законодавства.

Окрім цього, Мінцифри заохочуватиме розробників штучного інтелекту добровільно маркувати свої продукти, що передбачає надання інформації про побудову, навчальні дані, функції системи тощо. Метою такого маркування є підвищення прозорості та покриття вимог, передбачених законодавством ЄС. Рівень розкриття інформації про системи ШІ є добровільним та вирішується насамперед компаніями-розробницями ШІ.

Серед інших інструментів, які пропонуватиме держава, є рекомендації щодо використання ШІ для різних галузей, кодекси поведінки для бізнесу та вебпортал “Центр відповідального ШІ”. Після реалізації інструментів Мінцифри очікує “комплексний та багатосторонній позитивний” вплив, який підготує державу, громадян та бізнес до другого етапу регулювання.

Другий етап передбачає поступову імплементацію Закону ЄС про ШІ. Мінцифри планує розпочати розробку законопроєкту щодо використання ШІ після остаточного прийняття Закону ЄС. Водночас автори Білої книги зазначають про перспективу збереження “bottom-up” підходу і на етапі імплементації, аргументуючи це можливістю відтермінування вступу в силу певних положень Закону ЄС. Важливо зазначити, що під час підготовки законопроєкту Мінцифри не планує приймати положення, що суперечать законодавству ЄС, або змішувати та запозичувати підходи інших держав.

На що потрібно звернути увагу?

Біла книга щодо регулювання ШІ в Україні окреслює український “bottom-up” підхід, що передбачає “саморегулювання” ШІ з використанням нових інструментів для держави та бізнесу, забезпечивши певний рівень гнучкості та адаптивності до інновацій. Тому при грамотній реалізації запропоновані заходи можуть стати важливим кроком для розвитку галузі ШІ в Україні. Важливим у цьому контексті також є закріплення курсу на євроінтеграцію та руху до імплементації законодавства ЄС щодо ШІ.

Водночас, одним з обмежень підходу Мінцифри визначає недостатню кількість фінансових та організаційних ресурсів для “швидкого впровадження обовʼязкового регулювання” в умовах війни. Проте при виборі “bottom-up” підходу у сфері ШІ потрібно враховувати не лише матеріальні ресурси, але й правове середовище держави. “Bottom-up” не означає цілковиту відмову від правового регулювання. Для реалізації підходу потрібно покладатись на вже наявні законодавчі рамки, наприклад закони, які регулюють повʼязані сфери, що також визнають автори Білої книги.

У попередніх зауваженнях щодо “bottom-up” підходу в українському контексті йдеться не лише про сумніви щодо забезпечення належного захисту прав людини, але й про відповідність чинного українського законодавства до питань розробки й використання ШІ. На теперішньому етапі регулювання для грамотної реалізації підходу та надання гарантій щодо захисту прав людини при використанні ШІ насамперед необхідно переглянути українське законодавство у цифровій сфері, яке сьогодні, за застереженнями експертної спільноти, не пристосоване до технологій ШІ.

Окрім цього, автори Білої книги визнають безальтернативність адаптації законодавства ЄС щодо ШІ та цифрової сфери в Україні в майбутньому, водночас зазначаючи про можливість збереження “bottom-up” підходу на етапі імплементації. Початок імплементації Закону ЄС про штучний інтелект, незалежно від поступовості прийняття певних положень, означатиме відмову від “bottom-up” підходу, адже Закон ЄС про ШІ передбачає жорстку регламентованість та “top-down” підхід до регулювання.

Інструменти, передбачені на теперішньому етапі регулювання, також потребують кращої деталізації.

У Білій книзі передбачають, що лише певна частина ШІ-продуктів буде становити інтерес для оцінки й тестування у рамках регуляторної пісочниці. Йдеться, зокрема, про технології, що становлять “середній або високий вплив на права людини”. Водночас залишається незрозумілим процес відбору технологій, які потраплятимуть у категорії “середнього” або “високого” впливу. 

Питання грамотної оцінки моделей є вкрай важливим, адже відсутність належного вимірювання впливу систем ШІ залишається одним із глобальних викликів для дослідників технологій. Автори щорічного звіту Стенфордського університету “AI Index” підкреслюють, що відсутність стандартизованого оцінювання ШІ ускладнює процес порівняння впливу та ризиків різних моделей ШІ. Таким чином, відсутність чіткої методології оцінювання ШІ унеможливлює прийняття обґрунтованих рішень щодо класифікації та відбору технологій ШІ. Це підкреслює потребу в розробці належних критеріїв для відбору та оцінки впливу систем ШІ на права людини та суспільство.

Також, як зазначалось раніше, розробники підходу передбачають можливість добровільного маркування ШІ, що, за визначенням Білої книги, означає “чітку та структуровану інформацію” про систему ШІ. Проте через добровільність маркування межі розкриття такої інформації є доволі розмитими. Надмірна добровільність, хоч і забезпечує певний рівень гнучкості для бізнесу, не надає чітких стандартів для того, як повинне виглядати маркування систем, зокрема у контексті підготовки до майбутньої імплементації законодавства ЄС щодо ШІ.

Висновки і рекомендації

Біла книга стала першим документом, який детально визначив стратегію регулювання ШІ в Україні. Хоча український підхід є перспективним у контексті розвитку галузі штучного інтелекту, він все ще потребує вдосконалення у питаннях захисту інтересів суспільства та підготовки до імплементації Закону ЄС про ШІ.

Для забезпечення якісної реалізації теперішнього етапу, окресленого у Білій книзі, потрібно врахувати наступні рекомендації:

• Удосконалювати теперішнє українське законодавство у питаннях розробки, навчання та експлуатації моделей ШІ. Використання інструментів “bottom-up”, навіть без розробки спеціальних законів щодо штучного інтелекту, вимагає легітимних підстав для розвитку галузі ШІ. Важливо ідентифікувати та мінімізувати прогалини в українському законодавстві в питаннях розробки й розгортання технологій ШІ, особливо в законах, які регулюють суміжні сфери, наприклад у Законі України “Про захист персональних даних”. Такі зміни допоможуть забезпечити належний рівень захисту прав громадян при застосуванні технологій ШІ на теперішньому етапі регулювання.
• Визначити чіткі критерії для оцінювання штучного інтелекту. Українські регулятори повинні встановити категорії для визначення рівнів ризику систем ШІ. Це зумовлює необхідність чітко визначеної методології з набором інструментів та індикаторів для розрахунку впливу конкретної системи. Окрім цього, методологія повинна бути достатньо гнучкою для забезпечення її постійного перегляду та вдосконалення.
• Розробити стандарти для маркування систем ШІ. Чіткі вказівки для визначення того, як повинне виглядати маркування систем, насамперед важливі для компаній, які планують виходити на ринок ЄС. Стандарти щодо надання інформації про ШІ-продукти повинні бути наближеними до положень Закону ЄС про ШІ, які передбачають чіткі вимоги до технічної документації, яку повинні надавати розробники ШІ. 

Для того, щоб забезпечити якісну підготовку до другого етапу, а саме імплементації законодавства ЄС щодо ШІ, необхідно, щоб теперішні інструменти та підходи максимально наближали Україну до майбутнього регулювання. Інструменти, запропоновані українськими регуляторами, повинні не лише підвищувати спроможність держави та бізнесу, але й надавати гарантії для захисту прав людини, водночас відповідаючи майбутнім регуляторним вимогам у контексті євроінтеграції. 

Автори: Дарина Бойко, Іван Городиський