Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України український бізнес щодня зазнає збитків. Енергетика, логістика, сільське господарство та інші галузі зазнали втрат майна на десятки мільярдів доларів. Наприклад, згідно з даними Київської школи економіки, аграрний сектор зазнав лише прямих збитків від російської агресії на суму близько $80 млрд станом на лютий 2024 року.

Проте наразі український бізнес має обмежені можливості для отримання відшкодування. Рішення українських судів, які присуджують великі суми відшкодування, імовірно, будуть невиконуваними ні в Україні, ні за кордоном. Захист інтересів у міжнародних арбітражних та інвестиційних інституціях може бути тривалим і дороговартісним.

Міжнародний компенсаційний механізм ще не запрацював, а Реєстр збитків наразі приймає заяви лише фізичних осіб по підкатегорії A3.1 «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна», хоча при цьому передбачена окрема категорія С «Заяви юридичних осіб (крім тих, що включені до категорії B)», яка охоплюватиме і збитки бізнесу.  

Проте вже на цьому етапі українські компанії можуть вжити заходів, які б полегшили отримання компенсації у майбутньому, зокрема в частині фіксування завданих збитків та її оцінки. Саме оцінка збитків є однією із найважливіших процедур, які можуть бути здійснені для гарантування відшкодування збитків незалежно від обраного механізму.

Законодавчі вимоги

Одним із перших документів, який стосувався питання оцінки шкоди, завданої російською агресією, став Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів 20 березня 2022 р. (надалі – Порядок визначення шкоди). Цей Порядок визначає напрямки відшкодування збитків, включаючи економічні втрати підприємств, та визначає основні показники, які мають оцінюватися.

Водночас Порядок передбачав, що методики оцінки окремих типів збитків повинні бути затверджені центральними органами державної влади. Зокрема, у випадку збитків бізнесу, п. 18 Порядку визначення шкоди передбачав, що відповідна методика має бути затверджена спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна України (надалі – ФДМУ).

На виконання цього положення наказом Міністерства економіки України та ФДМУ 18 жовтня 2022 р. № 3904/1223 було  затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (надалі – Методика). 

Цей документ наразі є головним документом для бізнесу щодо проведення оцінки та фіксування завданої шкоди. Методика передбачає механізми оцінки збитків від збройної агресії, упущеної вигоди через неможливість ведення бізнесу, та потреб у відновленні майна станом на дату оцінки.

Така оцінка може здійснюватися з метою визначення збитків у кримінальних провадженнях, для подання заяв на компенсацію та для подання позовів до судових інстанцій, включаючи міжнародні.

Для здійснення оцінки Методика встановлює вимогу надання документів, які містять інформацію щодо:

• вихідних даних, необхідних для проведення оцінки (інформація з реєстрів власності та документи комісій з оцінки збитків);
• інформаційних джерел (результатів огляду об’єкта оцінки з використанням технічних засобів, ринкових даних, актів оцінки збитків та інші джерела); 
• визначеного законодавством документа, який підтверджує, що втрата, руйнування або знищення майна відбулася внаслідок збройної агресії РФ.

Згідно з Методикою, документи і докази для оцінки збитків мають підтверджувати, що пошкодження майна сталося саме внаслідок збройної агресії, і дозволяти прослідкувати причинно-наслідковий зв’язок стану майна до і його змін після агресії.

Додатково ФДМУ також розробив орієнтовні переліки документів, що можуть використовуватися під час оцінки збитків та документів, що підтверджують те, що втрата, руйнування або знищення майна відбулися внаслідок збройної агресії РФ.

Процедури фіксації та оцінки збитків щодо окремих типів майна бізнесу регламентовані додатково. Наприклад, фіксація фактів пошкоджень або руйнування будівель та споруд внаслідок агресії здійснюється відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 473
від 19 квітня 2022 р.

Водночас, ступінь придатності будівель та споруд для подальшого використання визначається за результатами технічного обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 257від 12 квітня 2017 р. 

Хто може здійснювати оцінку?

Спеціальних вимог до суб’єктів оцінювання збитків, завданих РФ, наразі немає. Відповідно до вимог Методики, оцінка збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків проводиться на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) та замовником такої оцінки.

Оцінювачем є зареєстровані фізичні особи-підприємці та юридичні особи з принаймні одним оцінювачем, які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності згідно з Законом «Про оцінку» та здійснюють незалежну оцінку з дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна, з урахуванням особливостей, що визначені Методикою.

Оцінювач за результатами оцінки складає звіт у стислій або повній формі. Повна форма звіту про оцінку складається, зокрема, для подання позовів до міжнародних судових інституцій і повинна відповідати міжнародним стандартам оцінки або загальновизнаним у світі стандартам, у випадку, якщо їх застосування вимагається відповідним міжнародним органом.

Іншим способом оцінки є судова експертиза, згідно із Законом "Про судову експертизу" та процесуальним законодавством з урахуванням Методики, а всі процедури цієї оцінки, передбачені Методикою, відображаються в експертному висновку.

Окремо передбачена також процедура рецензування звітів про оцінку збитків фахівцями із оцінки з двома і більше роками досвіду. Рецензування є обов’язковим у разі, якщо об’єктом оцінки є державне або комунальне майно. У такому випадку рецензування забезпечується ФДМУ чи його регіональними відділеннями або ж органами місцевого самоврядування. 

В інших випадках рецензування звіту про оцінку збитків здійснюється за запитом особи, яка зацікавлена у неупередженому критичному розгляді оцінки за наявності конфліктів, спорів тощо та проводиться експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів.

Рекомендації щодо подальших дій

Для того, щоб забезпечити належну оцінку шкоди та обсягу збитків, завданих збройною агресією РФ, бізнесу, на основі аналізу чинного нормативного регулювання, наразі доцільно дотримуватись наступного алгоритму дій:

1. Зібрати усі документи, які підтверджують право власності та балансову вартість пошкодженого майна.
2. Забезпечити збір і документування всіх доказів, що підтверджують пошкодження майна через збройну агресію РФ, і дозволяють прослідкувати причинно-наслідковий зв’язок між станом майна та наслідками воєнних дій, зокрема звернутися до ДСНС та місцевої влади для складання актів пошкодження, подати заяви до правоохоронних органів, зафіксувати пошкодження та внести дані до онлайн-реєстрів.
3. Провести оцінку збитків із залученням сертифікованих оцінювачів із врахуванням вимог затверджених Порядків і Методик, та здійснити рецензування звіту, щоб підтвердити відповідність цим вимогам.
4. При проведенні оцінки перевірити, чи дані відображені достовірно та неперебільшено. Міжнародна практика показує, що компенсацію часто не присуджують через спекулятивні оцінки, відсутність або недостовірність доказів, помилки або непереконливі припущення.

Висновки

Проведення належної оцінки збитків є важливим елементом процесу відшкодування збитків. Навіть ті механізми, які вже існують в Україні, встановлюють стандарти її проведення та вимоги до процедури і змісту оцінки.

Водночас, необхідно мати на увазі, що незалежно від розміру оцінки та реальних сум збитків, яких зазнав бізнес, вони не будуть відшкодовані у повному розмірі. Досвід попередніх компенсаційних процесів, зокрема Компенсаційної комісії ООН, демонструє, що в таких випадках присуджується певна фіксована компенсація чи часткова компенсація, залежно від розміру збитків.

У зв’язку із цим варто сумлінно підходити до процесу оцінки завданих збитків, і не ставити як мету її якнайвищий чи завищений розмір. Крім неможливості відшкодування у повному обсязі, це може ставити під сумнів допустимість заяви про відшкодування збитків у цілому. 

Наразі не визначено, які саме оцінки збитків та шкоди підприємствам будуть прийнятними в рамках міжнародного компенсаційного механізму. Водночас оцінки, здійснені в порядку, описаному вище, можна буде подавати як мінімум в категорії «інших доказів». І те, чи буде і до якої міри буде взята до уваги ця оцінка, залежатиме, в тому числі, від добросовісності її здійснення.

Автори: Наталія Бобанич, юристка АО “Дексіс Партнерс”, Іван Городиський, директор Центру Дністрянського

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках проєкту “#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза ІІI: адвокація кроків задля гарантування сталої стратегії компенсації”.