Після двох років дискусій та низки компромісів Європейський Союз прийняв офіційне рішення щодо долі суверенних активів Російської Федерації, які опинилися під санкціями проти Росії після початку її повномасштабної агресії проти України. Механізм ЄС щодо використання прибутків від цих активів є першим практичним рішенням на міжнародному рівні з приводу саме суверенних активів.

Цьому передували активні дискусії та компроміси між країнами-членами ЄС щодо найбільш ефективного та правомірного використання заморожених російських активів. Брюссель не був готовий вживати радикальних заходів, таких як конфіскація активів, але визнавав необхідність розробки політики, яка б дозволила використовувати прибутки від цих активів для фінансової допомоги Україні.

Ключові інституції ЄС у 2024 році активно працювали над розробкою цілісної політики використання заморожених активів РФ. Після тривалих дипломатичних переговорів та юридичних дебатів було прийняте рішення про використання прибутків від цих активів для допомоги Україні. Це рішення стало можливим завдяки компромісам і консенсусу між країнами-членами ЄС.

Це рішення відкрило нові перспективи для роботи з російськими активами, зокрема, воно стало основою для ініціативи «Групи Семи» щодо надання Україні «репараційного кредиту» під заставу прибутків від заморожених активів РФ. Але найважливіше, що цей механізм використання прибутків від цих активів є першим практичним рішенням на міжнародному рівні з приводу саме суверенних активів Росії.

Російські активи в ЄС

Згідно з  даними останнього доступного звіту Центрального банку РФ (надалі - ЦБ РФ) за 2021 р. у юрисдикціях країн, які наклали на Москву санкції через вторгнення в Україну, було розміщено його резервів на суму бл. $350 млрд. Європейський Союз є найбільшим розпорядником російських суверенних активів, які були заблоковані в 2022 році в розмірі  бл. $220 млрд. активів ЦБ РФ, більша частина яких заморожена в Бельгії. Вони перебувають на рахунках клірингових установ Euroclear та Clearstream, через які здійснюються розрахунки за цінними паперами в рамках Союзу та які позначаються терміном «центральний депозитарій цінних паперів» (ЦДЦП) у законодавстві ЄС. 

Інвестування ЦДЦП цих активів в цінні папери означає, що прибуток від них буде отриманий тільки після погашення зобов'язань. Також слід враховувати, що російські резерви деноміновані у різних валютах: частково в євро, частково в американських і канадських доларах, через дочірні компанії або банки-кореспонденти Euroclear. Хоча Euroclear формально управляє цими активами, вони мають різні валюти і утримуються різними юридичними особами. Це означає, що реальна сума активів змінюється через курсові коливання, і це ускладнює управління активами, оскільки потрібно координувати дії з багатьма зацікавленими сторонами.

Також ЄС заморозив $24 млрд приватних активів, які належать бл. 1,5 тис. російських підсанкційних власників (як фізичних, так і юридичних осіб) та криміналізував ухилення від санкцій. Тим не менше, чинні рішення щодо російських активів не зачіпатимуть інтереси приватних осіб. Наразі підсанкційні росіяни та юридичні особи афілійовані з РФ борються за зняття санкцій в Суді Європейського Союзу в Люксембурзі. В більшості випадків Суд ЄС відхиляє позови про скасування санкцій, принаймні у чотирьох позитивних рішеннях Суд скасував обмежувальні заходи щодо осіб, які є родичами представників російського істеблішменту.

Пошук рішень

Євросоюз вибудовував політику стосовно російських активів поступово і доволі обережно. На першому етапі, а саме у 2022 – першій половині 2023 рр., у блоці обговорювали правові та політичні підстави конфіскувати російські активи в цілому та передати їх Україні. Однак голоси противників змусили Брюссель відступити. 

Зокрема, Німеччина та інші держави побоювалася порушення норм міжнародного права та принципу суверенного імунітету щодо майна держави. А в Європейському центробанку (надалі - ЄЦБ) заявили, що конфіскація може призвести до відмови інших держав від євро як резервної валюти, що суттєво похитне стабільність європейської грошової одиниці. Своєю чергою, відтік клієнтів та інвесторів збільшить вартість послуг для європейських споживачів і постраждають національні економіки. Узгодити ці побоювання та відвертий спротив окремих країн між 27 членами було вкрай складно, тому блок розпочав пошук альтернативних рішень.

Розглядалися два ключових варіанти таких рішень. Першою була ідея інвестування російських активів задля передачі Україні доходів від такої діяльності. Накопичені у такий спосіб дивіденди мали бути передані Україні для компенсації збитків, а російські активи після повної виплати репарацій - повернуті власникам. Тоді йшла мова про створення конкретного органу в рамках ЄС для управління замороженими російськими активами з метою генерування доходу від цих активів. 

«У короткостроковій перспективі ми могли б створити з нашими партнерами структуру для управління цими коштами та їх інвестування. Потім ми б використали виручені кошти для України», - ще 30 листопада 2022 року заявила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

Другий варіант полягав у введенні спеціального «податку на несподівані прибутки», отримані від російських активів (windfall tax) у рамках санкційного режиму ЄС, аби таким чином отримати кошти для України з якомога меншими економічними ризиками для Єврозони та більш передбачуваними юридичними механізмами захисту від можливих претензій РФ.

Цей варіант у процесі розробки трансформувався у концепцію використання прибутків, отриманих від активів РФ в інтересах України. Хоча концепція використання прибутків не настільки ефективна, як конфіскація активів, вона отримала ширшу підтримку серед держав-членів, а Брюссель не забарився з її втіленням. 

На цій ідеї Союз зосередився вже восени 2023 року, коли Європейська Комісія та Рада ЄС почали консультації з приводу запровадження податку на прибуток, отриманий від заморожених активів ЦБ РФ. Брюссель дуже обережно підходив до цього питання і на початку визначив, що процес повинен бути розділений на три етапи з окремою правовою регламентацією кожного, а саме:

Зважаючи на значення такого кроку, можна припустити, що першим етапом блок прагнув виграти час для того, щоб напрацювати належне обґрунтування вимог до ЦДЦП передати доходи від активів в бюджет ЄС та забезпечити належну процедуру, одночасно заручившись міжнародною підтримкою такого рішення. Остання була підтверджена у заяві лідерів «Групи Семи» від 6 грудня 2023 р.:

«Потрібен рішучий прогрес для того, щоб спрямувати надзвичайні доходи приватних установ та отримані безпосередньо від знерухомлених суверенних активів Росії на підтримку України відповідно до чинних договірних зобов’язань і відповідно до чинного законодавства», - йшлося у заяві.

Після цього, 12 грудня 2023 р., першим кроком стала пропозиція Європейської Комісії щодо алокування всіх прибутків, отриманих від підсанкційних російських суверенних активів в ЄС на окремих рахунках як перший крок до їх використання в інтересах України. Її було формально підтримано державами членами 23 січня 2023 р., що відкрило шлях до початку процедури прийняття рішення у рамках блоку.

Рішучість ЄС в цьому напрямку підтвердив 19 січня 2024 р. віцепрезидент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс в ході економічного форуму в Давосі. Там він анонсував подальші кроки в цьому напрямку:

«Повернення цих грошей до Росії не передбачається. Пропозиція Європейської Комісії державам-членам встановлює, що доходи, отримані від заморожених активів, не належать Росії, а також доручає відповідним фінансовим установам направляти ці доходи на окремий рахунок. Потенційно ці кошти можуть бути перераховані до бюджету Європейського Союзу (ЄС) і спрямовані на підтримку України», - розповів тоді єврочиновник.

Практичне втілення

Практичне створення механізму використання російських активів для допомоги Україні розпочалося з Рішення Ради Європейського Союзу №2024/577 від 12 лютого 2024 року.

У рішенні надано роз'яснення щодо заборони будь-яких операцій, пов'язаних із управлінням резервами та активами ЦБ РФ, а також запровадження подальших заходів. Дозволені операції з управління балансом російських активів стосуються, зокрема, реінвестування залишків грошових коштів, що накопичуються, або дивідендних виплат, погашення облігацій та виплат за депозитами з настанням строку погашення відповідно до чинних регуляторних вимог Європейського Союзу.

Натомість всі інші операції, зокрема будь-які прямі або непрямі перекази ЦБ РФ або ж третім сторонам в його інтересах, залишаються забороненими. 

Оскільки такий режим призводить до надзвичайного та неочікуваного накопичення коштів на балансах ЦДЦП, то ці інституції перебувають у специфічній ситуації, яка відрізняється від ситуації інших фінансових установ у рамках блоку. Відповідно, ЄС вирішив більш детально регламентувати їхні повноваження щодо коштів, отриманих в такий спосіб, на своїх рахунках. 

Позиція ЄС є достатньо чіткою: неочікувані та надзвичайні надходження від російських активів не повинні передаватися ЦБ РФ навіть після зняття санкцій, оскільки вони не є суверенними активами, а отже, суверенні імунітети не застосовуються до цих доходів. 

Рішення передбачило і певний порядок впровадження нового порядку використання доходів, отриманих від російських активів.

На першому етапі ЦДЦП, які зберігають і контролюють суверенні російські активи на суму понад 1 млн євро, повинні обліковувати та зберігати окремо доходи, отримані від їхнього використання, з 15 лютого 2024 року. Також депозитарії зобов'язані щорічно звітувати Комісії та своїм національним компетентним органам про відповідні операції та обсяги накопичень. 

Запровадження таких додаткових заходів до депозитаріїв, які зберігають менші суми активів та резервів ЦБ РФ, на думку представників Брюсселю, було б невиправданим, оскільки могло створити непропорційний адміністративний тягар для цих інституцій, враховуючи дуже малі суми, які можуть бути стягнуті.

На другому етапі Рада ЄС повинна була вирішити, як цей прибуток та в якому розмірі має бути використаний для підтримки України, та який обсяг ЦДЦП мають утримувати для покриття адміністративних витрат і можливих юридичних ризиків. 

Це рішення стало компромісним, оскільки враховує побоювання нейтральних держав-членів ЄС, таких як Австрія, Ірландія та Мальта, та тих, які висловлюють застереження з політичних причин, як Кіпр, Словаччина та Угорщина. Зважаючи на те, що ефективним буде лише те рішення, яке держави-члени погодяться імплементувати на національному рівні, механізм повинен враховувати позицію різних держав. Для цього в ЄС погодилися, що нейтральні країни можуть відмовитися від плану використовувати прибутки від заморожених активів для купівлі зброї для України в межах, пропорційних своїй частці.

Рішення Ради ЄС передбачає, що прибутки, накопичені до набрання чинності рішенням – бл. $5 млрд, наразі не зможуть бути передані Україні. Натомість, в Euroclear зазначили, що зберігатимуть ці кошти окремо від решти суми до отримання подальших вказівок. Ймовірно, вони стануть “буфером” для оплати поточних та потенційних судових позовів від РФ, адже станом на лютий 2024 року російські організації подали 94 позови в Росії з вимогою до Euroclear відшкодувати наслідки заморожування активів в ЄС.

Цей підхід спричинив дискусії з українською стороною. На думку міністра юстиції України Дениса Малюськи, $5 млрд є надто великою сумою для таких цілей, а ЦДЦП  можу зазнати суттєво менших втрат. 

Надалі ЄС працював над реалізацією цієї пропозиції. Так, 21 березня лідери домовилися продовжити розвиток плану, представленого Європейською Комісією на початку року.

«Існує потужна підтримка використання непередбачених прибутків чи доходів від іммобілізованих активів у військових цілях України. Якщо ми зараз швидко підготуємо пропозицію, то ми могли б виплатити перший мільярд вже першого липня. Тож це залежить від нас. Це в наших руках», - заявила Урсула фон дер Ляєн.

8 травня посли ЄС погодили текст пропозиції щодо використання прибутків від знерухомлених у рамках блоку російських суверенних активів. Було анонсовано,  що 90% коштів будуть надходити до фонду військової допомоги Україні, яким керує ЄС, а інші 10% підуть на інші прямі потреби України.

Остаточно рішення було формалізовано 21 травня 2024 року, коли  Рада ЄС ухвалила Регламент ЄС №2024/1469, згідно із яким було затверджено порядок використання доходів від заморожених резервів Центрального банку Росії (надалі - ЦБ РФ) в інтересах України.

Зміст Рішення ЄС

Згідно з Регламентом, вказаний порядок стосується лише тих активів, які були отримані після 15 лютого 2024 року. Ті ж, які були отримані раніше цієї дати, залишаться знерухомленими, і їхня доля залишатиметься невизначеною.

У зв’язку із цим для депозитаріїв резервів ЦБ РФ на суму понад €1 млн встановлюється зобов’язання зберігати отримані від них доходи на окремому рахунку, відділеному від основної суми. З цієї суми вони можуть залишати собі 0,3% «для забезпечення ефективності своєї роботи», фактично на покриття накладних витрат (overheads), пов’язаних з управлінням активами.

Також депозитарії зможуть тимчасово утримувати 10% від основної суми доходів у цілях «управління ризиками з огляду на вплив війни в Україні», але якщо протягом 5 років вони не будуть використані, то може бути прийняте рішення щодо подальшої необхідності утримання цих сум чи повної або часткової їх передачі ЄС. Розмір цього відсотка може бути змінений, якщо Європейська Комісія вважатиме, що він завеликий, або ж депозитарії звернуться із проханням переглянути його в сторону збільшення.

Фактично, ці кошти слугуватимуть для фінансування потенційних судових процесів, у ході яких Росія може оскаржувати дії щодо прибутків від активів ЦБ РФ. Хоча міжнародні експерти сумніваються у тому, що РФ піде в судові процеси, проте представники Кремля уже заявили про таку ймовірність. 

«Перспективи для судового оскарження (конфіскації російських активів) будуть широко відкриті. Росія скористається цим і буде нескінченно захищати свої інтереси», - нещодавно заявив речник Путіна Дмитрій Пєсков.

Щодо схеми використання цих активів, то вона передбачає, що 100% сум, які мають бути використані в інтересах України, мають бути передані програмі Ukraine Facility. Водночас, з метою «реагування на непередбачені ситуації або на нові події та потреби», допускається, що до 10% щорічно можуть скеровуватися на інші потреби: очікується, що це буде фінансування прямих потреб України.

Внутрішні протиріччя

Попри рішучі кроки Єврокомісії та Ради ЄС, всередині блоку немає одностайного схвалення використання російських активів й існує відкрита опозиція до їх конфіскації. Окремі країни переймаються тим, що наразі поміркована політика блоку стосовно російських коштів може призвести до більш серйозних заходів і конфронтації з РФ.

Деякі експерти кажуть, що будь-який план використання цих активів стане випробуванням правового принципу суверенного імунітету, попри позицію, зафіксовану у Рішенні Ради ЄС від 21 травня.

Також окремі європейські чиновники стурбовані тим, що такий крок розв’яже шквал претензій щодо репарацій, пов’язаних із десятирічними суперечками, такими як суперечки проти Німеччини після двох світових воєн, а також претензії колишніх колоній до колишніх імперіалістичних держав.

Наприклад, Німеччина тривалий час була противником будь-якого використання активів РФ. У Німеччині переконані, що кожен крок у напрямку конфіскації, особливо якщо йдеться про активи Центрального Банку, повинен бути дуже ретельно вивчений з точки зору закону і наслідків, які він створить для німецької і світової економік.

У Міністерстві фінансів Німеччини пояснили, що пріоритетом для Берліна є забезпечення правової визначеності процесу управління чи конфіскації активів Центробанку РФ, щоб гарантувати стабільність фінансових ринків. Щодо конфіскації, очільник відомства Крістіан Лінднер вважає, що хоча мотив конфіскації активів є справедливим, потрібно поважати заснований на правилах (rules-based) міжнародний порядок, міжнародне право і брати до уваги фінансову стабільність єврозони.

Однак вже згодом Німеччина заявила, що готова погодитися на використання прибутків від російських активів для допомоги Україні, в першу чергу – у військових цілях. Канцлер Олаф Шольц підтримав ідею того, щоб використати до 90% цих доходів, щоб закупити зброю для України, що згодом було формалізовано у травневому рішенні ЄС. 

Скепсис висловлювала також і Франція. Міністр економіки та фінансів Франції Бруно ле Мер зазначив, що як управління, так і конфіскація активів потребують належного юридичного обґрунтування та поваги до верховенства права. При цьому він назвав недостатнім обґрунтування дій стосовно активів РФ через доктрину контрзаходів[1]. Також Ле Мер вважає, що заходи щодо російських активів повинні мати підтримку G20, що є нереалістичним, оскільки Росія і низка прихильних до неї держав є членами цієї групи.

Найбільше уваги противники практичних рішень щодо майбутнього активів РФ звертають на наслідки як використання, так і конфіскації резервів ЦБ РФ на економічну стабільність та інвестиційну привабливість Союзу, зокрема підрив довіри до європейської валюти. 

Фінансовий сектор Європейського Союзу також негативно відгукується як про ідею конфіскації активів, так і про різні форми їхнього управління. Так, Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард назвала конфіскацію російських активів порушенням міжнародного права та міжнародного правопорядку. 

«Я думаю, ніде в Європі немає жодного сумніву, що Росія повинна заплатити за реконструкцію тієї шкоди, яку вона завдала і завдає Україні. Але перехід від заморожування активів до конфіскації активів, розпорядження ними – це те, на що потрібно дивитися дуже обережно, тому що ви починаєте порушувати міжнародний правопорядок, який ви хочете захистити, який ви хочете, щоб Росія поважала, як і всі країни у всьому світі».

Очільниця Центробанку ЄС також звернула увагу на асиметрію розподілу активів між союзниками, зокрема між блоком та Сполученими штатами. Шість мільярдів доларів у США та 220 мільярдів в ЄС створять різні економічні наслідки в разі конфіскації. Лагард наголосила на необхідності узгоджених дій з обох боків Атлантики. Зокрема, вона згадала про те, що Євросоюзу вдалося виділити Україні фінансову допомогу на початку року, поки США долали внутрішні конфлікти з цього питання. 

Також низка європейських банків виступили проти пропозицій ЄС щодо використання доходів, отриманих від заморожених російських активів, побоюючись, що це може призвести до чисельних судових позовів від РФ. Деякі банки обговорюють з урядами перспективи гарантій відшкодування, яке вони можуть вимагати для участі в планах ЄС, побоюючись, що план ЄС стосовно доходу від російських суверенних активів може бути поширений на активи на рахунках приватних осіб та компаній, які потрапили під санкції. 

Подальші перспективи

Згідно з міжнародним правом, держави мають значну свободу дій щодо запровадження економічних санкцій. Практика ЄСПЛ стверджує, що держави зазвичай користуються "широкою свободою розсуду" в питаннях економічної політики (справа Azienda Agricola Silverfunghi S.A.S. and Others v. Italy). Законність таких заходів залежить від їхньої здатності забезпечити "справедливий баланс" між вимогами інтересу суспільства та захистом прав власності (справи National & Provincial Building Society, Leeds Permanent Building Society And Yorkshire Building Society v. The United Kingdom, Maggio And Others v. Italy). Такі формулювання можуть слугувати обґрунтуванням щонайменше управління російськими активами в ЄС, а цілком можливо і конфіскації, зважаючи на широкий інтерес допомогти Україні не лише за рахунок європейських платників податків. 

З іншого боку, поміркованість знову ж таки має вирішальне значення. Як приклад можна навести справу Burlington Resources Inc. проти Республіки Еквадор (2017), що розглядалася під егідою Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (International Centre for Settlement of Investment Disputes (ICSID). Предметом спору була експропріація та несправедливе поводження державних органів із інвестиціями компанії Burlington у нафтовому секторі Еквадору через надмірне оподаткування. У 2006 році Еквадор запровадив податок на непередбачуваний прибуток (Закон № 42-2006), який наклав 50% податку на надзвичайні доходи від продажу нафти, що перевищували тогочасний ціновий поріг. Пізніше, у 2007 році, цю ставку податку було збільшено до 99%. 

У підсумку, арбітраж постановив, що підвищення країною податку на непередбачувані прибутки до 99% є порушенням стандартів справедливого і рівного ставлення, оскільки такі заходи змінили економічну природу інвестицій компанії. Арбітраж присудив компанії близько $380 млн доларів США відшкодування збитків, яке було вирахуване на основі вартості експропрійованих інвестицій та упущеної вигоди, пов'язаної із податком. 

Результат справи «Берлінгтон проти Еквадору» підкреслив важливість існування стабільної та передбачуваної нормативно-правової бази для залучення та утримання іноземних інвестицій. Ця справа підкреслила існування напруги між інститутами державного суверенітету і захисту інвесторів у міжнародному праві, проілюструвавши, як механізм ICSID може бути використаний інвесторами для відстоювання власних інтересів. 

Таким чином, вилучення принаймні частини прибутку ЦДЦП є юридично можливим. Однак його дохідність буде обмеженою і, ймовірно, недостатньою, щоб задовольнити потреби України у відновленні. З цієї причини дехто ставить під сумнів доцільність "втручання в основи міжнародного центрального банкінгу" заради відносно невеликої вигоди. 

Тим не менше заходи, до яких наразі вирішив вдатися Євросоюз, повністю відповідають основним правам і свободам, визнаним у Хартії основоположних прав, зокрема статтям 17 та 52, оскільки вони є обґрунтованими і пропорційними цілям, що переслідують легітимну мету.

Експертне середовище здебільшого не поділяє скептицизму деяких країн ЄС стосовно конфіскації російських активів. Так, наприкінці лютого цього року десять експертів та практиків міжнародного права з Бельгії, Франції, Німеччини, Японії, Нідерландів, Великої Британії та США написали відкритого листа, в якому обґрунтували законність конфіскації активів Центробанку РФ. Автори листа дійшли висновку, що згідно з міжнародним правом, для держав, які заморозили російські державні активи, було б законним вжити додаткових контрзаходів проти Росії у вигляді передачі російських державних активів як компенсації за шкоду, що виникла безпосередньо в результаті протиправної поведінки Росії, з огляду на триваюче порушення нею норм міжнародного права. 

Зміст контрзаходів полягає в тому, що вони були б незаконними, якби були застосовані проти невинної держави, яка не порушила своїх міжнародних зобов'язань. Однак такі заходи допустимі та правомірні, якщо вони спрямовані проти держави-порушниці міжнародного порядку і мають на меті переконати її припинити свою протиправну поведінку і виконати свої зобов'язання щодо відшкодування шкоди постраждалим.

У листі юридичні експерти рекомендують, щоб компенсація надавалася через міжнародний механізм, якому відповідні держави передали б російські державні активи, що наразі перебувають під їхньою юрисдикцією. 

Однак деякі дослідники вважають, що юридично немає підстав розмежовувати право власності на державні активи та доходи, які вони генерують. Не знаючи деталей контрактів, за якими ЦБ РФ розмістив свої активи в Euroclear, важко визначити, чи не претендує РФ на доходи від цих активів. 

Стосовно ідеї оподаткування, навіть якщо ці відсотки вважатимуться несподіваним прибутком, їхнє оподаткування може бути непростим. Практика оподаткування державної власності в різних країнах суттєво відрізняється. У той час як деякі держави, як Німеччина, не звільняють уряди від оподаткування пасивних доходів, інші звільняють іноземні держави від усіх податкових зобов'язань, хоча це не є незворотнім фактором.  Експерти наголошують, що резерви центрального банку країни не схожі на будь-яку іншу державну власність. Оскільки вони слугують суверенним цілям, вони, як правило, вважаються захищеними від обмежувальних заходів. 

Якщо заморожування активів ЦБ РФ може бути виправданим як контрзахід проти "третьої сторони" або "колективний", то конфіскацію важче обґрунтувати, оскільки контрзаходи мають бути тимчасовими і зворотними. 

Висновки

В ЄС є союзники України, які готові використати російські активи для відшкодування нашій державі в тій чи іншій формі. Однак, з іншого боку, доволі потужними є й голоси опонентів, які побоюються економічних чи політичних наслідків. Чимало експертів вважають, що наразі для ЄС набагато доцільніше, в тому числі і з юридичної точки зору, просто перейти до питання контрзаходів, до яких ЄС вже вдався, коли наклав санкції на РФ у 2022 році. 

Ситуація з політикою Євросоюзу стосовно суверенних активів РФ є доволі динамічною, що свідчить про актуальність теми загалом та чималу політичну вагу будь-якого рішення з цього приводу. Наразі Брюссель намагається використати російські кошти в найбільш безпечний з юридичної, а відтак і з політичної точки зору, балансуючи інтереси опозиційних до ідеї держав. 

Регламент ЄС №2024/1469 є наразі найбільшим успіхом та чітким індикатором готовності Євросоюзу напрацьовувати інструментарій використання російських активів для допомоги та відшкодування Україні. Однак задля практичної реалізації конфіскації активів Україні слід докласти ще багато дипломатичних і політичних зусиль.

Авторка: Софія Косаревич

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту “#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза ІІI: адвокація кроків задля гарантування сталої стратегії компенсації”.