Автор: Маркіян Бем 

27 березня Маркіян Ключковський, виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерацієї проти України (надалі – Реєстр), оголосив про початок роботи Реєстру із 02 квітня. 

Одночасно було оприлюднено перший пакет документів, який регламентує процедурні аспекти щодо звернення осіб, які зазнали збитків від російської агресії, до Реєстру. 

У цьому матеріалі ми проводимо попередній огляд процедурних документів Реєстру. Згодом буде опубліковано більш детальний аналіз змісту та процедур.

У першу чергу йдеться про «Правила подання, обробки та внесення Заяв». Цей документ встановлює загальні вимоги щодо порядку подачі заяв про відшкодування збитків, критеріїв прийнятності цих заяв та процедури їх обробки Реєстром. Правилами встановлено, що всі заяви поділяються на категорії, і порядок подачі заяв у кожній з категорій визначається окремим документом.

Наступним документом є «Категорії заяв, які можуть бути внесені до Реєстру», який дає загальне розуміння того, які види збитків дають підстави для звернення до реєстру. Загалом цей документ поділяє заяви про відшкодування збитків на три категорії: 

• категорія А – заяви фізичних осіб; 
• категорія В – заяви з боку держави Україна; 
• категорія С – заяви юридичних осіб. 

Кожна із зазначених категорій поділяється на декілька підкатегорій заяв залежно від виду збитків. Загалом таких підкатегорій налічується 45. Наприклад, категорія А включає заяви, пов’язані з:

• вимушеним переміщенням (А1.1); 
• вимушеним переміщенням за межі України (А1.2); 
• смертю близького родича (А2.1); 
• зникнення безвісти близького родича (А2.2) та ін. 

Такий підхід відповідає попередній міжнародній практиці поділу збитків від агресії на окремі категорії, зокрема Компенсаційної комісії ООН.

Правила подання заяв у кожній із вказаних категорій та відповідні вимоги до доказової бази затверджуються окремими документами в вигляді «Форми Заяви» для кожної категорії.

Наразі затверджено лише одну «Форму заяви» для категорії 3.1. «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна». Це стосується лише відповідних заяв категорії А - фізичних осіб - та не поширюється на державу Україна та юридичних осіб. 

«Форма заяви» містить чіткі вимоги щодо інформації та документів, які повинні бути подані особою. Загалом йдеться про інформацію щодо:

• особи заявника; 
• ідентифікації майна; 
• права заявника щодо відповідного майна (власність чи ін.); подачу відповідної інформації в інші національні реєстри; 
• подію, що призвела до пошкодження майна; 
• характер ушкоджень; 
• та оцінку ушкоджень. 

Усі вказані відомості повинні бути підтверджені відповідними документами. 

Як і всі інші документи, «Форма заяви» буде доступною в електронному вигляді на платформі «Дія», де заявник у структурованому вигляді повинен буде надати інформацію та документи по кожному з перелічених блоків.

На завершення Реєстром було також прийнято «Принципи захисту персональних даних у роботі Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України». Згідно з вказаним документом, при обробці персональних даних Реєстру слід дотримуватись принципів законності, чесності та прозорості обробки; легітимної мети; пропорційності; актуальності даних; обмежених строків зберігання даних; додержання прав суб’єкта персональних даних; конфіденційності даних та їх захисту від несанкціонованої обробки. Також передбачається можливість передачі накопичених у реєстрі даних створеному в майбутньому компенсаційному механізму. 

Загалом вказані правила відповідають загальним принципам обробки персональних даних, закріплених у документах Ради Європи з цього приводу. Зокрема Конвенції № 108 про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Загальному Регламенту ЄС із захисту персональних даних (GDPR). Останнє особливо важливо через те, що багато потерпілих зараз мають статус резидентів держав-членів Європейського Союзу.

Маркіян Ключковський також анонсував, що вже невдовзі буде опубліковано наступний пакет документів, що регламентуватиме роботу Реєстру і комунікацію із потерпілими. Однак уже можна констатувати, що запуск Реєстру в такі стислі строки – менше року з моменту його офіційного створення, є безумовним успіхом та великим прогресом на шляху до  забезпечення відшкодування Україні.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза ІІI: адвокація кроків задля гарантування сталої стратегії компенсації".