Автор: Іван Городиський

19 січня 2023 року Європейський Парламент прийняв Резолюцію "Про створення трибуналу щодо злочину агресії проти України" (On the establishment of a tribunal on the crime of aggression against Ukraine). У ній євродепутати підтримали створення органу міжнародного правосуддя ad hoc для засудження російського військового та політичного керівництва винних у розв'язанні агресивної війни проти України. Хоча цей документ фокусується саме на створенні спеціального трибуналу, він містить низку пунктів, важливих для забезпечення відшкодування для України.

Перш за все, важливим є те, що в своїй Резолюції Європарламент посилається на Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (Furtherance of remedy and reparation for aggression against Ukraine) від 14 листопада 2022 року. Експерти Центру Дністрянського в публікації щодо змісту та наслідків прийняття Резолюції ГА ООН передбачили, що «усі подальші рішення на міжнародному і національному рівні щодо створення міжнародного механізму відшкодування Україні будуть прийматися із врахуванням та посиланням на цю Резолюцію».

Щодо забезпечення відшкодування Україні, то європейські парламентарі у п. 11 Резолюції від 19 січня підкреслили «важливу роль» майбутнього спецтрибуналу «у сприянні вимогам щодо відшкодування». Конкретних пропозицій щодо взаємодії спеціального трибуналу і забезпечення відшкодування Україні у резолюції не міститься.

Дуже важливим є заклик до Європейського Союзу, його держав-членів та інших держав для участі «в обговоренні юридичної можливості використання суверенних активів російської держави як відшкодування за порушення Росією міжнародного права в Україні, у тому числі потенційно з боку позбавлення таких активів захисту суверенного імунітету або обмеження такого захисту через грубий характер цих порушень» (п. 12 Резолюції). Цю заяву можна розглядати як «декларацію намірів» на офіційному рівні після низки публічних заяв європейських чиновників та політиків.

Ця заява не гарантує, що активи РФ будуть конфісковані чи використані в інший спосіб для відшкодування Україні. Однак вона допускає різні сценарії роботи із ними, при цьому підкреслюючи, що відповідні рішення мають бути прийняті на багатосторонньому рівні.

Ще одним ключовим моментом для процесу відшкодування Україні є підтримка висловлена у п. 14 Резолюції Європарламенту «створення державами-членами ООН, у співпраці з Україною, міжнародного реєстру збитків». Ця рекомендація теж була сформульована у Резолюції ГА ООН від 14 листопада 2022 р.

Важливим моментом, який міститься у п. 14 є те, що в ньому йде мова про використання Реєстру для збору доказів про збитки, «спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації та її союзників». Наразі не варто поспішно тлумачити зміст цього формулювання, але потенційно воно допускає можливість висунення вимог про відшкодування як до РФ, так і до Білорусі чи Ірану.

Що далі?

Через зміст положень щодо відшкодування цей документ є надзвичайно важливим політичним сигналом.

У першу чергу, це офіційний заклик до багатостороннього вирішення проблематики суверенних імунітетів державних активів РФ. Доля близько $350 млрд активів Центробанку РФ, які зараз заморожені у різних країнах, може стати ключовою для забезпечення реального здійснення відшкодування збитків.

Також важливо, що питання відшкодування підіймається у контексті створення спецтрибуналу щодо агресії, що свідчить про те, що ці тематики можуть бути взаємопов’язані і в подальшому. Наразі невідомо, чи трибунал матиме повноваження із присудження відшкодування, але якщо так, то неодмінно постане питання забезпечення здійснення відшкодування.

Цілком можливо, що в цьому випадку буде створено інституцію на кшталт Цільового фонду для жертв від Міжнародного кримінального суду. Наповнення такого фонду може відбуватися за рахунок вилучених активів РФ, що б додало додаткової легітимності процесу їх вилучення.

Проте в будь-якому разі слід пам’ятати, що як і у випадку Резолюції ГА ООН від 14 листопада 2022 р., Резолюція Європейського Парламенту від 19 січня 2023 р. не має юридично обов’язковою сили. Тому критично важливими є практичні кроки ЄС та його держав-членів для досягнення цілей і завдань, сформульованих у ній.

Матеріал підготовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Розробка моделей юридичного та інституційного механізму відшкодування".