Зміст цієї Резолюції ПАРЄ в частині відшкодування збитків є значним кроком вперед у гарантуванні відшкодування збитків Україні і подальших дій у цьому напрямку.
Як і Резолюція Європейського Парламенту, резолюція ПАРЄ містить посилання на Резолюцію ГА ООН «Забезпечення засобів правового захисту та відшкодування у зв’язку з агресією проти України», що ще раз доводить раніше прогнозовану центральну роль цього документу для всього міжнародно-правового процесу відшкодування воєнних збитків Україні. У цьому контексті ПАРЄ підтримала створення міжнародного компенсаційного механізму для України.
Критично важливим є те, що ПАРЄ від імені Ради Європи у п. 19 Резолюції фактично визнала готовність взяти на себе лідерство в створенні і підтримці функціонування цього механізму, підкресливши «порівняльну перевагу Ради Європи завдяки досвіду, набутому Європейським судом з прав людини та Комітетом міністрів у оцінці та забезпеченні вимог справедливої сатисфакції за серйозні порушення прав людини, і вважає, що Організація повинна відігравати провідну роль у створенні та управлінні (setting up and managing) майбутнім механізмом»[1].
Наразі конкретні параметри участі Ради Європи у створенні та управлінні таким механізмом не були зазначені. Але сам факт, що міжнародна організація виявляє таку готовність, нехай і у вигляді документів, у першу чергу має політичне значення і є вагомим кроком до створення міжнародного механізму відшкодування для України.
Щодо елементів цього механізму, то у Резолюції вони розглядаються як:
Багатосторонній міжнародний договір, «відкритий» для всіх держав- однодумців, за підтримки ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій» (п. 19.1). Щодо змісту цього договору, то він мав би регламентувати, з-поміж іншого, питання «фінансування компенсаційного фонду, примусове виконання рішень про компенсацію, а також те, як можна забезпечити виконання через такий механізм рішень інших міжнародних органів і судів щодо відшкодування та компенсації у зв’язку з російською агресією, зокрема, рішень Європейського суду прав людини» (п. 19.3);
Міжнародний реєстр збитків, створення якого розглядається як «перший крок» у процесі запуску механізму відшкодування (п. 19.2);
Міжнародна компенсаційна комісія (наступний крок) як орган, який розглядатиме вимоги про відшкодування та компенсаційний фонд (п. 19.3).
Щодо фінансування, на відміну від Резолюції Європарламенту, ПАРЄ не піднімала питання роботи із російськими активами та потребу у розв’язанні проблеми суверенних імунітетів щодо них.
Також Резолюція містить заклик до Європейського Союзу «тісно координувати свої зусилля з Радою Європи щодо забезпечення комплексної системи відповідальності за агресію Російської Федерації проти України, включаючи… відшкодування збитків».
Що далі?
Як і у випадку Резолюцій ГА ООН та Європарламенту, Резолюція ПАРЄ є політичним документом за своє природою, який не тягне за собою обов’язкових юридичних наслідків. Однак той факт, що міжнародна організація висловила готовність не просто підтримати, а очолити практичну роботу зі створення та запуску компенсаційного механізму, є надзвичайно важливим кроком до його реалізації.
Ця Резолюція, як і дві попередні, стали вагомою дипломатичною перемогою України в стратегії забезпечення відшкодування збитків. На важливості цих рішень міжнародних організацій наголошували і міжнародні експерти – члени Робочої групи із створення міжнародного механізму відшкодування збитків для України, створеної згідно з Указом Президента України в травні минулого року. У Позиційному документі, опублікованому тоді ж, вони наголошували, що «Україна та її партнери могли б працювати в рамках існуючих міжнародних організацій для ухвалення резолюцій, які визнають порушення Росією міжнародного права та підтримують створення Комісії [з відшкодування збитків - Прим. Авт.]».
Наступним кроком має бути розробка багатостороннього міжнародного договору, який би запустив процес створення механізму відшкодування збитків для України. Резолюція ПАРЄ прямо не говорить, чи він може бути розроблений і підписаний під егідою Ради Європи. Проте таке підписання могло б додати додаткової легітимності майбутньому механізму.
Матеріал підготовано за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Розробка моделей юридичного та інституційного механізму відшкодування".
