Автори: Іван Городиський, Софія Косаревич

21 травня 2024 року Рада Європейського Союзу ухвалила Регламент ЄС №2024/1469, рішення, згідно із яким затвердила порядок використання доходів від заморожених резервів Центрального банку Росії (надалі - ЦБ РФ) в інтересах України. Цьому передувало майже два роки дискусій та обговорень щодо допустимості такого кроку і легітимності будь-якого використання цих активів в інтересах України.

«У короткостроковій перспективі ми могли б створити з нашими партнерами структуру для управління цими коштами та їх інвестування. Потім ми б використали виручені кошти для України», - ще 30 листопада 2022 року заявила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

Ухваленню Регламенту передувала низка попередніх рішень з цього питання. Так, 12 лютого Рада прийняла рішення, яким визначила статус прибутків від суверенних активів РФ та повноваження європейських депозитаріїв, що зберігають на своїх рахунках основну суму активів.  

Згідно із цим рішенням, починаючи з 15 лютого 2024 року, центральні депозитарії цінних паперів повинні обліковувати суму залишків грошових коштів та чистого прибутку, що накопичуються внаслідок знерухомлення (immobilization) резервів ЦБ РФ.

Наприкінці березня лідери блоку підтримали ідею Брюсселя надавати Україні до $3 млрд на рік за рахунок цих доходів, з планом, що перші кошти Україна може отримати вже в середині поточного року. А вже в травні посли ЄС погодили текст основної пропозиції щодо використання російських активів в інтересах України, яку було остаточно закріплено Регламентом ЄС №2024/1469 від 21 травня 2024 року.

Зміст рішення

Метою заходів, передбачених Регламентом ЄС №2024/1469, є підтримка України та її «самооборони від агресивної війни Росії». Технічно ці кошти можуть передаватися з цією метою через створений у 2023 році Європейський фонд миру та програму Ukraine Facility, а також через інші програми, спрямовані на відновлення й військову підтримку України.

Наразі в ЄС заблоковано бл. €200 млрд резервів Центрального банку РФ (надалі – ЦБ РФ), більша частина з яких на рахунках бельгійської клірингової установи Euroclear. Мова про конфіскацію цих активів наразі не йде, але будучи знерухомленими вони генерують прибуток за рахунок нарахування відсотків та інвестиційних операцій, який накопичується. Ці суми в розмірі бл. €3-5  млрд. щорічно тепер можуть бути використані в інтересах України.

Рішення Ради ЄС є важливим кроком на шляху до відшкодування збитків Україні. У Регламенті Рада посилається на Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН ES-11/5 «Сприяння здійсненню правового захисту та забезпеченню відшкодування збитків у зв'язку з агресією проти України», що свідчить про координацію зусиль ЄС із загальним контекстом міжнародної стратегії по створенню компенсаційних механізмів для України.

У Регламенті від 21 травня Рада ЄС підтвердила, що доходи, отримані від резервів ЦБ РФ, які були накопичені в період їхнього знерухомлення, не є суверенними активами і не захищені суверенними імунітетами та не можуть бути передані ЦБ РФ в подальшому.

«Несподівані та надзвичайні доходи не повинні надаватися Центральному банку Росії відповідно до чинних правил навіть після скасування заборони на операції. Отже, вони є суверенними активами. Отже, правила захисту суверенних активів не застосовуються до цих доходів», - йдеться у рішенні.

Фактично це формалізує позицію ЄС у тривалих дискусіях щодо того, чи ці доходи можна розглядати окремо від активів і чи можна ними розпоряджатися без огляду на суверенні імунітети. Такі сумніви, зокрема, найчастіше лунали від представників Франції та Німеччини.

«У нас немає правових підстав для конфіскації російських активів, і ми ніколи не повинні діяти, якщо ми не дотримуємося міжнародного права та верховенства права. Ми повинні реально розуміти, що прийняття такого важливого рішення, як використання державної власності, потребує дуже сильного правового підґрунтя», - заявляв у лютому цього року міністр економіки та фінансів Франції Бруно ле Мер.

Важливим є те, що рішення, передбачені Регламентом від 21 травня, стосуються лише тих активів, які були отримані після 15 лютого 2024 року. Ті ж, які були отримані раніше цієї дати, залишаться знерухомленими і їхня доля залишатиметься невизначеною.

У зв’язку із цим для депозитаріїв резервів ЦБ РФ на суму понад €1 млн встановлюється зобов’язання зберігати отримані від них доходи на окремому рахунку, відділеному від основної суми. З цієї суми вони можуть залишати собі 0,3% «для забезпечення ефективності своєї роботи», фактично на покриття накладних витрат (overheads), пов’язаних з управлінням активами.

Також депозитарії зможуть тимчасово утримувати 10% від основної суми доходів в цілях «управління ризиками з огляду на вплив війни в Україні», але якщо протягом 5 років вони не будуть використані, то може бути прийняте рішення, щодо подальшої необхідності утримання цих сум чи повної або часткової їх передачі ЄС. Розмір цього відсотку може бути змінений, якщо Європейська Комісія вважатиме, що він завеликий або ж депозитарії звернуться з проханням переглянути його в сторону збільшення.

Фактично ці кошти слугуватимуть для фінансування потенційних судових процесів, в ході яких Росія може оскаржувати дії щодо прибутків від активів ЦБ РФ. Хоча міжнародні експерти сумніваються у тому, що РФ піде в судові процеси, проте представники Кремля уже заявили про таку ймовірність. 

«Перспективи для судового оскарження (конфіскації російських активів) будуть широко відкриті. Росія скористається цим і буде нескінченно захищати свої інтереси», - нещодавно заявив речник Путіна Дмитрій Пєсков.

Щодо схеми використання цих активів, то вона передбачає, що 100% сум, які мають бути використані в інтересах України, мають бути передані програмі Ukraine Facility. Водночас, з метою «реагування на непередбачені ситуації або на нові події та потреби», допускається, що до 10% щорічно можуть скеровуватися на інші потреби - очікується, що це буде фінансування військових потреб України.

            Що далі

Реалізація цієї ідеї є наразі найбільшим успіхом у процесі використання російських активів чи доходів від них в інтересах України. Його не нівелює навіть той факт, що суми, про які наразі йдеться (€3-5 млрд щорічно), є відносно невеликими стосовно всієї суми заморожених активів ЦБ РФ, і особливо відносно суми усіх збитків, завданих агресією РФ, та потреб України в поточному фінансуванні. 

У політичному сенсі цей крок є першим практичним рішенням щодо долі суверенних активів РФ. Враховуючи одночасне ухвалення у США законопроєкту REPO, це рішення є потужним сигналом путінській адміністрації щодо готовності наших союзників до рішучих рішень щодо конфіскації активів ЦБ РФ.

З іншого боку, існує певний ризик того, що ці кроки на довгий час стануть максимумом того, на що може сподіватися Україна в цьому розрізі. Юридичні контраргументи та брак політичної волі може відкласти подальші кроки, і це рішення може використовуватися як доказ того, що для України в цьому напрямку уже зроблено багато.

Іншим аспектом є те, що підхід, застосований ЄС, не має на меті забезпечити відшкодування збитків, а має фінансувати поточну підтримку та відбудову України. Фінансування компенсаційних виплат постраждалим від російської агресії та Україні як державі залишається невирішеним питанням.

Саме тому українська дипломатія і громадянське суспільство мають продовжувати адвокатувати ідею повної конфіскації резервів ЦБ РФ та передачі їх міжнародному компенсаційному механізму. В цьому розрізі важливими будуть рішення наступного саміту «Групи Семи» (G7), на якому можуть бути прийняті наступні рішення щодо долі активів РФ, зокрема випуску «репараційних облігацій» під заставу самих активів або ж майбутніх прибутків від них.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках проєкту “#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза ІІI: адвокація кроків задля гарантування сталої стратегії компенсації”.